і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Використання опорних схем на уроках інформатики

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Горобець Андрій Миколайович, вчитель інформатики Воробіївської ЗОШ І-ІІ ступенів Білогірського району

Використання опорних схем на уроках інформатики”

Людину, яка на початку ХХІ століття не вміє користуватися комп`ютером, можна прирівняти до людини, яка на початку ХХ століття не вміла писати.

Ми живемо в інформаційному суспільстві. Постійне зростання обсягів інформації вимагає якісної обробки. Як показує практика, учням досить важко розібратися у великому за обсягом матеріалі. Адже, як зазначав відомий англійський філософ і соціолог Герберт Спенсер, «якщо знання людини невпорядковані, то чим більше вона знає, тим більшою буде плутанина в думках».

Отже, як донести до учнів необхідну інформацію, щоб вона була зрозумілою і зацікавила їх більш глибоким вивченням інформатики? Це дуже складна проблема. На мій погляд один з шляхів її вирішення є систематична послідовна робота з опорним конспектом за методикою Віктора Шаталова, яка базується на створенні та використанні опорних сигналів у вигляді схем.

Опорні схеми складаються відповідно до загальної схеми, яку запропонувала Наталя Вікторівна Морзе (Рис 1).

Рис 1 Узагальнена опорна схема вивчення середовищя

Дана схема дає можливість ознайомити учнів з новими, невідомими їм середовищами і набути відповідних навичок роботи. Тому пропоную ознайомитись з можливістю використання опорних схем на різних етапах уроку інформатики.

На початку вивчення нової теми (розділу) учням роздається загальна опорна схема або «карта теми», тобто карта, рухаючись по якій, ми будемо вивчати певне середовище (Рис 2).

Рис 2 Загальна схема для теми «Текстовий процесор»

Це дозволяє учням наперед оцінити майбутні завдання та організувати самостійне вивчення матеріалу за потреби.

Також перед початком вивчення теми ознайомлюємо учнів з переліком контрольних запитань та вимогами щодо знань, вмінь, навичок (Таблиця 1).

Учень

пояснює

описує

уміє

методи знаходження сум і кількостей значень елементів табличної величини, що задовольняють заданими умовам;

властивості табличної величини та її елементів;

складати алгоритми опрацювання табличних величин;

один з методів впорядкування елементів табличної величини;

складати, редагувати, налагоджувати та виконувати програми опрацювання табличних величин у навчальному середовищі програмування;

методи пошуку елементів табличної величини, що задовольняють заданим умовам;

аналізувати результати виконання програм опрацювання табличних величин

Таблиця 1

Це дає можливість учням здійснити самоконтроль та можливість відкоригувати свої знання та вміння в процесі вивчення теми.

В якості перевірки домашнього завдання пропонується відтворення опорної схеми попереднього уроку. Це формує в учнів комунікативну, соціальну та інформаційну компетентності.

Для мотивації діяльності ставимо перед учнями проблемні питання, що дають змогу пояснити учням мету та завдання уроку, причини вивчення даної теми уроку.

Для актуалізації визначаємо, що потрібно знати та вміти для сьогоднішнього уроку та які поняття уже вивчені або ж разом визначаємо, яка частина «карти» з даної теми, ще не досліджена і пропонуємо продовжити вивчення нового «маршруту» (Рис3).

Рис 3 Тема: «Графічний редактор. Додавання тексту. Основні елементи формату символів: шрифт, накреслення, колір, розмір»

Під час цієї роботи ми повторяємо, систематизуємо та узагальнюємо вивчений матеріал та вибираємо майбутні завдання та ставимо нові цілі.

Під час вивчення нового матеріалу конспект створюють активні учні до початку уроку, або ми разом (колективно або в групах) створюємо безпосередньо на уроці. Форми роботи на цьому етапі можуть бути різними: лекція, бесіда, евристична бесіда чи інші. Але всі ці форми мають бути максимально наближеними за змістом матеріалу до опорного конспекту, повністю розкривати його зміст. Наприклад, під час вивчення теми «Алгоритми з повторенням та розгалуженням» пропонуємо учням створити опорну схему для створення ігрової програми (Рис 4).

Рис 4 Зовнішній вигляд ігрової програми та опорна схема для неї

А як же ж можна використати дану схему для створення ігрової програми?

Отже, в середовищі Scratch створюємо два об’єкти кульку і повзунок. Алгоритми: для кульки – якщо кулька доторкається до повзунка, то змінює напрям рух та покази лічильника; для повзунка – якщо натиснута клавіша, то змінюємо координату.

В кінцевому результаті ми отримуємо такі алгоритми (Рис 5,6)

Рис 5 Опорна схема алгоритму

Рис 6 Алгоритми для об`єктів ігрової програми

Під час виконання практичної роботи «Створення програми з кнопками та написами» можна застосувати слідуючу опорну схему (Рис 7).

Рис 7 Схема до практичної роботи роботи «Створення програми з кнопками та написами в середовищі Lazarus»

Використовуючи її, учні уже знають, з якими об’єктами їм доведеться працювати, які властивості змінювати, які дії виконувати, які інструменти потрібно використати для певних операцій.

Для узагальнення та систематизації аналізуємо опорну схему, її логічну структуру, причому двічі – другий раз в швидкому темпі.

Для контролю знань учнів використовуємо таблиці з критеріями оцінювання кожного виду діяльності та можливістю самостійно оцінити свою роботу та порівняти з оцінкою вчителя. Наприклад, критерії оцінювання з теми «Електронне листування» (Таб 2)

Тема уроку

Електронне листування

з/п

Виконана робота

Макс. бал

Самооцінка

Оцінка вчителя

1

Створено опорний конспект

3

2

Знайдено поштовий сервер

2

2

Створено електронну скриньку

3

4

Надіслано листа вчителеві та отримано відповідь

2

5

До листа вкладено файл

2

Таб 2 Бланк оцінювання

Домашня робота проста: опрацювати параграф підручника використовуючи опорну схему уроку, «прокрутити» в голові розповідь вчителя по опорній схемі, запам’ятати її. Також потрібно дати відповіді на запитання в підручнику або виконати практичне завдання (якщо є можливість). Інколи активні учні самостійно створюють опорну схему до наступного уроку.

Як підсумок уроку пропонуємо продовжити речення, для самоаналізу уроку та своєї діяльності:

Сьогодні мене вразило...

Сьогодні мені згадалося...

Мені запам'яталося...

Мене дратувало...

Мене порадувало...

Звичайно, жоден урок не проходить без фізкультхвилинки,

Отже, під час вивчення інформатики у школі потрібно учнів навчати правильно вчитись, адже найкраща допомога – дати людині вудку і навчити ловити рибу, ніж щодня годувати її.

«Навчання — найкраща у світі гра й розвага. Усі діти народжуються з таким переконанням і живуть із ним, поки ми не втиснемо їм у голову, що це важка й неприємна праця. Тільки деякі діти все ще залишаються на своїх позиціях, маючи тверде переконання, що навчання приносить радість, що це чи не єдина гра, в яку варто бавитись. Ми знаємо, як називати цих дітей. Це генії.» - говорить Джаннетт Вос, американський педагог.

Більше матеріалів можна знайти за адресою http://andriy-gorobets.blogspot.com/.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Використання опорних схем на уроках інформатики
  • Додано
    01.03.2018
  • Розділ
    Інформатика
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    153
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер материала
    AD108587
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання