Використання інтерактивних методик на уроках “Захисту Вітчизни” та позакласному військово-патріотичному вихованню молоді

Захист Вітчизни

Для кого: Дорослі

09.04.2020

924

48

0

Опис документу:
Із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій навчальні заклади отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Якщо раніше інформацію з будь-якої теми, розділу учні отримували з різних каналів (підручник, посібник, на уроці, конспект уроку, засоби масової інформації та інше), то на разі цю роль виконують ІКТ. Отже, застосування комп’ютерних технологій підвищує рівень навчального процесу.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Використання інтерактивних методик на уроках

Захисту Вітчизни” та позакласному військово-патріотичному вихованню молоді

Красніков Костянтин Петрович

вчитель Захисту України

Застугнянської загальноосвітньої школи Васильківського району

Якщо твої наміри на рік – сій жито,

на десятиліття – сади дерево,

на віки – виховуй дітей.

Народна мудрість

За останні роки комп’ютерна техніка , засоби інформаційних технологій, інтерактивні методи навчання стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів. конкретно при вивченні предмету «Захист Вітчизни» та позакласній військово-патріотичній роботі з молоддю. При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій навчальні заклади отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Якщо раніше інформацію з будь-якої теми, розділу учні отримували з різних каналів (підручник, посібник, на уроці, конспект уроку, засоби масової інформації та інше), то на разі цю роль виконують ІКТ. Отже, застосування комп’ютерних технологій підвищує рівень навчального процесу, вирішує проблеми часткової відсутності або заміни навчально-матеріальної бази, спеціальної та методичної літератури, дозволяє викладати предмет навіть особам, які не мають достатніх знань з військової тактики чи не мали змоги їх підтвердити військовим досвідом.

Такому уроку (з використанням ІКТ) властиво:

1.Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

2. Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

3. Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

4. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

5. Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

6. Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

7. Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

- джерело навчальної інформації;

- наочний посібник;

- тренажер;

- засіб діагностики і контролю.

- засіб підготовки текстів, їх зберігання;

- графічний редактор;

- засіб підготовки виступів;

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку. Також учень може краще підготуватися до гурткової роботи всіх можливих виховних заходів

        У своїй роботі я використовую наступні технології інтерактивного навчання:

1. Робота в малих групах (дає учням змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці (співробітництва), стимулює роботу командою).

2. Робота в парах (кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію).

3.  «Мозковий штурм» (спонукає учнів розвивати уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити кілька рішень конкретної проблеми).

      4. Симуляційні ігри (симуляції) - учні у спрощеному вигляді копіюють процеси, що відбуваються у справжньому суспільному, економічному і політичному житті.

5.  Займи власну позицію (метод корисний при проведені в класі дискусії щодо суперечливої теми.

6. Метод «Прес» - використовують у випадках, коли виникають спірні питання, а також при проведені вправ, де потрібно обрати певну позицію щодо обговорюваної суспільної проблеми.

7. Мікрофон - метод  дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

        8.  Аналіз ситуацій - аналіз ситуацій, випадку з життя (так званий сазе-метод).

9.   Аналіз джерел - учні аналізують нормативні акти, що діють в Україні та інших країнах (конституції, закони, статути, тощо), статті з преси, інформацію з радіо і телебачення, статистичні дані, історичні джерела, художню літературу.

10. Ділові листи і звернення до різних установ-уміння писати листи і звернення до різноманітних установ стане в пригоді кожному громадянинові.

11. Дискусія - дає чудову нагоду виявити різні позиції щодо певної проблеми або стосовно спірного питання.

12. Коло ідей-метод застосовується, коли відбувається загальнокласове обговорення питання або виступають доповідачі з різних малих груп. Також застосовую    

ІКТ-технологію (PowerPoint-для створення презентацій, текстові редактори Word-для текстів)  та  особистісно орієнтовану технологія навчання, головними завданнями якої  є розвиток пізнавальних здібностей кожної дитини, максимальний вияв, збагачення її індивідуального (суб'єктивного) досвіду, допомога особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися, формування в неї культури життєдіяльності, яка є передумовою продуктивної організації повсякденного життя, поведінки.

        Використання різноманітних інтерактивних технологій в навчанні це лише спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, розумінню у викладанні матеріалу, дає змогу реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

При викладенні матеріалу треба якомога більше використовувати нові комп’ютерні технології, як для контролю, так і для навчання.

