Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Шляхи формування української ідентичності в новій українській школі
»
Взяти участь Всі події

ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Опис документу:
У статті розглядається актуальна проблема використання дистанційного навчання у закладах освіти. Автор зосереджує увагу на дистанційному навчанні як нової форми організації навчального процесу, що розвивається та зорієнтована, головним чином, на самостійну роботу здобувачів освіти. Акцентується увага на практичному використанні дистанційногої навчання .
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Н.К. Негусєва

викладач спец дисциплін, голова циклової комісії ДВНЗ

«Київського коледжу будівництва , архітектури та дизайну»

У статті розглядається актуальна проблема використання дистанційного навчання у закладах освіти. Автор зосереджує увагу на дистанційному навчанні як нової форми організації навчального процесу, що розвивається та зорієнтована, головним чином, на самостійну роботу здобувачів освіти. Акцентується увага на практичному використанні дистанційногої навчання .

Ключові слова: дистанційне навчання (ДН); здобувач освіти (ЗО). технології; риси та принципи дистанційного навчання.

______________________________________________________________________

Сьогодні дуже багато говорять про технологію дистанційного навчання. Вона не є зовсім новою для вищих навчальних закладів України. Так чи інакше ця технологія була втілена в заочному та екстернатному навчанні. Але сутність дистанційного навчання (ДН) інша. Що ж саме розуміють під технологією ДН, що вона в себе включає? Відповідь на це питання може дати визначення ДН. Різні автори по-різному визначають поняття дистанційного навчання (ДН), але всі вони спільні у тому, що у визначення ДН входять такі три компоненти: відкрите навчання, комп'ютерне навчання, комп'ютерна система комунікацій (Інтернет) [1; 6].

Дистанційне навчання – це технологія, що грунтується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп'ютерні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище для доставки навчального матеріалу та спілкування. Дослідники підкреслюють, що не варто ставити знак рівності між ДН і заочним навчанням, оскільки ДН передбачає не лише розширення спектру носіїв інформації і засобів доступу до них, а й наявність постійного спілкування між викладачем і ЗО через телекомунікаційні канали. Тому ДН вони розглядають як елемент освітнього процесу інформаційно-освітньої системи віддаленого доступу, основаної на сучасних інформаційних технологіях.

Американські фахівці з проблеми дистанційного навчання вважають, що ДН, у найширшому розумінні, це «інструкції до навчання, які передаються на відстані одному або багатьом індивідам, що перебувають в одному або декількох місцях». Згідно з цим визначенням, історія дистанційного навчання починається з 30-х років XX ст., коли було створено курси кореспондентського навчання. Але з появою Інтернету роль ДН різко змінилася й ототожнюється на цьому історичному етапі з новими комп'ютерними технологіями.

Українські фахівці під час створення Українського центру дистанційної освіти погодилися під дистанційною формою навчання розуміти таку форму, яка використовує глобальні комп'ютерні комунікації (як Інтернет і базується на індивідуальній роботі студентів із чітко підібраним навчальним матеріалом та активному спілкуванні з викладачами та іншими студентами.

Особливостями дистанційної форми навчання порівняно з традиційною звично вважають:

Гнучкість. ЗО, які навчаються за дистанційною формою навчання, як правило, не відвідують регулярних занять у вигляді лекцій та семінарів, а працюють у зручний для себе час у зручному місці та в зручному темпі, що дає значну перевагу для тих, хто не може або не хоче змінити свій зручний ритм життя. Кожний може вчитися стільки, скільки йому особисто необхідно для засвоєння предмета й отримання необхідних заліків з вибраних курсів, що забезпечує принципово новий доступ до освіти за умов збереження її якостей.

Модульність (або модульний виклад навчального матеріалу). В основу програми ДН закладено модульний принцип. Кожна окрема дисципліна або низка дисциплін, що їх освоїли студенти, створюють цілісне уявлення про відповідну предметну сферу. Це дає змогу з переліку незалежних навчальних курсів формувати навчальний план, який відповідає індивідуальним або груповим потребам.

Паралельність. Можна поєднувати основну професійну діяльність з навчанням.

Віддаленість. Відстань від місця перебування ЗО, до закладу освіти (за умови якісної роботи зв'язку) не є перешкодою для ефективного освітнього процесу.

Асинхронність. У процесі навчання і той, хто навчає, і той, хто навчається, можуть реалізовувати технологію навчання та учіння незалежно в часі, тобто за зручним для кожного розкладом і в зручному темпі.

