«Використання інтерактивних технологій на уроках історії та правознавства»

Різне

Для кого: 10 Клас

10.12.2018

7589

0

303

Опис документу:
У поданих методичних розробках розглянуті інтерактивні методи навчання та сучасні підходи щодо їх використання при викладанні історичних та правознавчих дисциплін в професійно-технічних навчальних закладах. Подано характеристику окремого інтерактивного методу – ігрові технології.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ

ОСВІТИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

А.С. Махник

«Використання інтерактивних технологій на уроках історії та правознавства»

м. Сіверськ - 2018

Махник Анастасія Сергіївна – викладач історії та правознавства (Сіверський професійний ліцей). Використання інтерактивних технологій на уроках історії та правознавства.

Рецензент:

У поданих методичних розробках розглянуті інтерактивні методи навчання та сучасні підходи щодо їх використання при викладанні історичних та правознавчих дисциплін в професійно-технічних навчальних закладах. Подано характеристику окремого інтерактивного методу – ігрові технології.

Методичні розробки стануть в нагоді викладачам історії та правознавства.

Відповідальний за випуск:

Розглянуто та схвалено навчально-методичною радою

Навчально-методичного центру професійно-технічної

Освіти у Донецькій області

(протокол № ___ від «___» _____________ 2018 року)

м. Краматорськ - 2018

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………… 4

РОЗДІЛ 1 Сучасні підходи щодо використання інтерактивних технологій під час викладання історичних та правознавчих дисциплін…………………………………………………………………………….. 5

РОЗДІЛ 2 Сутність методу гри та його застосування на уроках історії та правознавства……………………………………………………………………….. 8

2.1 Актуальність інтерактивного методу «Гра» на уроках історії………. 9

2.2 Визначення ефективності використання інтерактивних технологій при викладання правознавчих дисциплін……………………………………… 11

РОЗДІЛ 3 Методичні розробки уроків з використанням методу гри на уроках історії та правознавства…………………………………………………. 13

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 28

Список використаних джерел………………………………………………. 29

ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 30

ВСТУП

Новітнє суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, які достатньо ефективно встановлюють нові стосунки у швидко змінюваній реальності.

Мета розробки - визначити ефективність використання інтерактивних технологій під час викладання історичних та правознавчих дисциплін в професійно-технічних закладах освіти.

Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін - ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Сучасні вимоги, визначені в освітніх стандартах, спонукають учителів не тільки надавати учням навчальну інформацію, а й навчити їх способів практичного застосування її у повсякденному житті. Реалізувати зазначені завдання покликана інтерактивна модель навчання.

Зазначимо, що організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню в учнів комплексу навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню на уроках атмосфери співробітництва й взаємодії. Важливе значення мають інтерактивні методи навчання і в розвитку творчих здібностей учнів.

РОЗДІЛ 1. Сучасні підходи щодо використання інтерактивних технологій під час викладання історичних та правознавчих дисциплін.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Тому це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, й рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Учитель історії та правознавства основну мету своєї роботи з учнями повинен вбачати в тому, щоб не тільки ознайомити їх з основами теорії державно- правових явищ, а й розвивати критичне мислення, вміння спілкуватися, брати участь у суспільному житті.

Один з варіантів організації навчального процесу - використання в діяльності педагога технології інтерактивного навчання. Навчальний предмет також може бути набагато ефективніше сприйнятий учнями при використанні інтерактивних методів навчання.

Інтеракція у навчанні націлена на розвиток у учнів учбової та соціальної компетенції, зокрема умінь роздумувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, приймати учать у дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватися у малих та великих групах; навичок оволодіння засобами самостійного отримання та обробки інформації з різноманітних джерел, проведення самостійних досліджень; навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у груповій роботі та відповідальності за результати спільної діяльності, організації роботи малої групи, оцінювання власних дій та можливостей, розвиток творчих ідей.

Назвемо лише деякі методи та прийоми інтерактивного навчання, які можливо ефективно використовувати на уроці правознавства для формування предметних компетенцій: дискусії та обговорення, розв'язання проблемних питань, мозковий штурм, робота в группах, інтерв'ю, аналіз аргументів “за” і проти”, навчальні ігри, створення проектів, презентацій та виставок.

Соціально-психологічні дослідження показують, що чим більш активною є роль учнів у процесі пізнання, тим більше інформації ними засвоюється. Важливим компонентом для успішного навчання є психологічний комфорт учня, який зумовлює його бажання подальшого засвоєння знань і накопичення вмінь. Роль вчителя у цієї моделі навчання - підтримувати, підбадьорювати учнів у їхніх зусиллях. Основною формою організації навчання є співробітництво в малих групах з метою вирішення проблем та самостійного навчання, отримання поведінкового досвіду, орієнтованого на формування компетентнісних навичок.

Для створення позитивної атмосфери навчання та організації комунікації учнів використовуються, наприклад, такі методи і прийоми: “Знайомство” (коли учні пізнають один одного заново по мірі їх навчання), “Очікування та досягнення” (коли перед початком розгляду теми або уроку учні висловлюють, чого вони чекають від майбутнього заняття, а потім оцінюють, наскільки збулися їхні очікування), “Активне слухання” (коли учні тренуються чути і розуміти один одного) та інші.

Для мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань, уявлень учнів можна використовувати, наприклад: “Мікрофон” (коли слово передається від одного учня до іншого), “Мозковий штурм” (загальне обговорення проблемного питання, в ході якого можуть бути висловлені будь-які ідеї, припущення), робота в парах за принципом “Навчаючи, вчуся”, робота в малих групах та інші.

Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає: моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу ситуації.

Серед основних завдань інтерактивних методів навчання можемо виокремити вироблення навичок навчальної діяльності та умінь критично мислити та приймати продумані рішення; формування моральних цінностей та демократичного стилю спілкування; створення атмосфери співробітництва та взаємодії. інтерактивне навчання урок правознавство

Запровадження інтерактивних методів навчання сприяє формуванню в учнів пізнавального інтересу до вивчення історії та правознавства, дозволяє вчителю враховувати особливості розвитку творчих здібностей школярів. Адже інноваційні методи навчання активізують творчий потенціал учнів і підвищують якість засвоєння ними загальноосвітніх знань, забезпечують практичну й творчу підготовку.

РОЗДІЛ 2. Сутність методу гри та його застосування на уроках історії та правознавства.

Гра-шлях дітей до пізнання світу,

в якому вони живуть, і, які

покликані змінити.

А.М. Горький

Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією.Телебачення, відео, радіо, комп'ютерні мережі за останній час значно збільшили потік одержуваної дітьми інформації і її різноманітність. Але всі ці джерела представляють в основному, матеріал для пасивного сприйняття. Важливим завданням школи стає розвиток умінь самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Розвивати подібні вміння допоможе дидактична гра, яка служить своєрідною практикою для використання знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

Для досягнення оптимальних результатів у розвитку пізнавальних навичок і творчого мислення учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі ефективною є інтеграція інноваційних методів, поєднання різноманітних методів навчання і форм роботи школярів на уроках правознавства.

У результаті оптимального використання інтерактивного методу «Гра» змінюються позиції вчителя й учнів у навчально- виховному процесі. Із носія готових знань учитель перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів, а останні стають рівноправними суб'єктами в навчанні. Водночас створюється та реалізується модель творчої особистості, яка не лише володіє навичками спілкування, розуміє історичний процес і правові явища, а й вміє самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культури й моралі, виявляє свій творчий потенціал, що є основою успішного подальшого професійного становлення особистості [2, 8].

2.1 Актуальність інтерактивного методу «Гра» на уроках історії.

Дидактична гра є однією з унікальних форм, що дозволяють зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, а й буденні кроки з вивчення матеріалу, який здійснюються в рамках відтворюючого і перетворює рівнів пізнавальної діяльності - засвоєння фактів, дат. імен та ін.

Цікавість умовного світу гри робить позитивно забарвленої монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєнню історичної інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією.Телебачення, відео, радіо, комп'ютерні мережі за останній час значно збільшили потік одержуваної дітьми інформації і її різноманітність. 

На уроках історії я використовую ігри в залежності від їх ефективної реалізації навчальної мети:

- ігри для вивчення нового матеріалу;

ігри для закріплення;

- ігри для перевірки знань;

- узагальнюючі гри;

- релаксаційні ігри-паузи.

Плануючи навчальний процес, я поділяю навчальні ігри по джерелу пізнання: ігри на основі усного викладу матеріалу, гри на основі роботи з наочністю, ігри на основі практичної роботи школярів, а також за кількістю учасників: групові, індивідуальні, парні, масові.

На етапі вивчення нового матеріалу засобами гри можуть здійснюватися різноманітні методи навчання: словесний (усне і друковане слово), наочний, практичний. 

У викладанні історії дуже важливо поділ ігор з сутнісної ігровий основі на рольові, ігри з правилами і комплексні, так як кожна група по-різному функціонує з точки зору процесу пізнання.

У процесі ігор стає можливо оцінити не тільки навчальний, а й поза навчальний стан діяльності учнів: ступінь задоволеності в собі, здатність ризикувати, вміння працювати в колективі. Хочеться відзначити труднощі, з якими я зіткнулася: великі часові витрати при підготовці до гри, недостатня кількість годин за навчальною програмою, складності в оцінюванні гри. 

Таким чином, ігрові технології займають важливе місце в навчально-виховному процесі, так як не тільки сприяють вихованню пізнавальних інтересів та активізації діяльності учнів, а й виконують такі функції: 1) правильно організована з урахуванням специфіки матеріалу гра тренує пам'ять, допомагає учням виробити мовні вміння і навички; 2) гра стимулює розумову діяльність учнів, розвиває увагу і пізнавальний інтерес до предмету; 3) гра - один з прийомів подолання пасивності учнів.

