Використання на уроках зарубіжної літератури інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток соціальної компетентності

Опис документу:
Реформування національної освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному та повсякденному житті. Використання інтерактивних технологій навчання забезпечує ефективні умови формування особистості, здатної самостійно здобувати, поновлювати та коригувати набуті знання впродовж життя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Зміст

Вступ…...……………………………………………

Розділ І. Компетентнісно зорієнтована особистість – вимога сьогодення.

    1. Теоретичні засади формування компетентностей на уроках.

    2. Сучасний урок зарубіжної літератури – крок до компетентності та інтеграції в суспільство……………………….………..…

Розділ ІІ. Використання на уроках зарубіжної літератури інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток соціальної компетентності учнів…………………………………………………

2.1. Формування соціальної компетентності та громадської активності учнів на уроках зарубіжної літератури

2.2. Впровадження інноваційних технологій навчання у розвитку творчих здібностей учнів.....................................................

Висновки……………………………………….......

Література…………...……………………………

Додатки……………………………………………

ВСТУП

Реформування національної освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному та повсякденному житті. Створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості визначені  Національною стратегією розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки, Концепцією літературної освіти, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, що ґрунтуються на засадах особистісно зорієнтованого, який забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів; компетентнісного, що в свою чергу сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей, і діяльнісного, спрямованого на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища .

Усучасній освіті актуальним є перехід до компетентнісно-зорієнтованого навчання та виховання, упровадження ефективних інтерактивних технологій, методів і прийомів навчання, пошуку відповіді на питання «Для чого навчати?» і «Як навчити?».

Питання розвитку ключових компетентностей інтерактивними засобами навчання учнів посідає важливе місце в роботах багатьох учених і є на сьогоднішній день актуальним. За допомогою використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури створюються умови для формування ключових і предметних компетентностей школярів, їх повноцінної самореалізації, розвитку активності та творчих здібностей.

Практична значущість. Використання інтерактивних технологій навчання забезпечує ефективні умови формування особистості, здатної самостійно здобувати, поновлювати та коригувати набуті знання впродовж життя, формування ключових компетентностей відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Розділ І. Компетентнісно зорієнтована особистість – вимога сьогодення.

1.1. Теоретичні засади формування компетентностей на уроках.

Однією з важливих тенденцій сьогодення є перегляд підходів до надання освіти на засадах компетентісного підходу, що забезпечує розширення розумового простору кожного учня, включення його в різноманітні види діяльності, спрямовані на творчу самореалізацію та накопичення досвіду соціальних стосунків .

Проблем аналізу та впровадження компетентнісного підходу серед вітчизняних педагогів торкаються сучасні вчені та практики, серед яких О. Локшина, Л. Ломако, О. Овчарук, О.Павленко, Л. Паращенко, О. Савченко, О. Пометун, В. Раєвський, Г. Токмань та ін. Класифікацію та структурованість компетентнісного підходу розглядали у своїх працях як українські (Л. Паращенко, О. Сібіль, І. Родигіна та інші), так і російські дослідники (А. Дахін,  Д. Іванов, В. Краєвський, А. Хуторський, С. Шишов та інші). Вивчаючи досвід із цього питання, у своїй діяльності керуємось напрацюваннями з упровадження на уроці інтерактивного підходу таки хдослідників, як С. Буряк, О. Онищенко, Г. Острова, Г. Сиротенко, Л. Штанько, чітко розуміючи, що треба, перш за все, розробити власну стратегію вирішення цього питання.

Головним завданням роботи над проблемною темою вважаємо забезпечення компетентнісного підходу в навчанні світової літератури в умовах реформування освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях, а також науково–теоретичне осмислення й узагальнення практичних підходів учителя до реалізації компетентнісно зорієнтованого навчання світової літератури в загальноосвітній школі шляхом використання інтерактивних технологій, що дає можливість по-новому впливати на процес становлення особистості школяра, його подальшої соціалізації, підвищувати ефективність уроку літератури, залучаючи учнів до активної взаємодії на уроці.

Саме тому важливим у нашій роботі є усвідомлення самого поняття компетентності та визначення ролі соціальної компетентності як складової ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (додаток 1).

Національна система освіти, зокрема літературна, в умовах упровадження компетентнісно-зорієнтованого навчання являє собою сукупність компонентів, спрямованих на досягнення освітніх цілей і завдань щодо  задоволення потреб, запитів кожної особистості в розвитку, саморозвитку, у підготовці до життєвого й професійного зростання .

Тому у своїй педагогічній діяльності, на прикладі творів світової літератури, ставимо такі завдання, що дозволяють навчати учнів бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; адаптуватися до життєвих ситуацій, що постійно змінюються; розкривати свої здібності та активізувати інтелектуальний, творчий і моральний потенціал кожного; готуватися до правильного вибору професії та життєвих орієнтирів; жити в гармонії зі своїм внутрішнім світом, зі своїм «Я»; не боятися бути собою та творчо презентувати себе, свої думки та погляди; оволодівати інформаційними технологіями; бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити, знаходити  нестандартні рішення.

Переконані, що реалізація цих завдань дозволяє розвивати соціально компетентну особистість у відповідності до її здібностей, інтересів і можливостей.

1.2.. Сучасний урок зарубіжної літератури – крок до компетентності та інтеграції в суспільство

  Сучасний урок вимагає від учителя використання таких видів роботи,

що б сприяли формуванню і  розвитку ключових компетентностей учнів, зокрема соціальної компетентності.

Урок літератури – це творчий урок, на якому учні залучаються до творчості різними способами (додаток 2).

На наш погляд ефективним методом у вирішенні цього питання є використання інтерактивних засобів навчання. Упровадження на уроціінтерактивного підходу передбачає розуміння низки засобів, що дають змогуособистості взаємодіяти з навколишнім світом.

Упроваджувані технології допомагають створити «суб'єкт–суб'єктні» стосунки. Для цього необхідно, щоб кожен учень усвідомив місце й значущість основних етапів навчальної діяльності, а саме: мотивація – цілеутворення – планування – організація навчальної діяльності – реалізація завдань – рефлексія – контроль і оцінювання (додаток 3).

Вважаємо доцільним кожен урок починати з етапу мотивації навчальної діяльності, під час реалізації якого використовуємо інтерактивні вправи, що допомагають залучати учнів до вивчення теми та підтримувати інтерес до обговорення важливих питань упродовж усього уроку (додаток 4). Уміння й бажання навчатися – це той фундамент, щозакладаєвчитель,тому перед кожним уроком шукаємо відповідь на питання: як побудувати навчальний процес, щоб урок викликав емоційне піднесення в школярів, неодмінно позитивно впливав на їхні почуття і мислення, збагачував їх досвідом самостійних пошуків і роздумів .

Під час наступного етапу уроку – цілеутворення – вважаємо за необхідне, щоб учні брали в ньому участь. Намагаємося, щоб, крім переліку знань, що учні засвоюють, бачили й перелік умінь, якими зможуть оперувати. Ефективним є спільне з учнями планування роботи на уроці.

У процесі організації навчальної діяльності виявляємо пізнавальний рівень кожного учня й класу, плануємо свою діяльність у відповідності з цим, прагнемо гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, що «оживляють» уроки, при цьому враховуємо навчальні потреби дітей, їх індивідуальні здібності. Це допомагає досягти певних результатів як із учнями, які виявляють низький і середній рівень навчальних досягнень, так і з учнями, які засвоюють знання на достатньому і високому рівні.

Розділ ІІ. Використання на уроках зарубіжної літератури інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток соціальної компетентності учнів.

2.1. Формування соціальної компетентності та громадської активності учнів на уроках зарубіжної літератури

У вивченні літератури закладені глибокі душевні переживання, найболючіші проблеми людства, його віковий досвід: любов і ненависть, збагачення і самопожертва, проблема життєвого та професійного вибору.

Інтерактивні форми допомагають побудувати і провести урок так, щоб глибоко схвилювати учня, що дасть відповідний поштовх для вирішення власних проблем, реалізації своїх думок і сподівань, бо саме в юного покоління їх чи не найбільше.

На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток таких здібностей: здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність.

У процесі роботи ми вже відбираємо найбільш ефективні методи навчання. А вказують на це результати, одержані після перевірки письмових робіт, під час заліку чи чергового тематичного оцінювання.