Масовість. Кількість ЗО в дистанційної форми навчання не є критичним параметром. Вони мають доступ до багатьох джерел навчальної інформації (електронні бібліотеки, бази даних), а також можуть спілкуватися один з одним і з викладачем через засоби зв'язку або за допомогою інших засобів інформаційних технологій.

Рентабельність. Йдеться про ефективність ДН. Середня оцінка зарубіжних і українських освітніх систем ДН засвідчує, що вартість їх приблизно на 50% дешевша, в основному завдяки ефективнішому використанню наявних навчальних площ і технічних засобів інформаційних технологій, а також більш сконцентрованому змісту навчальних матеріалів та орієнтованості технологій ДН на значну кількість студентів

Статус науково-педагогічного працівника. Йдеться про нову роль викладача, коли він виконує такі функції, як координація пізнавального процесу, корекція курсу, який вивчають, консультування, керівництво навчальними проектами і т. д. Взаємодія з тими, хто навчається, може здійснюватися і за допомогою електронної пошти, і під час безпосереднього контакту.

Статус ЗО. Точніше, нова роль того, хто навчається, або, як більш прийнято в системі ДН, слухача. Щоб пройти ДН, від нього вимагають особливої умотивованості, самоорганізації, працелюбності і необхідного початкового рівня освіти.

Нові інформаційні технології. У ДН використовують переважно нові інформаційні технології (комп'ютери, аудіо, відеотехніка, системи телекомунікації та ін.).

Питання дистанційного навчання все залишається актуальним в епоху цифрових технологій. Після появи у середині ХХ ст. ЕОМ – пристроїв для обробки інформації уперше в історії людства з’явився такий спосіб запису й довгострокового зберігання раніше формалізованих професійних знань, за допомогою якого ці знання дістали змогу безпосередньо без опосередкованих впливів на людину впливати на режим роботи виробничого обладнання. Масове впровадження персональних ЕОМ і особливо програм, які базуються на використанні штучного інтелекту, стало причиною нового унікального явища. Знання стали вироблятися штучним інтелектом – машиною. Знання почали само розмножуватися, при чому із постійно зростаючою швидкістю. Це стало причиною стрибкоподібного зростання наукомістких технологій. Відбулася четверта інформаційна революція. Людство вступило на перший ступінь нового «інформаційного» суспільства. На такому етапі розвитку людства та інформатизації суспільства та освіти розвинулося дистанційне навчання, яке, поєднуючи у собі кращі риси інших форм, є найбільш перспективною, гуманістичною, інтегральною формою отримання освіти. У процесі навчання дистанційне навчання забезпечує виконання організаційної, навчальної, керуючої, контролюючої комунікативної, діагностичної, прогностичної функцій, використовуючи при цьому сучасну комп'ютерну техніку, телекомунікаційні мережі та програмне забезпечення.

У системі освіти воно відповідає принципу гуманістичності, згідно якого ніхто не повинен бути позбавлений можливості навчатися через бідність, географічну або тимчасову ізольованість, соціальну незахищеність та неможливість відвідувати освітні установи через фізичні вади або зайнятість виробничими та особистими справами. І тому говорити про дистанційне навчання зараз є актуальним і навіть потрібним, бо ця технологія є надзвичайно зручною і сучасною.

Суб’єкти дистанційного навчання

Головними суб’єктами дистанційного навчання є здобувачі освіти, що навчаються за дистанційною формою та педагогічні працівники закладів освіти, що керують змістом та процесом навчання: викладачі — розробники курсів вчителі та викладачі, які залучені до викладання за дистанційною формою навчання.

Права, обов’язки та відповідальність здобувачів освіти, які навчаються за дистанційною формою:

Здобувачі освіти, які навчаються за дистанційною формою, мають усі права і обов’язки, що передбачені нормативно-правовими документами закладу .

Здобувачі освіти, які навчаються за заочною формою, додатково мають право:

  • переглядати результати виконання тестів та завдань;

  • спілкуватися з іншими здобувачами освіти, підключеними до дистанційного курсу, будь-якими засобами електронної комунікації;

  • отримувати від викладача індивідуальні консультації за допомогою будь-яких засобів електронної комунікації.

Здобувачі освіти, які навчаються за дистанційною формою навчання, несуть відповідальність за:

  • надання стороннім особам свого логіну та паролю;

  • своєчасне виконання визначених в дистанційному курсі тестів та завдань;

  • персональне виконання навчальних завдань та тестування.