        Отже, використання інтерактивних методів при вивченні предмета «Захист Вітчизни» сприяє:

- встановленню дружньої атмосфери і взаємозв’язків між учасниками спілкування;

- заохоченню вчителем учнів до співпраці, підбадьорюючи їх, діти не бояться робити помилки;

- залученню кожного учня до роботи через певне завдання;

- отриманню слабкими учнями допомоги від сильніших;

- використанню своїх знань і досвіду,  набутого раніше.

Використання ІКТ дає мені можливість формувати мислення учня та розвивати в учня практичні вміння і навички ( від демонстрації-показу до практичних дій )

Метод ІКТ тісно пов'язаний з методом проектів Відмінність проектного навчання від класичного полягає у тому, що учні на різних етапах навчання діють самостійно, а учитель виступає у ролі консультанта.

Метод проектів можна розглядати як педагогічну технологію, яка орієнтована не тільки на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Створення динамічних файлів допомагає поповнити методичні кабінети навчальними фільмами, адже комп’ютерна анімація дозволяє імітаційно моделювати надзвичайні ситуації, бойові дії з достатньою очевидністю. Тематика проектів визначається практичною значущістю, а також доступністю виконання.

Учитель, використовуючи в навчанні метод проектів, допомагає учням осягнути всю технологію рішення задач – від постановки проблеми до отримання результату.

Сьогодні в суспільстві наростає потреба в активних діяльних людях, здібних до самоосвіти, самовиховання і саморозвитку. Вчителі повинні розвивати пізнавальні, творчі здібності учнів, виробляти у них прагнення і уміння самостійно здобувати і використовувати нові знання, зробити цей процес мотивованим і результативним. Допомогти вчителю у вирішенні непростого завдання може бути поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі комп’ютерних.

Метод проектів набув поширення і великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв‘язання конкретних проблем дійсності у спільній та індивідуальній діяльності учнів. «Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати» - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.

Проект – сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об‘єкта, предмета або теоретичного продукту.

В основі методу проектів лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок високого рівня.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, - яку вони здійснюють упродовж певного часу. Метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то має бути запропоноване конкретне її розв‘язання, а якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.

Будь-яка робота над темою чи просто групова робота ще не є методом проектів. Метод проектів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов‘язковою презентацією отриманих результатів.

З іншого боку, ця технологія включає у себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю, що відповідає основним завданням позакласної роботи з предмету.

Основні вимоги до використання методу проектів:

  1. Наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для розв‘язання якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук.

  2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

  3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

  4. Визначення кінцевої мети проектів (спільних / індивідуальних).

  5. Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

  6. Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів).

  7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких задач, які випливають із проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв‘язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і «круглого стола», статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо).

  8. Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені (відеофільм, альбом, комп‘ютерна газета, веб-сторінка, презентація тощо).

Обов‘язковою умовою успішної роботи над проектом є його захист.

План навчального проекту

Тема «Автомат Калашникова»

Автор навчального проекту: Красніков Костянтин Петрович викладач предмета «Захист Вітчизни», спеціаліст вищої категорії, Застугнянська загальноосвітня школа I-III ступенів

Ключові запитання: Для чого призначена автоматична зброя?

Тематичні запитання:

Дослідити

  • Історію створення автомата Калашникова.

  • Тактико-технічні характеристики автомата Калашникова.

  • Порядок дії частин та механізмів автомата.

  • Порядок підготовки та використання автомата в бою.

  • Заходи безпеки при поводженні з автоматом Калашникова.

Мета проекту:

    • Закріпити в учнів знання про стрілецьку зброю.

    • Поглиблено вивчити тактико-технічну характеристику та будову автомата Калашникова, заходи безпеки при поводженні з автоматом.

    • Виховувати в учнів морально-психологічні якості, необхідні при використанні стрілецької зброї.

Методичне забезпечення: комп'ютер з програмним забезпеченням, диски з художніми та документальними фільмами, слайди про автомат Калашникова.

Змістові запитання:

1. Знання розділу « Вогнева підготовка», теми: «Стрілецька зброя та поводження з нею».

2. Уміння використовувати допоміжні матеріали.

3. Навички роботи з комп'ютером, досвід роботи в Інтернеті та з додатковою літературою.

