Презентація з образотворчого мистецтва.

Мистецтво є одним із способів спілкування між людьми. Толстой Лев Миколайов

Декоративно-прикладне мистецтво –предметно-духовний світ людини

Витинанки, писанкарство та іграшки

План 1.Короткий нарис з історії розвитку витинанки, писанкарства та іграшки. 2.Морфологія та типологія витинанок, писанкарства та іграшки.

Ключові слова: витинанки писанкарство, іграшки.

Витинанка Витина́нки (від українського слова — «витинати» — «вирізувати») — вид давнього слов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Виготовляється за допомогою ножиць, ножа, сокирки тощо знарядь. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий), дерево, рослинні заготовки. Використовують витинанки для прикрашання приміщення (хати) — стін, вікон, полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і перед релігійними чи світськими святами.

Історія витинанки Традиції витинання на території України віднаходять зокрема у трипільській кераміці. Зустрічаються витинанки у артефактах кочових народів Алтаю, на півночі Європи, Балканах і в слов'ян. Це часто ажурні аплікації зі шкіри і хутра на одязі і предметах домашнього побуту. У VII—XII ст. у Китаї набули широкого поширення паперові прикраси: зображення божеств, духів, драконів, квітів, птахів, риб, які наклеювали на вікна. У XIII ст. подібні витинанки були розповсюджені в Персії, згодом у Європі. У XVI ст. з'явилися кустоди — орнаментальні ажурні шкіряні підкладки під канцелярську печатку.Українські народні паперові витинанки, як прикраси сільських хат, з'являються у середині XIX ст. Історія витинанки в Україні Витинанки кінця XIX — початку XX століття вирізняються високою художньою майстерністю. У кожному регіоні та в багатьох осередках населення вони набули своєрідних локальних рис щодо трактування матеріалу, форми, технічної вправності, відчуття ритму, пропорцій, силуетів, багатства орнаментики. Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Папір при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро, що дозволяло створити сталі структури, композиції. Традиційні витинанки у вигляді сніжинок слугували прикрасами на вікнах на Новий рік. Витинанки були розповсюджені на Поділлі, Подніпров'ї, Прикарпатті, Подніпров'ї. «Витинанки до окраси хат» описані у творах Григорія Квітки-Основ'яненка, Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка. Іван Франко теж відзначив «незвичайну оригінальність узорів і відпрацьовану техніку тих витинань». У 1980-х роках відомі майстри українських витинанок: Дмитро Мимрик (с. Великий Говилів Тернопільської області), Софія Приймак (с. Петриківка Дніпропетровської області), Любов Процик (Львів), Людмила Лузгіна (Запоріжжя), Галина Хміль (Київ), Андрій Пушкарьов (Дніпропетровськ) та ін. Матеріалом для сучасних витинанок є глина, метал, дерево, тканина, камінь .

Типологія витинанок 1.Ажурні (містяться у прорізах) 2.Силуетні (зображення виступає силуетом) 3.Складні (аплікаційні, з кількох аркушів паперу, завжди поліхромні ) 1.Накладними (елементи накладають один на одного «гіркою») 2.Складними (різноманітні твори, орнаментальні предметні і безпредметні зображення формують шляхом складання окремих еелементів один на одного) 1.Настінні прикраси 2.Фігурки – група силуетних творів, витятих за контуром 3.Дерева – символ-лізують природу і базуються на принципі дзеркальної симетрії: дерево, дерево з птахами, гілка, букет, вазон 4.Розети – ажурні витинанки: розетки, зірочки, ромби, квадрати (всі одинарні), накладні «сонечка» 5.Стрічки – орнаментальні декоративні композиції з однобічним та двобічною композицією орнаменту 6.Фіранки – витинанки великих розмірів, заповнені сітчастим рапортом (елементи візерунку вписані у прямокутнику або діагональну сітку) 7.Іграшки – витиннки з яскраво вираженими декоративними і тематик-ними засадами (ілюстрації до розповідей, казок та оповідань для дітей) 8.Виставкові витинанки – вид ажурних тематичних творів, пристосованих для експонування на виставках, виготовлених для оздоблення поліграфічної продукції (витинальна графіка. За технологічними те художніми особливостями витинанки поділяються В залежності від прийомів виготовлення, складні витинанки бувають Всі одинарні типологічні групи витинанок

Писанка Пи́санка — яйце декороване з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. Виготовлення писанок пов'язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше — з Великоднем. Символіка писанки Писанка (галунка) — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Розписують яйця писачком — невеличка дерев'яна паличка, у якій розпеченим цвяхом випалюють дірочку, щоб вставити туди металевий наконечник чи трубочку, згорнуту з фольги. Потім цей наконечник закріплюють ниткою. Різні писачки́: від давніх традиційних до сучасних.

Види писанок крапанка дряпанка крашанка писанка Існує чотири види розписаних яєць : Українська крапанка Яскраво-червоні грецькі крашанки Польська дряпанка Пам'ятники та музеї писанок У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові[1]. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки. Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів.[4] Також в Україні знаходиться пам'ятний знак українській писанці в с. Доброгостів Львівської області. Найбільша у світі писанка, Веґревіль, Канада Музей писанки у Коломиї

Писанки народів світу Хорватські писанки, 2006 Чеські великодні яйця, декоровані соломою, 2006 Писанки з Греції, 1999 Іранські фарбовані яйця до свята Наврез Румунські писанки2010 рік Символіка Безкінечник Таким же давнім, як культ Сонця, є культ води. В орнаментальну систему він увійшов у вигляді хвилястих ліній і відомий як «меандр», «безкінечник», «кривулька». Берегиня Глибокий символізм для слов’ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. Грабельки Знаки у вигляді трикутників із гребінчиками або у вигляді «грабельок» позначали хмари і дощ, який часто пов’язувався із божественним сім’ям, – життєво важливим символом родючості. Дерево життя Культ «дерева життя» був розповсюджений на всій Україні в усі часи. Він може мати вигляд троїстої гілочки, квітки з листям або квітучої гілки у вазоні.

Іграшка І́грашка — предмет, що використовується у грі. Іграшки походять з доісторичних часів; ляльки, що зображують немовлят, тварин, та солдатів, разом із копіями знарядь праці, часто знаходять на місцях археологічних розкопок. Іграшки для хлопчиків та дівчаток Іграшковий танк з дистанційним управлінням. Загальна думка призначає такі іграшки для хлопчиків. Лялька Барбі розцінюється винятково дівчачою іграшкою.

Види іграшок Конструктори Ляльки Машинки Головоломки Предмети для активної діяльності У своїй класифікації іграшок А. Макаренко послуговувався критерієм взаємозв'язку їх технологічної готовності з виховними, розвивальними можливостями, які виникають при використанні іграшок. Це дало підстави виокремити серед них такі три типи: — готові іграшки (ляльки, машини та ін.), які ознайомлюють дитину з предметами навколишнього світу, розвивають уяву; — напівготові іграшки (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі), що сприяють розвитку логічного мислення; — іграшки-матеріал (пісок, глина, дерево, картон, папір), використання яких забезпечує творчу діяльність дитини.

Більш детальну класифікацію іграшок, яка ґрунтується на їх використанні у різних видах ігор, запропонувала російський педагог Євгенія Фльоріна (1889—1952). Ця класифікація охоплює: — моторно-спортивні і тренувальні іграшки (м'яч, обруч, кеглі, пірамідки, мозаїка та ін.). Вони розвивають спритність, окомір, слух, зосередженість, винахідливість, увагу, підвищують моторну активність — сюжетні, іграшки-образи (люди, тварини, транспорт, меблі тощо). Сприяють розвитку сюжетно-рольових ігор, розширенню й уточненню уявлень, соціального досвіду дитини — творчо-трудові іграшки (напівфабрикати, з яких дитина створює образ і потім грається). До них належать різноманітні будівельні матеріали, конструктори, розбірні моделі. — технічні іграшки Технічні іграшки можуть бути сюжетними (ознайомлюють дітей із зовнішнім виглядом технічних предметів: підйомний кран, транспортер тощо); такими, що демонструють дію фізичних законів, процеси (іграшкові фотоапарати, калейдоскопи, моделі літаків тощо), що передбачають дитяче конструювання і технічне винахідництво (конструктори, будівельні матеріали, напівфабрикати); — настільні ігри. Спрямовані вони на вирішення різноманітних дидактичних завдань: розвиток кмітливості, винахідливості, уваги, швидкого орієнтування у формі, кольорі, розмірі, логічного мислення. До них належать парні картинки, лото, шашки, шахи, ігри-подорожі тощо; — веселі іграшки. Будучи заснованими на принципі несподіваності, вони призначені для забави, розваги, їх не можна використовувати у будь-якій грі. — музичні іграшки (пташки, що співають, брязкальця, цимбали, ксилофони та ін — театральні іграшки (персонажі тіньового і лялькового театрів, набори для ігор-драматизацій, іграшкові прикраси тощо). Призначені здебільшого для дітей старшого дошкільного віку, збагачують художнє сприймання, підводять дітей до театральної гри.

— станом готовності (готові, збірно-розбірні, заготовки і напівфабрикати для іграшок-саморобок, набори різних матеріалів для створення іграшок-саморобок); — видом сировини (дерев'яні, пластмасові, металічні, з тканин, гумові, з паперу і картону, з кераміки, порцеляни і фаянсу, з деревних матеріалів, пап'є-маше, з нових синтетичних матеріалів); — розміром (дрібні — від 3 до 10 см, середні — від 10 до 50 см, великогабаритні — відповідно до росту дитини в різні вікові періоди); — функціональними властивостями (прості, без рухливих деталей, з рухливими деталями, механічні, у т. ч. із заводними та інерційними механізмами); гідравлічні; пневматичні; магнітні; електрифіковані, зокрема електротехнічні, електромеханічні, радіофіковані, на електронній елементній основі; електронні (на комп'ютерній основі); набори іграшок або деталей, пов'язаних між собою за призначенням або функціональною ознакою; ігрові комплекти, поєднані спільною темою; — художньо-образним вирішенням (реалістичні, умовні, конструктивні). Класифікують іграшки за: