Віра Вовк (справжнє ім'я — Віра Селянська; 1926–2022) — видатна українська та бразильська письменниця, поетеса, літературознавиця, перекладачка та культурна діячка. Її багатогранна творчість є важливою частиною спадщини Нью-Йоркської групи, а сама вона залишається однією з найзагадковіших і найглибших постатей в українській літературі ХХ століття.
Біографія
Народження та освіта: Народилася 2 січня 1926 року в місті Борислав на Львівщині в родині лікаря. Дитинство провела на Гуцульщині, у містечку Кути.
Вимушена еміграція: Під час Другої світової війни разом з матір'ю була змушена емігрувати, спочатку до Німеччини. Навчалася в гімназії у Львові, а потім у середній школі в Дрездені.
Студентські роки: У 1945–1949 роках вивчала германістику, музикологію та порівняльне літературознавство в Тюбінгенському університеті.
Бразилія: У 1949 році переїхала до Бразилії, де оселилася в Ріо-де-Жанейро. Здобула докторський ступінь у Католицькому університеті Ріо-де-Жанейро, де згодом викладала порівняльне літературознавство.
Світова діяльність: Продовжила освіту в Колумбійському університеті (Нью-Йорк) та Мюнхенському університеті. Довгий час була завідувачкою кафедри германістики в Державному університеті Ріо-де-Жанейро.
Зв'язок з Україною: Підтримувала постійні зв'язки з дисидентським рухом в Україні, зокрема листувалася з Василем Стусом та Іваном Світличним.
Смерть: Померла 16 липня 2022 року в Ріо-де-Жанейро у віці 96 років.
Творчість
Творчий доробок Віри Вовк надзвичайно багатогранний і охоплює поезію, прозу, драматургію та перекладацьку діяльність.
Поезія:
Віра Вовк є авторкою понад десяти збірок поезій, які відзначаються глибиною, філософічністю та граційністю.
Її поезія поєднує українські мотиви з екзистенційними питаннями та образами світової культури.
Збірки: «Юність» (1954), «Зоря провідна» (1955), «Чорні акації» (1961), «Любовні листи княжни Вероніки» (1967), «Каппа Хреста» (1969), «Меандри» (1979), «Мандала» (1980) та інші.
Проза:
Писала новели, романи та оповідання для дітей.
Твори: «Легенди» (1958), «Вітражі» (1961), «Святий гай» (1983), «Карнавал» (1986), «Калейдоскоп» (1979–2001).
Драматургія:
Авторка п'єс, що часто мають містичний та алегоричний характер.
Вибрані п'єси: «Триптих» (1982), «Іконостас України» (1988), «Вінок троїстий» (1988).
Перекладацька діяльність:
Віра Вовк — талановита перекладачка, яка перекладала українських авторів португальською, а світову літературу — українською.
Перекладала твори Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших українських класиків.
Вона також знайомила українського читача з португальською та бразильською поезією, видавши антологію «Зелене вино» (1964).
Відзнаки:
За свій внесок у літературу Віра Вовк була удостоєна численних нагород, зокрема Національної премії України імені Тараса Шевченка (2008) та Ордена княгині Ольги III ступеня
