Використання нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва

Цю сторінку створено користувачем «Всеосвіти», якщо її вміст порушує ваші авторські права, надішліть скаргу у службу підтримки, ми оперативно відреагуємо.

This page was created by the website user. If its content violates your copyright, you can submit a takedown request to our support team, and we will respond promptly.

Поскаржитися / Report
Опис документу:
Креативність і вміння творити – головні вимоги до сучасної людини, що живе у світі глобальних змін. Чим більш різноманітними будуть умови для образотворчої діяльності, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони працюють, тим ефективніше будуть розвиватися дитячі художні здібності. Нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Чернівецька обласна рада

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНІК НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ

МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

(Індивідуальний творчий проект)

Автор: слухач курсів

підвищення кваліфікації учителів образотворчого мистецтва,

художньої культури

Ласій Мар′яна Василівна,

спеціаліст,

Бузовицького НВК

Кельменецького району

м. Чернівці

2018

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………

Розділ 1. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва.

    1. Значення образотворчого мистецтва у розвтку творчої особистості….

1.2. Сучасний урок образотворчого мистецтва: який він?..................................

1.3. Організації творчої роботи під час уроків образотворчого мистецтва

Розділ 2. Використання нетрадиційних технік та матеріалів як засіб мотивації навчальної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва…………………………………………………………………………..

2.1. Значення впровадження використання нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва………………………………………………………….

2.2. Нетрадиційні техніки малювання на уроках образотворчого мистецтва………………………………………………………………………

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

«У кожній дитині є сонце, необхідно лише

дозволити йому світити».

Сократ

Стрімкий розвиток суспільства, науки та техніки вимагає від системи освіти використання нових, прогресивних, цікавих методів навчання учнівської молоді.

Національна Доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства». Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямом є особистісний розвиток, який пов'язаний з формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей. У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчально-виховного процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в творчій праці...» 

Креативність і вміння творити – головні вимоги до сучасної людини, що живе у світі глобальних змін та інтеграційних процесів, надзвичайно стрімкого розвитку техніки та інформаційних ресурсів. У контексті таких підходів особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу, оскільки їх впровадження в освіту є перетворенням виховання й навчання на творчий процес. Учитель завжди у пошуку сучасних педагогічних технологій, оптимальних, дієвих шляхів впливу на дитину, бо лише творчий вчитель може розвинути творчі здібності учнів.Чи кожна дитина здатна до творчості? Безумовно. В цьому плані учителю відведена важлива роль. Адже, так як за останні роки все помітнішим стає той фактор, що у дітей відбувається пониження мотивації до навчальної діяльності, то саме учитель має віднайти такі сфери впливу на учнів та створити такі умови (зона комфорту, ситуації успіху, нові методи та підходи до викладання…) за яких учні стали більш вмотивованими та більш позитивно почали сприймати процес навчання як такий.

Так, в ході розкриття змісту спробуємо дати відповіді на такі запитання:

  • Як організовувати творчу роботу під час уроків образотворчого мистецтва?

  • Як використання нетрадиційних технік підвищує мотивацію учнів до навчальної діяльності?

  • Які різновиди технік можна використовувати під час уроків та як вони впливають на естетичний та емоційний стан учнів?

Розділ 1. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва.

1.1. Значення образотворчого мистецтва у розвтку творчої особистості.

Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої втілюється у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Сучасні дослідники творчості вважають, що особистісні чинники є визначальними в досягненні творчих результатів. На думку Айзенка, риса «креативність» пов'язана з творчими досягненнями через особистість, оскільки саме особистість є механізмом реалізації творчих здібностей у творчій діяльності.

Творча особистість - це особистість, у якої поєднуються внутрішня потреба творити із розумінням суті справи, знаннями та вміннями, відповідною обдарованістю. Творча особистість завжди характеризується високим рівнем креативності, яскраво вираженими особистісними якостями і здібностями, які сприяють успішній професійній діяльності. Тобто, це людина, яка має нетрадиційне, самостійне мислення, багатий духовний світ, створює щось нове, оригінальне.

 

     «Творчість, - писав В. Сухомлинський, - починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням. Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити». Творчі здібності, або креативність (від лат. творення) - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового.

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різноманітні стереотипи.

Використання образотворчого мистецтва як засобу розвитку творчої особистості було предметом досліджень сучасних педагогів і методистів  Л.Фесенко, Т. Рублі, І. Демченко, Т. Руденко, які наголошували на необхідності збагачення дитини цінними духовно - художніми враженнями, розвитку її художніх здібностей, сприяння творчій самореапізації.

Методистами розроблено схему розвитку творчих здібностей учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Щоб сформувати творчу особистість засобами образотворчого мистецтва в умовах загальноосвітнього навчального закладу, потрібно створити належні педагогічні умови для розвитку творчих здібностей кожного учня, задоволення його художніх інтересів і потреб.

На мою думку, такими педагогічними умовами є:

·            сприятливий мікроклімат на уроках,

·            посилення мотивації творчої діяльності,

·            урахування психологічних особливостей кожного учня,

·            ефективна організація та керування діяльністю дітей,

·            доцільне використання якісного наочного матеріалу,

·            інтеграція знань, наявність кабінету образотворчого мистецтва,

·        залучення до гурткової роботи.

Одним з головних завдань, на уроці є створення  творчої  атмосфери. Це, насамперед, заохочення до пізнання, повага до дитини та підтримування її прагнення до творчості, уникання несхвальних оцінок творчих ідей учнів і знаходження слів, що стимулюють творчість.

Значну роль у розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва відіграє наявність пізнавальних мотивів у школярів та їхня активність.1

Доречно застосовувати на уроці методи стимулювання мотивації навчальної діяльності, а саме: навчальні дискусії, пізнавальні ігри, створення ситуацій новизни у процесі викладу навчального матеріалу з опорою на життєвий досвід учнів; метод заохочення та ін. З метою зацікавлення учнів мистецтвом та заохочення до творчості я проводжу екскурсії на природу, виставки дитячих робіт, місцевих художників та народних умільців та здійснюємо  віртуальні подорожі до музеїв світу.

Для врахування психологічних особливостей кожного учня я  співпрацюю зі шкільним психологом, разом вивчаємо й виявляємо індивідуальні особливості вихованців, проводимо педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, тестування.

Розвиток творчих здібностей школярів неможливий без ефективної організації та керування діяльністю дітей. Для цього ретельно і виважено підбираю методи та форми роботи з учнями; систему вправ, завдань, опорних карток; художні техніки, що розвивають спостережливість, уяву, фантазію, асоціативно-образне мислення. Так, наприклад, використання креативних методів навчання (метод придумування, метод «Якби...», метод «мозкового штурму»); когнітивних методів навчання (перевтілення, змістовного бачення, образного бачення, досліджень, гіпотез); системи знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання (метод проектів), які спонукають учнів до активної творчої діяльності, дають змогу підвищити ефективність уроку, розвивають вміння висловлювати власні думки.

Постійною супутницею на уроках в 5 класі  є гра. Наприклад, на уроках образотворчого мистецтва з учнями  застосовувую ігрові ситуації та ігри для поступового залучення їх до більш складних, творчих форм діяльності. Це: «Плямочка», «Художник Олівець», «Незнайко», «Гарбузові родичі», «Прикрась ялинку» (інсценізація); ігрові ситуації: «Розбитий глечик», «Край, де я хотів би побувати», «Фантазери» тощо. Будь-яке завдання, подане в ігровій формі, дозволяє не лише швидко повторити, закріпити чи систематизувати знання, а й завжди викликає у дітей зацікавлення та спонукає до діяльності.

Розвитку творчих здібностей сприяє підбір тематики завдань, що пропонуються для практичної роботи, використання нетрадиційних художніх технік та матеріалів зображення, які є доступним для дітей і дають їм можливості для експериментування, пошуку образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок. Таке малювання приваблює дітей більш легкими способами виконання, якісними результатами, швидкими темпами роботи. Розвитку творчих здібностей також сприяє використання виражальних засобів різних видів образотворчого мистецтва, які урізноманітнюють прийоми роботи, стають цікавими у вирішенні навчальних завдань (виконання тонового рішення натюрморту за допомогою крапочок, контрастних або нюансних кольорів, неіснуючої тварини за допомогою графічного зображення різних фактур і т. ін.); розвиток уміння висловлювати власні думки (використання інтерактивних методів, проблемно-діалогічного спілкування та організація роботи за картиною).

Сприймання та інтерпретація творів мистецтва формує в учнів образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, розвиває художні здібності, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні вміння.

Залучення учнів до навчально-творчої діяльності багато в чому залежить від наочно-методичного забезпечення уроку. Важлива роль належить педагогічному малюнку. Використання його під час пояснення навчального матеріалу дає можливість методично вирішувати завдання художнього навчання школярів, за короткий проміжок часу найбільш повно розкрити закономірності основ образотворчої грамоти.

Гурткові заняття є логічним продовженням уроків. Тут, на мою думку, важливо підтримувати зв'язки між темами, що вивчаються на уроках образотворчого мистецтва і в гуртку. Дітям можна пропонувати роботу над проектами, наприклад, «Дари осені», «Лісові чарівники», «Архітектура мого міста», «Майстерня графіка», «Майстерня живописця» тощо. Учні створюють комп'ютерну презентацію, що висвітлює результати їхньої діяльності над проектом.

1.2.Сучасний урок образотворчого мистецтва: який він?

Вивчення мистецьких дисциплін на сучасному етапі має свої особливості й певним чином відрізняється від інших освітніх предметів. Уроки образотворчого мистецтва безпосередньо звернені до сенсорної сфери, емоцій та почуттів особистості і спрямовані на те, щоб „захопити” її, примусити співпереживати та відчувати. Зважаючи на велику кількість методичних рекомендацій до проведення уроків образотворчого мистецтва, відсутні загальні аспекти вимог до сучасного уроку образотворчого мистецтва.

На сучасному етапі урок образотворчого мистецтва - це урок- образ, творцями якого є вчитель та учень. Як кожен образ створених художником сприймається по-різному, так кожен учитель образотворчого мистецтва має авторський стиль ведення уроків. Проте загальною є мета - формування творчої особистості школяра, системний розвиток в учнів здатності сприймати художній образ у мистецтві й житті, посильно відображати його у творчих роботах. Методика предмета орієнтує сучасного вчителя на формування духовного світу дитини, навчання бачити і сприймати красу навколишнього.

Виходячи з головних завдань уроків образотворчого мистецтва та авторського стилю викладання, визначимо основні загальні принципи проектування уроку-образу:

  • принцип діалогічності - діалогічна взаємодія на уроках образотворчого мистецтва, що передбачає принципову зміну статусу школяра в процесі педагогічної взаємодії, а саме перехід від домінантної суб’єкт-об’єктної до суб’єкт-суб’єктної парадигми взаємодії вчителя й учня; перехід учителя від інформативно-контролюючої позиції до навчальної співпраці в системі „учитель-учні”; перетворення при цьому школяра в активного співучасника навчально-виховного процесу - у співавтора створення художнього образу на уроці образотворчого мистецтва. - -- принцип авторської свободи проектування (творення), яка полягає в реалізації уроку-образу залежно від творчих можливостей мистецьких здібностей учителя та емоційно-естетичній підготовці учнів. Цей принцип передбачає спочатку авторство вчителя, потім залучення до втілення авторського задуму школярів та повне використання особистісного емоційного, візуального й побутового досвіду в сприйманні та створенні художнього образу;

  • принцип пріоритету формування емоційно-ціннісних відносин на основі образотворчих знань, способів мистецько-естетичної взаємодії зі світом, власним досвідом художньо-творчої діяльності,

  • принцип художньо-педагогічної драматургії в побудові уроку образотворчого мистецтва, що передбачає наявність емоційно- образних акцентів сюжету уроку, побудованих на варіативних художньо-педагогічних іграх, ситуаціях уподібнення;

  • принцип варіативності структури уроку-образу залежно від змісту, мети та завдань, що не включає виключення основних структурних елементів;

  • принцип вільної інтеграції художньо-естетичної діяльності та діалогу з іншими видами мистецтва, що включає діалог культур та інтеграцію не уроків, а тем, проблем залежно від ідеї уроку- образу;

  • принцип відкритості уроку образотворчого мистецтва - проведення уроків за межами класу (пленерні уроки), залучення інших класів, вікових груп, оформлення роботами учнів інтер’єру класу, школи, вулиці (вітрини), свят; реалізація соціальних проектів шляхом створення художньо образу висвітленої проблеми;

  • принцип оцінки та самооцінки процесу й результатів навчально- виховної діяльності на уроці й учителем, й учнями, спільне визначення критеріїв оцінки діяльності на уроці.

Окреслені принципи побудови передбачають формування груп компетентностей, як-от: пізнавальні - уміння бачити красу навколишнього світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності; творчі - розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; установлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно- образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; методологічні - розвиток поняттєво-логічного мислення; уміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; компетентність саморозвитку, що передбачає стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань; комунікативні - розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв’язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт; інформаційні - формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями; світоглядні - сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.Уроки образотворчого мистецтва на сучасному етапі передбачають не стереотипність, різноманітність, залучення до співпереживання, створення емоційного настрою засобами мистецтва, наявності сприймання, формування творчого задуму та його посильна реалізація.

Сучасні уроки образотворчого мають загальну моноструктуру для ефективного проведення навчально- виховної роботи з образотворчого мистецтва. Щодо структури самого ходу уроку, зазначимо такі елементи:

організаційний етап, що передбачає перевірку належності матеріалів до уроку, емоційне налаштування на сприйняття матеріалу;

актуалізація опорних знань, яка включає залучення досвіду дітей, їхньої чуттєвої сфери та естетичного бачення. На цьому етапі створюється емоційний комфорт, проводиться мотивація до засвоєння навчального матеріалу, що протікає протягом усього уроку підсилюючись лише емоційним викладом та потребою до творчої діяльності учнів. Тому, на нашу думку, виділяти окремо мотиваційний етап є недоречним, оскільки кожний вид роботи чи теоретичне сприйняття, чи то переосмислення твору, чи виконання творчої роботи має бути мотивованим і залежно від виду, типу, завдання на кожному етапі має реалізовуватись мотиваційний компонент. Відповідно до уроку-образу актуалізація опорних знань є епілогом до творення;виклад нового матеріалу. Етап засвоєння навчального матеріалу, формування або закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і вмінь інтелектуального, мистецького та практичного характеру. Мета цього етапу - не лише дати учням потрібну інформацію, а й обов’язково розвивати їх естетично, емоційно. Слід пробуджувати й узагальнювати естетичні враження дітей, розширювати їхній досвід спостереження навколишньої дійсності. Цей етап є етапом заохочення до творчості, сприйняття художнього образу, формування вміння висловлювати ставлення до побаченого, його оцінки [3]. У нашому контексті уроку-образу цей етап характеризується зав’язкою сюжету уроку;

постановка навчального завдання. Етап постановки чітких вимог до практичної роботи - реалізація принципу свободи в системі обмежень;

керівництво практичною роботою учнів - безпосереднє створення художнього образу на уроці - кульмінація, виявлення творчих здібностей, умінь та навичок, емоційна реалізація захоплення, прояв креативності;

аналіз та оцінка творчих робіт - розв’язка уроку-образу. Ефективним на цьому етапі є самоаналіз, за умови реалізації якого учні самостійно аналізують свою роботу та напрацювання однокласників [5, с. 31]. Ефект від такого оцінювання, буде значно більшим: учень таким чином повторює вивчений матеріал, постійно напружує пам’ять, розвивається критично. Крім цього, це дає змогу педагогу визначити рівень засвоєння школярем навчального матеріалу, уміння аналізувати художні твори та визначати ефективні образотворчі засоби вираження при створенні певного художнього образу;

підведення підсумків уроку. Головним на цьому етапі є узагальнення отриманих знань та виявлення взаємозв’язку отриманих знань з життям, умінням використати набуті образи при подальшому сприйнятті мистецтва та навколишньої дійсності.

1.3.Організації творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва

У сучасній педагогічній практиці питання організації творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва в школі розуміється досить широко. Основними умовами організації творчої праці учнів можна визначити:

- наслідок використання різних видів мистецтва, різних технік виконання творчих завдань посилити засвоєння учнями кольорової характеристики образів, якнайширше використовувати техніку змішування кольорів, застосування різних матеріалів, що активізує творчу діяльність і надає їй нового звучання.

- під час знайомства на уроках з творчістю художників, вивчення основних понять та термінів образотворчого мистецтва раціонально використовувати музичні та літературні твори, репродукції картин і т.д.

- на уроках в ході сприймання образів, об’єктів чи явищ – підтримувати і розвивати емоційну захопленість учнів, вводити елементи гри, комплексно використовувати літературу, музичні твори, театралізовані дії.

- правильно добирати художній матеріал для завдань, враховуючи вікові особливості учнів.

Слід зауважити, що з метою розвитку творчої особистості доцільно використовувати на уроках образотворчого мистецтва музичний супровід. Крім того, музика має бути не допоміжним, а рівноправним засобом естетичного виховання. Музичний супровід створює особливий художній світ – світ високих почутті, високого емоційного напруження, допомагає створити творчу атмосферу під час малювання. Це буває або просто приємна і спокійна музика, яка знімає напругу, або музика, яка спрямована розкрити певну тему.

Наприклад, на уроці «Малювання українського національного костюма» можна запропонувати учням послухати українські народні мелодії. А під час роботи над композицією на тему «Козацькому роду нема переводу», може прозвучати пісня у виконанні О.Білозір «Україночка», зміст якої розкриває сутність українського народу, його історичне минуле, менталітет.

Розповідаючи про кольори та спектр у 5-му класі, учням можна запропонувати під ритмічні оплески проспівати колективно пісню «Радуга». Дітям така форма дуже подобається, і це створює веселу невимушену атмосферу, сприяє особистісно-емоційному сприйняттю художньої інформації, розвитку творчих здібностей.

Розділ 2. Використання нетрадиційних технік та матеріалів як засіб мотивації навчальної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва

2.1. Значення впровадження використання нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва/

У процесі знайомства з навколишнім світом діти  намагаються відобразити його у своїй діяльності – іграх, малювання, ліплення, розповідях і т.д. Великі можливості в цьому відношенні має образотворча діяльність. Щоб не обмежувати можливості малюків у відтворенні вражень недостатньо традиційного набору образотворчих засобів і матеріалів.

           Чим більш різноманітними будуть умови для образотворчої діяльності, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони працюють, тим ефективніше будуть розвиватися дитячі художні здібності.

         Нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності. Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, діти вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку обрати, щоб надати художньому образу найбільшої виразності

Використання нетрадиційних розвивальних технік на уроках, гурткових та індивідуальних заняттях з образотворчого мистецтва має велике значення для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку практичної умілості та вправності, формування загальнокультурної компетентності.

Розвивати творчі здібності, креативне мислення можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток її уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.
Одним з ефективнішим засобом досягнення мети є використання нетрадиційних технік малювання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку креативного мислення. Креативність - це активність, що втілюється в продуктах творчості завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його. Вона творить не тільки зовнішній світ, але й свій власний (внутрішній). Зображувальна діяльність є улюбленим видом діяльності дитини. Малювання - найперший і доступний спосіб вираження на папері своїх думок і переживань. Саме в малюванні з’являється можливість зрозуміти характер, творчі можливості дитини. Саме творчість допомагає дитині звільнитись від шаблонних дій, розмірковувати, самостійно приймати рішення. От чому розвиток творчих здібностей, креативного мислення є провідним у моїй роботі з дитиною.
Вважаю,щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. 

 Застосування нетрадиційних технік допоможе:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з дітьми під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

 - діагностувати емоційний та психічний стан дитини;

             - сприяти успішній соціалізації особистості.

2.2. Нетрадиційні техніки малювання на уроках образотворчого мистецтва

Монотипія «мармуровий папір»

 Опанування технікою виготовлення мармурового паперу засобами монотипії  краще всього проводити в ігровій формі. Діти повинні отримати задоволення від самого процесу. Коли дитина працює в даній техніці, вона занурюється у світ своїх мрій та фантазій.

Для роботи потрібно:

1.        крем (піна) для гоління;

1.        акварельні фарби або харчові барвники;

2.        плоска тарілка для змішування піни для гоління і фарб;

3.        папір;

1.        скребок (картон)

План роботи:

1. Рівномірним товстим шаром нанесіть піну для гоління на тарілку.

 2. Змішайте фарби або харчові барвники різних кольорів з невеликою кількістю води, щоб вийшов насичений розчин.

 3. За допомогою пензлика або піпетки накапайте фарбу різних кольорів на поверхню піни в довільному порядку.

 4. Пензликом або паличкою розтягніть фарбу по поверхні тарілки, утворюючи химерні зиґзаґи, хвилясті лінії, чудернацькі візерунки.

5. Прикладіть аркуш паперу до поверхні кольорової піни на тарілці та акуратно відніміть.

 6. Покладіть аркуш на стіл і зніміть залишки піни скребком або картоном.

Отриманий результат: під шаром піни для гоління з’являться цікаві, мармурові візерунки. Фарбі,  що вже взялася за  папір, потрібно лише дати  висохнути протягом декількох годин.

Поради: для зручності роботи у даній техніці посудину та папір потрібно підбирати приблизно одного розміру та форми. У якості фарби можна брати лак для нігтів. «Мармурову папір»  можна використовувати для виготовлення паспарту, листівок, як тло для майбутніх малюнків, як  оригінальний  обгортковий папір.                          

 Гратографія  (гратаж)

Слово  «гратаж»  походить від французького gratter - терти, дряпати, тому інша назва техніки – продряпування або ще гратографія. Ця техніка вимагає від дитини уважності, зосередженості, точності рухів, охайності.

 Для роботи  потрібно:

2.        щільний папір або картон;

3.        акварельні фарби або воскові крейди;

4.        свічка;

5.        гуашеві фарби або туш потрібного кольору;

6.        рідкий миючий засіб (шампунь)

План роботи:

1. Розфарбуйте аркуш паперу або картону різнокольоровими восковими крейдою. Не шкодуйте воскові крейди, вони повинні покрити папір товстим шаром. Єдиний колір, який не можна використовувати, це колір, яким вирішили покрити тло (чорний, синій та інші темні кольори).

 2. Замість воскової  крейди використовуйте акварельні фарби. Покрийте папір акварельного фарбою, дайте фарбі висохнути, після чого щільно натріть поверхню паперу свічкою.

 3. В гуаш або туш додайте трохи рідкого мила або шампуні, добре перемішайте і покрийте підготовлений аркуш цією сумішшю. (рідке мило сприяє рівномірному нанесення фарби). Дайте фарбі добре просохнути.

 4. Гострим предметом (зубочистка, пластмасова шпажка) продряпуйте малюнок. Пам’ятайте, що лінії в малюнку можна  добавляти, робити їх товстішими, а от позбутися невдалих лінії неможливо.

Отриманий результат: на темному тлі з’являється лінійний малюнок.

Поради: За бажанням можна продряпувати не лише лінії, а цілі площини, що дає можливість створювати силуетні зображення предметів.

Тло для гратографії можна залишати білим (аркуш натирати парафіновою свічкою) або робити кольоровим в залежності від задуму.

Особливо ефектно в техніці гратаж виглядають малюнки на тему космосу, пейзажі, зображення ночі.

Воскові крейди і акварель

Воскова крейда – найефективніший інструмент розвитку руки дитини. Коли дитина працює крейдами, то вона самостійно відкриває цілий спектр художніх можливостей цього матеріалу: можна проводити товсті лінії, можна – смужки, можна малювати плями, швидко зафарбовуючи великі простори. Воскові крейди залишають на папері яскравий слід, який залежить від сили нажиму.

Віск і олія не змішуються з водою. Якщо на аркуші намалювати контур восковими крейдами, а потім покрити весь аркуш аквареллю, то можна буде побачити, що цей контур не зафарбувався, акварель з лінії ніби «сповзла». Ця техніка сприяє розвитку просторового, логічного та творчого мислення дітей.

Для роботи  потрібно:

1.        акварельні фарби;

2.        акварельний папір;

3.        пензлі;

4.        воскові крейди або свічку;

5.        воду

План роботи:

1. На акварельному аркуші намалюйте  восковими крейдами або свічкою малюнок, наприклад: букет квітів.

2. Квіти замальовуйте не повністю, залишайте просвіти -  місце для акварелі.

3. Намалюйте аквареллю самі квіти.

4. Плавними переливами створіть фон, щоб фарба рівномірно змішувалась. Не залишайте порожніх місць на аркуші.

Отриманий результат: малюнок ніби проявляється з-під акварельної фарби. Воскові крейди допомагають передати об’ємність у зображенні квітів, вони будуть виділятися на акварельному тлі.

 Поради: При малюванні свічкою треба уважно стежити за роботою, бо на білому папері прозорий слід від стеарину слабо видніється. Отже, увесь час потрібно перевіряти малюнок, дивлячись на нього «під світло» (лінії від свічки блищать на поверхні аркуша).            

У цій техніці можна намалювати риб, медуз, водорості і створити картину підводного світу; можна намалювати пейзажі у різні пори року, нічний пейзаж; можна створювати фантастичні малюнки.

Малювання набризком

Набризки. Спосіб одержання зображення: дитина набирає фарбу на пензлик і вдаряє нею об картон, що тримає над папером. Фарба розприскується на папір. пензлик можна замінити зубною щіткою.

Для роботи у техніці набризку потрібно попередньо підготовити трафарети або шаблони. Їх можна взяти готові або виготовити самостійно.  Ця техніка вимагає від дитини зосередженості, уважності, акуратності та приносить задоволення як від самого процесу, так і від отриманого результату. Сприяє розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей.

Для роботи  потрібно:

1.        аркуш білого або тонованого паперу;

2.        трафарет або шаблон;

3.        гуаш, акварель або туш;

4.        стара зубна щітка;

5.        пластикова лінійка

План роботи:

1. Розмістіть трафарет (шаблон) на аркуші паперу.

2 Вмочіть у фарбу щітку, проведіть нею по лінійці в напрямку «до себе», тримаючи їх над робочим аркушем паперу.

3. Продовжуйте розбризкувати фарбу, доки не отримаєте бажаний фон.

4. Обережно зніміть трафарет (шаблон) з робочого аркушу.

Отриманий результат: на аркуші ви отримаєте малюнок з крапочок-крапельок різного розміру.

Поради: Робоче місце потрібно застелити, бо краплі фарби можуть розлітатися у різні напрямки. Можна малюнок робити одноколірним, а можна використовувати різні кольори. Також можна одночасно використовувати декілька трафаретів і шаблонів.

У техніці набризку можна зображувати окремі предмети та цілі композиції: натюрморти, пейзажі, сюжетні малюнки.

Техніка роздмухування

Цю техніку ще інакше називають плямографією, «творчим диханням», тому що малюнок починається з кольорової краплі-плями на аркуші, яку можна роздмухувати і спостерігати  за тим, яке зображення утворилося в результаті. А можна роздмухувати фарбу в задуманому напрямку.

Техніка роздмухування сприяє не лише розвитку творчого та логічного мислення, а ще й розвитку дихальної системи дитини.

Для роботи  потрібно:

1.        гуаш, акварель або туш;

2.        пензлик або піпетка;

3.        соломинка для коктейлю;

4.        білий або тонований папір

План роботи:

1. На аркуш за допомогою пензля або піпетки нанесіть краплю фарби.

2. За допомогою соломинки роздмухуйте цю краплю у різні сторони або в задуману.

3.  Роздивіться на що схожа пляма, що утворилась після роздмухування.

4. За бажанням можна домалювати дрібні необхідні в малюнку деталі.

Отриманий результат: малюнок виходить дещо чудернацьким, незвичайним. Предмети не мають чітких обрисів.

Поради: Робоче місце потрібно застелити, бо краплі фарби при роздмухуванні можуть розлітатися у різні напрямки. Не потрібно дуже сильно дути, бо може закрутитись голова. Якщо фарба важко рухається по паперові, то його потрібно зволожити.      

 Малювання аквареллю і сіллю

Суть цієї техніки полягає у тому, що коли сіль потрапляє на вологий шар акварельної фарби, то вона вбирає воду і відштовхує пігмент. Завдяки цій здатності, навколо кристалів солі утворюються світлі плямки невизначеної форми. В залежності від розмірів крупок солі, плямки можуть утворюватись різні за розміром, створюючи уявлення мерехтіння, сяяння.

Робота у цій техніці наповнює душі дітей позитивними емоціями, розвиває уяву, фантазію, моторику рук, логічне мислення, а також уважність, спостережливість та інтерес до образотворчої діяльності.

Для роботи  потрібно:

1.        акварельні фарби, вода;

2.        папір;

3.        пензлики;

4.        сіль

План роботи:

1. Нанесіть акварельну  фарбу на  папір за допомогою пензлика.

2. На вологу поверхню насипте сіль.

3. Дайте роботі підсохнути.

4. Після того як робота висохне, сіль потрібно змести м'якою щіткою або струсити з аркуша.

Отриманий результат: на кольоровій поверхні малюнка з’являються різного розміру плямки, що ніби світяться. При використанні дрібної солі плямки будуть дрібненькі, а від крупної солі – великі з розводами.

Поради: Сіллю можна посипати всю поверхню малюнка, а можна лише в запланованих місцях. Якщо поверхня паперу буде сильно мокрою, то сіль повністю розчиниться і не буде очікуваного результату.

Малювання аквареллю, сіллю і клеєм ПВА

Цей спосіб малювання потребує від дитини чіткого дотримання послідовності дій, витримки, наполегливості у досягненні поставленої мети; сприяє розвитку творчих здібностей.

Для роботи  потрібно:

1.        акварельні фарби;

2.        пензлики;

3.        вода;

4.        білий або кольоровий картон;

5.        крупна сіль;

6.        клей ПВА

План роботи:

1. На аркуші намалюйте аквареллю малюнок.

2. Не чекайте повного висихання фарби, намалюйте клеєм лінії по поверхні малюнка (в потрібних місцях).

3. На лінії з клею густо насипте солі .

4. Дайте роботі висохнути.

5 Залишки солі струсіть.

Отриманий результат: сіль вбирає в себе фарбу і ці місця на малюнку ніби світяться або, навіть, поблискують.

Поради: Завдяки ефектам даної техніки можна зображувати: мох, сніг, морську піну, паморозь на рослинах, дрібні квіти в суцвіттях, фон та інші поверхні в декоративних роботах.

                       

ВИСНОВКИ

Розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва та в гуртку сприяє робота з різними нетрадиційними художніми техніками: ниткографія, гратографія, клейовий малюнок, акватипія, монотипія, живопис по манці, малювання кольоровими восковими олівцями та аквареллю, малювання гумкою по фону, що підготовлений простим олівцем, малювання кольоровою парафіновою свічкою та аквареллю, друкування природних форм з графічним доопрацюванням тощо...

Досвід роботи  підтверджує, що завдяки створенню вищезазначених педагогічних умов, зростає рівень знань учнів, вдосконалюються вміння і навички. Анкетування учнів, проведені шкільним психологом з метою вивчення мотивів навчання, показали, що зміни в мотиваційній сфері найвиразніше спостерігалися в тих дітей, які мали високі показники якості знань. Показником результативності навчання є участь учнів у творчих фестивалях, конкурсах.

Отже, створюючи відповідні педагогічні умови розвитку творчих здібностей учнів, вчителі  тим самим дають можливість дитині повірити в себе, відчути себе митцем, творчою особистістю.

Список використаної літератури

1.     Мистецтво і освіта. - 2000. - №3.

2.     Коновець С. Образотворче мистецтво в практиці сучасної школи // Мистецтво і освіта. — 2001. — №3.

3. Могильовський В. Від задуму до втілення. – Київ: Радянська школа, 1989.

4.     Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво і освіта. - 2001. - №2.

5.     Сирота В. Художньо-прикладна спрямованість образотворчого мистецтва у школі // Мистецтво і освіта. - 2002. - №4.

6.     Мистецтво і освіта. - 2002. - №1.

7.   Пічкур М. Педагогічне керування формуванням художнього сприйняття школярів // Мистецтво і освіта. - 2003. - №4.

8.  Комаровська О. Художня творчість школярів у позаурочний час //

9.  Мистецтво і освіта. - 2003. - №3.

10.  Кравчук Ф. Аналіз живописних творів як метод формування композиційних умінь в учнів 5-7 класів // Мистецтво і освіта. - 2003. - №3.

11.  Жофчак 3. Виховання школярів засобами мистецтва // Мистецтво і освіта. -2004. -№3

12.  Марчук Ж. Пейзаж настрою // Мистецтво і освіта. - 2004. - №3.

13.  Масол Л. Концепція загальної мистецької освіти // Мистецтво і освіта. -2004. -№1.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.