Стислий опис

Група, готуючись до проекту, об'єднується у три групи, кожна з яких презентує певну категорію питань зі створення та будови автомата Калашникова. До кінця проекту всі учні мають усвідомити й оволодіти знаннями про стрілецьку зброю, а саме автомат Калашникова, заходи безпеки при поводженні зі зброєю. Тому кожному учню необхідно бути уважним під час відповіді товаришів і законспектувати в робочому зошиті ті питання, які не розглядалися під час уроків, що допоможе краще запам'ятати матеріал.

Навчальні предмети, з якими пов'язаний навчальний проект: фізика, інформатика, історія, ОБЖ. Група, якої стосується навчальний проект: ІІ курсу. Термін, необхідний для реалізації навчального проекту: 4 тижні.

Учні під час проекту засвоюють навички:

  • Планувати свою діяльність, розподіляти обов'язки та узгоджувати свою діяльність з іншими, співпрацювати в команді.

  • Обговорювати результати роботи груп, оцінювати їх.

  • Аналізувати весь матеріал та структурувати його для подальшої роботи.

Діяльність учнів та етапи проведення проекту

На І етапі відбувається презентація теми майбутнього проекту, обговорюються основні аспекти її реалізації, а саме — формуються групи за інтересами, обумовлюються джерела інформації.

Учні за бажанням об'єднуються у три групи (по 5 чи 6 учнів у групі). Презентація з історії створення стрілецької зброї.

Групи готують доповіді про історію виникнення стрілецької зброї та автомата Калашникова (їх конструкторів, тактико-технічні характеристики, порівняння та недоліки), використовуючи історичні відомості, визначають напрям роботи і особисте завдання кожного члена.( Групи «Порох», «Гільза», «Шомпол»).

На II етапі учні працюють за джерелами інформації над розкриттям вибраної підтеми до основної теми проекту. Робота відбувається індивідуально, в парах та колективним обговоренням відомостей, які дістали з переглянутої літератури чи Інтернету. На цьому етапі викладач проводить консультації з членами груп щодо доцільності здобутого матеріалу.

Відбувається корекція та подальший пошук інформації.

На III етапі проводиться оформлення матеріалів, узагальнення здобутих даних та аналіз нових фактів. У групах обговорюються результати роботи кожного члена команди.

Повідомлення до конференції готується з урахуванням наочності та зацікавлення учнів інших груп.

На IV етапі, як підсумок своєї роботи, учні показують свої презентації.

План навчального проекту

Тема «Надзвичайні ситуації»

Автор навчального проекту: Красніков Костянтин Петрович викладач предмета «Захист Вітчизни», спеціаліст вищої категорії, Застугнянська загальноосвітня школа I-III ступенів

Ключові запитання: Що ми знаємо про надзвичайні ситуації?

Тематичні запитання:

Дослідити

  • вражаючі фактори ядерної зброї та їх вплив на населення, об'єкти економіки і довкілля, засоби захисту. Дати характеристику осередку ядерного ураження;

  • біологічну зброю, заходи та засоби її використання, засоби захисту. Дати характеристику осередку біологічного ураження;

  • хімічну зброю та засоби її застосування. Бойові токсичні хімічні речовини, їх характеристику та вплив на організм людини, засоби захисту. Дати характеристику осередку хімічного ураження.

Мета проекту:

    • закріпити в учнів знання по зброї масового знищення людей, та засобам захисту від неї;

    • поглиблено вивчити вражаючи чинники ядерної, біологічної (бактеріологічної) та хімічної зброї;

    • виховувати в учнів морально-психологічні якості, необхідні для виконання заходів цивільної оборони.

Методичне забезпечення: комп'ютер з програмним забезпеченням, диски з художніми та документальними фільмами, слайди про надзвичайні ситуації.

Змістові запитання:

1. знання розділу « Основи цивільного захисту», теми: «Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру»;

2. уміння використовувати допоміжні матеріали;

3. Навички роботи з комп'ютером, досвід роботи в Інтернеті та з додатковою літературою.

Стислий опис

Клас, готуючись до проекту, об'єднується у три групи, кожна з яких презентує певну надзвичайну ситуацію. До кінця проекту всі учні мають усвідомити й оволодіти знаннями про надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу та захист від них. Тому кожному учню необхідно бути уважним під час відповіді товаришів і законспектувати в робочому зошиті ті питання, які не розглядалися під час уроків, що допоможе краще запам'ятати матеріал.