Учитель, обравши певну технологію викладання, завжди певною мірою ризикує, бо участь в ній учнів не може бути точно спрогнозована, тому невдачі завжди можливі.

В своїй роботі я використовую елементи технології аналізу художнього тексту на межі з іншою галуззю гуманітарної науки – філософією, естетикою, історією, мистецтвознавством, народознавством.

Прогнозований результат впровадження інновації: збудження активно пізнавальної діяльності, глибоке занурення у сутність художнього твору та його аналіз.

Палітра форм продуктивного навчання надзвичайно різноманітна, поряд із традиційним уроком-лекцією, семінаром, зовсім інші форми: «Біографічний калейдоскоп», «Розумники й розумниці», «Музична пауза», «Чорний ящик», «Слабка ланка», «Заморочки з бочки» тощо.

Заняття організую і індивідуально, і в постійних та змінних парах та групах.

Реалізую на своїх уроках такі прийоми і види робіт, що допомагають досягти поставленої мети.

    Створення проблемної ситуації особистісно значущої для кожного учня.

Як відомо, письменник Франц Кафка у новелі «Перевтілення» ( за програмою 11 класу) ставить проблему відчуженості людини від світу, сім’ї, самотність, неспроможність повноцінно і гармонійно жити в абсурдному світі на зламі

ХІХ-ХХ століть. Здавалося б, сюжет перетворення людини в комаху немає нічого спільного з сучасним світом, проблемами. Але річ у тім, що перетворення зовнішнє відбулося, внутрішньо ж герой залишився таким, як був. Він чує, мислить, усвідомлює, у нього «болить душа», він все розуміє. Ніхто у його нещасті не допоможе йому. Мати, батько, сестра, друзі – ніхто не подає Григору Замзі руки допомоги. А він так цього потребує. Запитання вчителя: «Чи мав Грегор шанс повернутися до попереднього вигляду?» - заставляє замислитись: у якому світі він жив, у який час?

Інше запитання: «Чи хотіли б ви жити в такому світі? – змушує задуматися над тим, у якому світі живу я зараз.

А це вже стосується кожного, хто є на уроці. Чи все їх влаштовує в їхньому світі? Це вже особисте, значуще для кожного.

    Завдання, що базуються

на дистанціюванні від тексту.

На цьому ж уроці даю таке завдання: спроектуйте символічний план перевтілення на:

  1. людину, заарештовану за доби сталінських репресій;

  2. єврея, який опинився на окупованій нацистами території;

  3. хворого на СНІД.

Найцікавішим у плані досягнення мети уроку є відповідь на пункт в. А питання вчителя «Чи подали б ви руку людині, що є хвора на СНІД?» - лакмус проведеної роботи. Такі завдання, мов у дзеркалі, допомагають побачити душу людини, її сутність, особисту значущість.

    Завдання на рівні асоціації.

Для прикладу асоціативний диктант. На рівні підсвідомості допомагає виявити, наскільки учень відчув, сприйняв те, що прочитав, почув…

Для такого виду диктанту пропоную слово «ангел» (з твору Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами» 11 кл.) до того, як учні прочитали твір, і після прочитаного оповідання.

До прочитання мала змогу почути такі асоціації: Ангел – Бог, диво, білий образ, ікона.

Після прочитання: Ангел – біль, болото, хвороба, жорстокість, бруд, знесиленість. Який контраст!

Вважаю, що акцент на асоціативному сприйманні був у даному випадку вдалий. Це підтверджують рядки з твору учня: «Я зрозумів, що світ – це постійна боротьба добра і зла. Це не змінити. Але я можу змінити рівень на цих терезах. Добро повинно перемогти у світі, але спочатку – у кожній душі. Бо якщо світ переповнить зло, то до нас, як у творі Гарсіа Маркеса, прилетить знесилений ангел».

Урок має бути ефективним і оптимальним за структурою. Учні мають емоційно і вдумливо сприймати твір мистецтва слова , отримувати якісні, системні, сучасні знання, вміти ними вільно оперувати в нових умовах. Ще одна сучасна вимога до уроку – інтеграція знань, отриманих з різних предметів. Тому вчитель літератури на уроці вводить літературознавчі знання в історичний, світовий та загально мистецький контекст. На кожному уроці треба давати учням відчуття простору, вільного часу для роздуму, переживання, вибору позиції, і , обов’язково, все це треба правильно оформити мовленнєво. Цьому сприяють діалогічні висловлювання читача з текстом; учителя і учня; однокласників між собою.

На уроках намагаюся залучити і інші види мистецтва – музику, живопис.

Дуже чуттєвою була ситуація на уроці за новелою Кафки «Перевтілення».

Зачитували з тексту уривок про рішення Замзи піти з життя під музику з фільму «Титанік».Тут же зроблено порівняння героїні фільму Роуз, що після катастрофи лежить на плоті – повне відчуження, безвихідь, самотність у жорстокому світі… і почуття Григора. Моменти такої чуттєвості – на все життя.

    Організація роботи

на уроці в малих групах.

Це потребує значної ретельної пропедевтики, затрати часу вчителя, підготовки диференційованих за змістом і рівнем складності завдань. Ефективний цей вид роботи у разі наявності в класі учнів «полярних категорій».

Наприклад: учитель ознайомлює учнів з біографією письменника; відтворення учнями вже знайомої біографії автора твору; відтворення вже знайомого + повідомлення результатів власної дослідницької діяльності.

З біографії М.Сервантеса види завдань матимуть варіативність:

  1. Спіч про письменника.

  2. Проведіть заочну екскурсію по місцях, що пов’язані з життям і творчістю письменника.

  3. Підготуйте виступ «Пошук істини у житті Сервантеса»

  4. Підготуйте дослідження «Світ Сервантеса».

Для цього можна запропонувати учням самим визначитися з поділом. Практично доведено, що малі групи утворити краще, коли це довірено дітям. Тоді працюватимуть вони ефективніше.

Можна надати групам статусу літературно-дослідницьких (ЛДГ) і дати випереджальні завдання до уроку.

Широко використовую прийоми поділу на малі групи типу: біографи, текстологи, літературознавці. Працюю над текстом, практикую поділ, що допомагає виявити творче зерно у кожному учневі: сценаристи, режисери, постановники, так, це доцільно, наприклад, у відтворенні сцен з роману В. Скотта «Айвенго». Це вже швидше співтворчість не стільки з вчителем, скільки з автором, а з учителем – співробітництво.

2.2. Впровадження інноваційних технологій навчання у розвитку

творчих здібностей учнів.

Ефективним на етапі планування є проблемне навчання. Для полеміки формулюємо питання так, щоб вони викликали труднощі в розумінні авторської позиції, схвильовували учнів, адже лише тоді, коли учень проникне в глиб самого питання, зможе пережити певну ситуацію разом із літературним героєм, тоді й досягаємо бажаного результату. Наприклад:

1. У чому полягає велич подвигу Прометея? (6 клас, Міф про Прометея);

2. У чому слід черпати сили, аби мужньо зносити удари долі?(8 клас,

В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»).

Формуванню в школярів соціальної компетентності сприяють й такі питання, що змушують учнів вживатися в роль головного героя, ставити себе на його місце, ділитися власним життєвим досвідом. Наведемо деякі приклади подібних питань:

1. Чи можна Скруджа вважати щасливою людиною? (6 клас, Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»);

2. Що означає подолати «останній дюйм» у стосунках між людьми?(7 клас, Дж. Олдрідж «Останній дюйм»).

На етапі реалізації завдань із розвитку соціальної компетентності, використовуємо комунікативно-ситуативні вправи, що дозволяють діяти учням на уроці відповідно до тієї чи іншої ситуації, яку слід вирішити в певному творі. Тобто ці вправи дають можливість учням обирати шляхи вирішення проблеми:

1. Ви – літературний критик. На які важливі проблеми ви звернули б увагу читачів у статті за оповіданням Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами»? (11 клас, Г. Г. Маркес «Стариган з крилами).

2. Уявіть себе ілюстратором новели Ф. Кафки «Перевтілення». Автор, дізнавшись, що на обкладинці буде зображено комаху, запротестував. Чи зрозуміли ви таку категоричність письменника? Що запропонуєте натомість? (11 клас, Ф. Кафка «Перевтілення») (додаток 5).

Як засіб розвитку рефлексії практикуємо на уроках та вдома написання есе(додаток 6), створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським: «Чого навчає цей твір (образ)?», «Як би ви вчинили на місці літературного героя?», «Що наближає літературного героя до нашого часу?». Такі питання  сприяють формуванню і розвитку соціальної компетентності школярів.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів вважаємо за необхідне створення ситуації успіху, заохочення школярів до подальшої праці. Оволодіння навичками оцінювання, взаємо- і самооцінювання, гласність оцінки приводять до зниження конфліктності, формування позитивних Я-концепцій, що розвиває критичне ставлення до власної роботи, адекватне сприйняття відгуків.

Шукаючи більш активних способів викладання світової літератури, переконалися в тому, що доречним є використання на уроках таких інтерактивних прийомів, як робота в парах і малих групах, а також інтерактивних вправ «Броунівський рух», «Рефлексія», «Продовжте речення», «Займи позицію», «Ілюстрована вікторина» «Склади фразу»тощо .

Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є проведення нестандартних уроків: уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин, уроків-змагань, під час яких використання інтерактивних методів та прийомів відіграють особливу роль.

Особливе місце в системі нашої роботи посідає така інноваційна форма,як урок-дует:інтегрований урок літератури (об’єднання зусиль учителів одного профілю в підготовці та проведенні уроку, а також у інтеграції знань учнів про літературно-мистецьке поняття.

Для дітей старшого шкільного віку більш цікавими є нестандартні уроки та позакласні заходи, що сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, які є складовими соціальної компетентності. У процесі формування соціальної компетентності не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків практичного навчання, та використання інтерактивних технологійна уроці світової літератури вважаємо ефективним засобом у досягненні в класі атмосфери співробітництва, що сприяє саморозкриттю та саморозвитку особистості.

ВИСНОВКИ

Сьогодні суспільству необхідно мати таку людину, яка не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а компетентну, ініціативну, креативну, здатну працювати в команді, прогнозувати й досягати своєї мети. Та, на жаль, не кожен здатен розвивати в собі лідерські якості, може прислуховуватися до думок інших і співпрацювати у тісній взаємодії один із одним. Із цією проблемою нам доводиться зіштовхуватися чи не на кожному уроці, адже учні за своїми віковими, психологічними особливостями різні.

Переконалися в тому, що при врахуванні не тільки знання й змісту літературної освіти, важливо формувати універсальні навички й компетенції, що учень зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

Тому формування соціальної компетентності учнів інтерактивними засобами навчання – нагальна проблема сьогодення, розв’язання якої допоможе сформувати на уроках літератури вміння, необхідні для сучасного життя, а саме: розвивати й закріплювати інтерес до предмета; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються; розкривати інтелектуальний, творчий, моральний потенціал кожного учня; виявляти здатність брати на себе відповідальність; оволодівати інформаційними технологіями; бути здатними генерувати нові ідеї; творчо мислити, знаходити нестандартні рішення тощо.

Отже, основою розвитку соціальної компетентностіучнів повинні бути такі технології навчання, що б забезпечували пізнавальну активність та самостійність учнів, сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання на практиці. Такими є інтерактивні технології, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.

Література

1.Буряк С.Д., Острова Г.О. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури. – Х.: ВГ «Основа», 2005.

2.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти //

https://www.mon.gov.ua/images/files/derzh-standart/post_derzh_stan.doc.

3.Інтерактивні технології навчання // Завуч. – 2008. – № 28. //

https://zavuch.at.ua/Shcola_molodogo/tvorchiy_zvit.pdf.

4.Методичний порадник: форми і методи навчання / Автор-укладач

Б. О.Житник. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 128 с.

5.Національна стратегія розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки. //

https://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.

6.Онищенко О.В. Формування життєвих компетентностей учнів у процесі

викладання світової літератури: Методичний посібник. – Кременчук, 2010. –

47с. // https://lib.znaimo.com.ua/docs/157/index-38272.html.

7.Тимофєєва І. Формування життєвих компетентностей учнів // Підручник

для директора. – 2011. – №5. – С. 57 – 59.

Штанько Л. І. Зарубіжна література. Інтерактивні технології на уроках.

5– 12 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 152 с.

30

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
1
міс.
2
6
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!