2.2 Визначення ефективності використання інтерактивних технологій при викладання правознавчих дисциплін. 

Якщо метою навчання правознавства є формування правової предметної компетентності учнів, то найбільш адекватним цій меті та таким, що забезпечує її досягнення, є інтерактивне навчання.

За інтерактивного навчання учень виступає не об'єктом, а суб'єктом навчання - активним учасником подій, власної освіти та розвитку. Вчитель не фокусує навчальний процес на собі. Він із носія готових знань перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів та консультанта. Акцент у викладанні зміщується з монологічного способу подання інформації та передавання знань учителем із метою їх подальшого механічного відтворення учнями в сторону діалогу для розвитку критичного мислення та комунікативних навичок школярів.

За інтерактивного навчання результати досягаються взаємними зусиллями учасників навчання, однак, тільки за умови, що учні беруть на себе відповідальність за них. Такі результати стають системним досвідом учнів, отриманим в процесі спільної активної діяльності, на основі якого формуються їхні знання, навички і ставлення, необхідні для ефективного набуття правової предметної компетентності.

Ефективне використання інтерактивного методу «Гра» на уроках правознавства сприяє залученню до роботи на уроці практично всіх учнів та виробленню в них соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговоренні. Учні перебувають у постійному пошуку. Вони отримують відповіді на запитання, знаходять нову інформацію для розв'язання проблеми, розмірковують разом над варіантами й способами виконання завдання. Це розвиває в них навички співпраці й ухвалення спільних рішень, комунікативні навички, навички ведення дискусії й формулювання аргументованих суджень і обґрунтованих висновків; підвищує рівень опанування аналізом, синтезом, узагальненням і абстрагуванням; сприяє розвитку вмінь виявляти різні погляди на правові проблеми, сприймати й оцінювати спектр думок щодо них, шукати й аналізувати різні джерела інформації правового змісту.

Учні вчаться формулювати, висловлювати та доводити власну думку, аргументувати й дискутувати, моделювати правові ситуації, збагачуючи власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації. Навчаються слухати співрозмовника, поважати альтернативну думку, включатися в діалог, будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній та уникати конфліктів, розв'язувати їх та шукати компроміси, знаходити спільне розв'язання проблем.

Реалізація інтерактивного навчання вимагає створення певних психолого-педагогічних умов: багатостороннього типу комунікації; позитивної психологічної атмосфери на уроці; вироблення правил спільної роботи; формулювання спланованого очікуваного результату навчання; відбору інтерактивних методів і прийомів, що стимулюють процес пізнання, та розумових і навчальних умов і процедур, за допомогою яких досягаються заплановані результати.

Систематичне застосування методу гри на уроках правознавства дозволяє учням навчитися застосовувати набуті правові знання і вміння у житті, зрозуміти, що такі знання можуть стати у нагоді в професійній чи соціально- побутовій сфері, усвідомити, що правознавство як наука не існує саме по собі, а тісно пов'язана з життям і діяльністю людини.

РОЗДІЛ 3. Методичні розробки уроків з використанням методу гри на уроках історії та правознавства.

10 клас, історія

Гра-вікторина

Найкращий історик

І етап:

1. Найбільше місто України:

а) Харків;

в) Київ;

б) Одеса;

г) Донецьк

2. У 2018 році офіційний Герб України відзначить своє:

а) 50-річчя;

в) 150-річчя;

б) 100-річчя;

г) 200-річчя

3. Найдовша ріка в Донецької області області:

а) Дніпро;

в) Ворскла;

б) Харків;

г) Сіверський Донець

4. Із скількома областями України межує Донецька:

а) 3;

в) 5;

б) 4;

г) 6

5. Скільки років минуло від дня народження Ісуса Христа:

а) 505;

в) 3050;

б) 350;

г) 2006

6. Установа, в якій збирають, вивчають і виставляють для огляду знаряддя праці, предмети побуту, книги, документи тощо:

а) музей;

в) бібліотека;

б) архів;

г) театр

7. Яке місто князь Олег назвав «матір’ю городами руськими»:

а) Новгород;

в) Москва;

б) Київ;

г) Чернігів

8. Хто був першим космонавтом незалежної України:

а) Юрій Гагарін;

в) Юрій Бондаренко;

б) Леонід Каденюк;

г) Віталій Кличко

9. Харківський державний педагогічний університет носить ім’я:

а) Григорія Сковороди;

в) Тараса Шевченка;

б) Миколи Костомарова;

г) Івана Франка

10. Збірник історичних і географічних карт:

а) книга;

в) пергамент;

б) атлас;

г) довідник

11. Основний закон держави:

а) конвенція;

в) Конституція;

б) статут;

г) указ

12. Галузь знань, що досліджує монети:

а) боністика;

в) меломанія;

б) філателія;