Навчальні предмети, з якими пов'язаний навчальний проект: хімія, біологія, фізика, інформатика, історія, ОБЖ. Клас, якого стосується навчальний проект: 10. Термін, необхідний для реалізації навчального проекту: 4 тижні.

Учні під час проекту засвоюють навички:

  • планувати свою діяльність, розподіляти обов'язки та узгоджувати свою діяльність з іншими, співпрацювати в команді;

  • обговорювати результати роботи груп, оцінювати їх;

  • аналізувати весь матеріал та структурувати його для подальшої роботи.

Діяльність учнів та етапи проведення проекту

На І етапі відбувається презентація теми майбутнього проекту, обговорюються основні аспекти її реалізації, а саме — формуються групи за інтересами, обумовлюються джерела інформації.

Учні за бажанням об'єднуються у три групи (по 5 чи 6 учнів у груп). Презентація надзвичайних ситуацій мирного та воєнного характеру.

Групи готують доповіді про надзвичайні ситуації (їх фактори, характеристики, вплив на людину та захист від них), використовуючи історичні відомості. Визначають напрям роботи і особисте завдання кожного члена.( Групи «Атом», «Вірус», «Хімік»).

На II етапі діти працюють за джерелами інформації над розкриттям вибраної підтеми до основної теми проекту. Робота відбувається індивідуально, в парах та колективним обговоренням відомостей, які дістали з переглянутої літератури чи Інтернету. На цьому етапі учитель проводе консультації з членами груп щодо доцільності здобутого матеріалу.

Відбувається корекція та подальший пошук інформації.

На III етапі проводиться оформлення матеріалів, узагальнення здобутих даних та аналіз нових фактів. У групах обговорюються результати роботи кожного члена команди.

Повідомлення до конференції готується з урахуванням наочності та зацікавлення учнів інших груп.

На IV етапі, як підсумок своєї роботи, учні показують свої презентації.

Метод тренінгів, або тренування особового складу

Сам тренер (вчитель) фактично реалізує тренінгові методи на 3-х рівнях, а саме:

1) у групі – з окремим учасником. Зазвичай це відбувається у випадку діадної взаємодії ведучого і одного з членів групи при спонтанному виникненні діалогу чи показу за якоюсь значущою для усіх темою.

2) із групою – як єдиним цілим. Така ситуація виникає, коли ведучий дає завдання, яке повинна виконати уся група, і звертається саме до групи (чи підгрупи), а не до окремого учасника (такий підхід особливо важливий у тренінгу командо утворення і тренінгу згуртування);

3) через групу – з окремим учасником засобами самої групи. Зовні робота на цьому рівні нагадує попередній, однак, тут ведучий завуальованим чином використовує ресурси групи для впливу на одного або декількох учасників (зрозуміло, з метою надання їм психологічної допомоги, а не заради маніпуляції як такої).

Перевагою цього методу є те, що лідери (найбільш підготовлені учні), командири відділень з часом самі можуть виступати у ролі тренера. Він діяльний особливо при вивченні розділів тактична підготовка, стройова та вогнева підготовка.

Методами військово-патріотичного виховання молоді також є:

Переконання – формування впевненості у суспільно-корисній діяльності з підготовки до захисту Вітчизни. Вчитель тут є наставником, який вмотивовує напрямок руху юнака вперед: стати захисником.

Стимулювання – реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання. Добрі справи, успіхи, досягнення учня завжди мають бути оцінені а оприлюднені чи то грамотою, чи то усною похвалою на лінійці, батьківських зборах,строєм товаришів, чи оцінкою.

Самопідготовка – процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання у неї почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самонавчання та самоконтролю. При самопідготовці учень також консультується з вчителем, ділиться своїми досягненнями і невдачами. Вчитель має підбадьорювати вихованця, бути для нього прикладом.

В своїй роботі використовую різноманітні форми навчально-виховної роботи з учнівською молоддю.

Військово-патріотичне виховання старшокласників здійснюється у формі:

лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв, військових частин, зустрічей із ветеранами служби, АТО, волонтерської допомоги, пошукової роботи, уроків мужності, участі у роботі клубів, центрів та гуртків військово-патріотичного виховання, навчально-польових зборів, військово-спортивної молодіжної гри « Сокіл» («Джура»).

Сьогодні десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей.

Допомога суспільства, дитячі малюнки, листи на підтримку поранених військовослужбовців сприяють швидшому відновленню їх моральних, психологічних та духовних сил.

