Використання дидактичних ігор як один із шляхів підвищення ефективності уроків математики

Математика

22.10.2018

3436

82

0

Опис документу:
Робота полягає в обґрунтуванні методики навчання математики в 5-9-х класах з використанням дидактичних ігор, розробці методичного забезпечення використання дидактичних ігор, виявленні їх місця і часу для їх проведення під час вивчення математики в 5-9-х класах, в розробці та рекомендацій щодо їх створення та проведення
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Використання дидактичних ігор як один із шляхів підвищення ефективності уроків математики

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Дидактична гра як важлива складова навчально–виховного процесу. 5

    1. Дидактична гра як форма навчання 5

    2. Теоретичні основи використаня дидактичних ігор під час навчання математики в основній школі. 11

Розділ ІІ. Методика впровадження дидактичних ігор під час вивчення математики в основній школі 14

    1. Методичні вимоги до організації і проведення дидактичних ігор. 14

    2. Використання дидактичних ігор на уроках математики основної школи 16

Висновки 19

Список використаної літератури 20

Додатки 22

Вступ

Сучасні умови вимагають нових підходів до організації навчання і виховання, які б сприяли формуванню і розвитку школяра в тісному і постійному взаємозв'язку з природним та соціальним середовищем, здатності до соціально-значимої діяльності, швидкої адаптації під час зміни життєвих обставин. Досягненню мети навчання математики та реалізації особистісно-орієнтованого навчання, яке на перший план висуває завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їх потреб та інтересів, розвитку пізнавальної активності і творчої самостійності сприяє використання дидактичних ігор. Застосування дидактичних ігор на уроках математики - суттєвий резерв підвищення ефективності навчально-виховного процесу та взаємодії і взаєморозуміння між учителем і учнями підліткового віку. Гра, якщо вона правильно організована, більше ніж яка-небудь інша діяльність дозволяє всебічно та з більшою повнотою розвивати самостійність учнів на уроках математики в школі залежно від вікових особливостей. Звернення до дидактичної гри під час навчання математики в основній школі оправдане загостренням суперечностей між зростаючими вимогами, які ставляться суспільством перед школою, та наявним в її розпорядженні арсеналами для їх задоволення, а також результатами досліджень, що стосуються ролі гри в навчально-пізнавальній діяльності дітей взагалі та вивчення математики зокрема.

Протиріччя між можливостями педагогічно доцільного і ефективного використання дидактичних ігор в навчально-виховному процесі на уроках математики в 5-9-х класах та реальним станом речей визначили проблему та обумовлюють актуальність дослідження „Використання дидактичних ігор як один із шляхів підвищення ефективності уроків математики”.

Об'єктом дослідження є навчання математики учнів основної школи.

Предметом дослідження є методика використання дидактичних ігор під час вивчення математики в 5-9-х класах основної школи.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні методики навчання математики в 5-9-х класах з використанням дидактичних ігор, розробці методичного забезпечення використання дидактичних ігор, виявленні їх місця і часу для їх проведення під час вивчення математики в 5-9-х класах, в розробці та рекомендацій щодо їх створення та проведення.

Гіпотеза дослідження

доцільно організовуючи дидактичні ігри і поєднуючи їх з іншими видами навчально-пізнавальної діяльності підлітків, добираючи з різних дидактичних систем і концепцій навчання раціональні та ефективні методи і форми проведення дидактичних ігор, визначаючи місце для їх проведення, спираючись на прогресивні способи організації навчально-пізнавальної діяльності, які зорієнтовані на розвиток здібностей, у тому числі математичних і творчих, активності, навичок учіння, співпраці з іншими членами колективу можна значно підвищити педагогічну ефективність уроків математики в 5-9-х класах;

Відповідно до мети і гіпотези дослідження розв'язувалися такі завдання.

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі в психолого-педагогічній і методичній літературі, виявити особливості використання дидактичних ігор під час навчання математики у 5-9 класах.

2. Провести аналіз можливостей використання дидактичних ігор під час вивчення математики в 5-9-х класах основної школи та виділити доцільні дидактичні умови і форми ігрової діяльності учнів на уроках математики.

3. Розробити методику використання дидактичних ігор в навчально-пізнавальній діяльності підлітків на урокахматематики в 5-9-х класах.

4. Сформулювати методичні рекомендації до організації і проведення дидактичних ігор на уроках математики в 5- 9 класах.

Розділ І. Дидактична гра як важлива складова навчально–виховного процесу

1.1 Дидактична гра як форма навчання

Сучасним методом навчання і виховання, що сприяє оптимізації та активізації навчального процесу та дозволяє показати цікаві грані математики, є дидактична гра.

Дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Одним із ефективних шляхів розвитку в учнів зацікавленості у на­вчанні є гра. У процесі гри чудовий світ дитинства поєднується з пре­красним світом науки, до якого потрапляють учні. Ігри дуже добре поєднуються із «серйозним» навчанням, зацікавившись, діти не поміча­ють, що навчаються, поповнюють свої знання, уміння й навички, роз­вивають увагу, мислення, самостійність.

Неабиякого значення грі надав педагог Шмаков, який відзначав: «Гра — найцікавіше явище культури... Гра, як тінь, народилася разом з дити­ною, стала його супутником, вірним товаришем. Вона заслуговує на велику людську повагу, набагато більшу, ніж проявляють до неї люди сьогодні за ті значні виховні резерви, за вели­чезні, закладені в ній педагогічні можливості».

У процесі гри реалізується зв'язок головної ролі вчителя й самостій­ності учнів, ураховуються вікові та індивідуальні особливості учнів, ви­конуються принципи наочності, доступності результатів, оскільки на­вчальна гра забезпечує більш міцне закріплення знань, дозволяє застосовувати їх на практиці, допомагає вчителю контролювати, а учням удосконалювати набуті знання, вміння і навички. Гра сприяє макси­мальній активізації навчально-пізнавальної діяльності, що є показни­ком ефективності уроку та роботи вчителя. Інтерес і задоволення — над­звичайно важливі психологічні ефекти гри. Гра спочатку приваблює поставленою задачею, труднощами, котрі необхідно подолати, а потім — радість відкриття, відчуття подоланої перешкоди.

Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що важливіше, вміння са­мостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходи­ти шляхи розв’язання життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегу­ляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього.

Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише тра­диційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у на­вчально-виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають учням змогу форму­вати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя — це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для дитини гра — це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одно­часно й засобом самовдосконалення, до того ж — й сти­мулятором доброго настрою. З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну на­пруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тре­нує пам'ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються.

Дидактична гра має чітку структуру, що вирізняє її з-поміж іншої діяльності. Основні структурні компоненти дидактичної гри:

  • ігровий задум;

  • правила;

  • ігрові дії;

  • пізнавальний зміст або дидактичне завдання;

  • обладнання;

  • результат гри.

На відміну від ігор взагалі дидактична гра має суттєву ознаку – наявність чітко визначеної мети навчання і відповідного їй педагогічного результату, що можуть бути обґрунтовані, подані наочно і характеризуються пізнавальною спрямованістю.

Ігровий задум – перший структурний компонент гри, закладений у дидактичне завдання, що необхідно виконати під час навчання. Ігровий задум найчастіше виступає у вигляді питання або загадки, що ніби проектує хід гри. Це надає грі пізнавального характеру, висуває до її учасників певні вимоги щодо знань.

Кожна дидактична гра має свої правила, що визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правила дидактичних ігор необхідно розробляти із урахування мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів самостійності, наполегливості, розумової активності, виникнення в учнів почуття задоволення, успіху.

Крім того, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою, узгоджувати та підпорядковувати її до вимог колективу.

Суттєвими в дидактичній грі є дії, що регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів, надають їм змогу виявити свої здібності, застосувати знання, вміння і навички для досягнення цілей гри. Дуже часто ігровим діям передує розв'язання задачі.

Учитель, керуючи грою, спрямовує її в належне дидактичне русло, за необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює відстаючих.

Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає у засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язування навчальної проблеми, поставленої грою.

Обладнання дидактичної гри значною мірою включає в себе обладнання уроку. Це наявність технічних засобів навчання, а також різноманітні наочні засоби: таблиці, і роздатковий дидактичний матеріал.

Дидактична гра має певний результат – фінал, що надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формі розв'язання поставленого навчального завдання і приносить учням моральне і розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди є показником рівня досягнень учнів у засвоєнні та застосуванні знань.

Усі структурні елементи дидактичної гри пов'язані між собою, і відсутність основних з них руйнує гру. Без ігрового задуму, дій та правил, дидактична гра стає або неможливою взагалі або втрачає свою специфічну форму, перетворюється на виконання вказівок, вправ тощо. Тому, готуючись до уроку, що містить дидактичну гру, необхідно скласти сценарій, вказати, скільки часу відводиться на її проведення, врахувати рівень знань та вікові особливості учнів, реалізувати міжпредметні зв'язки.

Поєднання цих елементів, а також їх взаємодія підвищують організованість гри, її ефективність, що призводить до бажаного результату.

Цінність дидактичної гри полягає в тому, що діти, граючи, значною мірою самостійно набувають нових знань, активно допомагаючи одне одному.

Використовуючи дидактичну гру, учитель має зберегти інтерес школярів до неї. За згасання або за його відсутності в жодному разі не треба примусово нав'язувати гру дітям, оскільки примусова гра втрачає своє дидактичне та розвивальне значення, у цьому випадку з ігрової діяльності випадає найцінніше – емоційний компонент.

За наявності інтересу діти беруть участь у грі і навчаються із задоволенням, що позитивно впливає на засвоєння ними знань.

Важливим є яскраве проведення гри. Крім того, учитель повинен і сам залучатися до гри, інакше його вплив і керівництво будуть виглядати не досить природно. Вміння залучатися до гри – також один з показників майстерності.

Проводячи дидактичні ігри, слід поєднувати цікавість і навчання таким чином, щоб вони не заважали, а навпаки, допомагали одне одному. Засоби й способи, що підвищують емоційне ставлення учнів до гри, слід розглядати не як самоціль, а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань.

Математичний бік змісту гри завжди повинен чітко висуватися на перший план. Лише за цієї умови гра буде виконувати свою роль у математичному розвитку школярів і вихованні їх інтересу до математики.

Під час організації дидактичних ігор математичного змісту перш за все необхідно продумати і врахувати такі питання методики:

  1. Мета гри. Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри? Якому моменту гри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під час проведення гри?

  2. Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості учасників. Це слід враховувати під час організації гри.

  3. Добирання дидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.

  4. Продумування питання найменшої витрати часу для ознайомлення учнів з правилами гри.

  5. Визначення тривалості гри.

  6. Планування засобів забезпечення участі всіх школярів у грі.

  7. Спостереження за учнями під час гри.

  8. Передбачення можливих змін, що доведеться внести у хід гри, щоб підвищити зацікавленість і активність учнів.

Планування висновків, про які необхідно повідомити учнів після завершення гри (найвдаліші моменти, недоліки, що трапилися у ході гри, результат засвоєння математичних знань, оцінювання учасників гри, зауваження щодо порушення дисципліни тощо). [15, с.167-173 ].

Дидактичні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок дидактичної гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим і захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Дидактичні ігри слід розглядати як один із видів творчої діяльності, що тісно пов'язаний з іншими видами навчальної роботи.

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Наприклад, під час засвоєння нових знань можливості дидактичних ігор значно поступаються більш традиційним формам навчання. Тому ігрові форми занять частіше застосовують під час перевірки результатів навчання, опрацювання навичок, формування вмінь.

Визначення місця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. У першу чергу колективні ігри слід розподілити за дидактичним завданням уроку. Це ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі.

1.2 Теоретичні основи використаня дидактичних ігор під час навчання математики в основній школі

У психолого-педагогічній науці накопичений певний досвід використання дидактичних ігор в процесі навчання математики. Проте він стосується переважно навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та реалізується в дошкільних навчальних закладах та початкових класах. Так, питання ролі ігор під час навчання дітей дошкільного віку досліджено в роботах Т.А.Губенко, О.П.Янковської, Л.В.Лохвицької. Проблема підвищення ефективності навчання молодших школярів досліджувалися В.М.Захаровим та М.І.Менчинською. Психологічні фактори успішного навчання математики учнів 5-6-х класів та роль навчальних ігор розкрито в дослідженні О.П.Кисіль. Наявні практичний досвід, певне теоретичне обґрунтування та дидактичне забезпечення використання математичних ігор для учнів основної школи в позаурочнии час, що відображено в роботах таких авторів, як П.Ю.Германович, Є.І.Гік, А.П.Доморяд, Є.О.Дишинський, Є.Игнатьев, Б.А.Кордемський, А.Я.Котов, Л.М.Лоповок, Є.М.Мінскін та ін. Існує практичний досвід та теоретичне обґрунтування використання дидактичних ігор на уроках математики в 5-6-х класах основної школи, про що говориться в роботах М.В.Кларіна, В.Г Коваленко, М.І.Микитинської, М.М.Перова, І.К.Данилова. У педагогічній літературі та періодичних виданнях часто зустрічаються приклади дидактичних ігор з математики і для учнів 7-9-х класів основної школи. Так, В.Г.Коваленко крім навчальних ігор для 5-6-х класів наводить приклади дидактичних ігор, які можна провести під час вивчення математики основної школи, вказує на їх роль і функції в процесі навчання математики, описує основні їх структурні компоненти. Проте автор не виділяє особливості, ознаки дидактичних ігор, не веде мову про відмінність між використанням ігор під час навчання математики учнів різних вікових груп, математичних здібностей та особистих якостей, не вказує на доцільність та методику їх використання на різних етапах навчально-виховного процесу. [6,с. 32- 42].

Кожному вікові властива певна провідна діяльність, а всі інші види або відсутні, або їх прояв обмежений. Провідною діяльністю в підлітковому віці за сучасних умов є спілкування з однолітками та вчителями з питань опанування основ наук, норм поведінки в колективі та суспільстві, навчання спілкуванню та співпраці з іншими людьми а також індивідуальне виконання соціально-важливих справ. Зміна пріоритетів у діяльності підлітків вказує на те, що організовуючи навчальну діяльність на уроках математики, слід віддавати перевагу таким її формам, які б сприяли їх самовираженню і самоствердженню. Такі можливості з'являються у зв'язку з використання дидактичних ігор з передбаченою особистісно-діяльнісною спрямованістю навчально-виховного процесу.

Основні аспекти щодо їх класифікації, такі:

1) процесуальний (за рівнем пізнавальної активності і самостійності учнів; за логікою чергування кроків гри; за способом прийняття ігрових рішень в часі; за часом перебігу гри в процесі включення її в навчання);

2) управлінський (за схемою організації контролю і самоконтролю; за способом оцінювання результатів і прийняття рішень; за формою проведення гри);

3) соціально-психологічний (за характером ігрового процесу; за включенням гри в навчальний процес; за збігом або незбігом цілей суб'єктів гри).

Характерними ознаками та основними вимогами до організації та проведення дидактичних ігор на уроках математики, серед яких:

1) наявність навчальної задачі (формування, уточнення, систематизація, розвиток певних знань, умінь і навичок, розвиток мислення, виховання певних якостей особистості тощо);

2) існування чітко сформульованої та вираженої проблеми з аргументацією мети і завдань діяльності;

3) наявність учасників гри, спільне завдання яких - аналіз навчально-ігрової ситуації і прийняття рішень відповідно до призначеної для кожного учасника ролі; присутність учителя, завдання якого - інформувати про хід гри, аналізувати прийняті учнями рішення, своєчасно коригувати дії учнів;

4) чіткий розподіл ролей серед учнів і визначення функцій кожного з них; відмінність між ролевими цілями (кожен учасник має певні обов'язки, які не повинен виконувати інший);

5) наявність системи об'єктивних стимулів (або мотивів), які спонукують учасників гри активно працювати на кінцевий результат;

6) створення особливих навчальних умов, так званої ігрової ситуації;

7) об'єктивність та однорідність умов, правил та обмежуючих факторів для всіх учасників дидактичної гри;

8) наявність вільного пошуку в грі, що базується на творчості та самодіяльності учнів;

9) доступність завдань дидактичної гри;

10) емоційність гри, наявність естетичного оформлення;

11) наявність елементів змагання між командами або окремими учасниками (що підвищує самоконтроль учнів, веде до чіткого виконання встановлених правил та активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів);

12) наявність невизначеності, а іноді й конфліктності, що надає грі полемічного характеру;

13) неможливість повної формалізації ситуації;

14) наявність динамічності під час розв'язування математичних завдань та виконання завдань гри [17,с. 5].

Розділ ІІ. Методика впровадження дидактичних ігор під час вивчення математики в основній школі

2.1 Методичні вимоги до організації і проведення дидактичних ігор.

Дидактичні ігри на уроках математики повинні включати:

1) об'єкт моделювання, введення в дидактичну гру;

2) опис основних способів взаємодії учасників гри;

3) правила взаємодії суб'єктів гри;

4) список команд-учасниць;

5) розподіл ролей і функцій учасників дидактичної гри;

6) інструкцію кожному учаснику або кожній команді щодо участі в грі;

7) загальну схему (етапи) проведення гри;

8) модифікацію;

9) способи, умови і критерії підбиття підсумків гри [12,с.512].

Введення дидактичної гри в навчання математики – процес багаторівневий, що включає концептуальний (розроблення понятійного апарату, постановка навчальної задачі, вибір форми гри, часу її проведення), операційний (типологізація навчальної гри, врахування ігрових та навчальних цілей, виготовлення або вибір наочності, визначення місця в навчальному процесі) та технічний (розроблення вказівок, що мають забезпечити коректне управління діяльністю учнів на уроці математики з використанням дидактичної гри) рівні реалізації.

Дослідники виділяють шість основних груп умов ефективності застосування дидактичних ігор на уроках математики в 5-9-х класах основної школи:

1) умови, що забезпечують формування соціальної і пізнавальної активності як ключових особистісних характеристик підлітка;

2) умови, що забезпечують розвиток самостійності учнів: діалогова організація діяльності у процесі гри, наявність кінцевого та проміжних результатів на різних стадіях гри, варіативність вибору завдань та початкових умов;

3) умови, що забезпечують розвиток здатності до самореалізації та саморегуляції навчальної діяльності підлітків у процесі гри;

4) умови, що забезпечують гармонійну індивідуальність особистості підлітка; доцільне співвідношення образного і логічного компонентів мислення, рівня пізнавальних потреб та можливостей щодо їх реалізації під час виконання завдань гри; розумне поєднання емоційного і раціонального під час навчання;

5) умови, що забезпечують узгодженість особистих прагнень підлітків з суспільно-корисною спрямованістю їх діяльності;

6) умови, що забезпечують доцільне поєднання педагогічного керівництва і самостійної діяльності учнів, раціональне співвідношення безпосереднього і опосередкованого впливів педагога та колективу на учня [4,с.52].

Результати дослідження вказують на те, що під час організації дидактичних ігор на уроках математики в 5-9-х класах необхідно дотримуватися таких положень:

1) правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а математичний зміст матеріалу – доступний розумінню учнів;

2) завдання гри повинні містити достатню кількість інформації для активної мислительної діяльності підлітків на уроці, що забезпечуватиме досягнення розвивальної та навчальної цілей уроку;

3) дидактичний матеріал, який використовується в процесі гри, має бути цікавим, педагогічно доцільним і зручним у користуванні;

4) якщо дидактична гра має характер змагання, то слід забезпечити справедливий і об'єктивний контроль її результатів;

5) кожен учень має бути активним учасником дидактичної гри;

6) якщо на уроці математики створюється кілька ігрових ситуацій, то їх варто чергувати за складністю математичного матеріалу, що до них входить, або характером розумових дій, які необхідні для їх виконання; якщо на кількох уроках підряд проводяться дидактичні ігри, які вимагають аналогічних мислительних дій від учнів, то за змістом математичного матеріалу вони мають задовольняти принцип: від простого до складного, від конкретного до абстрактного;

7) необхідно дотримуватися міри використання дидактичних ігор у навчанні, щоб учні не звикли в усьому бачити тільки гру;

8) під час дидактичної гри від учнів слід вимагати чіткого і грамотного вираження своїх думок, проведення послідовних логічних міркувань, обґрунтовування висновків;

9) дидактична гра буде результативнішою, якщо вона закінчиться на тому самому уроці, на якому і розпочалася.[8,с. 37- 45]

Найбільш ефективними для учнів на етапі вивчення нового матеріалу з математики виявилися такі дидактичні ігри: в процесуальному аспекті за рівнем пізнавальної самостійності – конструктивні і творчі, за часом перебігу – довготривалі, ділові; в управлінському аспекті за способом визначення результатів – вільні, за формою проведення гри – колективні або групові; в соціально-психологічному аспекті за характером ігрового процесу – стратегічні, за включенням виду гри в навчання – художні, загадково-виграшні, за збігом цілей та інтересів суб'єктів гри – спільні за цілями, інтереси можуть збігатися, а можуть бути різними.

2.2 Використання дидактичних ігор на уроках математики основної школи

Необхідною дидактичною метою навчання математики с оволодіння кожним учнем практичними вміннями і навичками на рівні, який відповідає його навчальним можливостям. У зв'язку з цим учням доводиться розв'язувати велику кількість однотипних завдань, що їх швидко втомлює, призводить до зникнення бажання виконувати вправи, розв'язувати задачі, знижує активність учнів та якість навчання. Таких негативних факторів можна позбутися через використання дидактичних ігор. Відсутність в учнів інтересу до виконання однотипних завдань замінюється в цьому випадку інтересом до самої гри, слабке бажання учнів робити нецікаву справу підсилюється бажанням виконати умови гри та успішно дійти до її фінішу першими [3,с.91].

У процесуальному аспекті треба надавати перевагу дидактичним іграм: на рівні пізнавальної самостійності учнів - конструктивним і творчим; за логікою чергування кроків гри (логічними ознаками) -дедуктивним на уроках геометрії та індуктивним на уроках алгебри; за способом прийняття ігрових рішень - комбінованим; за часом перебігу гри - короткочасним для діагностичного і поточного контролю та довготривалим для проведення підсумкового контролю. В управлінському аспекті дієвими виявилися дидактичні ігри: за формою організації контролю - усні для перевірки теоретичних знань, письмові та з використанням комп'ютерних програм для контролю за оволодінням уміннями та навичками; за способом визначення результатів рішень, які приймаються - жорсткі та контурні; за формою проведення дидактичної гри - індивідуальні або групові (в останньому випадку - з чіткою регламентацією дій та визначеністю обсягу роботи для кожного члена групи). У соціально-психологічному аспекті надавати перевагу дидактичним іграм: за характером ігрового процесу - стратегічним; за включенням гри в процес навчання - ігри-змагання; за збігом чи відмінністю цілей та інтересів - з однаковими цілями та інтересами [16,с.10].

Учителю для проведення дидактичної гри контролюючого характеру під час навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики в 5-9-х класах необхідно:

1) залежно від етапу навчання визначити мету проведення контролю і його призначення;

2) дібрати доцільні запитання або задачний матеріал, на основі яких буде здійснюватися контроль знань, умінь і навичок дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей;

3) визначитися у виборі форми контролю та форми проведення навчальної гри;

4) розподілити дібрані завдання між етапами гри залежно від виду і функцій контролю та ігрового задуму;

5) якщо того вимагає ігровий задум, повідомити учням, яку підготовчу роботу їм треба виконати, з яким домашнім завданням справитися.

Одне з провідних місць у навчальному процесі на сучасному етапі розвитку освіти належить комп'ютерним технологіям навчання. Численне якісне програмне забезпечення, що ефективно можна використовувати під час організації дидактичних ігор на уроках математики в 5-9-х класах, сприяє вихованню інтуїції, розвитку евристичного мислення, фантазії, елементарних дослідницьких навичок, уміння оперувати образами, постійно захоплює гравця перспективою, швидкою зміною зображень, персонажів, прихованих стимулів.

Висновки

Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити такі висновки.

  1. В умовах перебудови суспільства та всіх його сфер виникає необхідність перебудови навчально-виховного процесу в школі. Рівень навченості, розвитку, вихованості та пристосованості учнів основної школи до суспільних умов можна суттєво підвищити, якщо на уроках математики поєднати їх навчальну діяльність з ігровою. Таке поєднання забезпечує задоволення головних вікових потреб учнів у спілкуванні з однолітками та самоствердженні і тому сприяє підвищенню рівня успішності у навчанні.

  2. Найважливішими умовами організації ігрової діяльності на уроках математики учнів 5-9-х класів з метою покращення якості та успішності навчання, виховання та розвитку підлітків є вибір дидактичної гри, дотримання вимог до змісту та проведення дидактичних ігор, визначення місця і ролі їх у в системі інших видів навчально-пізнавальної діяльності підлітків, вибір доцільних способів керівництва грою.

  3. Використання дидактичних ігор в процесі вивчення математики підвищує успішність та якість навчання.

Вміле поєднання індивідуальних, групових та колективних форм навчальної діяльності у процесі дидактичних ігор допомагає учням долати соціально-психологічні та фізіологічні бар'єри, які виникають під час вивчення математики.

  1. Уроки математики в 5-9-х класах, організовані з використанням дидактичних ігор, під час яких учні виступають в ролі консультантів, виконавців, аудиторів тощо, дають змогу виховувати в учнів активність, бажання вивчати математику, розвивають їх пізнавальні інтереси.

Список використаної літератури

  1. Букатова В.М., Ершова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых прийомов обучения: Книга для учителя.–М.: Первое сентября,–2000.–224с.

  2. Грамбовська Л. Коригування методичної системи навчання геометрії основної школи.// Математика в школі. – 2006. №5.–С.56-60.

  3. Зимний А.И. Элементы игры на уроках// Математика в школе. – 1977.–№6.–С.24–29.

  4. Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики. – М.: Просвещение, 1990.–91с.

  5. Козира В.М. Технологія уроку з математики. –Тернопіль: Астон, 2002.–52с.

  6. Латышев В. М. Псохолого-педагогические проблемы развития мышления личности учащихся в условиях информатизации образования // Информатика и образование. –2003. –№6.–С.32–42.

  7. Мартинюк Ю.И. От игры к знаниям. // Математика в школе.– 2006.–№9.–С.80–84.

  8. Микитин О.В. Використання дидактичних ігор на уроках математики.// Математика.–2004.–№38.–С.37–45.

  9. Перова М.Н. Дидактические игры и упражнения по математике. - М.: Просвещение, 1996.–84с.

  10. Психолого-педагогические особенности проведения дидактических игр. Под.ред. Акшиной А., Акшиной Т., Жарковой Т. М., 1990.–147с.

  11. Романенко А.О. Математика і комп’ютерні технології // Комп’тер у школі та сім’ї. –2001. –№1.–С.41–44.

  12. Слєпкань З.І. Методика навчання математики.–К.: Зодіак– Еко, 2000.–512с.

  13. Слепкань З.И. Психолого-педагогические основы обучения математики: Метод. пособие. –К.: Рад. школа,–1983.–192с.

  14. Сухарева Л.С. Дидактичні ігри на уроках математики. 7-9 класи.–Харків: Основа, –2006.–144с.

  15. Тополя Л.В. Дидактичні ігри, їх види, цільове призначення і функції в навчальному процесі //Дидактика математики: проблеми дослідження. – Міжнародний збірник наукових робіт. –Донецьк: ТЕАН, 2001.– Вип.16.– С.167–173.

  16. Чилинрова Л., Спиридонова Б. Играя, учимся математике. М., 1993.–с.218.

  17. Эльконин Д.Б. Психология игры - М.: Высшая школа, 1978.–312с.

Додатки

Гра «Вікторина» №1

Тема: десятковий запис натуральних чисел

Мета гри: актуалізація базових знань і перевірка знань учнів.

Обладнання: набір фігур (для першого класу).

Клас поділяється на команди (по рядах). Ставиться запитання. Ви­кликається учень, який першим підняв руку (можливий варіант, коли викликається учень певної команди, що першим підняв руку). Якщо відповідь правильна, команда одержує бал (капітану вручається фігура з набору). У випадку помилки викликається учень іншої команди.

Зразки запитань і завдань:

  1. За допомогою скількох цифр записуються натуральні числа?

  2. Як називається система запису натуральних чисел?

  3. Які розряди містить клас мільйонів?

  4. Який клас іде після класу мільйонів зліва? справа?

  5. Чим відрізняється запис числа у десятковій системі числення від за­пису в римській нумерації?

  6. Прочитай числа, записані в десятковій системі (вчитель послідовно записує на дошці): 3 072 000 320, 16 000 003 000, 109 203 007 тощо.

  7. Вкажи в кожному числі відсутні класи, розряди.

  8. Прочитай числа, записані в римській нумерації (для сильного класу): XXX, II, IV, XXI, XVII.

  9. Запиши всі двоцифрові натуральні числа, які більші від 50 і закінчу­ються трійкою.

  10. Запиши всі двоцифрові натуральні числа, сума цифр яких дорівнює п'яти.

  11. Запиши число, що має 32 сотні та 15 одиниць.

  12. Три перших трицифрових числа, сума цифр яких дорівнює трьом.

Гра «Вікторина» №2

Тема: натуральні числа

Мета гри: систематизувати й узагальнити знання учнів про читання і запис, порівняння і зображення натуральних чисел на координатному промені.

Як бджілки з кожної квітки несуть свій узяток до вулика, так і учні своїй команді приносять бали з кожного завдання.

  1. Що таке натуральний ряд чисел?

  2. Чи існує найменше натуральне число? Назвіть його.

  3. Чи існує найбільше натуральне число? Чому? (Бо за кожним нату­ральним числом йде наступне більше число)

  4. Чи належить до натурального ряду число нуль?

  5. Як називається система натуральних чисел?

  6. Що означає нуль у розряді числа?

  7. Який клас йде за класом мільйонів?

  8. Назвіть найбільше восьмицифрове число.

  9. Яке число йде за 99 999 999 ?

  10. Назвіть найменше десятицифрове число.

  11. Яке число передує 1 000 000 000?

  12. Що таке відрізок? Як його позначають?

  13. Що називають променем?

  14. Як можна перенести відрізок в інше місце?

  15. Що таке координатний промінь?

  16. Як побудувати на координатному промені точку, що відповідає дано­му числу?

  17. Як за допомогою координатного променя порівняти два числа?

  18. Як порівняти два числа, які мають однакову кількість цифр?

Естафета

Тема: порівняння натуральних чисел

Мета: закріпити знання правил порівняння натуральних чисел; від­працювати навички застосування правила порівняння чисел, а також використання для цього властивостей координатного променя; сформу­вати вміння робити відповідні символічні записи порівняння чисел.

Обладнання: картки із завданнями.

Клас поділяється на команди (по рядах). Від кожної команди виді­ляється один представник — арбітр. Він стежить за роботою учнів іншої команди. Викликаються до дошки перші учні кожної з команд. їм вру­чаються «естафетні палички» — картки із завданнями. Учень розв'язує вправу, передає естафету іншому і сідає на місце. Арбітр стежить за пра­вильністю розв'язання вправ. У випадку помилки повертає учня для по­вторного розв'язування.

Учні на місцях записують усі вправи своєї команди.

Виграє команда, яка першою і з найменшою кількістю помилок ви­конала всі завдання.

Підбивається підсумок гри. Визначається команда-переможець.

Зразки завдань:

Для першого ряду

  1. Накресліть координатний промінь і позначте на ньому точку, віддале­ну від точки А(12) на 5 одиничних відрізків.

  1. Яке з наведених чисел 70070, 70770, 70707, 70007 розташоване на ко­ординатному промені праворуч від інших?

  1. Порівняйте числа:

а) 8 304 і 8 403; б) 40 569 і 40 659;

в) 99 001 і 10 999.

Назвіть усі натуральні числа, які більші за 465 і менші від 471.

Запишіть цифру, яку можна підставити замість зірочки, щоб утвори­лася правильна нерівність (розгляньте всі можливі випадки):

а) 46*7<4657; 6) 432* <4326.

6. Яку з наведених цифр 5, 4, 3, 2 треба поставити замість кожної зіроч­ки, щоб нерівність *3*4>4*3* була правильною?

  1. Запишіть натуральні розв'язки нерівності:

а) х<5; б) 4<х<10.

  1. Порівняйте значення виразів:

а) 347-48 і 347+2; б) 64-5-250 і (18+17)-2.

9. Порівняйте:

а) 7 384 м і 8 км; б) 5 ц і 329 кг;

в) 3 т 345 кг і 34 ц і 45 кг.

Для другого ряду

Накресліть координатний промінь і позначте на ньому точку, віддале­ну від точки М(10) на 4 одиничних відрізки.

Яке з наведених чисел 5 500,5 050, 5 005,5055 розташоване на коорди­натному промені ліворуч від інших?

  1. Порівняйте числа:

а) 7 640 і 7 700; б) 23 045 і 23 049;

в) 102 319 і 99 999.

  1. Назвіть усі натуральні числа, які менші від 876 і більші від 870.

Запишіть цифру, яку можна підставити замість зірочки, щоб утвори­лася правильна нерівність (розгляньте всі можливі випадки):

а) 384* >3847; б) 10*23<10323.

6. Яку з наведених цифр 6, 1,3,4 слід поставити замість кожної зірочки, щоб нерівність 5 **2<5 * 2* була правильною?

  1. Запишіть натуральні розв'язки нерівності:

а) х<6; б) 8<х<11.

  1. Порівняйте значення виразів:

а) 485+67 і 485-33; б) (543+57):12 і 120∙2-190.

9. Порівняйте:

а) 8 км 23 м і 8 230 м; б) 1326 кг і 13 ц б кг;

в) 19 т і 182 ц.

Для третього ряду

Накресліть координатний промінь і позначте на ньому точку, віддале­ну від точки Р(9) на 6 одиничних відрізків.

Яке із наведених чисел 40 404, 44 004, 40 440, 44 400 розташоване на координатному промені праворуч від інших?

  1. Порівняйте числа:

а) 8 065 і 8 712; б) 30 243 і 30 199;

в) 93 998 і 89 999.

Назвіть всі натуральні числа, які більші за 1009 і менші від 1014.

  1. Запишіть цифру, яку можна підставити замість зірочки, щоб утвори­лася правильна нерівність (розгляньте всі можливі випадки):

а)18*43 > 18743; б)397* < 3975.

6. Яку з наведених цифр 8, 1, 4, 6 слід поставити замість кожної зірочки, щоб нерівність**99>*8*6 була правильною?

Запишіть натуральні розв'язки нерівності:

а) х<8; б) 3<х<6.

Порівняйте значення виразів:

а) 1040-948 і 1040-545; б) 223+24-6 і 402-21-2

9. Порівняйте:

а) 35 ц і 351 кг; б) 45 т і 45 000 кг;

в) 7235 м і 7км 36м

Гра «Ромашка»

Тема: усне додавання і віднімання

Мета гри: формувати навички усних обчислень.

Учитель вивішує таблицю або відкриває раніше закриту частину дошки.

До кожного з чисел, записаних на пелюстках, додати число, записане в центральному колі. Від кожного з чисел, записаних на пелюстках, відняти число, записане на листочку. Учитель послідовно показує на пелю­стку, учні обчислюють усно і підно­сять руки. Вчитель викликає відпо­відаючого.

Гра «Математичний хокей»

Тема: додавання натуральних чисел

Мета гри: актуалізувати базові знання з додавання натуральних чисел.

Клас ділиться на дві команди. Кожна команда обирає капітана. Він призначає воротаря. Решта — польові гравці (до дошки виходять четверо).

Вкидання шайби. Арбітр (учитель) ставить запитання. Капітан, який знає відповідь, підносить руку. Відповідає той, хто підніс першим руку. За правильної відповіді «вкидання» виграно. У випадку помилки «вки­дання» автоматично виграє суперник.

Той, хто «одержав шайбу», може перетасувати її товаришеві по ко­манді (назвавши його прізвище і поставивши запитання) або «послати в бік воріт суперника» (назвавши прізвище «воротаря» і поставивши йому запитання). «Посилати шайбу» можна лише після встановленого числа (не менше двох) «пасів». Це число встановлює вчитель.

Якщо учень, якому «послано шайбу» затримується з відповіддю, то гравець команди суперників може піднести руку і з дозволу вчителя відповісти. Якщо відповідь правильна, то він «перехоплює шайбу» і «дає пас» товаришеві по команді. Якщо він помилився, йому виставляється «жовта картка» — перше попередження. Відповідає той, кому поставле­но запитання.

За правильної відповіді «шайба» в нього, і він діє, як зазначено вище. У випадку помилки «шайба покинула межі поля» і призначається нове «вкидання».

Якщо «воротар» відповів правильно, він «взяв шайбу» і «перетасо­вує» її товаришеві по команді. Якщо помилився, команді «забито шай­бу» і призначається «вкидання».

Гравець, який відповів на запитання, не маючи на це права, одержує «червону картку» — вибуває з гри. Вибуває з гри також гравець, що одержав два попередження.

Можна міняти «капітана» і «польових гравців» після кожного «вки­дання» і «воротаря» після кожного «взяття воріт».

Якщо на поставлене запитання не можна відповісти, «шайба поки­дає поле» і призначається «вкидання».

Завдання для «вкидання шайби»:

  1. Число, що дістанемо в результаті додавання натуральних чисел, нази­вають...

  1. Число, що додаємо, називають...

  1. Запишіть: тридцять два плюс двадцять чотири. Доданками є числа... їх сумою є число...

  2. Знайти суму двох перших трицифрових натуральних чисел.

  3. Число 3 можна записати у вигляді суми двох натуральних чисел так...

  4. Запишіть усі двоцифрові натуральні числа, сума цифр яких дорівнює п'яти.

  5. Якщо число 147 збільшити на 53, то дістанемо...

Знайдіть суму чисел 285 і 389.

Запишіть усі двоцифрові натуральні числа, в яких різниця цифр дорівнює 8.

Знайти суму найменшого трицифрового та найменшого чотирициф­рового чисел.

Гра «Математичний брейн-ринг»

Тема: властивості додавання натуральних чисел

Мета гри: повторити і систематизувати знання учнів про переставну і сполучну властивості додавання; сформувати навички застосування властивостей додавання під час розв'язування вправ на додавання.

У грі беруть участь 4 команди. В перших двох турах грають між со­бою по дві команди, а в третьому зустрічаються переможці перших двох турів. У перших двох турах команди грають до трьох балів. Третій тур — до 5 балів.

Перший тур

  1. Знайдіть суму найбільш зручним способом 26+19+34+51.

  1. Як зміниться сума двох доданків, якщо один з доданків збільшити на 125?

3. Порівняйте значення виразів, не обчислюючи їх:

2056+5126 і 2000+5126.

4. Спростіть вираз (54+х)+26.

Знайдіть значення виразу х+у+z, якщо х= 47, у = 68, z = 33.

Яке число треба поставити замість зірочки, щоб сума 224+*+1276 дорівнювала 2500?

Другий тур

  1. Скільки різних двоцифрових чисел можна записати, використовуючи цифри 0; 2; 3; 4?

  1. Обчисліть зручним способом суму 83+127+273+417.

  1. Як зміниться сума, якщо один з доданків збільшити на 23, а другий —на 17?

  2. Спростіть вираз (а+47)+53.

  3. Знайдіть значення виразу т+п+р, якщо т = 143, n = 557, p = 106.

  4. Яке число треба поставити замість зірочки, щоб сума 240+*+637 дорівнювала 1637?

Третій тур

Яке число треба додати до натурального числа, щоб отримати наступ­не за ним число?

Заповніть ланцюжок обчислень:

  1. Перевірте правильність нерівності 347+(153+167)<500 найзручнішим способом.

  1. У запису 44444444 поставте між деякими цифрами знак «+» так, щоб вийшов вираз, значення якого дорівнює 500.

  1. Знайдіть суму 1+2+3+...+9+10 найзручнішим способом.

  1. Запишіть усі п'ятицифрові числа, які більше за 99 988 і закінчуються цифрою 7.

  2. Василько старший за свою сестру Оленку на 5 років. На скільки років він буде старшим за неї через 8 років?

  3. Спростіть вираз (6+457)+(143+872).

  4. Один з доданків збільшили на 8. На скільки треба збільшити другий доданок, щоб сума збільшилась на 15?

  5. На скільки сума 1+3+5+...+99 менша від суми 2+4+6+...+100?

Гра «Хто швидше?»

Тема: додавання і віднімання натуральних чисел

Мета: формувати вміння учнів використовувати властивості дода­вання і віднімання під час виконання обчислень.

Команди одержують по чистому аркушеві. На ньому послідовно розв'язують завдання.

Завдання для гри

1. Обчисліть найзручнішим способом:


а) 78-(29+38); б) 83-03-14);
в) 55-(35+17); г) 874-(174+50);
д) 701-(38+201); є) 432-475+32);
ж) 894-(250+294);
з) 488-(388-80);

і) 808-(550-92).

У виразі 20 - (15 - х) число х набуває таких значень: 0, 1, 5, 10,  15. При якому з них значення даного виразу буде найбільшим?

Поставте замість зірочок знаки «+», «—» так, щоб виконувалися рівності:

а) 40*20*60*30*50=100; б) 80*10*70*50*90=100.

Розв'язавши завдання, учень передає аркуш наступному і працює в зошиті. Команда, яка перша і без помилок виконала завдання на ар­куші, одержує 20 балів мінус число учнів, що не закінчили розв'я­зування вправи в зошиті.

Інші команди одержують кількість балів, що дорівнює числу розв'я­заних на аркуші завдань мінус число учнів, що не закінчили розв'я­зування вправи в зошиті.

Самостійне розв'язування вправи 2. Учень, який виконав завдання першим, приносить команді один бал.

Вправа 3. Пропонується вгадати відповідь, не розв'язуючи. Дається три спроби. Вдала спроба приносить команді 3 бали. Письмове розв'я­зування вправи. Учень, що виконав завдання першим, приносить ко­манді 1 бал.

Визначення команди-переможниці за кількістю набраних балів.

Гра «Десант»

Тема: вирази

Мета гри: продовжувати формувати вміння знаходити значення чи­слових та буквених виразів; закріплення знань.

Учитель прикріплює на магнітній дошці фігурки десантників і ро­бить потрібні записи. За відсутності магнітної дошки може бути викори­станий кодоскоп, переносна дошка чи закрита частина дошки, де зазда­легідь зроблено відповідні рисунки й записи.

Учитель: Десантники одержали завдання — приземлитися в лісі. Кожен повинен приземлитися в точно визначеному місці (двоє можуть мати одне місце призначення). Шлях руху зашифровано вправою. Здо­гадайтеся, куди повинен приземлитися кожен десантник, і вкажіть йому шлях, провівши стрілку від вправи до відповіді.

Учні в зошитах розв'язують вправи. Учитель по черзі викликає їх до дошки, і вони послідовно вказують шлях кожного десантника. Решта учнів перевіряє роботу і допомагає в разі потреби.

39 : 3 + 16

37 + 12 · 6

(84 - 40) : 4

87 : (62 - 59)

240 – (60 + 71)

50 - 1 · 3

(36 + 19) : 5

109

47

29

11

Гра «Математичний волейбол»

Тема: числові і буквенні формули. Вирази

Мета гри: закріпити знання учнів про основні поняття теми (числові і буквені вирази, формули, значення числового виразу); продовжувати формувати навички складання і обчислення значень буквених виразів.

Клас поділяється на дві приблизно рівні за силою команди (можли­во, за варіантами).

Обирається суддя, який стежить за часом і, можливо, його поміч­ник, який стежить за рахунком (записує рахунок на дошці).

Починає перша команда. Подача — це запитання з теоретичного ма­теріалу або вправа на усне обчислення. Вона адресується конкретному гравцеві другої команди. Протягом встановленого часу цей гравець по­винен або перепасувати запитання іншому гравцеві своєї команди, на­звавши його прізвище (перепасовка дозволяється лише один раз), або відбити, відповівши на запитання, після чого посилає аналогічне завдання гравцеві іншої команди. Якщо відповідь неправильна чи не­своєчасна, то команді забито м'яч.

Якщо запитання повторене чи не стосується теми, неправильно сформульоване, відбувається втрата подачі. Подача переходить до ко­манди суперників.

Гра продовжується до вказаної кількості забитих м'ячів або обумов­лений час, після чого визначається команда-переможниця і оцінюються кращі гравці.

Завдання гри

  1. Знайдіть суму, різницю, добуток і частку чисел 20 і 5.

  1. Суму чисел 13 і 17 збільшіть у 5 разів.

3. Різницю чисел 72 і 46 збільшіть на 14.

  1. Чому дорівнює значення виразу Зх-8, якщо:

1) х=9; 2) х=0.

  1. Обчисліть значення у за формулою у = х ∙ х + 13, якщо:

1) х=1; 2) х=10.

6. Два равлики повзуть зі швидкістю 5 м/хв і 3 м/хв. З якою швидкістю вони віддаляються один від одного, якщо:

1) повзуть в одному напрямку;

2) повзуть назустріч один одному?

7. Перевірте, чи правильна нерівність

1896 - (635 + 458) < 2400 - (1729 - 123).

8. У залі для глядачів т рядів, а в кожному ряду на 5 місць більше, ніж кількість рядів. Скільки місць у залі для глядачів. Складіть вираз для розв'язування задачі, знайдіть його значення, якщо т = 15; 20.

9. Знайдіть значення виразу, обираючи зручний порядок обчислень:
1) (524 + 397) - 224; 2) 877 – (77 +216);

3) (325 + 419) + 675; 4) 631 + 308 + 1369 + 629.

10. Спростіть вирази:

1) (63 + х) + 29; 2) а + 614 + 235;

3) (22 + а) - 7; 4) 69 - (m + 12).

11. На першій зупинці з автобуса вийшло 11 пасажирів, а увійшло - 6. На другій зупинці вийшло 8, а увійшло 15 пасажирів. Скільки пасажирів було в автобусі до першої зупинки, якщо після другої зупинки їх ста­ло 30?

Гра «Індивідуальне лото»

Тема: рівняння

Мета гри: закріпити навички учнів застосовувати набуті знання під час розв'язування рівнянь.

У спеціальному конверті учням пропонується набір карток. Зазви­чай їх більше, ніж відповідей на великій картці, яку також вкладено в конверт. Наприклад, на великій карті намальовано 6 прямокутників, а в учня 7—8 карток таких самих розмірів, що й записані на них вправи. Учень дістає з конверта картку, розв'язує рівняння і накриває нею відповідний результат. Картки накладають лицьовим боком униз. Якщо всі рівняння розв'язані правильно, то зворотні боки карток, що накла­дені на велику картку, складають якийсь умовний шифр: рисунок, крес­лення, літеру. Вчитель, проходячи по рядах, легко визначає результати роботи учнів. За бажанням роботу учнів можна оцінити.

Зразок завдань для гри «Математичне лото»

20 + x = 70;

42 – х = 7;

у - 60 = 31;

(48 - х) + 24 = 63;

516 -(у + 145) = 276;

+ 83) -112 = 243;

Якщо до числа а додати 13, то сума буде на 27 мен­ша за 50. Знайдіть а.

Знайти значення змінної х, при якому рівність буде правильною 8 + 14 8 = 10 x

Велика картка

272

9

50

91

10

12

35

55

Гра-естафета «Знайди помилку!»

Тема: сполучна і розподільна властивість множення.

Мета гри: закріпити навички виконувати множення величин із за­стосуванням сполучної та розподільної властивостей множення.

На дошку проектується або відкривається заздалегідь заготовлений рисунок.

Клас поділяється на команди за кількістю рядів.

До дошки виходять учні по одному від кожної команди, знаходять число, що є результатом виконаного завдання. Перше завдання записа­но у першому прямокутнику. Знайшовши потрібне число, учень прово­дить стрілку від цього прямокутника до знайденого числа і сідає на місце, передаючи естафету (крейду) наступному члену команди, той шукає відповідь вправи, записаної в прямокутнику, під яким стоїть чис­ло, до якого підведена стрілка, проводить нову стрілку, передає естафету далі і так до кінця польоту.

По одному учню від кожної команди — контролери. Вони перевіря­ють правильність маршруту іншої команди, у випадку помилки поверта­ють учня, примушуючи його переробити завдання.

Команда, яка закінчує роботу першою і правильно, одержує 12 балів. Інші одержують по закінченню роботи стільки балів, скільки вправ було розв'язано під час польоту першої команди.

Список використаної літератури

1. Букатова В.М., Ершова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых прийомов обучения: Книга для учителя.–М.: Первое сентября,–2000.–224с.

2.Грамбовська Л. Коригування методичної системи навчання геометрії основної школи.// Математика в школі. – 2006. №5.–С.56-60.

  1. Зимний А.И. Элементы игры на уроках// Математика в школе. – 1977.–№6.–С.24–29.

  2. Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики. – М.: Просвещение, 1990.–91с.

  3. Козира В.М. Технологія уроку з математики. –Тернопіль: Астон, 2002.–52с.

  4. Латышев В. М. Псохолого-педагогические проблемы развития мышления личности учащихся в условиях информатизации образования // Информатика и образование. –2003. –№6.–С.32–42.

  5. Мартинюк Ю.И. От игры к знаниям. // Математика в школе.– 2006.–№9.–С.80–84.

  6. Микитин О.В. Використання дидактичних ігор на уроках математики.// Математика.–2004.–№38.–С.37–45.

  7. Перова М.Н. Дидактические игры и упражнения по математике. - М.: Просвещение, 1996.–84с.

  8. Психолого-педагогические особенности проведения дидактических игр. Под.ред. Акшиной А., Акшиной Т., Жарковой Т. М., 1990.–147с.

  9. Романенко А.О. Математика і комп’ютерні технології // Комп’тер у школі та сім’ї. –2001. –№1.–С.41–44.

  10. Слєпкань З.І. Методика навчання математики.–К.: Зодіак– Еко, 2000.–512с.

  11. Слепкань З.И. Психолого-педагогические основы обучения математики: Метод. пособие. –К.: Рад. школа,–1983.–192с.

  12. Сухарева Л.С. Дидактичні ігри на уроках математики. 7-9 класи.–Харків: Основа, –2006.–144с.

15.Тополя Л.В. Дидактичні ігри, їх види, цільове призначення і функції в навчальному процесі //Дидактика математики: проблеми дослідження. – Міжнародний збірник наукових робіт. –Донецьк: ТЕАН, 2001.– Вип.16.– С.167–173.

16. Чилинрова Л., Спиридонова Б. Играя, учимся математике. М., 1993.–с.218.

17.Эльконин Д.Б. Психология игры - М.: Высшая школа, 1978.–312с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.