г) нумізматика

13. Перша згадка назви Україна відноситься до:

а) 1587;

в) 1187;

б) 1357;

г) 957

14. Кого із князів Київської Русі народ назвав Мудрим:

а) Володимира;

в) Ігоря;

б) Ярослава;

г) Олега

15. У якому році була прийнята Конституція України:

а) 1991;

в) 1996;

б) 1993;

г) 1999

16. Найбільша за площею країна світу:

а) Китай;

в) Казахстан;

б) США;

г) Росія

17. Найбільша за кількістю людей країна світу:

а) Японія;

в) Китай;

б) Росія;

г) Індія

18. Наука, яка вивчає писемні пам’ятки давнини:

а) археологія;

в) геральдика;

б) палеографія;

г) етнографія

ІІ етап

19. Першим президентом незалежної України був Леонід Кучма (ні).

20. Гривна – це металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу (так).

21. Велика Вітчизняна війна почалася в 1941 році (так).

22. Археологія – це наука, яка вивчає писемні джерела (ні).

23. Петрова Васильович Щеп кін був першим вчителем-орденоносцем України (так).

24. У давнину на Україні для письма використовували переважно глиняні таблички (ні).

25. У 2006 році ми будемо відвічати 15-ту річницю незалежності України (так).

26. На українських землях духовні книжки з’явилися у ХVІ столітті (так)

27. На території України в давнину традиційним матеріалом для письма був папірус (ні).

28. На паперових грошах України зображені лише чоловіки (ні).

29. Писемність на Землі виникла понад 5000 років тому (так).

30. Територію України омивають води трьох морів (ні).

31. Президент України обирається строком на 4 роки (ні).

32. Вищим органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада (так).

11 клас, історія

Тема уроку: Іван Мазепа: проблема вибору – герой чи зрадник?

Мета уроку: поглибити й роширити знання учнів з історії Гетьманщини; розвивати вміння учнів спілкуватись, вести дебати, відстоювати свою думку; виховувати на їx прикладах діяльності особистості, толерантність і повагу до поглядів інших.

Тип уроку: урок узагальнення.

Форма уроку: гра «Дебати».

На дошці записано «Правила ведення дискусії».

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя про хід гри, представлення груп підтвержуючих і заперечуючих, учасників дискусії (2 суддів, головуючого).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Постановка проблеми:

Іван Мазепа: проблема вибору – герой чи зрадник.

Вступне слово вчителя про І. Мазепу. Здається, на порозі ІІІ тисячоліття, в епоху всеохоплюючої глобалізації, протистояння багатих і бідних країн, наростаючої загрози техногенних катастроф і світового тероризму чи варто українцям перейматися долею і діяльністю якогось там Івана Мазепи? Скільки в нашій історії було гетьманів – кращих, гірших – багато, а але свою владу і свою державу – Гетьманщину вони не вберегли... То чи варті вони нашої уваги? Так, варті! Тому, що народ, а тим паче молоде підростаюче покоління, яке не вивчає своє минуле, не використовуючи його здобутків і напрацювань, позитивний і негативний досвід у сьогоденному напруженому житті, - не має світлого майбутнього, а може розраховувати лише на ругорядні ролі виконавців чужої волі. Тільки той може бути паном своєї долі у своїй державі, хто пам’ятає і творчо наснажує свою життєдіяльність надбанням попередників.

Ось тому проблема вивчення дільності гетьмана Івана Мазепи полягає в тому, щоби не просто механічно хвалити діяльності гетьмана Івана Мазепи полягає в тому, щоби не просто механічно хвалити чи ганити Мазепу, а обов’язково виважено дослідити, розібрати, що гетьману вдалося зробити, а що ні, і чому, щоб ці помилки не дублювати і не повторювати у майбутньому.

Учням дається завдання, яке вони повинні виконувати по ходу дебатів в зошитах:

Розділити на 2 частини (колонки) герой (+) і зрадник (-), робити записи для подальшої дискусії в кінці уроку. Кожен учень отримує по 2 картки – зелену і червону.

Після дискусії учні повинні проголосувати картками (збираються суддям): червона – «зрадник» (-), зелена – «герой (+).

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Короткі доповіді учнів:

а) основні історичні події кінця XVII - початку XVIII ст.

б) біографічні дані.

IV. Узагальнення матеріалу

Дебати

Шляхтич за походженням, Мазепа увібрав у себе народні традиції і європейський вишкіл та освіту. Перебуваючи спочатку на службі у польського короля, а потім у правобережного і лівобережного гетьманів України, він остаточно сформувався як людина і політик, державний діяч світового рівня. Для підтверження цих слів наведемо спогади дипломатичного агента французького уряду де ля Невіля, який проживав у Москві протягом п’яти місяців 1689р. і, подорожуючи українськими землями, мав зустріч з гетьманом: «...З Московщини я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька день гостем володаря Мазепи, що держить найвищу владу в цій країні... На кордоні України мене зустріла почесна козацька варта й з великою пошаною допровадила до міста Батурина, де в замку резидує володар Мазепа... Загалом він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами...Мова його взагалі добірна і чепурна... При його дворі два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляє їх мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою... Він дуже поважний у козацькій країні, де народ, загалом свободолюбивий і гордий, ало любить тих, що ними володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою відвагою. Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці й, слідкує й знає, що діється у чужоземних країнах... Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не скзаати» Погляд сучаника, наголосимо при цьому – освіченого європйця, для нас, нащадків, дуже важливий. Минуло лише два роки як Мазепа став гетьманом Лівобережної України, але вже здобув повагу серед свого народу та іноземців. Освіченість, відважність, твердість, хитрість, тактичність і, наголосимо, знання багатьох європейських мов, що і в XVIIст., і на початку XXIст. Цінується і в пошані. Зрозуміло, що в часи Мазепи не було комп’ютерів і ринкової економіки, проте, безсумнівно, що український гетьман за рівнем тогочасної освіти, кльтури, соціально-економічних і політико- державницьких навичок був одним з кращих політичних діячів своєї епохи. Що дало йому можливість 22 роки керувати в такий складний період Гетьманщиною.

Перший заперечуючий

Попри свю свою високосвіченість гетьман, як зазначалося, був сином своєї доби, часу жорстокого панування шляхетсько- старшинської меншості над козацько-селянсько-міщанською більшістю. Видатна українська дослідниця Наталія Полонська- Василенко писала : «На тлі зовнішніх воєн зростало в Україні соціальне та економічне напруження. Люди порівнювали сучасне життя з тим, що було «під ляхом», називали Мазепу «вітчимом» України. До того ж не припинялися повстання, що почалися з розрухів у війську під Коломаком, якими зустріло козацтво обрання Мазепи. Повстання жорстоко придушувано. Війни вимагали грошей і тому треба було збільшувати податки. Селяни тікали на Запоріжжя, де був головний осередок опозиції проти політики Мазепи, або Слобожанщину». Близько 13 років (1687-1700) існуюче становищу задовольняло гетьмана і йго найближче оточення. Доля України і простого народу (посполити, як тоді казали) їх цікавили остільки, оскільки це стосувалося їхніх прибутків і становища і Гетьманщині зокрема, і в московському царстві взагалі. Проте все докорінно починає змінюватися з початком в 1700р. затяжної північної війни (1700-1721рр.). Визначний учений-українознавець з діаспори Орест Стубельний наголошував: «В україні подвійний тягар війни викликав особливе обурення. Проти інших царевих земель на неї лягла непропорційно висока частка людських і матеріальних витрат. Україна, населення якої становило 1,1 млн., послала на поле бою 40 тис. Чоловік, тимчасом як Росія з населенням 13,5 млн. мала 1700р. 112-тисячне військо.) Але ще зловіснішими були для українців чутки про майбутні зміни, що супроводжували воєнне напруження сил. Досвід минулого свідчив, що кожного разу, коли царі говорили про зміни, страждали права і привілеї Війська Запорізького. Боячись за свої права, Мазепа та козацька старшина були сповнені рішучості обстоювати своє становище за будь-яку ціну». Ось тут і починається конфлікт інтересів та сообистостей. Спочатку страх за можливу втрату привілейованого становища, потім період безсонних ночей, вагань і хитань, на чию сторону стати,а на останок боротьба не на житя, а на смерть під гаслом «Пан, або пропав!» У науці є так звани феномен загнаного в глухий кут пацюк, коли боягузливе створіння внаслідок безвихідного становища, перевтілюється на агресора-нападника і тільки дякуючи цьому може врятувати своє життя чи дорого його продати. На нашу думку, все це і спричинило до повстання.

Головуючий

Це був час двох великих особистостей – Мазепи і Петра І. Якраз конфлікт цих двох особистостей і є головним чинником сьогоднішнього питання герой чи зрадник Іван Мазепа.

Стверджуючий

Дуже цікаво порівняти шлях до владних вершин та державотворчу діяльність українського гетьмана Івана Мазепи і російського царя- імператора Петра І. І першому, і другому довелось докласти чимало зусиль, щб стати володарями і переможцями. Під час цієї боротьби за владу головними чеснотами українця і росіянина були вільнонародженість, мужність, відважність, войовничість, щедрість, хитрість, рішучість, нещадність, підступність, хоробрість тощо. Петро І від народження отримав статус царевича,і міг би ним залишитися на все життя, але врешті-решт став не тільки царем, а й творцем нової імперії — Російської. Якими засобами він діяв, це вже інша мова — але підсумок його діяльності був вражаючий — Росія з об'єкта перетворилася на суб'єкт світового історичного процесу, і в тому, що вона залишається ним і по сей день, є велика заслуга Петра І. Його є за що критикувати, але ще більше в нього є чому повчитися і сучасним, і майбутнім політичним діячам. Івану Мазепі не поталанило народитися в королівській сім'ї але аристократичне походження шляхтича також давало йому достатньо вагомі шанси для початку амбіційної діяльності. Близько чверті століття (1659—1687 рр.) знадобилося українцю, щоб здолати тернистий шлях від, королівського камергера при польському дворі Яна Казимира до гетьмана Війська Запорізького його милості московського царя.

Другий заперечуючий

Осягнувши цю політичну вершину, Мазепа вже більше ні про що не мріяв, а лише намагався утриматися на ній за будь-яку ціну. Здобути повну незалежність Україні і скинути московське ярмо? А навіщо, коли є можливість добре жити і панувати і добро наживати під покровительством молодого царя-батюшки, тим паче, що з ним у гетьман? склалися досить приятельські відносини. Співпраця гетьмана Івана і царя Петра була корисна для обох, але тільки не для України і її народу, тому що вони ще більше страждали від московського гніту, а уособленням царського панування і визискування був Мазепа, і коли він вирішив повстати, селяни, міщани і частина козаків просто не повірили йому, вважаючи це за чергову хитрість підступного гетьмана. Історик Володимир Борисенко пише: «Козаки й більшість старшин не знали справжніх намірів свого проводиря. Тільки переправившись через Десну під Оболонням, гетьман зібрав усіх на раду й відкрив свій задум. Більшість присутніх стояла, ніби громом вражена, не вірячи що гетьман міг зважитись на такий крок. У повній тиші Мазепа обгрунтував необхідність переходу на бік шведів постійними утисками прав і привілеїв українського народу московськими правителями й закликав разом зі шведами скинути ненависне ярмо, зробити Україну вільною і незалежною країною. У відповідь не пролунало жодного слова. Козаки мовчки розходились, а під прикриттям ночі почали тікати по домівках».

Третій заперечуючий

Вчений Володимир Борисенко вважає: «Народ у своїй масі не підтримав наміру Мазепи здобути Україні державну незалежність з допомогою Швеції. Сподівання на об'єднавчу силу національної ідеї виявилися марними. Надто далеко, відірвався лівобережний гетьман від народу, його життєвих потреб. Козаки, селяни й міщани більше дбали про захист і власних економічних інтересів, ніж про державну незалежність від Росії. До того ж головного винуватця у погіршенні свого становища прості виробники вбачали у козацькій старшині, насамперед у гетьмані та його оточенні. А далекий російський цар в очах багатьох з них продовжував залишатися справедливим суддею й захисником усіх неімущих». Таким чином, протистояння двох правителів-можновладців Петра І та Івана Мазепи закінчилося поразкою останнього. Щодо поразки Івана Мазепи, то головною його помилкою була слабкість, якщо не повна відсутність, на мою думку української самостійницько державної ідеї. Боротьба за збереження автономних прав Гетьманщини Мазепою велася, а про більше він і не мріяв і не робив, а коли почав повстання, то було вже пізно. Хоча навіть в цих важких і екстремальних умовах у нього був шанс перемогти росіян і вибороти повну незалежність для України. Але для цього йому треба було діяти рішуче і наступально, атакувати на випередження, де раптовість і зненацькість мусили бути головними союзниками гетьман. Окрім цього, Мазепі треба було здійснити низку соціально-економічних пропагандистських заходів (зменшити податки, надати привілеї козакам, міщанам, купцям, селянам, проголосити, що в усіх попередніх бідах була винна, насамперед, Москва), які б зміцнили його становище і послабили, ба навіть повністю знищили поживний ґрунт для московського панування. Але сталося навпаки, все це зробив Петро І і, мобілізувавши всі ресурси, переміг повсталого Івана Мазепу. Головуючий

Можливо, якраз з метою досягнення головної мети – самостійність України (Гетьманщини) Мазепа й підписав угоду з шведськи королем Карлом XIIст. Що ми про неї знаємо?

Третій заперечуючий

Розповідь про шведсько-українську угоду.

Головуючий:

Які ще твердження характеризують Мазепу?

Четвертий стверджуючий

Розповідь про Мазепу-мецената.

Четвертий заперечуючий

Будуючи церкви, храми, спонсоруючи діяльнїсть Києво- Могилянської академії тощо і витрачаючи на це величезні кошти, гетьман не брав їх з порожнечі, а визискував, і досить суворо, з тогочасного українського суспільства, насамперед з селян і міщан, цим самим створюючи сосі образ «вітчима України», а не її батькі, як уже зазначалося. Кожен рік його правління збільшував прірву між купкою заможної старшини і збіднілим суспільством зокрема, а також поступове обмеження автономії Гетьманщини і посилення московської експансії; на Вкраїні взагалі. В очах пересічного українця тієї доби Мазепа був вірним наймитом — холуєм московського царя, і коли гетьман проголосив повстання проти свавілля Москви, козаки, селяни, міщани йому не повірили і залишилися осторонь простими спостерігачами.