Права, обов’язки та відповідальність вчителів та викладачів, які викладають за дистанційною формою навчання:

Викладачі та вчителі, які викладають за дистанційною формою навчання, мають усі права і обов’язки, що передбачені нормативно-правовими документами закладу освіти.

Викладачі та вчителі, які викладають за дистанційною формою, додатково мають право:

  • переглядати статистику вивчення здобувачем вищої освіти дистанційного курсу;

  • спілкуватися зі здобувачами освіти за допомогою будь-яких засобів електронної комунікації;

  • вносити, за необхідності, доповнення та проводити правки змістовної частини дистанційного курсу;

  • використовувати за погодженням із розробниками дистанційний курс на інших формах навчання;

Обов’язки викладачів та вчителів, які викладають за дистанційною формою навчання:

  • неперервне керування освітнім процесом та забезпечення безперервного зворотного зв’язку зі здобувачами освіти;

  • забезпечення реалізації навчальних заходів, запланованих у межах відповідного дистанційного курсу;

  • забезпечення своєчасної та якісної навчально-методичної підтримки здобувачів освіти за допомогою будь-яких засобів електронної комунікації у визначені терміни;

  • моніторинг якості навчання і своєчасне коригування як змісту навчальної інформації, так і способів її надання здобувачу освіти;

Викладачі та вчителі, які викладають за дистанційною формою, несуть відповідальність за:

  • своєчасне оцінювання виконаних здобувачами освіти завдань та тестів, які не оцінюються автоматично.

Права, обов’язки та відповідальність викладачів, які розробляють дистанційні курси:

Викладачі та вчителі, які розробляють дистанційні курси, мають усі права і обов’язки викладачів, що передбачені нормативно-правовими документами навчальних закладів.

Викладачі та вчителі, які розробляють дистанційні курси, додатково мають право:

  • формувати загальну концепцію вивчення за дистанційною формою;

  • визначати наповнення навчальних елементів дистанційного курсу та форму подання навчального матеріалу;

  • визначати систему оцінювання знань, умінь та навичок здобувачів освіти, що навчаються за дистанційною формою;

  • адаптувати дистанційний курс для використання його у навчальному процесі на інших формах навчання;

  • отримувати оплату за розробку дистанційних курсів дисциплін згідно існуючих норм оплати праці в закладі освіти;

Обов’язки икладачі та вчителі, які розробляють дистанційні курси:

  • своєчасна розробка дистанційного курсу з дисциплін;

  • своєчасне поновлення наповнення дистанційного курсу;

  • організація зворотного зв’язку з іншими суб’єктами дистанційного навчання;

Викладачі та вчителі, які розробляють дистанційні курси, повиння нести відповідальність за відповідність дистанційного курсу нормативним документам закладів освіти.

Дистанційне навчання – це не тільки форма здобуття освіти, а й педагогічна технологія, що використовує сучасні технічні засоби зв`язку і передачі інформації. Дистанційне навчання представляє собою комплекс освітніх послуг. який дозволяє забезпечити гнучкість, доступність, модульний принцип, спеціалізований контроль якості навчання, економічно і організаційно розділити навчання в одному місці. Саме тому можна про дистанційну освіту в Україні, яка спрямована на розширення освітнього середовища, на найбільш повне задоволення потреб і прав людини в галузі освіти.

Розвиток комп`ютерної техніки, її широке впровадження і поширення, значне збільшення кількості користувачів мережі Internet, стрімкий розвиток телекомунікацій відкривають нові можливості навчання, дають потужний імпульс до впровадження дистанційних технологій.

__________________________________________________________________

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипина О.Н. Дистанционное обучение через интернет на экономическом факультете МГУ // Вестник московского университета. Серия 6. Экономика. – 2001. – № 6. – С.3-14. 2. Десятов Т.М. Дистанційне навчання в системі неперервної професійної освіти // Педагогіка і психологія. – 2003. – № 1. – С. 75-80. 3. Некрасов М.А. Социальный портрет студентов-потребителей дистанционного образования. Дистанционное образование глазами студента // Инновации в образовании. – 2004. – № 3. – С. 65-74. 4. Танась М. Дистанційна освіта в дидактичній концепції // Вища освіта України. – 2002. – № 1. – С. 79-82. 5. Туз В. Тримай дистанцію. Навчання для тих, кому ніколи // Галицькі контракти. – 2004. – № 26. – 28 червня. – С. 48. 6. Шабанов А.Г. О подготовке педагогов к работе в системе дистанционного обучения // Инновации в образовании. – 2004. – № 4. – С. 69-74.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.