Цикл уроків мужності стали фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.

На цих уроках говоримо про мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл мирних громадян.

Уроки мужності можна проводити не лише на початку уроку ЗВ, як інформаційний міні-проект, повідомлення, а також на інформаційно-просвітницьких 20 хвилинках, годинах класного керівника (класовода), акціях «Милосердя» , Вранішня молитва за Україну і її військо, загальношкільних лінійках, батьківських зборах, тощо.

Основною організаційною формою навчання предмета «Захист Вітчизни» в навчальних закладах середньої освіти є урок, який проводиться вчителем згідно з навчальним планом та навчальною програмою.

Метою викладання предмета «Захист Вітчизни» є не тільки теоретична, практична, фізична і психологічна підготовка учнівської молоді до захисту Вітчизни та проходження військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях України, а й створення умов для формування та удосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок, високої патріотичної свідомості. І тут надзвичайно велику роль відіграють гуртки військово-патріотичного виховання. На базі школи діють такі гуртки :

«Джура» його програма розрахована для роботи з учнями 5-8 класів і визначає основи підготовки школярів відповідно засад національно-духовного виховання та підготовки до виконання Конституційного обов’язку – захисту Вітчизни, участі в І та ІІ етапах Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

У нашому району проводиться «військово-патріотична гра «Загартовані», де учні 10-11 класів відточують свою майстерність військової підготовки, з цивільного захисту та наданню першої медичної допомоги потерпілим під час надзвичайних ситуацій..

Навчальна програма шкільного предмету «Захист Вітчизни» – не лише вміння збирати та розбирати автомат, а й розуміння того, що таке сучасна війна, які існують види озброєння, яка військова структура держави

За підсумками проходження шкільної навчальної програми у кожної молодої людини має сформуватися комплексне бачення військової політики держави та прикладні знання, необхідні для застосування у бойових умовах.

Ми маємо не теоретично, а практично навчати дітей, як в майбутньому захищати Батьківщину, як надавати першу медичну допомогу побратиму на полі бою, як користуватися зброєю. Кабінети предмету "Захист Вітчизни" в школах повинні бути укомплектовані навчальною зброєю, муляжами зброї та боєприпасів, засобами індивідуального захисту, щоб підростаюче покоління на практиці отримувало досвід та навички використання цих предметів. І цими вміннями в однаковій мірі повинні володіти, як хлопці, так і дівчата».

В сучасному правильному національно-патріотичному виховному процесі мають використовуватися такі методи, які цікаві самій учнівській молоді.

Ще більші можливості дають для відточення військової майстерності позакласна робота з молоддю: «Сокіл»(« Джура»), навчально - польові збори, єдиний День цивільного захисту, змагання по багатоборству «Козацькому роду - немає переводу» і багато інших. Про всі ці заходи маю численний відеоматеріал із власного портфоліо, який матимемо змогу переглянути при потребі.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у школі може бути використаний метод порт фоліо (від фр. Porter-носити і feuille-лист). Основне завдання порт фоліо-показати все, на що здатний», побачити індивідуальні досягнення, участь у роботах різних видів, інтеграцію кількісних і якісних оцінок, підвищення ролі самооцінки.

Вчитель вчиться все життя, тому маю педагогічне кредо: «Навчаючи, вчитись». Велике значення для мене має навчання на курсах, відвідування уроків у своїх колег та проведення уроків в рамках районного методичного об’єднання вчителів предмету «Захист Вітчизни». Шукаю активні способи викладання свого предмета.

Життя триває. Завтра знову зайду до класу. Я-режисер, котрий не знає, що і як зіграють його актори. Але одне я знаю точно: «Я гратиму чесно і справедливо, віддаючи дітям всі свої знання, вміння і навички, готуючи їх до захисту Вітчизни, нашої держави – Україна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач О.С. Кравчина– К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 32 с.;

  2. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2009. - № 34. - С. 22-24;

  3. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). - 2005. - №8. - С.7-8;

  4. 7.   Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995.

  5. Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2007. – №16-17 (88-89). –128 с 9.   Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2010. – 192 с.

  6. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С. 71-74;

  7. Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання // Підручник для

директора. – 2005. – № 9-10. – с. 4-10.

  1. Мудров П.А. Как организовать работу школы по методу проектов // На путях к методу проектов: Сб. 4/Б. – М.: Гос. уч.-пед. изд., 1931. – с.97-112.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.