Доповнення: Універсал мазепи про дводенну панщину (1701р.)

Головуючий

Моральні якості Мазепи-людини-які вони?

П’ятий затверджуючий

Мазепа був ще й людиною гордовитою, пихатою, грубою в поводженні з тими, хто стояв нижче від нього, і підлесливо- підлабузницькою до вищих осіб. Ці його риси були однією з серйозних причин того, що сучасники вкрай негативно, а то й вороже ставилися до Мазепи. Навіть у листах і щоденнику Пилипа Орлика, найбільш довіреної його людини, зобов'язаної гетьманові своєю швидкою кар'єрою і достатком, переважають осудливі оцінки й характеристики Мазепи. Мабуть, немає мемуариста, котрий би не ганив і не таврував Мазепу. Багато сучасників гетьмана говорили про нього: «Ним оволоділа гординя». Або ще категоричніше: «Він забув Бога», Як це не парадоксально звучить, сучасний історик має підстави погодитися з останньою оцінкою — з її суттю, принаймні. Адже Бог для людини тих часів — то висока мораль, доброчесність, додержання слова, взагалі слідування заповідям господнім. Всіх цих рис геть чисто був позбавлений Мазепа. Костомаров писав: «Він брехав перед усіма, всіх обманював». Така людина просто не могла вчинити щось добре для свого народу. І український народ це знав і відчував. Загальна ненависть до гетьмана була настільки великою, що той, на відміну від усіх своїх попередників, не довіряв охорону своєї персони українцям, навіть найманцям, компанійцям і сердюкам, а користувався послугами російських стрільців, а потім і солдатів. Царський уряд охороняв свого сатрапа на Україні. Гадаю, що повсюдно поширені в його правління чутки, ніби Мазепа був прихованим католиком, не мають реальних підстав: переконаний", що релігійні питання були гетьманові зовсім байдужі. Він; певно, взагалі не вірив у Бога — інакше, як би міг він постійно, майже щоденно порушувати заповіді господні?!

Головуючий організує дискусію по вирішенню проблеми

Після дискусії: судді проводятьголосування червоними і зееними картками, доповідають результати голосування.

Заключне слово голосуючого

Період Гетьманщини І. Мазепи міг статти переломним. Але під шаленим тиском об'єктивних і суб'єктивних причин а саме те що гетьман зі старшиною дбали насамперед про особистості інтереси і лише потім за всеукраїнські; антимосковське повстання було погано підготовлене і, найголовніше, не мало підтримки в широких народних масах, Мазепа діяв нерішуче, втратив головний свій козир - раптовість і повністю віддав ініциативу до рук свого супротивника - царя Петра І. Нащадкам і спадкоємцям героїчної козацької доби, треба знати, вивчати і враховувати на майбутне. Іван Мазепа заслуговує на пам'ять і повагу співвітчизників українського Олімпу, мав богатство, повагу,шану і все, що заманеться. Якщо молодість потребує дії вчинку, то старість - затишку і спокою, але коли в його житті настав момент істини - бути чи не бути Україні, Іван Мазепа на межі буття-небуття зробив вибір. Тому на останку наведемо політичний заповіт гетьмана Івана Мазепи сучасникам і нащадкам:

Ей, панове єнєрали.

Чому Ж єсте так оспали?

І ви, панство полковники.

Без Жадної політики

Возьмітеся всі за руки.

Не допустіть гіркої муки,

Матці своїй більш терпіти!

Нуте врагов, нуте бити!

Самопали набивайте,

Острих шабель добувайте,

А за віру хоч умріте!

І вольностей бороніте!

Нехай вічна Буде слава,

Же през шаблю маєм права.

Закріплення знань

Тестування:

Дайте ствердну або заперечну відповідь на такі висловлювання («так» чи «ні»)

1. Іван Мазепа став гетьманом через 20 років після смерті Богдана Хмельницького

2. У внутрішній політиці І. Мазепа спирався на інтереси козацької старшини.

3. Резиденція І Мазепи знаходилась в Чигирині

4. Мазепа був самостійним у зовнішній політиці

5. Мазепа сприяв розвитку української культури

6. Північна війна відовідала інтересам України

7. У шведсько-російській війні І. Мазепа зробив ставку на Швецію

8. І. Маепа боровся за збереження автономії України

9. Результатом Полтавської битви був крах планів гетьмана І. Мазепи

10. І. Мазепа загинув у Полтавській битві

Домашнє завдання: написати міні-твір «І. Мазепа і його значення в історії України»

10 клас, правознавство

Гра-квест

Тема: Я знаю свої права на працю.

Мета: дати уявлення про юридичний зміст права на працю, відносини, що регулюються нормами трудового права; розвивати вміння пояснювати й застосовувати положення Конституції України, КЗпП України; наводити приклади відносин, що регулюються нормами трудового права; формувати свідому позицію щодо важливості права людини на працю.

