"Виховуємо здорову дитину" (з досвіду роботи старшої медичної сестри ДНЗ)

Опис документу:
Матеріали роботи стануть практичним порадником для медичних працівників ДНЗ з питань медичного обслуговування дітей, збереження і зміцнення їх здоров’я, поставити правильні аспекти щодо медико-педагогічного контролю. Робота містить аналіз роботи ДНЗ за 3 роки, рекомендації щодо організації: медичного обслуговування, харчування, фізичного виховання та рухливої активності дітей дошкільного віку. Посібник адресований керівникам, старшим медичним сестрам ДНЗ

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Здоров’я дитини – багатство родини!

Здоров’я народу – багатство країни!»

Атестаційна робота

старшої медичної сестри

Здоров’я – це ще не все,

але все інше без нього – ніщо…

Сократ

Прізвище, ім'я, по батькові ___________________________________

Дата народження ___________________________________________________

(число, місяць, рік)

Посада, яку займає, стаж роботи на займаній посаді СТАРША МЕДИЧНА СЕСТРА

_______________

Стаж медичної діяльності (роботи за спеціальністю)_____________________

Освіта (освітньо-кваліфікаційний рівень, найменування медичного закладу, рік його закінчення, спеціальність) Ватутінська філія Черкаського медичного коледжу за спеціальністю «Сестринська справа» і здобула кваліфікацію медична сестра 26.06.2003р.

Підвищення кваліфікації протягом останніх _____________

ЗМІСТ

І.

Зміст ……. …………………………………………………………

3

ІІ.

Передмова …………………………………………………………

4

ІІІ.

ІV.

V.

VІ.

6.1.

6.2.

VІІ.

7.1.

7.2.

7.3.

7.4.

7.5.

7.6.

7.7.

7.8.

7.9.

7.10.

7.11.

7.12.

7.13.

7.14.

7.15.

7.16

7.17.

7.18.

7.19.

VІІІ.

Загальна характеристика ………………………………………..

Оздоровчо – профілактична діяльність ………………………..

Санітарно-епідеміологічна та оздоровча робота………………………………………………………………

Санпросвітницька робота в ДНЗ …………………………………

Педагогами ………………………………………………………..

Батьками ……..…………………………………………………….

Додатки ……………………………………………………………

Картка здоровя дитини………………………………….

Картка нервово - психічного розвитку дитини раннього та молодшого дошкільного віку……………………………………..

Картка нервово-психічного розвитку дитини раннього віку…

Вимоги до проведення занять з фізичної культури……………

Протокол вивчення стану щодо організації медичного обслуговування дітей та обстеження працівників у ДНЗ ……..

Таблиця медико-педагогічного аналізу заняття ……………….

Оцінка оздоровчо-тренувального ефекту занять з фізичної культури……………………………………………………………

Особливості організації занять із фізичного виховання

для різних медичних груп………………………………………...

Орієнтовні терміни відновлення занять фізкультурою

в основній (підготовчій) групах………………………………….

Рекомендації щодо виконання окремих фізичних вправ дітьми

підготовчої та спеціальної груп…………………………………..

Медичні протипоказання до занять з окремих видів спорту…..

Порушення опорно-рухового апарату……………………………

Рекомендації щодо проведення фізичних занять та вправ з дітьми при косолапості.

Рекомендації щодо проведення фізичних занять та вправ

з дітьми при плоскостопості………………………..

Медичне маркування ……………………………………………..

Карти обстеження дітей …………………………………………..

Облік захворюваності …………………………………………….

Карта аналізу стану організації харчування у дошкільному навчальному закладі………………………………………………

Використана література ………………………………………….

5

7

18

40

40

78

84

85

85

86

86

87

89

90

92

93

94

95

96

97

97

98

98

100

101

102

105

ПЕРЕДМОВА

Усі ми знаємо, що немає в людини більшої цінності, ніж здоров’я. З давніх-давен відоме гасло: “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину з моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”. І почасти то вже є відповіддю.

Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.

Батьків та працівників ДНЗ передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей.

Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, поза як окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я.

Головне завдання медичних працівників та педагогів полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я. Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя. Особливе значення цього підкреслюється в Державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття” (1993 р.) Концепції дошкільного виховання в Україні (1993 р.), Загальній концепції неперервної валеологічної освіти (1994 р.), Концепції інтегративної українознавчої валеологічної освіти в Україні (1996 р.), Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (1999 р.), Законі України “Про дошкільну освіту” (2001 р.), Законі України “Про охорону дитинства” (2001 р.), Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.) та інших законодавчих і програмних документах.

Враховуючи актуальність соціальних запитів, а також недостатню розробленість і практичне значення цієї проблеми, метою моїх пошуків було теоретичне обґрунтування, визначення системи роботи щодо основ здоров’я дорослих та дітей, прищеплення їм гігієнічних навичок і вміннь – адже це той життєвий багаж, який ніколи не девальвується.

Сподіваюся, що моя робота буде корисною як медичним працівникам так і педагогам у галузі дошкільної освіти і батькам.

Загальна характеристика

Медичне обслуговування дітей в дошкільних закладх

Медичне обслуговування в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:

  • Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);

  • Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);

  • Постанови кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»,

  • спільного наказу МОЗ та МОН України від 30.08.2005 р. № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»,

  • Статуту дошкільного навчального закладу (ясла – садок) №7 «Оленка.

В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі. Медичне обслуговування дітей здійснюється штатним середнім медичним персоналом (1,25 штатної одиниці).

У своїй роботі медпрацівники керуються вищезазначеними документами, а також наказами, інструкціями Смілянської СЕС, відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради та наказами, положеннями, інструкціями по дошкільному навчальному закладу №57

В закладі створені належні умови для проведення медико – профілактичних і оздоровчих заходів.

Для обробки та дезінфекції медінструментарію використовується хлорантоїн. У звичайному режимі проводиться: обеззаражування використаних шприців та ампул від вакцин після щеплень 1% розчином хлорантоїну, дезінфекція термометрів у ясельних групах після проведення термометрії під час ранкового прийому – 0,1% розчином хлорантоїну. У карантинному режиму відповідно до типу інфекції за рекомендаціями СЕС.

План медико – профілактичної роботи включений до річного Плану роботи дошкільного навчального закладу.

Проводяться заходи лікувально – профілактичного характеру:

  • щеплення,

  • антропометричні вимірювання,

  • визначення гостроти зору,

  • обстеження дітей на гельмінти.

Результати роботи аналізуються та використовуються для подальшої роботи: складання плану щеплень, корекції харчування для дитини, пересаджування дітей відповідно до стану зору, лікування від гельмінтів та проведення місячника боротьби з гельмінтозом, з батьками, працівниками закладу.

Профілактичні щеплення проводяться згідно наказу МОЗ України №48 від 05.02.2006 р. «Про порядок профілактичних щеплень в Україні. Щеплення плануються на рік та на місяць, згідно віку дітей лікарем – педіатром. Старша медична сестра ознайомлює батьків з видом щеплення, ускладненнями та післявакцинальними реакціями, про що батьки засвідчують (під особистий підпис) в журналі та дають згоду на щеплення, або відмовляються від нього. Звіти про проведення профілактичних щеплень надаються старшою медсестрою в дитячу поліклініку.

Антропометричні вимірювання та оцінка фізичного розвитку дітей проводяться в установлені строки:

  • дітей раннього віку – 1 раз в місяць,

  • дітей дошкільного віку – 1 раз в квартал, про що робляться записи в журналі антропометрії та медичній картці дитини (ф. 0-26).

Диспансерний огляд дітей, які знаходяться на обліку проводиться у дитячий поліклініці дільничним педіатром. У ДНЗ є Журнал диспансерного огляду по захворюванням, в якому обліковано результати оглядів. І раз в рік старша медсестра звіряє данні в дитячій поліклініці.

З профілактичною метою, планомірно, проводяться огляди дітей на педикульоз та коросту. Старша медична сестра проводить такий огляд 1 раз на тиждень та контролює щоденні огляди, що проводяться вихователями вікових груп та ведення ними записів в Журналі оглядів на педикульоз та коросту

Для охорони зору дітей, кожного року, старшими медсестрами проводиться перевірка гостроти зору. Для цього в закладі є таблиці. Дітей з виявленими патологіями направляють на консультацію до офтальмолога.

Облік захворюваності в закладі проводиться на підставі довідок лікаря про захворювання дитини та статистичних талонів дитячої поліклініки. В Журналах соматичних захворювань, інфекційних захворювань, медичних картках дітей зроблені записи з огляду на час відсутності дитини в ДНЗ. Аналіз захворюваності проводиться щоквартально, підсумок підводиться за рік та узагальнюється наказами завідувача по закладу. Складені діаграми, які дозволяють наглядно побачити ріст або зменшення захворюваності по роках.

Результати аналізу захворюваності та ведення профілактичної роботи заслуховуються на виробничих нарадах, засіданнях ради ДНЗ, батьківських зборах та під час звіту завідувача.

Взимку для профілактики простудних захворювань використовуємо аромокаміни з маслами ялиці, евкаліпту, чайного дерева. Діти дихають фітонцидами часнику і цибулі. У цьому році придбано в усі групи аромокаміни. Заварюємо фіточаї з липи, м΄яти, чебрецю, меліси.

В ДНЗ систематично проводиться загартування дітей. Вихователі із своїми вихованцями щоденно перебувають на свіжому повітрі незалежно від пори року. В теплу пору року діти ходять по траві босоніж, приймають повітряні ванни, практикується обливання ніг водою контрастних температур. Влітку в тиху годину діти сплять при відкритих кватирках.

В кожній групі є 2 доріжки здоров’я для профілактики плоскостопості та подушечки здоров’я , складовою частиною є трави: чебрець, полинь, м’ята, меліса. Велика увага приділяється профілактичній роботі. З дітьми проводиться робота по профілактиці сколіозу. Щомісячно вираховується індекс здоров’я.

Медпрацівники проводять санітарно – просвітницьку роботу форми й теми різноманітні, відображають актуальні проблеми. Проводяться бесіди, консультації, виступи на педрадах, батьківських зборах. Ця інформація висвітлена в Журналі обліку з гігієнічного виховання, куточках для батьків, санбюлетні.

Медичні працівники щоденно обстежують санітарний стан приміщень та прилеглої території. Помічник санітарного лікаря СЕС проводить обстеження 1 раз в квартал, працівники епідвідділу СЕС проводять обстеження відповідно до епідемічних показань. Акти обстеження реєструються у Журналі санітарного стану ДНЗ, рекомендації виконуються. Проводиться аналіз актів та доведення їх змісту до відома громадськості на виробничих нарадах, вживаються заходи щодо усунення недоліків виявлених при обстеженнях.

Медичні огляди працівниками проходяться вчасно, старші медичні сестри ведуть контроль за проходженням медоглядів та фіксують результати у Журнал проходження медоглядів працівниками.

Медична документація ведеться згідно до номенклатури справ ДНЗ №57, всі журнали оформлені відповідно до вимог, поаркушно пронумеровані, прошнуровані та завірені підписом завідувача та печатною ДНЗ №7.

Терміни подачі звітів та звітної документації у відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради, дитячу поліклініку та санітарно епідемічну станцію не порушуються, проводяться своєчасно та достовірно.

Оздоровчо – профілактична діяльність

Результати медичної та фізкультурно-оздорочої роботи в ДНЗ за період __________ р.р.

( результати роботи щодо впровадження програми «Школа сприяння здоров’ю»

Завдання медичної служби

Здійснення медико - профілактичної та оздоровчої роботи з метою зміцнення здоров’я дітей, зниження дитячої захворюваності, підвищення захисних якостей і стійкості організму до несприятливих умов навколишнього середовища шляхом традиційних і нетрадиційних методів загартування та профілактичних заходів.

В дошкільному навчальному закладі – 8 груп.

Групи формуються з врахуванням віку дітей:

Кількість груп ясельного віку – 1;

Кількість груп дошкільного віку – 7;

Кількість логопедичних груп- 2;

Кількість різновікових групи – 2;

Додаткові платні послуги – відсутні.

Динаміка кількості груп та кількості дітей ДНЗ № 57 за період

_________________рік.

Роки

2009

2010

2011

Поступило

47

42

35

Вибуло

42

36

43

Перебувало

160

160

160

Кількість груп

8

8

8

Режим роботи дошкільного закладу – 10,5 годин.

Групи

2009

2010

2011

Всього кількість груп

8

8

8

І молодша група

1 (15)

1

1

ІІ молоша група

1

1

1

Різновікова група

1

2

2

Середня група

1

1

1

Старша група

1

1

1

Логопедичні групи

2

2

2

Група-клас шестирічок

1 (30)

-

-

Всього дітей

160

160

160

Діти, що випустилися до шкіл з ДНЗ № 57 з 2009- 2011 роки.

Роки

2009

2010

2011

Кількість дітей

42

36

43

Матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу.

Загальний стан будівель та приміщень дошкільного навчального закладу, рівень матеріально-технічної та навчально-методичної бази дошкільного закладу відповідає сучасним умовам. Заклад нетиповий двоповерховий, основне приміщення введено в дію у 1933 році, у 1973 році було побудовано за типовим проектом ІІ корпус будівля. Проектна потужність складає 160 дітей (перебуває 160). Будівля дошкільного закладу обладнана освітлювальною, вентиляційною, каналізаційною, водопостачальною системами, технічний стан яких відповідає нормам безпеки та санітарним вимогам систем життєзабезпечення. Джерела штучного освітлення забезпечують достатнє та рівномірне освітлення всіх приміщень.

Система опалення, водопостачання, вентиляції, електро та пожежно - захисна системи знаходяться у задовільному стані та відповідають державним санітарним правилам та нормам. Приміщення дошкільного закладу усередині і зовні є достатньо просторим, а його використання функціональне й естетичне. Працівники та діти дошкільного закладу перебувають у безпечних та гігієнічних умовах.

Територія з ігровими майданчиками та приміщеннями дошкільного навчального закладу розміщені та обладнані відповідно до санітарних норм, утримуються в чистоті і порядку. Систематично здійснюється технічний контроль за станом приміщень.

Ділянка дошкільного закладу обнесена парканом, доцільно розпланована та достатньо озеленена на всій території розташовані клумби, газони. У належному стані знаходяться спортивний та ігрові майданчики.

Обладнання майданчиків відповідає віку дітей та надійно закріплене з урахуванням техніки безпеки. Споруди та обладнання майданчиків вчасно фарбуються, щорічно завозиться пісок.

В дошкільному закладі розроблені заходи щодо зміцнення матеріальної бази.

Для всебічного розвитку дітей в дошкільному навчальному закладі є необхідне технологічне, медичне, педагогічне, ігрове оснащення. Для оздоровлення дітей обладнано фізкультурні зали, спортивний майданчик. Організований комплексний медико-педагогічний, соціально–психологічний і педагогічний супровід.

Створюючи наочно-розвиваюче середовище в групах, враховуються особливості малюків: вік, фізичний розвиток, стан здоров’я та рівень їх розвитку.

Приміщення

Види діяльності

Музичний зал/2

Ранкова гімнастика.

Індивідуальні музичні заняття

Музичні заняття

Свята, розваги.

Заняття гуртка «Домісолька»

Загальні збори і свята колективу.

Сімейні зустрічі і свята

Виставки

Спортивний зал/2

Ранкова гімнастика

Фізкультурні заняття

Спортивні свята і розваги.

Гурткова робота «Зелений вогник»

Кабінет вчителя-логопеда

Підгрупові і індивідуальні заняття з дітьми

Консультації для батьків

Кабінет практичного –психолога

Підгрупові і індивідуальні заняття з дітьми

Куточок психорозвантаження

Психокорекційна робота

Психогімнастика. Релаксація

Ароматерапія

Консультації для батьків

Територія дитячого саду

Рухливі і гри, ігри спортивного характеру

Ігри на спортивному майданчику

Фізкультурні заняття, дозвілля, свята.

Робота по ОБЖ та навчанню дітей правилам дорожнього руху.

Групові приміщення та кабінети закладу забезпечені обладнанням та меблями згідно з вимогами до вікового складу вихованців а також обладнані різноманітними ігровими центрами, що створені з врахуванням вікових особливостей дітей та сучасними вимогами що дає можливість проводити навчально-виховний процес на належному рівні. В групах педагоги формують ігрові навички у дітей і сприяють розвитку особистості дошкільника в цілому.

Медичне обслуговування дітей в дошкільному навчальному закладі керується вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002р.№826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі», наказом міністерства охорони здоров’я і науки України від 30.08.2005р. №432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі». Здійснюється безоплатно штатним та спеціально закріпленим персоналом управління охорони здоров’я міської ради. У тісній співпраці з адміністрацією дошкільного закладу здійснюю лікувально-профілактичні та оздоровчі заходи, контроль за харчуванням та фізичним вихованням дітей, проводить санітарно-освітню роботу, пропаганду медичних знань серед батьків.

Налагодженою у дошкільному закладі є і система лікарсько-педагогічного контролю з боку завідуючої та старшої медичної сестри.

Медико-педагогічний контроль я здійснюю разом з завідуючою:

  • зміст рухового режиму;

  • замір пульсу;

  • виведення кривої навантаження на занятті;

  • підрахунок моторної щільності.

Систематично, відповідно місячному та щоденному плану роботи контролюю, виконання педагогічними працівниками заходів щодо зміцнення здоров’я дітей, проведення загартування, виконання рухового режиму, здійснює контроль за станом фізкультурного обладнання, а також контроль за гігієнічним станом місця проведення фізкультурних занять, інвентарю, фізкультурно-оздоровчою роботою у всіх вікових групах. Результати медико-педагогічного контролю заносю до журналу «Медико-педагогічний контроль фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку».

Разом з вихователями груп раннього віку проводимо спостереження за нервово-психічним розвитком дітей, результати якого заносяться в індивідуальні карти дітей. Також активно беру участь участь в роботі медико-педагогічних нарад. Основним завданням, що я ставлю перед собою є чітка організація роботи по спостереженню за станом здоров'я дітей. Важливий етап – проведення профілактичних заходів, направлених на забезпечення правильного фізичного і нервово-психічного розвитку та зниження захворюваності.

Систематично (відповідно до плану роботи) проводжу просвітницьку роботу з вихователями і батьками. Кожного місяця проводжу аналіз захворюваності, відвідуваності дітей в кожній групі, аналізую рівень профілактичної і фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми, розробляю заходи щодо зниження захворюваності дітей. На протязі року мною проводиться така робота щодо профілактичної та оздоровчої роботи з дітьми: забезпечення температурного режиму, правильна організація прогулянки, дотримання системи загартовуючих процедур з урахуванням індивідуального стану здоров'я, арома і фітотерапія, вітамінотерапія, фітоцидотерапія (цибуля, часник), музикотерапія, психогімнастика, пропаганда здорового способу життя, робота по валеологічному вихованні, активний відпочинок – розваги, ігри-забави, дні здоров'я, канікули.

На даний час йде постійний пошук ефективних методів оздоровлення дітей з урахуванням їх індивідуальних особливостей (здоровя, віку, фізичного розвитку) в умовах дошкільного закладу

Дані комплексної діагностики, яка проводиться на початку навчального року та в кінці, дозволяють нам правильно зробити розподіл дітей на групи здоров'я; надати увагу не тільки дітям з хронічними захворюваннями, але і дітям з незначними відхиленнями; а так само ефективно будувати фізкультурно-оздоровчу роботу в дошкільній установі з дітьми 2-й, 3-й і 4-й груп здоров'я і профілактичну з дітьми 1-ї групи здоров'я. Результати комплексної діагностики заносяться в паспорти здоров'я дошкільників, а також в карти психолого-соціально-педагогічного супроводу розвитку дитини, що дозволяє нам щорічно аналізувати стан здоров'я вихованців, планувати фізкультурно-оздоровчу, медичну і педагогічну роботу в навчальному році, прогнозувати основні напрями на майбутнє.

Всі працівники ДНЗ проходять обов’язкові медичні огляди згідно графіка. У відповідності з річними планами роботи ДНЗ проводяться інструктажі з питань безпеки діяльності з працівниками різних підрозділів. З батьками та обслуговуючим персоналом періодично проводяться бесіди, консультації, випускаються санітарні бюлетені

Організація харчування дітей в дошкільному закладі виконується керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 11.2004р. №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах від 17.04.2006р. №298/227.

Для нормального росту та розвитку дитини необхідно правильно організоване харчування. Організм, що росте і швидко розвивається, вимагає достатньої кількості та повноцінної за якістю їжі. Як недостатнє, так і надмірне однаково шкідливо для здоров'я дитини і може привести до розладу травлення, порушення обміну речовин, зниженню опірності організму, до уповільнення не тільки фізичного, але і психічного розвитку. Управлінням міського відділу освіти, міськвиконкомом вживаються заходи щодо покращення організації дитячого харчування. Через систему тендерних закупівель дошкільні заклади отримують продукти харчування, які відповідають загальним вимогам до раціонального харчування, забезпечують збалансованість раціону для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей. Спостерігається поступове збільшення вартості харчування однієї дитини в день.

Адміністрацією дошкільного навчального закладу забезпечено виконання ст.35 п.5 Закону України «Про дошкільну освіту» щодо сплати батьками за харчування дітей в дошкільних закладах у розмірі, що не перевищує 50% від вартості харчування на день.

В дошкільному закладі цьому питанню надається велика увага. З цією метою організовано 3-ьох разове харчування. Адміністрація закладу керується в своїй роботі рекомендаціями Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 №1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”, страви готуються згідно перспективного меню на 10 днів, затвердженого завідувачем ДНЗ та погодженого Головним санітарним лікарем СЕС. Щодня завідувач, медична сестра із залученням представників батьківського комітету, ПК закладу здійснюють постійний контроль за технологією приготування та термінами реалізації продуктів. Всі продукти проходять якісну первинну обробку. Страви готуються кваліфікованими поварами з дотриманням технології приготування. В раціоні харчування дітей використовувалися такі харчові продукти, як йодована сіль, вітамінізоване молоко, вітамінізовані соки, киселі і напої. Оздоровчий компонент враховує спеціальну дієту для дітей з алергічними захворюваннями, для дітей «Чорнобильців», практикуємо в осінньо–зимовий період фіточай, вітамінізацію блюд. Медичною сестрою та завідувачем дошкільного закладу також щомісяця проводяться підрахунки виконання норм харчування. Результати аналізуються і обговорюються на нарадах при завідувачах, виробничих нарадах та засіданнях батьківського комітету.

Організація харчування ДНЗ

Обов’язки медичної служби

Контроль за організацією харчування

Медична сестра дошкільного навчального закладу відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329).

Харчування дітей в ДНЗ здійснюється у відповідності до вимог Інструкції по організації харчування дітей в ДНЗ, затвердженої спільними наказом МОЗ і МОН України № 298/227 від 17.04.2006 р та зареєстрованої в Мінюсті 05.05.06 р. № 523 (12397).

Схеми постачання, маршрути та графіки постачання харчових продуктів та сировини розробляються та узгоджуються з відділом освіти, селищною радою та районною СЕС.

Безапеляційно виконується розпорядження ОДА за № 271 «Про регіональну програму поліпшення забезпечення дітей повноцінним харчуванням, підтримки вітчизняних виробників». Сировина та продукти харчування закуповуються лише виробників Полтавської області.

Забезпечується дотримання санітарно-гігієнічних вимог згідно ст. 17 Закону України « Про забезпечення санепідемблагополуччя». Неухильно виконується робота по запобіганню спалахів інфекційних захворювань та харчових отруєнь.

Регулярно проводиться профілактика йодної недостатності серед дітей шляхом вживання в їжу йодованої солі.

За даними медичних оглядів виявляється контингент дітей, які підлягають дієтичному харчуванню.

Під постійним контролем знаходиться вітамінізація харчування дітей. З придбанням морозильної камери вже три роки поспіль заготовляється чорна смородина, алича, яблука, абрикоси, виноград та інше і до нового року ці продукти вживаються в компоти.

В групах вирощується зелена цибуля, яку діти вживають під час їжі. Для вітамінізації та поліпшення смакових якостей їжі щороку заготовляється 9 – 12 літрів сушеної петрушки та кропу. Періодично організовуються вітамінні столи з морквою, капустою, буряком, яблуками.

Проводиться С-вітамінізація третьої страви згідно дотримання наказу 110/95/29 від 20.02.2007р. «Про затвердження обов’язкової С-вітамінізації готових страв дошкільних, загальноосвітніх, інтернат них, навчальних та оздоровчих закладів для дітей», затвердженого спільним наказом управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавської СЕС.

Здешевлення харчування здійснюється за рахунок безкоштовних свіжих фруктів, трав та квітів для фіточаїв, заготовлених працівниками закладу

В оздоровчий період вартість харчування збільшується на 10 відсотків від вартості харчування.

Раз у квартал проводиться аналіз виконання натуральних норм і про це інформується селищна рада та відділ освіти. Стовідсотково виконуються норми по хлібу, олії, цукру, борошну, картоплі, овочах, маслові.

Регулярно якість та калорійність харчування контролюється районною СЕС. Беруться також проби води та змиви на наявність шкідливих бактерій як у харчоблоку, так і в групах. Суттєвих зауважень з боку СЕС не виявлено.

Постійно ведеться просвітницька робота серед батьків з питань харчування, профілактики захворювань, пов’язаних з якістю харчування.

Для батьків, які вперше привели дітей до дитячого садка, проводиться анкета «Раціональне харчування – запорука здоров’я дітей». На запитання – що вдома говорить дитина про страви?, як готують в дитячому садку? – «смачно» - відповіли 95% респондентів, "не подобається" – 5% дітей.

На харчоблоці відведене місце для збирання відходів та демонстрації контрольних блюд.

В ДНЗ для батьків випускається газета «Ромашковий світ», яка повністю присвячена питанню харчування дітей вдома. Виготовлено «Валеологічний порадник для батьків», один з розділів якого - «Харчування».

Питання харчування дітей, всі його аспекти тримаються під постійним контролем старшою медичною сестрою, завідуючою, завгоспом.

Ведеться медичний контроль за технологією приготування страв, про що робляться відповідні записи.

Під постійним контролем видача їжі з кухні та отримання її помічниками вихователів. Графік роздачі їжі розміщено на вході до харчоблоку. Ведеться контроль наявності сертифікатів на продукти, які завозяться.

Питання організації харчування в ДНЗ виносяться на розгляд засідань ради по харчуванню, виробничих нарад та загальносадові батьківські конференції.

Можна зробити висновок, що по питанню харчування проводиться кропітка, ретельна, щоденна, безкомпромісна робота. Результат – задоволені діти, вдячні батьки, є факти, що мами запитують рецепти тих чи інших страв, щоб приготувати їх вдома. Особливо дітям подобаються голубці, ліниві голубці, манники з м΄ясом, і з повидлом, блинчики з варенням, пиріжки та вареники з різними начинками, борщ, ліниві вареники, сирники та багато іншого. Асортимент блюд становить 110 найменувань.

Аналіз розходів продуктів за нормами

Продукти

2009

2010

2011

Норма

Факт

Норма

Факт

Норма

Факт

М'ясо

100

61

100

45

100

53

Масло вершкове

21

15

21

13

21

14

Олія

9

7

9

9

9

8,5

Молоко

400

236

400

147

400

142

Сметана

10

7

10

6

10

6

Сир

45

22

45

25

45

22

Сир твердий

5

3

5

3

5

3

Яйце

½

¼

½

1/8

½

1/8

Борошно

25

27

25

25

25

28

Крупи / Бобові / Макарони

45

55

45

56

45

49

Цукор

45

27

45

40

45

37

Конд.вироби

-

-

-

-

-

-

Сухофрукти

-

-

-

-

-

-

Фрукти свіжі

100

46

100

22

100

19

Картопля

190

223

190

198

190

166

Овочі

230

190

230

150

230

143

Хліб

120

91

120

100

120

98

6,43

6,66

7,78

Статистика захворюваності

Показники  

200___

20___

20___

Число днів проведених дітьми в закладі

20870

23299

20692

Число днів пропущених дітьми в ДНЗ

10018

15355

12971

Число днів пропущених по

хворобі

896

842

761

Інші причини

9122

14513

12210

.

Аналіз захворюваності в ДНЗ проводиться щомісячно і щоквартально.

Таблиця поглибленого огляду за _____________ роки.

п/п

Діагноз

2009

2010

2011

1

Зниження зору

-

-

-

2

Косоокість

2

1

-

3

Бронхіальна Астма

-

-

-

4

Хронічний тонзиліт

1

2

2

5

ВПС

1

1

1

6

Сколіоз

1

-

1

7

Порушення постави

7

2

4

8

Деформація грудної клітки

2

2

2

9

Деформація нижніх кінцівок

-

-

-

10

Плоскостопість

2

1

1

11

Грижі

4

1

1

12

Фімоз

3

3

1

13

Гемангіоми

-

-

-

14

ФСШ

12

20

50

15

Віраж туб. проб

-

-

-

16

Туб. інфікованість

1

1

1

17

Туб. контакт

1

1

1

18

Ожиріння

1

-

-

19

Анемія

-

-

-

20

Аномалії мови

15

11

15

21

Відставання фіз. розвитку

1

-

-

22

Шкірні захворювання

-

-

-

23

Гострий пієлонефрит

1

1

1

24

ДЖВШ

1

1

1

25

Медикаментозна алергія

-

1

-

26

Зниж. слуху

-

-

1

27

Ревматизм

-

-

-

28

Холецистит

1

1

1

Аналіз стану здоров’я дітей

Діти по групам здоров’я:

2008 72 131 6 1

2009 35 165 8 -

2010 34 160 12 -

2011 27 184 7 -

За період з _________________ рр. не зафіксовано випадки, пов’язаних з дитячим травматизмом серед малюків під час навчально-виховного процесу. В дошкільному закладі розроблено низку заходів щодо попередження травматизму дітей, працівників закладу. З малюками вивчаються правила здорового способу життя, дорожнього руху, проводиться гурткова робота «Абетка здоров’я», «Абетка безпеки». Важливою ланкою цієї роботи є створення належних санітарно – гігієнічних, технічних, організаційних умов для навчання та перебування дітей. В дошкільному закладі проводиться планомірна робота щодо забезпечення умов для збереження здоров′я, розроблений план фізкультурно-оздоровчих заходів щодо покращення фізичного розвитку малюків.

Заходи

Термін проведення

Фізкультурне дозвілля

Двічі в місяць

День здоров'я

1 разів на квартал

Фізкультурне свято

2 рази на рік

Діагностика стану здоров'я дитини

2 рази на рік

Діагностика психологічного розвитку дитини

2 рази на рік

Діагностика фізичного розвитку дитини

2 рази на рік

Медико-педагогічний контроль

2 рази на рік

Заповнення листа здоров'я

На початку року

Працівниками ДНЗ ґрунтовно вивчається стан фізичного розвитку дітей, проводиться систематично фізкультурно–оздоровча робота, формуються навички здорового способу життя.

Адміністрацією проводиться планомірна робота щодо контролю за станом медичного обслуговування дошкільників. Підсумки медичних обстежень доводяться до відома батьків, педпрацівників з метою запобігання розвитку хвороб, своєчасного лікування.

Санітарно-епідеміологічна та оздоровча робота

ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Турбота про дітей, їх щастя та здоров’я, благополуччя завжди була і буде головною турботою дорослого. Фундамент здоров’я, фізичного та психічного, закладається саме в дитинстві. Здоров’я дитини, формування характеру, виховання в нього корисних навичок та вмінь — найважливіші задачі, які стоять перед сучасними педагогами.

В теперішній час батьків та педагогів перш за все непокоїть питання як саме укріпити здоров’я дітей. Ми всі добре знаємо, що здоров’я кожної людини повинно бути суто особливою справою. Медицина безумовно, займається цим питанням, але в той момент, коли людина захворіла. Кажуть, що людина — коваль свого щастя, а значить вона повинна бути ковалем свого здоров’я. Тому у дитини з дня її народження потрібно формувати навички бережливого відношення до свого здоров’я.

У Законі України «Про дошкільну освіту» розділ 1 ст.7 визначені пріоритетні завдання дошкільної освіти: «Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини». В Національній Доктрині розвитку освіти розділ ІV п.11 зазначено: «Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального відношення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальної та суспільної цінності...» В концепції дошкільної освіти чітко виділена головна спрямованість освітньо-виховного процесу на «Я» дитини, на формування позиції створення свого здоров’я. Через відкриття власного «Я» дошкільник виділяє себе із оточуючого світу, вивчає простір власного «Я», що спонукає дітей прагнути до самозбереження та саморозвитку. В листі Міністерства освіти і науки України від 27.08.04 № 1/9-438 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі» звертається увага, що фізичне виховання дітей спрямовується на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Дошкільний освітній заклад зобов’язаний своєю діяльністю забезпечувати виконання стандарту дошкільного рівня освіти по всім напрямкам розвитку дитини.

Природні потенції дошкільника не розкриються, а впливи освітніх закладів виявляться малоефективними, якщо не будуть підкріплені розвивальним середовищем — головним фактором становлення і розвитку повноцінної, творчої, самодостатньої особистості.

Найважливішим моментом повноцінного розвитку особистості, починаючи з раннього дитинства є діяльність: гра, спілкування та ін. Щоб дитина могла задовольнити свої інтереси, прагнення у діяльності, слід забезпечити організацію предметного середовища: інформативного, різнобічного, комплексного і тематичного, динамічного і мобільного, дієвого і діючого, варіативного і близького до побуту дітей.

Разом з тим, останнім часом головним напрямком становиться оздоровлення дітей. Це викликано цілим рядом об’єктивних причин. Останнім часом спостерігається зниження числа абсолютно здорових дітей та зріст захворювань дошкільників по всім видам хвороб. Таким чином пошук ефективних мір, направлених на оздоровлення дітей набуває первинного значення. Опитування батьків показує, що головним для них є фізичне та психічне здоров’я дитини.

Анкетування педагогів виявило їх бажання включитись в комплексну роботу, яка дозволяє забезпечити покращення здоров’я дітей. Фактори формування здоров’я дитини враховуються в роботі дошкільних закладів.

Одним з різноманітних факторів, що впливають на стан здоров'я і розвиток дитини-дошкільника є рухова активність. Сприятливий вплив на організм може бути зроблено тільки в тому випадку, якщо її рівень знаходиться в межах оптимальних величин. Так, при гіподинамії (режимі малорухомості) виникає цілий ряд негативних для дитини наслідків: відбувається порушення функцій ряду органів, регуляції обміну речовин і енергії, знижується опірність організму до зовнішніх умов, що змінюються.

Гиперкинезія (надмірно велика рухова активність) також порушує принцип оптимального фізичного навантаження, що може викликати перенапругу серцево-судинної системи і несприятливо відбитися на розвитку організму дитини. Тому потрібна особлива увага до цілеспрямованого керівництва руховою діяльністю.

Аналіз організації рухового режиму в старших вікових групах дошкільних закладів дозволив виявити основні причини, його недосконалості:

• відносно низька моторна щільність ;

• недостатнє використання циклічних вправ, спрямованих на розвиток витривалості;

• нераціональний підбір ігор і вправ під час прогулянок, а також недостатнє використання фізкультурних посібників і всього навколишнього простору;

• відсутність сезонного підходу при плануванні і проведенні фізкультурно-оздоровчої роботи;

• безсистемний підхід до корекційної роботи з дітьми з розвитку моторики;

• невідповідність фізкультурного обладнання віковим особливостям розвитку моторики дітей.

Крім того, не повною мірою педагогами враховуються індивідуальні прояви рухової активності дітей під час організованої і самостійної діяльності.

У зв'язку з цим виникає нагальна потреба удосконалювання рухового режиму дітей у дошкільних закладах, що буде сприяти вихованню здорової дитини та її різнобічному розвиткові. В основу розробки рухового режиму необхідно покласти принципи (оздоровча спрямованість; природне стимулювання рухової й інтелектуальної активності з урахуванням наступності і своєрідності педагогічних впливів у різних вікових групах; індивідуально-диференційний підхід, що дозволить забезпечити максимальний розвиток кожної дитини, мобілізацію його активності і самостійності.

Необхідно визначити оптимальне співвідношення складових систем організаційних форм фізичної культури та самостійної рухової діяльності, розпланувати виконання елементів спортивних ігор та вправ спортивного характеру із застосуванням спеціального інвентаря, різноманітних вправ на тренажерах тощо, орієнтуватися на пошук нових форм роботи зі здібними до фізкультури дітьми, розробити раціональну методику моніторингу якості фізичного виховання дітей дошкільного віку, які мають певні відхилення, зокрема, порушення постави, плоскостопість тощо.

Весь освітньо-виховний процес в дошкільному закладі повинен бути спрямований на формування у дитини мотивації здоров’я, тобто самовдосконалення. Для того, щоб центр здоров’я в середині дитини був сформований, необхідна зацікавленість до дитини та участь з цієї проблеми найближчого сімейного оточення. Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами, але й безпосередніми учасниками. З цією метою необхідно проводити різні форми сумісної діяльності дітей, педагогів та батьків: конкурси, бліц — турніри, спортивні змагання, імітації телевізійних шоу та інше.

Всі ці заходи використовуються в комплексі, тому що не лікування повинно забезпечувати здоров’я дитини, а усвідомлення нею здорового способу життя. Усвідомлення кожним своєї відповідальності за стан свого особистого здоров’я повинно передаватися від матері, батька до дитини, а якщо необхідно, то від дитини до батьків.

Ключовим фактором реалізації природного потенціалу дитини є повноцінне розвивального предметного середовище

Сучасні психолого-педагогічні теорії трактують розвивальне середовище, як сукупність природних, предметних, соціальних умов та простору власного «Я» дитини, в яких малюк може опанувати науку життя, набувати життєвої компетенції та які зумовлюють динаміку розвитку і саморозвитку особистості. В реальному житті всі ці складові розвивального середовища існують в тісному взаємозв’язку.

Розвивальне предметно-просторове середовище — система раціонально організованих у просторі матеріальних об’єктів, що функціонально моделюють зміст фізичного і духовного розвитку дитини шляхом організованої і самостійної діяльності дітей та за умови комунікативної взаємодії малят один з одним і з дорослими.

Основна вимога до предметного середовища — його розвивальний характер. Воно має об’єктивно через свій зміст і властивості створювати умови для творчої діяльності кожної дитини, надавати можливість отримувати інформацію, необхідну для визначення і розв’язання завдань тієї чи іншої діяльності, забезпечувати зону найближчого розвитку та його перспективу. Педагоги повинні чітко знати, що в умовах предметного вакууму у дитини зникає бажання пізнавати нове, з’являється апатія.

Як відомо, незаповнене і безбарвне предметно — ігрове середовище справляє на дітей негативний вплив, гальмує розвиток особистості. Перенасичене предметне середовище так само погано впливає на психіку малят. І тільки періодично оновлюване, варіативне, оптимально організоване предметно-ігрове середовище має розвивальний вплив, спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, позитивно впливає на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

Довкілля дитини повинно бути важливою умовою для реалізації її потенціалу: фізичного, психічного, розумового та підготовкою до майбутнього життя. Навколишнє середовище має бути організоване так, аби спонукати дитину до виконання активних дій відповідно до її життєвого ритму, фізичних та психічних можливостей.

Враховуючи різноманітність процесів, які відбуваються у розвивальному середовищі, їх можна виділити в окремі специфічні простори, що переплітаються та взаємодіють один з одним, складаючи єдине ціле.

Будь-яке середовище має забезпечувати розвиток творчих компонентів мислення дітей, давати їм можливість вільно маніпулювати об’єктами, конструювати різні моделі бачення світу, вирішувати творчі завдання. Універсальна ігрова зона — це приміщення з дуже високим ступенем трансформації та різноманітним доцільним предметним наповненням.

Одним з центральних питань сьогодення є ставлення родини до здоров’я. Оскільки першими вихователями, наставниками, ідеологами у житті дитини є батьки та люди з найближчого оточення, то саме на них має покладатися відповідальність за збереження і зміцнення здоров’я дитини. Звідси випливає закономірна необхідність свідомого ставлення до збереження здоров’я дитини в кожній родині та дотримання основних правил здорового способу життя. Провідними засобами формування здорового способу життя дитини є не лише спеціальні заходи, а й повсякденне буття родини, основою якого є сповідування цінностей життя, серед яких провідною є здоров’я у всій його багатогранності.

Отже, залучення дітей до здорового способу життя передбачає врахування всіх складових здоров’я і можливе лише за умови забезпечення непевності та комплексності освітньо-виховного впливу на дитину.

Впровадження сучасних підходів при формуванні культури здоров’я дітей

Обов’язки медичної служби

Щоденний контроль за станом здоров’я вихованців

Медичні працівники дошкільного навчального закладу мають здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично навчати дітей правил особистої гігієни, проводити профілактичні щеплення спільно з лікарем-педіатром згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ.

Щоденно медичний персонал контролює профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь. Щоденні медичні огляди дітей допомагають своєчасно виявити ознаки захворювання у дитини, ізолювати вихованця від здорових дітей і надати невідкладну медичну допомогу.

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII із змінами і доповненнями.

Модель « Школи сприяння здоров'ю» дошкільного начального закладу «Бережем здоров'я змалку»

Структура роботи з дітьми в дошкільному навчальному закладі з напрямку « Бережем здоров'я змалку»

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИКО-ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ДНЗ

Проблема формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей була, є і завжди буде одною з головних у сучасній дошкільній освіті. Так, Конституція України (ст.49), Закон України «Про дошкільну освіту» окреслюють обов’язки держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку, забезпечення їх психічного та фізичного розвитку. У Національній Доктрині розвитку освіти в Україні, Базовому компоненті дошкільної освіти йдеться про необхідність виховання в дитини ціннісного ставлення до життя, власного здоров’я та здоров’я інших людей як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» спрямована на всебічний розвиток та формування життєвої компетентності дитини, оптимальне використання максимальних можливостей віку, формування різних форм активності дитини, включаючи фізичну.

Посилення уваги до проблеми зумовлене невтішними показниками здоров’я малят. Через економічні обмеження та матеріальну скруту, екологічні кризи більшість дітей в Україні живе у несприятливих соціально-побутових та психологічних умовах, що згубно позначається на їх здоров’ї. До причин, які зумовлюють відхилення у стані здоров’я дітей, відносяться: несприятливі соціально-економічні, побутові умови; недостатньо збалансоване харчування; формальний підхід до загартування; гіподинамія, неправильне регулювання динаміки фізичної, психічної та емоційної працездатності вихованців (упродовж заняття, дня, тижня, року); порушення режимів організації життя дітей – санітарно-гігієнічного, повітряного, світлового. Учені і практики все більше наголошують, що на здоров’я індивідуума негативно впливають не лише чинники зовнішнього середовища, а й спосіб його життя.

Тож, перед дошкільними освітніми закладами все глобальніше постає завдання розроблення здоров’язбережувальних та здоров’яформуючих технологій, які б сприяли не лише максимальному розвитку фізичного тіла дошкільнят, а й їх психіки, формуванню духовності, навичок комунікативності. Тобто, формували здоров’я як багатоскладову категорію, в яку входить фізична, психічна, духовна і соціальна складові [Денисенко:9].

Визначимося із змістом даних понять. Здоров’я, за визначенням ВООЗ – це стан повного фізичного, психічного (духовного) та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров’я розглядається як мета життя. Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров’я:

Ø фізичне здоров’я – як стан росту і розвитку органів і систем організму, основу якого складають морфологічні та функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції. Процес розвитку фізичного здоров’я передбачає удосконалення саморегуляції в організмі, гармонійну взаємодію фізіологічних процесів, максимальну адаптацію до навколишнього середовища;

Ø психічне здоров’я - стан психічної сфери, основу якої складають статус загального психологічного комфорту та адекватна поведінка особистості. Психічне здоров’я включає високий рівень свідомості, розвитку мислення, великі внутрішні та моральні сили, що спонукають особистість до творчої діяльності;

Ø духовне здоров’я – комплекс потреб, мотиваційної та інформативної сфери життєдіяльності, основу якого визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда в суспільстві;

Ø соціальне здоров’я – це оптимальні, адекватні умови соціального середовища, що перешкоджають виникненню соціально обумовлених захворювань, соціальної дезадаптації та визначають стан соціального імунітету, гармонійний розвиток особистості в соціальній структурі суспільства. Виявляється в моральному самовладанні, адекватній оцінці свого «я», самовдосконаленні особистості в оптимальних соціальних умовах мікро- та макросередовища (родини, навчального закладу, соціальної групи тощо).

Здоров’язбереження розглядається нами як система заходів, що включає взаємозв’язок і взаємодію всіх факторів освітнього середовища, спрямованих на збереження й активне формування здоров’я, а також навчання здоровому способу життя дитини на всіх етапах її розвитку.

Найбільш сучасною і ефективною, на наш погляд, формою здійснення вищеозначеного є супровід, оскільки, не зменшуючи ролі активності особистості, супровід дасть можливість створювати умови для самопізнання й саморозвитку дитини; що не виключає, в разі необхідності, надання допомоги й підтримки дошкільникам та їх батькам. Саме супровід покликаний попередити можливі відхилення та ускладнення, орієнтувати на профілактичну діяльність, яка дає можливість спочатку виключити прояви дефектів. Тут існує принцип переходу від допомоги й підтримки до задіяння механізмів саморегуляції й саморозвитку всіх ланок, що беруть участь в даному процесі.

В контексті здоров’язберігаючої діяльності ДНЗ актуальним є здійснення медико-психолого-педагогічного супроводу розвитку вихованців за трьома взаємопов’язаними напрямками: медичним, психологічним та педагогічним. Дана робота охоплює питання адаптації дітей в соціумі, охорони й укріплення психофізичного здоров’я, забезпечення особистісного та інтелектуального розвитку вихованців, а також здійснення необхідної профілактики і корекції відхилень розвитку, взаємодії із сім’єю для забезпечення повноцінного розвитку дитини.

Виходячи з цього, в систему фізичного виховання дітей в дошкільному закладі, крім традиційних розділів «Фізкультурні заняття», «Фізкультура в повсякденні», «Фізкультурні свята та розваги», додається «Здоров’язберігаюча діяльність» (виконання завдань програми «Школа сприяння здоров’ю»

Для найбільш ефективної реалізації медико-психолого-педагогічного супроводу розвитку вихованців в ДНЗ створюється медико-психолого-педагогічна служба. ЇЇ основне призначення - забезпечення психофізичного здоров'я й емоційного комфорту дітей; психологічний супровід дітей в період адаптації і створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини. В складі служби, крім керівника, є медичний блок (лікар-педіатр та медичні сестри з масажу, ЛФК, фітотерапії), психологічний (психолог ДНЗ) та педагогічний блок (соціальний педагог, логопед, найбільш досвідчені в даному питання педагоги ДНЗ). Напрямками роботи МППС є:

1. Організація психологічного супроводу дітей в період адаптації.

2. Збереження психофізичного здоров'я дітей в ДНЗ.

3. Вивчення рівня і особливостей фізичного, емоційно-вольового та особистісного розвитку дитини, її пізнавальної сфери (мовлення, пам'яті, уваги); виявлення порушень.

4. Розробка рекомендацій вихователям, педагогам і батькам для забезпечення диференційованого підходу до дітей.

5. Розробка і реалізація індивідуальних та групових профілактичних, корекційних програм (щодо різних аспектів здоров’я вихованців).

6. Організація здоров’язберігаючих заходів в ДНЗ (оздоровча гімнастика, загартування, психогімнастика, масаж, вітаміно-, фіто- й киснетерапія, релаксація, музико- та арт-терапія тощо).

7. Моніторинг розвитку.

8. Робота з обдарованими дітьми.

9. Соціальна діагностика сім'ї. Виявлення сімей групи ризику і робота з ними.

10. Консультаційна робота з батьками і педагогами.

На нашу думку, організована таким чином здоров’язберігаюча діяльність дошкільного навчального закладу забезпечує єдність дій педагогічної, психологічної та медичної служб зі збереження і розвитку всіх аспектів здоров’я кожного вихованця з урахуванням особистісно орієнтованого підходу, з застосуванням відповідних цій парадигмі сучасних інноваційних технологій та принципів індивідуалізації, диференціації, вибірковості тощо.

Участь медичної сестри

в адаптації нових вихованців

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

- рівень психічного і фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

  • Крок 1. надаємо матеріали для інформаційного стенду.

Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді:

- памятку щодо диспансеризації дитини;

- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;

- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

  • Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

  • Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди.

Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі

  • Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками

Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації.

Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.

Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.Ступінь Тривалість Характеристика

Легкий 10-15 днів Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.

Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.

Важкий - 30днів. Діти часто і важко хворі

  • Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу.

Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі.

У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

  • Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців.

Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації.

Процес адаптації полегшують:

- емоційний контакт;

- тактильний контакт;

- музичні заняття;

- музичний супровід упродовж дня;

- ігри з піском і водою;

- малювання;

- казкотерапія.

  • Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації.

Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні,Ю на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в роди

В садочки без відповідних записів у медичній картці про проходження планових щеплень не беруть.

Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.

- Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичне щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні захворювання або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється

Підписуючи письмову відмову про щеплення дитини, мало хто з батьків знає про наслідки відмови від планових щеплень (ПЩ).

- Якщо батьки безпідставно відмовляються від щеплень своєї дитини, вони беруть на себе велику відповідальність та повинні вирішувати, яким чином їх дитина має отримати освіту, оскільки ми живемо у правовій державі із затвердженими законами.

Які щеплення входять до українського календаря щеплень?

Туберкульоз 3-7 день, 7, 14 років

Гепатит В 1 день, 1 міс., 6 міс.

Дифтерія 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років

Кашлюк 3, 4, 5, 18 міс.

Правець 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років

Поліомієліт - инактивированная (нежива) вакцина: 3,4 міс.;

- оральная (жива) вакцина: 5, 18 міс., 6, 14 років

Гемофільна інфекція 3, 4, 5, 18 міс.

Кір 12 міс., 6 років

Краснуха 12 міс., 6 років, 15 років (дівчата)

Паротит (свинка) 12 міс., 6 років, 15 років (хлопці)

Графік проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі дня

Молодший дошкільний вік

Старший дошкільний вік

Форми роботи

Періодичність

700-710

700-710

Підйом. Гімнастика пробудження

710-730

710-730

Гігієнічні процедури

800-820

800-830

Прийом. Рухливі ігри. Самостійна рухова діяльність

820-830

830-840

Ранкова гімнастика

830-840

840-845

Гігієнічні процедури

845-855

845-910

Сніданок

855-910

910-950

Стимулююча гімнастика. Масаж вушних раковин

925-935

950-955

Фізкультпауза (між малорухливими заняттями).

Фізкультхвилинка

1010-1020

1030-1035

Психогімнастика

1020-1130

1240-1215

Прогулянка-похід.

Сюжетно-ігрова прогулянка.

Рухливі ігри.

Ігри-змагання, естафети.

Фізична культура.

Індивідуальна робота.

Самостійна рухова діяльність

І раз на т-нь

І раз на т-нь

Щоденно

Щоденно

1130-1140

1220-1240

Повернення з прогулянки.

Гігієнічні процедури

1150-1200

1240-1255

Пальчикова гімнастика

Гімнастика для очей

1200-1245

1255-1325

Обід. Вітамінізація страви (аскорбінова кислота)

1245-1255

1325-1330

Полоскання ротової порожнини.

Гімнастика для зубів

1300-1310

1330-1335

Вправи на медитації.

Точковий масаж.

Слухання класичної музики.

Казкотерапія.

Денний сон

Щоденно на вибір вихователя

1510-1520

1500-1520

Гімнастика пробудження.

Пляшковий масаж.

Корегуюча гімнастика.

Масаж рукавичкою.

Дихальна гімнастика

1540-1610

1540-1610

Розвиток дрібної моторики.

Факультатив «Валеологія».

Факультатив «Безпека життєдіяльності дітей».

Індивідуальна робота з розвитку рухів.

Гурткова робота «Хатха-йога»

І раз на т-нь.

І раз на т-нь.

Стар. вік

1620-1700

1620-1700

Вечірня прогулянка. Повернення додому

1700-1830

1700-1830

Самостійна рухова діяльність

1830-1900

1830-1900

Вечеря

2030-2100

2030-2100

Гігієнічні процедури. Вечірній сон

План роботи щодо

покращення стану здоров’я дітей

ЗМІСТ

Група

Періодичність

Відповідальний

Термін

Організація життя дітей в адаптаційний період

1 – 10

Щоденно

Вихователі

П/психолог, лікар, медсестра

Протягом року

Визначення оптимального навантаження на дитину з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей

1 – 10

Постійно

П/психолог

Медперсонал

Протягом року

I. Організація рухового режим:

Фізкультурні заняття

1 – 10

2 рази на тиждень

Інструктор фіз./вих.

Протягом року

Гімнастика після денного сну

1 – 10

Щоденно

Вихователі

Протягом року

Прогулянки з рухливими іграми та вправами.

1 – 10

Щоденно

Вихователі

Протягом року

Музично-ритмічні заняття

1 – 10

2 рази на тиждень

Муз/керівник

Вихователі

Протягом року

Спортивні дозвілля

1 – 10

1 раз на місяць

Інструктор фіз./вих.

Вихователі

Протягом року

В перспективі:

Оздоровчий біг

Дошкільні групи

Щоденно під час прогулянки

Вихователі

З квітня по листопад на вулиці

З грудня по березень в приміщенні

Пальчикова гімнастика

1 – 10

3 – 4 рази на день

Педагоги

Протягом року

Гімнастика очей

1 – 10

Під час занять

Медперсональ

Вихователі

Протягом року

II.Загартування з урахуванням здоров’я дітей

Повітряні ванни, одяг відповідно до сезону року та температурного режиму.

1 – 10

Щоденно

Вихователі

Протягом року

Прогулянка на повітрі

1 – 10

Щоденно

Вихователі

Протягом року

Хдіння босоніж по
«доріжкам здоров’я»

1 – 10

Щоденно після денного сну

Вихователі

Протягом року

Ходіння босоніж по траві

1 – 10

Щоденно

Вихователі

Червень – серпень

Обширне вмивання

1 – 10

Щоденно після денного сну

Вихователі

Протягом року

Сон при відкритій фрамузі

1 – 10

Щоденно

Вихователі

В літній період

Полосканння рота кип’яченою охолодженою водою та протизапальними травами (шалфей, ромашка, евкаліпт, морська сіль)

1 – 10

Після кожного прийому їжі

Вихователі

Медперсонал

Пом.вихователів

Протягом року

III. Вітамінотерапія:

«Ревіт» полівітамін

1 – 10

1 раз на протязі 10 днів

Медпрацівники

Вихователі

Грудень

Лютий

Настойка шипшини

1 – 10

1 раз в день в 1000

3 рази на тиждень

Медпрацівники

Вихователі

Жовтень

Листопад

Січень

Березень

Вітамінізація III блюда

1 – 10

Щоденно

Медпрацівники

Вихователі

Протягом року

IV. Робота з дітьми, що мають плоскостопість, порушення осанки

Коригуюча гімнастика

Дошкільні групи

2 рази на тиждень по 30 хв після денного сну

Медперсонал

Протягом року

Зразкова таблиця оздоровчого бігу дітей

молодшого та старшого дошкільного віку

Етапи

Група

Періоди етапу

Початковий час

Щоденне навантаження

Час на кінець етапу

Темп бігу

I

Середня

Вересень

Листопад

2 хв.

10 сек.

4 хв.

Повільний

Старша

Вересень

Листопад

4 хв.

10 сек.

5 хв.

II

Середня

Грудень

Березень

4 хв.

10 сек

6 хв.

Середній

Старша

Грудень

Березень

5 хв.

10 сек

8 хв.

III

Середня

Квітень

Травень

6 хв.

2-3 вида швидкого бігу

+ 10 сек.

7-8 хв.

Чергування середнього з повільним

Старша

Квітень

Травень

8 хв.

3-4 вида швидкого бігу

+ 10 сек.

8-10 хв.

IV

Середня

Літо

8-10 хв.

Рухливі ігри з бігом

Старша

Літо

10-12 хв.

М

Участь в спортивних змаганнях

одель фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ

Ритміка

Створення зон

Фізичного розвитку

Домашня фізкультура

Створення фізичного розвитку в ДНЗ

Фізкультурні заняття

в фізкульт. залі

Коригуючі вправи

Фізкультурні свята

Дні здоров’я

Спортивні розваги

Консультації

Бесіди

Змагання

Діагностика

Фізкультурні заняття на повітрі

Фізкультхвилинки

Прогулянка

Самостійна рухова діяльність

Загартовуючі заходи

Коригуючі вправи

Екскурсії

Дні відкритих дверей

Консультації, бесіди

Батьківські збори

Пропагування позитивного сімейного досвіду

Організація

харчування

Профілактичні заходи

Антропометричні

дані

Органазація самостійної рухової активності

Консультації, бесіди

Ранкова гімнастика, оздоровчий біг

Гуркова робота

Дні відкритих дверей

Контроль

(фізнавантаження, режи)

Модель організації роботи по формуванню
уявлень та навичок здорового способу життя

Формування уявлень та навичок ЗСЖ

Педагогіка взаємодії

ДІТИ

Вивчення програми, інновації

Планування роботи з дітьми по формуванню ЗСЖ

Створення предметно- розвиваючого середовища

Організаційно – методичне та матеріальне
забезпечення оздоровлення дітей

Оснащення фізкуль/залів

Спортивні куточки в групах

Спортивні майданчики

Кабінет психологічного розвантаження

Зимово-осінній
період

Режим на літньо-оздоровчий період

Гурткова робота

Режим харчування

Правильне розвміщення меблів

Сервірування столів

Другий сніданок (соки, фрукти)

С – вітамінізація

Педради

Медико-педагогічні ради

Обмін досвідом роботи

Семінари

Консультації

Методичні об’єднання

Творчі групи

Батьківські збори

Анкетування (здоров’я вашого малюка)

Спільні свята, розваги

Дні відкритих дверей

Інформаційні бюлетені

Консультації

Організаційно – методичне та матеріальне
забезпечення оздоровлення дітей

Оснащення фізкуль/залів

Спортивні куточки в групах

Спортивні майданчики

Кабінет психологічного розвантаження

Зимово-осінній
період

Режим на літньо-оздоровчий період

Гурткова робота

Режим харчування

Правильне розвміщення меблів

Сервірування столів

Другий сніданок (соки, фрукти)

С – вітамінізація

Педради

Медико-педагогічні ради

Обмін досвідом роботи

Семінари

Консультації

Методичні об’єднання

Творчі групи

Батьківські збори

Анкетування (здоров’я вашого малюка)

Спільні свята, розваги

Дні відкритих дверей

Інформаційні бюлетені

Консультації

Середні норми маси тіла і зросту

Дівчаток

Вік (роки)

Маса тіла (кг)

Зріст (см)

1

9,1-10,8

72-77

2

11,7-14,1

82-90

3

13,1-16,7

91-99

4

14,4-17,9

95-106

5

16,5-20,4

104-114

6

19,0-23,5

111-120

7

21,5-25,7

118-129

8

24,2-30,8

124-134

9

26,6-35,6

128-140

10

30,2-38,7

134-147

11

31,7-42,5

138-152

12

38,4-50,0

146-160

13

43,3-54,4

151-163

14

46,5-55,5

154-167

Хлопчиків

Вік (роки)

Маса тіла (кг)

Зріст (см)

1

10,0-11,5

73-79

2

12,4-13,7

85-92

3

13,7-16,1

92-99

4

15,5-18,9

98-107

5

17,4-22,1

105-116

6

19,7-24,1

111-121

7

21,6-27,9

118-129

8

24,1-31,3

125-135

9

26,1-34,9

128-141

10

30,0-38,4

135-147

11

32,1-40,9

138-149

12

36,7-49,1

143-158

13

39,9-53,0

149-165

14

45,4-56,8

155-170

Санпросвітницька робота в ДНЗ

Робота з педагогами

ЗАГАРТУВАННЯ

Період дітей від 1 до 6 – 7 років умовно називають періодом молочних зубів, який розподіляють на перед дошкільний і дошкільний.

У перед дошкільний період (від 1 до 3 років) у здорової дитини спостерігаються значні зміни в фізичному й нервово - психічному розвитку. Далі вдосконалюються будова і функції центральної нервової системи, внутрішніх органів, кісткової й м'язової системи.

Дошкільний період ( від 3 до 6 - 7 років) – дуже важливий етап у розвитку дитини. У ці роки вона стає витривалішою до фізичних навантажень, загартованішою, рухи в неї набувають чіткості, швидко вдосконалюється мова. Розвиваються далі й удосконалюються окремі органи й системи. Ріст дітей на 4–му й 5–му роках життя трохи сповільнюється. У дошкільному віці в основному закінчується формування кісткової системи, утворюються фізичні вигини хребта в шийному, грудному, поперековому відділах.

Кістяк дитини віком 3 – 7 років значною мірою складається з гнучкої ніжної хрящової тканини. За несприятливих умов (при неправильному положенні тіла, тривалому стоянні або сидінні, незручних меблях тощо) виникають деформації хребта і розлади постави. Що негативно позначається на функціональному стані органів дихання, кровообігу й травлення.

У дітей віком від 5,5 до 7 років починають прорізуватися постійні зуби. Ще в перед дошкільному віці треба привчити дитину полоскати рот після кожної їди, а трирічну дитину – чистити зуби перед сном пастою або зубним порошком.

Від тривалого напруження зору (наприклад, при поганому освітленні стола або неправильній позі за столом) м'язи очей дуже втомлюються, що може призвести до розвитку короткозорості. Щоб запобігти цьому, треба подбати про нормальне освітлення робочого місця дитини. Світло має падати прямо або з ліва, відстань від очей до предмета, який розглядає дитина, повинна становити неменьш як 30 – 35 см.

У дошкільний період закінчується розвиток бронхолегеневого апарата, визнають значних змін серцево – судинна і травна системи, тривале анатомічне і функціональне вдосконалення ЦНС.

Комплекс загартовуваних процедур для дітей віком 1 – 3 роки

Повітряні ванни проводять під час гігієнічної ранкової гімнастики при температурі повітря 20 – 220. Перші процедури діти приймають у трусах, майках, шкарпетках і тапочках. Через 2 – 3 тижні можна виконувати процедуру без шкарпеток, а через 2 тижні лише в трусах. Тривалість початкових повітряних Ван до 5хв а кінцевих до 30 – 40 хв.

Денний сон влітку бажано проводити на дворі при температурі повітря не вище 300. прогулянки здійснюють двічі на день при температурі повітря взимку не нижче від – 150, а влітку не вищий за +300.

Загартовування водою

Для загартовування дітей віком від 1 до 3 років рекомендується застосовувати такі водні процедури: умивання, вологе обтирання, ванни для ніг. Обличчя, руки, шию миють водою, температура якої 22- 170. Загальні вологі обтирання проводять після ранкової гігієнічної гімнастики температура води має становити: початкова узимку - 340 улітку 330, кінцева – узимку 280, улітку 250.

Ванни для ніг діти можуть починати приймати з 1,5 – 2 роки при початковій температурі води влітку – 33 – 350 взимку 35-360. Поступово раз на тиждень знижувати температуру води на один градус доводячи її до 24 – 220, тривалість 20 – 30 секунд.

Загартовування сонячним промінням. Перебувати під променями сонця дітям можна від 3 – 5 до 20 – 15хв. двічі на день. Після цього вони приймають світло-повітряну ванну такої самої тривалості. Потім дитину обливають водою, температура якої 34 – 350С (температуру води поступово знижують до 26 – 230С).

Комплекс гартувальних процедур для дітей дошкільного віку

(від 3 до 6 – 7 років)

Повітряні ванни діти дошкільного віку приймають під час ранкової гігієнічної гімнастики або спортивних ігор при температурі не нижчій від 200С. Тривалість першої повітряної ванни – 5 – 5хв., потім поступово її збільшують до 90хв. Істотно зміцнюється здоров'я дітей унаслідок щоденного перебування їх на свіжому повітрі: улітку – при температурі не вищій за 300с, протягом 5 – 6 годин і взимку – при температурі мінус 10 – 150С протягом 3 – 4 годин. Денний сон бажано проводити на свіжому повітрі: влітку - при температурі не вищій за 300С, а взимку – не нижчій від мінус 10 – 150С.

Тривалість 1-3 років повітряних ванн – 5 – 7хв, 4 – 6 років – 10 – 12 хв., 7 – 9 років – 20 – 22 хв.

Гартувальними процедурами для дітей дошкільного віку є умивання, вологі обтирання, обливання водою, душ, обливання ніг

РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ ПО ЩОДЕННОМУ КОНТРОЛЮ

ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ СИСТЕМИ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ

Тижні місяця

День тижня

Завідуюча ДНЗ

Вихователь - методист

Старша медсестра

1 тиж-день

Пон.

Вечірня прогулянка.

Ранкова гімнастика.

Одяг дітей під час прогулянки.

Вівто-рок

Прийом дітей.

Ранкова прогулянка.

Провітрювання , температурний режим.

Організація денного сну (постійно).

Сер.

Тепловий режим. Санітарний стан приміщення.

Повітряні процедури.

Дотримання режиму дня.

Четв.

Повітряні ванни. Дихальна гімнастика.

Організація проведення денної прогулянки.

Провітрювання приміщень (щоденно).

П’ятн.

Денна прогулянка.

Проведення оздоровчих фізкультхвилинок на заняттях, зовнішній вигляд дітей.

Медико-педагогічний контроль.

2 тиж-день

Пон.

Одяг дітей в приміщенні та на прогулянці.

Організація проведення фізкультурних занять.

Провітрювання, температурний режим.

Вівт.

Фізкультурні та музичні заняття.

Робота з батьками по питаннях загартування.

Культурно-гігієнічні навички.

Сер.

Організація харчування дітей.

Вечірня прогулянка.

Маркування меблів.

Четв.

Прийом дітей.

Ранкова прогулянка.

Організація денного сну.

Денна прогулянка.

П’ятн.

Заняття в басейні.

Прийом дітей.

Ранкова прогулянка.

Загартовуючі процедури.

3 тиж-день

Пон.

Робота з батьками по питаннях загартування.

Фізкультурні заняття на повітрі.

Фізкультурні заняття на повітрі.

Вівт.

Санітарний стан харчоблока.

Організація харчування дітей.

Повітряні процедури після сну.

Сер.

Фізкультурні заняття на повітрі.

Вечірня прогулянка.

Санітарний стан.

Четв.

Спортивні розваги.

Спортивні розваги.

Організація та підготовка до вечірньої прогулянки.

П’ятн.

Провітрювання в групах, дотримання температурного режиму.

Повітряні ванни, гімнастика після сну.

Одяг та взуття дітей в приміщенні.

4 тиж-день

Пон.

Організація харчування дітей.

Спортивні ігри, розваги на прогулянці.

Прийом дітей на вулиці.

Вівт.

Повітряні ванни, гімнастика після сну.

Організація занять.

Повітряні та сонячні ванни (в літній період).

Сер.

Фізкультхвилинки.

Дотримання режиму дня.

Загартовуючі процедури.

Четв.

Організація дихальної гімнастики.

Загартовуючі процедури.

Заняття в басейні.

П’ятн.

Культурно-гігієнічні навички.

Організація харчування дітей, культурно-гігієнічні навички.

Робота з батьками по організації загартовуючих процедур.

«ОЗДОРОВЧІ ХВИЛИНИ»

«Оздоровчі хвилини» включають в себе не тільки зміцнення здоров’я дитини, але й його душевного стану. Мало навчити дитину чистити зуби, робити ранкову гімнастику. Потрібно з малих літ привчати її любити себе, людей, життя, оточуючий світ. Тільки людина, яка живе в гармонії із собою, природою, світом, буде дійсно здоровою.

Неможливо виховати дитину словами, без особистого прикладу. Тільки особистий приклад породжує в дітях щиру зацікавленість. Не можна говорити про добро, добрі вчинки, слова і в той же час бути грубим. Брутальним, дратівливим. Не можна говорити про шкоду тих чи інших продуктів і самому вживати їх в їжу.

Розпочнемо ранок із посмішки – один одному, сонцю, травичці, мурашці, квіточці. Посміхаючись, ми включаємо зворотній взаємозв’язок з підсвідомістю, яка вже сама по собі починає підправляти настрій, емоційний стан.

Приклади оздоровчих хвилинок, які супроводжуються

казковими або ігровими сюжетами, спокійною музикою:

  1. Потягнутися 1 – 2 рази.

  2. Сісти рівно і спокійно подихати.

  3. Сказати добрі слова один одному, отримуючи позитивні емоції.

  4. Зробити масаж пальцям рук. (“Сорока-ворона” і т.п.).

  5. Походити по камінчиках.

  6. Зробити одну – дві вправи для постави.

Етюди душі:

  1. Доброго ранку ліси і поля,

Доброго ранку, планета Земля.

Щастя й здоров’я всім людям бажаємо,

Зранку в дитячий садок поспішаємо.

2. Здрастуйте, рідні лани і стежинки!

Здрастуйте, перші ранкові краплинки!

Здрастуйте, квіти, берізка, калина!

Здрастуйте Київ і Україна!

3. Ми сьогодні рано встали. Дитсадочок – це наш дім,

У садочок поспішали. Тепло, затишно у нім.

Нас чекають ігри, ляльки. Друг із другом всі ми дружим,

Нас чека журнал “Пізнайко”. Граємось, вчимось – не тужим!

Ця робота дає свої позитивні результати, надає дітям не тільки почуття задоволення, легкості, радості, але й укріплює організм фізично, корегує поставу, сприяє профілактиці захворювань опорно-рухового апарату.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ЩОДО ПРОБЛЕМИ ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

Спеціальні фізичні вправи

з/п

Зміст роботи

Особливості організації

Хто проводить

1

Заняття з фізкультури.

2 рази на тиждень в спортивному залі

Фізрук

2

Заняття з фізкультури на повітрі.

В дні, коли немає занять з плавання та в спортивному залі. Влітку – щоденно.

Вихователі груп

3

Заняття з плавання.

2 рази на тиждень. Влітку – щоденно.

Тренер з плавання

4

Музично-ритмічні вправи.

Проводяться під час музичних занять та організації індивідуальної роботи.

Музичні керівники.

5

Вправи і завдання з розвитку дрібних м’язів рук, обличчя та інших груп м’язів.

Використовується в межах рухово-оздоровчих моментах на заняттях та в індивідуальній роботі з дітьми.

Вихователі груп

6

Хореографія.

2 рази на тиждень (за бажанням батьків).

Музичні керівники

7

Рухливі ігри.

На заняттях, під час прогулянок, в повсякденній діяльності на протязі дня

Педагогічні працівники

8

Ранкова гімнастика.

Щоденно, тривалістю для груп:

  • Раннього віку: 4 – 5 хв.

  • Молодшого віку: 5 – 6 хв.

  • Середнього віку: 7 – 8 хв.

  • Старшого віку: 8 – 12 хв.

Фізрук, Вихователі груп.

9

Дні здоров’я.

Один раз на квартал.

Фізрук, Тренер з плавання.

10

Спортивні свята.

2 рази на рік, тривалістю від 1 год. до 1 год.20 хв.

Фізрук, Тренер з плавання.

11

Фізкультурні розваги.

2 рази на місяць, тривалістю 30–40 хв.

Фізрук, Тренер з плавання.

12

Оздоровчий біг.

Щоденно на ранковій гімнастиці з дітьми старшого дошкільного віку, тривалістю 3 – 4 хвилини.

Фізрук, Вихователі груп.

Спеціальні загартовуючі процедури

з/п

Зміст роботи

Особливості організації

Хто проводить

1

Полегшений одяг в приміщенні.

Постійно, в групі.

Вихователі груп.

2

Одяг відповідно до пори року та погодних умов.

Постійно, на вулиці.

Вихователі груп.

3

Дотримування температурного режиму.

Постійно в групах, залах, кабінетах, басейні.

Педагогічні працівники

4

Повітряні процедури.

Постійно в приміщенні, на вулиці.

Вихователі груп.

5

Ходіння босоніж.

Постійно в приміщенні, на вулиці, відповідно до рекомендацій.

Вихователі груп.

6

Корекційна гімнастика.

Щоденно після денного сну в поєднанні з повітряними процедурами.

Вихователі груп.

7

Оздоровчі вправи для носа та горла.

Індивідуально, підгрупами, протягом дня.

Вихователі груп, Старші медсестри.

8

Дихальні та звукові вправи.

На фізкультурних заняттях, після сну в добре провітреній груповій кімнаті, в індивідуальній роботі з дітьми, під час організації рухливих ігор, занять з фізкультури на повітрі. Тривалість: до 3 хв.

Вихователі груп.

9

Загартування за допомогою:

  • морської солі;

  • сольових доріжок або топтання в тазику з солоною водою;

  • обливання ступнів ніг водою контрастної температури.

Щоденно:

  • Полоскання горла до сну або після.

  • Температура води для дітей 3 – 4 років становить 22* - 24*, для 5 років – 20*, 6 – 7 років – до 18*.

  • Щоденно (у вихідні – з батьками). Температура води:

- для дітей 3–4 років: 30* - 40*,

  • для 5 – 6 років: 26* - 36*,

  • для 6 – 7 років: 25* - 30*.

Вихователі груп.

10

Масаж:

  • Дотиковий.

  • Ступнів ніг.

  • Біомасаж за допомогою щіток, рукавичок або рушничків.

  • “Гімнастика маленьких чарівників”.

  • 2 – 3 рази на день протягом місяця.

  • 2 – 3 рази на заняттях з фізкультури, ЛФК; у вільний час, використовуючи “доріжки здоров’я”.

  • Щоденно після сну.

  • Самомасаж шиї, вушних раковин, голови, обличчя, хребців шиї, живота, рук, ніг. Проводиться як в комплексі, так і для окремих частин тіла.

Вихователі груп.

Оздоровчо – фізичні вправи протягом дня

з/п

Зміст роботи

Особливості організації

Хто проводить

1

“Оздоровчі хвилини”

За необхідністю: на початку та в кінці заняття, під час прогулянки, перед сном, після сну тощо.

Вихователі груп

2

Фізхвилинки

Рухові паузи під час проведення занять з використанням практичного літературного матеріалу.

Вихователі груп

3

Вправи:

  • для формування та корекції постави;

  • правильної ступні;

  • профілактики плоскостопості.

У комплексі: під час проведення спеціальних фізичних вправ, на заняттях з фізкультури, під час проведення рухливих ігор, в індивідуальній роботі.

Вихователі груп

Психокорекція

з/п

Зміст роботи

Особливості організації

Хто проводить

1

Казкотерапія.

Під час комплексних занять, перед сном, після денного сну, на прогулянці, після занять з плавання в басейні.

Вихователі груп

2

Сміхотерапія.

1 – 2 рази на день шляхом читання веселих оповідань, казок та дитячих оповідок, вивчення мирилок, дражнилок, байок.

Вихователі груп

3

Музична терапія.

1 – 2 рази на день через слухання музичних дитячих творів, класичної музики в грамзапису.

Вихователі груп. Музичні керівники.

4

Кольорова терапія.

На заняттях з зображувальної діяльності, під час СХД, індивідуальної роботи.

Вихователі груп

5

Психогімнастика.

Як частина заняття, хвилинки психологічного розвантаження.

Вихователі груп

6

“Етюди душі”.

Вранці, протягом дня, в індивідуальних бесідах, заняттях.

Вихователі груп

7

Індивідуальна робота з дітьми.

Протягом дня з розподілом дітей на підгрупи та з виокремленням розділів:

  • рухової активності;

  • емоційного навантаження (розвантаження);

  • інтелектуального навантаження.

Вихователі груп

8

“Екран настрою”.

Малювання картин настрою. (За бажанням дітей під час СХД, індивідуальної роботи).

Вихователі груп

Санація носа та горла.

з/п

Зміст роботи

Особливості організації

Хто проводить

1

Полоскання рота.

Щоденно, після кожного прийому їжі.

Вихователі груп.

2

Полоскання горла:

  • настоями трав (ромашка, мати–й–мачуха, шавлія бруньки берези, нагідки);

  • 1,5% розчином морської солі;

  • розчином питної соди, солі та йоду;

  • рожевим розчином марганцевокислого калію;

  • розчином часнику.

  • Після сніданку, сну або вечері в осінньо-зимовий період, змінюючи настій через 10 днів по 2 ч.л. на 0,75 л кип’яченої води.

  • 1 раз на день в літній період.

  • 1 ст.л. солі; 1 ст.л. соди та 6 краплин йоду на 1 л теплої кип’яченої води.

  • В період підвищеного захворювання, замінюючи через 10 днів.

Вихователі груп.

3

Промивання носових ходів:

  • милом;

  • розчином цибулі та цукру;

  • трохи підсоленою водою.

  • В період підвищеного захворювання, при нежиті.

  • 3 ст.л. дрібно нарізаної цибулі, залити 50 г теплої води, додати чайну ложку цукру, настояти 30 хвилин.

Вітамінотерапія.

Фітотерапія.

Інші заходи.

з/п

Зміст роботи

Особливості організації

Хто проводить

1

Вітамінотерапія.

Вітамінізація третьої страви. Спеціалізовані вітаміни (“Ревіт”, “Ундевіт”, С, А, Е, Д).

Старші медсетри.

2

Ароматерапія гігієнічна (евкаліпт, гірська сосна, часник).

Під час епідемії грипу зрошуються роздягальні, групи, спальні перед перебуванням дітей в даному приміщенні, носять “часникове намисто” протягом дня.

Психолог.

Вихователі груп.

Батьки.

3

Фітотерапія:

  • відвар шипшини;

  • відвар з листя малини та чорної смородини.

Протягом двох тижнів на протязі однієї пори року.

Вихователі груп.

Батьки.

4

Фізіотерапевтичні процедури.

За призначенням лікаря.

Старша медсестра.

5

Валеологічна робота.

Згідно програмових вимог.

Вихователі груп.

6

Робота з батьками:

  • Батьківські збори

  • Конференції.

  • Консультації.

  • Дні відкритих дверей.

  • Дні добрих справ

  • Свято чаю.

  • Спортивні свята та розваги.

  • Відкриті заняття.

  • Лекції, бесіди.

  • Виставки.

  • Анкетування.

  • Школа молодої матері.

Згідно плану роботи, заходів по ДНЗ, запитів батьків, потреб дошкільного навчального закладу.

Адміністрація ДНЗ, педагогічні прцівники.

Порадник для вихователів

Методичні рекомендації щодо проведення ранкової гімнастики з дітьми дошкільного віку

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов’язковими для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров’я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.

Щоденно перед сніданком у режимі дня дошкільнят проводиться ранкова гімнастика. Вона є обов’язковою складовою організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Ранкова гімнастика сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні.

З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі. Чергові (діти старших груп) під наглядом вихователя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно в’язати для виконання вправ. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику дошкільнята всіх вікових груп виконують у майці, трусиках, тапочках (чешках) або босоніж. Вихователь до проведення ранкової гімнастики вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам.

Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одному.

Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч, м’яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці; прапорці, кубики, брязкальця – в обох руках, опущених донизу.

Для організованого проведення гімнастики вихователь шикує молодших дошкільнят у коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять два-три кроки назад – коло стає широким і ніхто нікому не заважає. Середню і старшу групи перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють ланки, йдуть у напрямку кеглів (кубиків або прапорців на підставці), поставлених на певній відстані один від одного в кінці зали. На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розмикаються на ходу на відстань піднятих вперед рук.

У старшій групі дітей перешиковують (з другої половини начального року) через центр зали по три-чотири. Підгрупи дітей після команди вихователя – «Через центр зали направо (наліво) руш!» - одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння до протилежного кінця зали.

Музичний супровід вправ створює у дітей бадьорий, піднесений настрій, він сприяє більш чіткішому та виразнішому виконанню вправ, обумовлює їх темп. Під час розучування складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу вихователя. Після цього вправу роблять під музику.

Проводячи вправи під музику, корисно замінювати або доповнювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики. Наприклад: «Раз-два - руки вгору, три-чотири – руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправити їх під час виконання вправ.

Особливо корисно для здоров’я дітей поєднувати ранкову гімнастику з повітряними ваннами та водними процедурами.

Щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дитину, приводить її організм у відповідний стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким. Одяг дошкільнят не повинен ускладнювати рухи і дихання, а систематичне обтирання після гімнастики або душ з поступовим зниженням температури води, починаючи від + 30-32˚С до +22-23˚С, буде загартовувати дитячий організм і мати велике гігієнічне значення.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Доцільно керуватися такими вимогами:

вправи повинні бути простими та доступними для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати великої затрати нервової м’язової енергії. доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів;

вправи мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м’язів (плечового пояса, спини, живота, ніг). Рухи для зміцнення дрібних м’язів (кисті рук, живота, ніг) окремо не виконують, оскільки фізіологічний ефект їх незначний, а пропонують з вправами, що охоплюють великі м’язові групи;

вихованцям молодших груп в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення;

для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

Кількість загальнорозвиваючих вправ, їх дозування, тривалість ходьби, бігу, ранкової гімнастики у дітей різних вікових груп подано в таблиці:

Група

Кількість вправ

Дозування вправ /кількість повторень

Тривалість бігу

Кількість

стрибків

Тривалість ранкової гімнастики

у середньому

темпі

у повільному

темпі

Перша молодша

3-4

4-5

15-20 с

до 50 с

8-10

4-5 хвилин

Друга молодша

4-5

5-6

20-25 с

до 1 хвилини

12

5-6 хвилин

Середня

5-6

6-8

25-30 с

до 1 хв.30 с

16

6-8 хвилин

Старша

6-7

8-10

30-35 с

до 2 хвилин

20

8-10 хвилин

Дозування гімнастичних вправ у різновікових групах має свою специфіку. Діти виконують одні і ті самі вправи, але вихователь так враховує їхні вікові особливості та підготовленість, щоб всі вправи комплексу були посильні кожній дитині незалежно від її віку. Молодших за віковим дітей обмежують в кількості повторень гімнастичних вправ. Вихователь пропонує дітям 5- 6 року життя при присіданні виконати 8-10 вправ, а діти 4- 5 року життя - 6 разів.

Після кожної вправи роблять невелику паузу 10-15 секунд для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу.

Під час показу гімнастичних вправ слід користуватися «дзеркальним» способом. Вихователь стоїть обличчям до дітей, напрямок його рухів визначає і напрямок рухів дітей. Наприклад, вихователь пропонує дітям підняти вгору праву руку, а сам піднімає ліву.

Залежно від форми вправи її демонструють в анфас або в профіль (наприклад, нахили тулуба в сторони показують в анфас, а присідання з прямим тулубом – у профіль).

Під час виконання окремих вправ можна врахувати фізичну підготовленість дошкільнят різновікової групи. Наприклад, виконуючи нахили вперед, молодші діти дістають руками коліна ніг, а старші – носки ніг; молодші присідають на всій ступні, а старші – на носках і т. д.

При складанні комплексів загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики передбачається реалізація принципу всебічного впливу цих рухів на удосконалення функцій організму та покращення фізичного розвиту дітей. Спочатку виконують вправи, які зміцнюють м’язи плечового пояса, рук та спини, сприяють розширенню грудної клітки, випрямленню хребта та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для зміцнення м’язів тулуба та ніг.

Загальнорозвиваючі вправи слід проводити з різних вихідних положень (лежачи та сидячи на підлозі), а не лише стоячи. Коли дитина виконує вправу з положення лежачи, її хребет розвантажений, і в цьому випадку можна ефективніше впливати на зміцнення м’язів спини і живота, які є своєрідним «м’язовим корсетом», що утримує тулуб у правильному положенні.

Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Однак, якщо вихователь бачить, що більшість дітей групи виконує вправу чітко або зацікавленість до неї зменшується, він замінює її іншою, аналогічною за формою виконання або складнішою. Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного характеру, респіраторну та ін.), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі потрібно погоджувати з лікарем питання про те, чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй не слід виконувати.

Таким чином, щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дітей, приводить їх організм у відповідний робочий стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

У поєднанні з іншими організаційними формами фізичного виховання ранкова гімнастика зміцнює здоров’я і покращує фізичний розвиток дітей, виховує в них моральні та вольові риси характеру.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільників, формування мотивації здорового способу життя. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу. Така робота проводиться в процесі всієї життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ

Вірус грипу нестійкий - швидко гине на вітрові та при висиханні. Захворювання виникає при попаданні віруса на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів.

Вогнище інфекції хвора людина. Сприйняття до грипу дуже високе, характерно швидке розповсюдження і виникнення масових захворювань.

Інкубаційний період 24 - 48 годин. Грип начинається зненацька, швидко. У хворого погіршується самопочуття з'являється головний біль, загальна слабкість, в'ялість, висока температура. Катаральні симптоми частіше всього в перші дні відсутні, спостерігається печія в горлі, сухий кашель, в зіві почервоніння і набряк слизової оболонки. Пізніше з'являється слизові виділення з носа, які в подальшому слизисто-гнійні, не рідко потім розвивається бронхіт, іноді з затрудненим диханням та віддишкою.

У дітей першого року життя в деяких випадках спостерігається пониження апетиту, тошнота, рвота, іноді часті випорожнення, біль в животі.

Під впливом токсичної дії вірусу можуть з'явитися симптоми з боку нервової системи, головний біль, безсоння, больова чутливість шкіри, марення і безпам'ятний стан.

Неускладнений грип за звичай закінчується одуженням. Температура знижується через 2 - 6 днів, потім зникають всі інші признаки захворювання.

Ускладнення. Дуже часто виникають у дітей раннього віку. Самим частіше ускладнюється грип пневмонією, яка іноді виникає дуже рано, уже на 2 - 3 день хвороби. Пневмонії часто проходять дуже тяжко. Тяжкими ускладненнями грипу є також ларингит. В дитини появляється гавкаючий кашель і дуже затруднюється дихання. Голос часто залишається чистим, але буває з легка осипшим.

Такий стан дуже загрозливий і вимагає негайної допомоги лікаря. Досить частими ускладненнями буває отит (запалення середнього вуха). Дитина неспокійна скаржиться на біль в вусі, відказується від їжі, температура підвищується

Лікування: Призначується постільний режим на весь лихоманочний період та ще 2 - 3 дні після його закінчення. Дитині часто дають тепле пиття, в тяжких випадках застосовують протигрипозну сиворотку чи гамаглобулін.

Профілактика: Самим важливим протиепідемічним міроприємством є рання ізоляція хворого.

Після ізоляції хворого приміщення ретельно провітрюють та проводять вологе прибирання.

На час спалаху грипу необхідна маска з марлі в 4 - 6 слоїв. Діти що перехворіли грипом допускаються в ДНЗ після повного одуження та при нормальній температурі

ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

До гострих кишкових захворювань відносять такі захворювання як дизентерія, сальмонельози, черевний тиф, гастроентероколіти, Харчові токсикоінфекції та інші. Вони мають ряд загальних ознак:

  • розлад шлунково – кишкового тракту;

  • загальне нездужання;

  • часто підвищення температури.

Збудником цих захворювань є мікроби, котрі знаходяться в кишечнику хворої людини чи бактеріоносія.

Сальмонельозом можна також заразитись від тварин чи водоплавної птиці в кишках котрих знаходяться мікроби – збудники захворювань. З кишечника людини чи тварини мікроби виділяються з екскрементами, а в деяких випадках і із сечею.

Мікроби дизентерії та інших кишкових захворювань добре зберігаються у зовнішньому середовищі, особливо в теплий період року.

Розповсюдженню захворювання сприяють також мухи.

РОЗПОВСЮДЖЕННЮ КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЖНА ЗАПОБІГТИ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ САНІТАРІЇ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ:

  • Старанно мийте руки з милом перед приготуванням їжі, перед їдою і годуванням дитини, після користування туалетом і після догляду за тваринами.

  • Не вживайте немитих овочів та фруктів.

  • Знищуйте мух і захищайте від них харчові продукти.

  • Вживайте тільки кип'ячене молоко.

  • Не вживайте воду із струмків, рік та інших невпорядкованих джерел водопостачання.

  • Не купайтесь в річках та водоймах, котрі забруднюються стічними водами.

При появі перших ознак захворювання – поносі, блювоті – негайно звертайтесь за медичною допомогою.

Не займайтесь самолікуванням і не лікуйтесь самі.

СУВОРО ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

цим ви захистите себе і оточуючих від гострих кишкових інфекційних захворювань.

«Загартування - надійний шлях до самозбереження здоров'я дошкільника»

Існує реальна імовірність того, що поняття «здорове дитинство» відходить у забуття. Висока захворюваність дітей дошкільного віку потребує зусиль профілактичної та оздоровчої роботи серед цього контингенту.

Справедливою є думка, що здоров'я - це не стабільний стан, а активний процес постійної боротьби проти багатьох несприятливих факторів зовнішнього середовища, і здоров'я дитини залежить від того, наскільки її організм пристосувався до умов, що постійно змінюються.

Загартування і фізичне виховання — основні засоби допомоги дитячому організму в удосконаленні його захисних і пристосувальних механізмів, особливо терморегуляційних. Ще в кінці минулого століття академік І. Д. Тарханов писав про те, що, наприклад, сталося б, якби, подібно до того, як ми закутуємо свої холодові точки, стали б закривати очі від світла, вуха від шуму тощо.

Пригадайте, яка світлова та звукова боязнь виникає у людей, що побували в повній темряві чи тиші, щоб зрозуміти, в який ненормальний стан високої сприйнятливості до захворювання ми приводимо і наші холодові точки шкіри. Використовуючи холод як одну із загартовуючих процедур, слід пам'ятати про особливості терморегуляції дитячого організму: про недосконалість центрів терморегуляції, про те, що велика відносна величина поверхні тіла є фактором, який приводить до необхідності високих енергетичних витрат для забезпечення постійної температури тіла.

Слід особливо підкреслити, що загартування є системою заходів, спрямованих на тренування спадково зумовлених механізмів пристосування, захисту і компенсації з тим, щоб добові та сезонні, періодичні та раптові зміни температури, атмосферного тиску, магнітних і електричних полів і т.д. не викликали у дітей різких відхилень у протіканні фізіологічних процесів. Важливо прищеплювати любов і прагнення до загартування в дитячому віці, що закладе основу для примноження здоров′я і в подальші періоди життя.

Зупиняючись у даному повідомленні на використанні фізичних факторів зовнішнього середовища з метою оздоровлення дітей, необхідно вказати, що воно буде раціональним тільки тоді, коли базуватиметься на принципах і правилах розвитку процесу загартування, на розумінні змісту явищ, що виникають.

  • Перший, відомий ще за часів Гіппократа, принцип поступовостізбільшення загартовуючого впливу не допускає швидкого форсування зниження температури або збільшення тривалості процедур.

  • Другий (систематичність) — це регулярне повторення загартовуючого впливу протягом усього життя для підтримки сил умовнорефлекторних зв'язків.

  • Третій (багатофакторність) зобов'язує використовувати в процесі загартування декілька фізичних агентів: холод, тепло, опромінення видимими ультрафіолетовими, інфрачервоними променями, механічний вплив руху повітря, води та інші фактори.

  • Четвертий (поліградаційність) грунтується на необхідності тренування витривалості дитини до слабких і сильних, швидких і уповільнених температурних коливань, щоб штучно не закріплювались вузькістереотипи загартованості тільки до одного діапазону перепадів температур.

Необхідно особливо виділити значимість таких принципів загартування, як врахування індивідуальних особливостей організму та проведення загартування тільки при позитивному настрої дитини.

Враховуючи різні варіанти емоційного реагування, дітям з підвищеною збудливістю пропонується використання сповільнених холодових збудливих впливів з поступовим пониженням температур, виключивши призначення збуджуючих процедур, особливо перед сном (повітряні або світлоповітряні ванни з поступовим наростанням тривалості холодового подразника, вологе обтирання верхнього плечового пояса, полоскання горла і ротової порожнини водою зниженої температури) .

Загартовуючі процедури для дітей зі зниженою реактивністю повинні базуватися на контрастних методах, що тонізують нервову систему (метод контрастного повітряного загартування, сухе загартування ступні, контрастні ванни для ніг, полоскання носової порожнини водою зниженої температури) .

У комплексі загартовуючих процедур необхідно передбачити виконання щіткового масажу — одного із засобів нелікарняної профілактики психосоматичних порушень. Діючи через рецептори шкіри, цей метод є цінним для укріплення процесів психофізіологічного захисту. Завдяки регулярному масажу проходить нормалізація стану центральної та вегетативної нервової систем, обмінних процесів, покращується сон. Під час його проведення дитина одержує повітряну ванну з загартовуючим ефектом від впливу різниці температур, а регуляцією сили тиску на поверхню тіла, в залежності від типу емоційного реагування дитини, досягається заспокоюючий або тонізуючий ефект.

Слід пам'ятати, що створення позитивного емоційного настрою є одним із найбільш важливих критеріїв ефективності проведення загартовуючої процедури. Негативні емоції, страх, плач, крики повністю нівелюють ті сприятливі зміни які відбуваються в організмі в процесі загартування.

Самомасаж

Обладнання: масажні маленькі м'ячі для активізації крапок організму; масажні килимки; малюнки й таблиці по крапковому самомасажі; гімнастичні м'ячі.

Масаж тіла

Ціль: учити дітей навичкам самомасажу; розвивати навички колективної роботи; закріплювати знання частин тіла; вправляти в умінні розігрівати своє тіло.

1. Розігріваючий масаж.

Погладжування. Діти сидять на килимку по-турецкі. На початку заняття розігрівають долоньки, потираючи їх одну об одну, потім м'якими рухами погладжують шию від шийних хребців до гортані (6-8 разів). У перерві між погладжуваннями - повільне повертання голови праворуч, ліворуч далі діти погладжують руки від кисті до плеча. Супроводжують дії словами: "Від кисті до плеча". Потім також по черзі погладжують ноги, супроводжуючи дії словами: "Від стопи до стегна".

Розтирання й поплескування. Розтирання діти починають із шиї, потім руки й ноги, гомілки, стегна. Поплескування діти роблять із рук. Необхідно звернути увагу дітей, що поплескування м'яких тканин рук і ніг повинне бути дотичним. На заключному етапі діти встають на стопи й розігрівають їх, по черзі потираючи об килим.

2. Парний масаж.

Пропонується дітям вибрати собі пару й положення для виконання масажу. Можна використати гімнастичні м'ячі (одна дитина лежить на м'ячі, інший, стоячи, робить йому масаж). Можна вибрати положення лежачи на підлозі (одна дитина лежить, іншої робить масаж, сидячи верхи або поруч на колінах).

Опис масажу:

- розігрівання своїх долоньок;

- погладжування (від плеча до попереку);

- розтирання (поперемінно долоньками, ялинкою);

- погладжування;

- ігровий масаж ("Курочка поклювала", "Гусаки поскубали");

- погладжування;

- ігрова вправа з вокалізацією на видиху (звук "а") "Слон пройшов". М'якою стороною кулачка діти постукують по спині товариша. Від плечей до середини спини й назад до плечей. Лежача дитина вимовляє на видиху "а";

- погладжування.

Потім діти міняються місцями, і масаж триває з іншими малятами.

Оцінка виконання завдання дається по стані шкіряного покриву.

Пляшковий масаж

Діти роблять «вібраційний» масаж за допомогою пляшок різного розміру. А якщо налити невелику кількість води, то дія такого масажу буде зовсім іншою, сильнішою. Одна дитина лягає на живіт, інша – поперемінно опускає пляшечку, легенько вдаряючи шию, спину, ноги, стопи. Потім міняються.

Можна робити кожній дитині, самостійно сидячи на ліжечках.

Масаж вушних раковин

Методика А. Уманської добре себе зарекомендувала на практиці. Цей масаж корисний при загартуванні горла, порожнин носа. Він стимулює функцію наднирників.

  • Швидко затуліть вуха спочатку мізинчиком, а потім іншими пальцями. Притисніть вушні раковини до голови, потім відпустіть. Гнучкість сприяє загальному зміцненню здоров’я.

  • Захопіть кінчиками великого та вказівного пальців обидві мочки вух . Потягніть їх силою вниз, потім відпустіть. Повторіть 5-6 разів.

  • Введіть великий палець у зовнішній слуховий отвір, а вказівним притисніть козельок. Здавлюючи, поверніть його протягом 20-30 сек.

Закінчується ранковий комплекс проведенням стимулюючої гімнастики у провітреному приміщенні на килимі (без взуття).

Стимулююча гімнастика

Ці вправи стимулюють психічний стан організму та забезпечують його готовність до розумової діяльності:

  • Вправляння у підтягуванні.

  • Вправи для м’язів шиї – нахили, повороти голови.

  • Вправляння у зміні положення тіла (нахили тулуба вперед забезпечують посильний приплив крові до голови).

  • Різке опускання на п’яти з положення стоячи навшпиньки. Виконуючи ці вправи 4-5 разів, нормалізується тонус кров’яних судин головного мозку.

  • Самомасаж потилиці сприяє кровообігу в судинах головного мозку та поліпшує стан нервових центрів. Погладжувати, а потім розім’яти м’язи шиї та потилиці кінчиками 1-4 пальців обох рук, а також великого пальця, що масажує нижню частину шиї.

Гімнастика

Крім ранкової та гімнастики пробудження, яка виводить дитину зі стану сну і готує до активного режиму дня, в дошкільному закладі зібрані комплекси вправ.

Гімнастика для очей

Діти систематично виконують вправи (тривалість 5-10 хв.), які тренують м’язи очей:

  • Масаж заплющених повік за допомогою колових рухів пальців;

  • Піднімання та опускання очей, рухи вліво-вправо;

  • «Ходіння очима по доріжках» (плакати з намальованими хвилястими лініями, лабіринтами). До вправ приєднуються цікаві історії, що підвищує інтерес дітей до їх виконання.

Дихальна гімнастика

Головна її мета – це формування правильного дихання, вміння його регулювати, свідомо керувати ним, відчувати рух частин тіла при різних способах дихання.

Використовуються спеціальні вправи дихальної гімнастики (на розвиток верхнього, середнього, нижнього дихання), вправи, запозичені з логопедичної роботи з дітьми.

Проводиться така гімнастика на заняттях з фізкультури, як фізхвилинки на інших заняттях, у процесі оздоровчої роботи в другій половині дня.

Гімнастика для поліпшення пам’яті та уваги

  1. Написати на папері лежачу вісімку правою, а потім лівою рукою, згодом обома руками (3-4 рази­­­­­­).

  2. Стоячи, з’єднавши долоні, писати в повітрі цифри, букви алфавіту (подібну дію виконувати носом, головою, ліктями, ногами) 5-8 разів.

  3. На папері намалювати велику букву «Ф», порожнину описаних країв заповнити буквами алфавіту.

Оздоровчі хвилинки

  1. Потягнутися 1-2 рази.

  2. Сісти рівно і спокійно подихати, а значить, відпочити.

  3. Відігнати негативні думки та заспокоїти мозок.

  4. Сказати добрі слова один одному і отримати позитивні емоції, життєву силу.

  5. Помасувати пальці.

  6. Походити по камінчиках.

  7. Зробити одну-дві вправи для постави.

Огляд дітей на педикульоз

«Організація та проведення заходів, спрямованих на боротьбу з педикульозом», - передбачена наказом МОЗ України №38 від 28.05.1994р.

Згідно з п.102 «Санітарних правил облаштування і утримання дитячих дошкільних закладів», щоденний ранковий прийом дітей проводить вихователь, який розпитує батьків про стан здоров’я малят, оглядає рот та шкіру дітей.

Якщо під час ранкового фільтру виявлені ознаки педикульозу, таку дитину не можна приймати цього дня в групу, а слід негайно направити разом з батьками до ізолятора. Про кожен випадок педикульозу вихователь має повідомити педпрацівника закладу, аби факт був своєчасно зареєстрований у журналі обліку інфекційних захворювань. Медичний працівник садка повинен направити дитину в дезстанцію для лікування. Дозвіл на відвідування садка дається після ліквідації педикульозу.

В родинах, де дотримуються чистоти в побуті, де шанують особисту гігієну і стежать за здоров’ям дитини, напевне, подбають, аби дитина не потерпіла від педикульозу.

Оцінка оздоровлювально-тренувального ефекту: пульсометрія

Правильність побудови заняття з фізичної культури та якість пристосувальних реакцій організму дитини можна встановити за допомогою нескладних методів дослідження. Так, дані візуального спостереження та бесіди дозволяють виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров’я та рівню рухової підготовленості дошкільників.

Спостереження дозволяють виявити ступінь втоми дітей за зовнішніми ознаками. Треба звернути увагу на забарвлення шкіри, ступінь пітливості, вираз обличчя, характер дихання, координацію рухів та увагу дітей. Виявлення їхнього самопочуття доповнюють певні дані.

Основний показник реакції організму на загальні навантаження – частота пульсу.

Для оцінки впливу фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей під час заняття визначають фізіологічну криву (графічне відображення впливу запропонованого фізичного навантаження на організм дитини протягом усього заняття). Для цього підраховують пульс за 10-секундними відрізками до початку заняття, на початку та наприкінці кожної її частини, безпосередньо перед початком й одразу після закінчення окремих (найбільш інтенсивних) фізичних вправ.

Проводячи пульсометрію у дітей, враховують таку орієнтовну динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%, підготовчої – на 20-25%, під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хвилин після завершення заняття.

На основі одержаних даних креслять фізіологічну криву заняття, при цьому по горизонталі зазначають тривалість кожної частини заняття (підготовчої, основної та заключної) та окремих, найбільш інтенсивних вправ, а по вертикалі – реакція організму на навантаження порівняно з вихідними даними.

Фізіологічна крива повинна мати лінію, яка поступово піднімається з основної частини заняття на 80-100% щодо вихідних величин з декількома зубцями при виконанні найбільш інтенсивних вправ і значно знижується наприкінці заняття. Незначний підйом і плоска форма кривої свідчить про недостатнє навантаження. Якщо пульс при виконанні окремих вправ не досягає 140-150 ударів за хвилину, то можна розраховувати на позитивний тренувальний ефект заняття. Значне частішання пульсу та відсутність тенденції фізіологічної кривої до зниження наприкінці заняття свідчить про значне навантаження. При цьому необхідно також ураховувати, що пульсова реакція залежить не лише від обсягу навантаження та ступеня фізіологічної підготовленості дітей, а й від типологічних особливостей нервової системи дошкільнят і характеру фізичних вправ.

Пульс є об’єктивним показником впливу фізичних вправ на серцево-судинну систему дитини.

Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дошкільнят. Тому в окремих дітей пульс може значно відрізнятися від вказаних вище середніх даних.

Після незначного фізичного навантаження (виконання вправ з рівноваги, метання предметів у цілі й на дальність, ігри середньої рухливості) серце скорочується 120-135 разів на хвилину, після середнього – 150-160 разів за хвилину, після значного навантаження (біг з максимальною швидкістю, лазіння по кабінету, ігри високої рухливості) пульс може бути 170-180, а в деяких випадках – до 200 ударів за хвилину. Однак його показники значно залежать від індивідуальних особливостей дитини, ступеня фізичної підготовленості та стану її серцево-судинної системи.

За рекомендаціями ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), фізіологічну норму серцевих скорочень для здорових дітей за максимальних навантажень обчислюють за формулою:

220 – (середні дані пульсу) = 220-110 (пульс хлопчика 3-х років) = 110 у.п.

Частота дихання свідчить про стан дихальної системи дитини. Під час спокою частота дихання у дошкільнят має такі величини (за 1 хв): у трирічних дітей – 28-30, чотирирічних – 26-28, п’ятирічних – 24-26, шестирічних – 22-24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання дитини може збільшуватись навіть удвічі. Час повернення частоти дихання після занять фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня втоми та тренованості організму дитини. Під час виконання інтенсивних рухових дій, коли організмові дошкільняти потрібна більша кількість кисню, частота дихання може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки у дітей під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ такі ігри та вправи необхідно припинити.

Відомо, що оздоровлювальний і тренувальний ефекти занять фізкультурою можуть бути досягнуті лише в тому випадку, коли вибір засобів та методів буде відповідати віковим особливостям і функціональним можливостям дітей дошкільного віку.

Пам’ятка для вихователя

щодо організації харчування дітей

у дошкільному навчальному закладі

(Витяги з Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом МОН України та МОЗ України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 )

1.7. Вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в організації харчування дітей, повинні бути ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей. Починаючи з раннього віку дитини, необхідно приділяти увагу вихованню культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. За дитиною необхідно закріпити постійне місце за столом, при цьому розмір стола та стільця підбирається відповідно до зросту дитини.

Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватися виделкою, а на п’ятому році — негострим ножем.

Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як дітей садять за обідні столи, і після приймання їжі. З чотирьохрічного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки або ковпаки), сервірувати столи і збирати використаний посуд.

1.9. При організації харчування необхідно додержуватися принципів наступності, єдності вимог в дошкільному навчальному закладі і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід включати у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлювати у інформаційних куточках. Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні і святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування у дошкільному навчальному закладі. Тому щодня в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

1.10. Для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати приготовлені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового виробництва). З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.

1.11. Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці, перед відвідуванням дошкільного навчального закладу. Винятком можуть бути яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50–100 г. Якщо дитина поснідала вдома, її і не слід примушувати снідати вдруге.

1.28. Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3–4 дитини за столом. Після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо.

1.29. Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15% від об’єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, низьку смакову якість страви, про нераціонально складене меню, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами їжі) тощо.

Пам’ятка для помічника вихователя щодо організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі

(Витяги з Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом МОН України та МОЗ України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 )

1.5. Для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити дітей водою за індивідуальною потребою. Кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж 1 раз на добу.

1.7. Вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в організації харчування дітей, повинні бути ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей. Починаючи з раннього віку дитини, необхідно приділяти увагу вихованню культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. За дитиною необхідно закріпити постійне місце за столом, при цьому розмір стола та стільця підбирається відповідно до зросту дитини.

Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватися виделкою, а на п’ятому році — негострим ножем.

Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як дітей садять за обідні столи, і після приймання їжі. З чотирьохрічного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки або ковпаки), сервірувати столи і збирати використаний посуд.

1.8. Дітям потрібно давати страви у тому вигляді, що допомагає процесу їх вживання: довгі макаронні вироби перед варінням переламують; мандарин, апельсин надрізають; хліб нарізають невеликими шматочками. Масло дітям молодшого віку намазують на хліб, старші діти роблять це самі.

1.10. Для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати приготовлені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового виробництва). З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.

1.11. Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці, перед відвідуванням дошкільного навчального закладу. Винятком можуть бути яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50–100 г. Якщо дитина поснідала вдома, її і не слід примушувати снідати вдруге.

1.27. З метою охорони здоров’я і життя дітей видача готових страв здійснюється безпосередньо після закінчення їх приготування та бракеражу готової продукції. Працівники груп у чистому санітарному одязі (халат, фартух, хустка), чистими руками доставляють їжу у групи лише у промаркованих, закритих кришками відрах і каструлях. Час видачі готових страв з харчоблоку повинен збігатися з графіком видачі їжі та режимами дня груп. При наявності у дошкільному навчальному закладі груп подовженого або цілодобового перебування дітей робота харчоблоку повинна бути організована, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались безпосередньо після їх приготування або проміжок часу між закінченням приготування страви та вживанням її дітьми не перевищував 30 хвилин.

1.28. Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3–4 дитини за столом. Після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо.

1.29. Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15% від об’єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, низьку смакову якість страви, про нераціонально складене меню, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами їжі) тощо.

5.9. Столовий посуд у групах після приймання їжі дітьми замочують у воді (50–60° C) з миючим засобом, ополіскують гарячою проточною водою. Спочатку обробляються чашки, потім тарілки й в останню чергу миються столові прибори. Замочування з миючим засобом здійснюють у першому відділенні мийної ванни, де відмічено рівень заповнення водою, ополіскування проводиться у другому відділенні під проточною водою. Чистий столовий посуд просушують на гратчастих полицях на ребрі (забороняється витирати) і зберігають у закритих шафах, а столові прибори — в ємностях, ручками догори. Ємності для столових приборів, розноси для зберігання чистих чашок необхідно мити не рідше 1 разу на день. У період карантину за епідемічними показаннями посуд після миття дезінфікують кип’ятінням після закипання впродовж 25 хвилин при гострих кишкових інфекціях або 45 хвилин — при вірусному гепатиті. Замість кип’ятіння можна використовувати знезаражування митого посуду у духовій шафі.

5.10. Соски, пустушки після використання промивають і кип’ятять впродовж 15 хвилин з моменту закипання води і зберігають у скляному або емальованому посуді без води під кришкою.

5.11. Пляшечки від молочних сумішей промивають теплою проточною водою йоржиком, знежирюють гірчицею, содою питною, після чого кип’ятять 15 хвилин з моменту закипання і зберігають у маркованому закритому кришкою посуді (емальованому, з нержавіючої сталі).

5.12. Сита, серветки, марлю для проціджування і віджимання після використання промивають у гарячій воді з миючими засобами, після чого серветки і марлі кип’ятять і просушують.

5.13. Харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей у групах необхідно збирати у спеціально маркіровані ємності, які наповнюються не більше ніж на 2/3 об’єму. Незалежно від обсягу наповнювання відходи виносять їх випорожнюють наприкінці кожного дня, промивають 2% розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.

Анкета для батьків щодо організації харчування

у дошкільному навчальному закладі

Шановні батьки!

Просимо відповісти на запитання анкети і тим самим допомогти визначити можливі шляхи поліпшення якості харчування Вашої дитини

у дошкільному навчальному закладі.

Відповіді на запитання позначте знаком «+», «V» або обведіть

1. Скільки років Вашій дитині? ___________________

2. Як часто Ви ознайомлюєтеся з денним меню у дошкільному навчальному закладі?

 Щодня

 Інколи

 Ніколи

3. Чи задоволені Ви якістю харчування дитини у дошкільному навчальному закладі?

 Так

 Не завжди

 Ні

4. Якщо Вас не задовольняє якість харчування дитини у дошкільному навчальному закладі, то чим саме Ви не задоволені? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Чи звертається до Вас дитина з проханням приготувати страву, яку вона куштувала у дитсадку? Якщо так, то яку саме?

 Так. ____________________________________________________________

 Інколи. _________________________________________________________

 Ні______________________________________________________________

6. Які страви, приготовані у дошкільному навчальному закладі, Ваша дитина полюбляє найбільше? _______________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

7. Які страви, приготовані вдома, Ваша дитина полюбляє найбільше? __________________________________________________________________

8. Якою була Ваша улюблена страва у дитсадку? Чи готуєте Ви її вдома? __________________________________________________________________

9. Від яких страв Ваша дитина категорично відмовляється? _____________

__________________________________________________________________

10. Чи є у Вашої дитини алергія на деякі продукти харчування?

 Немає

 Так, на такі продукти: _____________________________________________

11. Чи потребує Ваша дитина дієтичного харчування за призначенням лікаря? Якщо так, то чи дотримуєтесь дієти вдома?

 Ні

 Так. ____________________________________________________________

12. Чи знаєте Ви норми харчування у день, які відповідають віку Вашої дитини?

 Так

 Частково

 Потребую консультації

13. Чи знаєте Ви, яким має бути меню домашнього дитячого харчування?

 Так

 Частково

 Потребую консультації

14. Як часто Ви відвідуєте зі своєю дитиною кафе, ресторани швидкого харчування?

 Щотижня

 Кілька разів на місяць

 Раз на місяць

 Кілька разів на рік

 Ніколи

15. Чи приділяєте Ви увагу формуванню культурно-гігієнічних навичок у дитини?

 Так

 Ні

 Потребую консультації із цього питання

16. Зазначте Ваші пропозиції щодо поліпшення якості харчування дітей у дошкільному навчальному закладі ____________________________________

__________________________________________________________________

Методичні рекомендації для вихователів щодо
загартування дітей

Принципи загартування

  1. Індивідуальний підхід при виборі загартовуючих процедур.

  2. Поступове збільшення сили подразнення.

  3. Систематичність і постійність загартування.

  4. Врахування емоційного стану дитини під час проведення загартовуючих процедур.

Якщо спеціальні загартовуючі процедури здійснюються правильно, але діти мало бувають на свіжому повітрі й вдягаються дуже тепло (невідповідно погоди), то таке загартування не можна вважати повноцінним.

Повітряні ванни

Використовувати повітря, як засіб загартування, слід постійно і в усі пори року.

Тривалість повітряних ванн буде залежати від індивідуальних особливостей дитини, місця проведення загартування (вулиця чи приміщення). Температура в залі для проведення повітряних процедур повинна становити 17-18 градусів тепла, її поступово можна знижувати до 14 градусів тепла. Повітряні ванни доцільно поєднувати з проведенням фізичних вправ, ігор. Завжди одягайте дитину відповідно до температури в приміщенні, де вона знаходиться, і на вулиці. Загартування на вулиці слід починати при температурі 20 градусів тепла протягом 15-20 хвилин і поступово довести до 2-3 годин.

Загартування водою

Влітку обов'язково треба приймати повітряні ванни з вологим обтиранням тіла чи купанням. Температура води повинна бути не нижчою 23-25 градусів, а повітря – 25-26 градусів. Перше купання повинно тривати 5 хвилин 5 хвилин, а подальші 10-20 хвилин. Якщо загартуванням дитини ви займаєтесь систематично і досягли певних результатів. температура може бути нижчою. Потягом року можна проводити такі водні процедури: загальні обтирання, обливання, душ, місцеві обливання (ніг або стоп).

Початкова температура для місцевих процедур становить 35 градусів тепла, а кінцева температура для процедур цього виду становить 20-18 градусів тепла.

Кожні 2-3 дні температуру слід знижувати на 1 градус. Перші десять днів тривалість процедури 2-3 хвилини, другі десять – 5 хвилин, далі по 7 хвилин. Починати слід з обтирання вологим рушником, поступово переходити до обливання і купання.

Загартовування сонцем

Сонце благотворно впливає на фізичний розвиток дитини, зміц­нює та оздоровляє її, підвищує опірність до негативних впливів зовнішніх умов. Сонячне проміння вбиває багато шкідливих бактерій. Існує навіть народне прислів'я: «Куди рідко заглядає сонце, туди часто заходить лікар». Ультрафіолетові промені мають бактерицид­ний та антирахітичний вплив. Під дією проме­нів хвороботворні мікроби швидко гинуть, зне­заражується й повітря в приміщенні.

Від ультрафіолетових променів у підшкір­ній жировій клітковині утворюється протирахітичний вітамін D. Він сприяє обміну солей фосфору та кальцію, необхідних для зміцнення кісток дитини, зсідання крові і роботи головно­го мозку. Перебування надворі 2,5—3 год. у денний час забезпечує організм добовою нор­мою вітаміну D, запобігає рахіту і сприяє повноцінному розвиткові дитини.

Однак сонце, цей дуже сильний засіб загар­товування, дає позитивні наслідки тільки за правильного й обережного користування.

Найкращий час приймання сонячних ванн улітку з 9 до 12 год. ранку із 16 до 18 год. ве­чора. У ці години не дуже жарко й найефек­тивніше ультрафіолетове опромінювання. Не рекомендують користуватися ваннами відра­зу ж .після їди (під впливом перегрівання тіла зменшується виділення шлункового соку, по­рушується процес травлення), а також І нат­щесерце.

Починають загартовування сонцем під час ранкової прогулянки з 3-4 хв. В процесі різноманітної діяльності дітей. Поступово збільшуючи час щоденного перебування дітей під прямими сонячним промінням на 1 хв. аж до 20— 25 хв. протягом дня.

Після перебування на сонці 10—15 хв. Відпочивають. Загальна кількість сонячних ванн за літо не повинна пе­ревищувати 25—30.

В разі погіршення самопочуття (млявість, велике почервоніння обличчя й тіла та ін.) ди­тину відводять у затінок. Коли болить голова чи з'являється безсоння, сонячні ванни відмі­няють. Протипоказано їх і тим, у кого загаль­не нездужання, підвищена нервова збудли­вість, малярія, туберкульоз, серцево-судинні захворювання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЮ

Організація фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми в ЛОП

Швидко спливає час, іще кілька днів - і літо! Цей період у дошкільників уже традиційно називається «оздоровчим», адже він дає змогу створити найбільш сприятливі умови для удосконалення рухових навичок дітей, розвитку їхніх фізичних якостей, підвищення витривалості, формування високої опірності організму різним захворюванням

Вимоги до організації життєдіяльності дітей:

повноцінний сон

доцільно організоване навчання

своєчасне годування та задоволення фізіологічних потреб

загартування

фізкультурно-оздоровча робота

гігієна тіла та діяльності

статева ідентифікація та диференціація

розуміння стану здоров'я та хвороби

формування уявлень про зовнішність, тіло, основні органи

безпека життєдіяльності

Базова програма про фізичний розвиток дітей

Фізичний розвиток дітей - пріоритетний напрям у роботі дошкільних навчальних закладів. Завдання й зміст фізичного виховання визначаються Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» (далі - Базова програма). Вона спрямована на природний нефорсований розвиток дитини та збереження її фізичного й психічного здоров'я.

  • Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовою про­грамою, першою є лінія фізичного розвитку, матеріали якої висвітлюють:

  • сутність і специфіку фізичного становлення особистості;

  • вікову динаміку;

  • завдання розвитку;

  • особливості організації життєдіяльності дитини.

Лінія фізичного розвитку реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м'язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.

У Базовій програмі закладено основи фізичної культури дітей, виховання в них потреби у фізичному вдосконаленні, русі. Базова програма акцентує увагу педагогів на створенні комфортних і корисних для повноцінного розвитку умов, необхідності врівноваження буття дитини. Дорослий має забезпечувати оптимальне співвідношення діяльнісного стану дитини з її відпочинком, регламентованим та вільним часом, інтенсивних форм зайнятості - з полегшеними. Базова програма надає педагогам змогу творчо підходити до організації освітнього процесу, вносити корективи в послідовність, тривалість та інтенсивність фізкультурно-оздоровчих заходів як за звичайних умов, так і за не­сприятливої погоди, при специфічному стані дітей тощо."

Важлива умова повноцінного фізичного та психічного розвитку дитини дошкільного віку - правильна, фізіологічно обґрунтована організація її життєдіяльності.

З огляду на це робота з фізичного розвитку дітей у дошкільних навчальних закладах має спиратися на вищезгадані концептуальні засади, визначені у Базовій програмі. Завдання фізичного розвитку дітей (оздоровчі, освітні, виховної реалізуються протягом усього періоду перебування дитини в дошкільному закладі. Для їх розв'язання необхідно використовувати всі сприятливі фактори, зокрема - сили природи.

«Сонце, повітря та вода - наші найкращі друзі!»

Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні засоби загартування організму. Вони підвищують опірність організму до переохолодження та інфекційних захворювань, надають йому здатності пристосовуватися до різких метеорологічних змін.

Під час занять на свіжому повітрі, при сонячній погоді, у воді посилюється ефективність впливу фізичних вправ. Вони виклика­ють у дітей позитивні емоції, підвищують функціональні можливості окремих органів і систем.

Організація прогулянок улітку

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває їхні рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З'являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники;* проявити свою ініціативу та творчі здібності.

Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователю потрібно ретельно спланувати її. Правильна організація прогулянки передбачає зміну різних видів діяльності (гра, праця, спостереження тощо) та забезпечення оптимального рухового режиму.

Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості. Але завжди треба враховувати особистий інтерес дитини до певних ігор та вправ.

Улітку варто широко використовувати спортивні ігри та вправи: елементи гри в бадмінтон, настільний теніс, городки, волейбол, футбол, катання на велосипеді, самокаті тощо.

Пішохідні прогулянки за межі дошкільного закладу

Теплий період року сприяє організації з дітьми пішохідних прогулянок за межі дитячого садка. Правильно організовані пішохідні прогулянки в поле, ліс, парк, сквер допомагають удосконалювати рухові навички та підвищувати витривалість дітей дошкільного віку. Для вихованців молодшої групи прогулянки в один кінець мають тривати 15 - 20 хвилин, для середньої - 20 - 25 хвилин, а для старшої - 30 - 40 хвилин. Щоб запобігти перевтомі, варто зупинятися для відпочинку па 2 - 3 хвилини через кожні 10 хвилин руху. Під час таких прогулянок діти мають змогу закріпити й удосконалити рухові вміння та навички в природних умовах: піднятися на гірку й збігти з неї, пройти по дереву, яке лежить, по м'якому сипучому піску, перестрибнути з каменя на камінь тощо. У них розвивається спритність, швидкість, витривалість та інші фізичні якості.

Спортивно-туристичні походи

Одним із напрямів роботи з фізичного виховання дошкільників улітку є організація спортивно - туристичної роботи. Спортивно-туристичні походи проводять з участю батьків із застосуванням ту­ристичного спорядження. У поході діти можуть у природних умовах удосконалювати навички, набуті в різних життєвих ситуаціях, вправлятися в подоланні перешкод, орієнтуванні на місцевості. Під час пе­реходу до місця стоянки дітям можна давати певні завдання, які по­требують виконання основних рухів: різних видів ходьби й бігу, стрибків, лазіння, вправ на рівновагу тощо. На кінцевому пункті вла­штовують короткий відпочинок з ігровими забавами та сюрпризами, а потім можна організувати активну рухову діяльність із використанням природних перешкод, ігор-естафет, різноманітних змагань сімейних команд тощо.

Дотримання безпеки на прогулянці

Ефективність прогулянки повністю залежить від вихователя. Його досвід і знання мають бути спрямовані на максимальне використання благодійного впливу природи на здоров'я дитини, а також на попередження всіх небезпек, пов'язаних із сезонними змінами в природі.

Улітку в спекотні дні ліпше організовувати ігри в затіненій зоні, де сонячні промені розсіяні. Діти обов'язково мають бути в головних уборах. Сонячні ванни проводять строго дозовано під наглядом медичних працівників з урахуванням індивідуальної чутливості дітей до сонця, особливостей стану їхнього здоров'я.

Під час рухової активності в організмі людини підвищується тепло­утворення. Якщо ж температура повітря перевищує рекомендовані межі то процес тепловіддачі організмом утруднюється, що призводить до пе­регрівання, порушення теплової рівноваги. Усе це може сприяти погір­шенню функціонування фізіологічних систем, яке не лише знижує ефективність діяльності, але й негативно впливає на здоров’я дитини, сприяє застудним захворюванням. Тому в умовах спекотного клімату при т температурі +30 С і вище прогулянку в першій половині дня доцільно перенести на більш ранній час, а діяльність, яку передбачали органі­зувати на майданчику, з деякими змінами можна провести й у примі­щенні. Під час колективних бесід, спостережень чи пояснень не ре­комендується ставити дітей обличчям до сонця, бо це негативно впливає на зір і розсіює увагу.

На прогулянці потрібно строго дотримуватися питного режиму, особливо в спекотні дні. Адже підвищена рухова активність та висока температура повітря сприяють зневодненню організму.

Форми організації роботи з фізичного виховання влітку:

  • ранкова та гігієнічна гімнастика

  • фізкультурне заняття

  • пішохідний перехід

  • рухливі, спортивні ігри та вправи

  • фізкультурні свята та розваги

  • самостійна рухова діяльність дітей

День здоров'я

Ефективною формою оздоровчої роботи влітку є фізкультурні заняття на повітрі. Їх проводять щоденно під час прогулянок у першій половині дня. Тривалість цих занять така сама, як і у приміщенні. Проводять їх з усією групою або з підгрупами дітей. Засвоєння матеріалу на заняттях є основою для всіх фізкультурно-оздоровчих заходів і самостійних вправ та ігор дітей. Тривалість фізкультурних занять на повітрі вихователь визначає сам, установлюючи доцільне співвідношення між організованими та самостійними формами ак­тивності дітей.

Фізкультурне заняття є основною формою навчання дітей руховим навичкам та розвитку фізичних якостей. Зміст занять на повітрі формують на основі програмових матеріалів із врахуванням результатів весняного обстеження рівня розвитку основних рухів у дітей. Поєднання таких занять з ранковою та гігієнічною гімнастикою, рухливими іграми та спортивними вправами на прогулянці дає дітям змогу повністю засвоїти програму розвитку рухів.

Фізкультурні заняття мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Високої рухової активності можна досягнути, використовуючи фронтальний і груповий методи організації дітей під час виконання основних рухів, добираючи відповідні ігри та естафети. Вихідні положення не повинні бути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх потрібно періодично змінювати.

Зберегти високу працездатність дітей протягом усього заняття можна завдяки правильному поєднанню навантаження й активного відпочинку: вправи високої інтенсивності (біг, стрибки, рухливі ігри) мають чергуватися з вправами низької й середньої інтенсивності (ходь­ба, перешикування, лазіння, метання, вправи на утримання рівноваги).

Улітку варто проводити фізкультурні заняття в різних місцях: на ігровому чи спортивному майданчику, на галявині лісу, березі річки, озера тощо. Це сприяє формуванню у дітей навичок перешикування та орієнтації в просторі за допомогою природних орієнтирів, дає змогу створити умови для вдосконалення основних рухів.

Під час фізкультурних занять на прогулянці діти повинні бути одягнені в спортивну форму. Особливу увагу слід звернути на взуття: у ньому має бути зручно бігати, стрибати, лазити тощо.

Дуже важливо в літній період збагатити руховий досвід дошкіль­ників, удосконалити їхні рухові навички, зміцнити здоров'я. Незамінними в розв'язанні цього завдання є рухливі ігри та спортивні вправи.

Виконання дітьми різноманітних рухів у поєднанні з ігровими діями покращує їхній емоційний стан, ефективно впливає на діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, збуджує апетит і сприяє міцному сну.

Рухливі ігри та спортивні вправи посідають значне місце в оптимізації рухової активності дітей, рівень якої та фізіологічна потреба організму в рухах визначаються віком дитини, індивідуальними особливостями центральної нервової системи та станом здоров'я. А правильне використання протягом дня ігор різного ступеня рухливості забезпечує, оптимальний руховий режим для кожного вихованця.

Плануючи рухливі ігри, слід урахувати їх місце в режимі дня та характер попередньої діяльності дітей. На заняттях з фізичної культури планують ігри високої рухливості. їх проводять з усією групою в основній частині заняття з метою досягнути піку фізичного на­вантаження. У заключній частині заняття можна використовувати ігри низької рухливості, щоб зменшити фізичне навантаження й привести організм у відносно спокійний стан.

Якщо фізкультурне або музичне заняття проводили в першій половині дня, то рухливі ігри бажано запланувати на середину або кінець прогулянки. Улітку обов'язково проводять ігри високої рухливості: з тривалішим бігом, бігом наввипередки, елементами змагання, стрибками тощо. Такі ігри слід планувати на початку денної прогулянки або після полудня, коли знизилася температура повітря. Під час ранкового прийому та вдень, коли спекотно, доцільніше проводити нетривалі ігри середньої або низької рухливості. А за 10-15 хвилин до закінчення прогулянки рухливість дітей варто обмежити, щоб забезпечити спокійний перехід до обіду та денного сну.

Під час прогулянок для проведення ігор доцільно використовувати природні умови. Скажімо, під час гри «Зайці та вовк» гравці можуть ховатися за дерева, кущі, підлазити під низько розміщені гілки, а граючи у гру «Переліт птахів», можуть зістрибувати з колоди або пеньків тощо.

Активний відпочинок дітей улітку

У літній період варто насичувати життя дітей активними формами відпочинку. Дні здоров'я, фізкультурні свята та розваги сприяють оздоровленню дітей та розвитку їх рухової сфери. Мета цих форм роботи - активна участь усієї групи в запропонованому заході, виховання в дітей стійкого інтересу до активної рухової діяльності. Такі заходи у раціональному поєднанні з іншими організованими формами фізичного виховання допомагають створити оптимальний руховий режим.

Фізкультурні розваги проводять двічі - тричі на місяць. їх головне завдання - створити у дітей гарний настрій, удосконалити їхні рухові вміння й навички в невимушеній ігровій ситуації. Атмосфера гри зменшує напругу під час виконання рухів, а отже розкриває потенційні можливості кожної дитини, сприяє виявленню творчості в руховій діяльності.

Фізкультурні розваги не готують заздалегідь. Зазвичай на них проводять знайомі дітям рухливі ігри, атракціони, вправи, ігри та змагання спортивного характеру.

А ось до фізкультурного свята готуються заздалегідь: розробляють сценарій, визначають відповідальних за підготовку та проведення, учасників, склад журі, продумують оформлення, виготовляють атрибути, костюми, призи та нагороди.

Зміст свята значною мірою залежить від конкретного місця, де воно проводиться. Улітку це може бути спортивний майданчик, басейн, шкільний стадіон, прилеглий парк тощо. У програму свята доцільно включити масові виступи дітей, які потребують значного простору для вправ, ігри-естафети, веселі атракціони (біг в мішках, перетягування канату тощо).

Схема проведення фізкультурного свята влітку на спортивному майданчику :

  • відкриття свята, парад учасників під святковий марш, привітання команд

  • виступи учасників свята з гімнастичними вправами

  • проведення змагань між командами, участь в іграх-естафетах, атракціонах, сюрпризний момент

  • завершення свята, підбиття підсумків, нагородження, закриття свята

Дні здоров'я організовують один раз на місяць. Цей день наси­чують різноманітними формами роботи з фізичного виховання: ранкова гімнастика і гімнастика після денного сну, загартовуючі та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, різноманітні ігри та вправи спортивного характеру, самостійна рухова діяльність тощо. Програма дня здоров'я передбачає заходи як загальні для всього дошкільного закладу, так і розраховані на кожну вікову групу.

Робота з батьками

Складно переоцінити залежність фізичного розвитку дитини, її здоров'я від способу життя її батьків. Тому вихователі все більше уваги приділяють популяризації ідей здорового способу життя серед батьків та педагогічному керівництву фізичним вихованням дітей у сім'ї, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку й виховання дітей. Об'єднання зусиль педагогів і батьків допоможе створити широкий розвивальний простір, сприятливий для повноцінного буття дитини в дошкільному закладі та в сім'ї.

Для популяризації педагогічних знань з питань оздоровчої роботи можна використовувати різні форми роботи з сім'єю. Це можуть бути інформаційні стенди. Папки-пересувки, збори, групові консультації тощо. Активна участь батьків у підготовці та проведенні фізкультурних розваг, свят, вечорів запитань і відповідей, а також активна допомога в оснащені спортивних майданчиків, фізкультурних зал, виготовленні спортивного інвентарю значно підвищує їхній інтерес до питань фізичного виховання своїх дітей.

Пізнавальними й цікавими для батьків можуть стати тематичні вечори. Скажімо, на вечорі на тему «Що народжує апетит?» можна ознайомити батьків з особливостями дитячого харчування, технологією приготування їжі для дітей, дати рекомендації щодо сервіровки столу, виховання в дітей навичок культури поведінки за столом тощо. Другою частиною такої зустрічі може стати огляд виставки овочевих страв, їх дегустація, ознайомлення з рецептурою.

Щоб ознайомити батьків з технікою виконання певних вправ, які можна робити з дітьми вдома, доцільно провести семінар-практикум. Під час цього заходу доречно запропонувати силові та акробатичні вправи, які можна виконувати разом з батьком, та гімнастичні - для спільних занять з мамою. Слід звернути увагу батьків на величезне значення дозвілля з елементами фізичної культури вдома - сімейних змагань на природі або на майданчику біля будинку тощо.

На батьківських зборах варто ознайомити батьків з такими питаннями:

  • гігієнічними і сезонними вимогами до одягу дітей;

  • організацією правильного режиму для дитини;

  • методами загартування дитячого організму;

  • заходами з профілактики порушень постави та плоскостопості тощо.

Цілеспрямована робота дошкільного закладу з батьками допомагає впроваджувати фізичну культуру в побут сім'ї. А спільні зусилля сприятимуть поліпшенню фізичного розвитку дітей, зміцненню їхнього здоров'я.

Нетрадиційні методи оздоровлення дітей

Поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

· сприятливі умови для перебування дитини в ДНЗ (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

· оптимальну організацію освітньо-вихоного процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

· повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан дітей, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної “вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.

(Т. Бойченко)

Як нетрадиційні методи, що можна використовувати з метою оздоровлення дітей в умовах дошкільного закладу, науковці відзначають різні окремі методи. Так, на думку деяких авторів, для поліпшення стану здоров'я можуть бути використані дихальні вправи , оскільки збільшення резервів дихальної системи, як зазначають дослідники,є найпоширенішим методом корекції та лікування, що найчастіше приводить до повного зцілення. Крім цього, одним з прийомів, що застосовуються в комплексі оздоровчих методів може застосовуватися для профілактики багатьох захворювань, масаж біологічно активних точок організму. За умови правильного проведення масажу, його ефективність, як вказують науковці, є достатньо високою. Інтерес становить система вольової ліквідації глибокого дихання, розроблена К. Бутейком. Отже, як свідчить аналіз, проблема оздоровлення дитячого організму, зокрема дітей з особливими потребами, а також вибір найбільш ефективних методів корекції функціонального стану організму, без особливих ендогенних та екзогенних зусиль, постає як нагальна, що потребує вирішення в плані як розробки ефективних шляхів використання нетрадиційних методів оздоровлення дітей. Такими методами є фіто та аромотерапія, різні види лікувально-профілактичного масажу, дихальна гімнастика, корегуюча гімнастика, Су-джок терапія, ігри-медитації, звукотерапія, кольротерапія, психогімнастика, природні фактори - повітря, вода, сонце.

Аромотерапія: запахи, що дарують здорове життя. Аромотерапія представляє собою сучасну версію древнього методу. Рослинні олії можуть відновлювати фізичне та емоційне здоров'я людини. Аромотерапія є одною з форм нетрадиційної медицини, в якій для профілактики і лікування хвороб використовують рослинні олії., вона є цілісним методом, в якому тіло і душа розглядається як єдине ціле.

Су-Джок терапія — це система лікування шляхом стимуляції певних точок різними методами (голками, насінням, лазером, пальцевим тиском). Дані точки розташовуються в області кисті і стопи людини. В корейській мові „су-джок” означає „кисть-стопа”. Кисть і стопа є „дзеркальним відображенням” тіла людини, і володіють функцією „дистанційного керування”, яка може використовуватися для лікування захворювань. Дія на певні точки нормалізує енергетичний стан меридіанів тіла і є ефективним методом лікування багатьох захворювань.

Звукотерапія. Двома основними її елементами є споріднені методи - музикотерапія і звукотерапия. Обидва підходи націлено на зміцнення фізичного і психічного здоров'я людини.

Кольоротерапія – це наука, що використовує різні барви для регулювання вібрацій тіла людини на таку частоту, яка б давала їй силу, здоров’я, почуття гармонії. Застосовуючи елементи кольротерапії у своїй роботі з дітьми для корекції їх психологічного стану (зняття страху, інертності, замкнутості, перезбудливості), а також для відновлення фізичного стану дитини після хвороби. Завдяки кольоровому зору значно розширюється індивідуальна сфера, переважно підсилюється художня насолода і значно збагачується світосприйнятт.

ПСИХОГІМНАСТИКА – набуття досвіду емоційних переживань, спілкування Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Ігри - медитації , тематика яких , може бути довільною, але обов'язково тут задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість. Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є й такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в одному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому — із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гілках дерев, як співають пташки... В основі медитацій лежить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одному предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості й душевного спокою, що налаштовує малюка на відповідну роботу.

Загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Ці заходи, направлені на зміцнення адаптаційних можливостей організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища, емоційних стресів, стимуляцію природної резистентності організм

РОБОТА З БАТЬКАМИ

ПЛОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

Профілактика у дітей порушень постави і плоскостопості

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» вимоги до рівня фізичної розвиненості визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України.

Одним із найважливіших завдань фізичного виховання дошкільнят є формування правильної постави, профілактика плоскостопості, виправлення порушень опорно-рухового апарату. Гарний ефект дають спеціальні гімнастичні вправи та різні види самомасажу. Ми їх уміло застосовуємо у своїй роботі з вихованцями. В нашому дитячому садку існують дві корекційні групи дітей з порушеннями постави і плоскостопості. Для цих дошкільнят раз у тиждень проводяться профілактичні заняття з використанням різноманітного спортивного інвентарю (масажні м’ячики, диски здоров’я, гімнастичні палиці, стежина здоров’я тощо). Підбір всіх вправ узгоджений з медичними працівниками дитсадка.

Інформація для батьків

Виявлення початкових форм порушень постави та їх профілактика найефективніші саме в дошкільному віці. Усі батьки повинні три, чотири рази на рік оглядати своїх дітей. Це найкраще робити під час купання. Огляд рекомендують починати з відстані 1-1,5 метри і після того, як дитина заспокоїться, набуде звичної пози. Її оглядають спереду, ззаду та збоку. Коли дитина стоїть обличчям до Вас, зважте на контури та рівень плечей, на форму грудної клітки. Слід перевірити чи немає асиметричних відхилень. Асиметрія може бути ознакою викривлення хребта (сколіоз). За нормальної постави хребет розміщується по середній лінії тулуба, плечі та кути лопаток перебувають на одному рівні. Дитину з дефектами постави треба направляти до кабінету лікувальної фізкультури. Звичайно запобігти дефектам постави значно легше, ніж лікувати їх. Профілактичні заходи проти порушень здійснюють у сім’ї в двох напрямках:

- створюють необхідні гігієнічні умови (добре освітлення, систематичні провітрювання кімнати, додержання режиму дня, відповідні до росту дитини меблі та ін.).

- проводиться цілеспрямована виховна роботу стосовно здорового способу життя.

Лікувальна фізкультура при плоскостопостi

Якщо ортопед чи хірург поставили вашiй дитинi дiагноз "плоскостопiсть", обов'язково звернiться за порадою до лiкаря з лiкувальної фiзкультури. Своєчасна розробка вiдповiдного комплексу вправ та ретельне i регулярне їх виконання допоможуть полегшити або ж навiть позбутися цього захворювання.

Лiкар вищої категорiї з лiкувальної фiзкультури Неля Григорiвна Кондратюк пропонує приблизний комплекс вправ, якi можна використати в домашнiх умовах для профiлактики та лiкування плоскостопостi, а також зменшення втоми нiг.

До речi, цей комплекс пiдiйде для всiєї вашої сiм'ї. Адже зняти втому з нiг, що за цiлий день бiганини набрякли i "гудуть", буде корисним i для дорослих.

    Вихiдне положення для перших п'яти вправ однакове: стаємо прямо, ноги на ширинi плечей, руки вздовж тулуба.

    Колiна зводимо разом досередини, носки стоп також повертаємо досередини, п'ятки розводимо назовнi, руки ставимо на пояс. Пiднiмаємося навшпиньки, потiм опускаємося. Вправу повторюємо 5-6 разiв.

    Присiдаємо з одночасним пiднiманням рук вперед - видих, повертаємось у вихiдне положення - вдих. Вправу виконуємо кiлька разiв.

    Руки ставимо на пояс. Нахиляємо тулуб вперед-вниз, дiстаємо руками до нiг - видих, повертаємось у вихiдне положення - вдих. Нахили повторюємо кiлька разiв.

    Переставляємо стопи по вказаним слiдам.

    Гiмнастичну палицю втримуємо за спиною на рiвнi лiктьових згинiв. Стопи перекочуємо з п'яток на носки. Вправу повторюємо 5-6 разiв.

    Вихiдне положення: сiдаємо прямо на край стiльця.

    Виконуємо перекочування стопою предметiв округлої форми (м'яча, гiмнастичної палицi). Вправу повторюємо 5-6 разiв кожною ногою.

    Вихiдне положення: лягаємо прямо на спину, руки вздовж тулуба

    Виконуємо згинання i розгинання носкiв нiг.

    Вихiдне положення таке ж, як i в попереднiй вправi.

Пiднiмаємо випрямленi ноги, потiм згинаємо їх у колiнах i пiдтягаємо до живота, фiксуємо в такому положеннi за допомогою рук на кiлька секунд. Стопи при виконаннi цiєї вправи зiгнутi пiд кутом 90 градусiв відносно нiг. Вправу повторюємо 3-4 рази.

Вихiдне положення: стаємо прямо, ноги на ширинi плечей, руки вздовж тулуба. Зiгнутими пальцями нiг захоплюємо носову хустинку, олiвець або будь-якi iншi дрiбнi предмети. Вправу виконуємо 3-4 рази.

Вихiдне положення: стаємо прямо, ноги на ширинi плечей, руки вздовж тулуба. Руки ставимо на пояс, виконуємо ходьбу на мiсцi, почергово ставлячи стопи паралельно, повернувши носки досередини, опираючись тiльки на зовнiшнi краї стоп.

Шановні батьки, намагайтеся:

Дотримуватися вдома режиму дня.

Щоденно разом з дітьми виконувати ранкову гімнастику, здійснювати загартовуючі процедури.

Залучати дітей до основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, в повзанні, лазанні, рівновазі, вправи з м’ячем.

Разом з дітьми організовувати пішохідні прогулянки, туристичні походи у природу.

Грати в рухливі ігри.

Облаштувати в квартирі спортивний куточок.

Кататися з дітьми на роликах, лижах, санчатах, велосипедах; грати в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол.

Плигайте на скакалці.

Плавайте, грайте на воді.

Бажаємо Вам міцного здоров’я і спортивних успіхів!

Лікуємося природою

Включення екологічного виховання в систему навчально-виховної роботи з дітьми є надзвичайно важливим.

Адже екологічна ситуація в сучасному світі викликає занепокоєння. Постійне руйнування довкілля створило катастрофічну ситуацію на планеті, яка загрожує здоров’ю, формує нові хвороби людей і тварин, негативно впливає на спадковість людини, виснажуючи її від покоління до покоління.

Тому, необхідно сприяти підвищенню стійкості організму дитини до впливу несприятливих факторів довкілля шляхом підведення педагогічних технологій у відповідність до природних законів, використовуючи рух на свіжому повітрі – основний принцип людського буття, існування організму.

З метою підвищення відповідальності кожної людини за збереження природних об’єктів – в нашому ДНЗ створена екологічна стежка, якою ми подорожуємо до різних природних зупинок протягом всіх пір року. Оздоровлюючись, загартовуючись, досліджуючи, охороняючи природу – діти отримують сенсорні враження, які сприятливо діють на організм

Лікування красою природи зараз міцно увійшло у систему оздоровлення дітей. Не дарма кажуть: «Душу лікує природа».

Одним із найефективніших заходів рухової активності дошкільнят в природних умовах є сімейні прогулянки-походи. Перелік корисних порад у цьому напрямку широко викладений у посібнику з власного досвіду «Екологічна стежка. Виховуємо духовно, загартовуємо фізично».

Дружіть із водою, цілющим повітрям, духмяними травами. Приходьте до лісу, степу, поля, річки. Ставайте в їх нерозривне коло, підтримуйте його, і воно підтримає Вас, як найближчий друг у бурхливому вирі життя.

Поради для батьків

Шановні батьки!

Родина для дитини- це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена.

Але родина – це не завжди тато, мама, дитина.

Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них - це суспільне виховання –дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи-другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш завсе людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомст період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить наскільки цей період буде для дитини позитивний.

Порада № 1

Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:

Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися

Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися

Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими

Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню

Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі

Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими

Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими

Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими

Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати

Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний

Порада № 2

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів

Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов

Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі

Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що зпозиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.

Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас

Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме

Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч

Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини

Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов

Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою

Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок

Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням

Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших

Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто»

Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина

Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився

Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті

Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували

Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.

Порада № 3

Режим дня в дитячому садочку

Що таке дитячий садочок?

Дитячий садок це організаційна одиниця із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, порядком організації життя, сукупністю правил, заходів, норм.

Організація життя дитини в садочку це:

Комплектування груп дітей

Організація харчування дітей

Організація відпочинку дітей

Організація сну дітей

Організація діяльності дітей

Валеологічний порадник для батьків

1. Будьте добрим і гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до свого здоров'я.

2. Ведіть здоровий спосіб життя.

3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімнастику.

4. Загартовуйтеся разом із дитиною.

5. Більше бувайте на свіжому повітрі.

6. Не паліть і не розпивайте спиртні напої у присутності дітей. Пам'ятай и«І Вони повторюють ваші дії в дитячому садку.

7. Дотримуйтеся режиму харчування. Зумійте переконати сина чи доньку споживати всі страви, навіть ті, які вони не люблять, але які є для них необхідними й корисними.

8. Дотримуйтеся завжди правил гігієни і привчайте до цього дитину.

9. Наповніть свою душу і серце любов'ю до всіх і до всього. Передай те це дітям. Більше усміхайтеся. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я вашого і ваших дітей.

Д О Д А Т К И

для вихователів, медпрацівників, батьків

«Уміння продовжити життя –

в умінні не скорочувати його». Сенека

Картка здоров’я дитини

_____________ років

П.І.П. __________________________________________________________

Дата народження ________________________________________________

Дата прийняття у д/с _____________________________________________

Адреса _________________________________________________________

Фізична група

Група здоров’я

Зріст

Вага

Окружність голови

Окружність грудей

Диспан-серний нагляд

Картка нервово-психічного розвитку

дитини молодшого дошкільного віку

_____________ років

П.І.П. ________________________________________________________

Дата народження ______________________________________________

Дата прийняття у д/с ___________________________________________

Рівень розвитку

Сенсорика

Гра

Рухи

Навички

Висновки

Призначення

Активність

Пасивність

Колір

Форма

Розмір

метання

Стрибки

Лазіння

Картка нервово-психічного розвитку дитини раннього віку

_____________ років

П.І.П. _____________________________________________________________

Дата народження ___________________________________________________

Дата прийняття у д/с ________________________________________________

Індивідуальні особливості дитини

Настрій

Сон

Апетит

Поведінка під час неспання

Комунікатив­ні навички

Розвиток навичок само­обслуговування

Розвиток ігрових навичок

Розвиток мовлення

Висновки

Призначення

Вимоги до проведення занять

Група

Кількість ЗРВ

Кількість повторень

Тривалість заняття в хвилинах

Загальна щільність

Моторна щільність

І молодша група

3–4

4–5

15–20

70%–80%

50%–60%

ІІ молодша група

4–5

5–6

20–25

70%–80%

60%–65%

Середня група

5–6

6–8

25–30

85%–90%

65%–70%

Старша група

6–7

8–10

30–35

85%–90%

70%–75%

ПРОТОКОЛ

вивчення стану щодо організації медичного обслуговування дітей та обстеження працівників у ДНЗ

з ________________________________________р. по ___________________________________________р.

Фактори, які забезпечують відповідний стан діяльності

Критерії оцінювання

рівень

Наявність нормативно-правових та розпорядчих документів

  • Закон України «Про дошкільну освіту»

  • Положення про дошкільний навчальний заклад затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305

  • спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2005 № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»

  • постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 826 «Про порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»

  • наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11.03.1998 № 66 «Про затвердження форми первинного обліку №1- ОМК та інструкції щодо порядку її ведення»

  • наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.06.2002 № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб»

  • лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2004 № 1/9-438 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі»

  • лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.05.2011 №1/9-389 «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу»

  • своєчасність і повнота доведення інформації з питань медичного обслуговування дітей та обстеження працівників (наявність протоколів нарад, зборів, наказів та їх змістовність)

Установча документація

  • дотримання Статуту у частині медичного обслуговування

Планування роботи щодо поліпшення медичного обслуговування

  • змістовність плану роботи дошкільного навчального закладу у частині медичного обслуговування;

  • планування роботи медпрацівників, завідувача, вихователя-методиста, педагогічних працівників

Наявність та оснащення медичного блоку

  • наявність ізолятору, маніпуляційної, медичного кабінету;

  • дотримання санітарно-гігієнічних вимог;

  • оснащення відповідно до нормативних вимог;

  • наявність необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення

Організація санітарно-просвітницької роботи з учасниками навчально-виховного процесу

  • наявність сучасних інформаційних матеріалів з питань медичного обслуговування; здорового способу життя, загартування, раціонального харчування;

  • оформлення відповідних документів щодо проведення санітарно-просвітницької роботи (протоколи, накази тощо)

Аналіз стану здоров’я дітей та організація роботи ДНЗ щодо профілактики різних видів захворювань

  • ведення звітно-облікової медичної документації в порядку, встановленому МОЗ України та відповідно до наказу ДНЗ «Про затвердження номенклатури справ»

Медична карта дитини (ф. 026/о)

Контрольна карта диспансерного нагляду (ф. 030/о)

Карта профілактичних щеплень (ф. 063/о), індивідуальну (ф. 063.1/о)

Журнал обліку профілактичних щеплень (ф. 064/о)

Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (ф. 058/о)

Журнал обліку інфекційних захворювань (ф. 060/о)

Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання (ф. 038/о);

Журнал обліку відвідування дітьми групи

Списки дітей, які потребують дієтичного харчування

Книга аналізу захворюваності дітей

Книга медико - педагогічного контролю за фізичним розвитком дітей

Планування роботи щодо поліпшення медичного обслуговування дітей

Журнал контролю за дотриманням санітарно-гігієнічного стану ДНЗ

  • здійснення моніторингу здоров’я вихованців;

  • наявність інформації для учасників навчально-виховного процесу;

  • оформлення відповідних документів (протоколи, наради тощо)

Кадрове забезпечення медичного обслуговування дітей

  • забезпечення кваліфікованими медичними працівниками;

  • стан підвищення кваліфікації медичного персоналу;

  • наявність та правильність оформлення посадових інструкцій медичних та педагогічних працівників

Забезпечення системності контролю за медичним обслуговуванням

  • відповідність до плану роботи;

  • якісне формулювання висновків, пропозицій за наслідками вивчення;

  • наявність відповідних актів, довідок

Організація проведення медичних оглядів

  • наявність наказу «Про проходження профілактичних медичних оглядів працівниками ДНЗ»;

  • наявність графіку проходження профілактичних медичних оглядів працівниками ДНЗ;

  • своєчасність проходження профілактичних медичних оглядів працівниками ДНЗ;

  • дотримання Інструкції щодо порядку ведення форми первинного обліку N 1-ОМК «Особова медична книжка»

Загальні висновки, зауваження, пропозиції:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТАБЛИЦЯ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ФІЗКУЛЬТУРНОГО ЗАНЯТТЯ

Хто проводить аналіз __________________________________________________________________

Група ___________________

Вихователь___________________________________________________________________________

Показники

_Дата_

__

__

__

__

__

__

__

__

__

_

  1. Гігієнічні умови проведення заняття

- провітрювання

    • вологе прибирання

  1. Спортивний одяг та взуття

  2. Музичний супровід

  3. 1.Види шикувань (за зростом, колона) пояснення педагога,

виконання дітьми,

темп

2. Види ходьби, дозування

3. Види бігу, дозування, контроль за дихання.

  1. Коригуючи вправи

  2. Тривалість першої частини

5. Основна частина

1 вправа, пояснення, показ, виконання

2 вправа, пояснення, показ, виконання

3 вправа, пояснення, показ, виконання

4 вправа

5 вправа

6 вправа

6. Основні рухи:

спосіб організації (фронтальний, груповий)

7. Доцільність використання обладнання

8. Контроль за виконанням рухів

9. Рухлива гра

  • відповідність вікові дітей

  • нова чи повторення

  • розподіл ролей _______________

  • рухова активність

  • використання атрибутів

  • емоційний підйом

  • дозування

  • взаємовідношення дітей

10. Тривалість ІІ частини

11. Заключна частина

  1. Ігри спокійного характеру

  2. Вправи на дихання

  3. Оцінка дітей педагогом

  4. Оцінно-контрольні дії дітей

  5. Тривалість ІІІ частини

12. Валеологізація заняття

13. Загальна щільність заняття

14. Моторна щільність заняття

15. Загальна тривалість заняття

16. Зовнішні ознаки втоми (розсіяна увага, зниження інтересу, порушення дихання, почервоніння шкіри, спітніння)

17. Рішення виховних завдань

18. Загальна оцінка заняття медичною сестрою

МОНІТОРИНГ

Оцінка оздоровчо-тренувального ефекту занять з фізичної культури

(Керівникам, медичним сестрам, вихователям-методистам, інструкторам фізичної культури дошкільних навчальних закладів)

п/п

Компоненти заняття

Кількість балів за реалізацію складників

очікувані

фактично

1.

Забезпечення фізіологічного навантаження (визначається фізіологічна крива через графічне відображення впливу запропонованого фізичного навантаження на серцево-судинну систему дитини із зазначенням пульсу, який підраховують за 10 сек. на початку і по закінченні заняття, а також на початку і наприкінці кожної складової частини заняття: підготовчої, основної та заключної).

6

2.

Забезпечення моторної щільності заняття з фізичної культури, тобто, співвідношення часу, витраченого однією дитиною, за якою спостерігають, на безпосереднє виконання вправ, рухів, ігор, і часу тривалості заняття.

2

3.

Профілактична та коригуюча цінність заняття: профілактика порушень постави, плоскостопості, слабкості м’язового корсету, стимулювання м’язового тонусу, вестибулярних реакцій, подолання тугорухливості суглобів тощо.

4

4.

Попередження травматизму.

3

5.

Діяльність педагогів щодо розвитку фізичних якостей у дітей: сили, швидкості, спритності, гнучкості, витривалості тощо.

3

6.

Використання факторів загартування дитячого організму, розширення знань дітей про чинники гарту: сонце, повітря, воду, сніг тощо та правила користування.

2

7.

Врахування основних факторів ризику захворювань серцево-судинної системи, порушень постави, невротичних захворювань, порушення обміну речовин тощо.

2

8.

Реалізація біологічної потреби дитини в русі, рівень задоволення дітей, потяг до подальшого самостійного розвитку власного організму, щоденних занять фізичною культурою

2

9.

Формування рухових вмінь і навичок у дітей. Виховання інтересу до володіння новими рухами. Якість виконання руху.

2

10.

Формування навичок особистої та громадської гігієни.

2

11.

Розвиток вміння розуміти будову власного тіла, його функціональні особливості, вести спостереження за ним в стані спокою і активному русі, дбати про його вдосконалення.

3

12.

Забезпечення принципу превентивності, підготовка дітей до правильної поведінки в екстремальних ситуаціях.

2

13.

Застосування вправ інтенсивного характеру та на розслаблення.

1

14.

Створення умов для збереження і зміцнення психічного здоров’я.

1

15.

Здійснення медико-педагогічного контролю за руховою діяльністю та станом здоров’я дітей.

2

16.

Використання динамічних та статичних вправ.

1

17.

Забезпечення гармонійного розвитку дитини на заняттях з фізичної культури: розвиток просторових відношень, розширення кругозору, корекція емоційних станів та ін.

2

18.

Поєднання рухової та мовленнєвої діяльності у фізичному вихованні дітей.

2

19.

Показ зрушень у фізичному розвитку дітей, їхніх досягнень в оволодінні руховими вміннями та фізичними якостями перед однолітками, залучення дітей до самоаналізу.

1

20.

Вміння педагога викликати позитивні емоції, виявляти адекватні реакції, контролювати власний настрій і емоційний стан вихованців.

1

21.

Соціальний статус заняття, його вплив на процес соціалізації дітей.

2

22.

Відповідність комплексу вправ, ігор, рухових вмінь програмі.

1

23.

Мотивація фізичної готовності.

1

24.

Розвиток, прояви дитячої творчості та самостійності під час заняття, реакція вихователя. Дитина в ролі вихователя.

1

25.

Запобігання надмірного психічного та фізичного перевантаження.

1

Разом:

50

*Шавровська В.Н. Модернізація контрольно-коригуючої діяльності керівників дошкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів з питань дошкілля: Метод. посіб. – Черкаси, 2005. – С. 6–7, 12–13.

Особливості організації занять із фізичного виховання

для різних медичних груп.

Назва

медичної

групи

Критерії віднесення учнів до різних медичних груп

Характеристика

фізичного навантаження

Примітка

Основна

група

1. Біологічний вік відповідає або випереджає календарний. Високий або середній рівень фізичного розвитку (за зростом). Гармонійний роз-виток за масою тіла й окружністю грудної клітки.

2. Функціональні можливості відповідають віковим нормам або вищі за них.

3. Відсутність гострої та хронічної патології (кількість зареєстрованих випадків гострої захворюваності протягом останнього року не пере­вищує трьох).

4. Фізична підготовка дозволяє опановувати вимоги навчальної програми з фізичного виховання.

5. Нормотонічний тип реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження.

Фізична

підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програми.

Диференційоване

оцінювання.

Рекомендації лікаря щодо занять відповідними видами спорту

(в залежності від особливості анатомічної будови тіла, типологічної спрямованості вищої нервової діяльності, функціональних

можливостей та індивідуальної схильності).

Підготовча

група

1. Біологічний вік відстає від календарного. Низький рівень фізичного розвитку (за зростом). Дисгармонійний розвиток за рахунок дефіциту маси тіла.

2. Функціональні можливості нижчі вікової норми.

3. Відсутність гострої та хронічної патології, патологічних зрушень.

4. Реабілітаційний період після випадку гострої захворюваності, що не потребує курсу ЛФК.

5. Парціальне відставання фізичної підготовленості.

6. Період менструації у дівчат.

Поступове засвоєння програмного матеріалу

проводиться за

умови виключення деяких видів фізичних вправ

(у залежності від

характеру та ступеня відхилень).

Навчальні нормативи, за якими

визначається

успішність, розробляються вчителем фізичного виховання індивідуально.

Заборонено заняття в спор-тивних секціях, але реко-мендовано додаткові заняття у групах загально-фізичної підготовки або в домашніх умовах з метою ліквідації недоліків у фізичній підго-товці (за індивідуальними комплекс-завданнями вправ, спрямованими на підвищення рівня функціональних можли-востей серцево-судинної системи та системи дихання, на зміцнення певної групи м'язів, на оволодіння певними руховими навичками або підвищення рівня їх виконання). Заняття з основною та підготовчою групами дозволено прово­дити разом, проте краще, урок фізичного виховання з дітьми під­готовчої групи проводити окремо на свіжому повітрі.

Спеціальна

група

1. Значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров'я, що не перешкоджають навчанню в школі, але протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою.

Фізична підготовка проводиться за спеціальними

програмами ЛФК

з урахуванням ха-

рактеру та ступеня відхилень у нав­чальному закладі (спеціальна група А), або у лікуваль­но-профілактично-му закладі (спе­ціальна група Б).

Заняття проводяться медичним працівником або вчителем фізичного виховання зі спеціальною

медичною підготовкою поза

розкладом уроків не менше двох разів на тиждень.

«Здоров’я – це те, що люди більше всього прагнуть зберегти і менше всього бережуть».

Ж. Лабрюйєр

Орієнтовні терміни відновлення занять фізкультурою

в основній (підготовчій) групах.

Назва захворю-вання

Термін відновлення фіззанять

Рекомендації

Ангіна

2-4 тижні

Для поновлення занять необхідно провести додаткове медичне обстеження. Звернути увагу на стан серцево-судинної системи та її реакцію на навантаження. При скаргах на біль у ділянці серця виключили вправи на витривалість й вправи, що викликають затримку дихання. Уникати переохолодження.

Гострі

респіраторні

захворювання

1-3 тижні

Уникати переохолодження. Тимчасово виключити плавання, лижі, ковзани. Узимку, під час проведення занять на відкритому повітрі контролювати дихання через ніс.

Гострий отит

3-4 тижні

Уникати перехолодження. Заборонити плавання . Виключити вправи, що можуть посилити вестибулярні розлади (різкі повороти, обертання; перевороти ). Хронічна форма – протипоказано всі водні види спорту.

Пневмонія

1-2 місяці

Уникати переохолодження. Рекомендувати дихальні вправи, а також плавання, веслування та зимові види спорту (відсутність пилу, позитивний вплив свіжого повітря на дихальну систему).

Плеврит

1-2 місяці

Виключити протягом шести місяців вправи на витривалість і вправи, що пов'язані із значним м'язовим навантаженням. Рекомендовано плавання, веслування та зимові види спорту.

Грип

2-4 тижні

3 метою діагностики можливих відхилень з боку серцево-судинної системи, які не виявлено під час медичного огляду, обов'язково проводити МПС під час занять ЛФК.

Гострі інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, дизентерія)

1-2 місяці

Заняття поновити лише при задовільній реакції серцево-судинної системи на функціональні проби. При порушеннях стану серцево-судинної системи протягом шести місяців виключити вправи на витривалість, силу й вправи, пов'язані зі значним навантаженням.

Гострий нефрит

2-3 місяці

Заборонити вправи на витривалість і водні види спорту. Після відновлення занять фізкультурою необхідно регулярно контролювати склад сечі.

Ревмокардит

від 2-3 місяців до 1 року

Заняття дозволити лише за умови санації вогнищ хронічної інфекції та повній відсутності інтеркурентних захворювань й явищ, що свідчать про активність процесу та недостатність кровообігу. Регулярно контролювати реакцію серцево-судинної системи на фізичні навантаження.

Гепатит інфекційний

6-12 міс.

(у залежності

від складності

перебігу

хвороби)

Виключити вправи на витривалість. Регулярно контролювати рівень білірубіну й результати функціональних проб печінки.

Апендектомія

1-2 місяці

При ускладненнях після операції терміни поновлення занять визначати індивідуально. На початку реабілітаційного періоду уникати стрибків і вправ для м'язів живота.

Перелом кінцівки

3 міс.

(в залежності

від консолідації

перелому, сту-пеня обмеження руху кінцівкою)

Протягом трьох місяців виключити вправи, що дають значне навантаження на ушкоджену кінцівку.

Струс мозку (в залеж. від сту-пеня й характеру травми)

2-12 міс.

і більше

(за дозволом

невропатолога)

Виключити вправи, що пов'язані з різкими рухами (стрибки, гра у футбол, волейбол, баскетбол тощо).

Розтягнення м'язів і зв'язок

1-2 тижні

Поступово збільшувати навантаження й амплітуду рухів в ушкодженій кінцівці.

Розрив м'язів і сухожиль

Не менше півроку після оперативного

втручання

Фізіотерапевтичні процедури.

« Хіба здоров’я не диво?» А.П. Чехов

Рекомендації щодо виконання окремих фізичних вправ дітьми

підготовчої та спеціальної груп.

Назва

захворювання

Протипоказана

рухова діяльність

Рекомендована

рухова діяльність

Захворювання серцево-судинної та дихальної систем

- вправи у парах;

- тривалий біг;

- тривалі вправи у положенні стоячи;

- вправи, пов’язані з переносом ваги;

- стрибки з великою кількістю повторень.

- біг помірної інтенсивності з перехо-дом на ходьбу (змішане пересування) без урахування часу;

- вправи у полож. сидячи та лежачи;

- стрибки із зменшенням кількості повторень або заміна їх ходьбою на місці.

Хронічні захворювання органів черевної порожнини

- стрибки та підскоки;

- тривалі вправи у положенні стоячи;

- вправи з переносом ваги;

- тривалий біг;

- вправи в положенні упору та з різким напруженням черевного пресу.

- вправи в положенні сидячи та лежачи;

- біг помірної інтенсивності з переходом на ходьбу (змішане пересування) без урахування часу;

Захворювання опорно-рухового апарату та дефекти постави

- вправи з переносом ваги;

- тривалі вправи у положенні стоячи;

- вправи з рівноваги на колоді;

- метання;

- кидки та передачі м’яча з-за голови;

- рухливі ігри великої інтенсивності;

- гра у волейбол.

- корегуючі вправи в положенні сидячи та лежачи;

- вправи біля гімнастичної стінки.

При викривленнях хребта

(за М.М. Єфименко):

- зістрибування з підвищення на жорстку опору;

- стрибки в довжину з місця;

- багатоскоки, особливо на жорсткій опорі (асфальт, бетоні, паркетній чи цементній підлозі);

- підскоки на місці чи з пересуванням;

- довготривалі пози в положенні стоячи;

- піднімання ваги; носіння ваги у вищерозміщеній руці;

- нахили чи повороти в той бік, де є викривлення;

- відносно довге висіння на перекладині, кільцях, гілці дерева;

- сон на «зручному боці» (краще спати на животі чи спині);

- сидіння за столом чи партою не за розмірами.

«Якщо людина сама стежить за своїм здоров’ям,

то важко знайти лікаря, який би знав краще про

корисне для її здоров’я, чим вона сама».

Сократ

Медичні протипоказання до занять з окремих видів спорту

з/п

Захворювання чи патологічні стани

Медичні рекомендації

1

Уроджені вади розвитку внутрішніх органів та кістково-м'язової системи.

Показано параолімпійські види спорту.

2

Порушення постави:

- спина кругла чи кругло-ввігнута;

- сколіоз ІІ – ІV ступеня

Протипоказано заняття гімнастикою, акробатикою, волейболом, баскетболом, важкою атлетикою, гандболом. Не реко-мендовано заняття велосипедним спортом, греблею, боксом. Інші види спорту не заборонено. Рекомендовано плавання, ЛФК.

3

Захворювання кістково-м'язової системи та сполучної тканини: -остеомієліти;

- остеохондропатії;

-остеохондрози

Протипоказано види спорту зі значним навантаженням на хребет (спортивна гімнастика, акробатика, волейбол, баскетбол, гандбол, важка атлетика).

4

Захворювання центральної нервової системи:

- епілепсія; - енурез; - логоневроз

Рекомендовано параолімпійські види спорту. Індивідуальний підхід.

5

Ревматичні захворювання серця (ревмокардит)

Допуск до занять не раніше, як через три роки після останнього загострення, проводити заняття під постійним наглядом лікаря протягом одного року. Індивідуальний підхід.

6

Захворювання системи кровообігу, що характеризуються рецидивуючими порушеннями функцій збудження, провідності та автоматизму серця, вродженими вадами серця, пролапсом мітрального клапана, вегето-судинними дистоніями різних типів, дисфункцією синусових вузлів, серцевими аномаліями.

Показано ЛФК

7

Підвищення систолічного артеріального тиску (вище вікової норми). Систолічний шум серця.

Допуск до занять у основній групі під постійним наглядом лікаря протягом одного року. Індивідуальний підхід.

8

Туберкульоз

Показано ЛФК

9

Хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів (бронхоектатичні захворювання, бронхіальна астма, хронічна пневмонія, бронхообструкція, наявність легенево-серцевої недостатності)

Показано ЛФК

10

Захворювання органів травлення (виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, вторинна анемія, хронічний холецистит)

Протипоказано заняття в період загострення. Допуск до занять під суворим лікарським контролем.

11

Ендокринні захворювання

Рекомендовано ЛФК

12

Еутиреоїдні стани в стадії компенсації:

- гіперплазія щитовидної залози І - ІІ ступеня;

- зоб І - ІІ ступеня без вегетативних проявів;

- гіпотиреоз у стадії компенсації І ступеня

Протипоказано важку атлетику, всі види боротьби, акробатику, спортивну гімнастику. Заняття проводити під суворим лікарським контролем.

13

Захворювання сечостатевої системи:

- хронічний пієлонефрит; - хронічний нефрит;

- дифузний пієлонефрит; - опущення нирки до 1 см

Протипоказано водні та зимові види спорту, важку атлетику, бокс, боротьбу, вправи на батуті. Суворий лікарський контроль.

14

Захворювання крові та кровотворних органів, стійкі вторинні анемії

Показано ЛФК

15

Паразитарні захворювання та хвороби шкіри і підшкірної клітковини

Протипоказано заняття спортом до повного одужання.

16

Захворювання верхніх дихальних шляхів (гнійні та змішані синусити, фронтити, рецидиви після операцій додаткових порожнин носа). Травми з перфорацією барабанних перетинок. Хронічні ураження середнього вуха з стійкими порушеннями прохідності евстахієвої труби.

Протипоказано водні та зимові види спорту, інші види спорту допускаються після одужання.

17

Хронічні гнійні ураження зовнішнього та соскоподібного відростка при компенсованій та субкомпенсованій формах.

Протипоказано водні та зимові види спорту, інші види спорту допускаються після одужання.

18

Захворювання вестибулярної системи (синдром Мен'єра, лабіринтопатія).

Показано ЛФК

«Від здоров’я дітей залежить їх духовне життя, світосприймання,

розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили».

В.О. Сухомлинський

Примітка: за статтею В. Берзіня, Л. Стасюк, М. Баранової, Р. Бевз «Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей та учнівської молоді» (ж. «Практика управління закладом освіти» № 11 (16) 2007 р.)

Порушення опорно-рухового апарату

Обсте-ження

Схематичне зображення

Опис порушення, відхилення

Огляд спереду

Під час огляду спереду звертається увага на положення голови, симетричність грудної клітки та її форму, рівень стояння сосків.

1 – правильна форма грудної клітки;

2 – сплощена або плоска;

3 – куряча;

4 – воронкоподібна;

5 - бочкоподібна

Огляд зі спини

Під час огляду зі спини звертається увага на положення голови, рівень розташування плечей і лопаток.

При сколіотичній поставі найчастіше трапляються опущені плечі, несиметричні або відсунуті лопатки внаслідок рахиту, м’язової слабкості або звички неправильно утримувати тулуб.

Огляд збоку

Під час огляду збоку відмічається ступінь сформованості природних вигинів хребта:

а – нормальна;

б – випрямлена; г – лордотична;

в – сутула; д – кіфотична.

Огляд форми ніг

Під час огляду спереду та зі спини визначається і форма ніг. При цьому дитина повинна звести п’ятки разом, носки нарізно, руки опущені.

а – нормальна форма (ноги торкаються в області п’яток, колін та внутрішньої сторони стегна);

б – Х-подібна; в – О-подібна

Огляд стопи за відбит-ком

Нормальна стопа має добре виражені склепіння на внутрішній і зовнішній її сторонах. Відхилення є ознаками розвитку плоскостопості.

а – пола стопа; в – сплощена;

б – нормальна; г – плоска.

Огляд форми ноги

При огляді ноги косолапість характеризується такими ознаками: підошовним згинанням стопи в гомілковостопному суглобі, поворотом підошовної поверхні усередину, приведення переднього відділу стопи, збільшення подовжніх зведень стоп.

Огляд

за відбит-ком стопи

Типові ознаки косолапості: запалий мізинець, який наближується до стопи; гіперопірність мізинця, коли він має неприродно великий розмір від розплющення; інтенсивність фарби чи глибина вдавлювання в передньо-зовнішній зоні стопи; розплющення переднього відділу стопи зовні; майже пряма лінія зовнішнього контуру стопи; хвилеподібна лінія внутрішнього краю стопи замість вгнутої лінії; поворот п’ятки назовні; загальна бобоподібна форма стопи.

Рекомендації щодо проведення фізичних занять та вправ з дітьми

при косолапості.

При проведенні занять з фізичної культури, ранкової гімнастики, рухливих ігор та інших форм рухової діяльності вихователю і батькам необхідно враховувати специфіку роботи з дітьми, в яких виявлена косолапість.

Проводячи таку роботу, дорослий повинен знати, чого слід уникати при косолапості, не посилюючи патології.

Необхідно виключити або звести до мінімуму такі вправи:

з/п

Назва вправи

1

стояння, ходьбу, танцювальні рухи та біг на носках

2

стояння, ходьбу і біг з розведеними всередину стопами

3

стояння і ходьбу на зовнішній стороні стопи

4

згинання підошви стопи, стимуляція м’язів підошви

5

поздовжній поворот стоп підошвами всередину

(кандидат педагогічних наук М.М. Єфименко)

Рекомендації щодо проведення фізичних занять та вправ

з дітьми при плоскостопості.

Показання

Протипоказання

Корегуюча гімнастика. Вправи на згинання і розгинання стоп та пальців стоп з використанням різних предметів (захват, прокочування, перекладання та ін.), повороти стоп всередину, колові рухи стопами.

Високе фізичне навантаження

Ходьба на носках та на п’ятках, з підгинанням та підняттям пальців стоп, на зовнішній поверхні стоп.

Ходьба на внутрішній поверхні стопи

Ходьба босоніж по килимі, піску, траві, гальці, мотузку, колоді, розпушеному ґрунті, похилій поверхні, ребристій дошці.

Довготривале статичне навантаження на стопи в одній і тій же позі (стояння, ходьба)

Переминання з ноги на ногу (перенесення ваги).

Ритмічна гімнастика

Загальнорозвиваючі вправи в положенні сидячи, лежачи.

Вихідне положення стоячи з розведеними назовні носками

Їзда на велосипеді

Біг

Рухливі ігри

Стрибки, зіскоки.

Лазіння по канату.

Ходьба на лижах, ковзанах.

Плавання («кроль»)

Показані: загартовуючі процедури для стоп (соляна доріжка, обтирання стоп, контрастне обливання стоп, теплі ванни, масажі стоп та гомілки).

Протипоказані: носіння тісного, м’якого взуття, взуття з плоскою підошвою.

Примітка: Діти з плоскостопістю відносяться до підготовчої медичної групи.

МЕДИЧНЕ МАРКУВАННЯ

Група

меблів

Позначення

Колір

Зріст дитини

(см)

Висота столу

(см)

Висота стільця

(см)

Вік дітей за ростовими групами

А

білий

до 80

34

17

до 2 років

Б

зелений

80 – 90

38

20

2 – 2 р. 8 м

В

синій

90 – 100

43

24

2 – 4 роки

Г

оранжевий

100 – 115

48

28

3 – 6 років

Д

жовтий

115 – 130

54

32

5 – 7 років

Ж

червоний

вище 130

60

36

6 – 7 років

(Санітарні правила. М – 1985 р., р. VІІ)

Примітка: висота столу – відстань від підлоги до верхньої кришки стола;

висота стільця – відстань від підлоги до кришки сидіння;

диференціація – відстань від кришки столу до кришки сидіння стільця.

Під час сидіння стілець повинен заходити під край кришки столу на 4 – 6 см.

«Здоров’я – це не тільки стан організму,

це стратегія життя».

Г. Цареградцев

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ДАНІ

Ранній вік

з/п

ПІБ дитини

Вік дитини

Довжина тіла (см)

Маса тіла (кг)

Меблі

Медичне марку-вання

Дата обстеження

висота

столу

висота стільця

1

вересень

2

грудень

3

березень

4

червень

липень

серпень

Вихователь ­­­­­­­­­_______________ Старша медсестра _______________

ІІ молодша група

з/п

ПІБ дитини

Вік дитини

Довжина тіла (см)

Маса тіла (кг)

Меблі

Медичне марку-вання

Дата обстеження

висота

столу

висота стільця

1

вересень

2

грудень

3

березень

4

червень

5

липень

6

серпень

Вихователь ­­­­­­­­­_______________ Старша медсестра _______________

Середня група

з/п

ПІБ дитини

Вік дитини

Довжина тіла (см)

Маса тіла (кг)

Меблі

Медичне марку-вання

Дата обстеження

висота

столу

висота стільця

1

вересень

2

грудень

3

березень

4

червень

5

липень

6

серпень

Вихователь ­­­­­­­­­_______________ Старша медсестра _______________

Старша група

з/п

ПІБ дитини

Вік дитини

Довжина тіла (см)

Маса тіла (кг)

Меблі

Медичне марку-вання

Дата обстеження

висота

столу

висота стільця

1

вересень

2

грудень

3

березень

4

червень

5

липень

6

серпень

Вихователь ­­­­­­­­­_______________ Старша медсестра _______________

«Без здоров’я нема багатства».

«Здоров’я всьому голова».

«Все можна купити, а здоров’я – ні».

«Без здоров’я нема щастя».

«Здоров’я – найдорожчий скарб”.

Народна мудрість

Примітка: обстеження постави проводиться щонайменше двічі на рік (вересень, лютий)

«Правильна постава необхідна для здоров’я. Погана постава

заважає циркуляції крові, здавлює нервові шляхи і призводить

до хвороби. Наша постава впливає на наш настрій і емоції

так само, як і на фізичний стан».

А. Джексон

з/п

ПІБ дитини

ОБСТЕЖЕННЯ СТОПИ

(плантографія)

Дата обсте-женння

Висновки

Медичні

рекомендації

РЕЗУЛЬТАТ ОБСТЕЖЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ

ПІБ дитини

ГОСТРОТА ЗОРУ

Діагноз

Рекомендації спеціаліста

Дата обсте-женння

V (візус)

ОД

праве око

ОS

ліве око

(за таблицею О.М. Орлової)

Примітка: обстеження гостроти зору проводиться щонайменше 2 рази на рік (вересень, лютий)

ВИЗНАЧЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОБСТЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ

ПІБ дитини

Дата огляду

Висновки

Медична група за результатами огляду

Відомості про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу

Фізкуль-турна група

Примітка: щорічне медичне обстеження

ОБЛІК ЗАХВОРЮВАНОСТІ

протягом 20_____ - 20_____ навчального року

Місяць

ПІБ дитини

Період хвороби

(з…по…)

Діагноз

Рекомендації лікаря щодо проведення фізкультурно-оздоровчої роботи

вересень

жовтень

листопад

грудень

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

Всього за рік

Карта аналізу стану організації

харчування у дошкільному навчальному закладі

Мета: _______________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Дата ________________________________________________________________________

Хто проводить аналіз _________________________________________________________

Критерії аналізу

Критерії (0-3 бали)

Аналіз

1. Документація.

1.1. Наявність нормативних документів.

1.2.План роботи ДНЗ ст. мед. сестри

1.2.Посадові інструкції ст.м/с, комірника, кухарів, завгоспа

1.3. Зошит обліку відходів

1.4. Журнал бракеражу готової продукції

1.5. Журнал обліку виконання норм

1.6.Журанл бракеражу сирої продукції

1.7.Журанл здоров’я працівників харчоблоку

1.8.Книга складського обліку

1.9. Заявка на продукти

2. Матеріально-технічні умови організації харчування.

2.1. Обладнання харчоблоку

2.2. Створення умов для збереження продуктів харчування

2.3. Забезпечення дошкільного закладу продуктами харчування

2.4. Стан технологічного, холодильного обладнання, його кількість, характеристика робочого стану

2.5. Забезпечення необхідною кількістю посуду, його маркування та використання за призначенням

3. Дотримання санітарно-гігієнічних умов організації харчування.

3.1. Виконання санітарно-гігієнічного режиму в групових приміщеннях та на харчоблоці

3.2. Наявність інструкцій щодо правил миття посуду, використання миючих засобів, технологічного обладнання тощо

4. Забезпечення дієтичним харчуванням дітей, які його потребують.

4.1.Кількість дітей

4.2. Наявність журналу дієтичного харчування

4.3.Відповідне меню

5. Організація харчування дітей пільгових категорій

5.1.Кількість дітей

5.2.Відповідне меню (для дітей чорнобильців)

6. Культура харчування дітей

6.1. Сервіровка

6.2.Використання різних методів і прийомів щодо виховання в дітей культурно-гігієнічних навичок

6.3.Організація чергування дітей

7.Якість організації харчування

7.1. Дотримання режиму харчування

7.2. Наявність меню-вивіски, графіку видачі їжі

7.3. Організація питного режиму

7.4. Різноманітність, збалансованість харчування

7.5. Дотримання технології приготування їжі

7.6. Проведення С-вітамінізації4 запис використання

7.7. Дотримання грошових та натуральних норм харчування

7.8. Правильність зберігання і дотриманням термінів реалізації продуктів

9.Робота з батьками.

9.1.Антропометричні дані

9.2.Виставки дитячого харчування;

9.3.Меню для батьків

9.4.Батьківські збори тощо

10. Робота с/медичної сестри з працівниками інших категорій.

10.1. Індивідуальні бесіди

10.2. Бесіди по санітарному мінімуму

10.3.Читання певної літератури

10.4. Семінари, відвідування інших ДНЗ

10.5. Проведення занять старшою медичною сестрою з персоналом по гігієні харчування тощо

10.6. Організація санітарно-освітньої роботи серед персоналу

11. Система контролю за станом організації харчування.

11.1. З боку адміністрації

11.2. З боку медичних працівників

11.3. З боку громадськості

11.4. Виконання пропозицій установ держсанепідслужби (акти райСЕС)

11.5. Проведення контролю за дотриманням посадових обов’язків відповідальних осіб, проходження медичних оглядів

12 Що було зроблено для покращення організації харчування.

12.1.Придбано обладнання на_________грн. ( що саме)

меблів____________________,

ремонт харчоблоку__________,

ремонт технологічного обладнання_______________,

посуду__________________

інші _____________________.

13. Оцінка ефективності харчування.

13.1. Показники здоров’я

Загальна кількість балів

Рекомендації:

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Закон України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства». – К.: Ред. журналу Дошкільне виховання, 2001, 56 ст.

  2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. керівник Кононко О. Л. - К : Світич, 2008.- 430 с.

  3. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі» / наук. керівник О. Л. Кононко. - К: Світич. 2009. – 209 с.

  4. Лист МОН України від 16.08.2010 р. № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладку».

  5. Вільчковський Е. С., Курок О. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: навч. посіб. / Суми: Університетська книга, 2011.- С. 250-256.

  6. Дитина в дошкільні роки: Програма розвитку навчання та виховання. – Запоріжжя, 2012

  7. Калуська Л.В. Здоров’я дитини в садку і в родині. Бібліотека вихователя дитячого садка. – ПП «Ранок – НТ», 2005.

  8. Здоровим будеш – все здобудеш. Бібліотека вихователя дитячого садка. – ПП «Ранок – НТ», 2005.

  9. Єфремова В.В. Система роботи з психічного розвитку дитини. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.

  10. Лохвицька Л.В, Андрющенко Т.К. Дошкільникам про основи здоров’я. – Тернопіль: Мандрівець, 2009.

  11. Лохвицька Л.В, Андрющенко Т.К. Про здоров’я треба знати, про здоров’я треба дбати. // Політра педагога. Додаток до журналу «Дошкільне виховання», 2004, № 2, ст. 20-23.

  12. Калуська Л.В. Бережи здоров’я змалку. Авторська програма формування здорового способу життя // Політра педагога, 2002, № 2.

  13. Виростаймо здоровими. Досвід роботи // Бібліотека вихователя дитячого садка, 2001, № 21, ст. 2-31.

  14. Національна доктрина розвитку освіти. // Дошкільне виховання, 2002, № 7, ст. 4-9.

  15. Денисенко Н. Освітній процес має бути здоров’язбережувальним // Дошкільне виховання. – 2007. - №7. – С.8-10.

  16. Медико-психолого-педагогическая служба в ДОУ: Организация работы / Под ред. Е.А.Каралишвили. – М.: ТЦ Сера, 2007. – 128с.

  17. Реализация оздоровительной функции образования: проблемы теории и практики: Учебно-методическое пособие / Под ред. О.И.Васильковой, В.С.Поуль, Г.Е.Челах. – Донецк: Каштан, 2008. – 168с.

  18. Інтернет ресурси:

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн