Актуальність обраної теми зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки лінгвісти звертають велику увагу на аналіз індивідуально-авторських новотворів у доробку того чи іншого митця слова, на лексикографічне представлення авторських лексичних новотворів (далі – АЛН) у словниках. Окрім того, до здійснення такого дослідження спонукала відсутність словника АЛН поетів Нью-Йоркської групи і Віри Вовк зокрема.
Мета роботи полягає в комплексному компаративному дослідженні семантико-дериваційної структури авторських лексичних новотворів В. Вовк та Е. Андієвської й лексикографічному представленні одиниць індивідуально-авторської номінації.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1) здійснити лексико-граматичну і лексико-семантичну класифікацію АЛН, визначивши найбільш репрезентативні лексико-семантичні групи цих одиниць у поетичних лексиконах Е. Андієвської та В. Вовк;
2) визначити найуживаніші кореневі морфеми у складі АЛН обох поетес аби виявити найбільш актуальні для них фрагментів позамовної дійсності, що потребували, на їх думку, створення оригінальних номінативних одиниць;
3) здійснити зіставний аналіз АЛН Е. Андієвської та В. Вовк на лексико-семантичному і словотвірному рівнях для виявлення спільних і відмінних тенденцій у словотворчій практиці письменниць;
4) опрацювати теоретичні засади лексикографічного опису новотворів і укласти словник АЛН В. Вовк.
Об’єктом дослідження є індивідуально-авторські новотвори в поезії В. Вовк та Е. Андієвської.
Предмет дослідження – лексико-граматична, семантична і словотвірної структури АЛН та їх лексикографічне представлення.
Фактичним матеріалом дослідження стали 135 АЛН, виявлених методом суцільної вибірки в опублікованих поетичних текстах В. Вовк, та близько 445 АЛН Е. Андієвської, зафіксованих у словнику лексичних новотворів цієї письменниці, укладеному нами раніше.
Методи дослідження. Відповідно до характеру фактичного матеріалу в ході дослідження використано такі основні методи: метод лінгвістичного спостереження й опису, метод компонентного аналізу – для дослідження семантики АЛН, словотвірного – для характеристики дериваційної структури АЛН, метод кількісних підрахунків та елементи зіставного методу – для порівняльного аналізу семантико-словотвірної структури та особливостей функціонування АЛН у поетичних текстах В. Вовк та Е. Андієвської.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в українській лінгвостилістиці здійснено спробу зіставного аналізу одиниць індивідуально-авторської номінації в поезії В. Вовк та Е. Андієвської, схарактеризовано семантичні й дериваційні особливості оказіоналізмів обох поетес, укладено словники їх АЛН.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження дають змогу простежити основні тенденції творення лексичних інновацій у поезії представників Нью-Йоркської групи, визначити роль В. Вовк та Е. Андієвської у збагаченні національного поетичного лексикону.
Практичне значення роботи пов’язане з можливістю використання матеріалів дослідження в подальшому вивченні словотворчості представників “Нью-Йоркської групи”, підготовці словника авторських новотворів письменників української діаспори.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (32 позицій) та 4 додатків, у яких подано 1 діаграму, 2 таблиці, фрагмент „Словника авторських лексичних новотворів Віри Вовк”.
