і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Використання інноваційних технологій на уроках трудового навчання

Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
800 грн
240 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №SJ739702
За публікацію цієї методичної розробки Карюк Руслан Миколайович отримав(ла) свідоцтво №SJ739702
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

Доповідь на тему:

«Використання інноваційних технологій на уроках трудового навчання.»

Доповідь вчителя

Домантівського НВК

Карюка Р.М.

2013

Використання інноваційних технологій на уроках трудового навчання

Наприкінці ХХ століття досить повно виявилась глибока залежність майбутнього нашої цивілізації від здібностей та якостей особистості, сформованих у процесі навчання. Разом з тим в умовах потужного зростання інформації найпершою виникла проблема пошуку форми добору та синтезу знань, адекватних сучасному етапу розвитку науки та суспільства. Розвиток якості творчої особистості здійснюють у психологічно повноцінній творчій діяльності та соціальній поведінці. Домінуючі інформаційні види навчальної діяльності, пов'язані з механічною передачею та засвоєнням знань, повинні бути підпорядковані і включені у більш соціальні та особистісно значущі продуктивні творчі види діяльності.До продуктивних творчих видів діяльності можна віднести проектування на уроках трудового навчання, як один із ефективних методів трудового виховання і політехнічної освіти. Метод проектів (від грец. ― шлях, спосіб дослідження) ― це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються. Метод проектів з'явився в другій половині XIX ст. у сільськогосподарських школах США. Його називали «методом проблем». В основу методу проектів було покладено педагогічні ідеї американського педагога і психолога, Джона Дьюї. На його думку, вся діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Він розробив теорію виховання, спрямовану на формування особистості, пристосованої до життя і практичної діяльності в умовах системи «вільного підприємництва». У трудовій школі, як її розумів Д. Дьюї, творча праця є основою всієї навчально-виховної роботи.Розвиток методу проектів у вітчизняних школах пов'язаний з іменами вітчизняних педагогів (В.Шульгін, М.Крупеніна, В.Ігнатьєв, С.Шацький та ін.). Велику прихильність до методу проектів виявила Н.Крупська. Вона дотримувалася тієї думки, що саме цей метод найбільше відповідає вченню Карла Маркса про політехнічну освіту. Трудове навчання – загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.У процесі трудового навчання учні оволодівають загальнотрудовими значеннями та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов’язковий мінімум (стандарт) знань про місце та роль виробництва у житті суспільства. Вивчення програми з трудового навчання, зокрема модуля «Проектування та виготовлення виробів з металу» у 5-9 класах має забезпечувати:

- відповідні практичні уміня і навички, які необхідні для продуктивної праці учнів та самообслуговування;

- розширення політехнічного світогляду;

- розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного і нового економічного мислення, творчих здібностей;

- ознайомлення з основами ринкової економіки, підприємництва, різними формами господарської діяльності;

- виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;

- створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності

Нині у зв'язку з реформуванням шкільної освіти постала проблема відродження методу проектів у вітчизняній шкільній практиці. В основу застосування сучасного проектного навчання покладено провідні ідеї особистісно-орієнтованого навчання та свободи творчості школярів, за якими навчально-виховний процес має будуватися, виходячи з потреб, інтересів і здібностей дітей. Свобода творчості школярів має глибоке педагогічне значення. Вона збільшує розумовий кругозір школяра, продуктивність його фантазії, викликає позитивні емоції, збуджує його активність, його волю до дії, допомагає з більшою наполегливістю і винахідливістю долати перешкоди, накопичувати без примушування трудові навички, які бувають і досить складними. Важливо лише привчити учнів до того, щоб зусиллям індивідуальної чи колективної волі задуманий вільно і творчо проект було здійснено, задум виконано до кінця. Характеризуючи діяльність учнів під час виконання творчих проектів, треба підкреслити, що тут органічно взаємопов'язується навчання і праця, тобто доцільно розглядати творчу навчально-трудову діяльність як два етапи однієї цілісної діяльності. Отже, проектна діяльність учнів ― це діяльність, в основі якої лежить активізація пізнавальних і практичних складових, в результаті яких школяр виробляє продукт, що має суб'єктивну (іноді об'єктивну) новизну. Під час вибору проектних завдань слід враховувати принципи дидактики, специфічні для трудової діяльності в шкільних майстернях. Використання в практиці проектного навчання учнів комплексного багатопланового підходу до відбору творчих проектів дає змогу взяти за основу вибору проектів урахування організаційно-педагогічних, технологічних, економічних, психофізіологічних та естетичних вимог. Характерними ознаками творчих проектів, є: творчий характер, наявність проблемної ситуації, яка вимагає свого розв'язку. Водночас творчий проект ― це своєрідне навчально-трудове завдання. Однією з найважливіших вимог щодо відбору проектів є його творча спрямованість. Під час добору творчих проектів слід враховувати індивідуальні особливості школярів, ступінь їхньої підготовки, вікові та фізіологічні особливості. Важливою вимогою при відборі творчих проектів є їх суспільно корисна чи особиста значущість. Основними критеріями вибору проектів є: оригінальність, доступність, надійність, технічна досконалість, естетичні перспективи, безпечність, відповідність суспільним потребам, зручність експлуатації, технологічність, матеріаломісткість, вартість та ін. Отже, розробка та виконання творчих проектів школярами сприяє технологічному навчанню, формуванню технологічної культури кожної підростаючої особистості, що допоможе їй по-іншому дивитися на середовище проживання, більш раціонально використовувати ресурси, примножувати природні скарби і людський потенціал. Відроджуючи проектний метод навчання, при його вмілому використанні можна по-справжньому виявити і розвинути здібності особистості, її потенційні можливості. Необхідність урахування сучасної інноваційної ситуації та майбутніх змін в освітньому середовищі вимагає, на мою думку, переорієнтації дисциплін всіх циклів професійної підготовки (гуманітарного та соціально-економічного, природничо-наукового, професійної і практичної підготовки) на формування випускника вищої школи як суб’єкта інноваційної діяльності. Досвід переконує, що використання інноваційних технологій на уроках трудового навчання допоможе вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем індивідуально та учням між собою. Використання інноваційних технологій навчання – не самоціль. Це лише засіб для підвищення рівня знань, покращення умов для співробітництва, порозуміння і доброзичливості. Під час використання інноваційних технологій учень стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом учбового пізнання. Педагог не дає готових знань, але спонукав учасників до самостійного пошуку. В порівнянні з традиційним навчанням в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія педагога і учня: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для їх ініціативи. Педагог відмовляється від ролі своєрідного фільтру, проникного через себе учбову інформацію, і виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Впровадження в освіті інтерактивних технологій підвищує загальний рівень навчального процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність що вчаться, постійно підтримує вчителів в стані творчого пошуку дидактичних новацій.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Трудове навчання
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    7843
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    4
  • Номер матеріала
    SJ739702
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти