Актуальність обраної теми зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки лінгвісти звертають велику увагу на аналіз індивідуально-авторських новотворів у доробку того чи іншого митця слова, на лексикографічне представлення АЛН у словниках. Окрім того, до здійснення такого дослідження спонукала відсутність словника АЛН поетів Нью-Йоркської групи і Е. Андієвської зокрема.
Мета роботи полягає у комплексному дослідженні лексико-граматичних, семантичних та дериваційних особливостей АЛН у поетичній творчості Е. Андієвської та їх лексикографічному представленні.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
здійснити лексико-граматичну та семантичну класифікації АЛН, визначити найбільш презентативні лексико-семантичні групи новотворів;
визначити найуживаніші кореневі морфеми у поетичній творчості Е. Андієвської;
опрацювати теоретичні засади лексикографічного опису новотворів;
укласти словник АЛН Е. Андієвської.
Об’єктом дослідження є індивідуально-авторські новотвори в поезії Е. Андієвської.
Предмет дослідження – лексико-граматична, семантична і дериваційна структури АЛН та їх лексикографічне представлення.
Фактичним матеріалом дослідження стали 445 АЛН, виявлених методом суцільної вибірки із поетичних збірок: “Базар” (1967), “Вігілії” (1987), “Наука про землю” (1975), “Спокуси Святого Антонія” (1985) та поезій, зафіксованих у мережі Інтернет.
Методи дослідження. Відповідно до характеру фактичного матеріалу в ході дослідження використано наступні методи: метод лінгвістичного спостереження та опису; для дослідження семантики АЛН – метод компонентного аналізу; для характеристики дериваційної структури – словотвірний аналіз АЛН, а також метод кількісних підрахунків.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що вперше в українській лінгвостилістиці здійснено спробу аналізу одиниць індивідуально-авторської номінації в поезії Е. Андієвської, схарактеризовано їх семантичні й дериваційні особливості, укладено короткий словник АЛН.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження дають змогу простежити основні тенденції творення лексичних інновацій у поезії Е. Андієвської, визначити її роль у збагаченні національного поетичного лексикону.
Практичне значення роботи пов’язане з можливістю використання матеріалів дослідження в подальшому вивченні словотворчості представників “Нью-Йоркської групи”, підготовці словника авторських новотворів письменників української діаспори.