Обладнання: завдання і відповіді на окремих аркушах, загадки до пунктів призначення, пазл з кодовим словом «Праця», грамоти для нагородження команд.

Хід гри

Вчитель збирає команди в місці призначення і пояснює правила проходження квесту:

1. В головному холі команди отримують загадку. Відгадкою є пункт призначення, куди їм потрібно прямувати (1,2,3,4).

2. В пунктах призначення 1,2,3,4 вони отримують завдання, вирішивши та виконавши які отримують бал, частину пазлу, нову загадку.

3. Завдання в пунктах 1,2,3,4 першою виконує та команда, яка першою відгадає загадку і першою добіжить в пункт.

4. Під час гри викладач волонтер оцінює команду: швидкість (бал отримує лише перша команда) правильність відповіді, поведінка.

5. Відгадавши всі загадки, зібравши всі частини пазлу учні складають ключове слово квесту «Праця». Команда яка першою впорається з завданням отримує бал.

6. Викладач підраховує бали, робить підсумки та оголошує переможців.

ВИСНОВКИ

Важливою умовою успіху засвоєння учнями знань з правознавства є відмова від авторитарного стилю викладання, надання учням можливості вільного висловлювання своїх думок, навіть якщо вони не співпадають з позицією вчителя або підручника. Останнім часом надзвичайно популярним стає використання, зокрема на уроках правознавства, інтерактивних методів навчання.

Однією з ознак правової держави є високий рівень правової культури її громадян. Це визначає відповідальність вчителя правознавства, адже саме він має озброїти учнів першими знаннями з царини законів нашої держави, навчити молоду людину правомірно діяти в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Допомогти вчителю в цій справі, сприяти досягненню мети, поставленої перед шкільним курсом правознавства, мають досконала методика проведення уроків, використання різноманітних прийомів викладання, визначення стратегії і основних принципів вивчення предмету.

Інтерактивні технології це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка передбачає створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою можливість та інтелектуальну спроможність.

Розпочинаючи викладання курсу основ правознавства, вчитель має чітко визначитися з головною метою, яку він переслідуватиме на уроках. На думку автора цією метою є практична підготовка учнів до життя, до використання набутих ними знань для вирішення конкретних життєвих ситуацій. Таким чином, саме практична спрямованість має становити основу уроків правознавства в школі.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивчення та узагальненні педагогічного досвіду вчителів-новаторів, які для викладання правознавства використовують інтерактивні методи навчання.

Список використаних джерел

1. Баханов К. Професійний довідник вчителя історії / К. Баханов. -- Харків: Основа, 2011. -- 239 с.

2. Крамаренко С. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів [Текст] / С. Крамаренко // Відкритий урок. -- 2002. -- № 5 -- 6. -- С. 7 -- 11.

3. Пишко О. Інтерактивні методи навчання як спосіб розвитку творчих здібностей учнів на уроках історії та правознавства / О. Пишко // Народна освіта. Електронне наукове фахове видання. Режим доступу: http:// www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=225 7

4. Пометун О. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / О. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи // під заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: “КІС.", 2004. - С. 21 - 36.

5. Ремех Т. Реалізація компетентнісного підходу до навчання школярів правознавства [Електронний ресурс] / Т. Ремех. -- Режим доступу: http://ippo.kubg.edu.ua/wp-content/ uploads/2015/08/t.remekh.doc.

6. Підкасистий П.І., Хайдаров Ж.С. Технологія гри в навчанні і розвитку: навчальний посібник. - М .: МПУ, Рос. пед. Агентство, 1996..

7. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: навчальний посібник. - М .: Народна освіта, 1998..

ДОДАТКИ

ПУНКТ 1 «Медичний кабінет»

ЗАВДАННЯ:

Назвіть статтю, яка регулює питання працевлаштування неповнолітніх ОБОВЯЗКОВО після попереднього медичного огляду.

ПУНКТ 2 «Кабінет правознавства»

ЗАВДАННЯ

Назвіть документ, який є невід’ємною складовою для працевлаштування.

ПУНКТ 3 «Спортивна зала»

ЗАВДАННЯ

Стрибніть на скакалці стільки раз, скільки годин має право працювати неповнолітній робітник, учень 14-15 років під час канікул.

ПУНКТ 4 «Кабінет охорони праці»

ЗАВДАННЯ

Заповніть пропуски в тексті: «Власники і керівники підприємств, установ, організацій ____________ забезпечити в їх діяльності виконання правил ____________, виробничої ____________та інших вимог, щодо охорони здоров’я, передбачених законодавством».

Додаток 1

Відповіді:

Пункт 1: стаття 191 Кодексу Законів про Працю в Україні.

Пункт 2: Резюме.

Пункт 3: 24 години на тиждень.

Пункт 4: «Власники і керівники підприємств, установ, організацій зобов’язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог, щодо охорони здоров’я, передбачених законодавством».

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

35

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця