Виховна система "Райдужна країна"

Опис документу:
Сьогоднішні діти через декілька років будуть повновладними господарями життя. Учитель повинен розуміти, що в його сьогоднішній роботі зріє Завтра, набирає силу Майбутнє. Кажуть, що виховує середовище ... Відома істина. На питання, яким має бути це «середовище», відповідь однозначна - «неповторне». Неповторне в широкому сенсі слова: і унікальне, і особливе, і незамінне ... А створюється це середовище нами ж: вчителями, учнями та батьками.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ВИХОВНА СИСТЕМА «РАЙДУЖНА КРАЇНА»

«Прагнучи пізнати таємницю дитячої душі, педагогічної майстерності і науки Педагогіки, буду бачити в кожній дитині свого вчителя і вихователя».

Ш. Амонашвілі

Стрімко змінюється час, змінюється суспільство і відносини між людьми. Чим більше розвинене суспільство, тим більш значну роль відіграє в ньому виховання – найстаріше з людських справ. У давнину його вважали надзвичайним заняттям, мистецтвом з мистецтв. Адже ні в якій іншій людській діяльності підсумки не відрізняються так разюче від витрачених зусиль.

Розвиток дитини відбувається постійно, він не знає перерв, канікул або вихідних днів: він здійснюється під час праці, ігор, в побуті, в спілкуванні з людьми. Діти розвиваються в кожен момент життя так само активно, як активно вони мислять, діють, переживають події. Щоб вміло і цілеспрямовано керувати становленням дитини, необхідно чуйно ставитися до світу його думок, почуттів, вчинків, достеменно знати все, чим живе, про що мріє, знати його психологічні особливості, його оточення.

 У початковій школі діти ще маленькі, але вимагають до себе багато уваги. Прищеплене, засвоєне в перші шкільні роки, позначається на протязі всього життя. Закладене з дитинства - міцно і стійко.

Ось чому виховання відіграє таку велику роль вже з перших шкільних днів. Сьогоднішні діти через декілька років будуть повновладними господарями життя. Учитель повинен розуміти, що в його сьогоднішній роботі зріє Завтра, набирає силу Майбутнє.

Кажуть, що виховує середовище ... Відома істина. На питання, яким має бути це «середовище», відповідь однозначна - «неповторне». Неповторне в широкому сенсі слова: і унікальне, і особливе, і незамінне ... А створюється це середовище нами ж: вчителями, учнями та батьками.

Виховний процес є поступове осягнення Мудрості, Добра, Краси, Істини.

Часто згадую історію про юнака.

Дуже давно жив собі юнак, який шукав істину. Хтось підказав йому, що високо в горах є печера, у ній – глибока криниця. «Запитай цю криницю – в чому істина, і вона розповість тобі про неї»! Юнак знайшов криницю. Із неї пролунала відповідь: «Іди на майдан у своєму селищі. Там ти знайдеш те, що шукаєш». Сповнений надії, він попрямував на майдан і побачив там три маленькі крамнички. В одній – металеві вироби, у другій – деревину, у третій – тонкий дріт. Здавалося, ніщо з цього не стосується розкриття істини життя. Розчарований, він повернувся до криниці, щоб попросити пояснень, але з криниці було чути тільки луну. Юнак шукав істину далі, і поступово спогади про криницю розвіялись.

Однієї ночі, коли ясно світив повний місяць, він почув звуки чудової музики. Хтось натхненно грав на гітарі. Юнакові захотілося наблизитись та дізнатися, як народжується мелодія. Він підійшов до музики й подивився на його пальці, що танцювали по струнах, а потім почав роздивлятися саму гітару. І тоді несподівано його вразило приємне відкриття: інструмент було виготовлено з маленьких тонких дротиків – струн, металу та дерева, точнісінько таких, які він бачив колись, та не дав їм ніякого значення. Так з рештою, він зрозумів послання криниці: ми вже маємо все, чого потребуємо. Наше завдання – тільки зібрати все це докупи та використати.

З цього ми бачимо: багато що не має значення, доки ми розглядаємо тільки окремі фрагменти. Коли вони поєднуються – виникає нове цілісне розуміння.

З таких фрагментів і утворюється виховна система. Це спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного колективу, який представляє собою цілісну і упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвитку особистості та колективу.

У зв'язку з цим з'являється необхідність створення в класі системи умов, кола можливостей, своєрідного поля для тренування особової поведінки на основі демократичних норм.

Свої висновки і вчительські знахідки я спробувала викласти у вигляді моделі виховної системи класу, яку назвала «Райдужна країна».

Маленька людина приходить в школу не тільки вчитися читати, писати, рахувати, долучатися до музики, малювання, спорту. Маленька людина приходить в школу... за щастям! Вона чекає зустрічі з цікавими добрими людьми, свята і кожен день – нехай невеликого, але дива.

Учитель повинен любити своїх учнів. Але цього замало.

«Виховуй і вчи, бо ти вчитель». А значить, знай своїх учнів, поважай в кожному з них людину, вмій аналізувати, прогнозувати. «Не чекай подяки, бо будуть у тебе інші учні, а у них - інші вчителі».

«У вихованні немає головного і другорядного. Виховання – це перш за все людинознавство, це постійне духовне спілкування вихователя і учнів, це виховання людини в людині».

В. О. Сухомлинський

Сучасний виховний процес – це не тільки калейдоскоп безкінечних заходів, не тільки заохочення й співпраця, не тільки організація навчального процесу, це гармонія взаємин класного керівника – батьків – учнів, без якої не просто неможливий виховний взаємовплив, а  відсутня сама ідея виховання.

Актуальність своєї роботи вбачаю у тому, щоб виховати високоінтелектуальну та високоморальну, творчу, компетентну, працьовиту, активну, успішну, патріотичну особистість.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, дитина повинна володіти такими якостями:

  • знати своє життєве кредо, мати ціль у житті;

  • орієнтуватись у системі найрізноманітніших цінностей;

  • здійснювати відповідальний життєвий вибір;

  • самостійно і критично мислити;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;

  • грамотно працювати з інформацією;

  • бути здатною генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • бути комунікабельною, контактною у різних соціальних групах;

  • вміти самостійно працювати над розвитком духовності та інтелекту;

  • відповідально відноситись до свого здоров’я та вести здоровий спосіб життя;

  • приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію.

Основна мета виховної системи полягає у сприянні формуванню гармонійної особистості, організації життєдіяльності класного колективу засобами проектування індивідуального розвитку особистості та у задоволенні інтересів, потреб, запитів учнів, постійному підвищенні їх інтелектуального, загальнокультурного та загальноосвітнього рівня.

У своєму досвіді поєдную ідеї, які спрямовані на розвиток духовно-моральної свідомості, життєвої компетентності кожної дитини, розбудову творчого виховного простору життєдіяльності учнівського колективу через розширення взаємозв’язків учнів у школі та соціумі, збереження життя, здоров’я дітей, формування і розвитку в них мотивації до ведення здорового способу життя, моральних мотивів поведінки жити за законами духовних цінностей: гармонії, добра, краси, любові, толерантності.

Майбутнє України належить молоді. Якою буде молодь, якою буде її життєва позиція,  які  цінності  будуть  у її свідомості, таким курсом і піде наша держава.

Тому основна моя мета як класного керівника  - виховати людину гуманну, творчу, відповідальну, з активною життєвою позицією, з почуттям власної гідності, чесну, толерантну, працелюбну, людину-патріота. Тільки так можна буде розраховувати на поліпшення ситуації  в суспільстві.

Усвідомлюючи, що правильно виховати людину нелегко й дуже відповідально, що вищою цінністю є цінність особистості, я поставила собі за мету: створити гуманістичну виховну систему класу на основі громадянських та загальнолюдських цінностей.

Провідна ідея виховної системи «Райдужна країна»– виховати в школяреві людину добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії зі світом та власним сумлінням.

Завдання виховної системи класу:

  • формування в дітей цілісної і науково обґрунтованої картини світу;

  • формування громадянської самосвідомості, відповідальності за долю Батьківщини;

  • прилучення дітей до загальнолюдських цінностей, формування в них правил поведінки, адекватних даним цінностям;

  • формування креативності, творчої ініціативи, як риси особистості школяра;

  • формування самосвідомості, допомога дитині в самореалізації.

Виходячи з необхідності розвитку в дітей якостей, які допоможуть їм реалізувати себе як частину суспільства і як неповторну індивідуальність зі своїми специфічними запитами та засобами реалізації, я визначила для себе як для класного керівника такі моменти, що мають характер цільових установок і сприятимуть реалізації виховної системи класу:

  • здійснення особистісно зорієнтованого та компетентнісно спрямованого аксіологічного та акмеологічного підходів;

  • культуровідповідність та духовно-моральна орієнтація виховного процесу, які відображають національні цінності суспільства, його культурні основи та регіональну специфіку;

  • діяльнісний зміст виховання, необхідний для забезпечення гармонійного розвитку учнів, їх самовизначення стосовно вибору змісту, форм, методів і засобів виховання;

  • креативність виховного процесу, спрямовану на творчу самореалізацію дітей, посилення творчої ролі та продуктивності їхньої діяльності.

Виховна система будується на основі таких педагогічних принципів:

1. Добровільність.

(Діти беруть участь у всіх заходах на добровільній основі).

2. Принцип корисності і діяльнісного підходу.

(Під час участі у виховних заходах учні накопичують досвід колективної, групової та індивідуальної діяльності).

3. Співтворчість дітей і дорослих.

(Теми, поетапний план кожного заходу в класі опрацьовуються спільно).

4. Орієнтація не тільки на результат діяльності, але і на сам процес творчості. (Традицією класу стало висвітлення підготовки заходів у класних стіннівках).

5. Доброзичливість, безконфліктність, надання взаємодопомоги.

(З метою створення доброзичливого середовища учні проводять підготовку до заходів в групах).

6. Принцип різноманітності видів діяльності.

(Я, як класний керівник, затверджую і впроваджую різноманітні види діяльності).

7. Принцип колективного пошуку.

(Плани виховної роботи на півріччя і на наступний навчальний рік виносяться на колективне обговорення).

Форми та методи  роботи

 Система являє собою вдалий синтез принципів колективної творчої діяльності і є ефективним засобом гармонійного розвитку особистості та учнівського колективу. У виховній роботі  використовую традиційні та нетрадиційні форми роботи:

1. Години спілкування, інформування, цікаві повідомлення.

2. Творчі години, години милування, години відвертості.

3. Інтелектуальні шоу, зустрічі допитливих, вікторини, турніри, пізнавальні та творчі конкурси: дизайнерів, фантастичних проектів, антиреклам, творчих робіт.

4. Шоу-акції, виставки, маївки.

5. Колективні читання та обговорення, розв’язування ситуативних завдань, прес-бої, обмін думками, розмова по колу, поетичні струмки, дискусії.

6. Хвилинки-цікавинки, хвилинки-застереження (попередження), хвилинки-порад, моральні хвилинки, хвилинки роздумів.

7. Екскурсії, походи, подорожі.

Критерії оцінювання

Критеріями оцінювання результатів виховної системи є наступні:

1. Рівень сформованості класного колективу.

2. Результати колективних та індивідуальних психолого-педагогічних спостережень.

3. Рівень залученості учнів у колективно - творчу діяльність, у роботу активу класу.

4. Рівень стану психічного і фізичного здоров'я учнів.

5. Рівень задоволеності учнів і їх батьків виховною моделлю класу.

Очікувані результати

1. Якісний розвиток органів класного учнівського самоврядування.

2. Накопичення банку психолого-педагогічних спостережень класного колективу та учнів.

3. Підвищення мотивації учнів до навчальної та виховної діяльності.

         Створюючи виховну систему в класі, врахувала  інтереси учнів та їх батьків, можливості, традиції школи, міста, соціальне оточення.

Допомогти учням класу справитися з досить складним тягарем відповідальних завдань, що випадають на їхню долю, навчитися не пасувати перед труднощами, а з честю виходити із критичних ситуацій і при цьому завжди залишатися людиною, гідною поваги, покликана впроваджувана мною виховна система. Вона базується на принципах гуманізму, демократизму, взаєморозуміння та взаємодопомоги.

У кожній дитині я бачу Людину, вірю в неї, у її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність, тому до кожної дитини намагаюсь знайти індивідуальний підхід.

Як свідчить причта Сократа: «Три людини тягли величезні камені в місто. Піт котився з кожного з них. Одного запитали:

- Що ти робиш?

- Тягну цю прокляту ношу.

Другого запитали:

- Що ти робиш?

- Заробляю на хліб собі і своїй родині, - бадьоро відповів він.

Третій на це питання посміхнувся і сказав:

- Я будую чудовий храм, який простоїть століття на радість і втіху людям».

Ось воно різне ставлення трьох різних людей. Розмірковуючи про алгоритми успішної реалізації завдань виховання підростаючого покоління, ми повинні пам'ятати:

  • Без пам'яті - немає історії,

  • Без історії - немає культури,

  • Без культури - немає духовності,

  • Без духовності - немає виховання,

  • Без виховання - немає Людини,

  • Без людини немає Народу!

Виховання - складний і багатогранний процес. Дитина як об'єкт виховання знаходиться постійно під впливом зовнішніх факторів і людей, які його оточують.

Виховання-процес тривалий.

Головне не забувати, що кожна дитина талановита.

Виходячи з цього надзвичайно важливого для мене принципу, я вважаю за необхідне допомогти кожній дитині знайти себе, проявити, розвинути свої здібності.

«Ситуація успіху» - не самоціль, а лише додатковий стимул до самовдосконалення.

Успіх породжує подальший успіх, а невдача (дуже часто) не є для дитини стимулом для розвитку. Необхідно надати кожній дитині максимальну можливість відчути радість успіху, яскраве відчуття своєї потрібності, затребуваності, корисності.

Система розроблена на основі наступних концептуальних положень:

  • успішність учнів – необхідна умова психологічного благополуччя школярів і основа їх здоров'я;

  • успішність школярів – необхідна умова включення учнів в діяльність;

  • успішність дитини – необхідна умова соціалізації людини;

  • успішність вихованця пов'язана з опорою на вчорашній успіх, з переживанням успішності сьогодні, очікуванням, прогнозуванням, проектуванням завтрашньої радості;

  • успішність школяра – результат реальних досягнень учнів у різних видах діяльності (спорті, творчості, праці та ін.), а успіх – спосіб самоствердження і самовираження;

  • успішність – норма повноцінного життя дитини;

  • успіх – основа самооцінки, самопізнання, мрія про майбутні досягнення.

«РАЙДУЖНА КРАЇНА»

З точки зору психолого-педагогічного підходу щороку навчання в початковій школі є важливою ланкою у становленні особистості молодшого школяра. Тому кожен наступний рік спирається на результати попереднього року виховання.

З огляду на те, що дитина, приходячи в початкову школу, відчуває великі психологічні труднощі, основним виховним моментом першого року навчання стає пізнання самого себе, у власному погляді на оточуючих.

1 клас «Пізнай самого себе»

На другому році виховання закладаються моральні поняття «дружба», «турбота про близьких», «співчуття» і «милосердя».

2 клас «Вчися дружити» - на цьому етапі - головне не ти мені, а я тобі. Результат спільної діяльності - турбота не тільки про себе, а й про однолітків, близьких.

Третій рік виховання - рік становлення колективу, підпорядкування своїх інтересів його інтересам.

3 клас «Азбука колективного життя»

Четвертий рік - присвячений формуванню самостійності, правильної громадянської позиції, демократичності.

4 клас «Разом ми сила» - на завершальному етапі - від авторитарності управління до демократичності, прийом самостійних рішень, самостійний аналіз своєї діяльності, вчинків.

Передбачуваним результатом виховної системи є формування у дітей навичок самостійності: самоаналізу, самооцінки, самоврядування. Це необхідно учням при переході в середню освітню ланку. Вони повинні вміти аналізувати свою діяльність, не боятися приймати самостійно рішення, вміти відповідати за свої вчинки, передавати свій досвід своїм одноліткам.

У своїй роботі я користуюся порадами по організації дитячого самоврядування.

  • Чим більше дитячих проблем ми вирішуємо за дітей, тим більше породжуємо пасивність, тим менше шансів пробудити у них активність.

  • Треба розуміти не тільки кожну дитину, а й дитяче співтовариство в цілому.

  • Треба правильно прогнозувати розвиток відносин між дітьми і дорослими з дітьми.

  • Необхідно постійно вивчати інтереси дітей, що дозволить згуртувати учнів і розвинути їх соціальну активність.

  • Діти, які висунуті дитячим колективом в якості «ватажків», повинні відчувати повагу і підтримку педагога.

  • Вимагаючи відповідальності дітей за взяті зобов'язання перед дитячим колективом, вчитель сам повинен показувати приклад обов'язковості виконання своїх обіцянок.

  • Необхідно поважати організаторську працю дітей, емоційно підтримувати їх зусилля у вирішенні організаторських завдань.

  • Ніколи не займати позицію стороннього в справах, придуманих дітьми.

Дуже важливо бути разом з дітьми, а не поруч із ними!

Вірте в дітей, в їх здатності та можливості!

Головним завданням самоврядування я вважаю залучення кожного учня до життєдіяльності класу і школи. Для вирішення багатьох значущих питань проводяться класні збори. На початку навчального року в класі відбуваються вибори, на яких обирається глава самоврядування - мер міста і відповідальні за центри: учбовий, спортивний, господарський, діагностичний, центр дозвілля, прес-центр та інші. Кожен учень має своє доручення.

Наші спільні правила життєдіяльності:

  • Пізнай себе - це цікаво!

  • Створи себе - це необхідно!

  • Утверди себе - це можливо!

  • Прояви себе - це реально!

У своїй роботі керуюся «Десятьма заповідями виховання».

1. Головна мета виховання - щаслива людина.

2. Люби не себе в дитині, а дитину в собі.

3. Виховання без поваги - придушення.

4. Краще більше хвалити і менше лаяти. Сповідуй педагогіку успіху, вона приносить хороші результати.

5. Говори, що знаєш, роби, що вмієш; при цьому пам'ятай, що знати і вміти більше ніколи не шкідливо.

6. Діти в класі - твоє відображення; старайся постійно працювати над собою.

7. Дорожи довірою своїх вихованців, бережи дитячі таємниці, ніколи не зрадь своїх дітей.

8. Головне - зберігай молодість душі на довгі роки, тоді легше буде зрозуміти юних.

9. Не шукай чарівної палички: виховання повинно бути системним.

10. Кожна дитина, без винятку, унікальна. Вона як «дорогоцінний» камінь в «короні» класного керівника.

У своїй роботі спираюсь на закони виховання (за В. О. Сухомлинським):

  • Закон радості: геть нудьгу, посмішка на обличчях дорослих і дітей;

  • Закон краси: будь красивим сам і бережи красу навколо;

  • Закон доброти: будь чуйним і уважним до людей;

  • Закон працьовитості: працюй сам і поважай працю інших людей;

  • Закон дружби: хочеш мати друга – будь ним;

  • Закон поваги: якщо хочеш, щоб тебе поважали, – поважай інших;

  • Закон ввічливості: кожний твій вчинок відображається на інших людях; не забувай, що поряд з тобою людина;

  • Закон відповідальності: кожний повинен бачити наслідки своїх вчинків і відповідати за них.

У центрі організації навчально-виховного процесу стоїть особистість учня, його інтереси, успіхи. З самого початку роботи з класом я намагаюся створити психологічно комфортну атмосферу.

Критеріями ефективності виховної системи класу є наступні:

  • рівень вихованості учнів;

  • рівень успішності і якості знань;

  • ставлення дитини до свого «Я»;

  • рівень сформованості класного колективу;

  • моральна спрямованість особистості;

  • ступінь задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю в класі і школі,

зацікавленість і активність у загальношкільних заходах і справах.

Відповідно до даних критеріїв можуть бути використані традиційні та нетрадиційні методики вивчення результативності навчально-виховного процесу.

Вихованість - це система суспільних понять, які визначають життя людини (наприклад, відносини, бажання, цінності, вчинки).

Як же визначити рівень вихованість школярів?

У педагогічній науці немає надійних «вимірників», але можна виділити такі методи і методики як спостереження, анкетування, тести, твори, методи соціометричного вибору, ігри-діагностики, ранжування, шкалювання та інші.

Говорячи про молодших школярів, необхідно мати на увазі, перш за все вікові особливості учнів, тому що в цьому віці закладаються такі поняття:

  • інтерес до знань

  • чесність

  • чуйність

  • культура спілкування

  • відповідальність

  • організованість

  • працьовитість

  • громадська активність

Хочу познайомити вас з тими методами і методиками, які я використовую в своїй роботі.

Діагностична методика «Будинок, в якому я живу»

Я запропонувала учням намалювати на листочках паперу багатоповерховий будинок і заселити його значущими для них людьми.

Це могли бути однокласники, друзі, батьки, родичі. Але в їх житті значущими виявилися ще й тварини, які живуть поруч з ними.

У нас з'явилися такі комбінації:

- Сім'я, родичі, друзі

- Сім'я, друзі, родичі

- Сім'я, родичі, друзі, вчитель, тварини

- Сім'я, родичі, але без друзів

Дана діагностика допомагає вивчити прихильність учнів один до одного, до рідних і близьких людей, до своїх товаришів.

Методика «Герб колективу»

Після проведення виборів мера міста, розподілу доручень, ми вирішили придумати емблему нашого класу. Намалювати її треба було в певній фігурі: коло, квадрат, трикутник, прямокутник. Тут для мене було важливо, яку саме фігуру виберуть діти, тому що кожна з них – це певний символ.

Коло - символ гармонії. Дитина щиро зацікавлена в гарних міжособистісних відносинах.

Квадрат - невтомний трудівник.

Трикутник - дуже впевнена людина, яка хоче бути першою у всьому.

Прямокутник - символізує стан переходу і зміни. Дитина незадоволена тим способом життя, який веде зараз. Зайнята пошуком кращого положення.

Квадрат + коло - невтомний трудівник, який зацікавлений в гарних міжособистісних відносинах.

Прямокутник + коло - зацікавлений в гарних міжособистісних відносинах, але ще зайнятий пошуком кращого положення.

Ця методика допомогла мені визначити розуміння учнями спрямованості колективу і рівня його згуртованості.

Діагностична методика «Соціометрія»

При проведенні цієї методики пропонується відповісти на три питання. Діти повинні записати три прізвища своїх однокласників при відповіді на кожне питання.

Питання були такі:

1. Якщо ти не знаєш, що тобі задано додому, до кого з учнів класу ти можеш звернутися за роз'ясненням домашнього завдання?

2. Якщо ти займаєшся в гуртку, в якому тобі дуже цікаво, кого з учнів класу ти хотів би бачити поруч із собою?

3. Уяви собі, що ти маєш право сформувати команду космічного корабля, що відправляється на Марс. Подумай, хто з учнів класу міг би бути з тобою поруч в кораблі.

Високий - 11голосів і більше

Достатній - від 6 до 10 голосів

Середній - від 1 до 5 голосів

Низький - 0 голосів

Дана методика допомогла мені побачити дітей «зірок», «лідерів», дітей самотніх чи відкинутих, комунікабельних, популярних у класі, товариських і, навпаки, тих, в кого є труднощі в спілкуванні.

«І виховання, і освіта нероздільні. Не можна виховувати, не передаючи знання, всяке ж знання діє виховано». Л. Н. Толстой

Діагностична методика «Настрій»

На листочку діти записали предмети, які вони вивчають. Поруч з кожним предметом треба було вибрати і намалювати те обличчя, яке відповідає найчастіше настрою при вивченні цього предмета. (Радісне, байдуже, сумне)

Ця методика дозволяє побачити ставлення до вивчення окремих предметів і до навчання в цілому.

Діагностична методика «Острів Невезіння»

Я розповіла дітям, що наша школа отримала радіограму SOS з острова Невезіння. Люди, що живуть на цьому острові, страшно невдачливі. Дітям не везе в навчанні, дорослим - в роботі. У нас з вами є можливість допомогти дітям. Напишіть предмети, які заважають дітям жити весело і щасливо. Ці предмети ви визначаєте самі.

Відповіді: погана погода, війна, хвороби, злість, лінь, ненависть, невивчені уроки, неуважність, неслухняність, втома, невпевненість в собі, погані слова, вітер, дощ.

Найчастіше зустрічалися відповіді: комп'ютер, телевізор, ігри.

Тут важливо з'ясувати не тільки які предмети потраплять до списку, але і чи будуть серед цих предметів шкільні предмети.

Така методика дозволяє визначити мотиваційну цінність навчання для учня, а також виявити, що є пріоритетним, на його думку, в створенні сприятливої ​​обстановки навколо нього.

Діагностична методика «Школа майбутнього»

На листочках діти пишуть під знаком (+), то, що має бути, а під знаком (-) то, чого бути не повинно в школі майбутнього зі школи сьогоднішнього дня.

Якщо діти відносять до знаку (-) вчителя, урок, то це говорить про те, що ці поняття викликають у учня тривожність, що не сприяє формуванню позитивної навчальної мотивації.

Методика «Недописане речення»

Спрямованість особистості може бути вивчена за допомогою методу «Недописане речення».

Дітям пропонується за невеликий проміжок часу закінчити речення. Часу для завершення фрази дається, як правило, не більше 15 - 20 секунд, потім йде початок наступного речення.

  • Людина щаслива, коли ...

Притча: У одного філософа запитали, що потрібно для щастя. Він відповів, що не знає. Тоді його запитали, чи щасливий він. Філософ відповів, що він настільки зайнятий роботою, що не встигає думати про те, що нещасний. Значить, він щасливий.

Мораль: щастя - стан душі, це відсутність нещастя.

Щастя - категорія суто особиста. Міра щастя також у кожного своя.

Це залежить від характеру, темпераменту, самооцінки, потреб, віку, життєвого досвіду.

Мотив отримання знань і спілкування ми можемо побачити у відповідях на наступні питання.

  • У хорошій школі завжди ...

  • Якби я знайшов скарб, то ...

  • Якби я все міг, то я ...

  • Найголовніше в житті ...

  • Не можна прожити без ...

ВИСНОВОК

Перераховані методи і методики дозволяють отримати необхідну інформацію про розвиток особистості і рівні згуртованості класного колективу.

Результати можна використовувати при плануванні і організації як виховного так і навчального процесу.

Але що хотілося б відзначити !!!

Школа і вчителі мають важливе значення у формуванні вихованості учня, але роль сім'ї у вихованні дитини ще більше.

«Виховання зможе зробити багато, але воно не безмежне.

За допомогою щеплень можна змусити дику яблуню давати садові яблука, але ніяке мистецтво садівника не зможе змусити її приносити жолуді».

В. Г. Бєлінський.

Одним з головних принципів в моїй роботі є шанобливе ставлення до дітей, терпимість до їхніх думок, недоліків. Я за співпрацю!

Співпраця батьків, школи та дітей, організація спільної роботи, класно - сімейне проектування в нашому класі успішно реалізуються. У слові «співпраця» хороший корінь: праця. Праця повинна бути основною формою виховання. Співпрацювати - значить розділяти працю.

Ідеальний і найпродуктивніший варіант - рівноправна взаємодія класного керівника, батьків і дитини, спрямована на благополуччя останнього.

Робота з батьками є провідним напрямком у виховній системі.

Тому я виділяю наступні завдання:

  • залучати батьків до співпраці з організації виховної роботи в класі;

  • допомагати батькам у вирішенні найбільш актуальних проблем виховання;

  • сприяти підвищенню ролі та значення сім'ї в гуманістично-орієнтованому вихованні дітей.

У нашому класі учні, батьки та класний керівник - одна велика сім'я однодумців: вчимося - разом, працюємо - разом, відпочиваємо - разом. Це згуртований, організований, працелюбний, ініціативний і відповідальний колектив, який будує свою роботу на принципах самоврядування.

На перших батьківських зборах вибирається батьківський комітет. Члени батьківського комітету стають не тільки ініціаторами добрих справ в класі, але і моїми повноправними партнерами в реалізації виховної системи класу.

Залучення батьків до громадської роботи в школі розширює їхній досвід у виховній діяльності, змінює їхнє ставлення до школи. Залученість в виховний процес сприяє розумінню того, що виховання дітей - це своєрідне мистецтво, яке вимагає терпіння, а також велике бажання його пізнати. Загальні справи та інтереси згуртовують дітей і батьків, допомагають знайти мову спілкування, позитивно впливають на формування особистості дитини.

Показником результативності педагогічної роботи класного керівника з батьками є хороші відносини дітей і їх батьків до школи, бажання дитини вчитися, бути активним учасником шкільних справ.

Свою спільну діяльність з дітьми в «Райдужній країні» я проводжу за такими напрямками:

«Бульвар Знань»

(пізнавально-інформаційний напрямок)

«Вулиця Майстрів»

(трудовий і профорієнтаційний напрямок)

«Перехрестя Трьох доріг»

(історико-патріотичний та правовий напрямок)

«Площа Мистецтв»

(художньо-естетичний напрямок)

«Парк Екологічний»

(екологічно-краєзнавчий напрямок)

«Алея здоров'я»

(спортивно-оздоровчий напрямок)

Психолого-педагогічні принципи, покладені в основу моїх виховних заходів.

На чому ґрунтується ставлення учнів до проведеного заходу?

Перший принцип

Береш участь, якщо тобі цікаво, у тебе завжди є вільний вибір.

На чому ґрунтується формування референтних груп учнів?

Другий принцип

Якщо тобі цікаво, зроби так, щоб було цікаво твоєму товаришеві.

Як будуються відносини між учасниками виховного процесу?

Третій принцип

Товариш по творчій справі - це звучить гордо!

Товариші всіх справ, єднайтеся!

Товариш-педагог, товариші молодші школярі, товариші-батьки.

Як організувати спільну діяльність учасників виховного заходу?

Четвертий принцип

Це здорово, якщо ми всі разом продумуємо справу, разом її робимо, разом підводимо підсумки зробленого ...

Які знання та вміння треба при цьому мати вчителю?

Принцип п'ятий (педагогічний)

Вчитися, вчитися і вчитися ... Освоювати не тільки дидактику і методики уроку, а й методики, технології, прийоми, техніки виховної діяльності і спілкування!!!

Зупинюся окремо на кожному з цих напрямків.

Пізнавально-інформаційний напрямок «Бульвар Знань»

Різноманітні вікторини, години спілкування, пізнавальні конкурси, зустрічі допитливих, інтелектуальні шоу представляють собою форми, що реалізують пізнавально-інформаційний напрямок організації виховного середовища, мета якого дуже точно і образно можна сформулювати фразою з кіножурналу нашого дитинства, «Хочу все знати»!

З метою реалізації цього напрямку були проведені наступні заходи: турнір «Чомучок», інтелектуальна гра «Чого навчають в школі?», година спілкування «Книга - найкращий супутник твій і друг», рішення ситуативних завдань «Правила спілкування»та інші.

Трудовий і профорієнтаційний напрямок «Вулиця Майстрів»

Залучення дітей до суспільно корисної праці, прищеплення навичок самообслуговування розкриваються в переліку трудових справ і можуть бути за аналогією названі «Хочу все вміти!». Але якщо ми поставимо перед цим напрямком завдання орієнтування в сферах майбутніх професій, то мета такого напрямку може бути визначена так: «Хочу все вміти і ким я хочу і можу стати»!

Мета: вдосконалювати профорієнтаційну роботу, знайомити дітей із світом професій, прищеплювати учням любов до праці, повагу до людей різних професій, розвивати творчі здібності, сприяти самовираженню, самовдосконаленню учнів; формувати професійну грамотність та трудову компетентність.

Форми роботи: творчі конкурси, гуртки, трудові десанти, рейди, операції, книжкові лікарні, інструктажі, екскурсії на виробництво, ділові зустрічі, презентації, круглі столи, виробничі бригади, догляд за рослинами.

Тематичний зміст виховної діяльності: «Всі професії важливі, всі професії найкращі», операція «Живи, книго!», «Що означає культура навчальної праці?», «Трудова біографія моєї родини», бесіда-гра «Ким я хочу стати?», конкурс малюнків «Професії моїх батьків»

Для підтримки чистоти і порядку відрегульована система щоденного чергування в класі і в їдальні, прибирання своїх робочих місць. Учні дуже люблять доглядати за кімнатними рослинами.

Історико-патріотичний та правовий напрямок «Перехрестя Трьох доріг»

Виховання громадянина і патріота своєї країни неможливо без глибоких знань історії держави, в якій ми живемо, які приходять до нас не тільки зі сторінок книг, скільки від реального дотику до долі людей, що живуть в різні епохи. Метою цього напрямку стає позиція «Хочу бачити сьогодення і майбутнє, знаючи і розуміючи минуле»!

Мета: виховати національно свідомих громадян, патріотів, шанобливе ставлення до історії, державної символіки та духовної спадщини свого народу, почуття любові до свого рідного краю; формування громадянської зрілості та соціальної компетентності.

Форми роботи: місячник правових знань, брейн-ринги, години спілкування, диспути, телемости, дискусійні клуби, дебати, усні журнали, бесіди, анкетування.

Тематичний зміст виховної діяльності: «Закон – дороговказ у твоєму житті», «Україна – держава європейська», «Не стань жертвою торгівлі людьми», «Тероризм. Як зберегти життя в сучасному світі», «Подорож країнами Закону, Права та Моралі», «Розгойдані дзвони пам’яті», «Голодомор: почути голос крізь мовчання», «Бій під Крутами в площині сьогодення», «Державна символіка України, її історичне походження», «Україна – це наша доля», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи України», «Знаємо свої права, виконуємо обов’язки», «Я люблю Україну!», «Моя Костянтинівка», урок знань «Україна - наш спільний дім», час відвертості «Афганістан - наша пам'ять», хвилинка пам'яті «Україна пам'ятає і світ визнає», година спілкування «Прослався в століттях моє рідне місто», акція «Вічна пам'ять героям», покладання квітів до пам'ятника воїнів, загиблих в роки Великої Вітчизняної війни.

В процесі виховної роботи формується повага до Конституції, законодавства України, державної символіки. Проводиться робота по ознайомленню  дітей з Законом «Про охорону дитинства», Декларацією прав дитини та  Конвенцією ООН «Про права дитини».

Екологічно-краєзнавчий напрямок «Парк Екологічний»

Стати справжнім громадянином, краєзнавцем і «краєлюбом» - це значить знати історію, культуру нашого міста, району, розуміти, чим живе сьогодні наш край. І метою організації такого виховного спрямування можуть стати рядки з пісні «С чого починається Батьківщина?»

Заповіді

  • Вилікуй кожне поранене дерево.

  • Будь справжнім другом природи.

  • Доглядай за природою, примножуй її багатства.

  • Посади і вирости дерево, квітку, рослину.

  • Серцем і душею доторкнися до таїнств природи.

  • Не засмічуй річок, озер, колодязів і джерел, пам'ятай - доведеться води напитися.

  • Будь готовий завжди встати на захист своїх молодших братів.

Мета: виховувати дбайливе ставлення до довкілля, здатності особистості гармонійно співіснувати з природою, формувати ціннісне ставлення до неї.

Форми роботи: походи, подорожі, екскурсії, експедиції, конкурс малюнків і плакатів, екологічні тренінги, природоохоронні та екологічні акції, виставки творчих робіт, екологічні стежки, дослідницькі проекти, ігри.

Тематичний зміст виховної діяльності: подорож «В країні Квітляндії», «Вода, водиця, водичка», «Зелений паросток майбутнього», «Парки – легені міст і сіл», «Криниця, криниця, дай води напитися», «Чисте довкілля», «Нагодуй птахів», «Флора і фауна нашого краю», конкурс малюнків «Світ, в якому ми живемо», вікторина «Яку користь приносять птахи?», екологічна естафет, творча година «Живе всюди краса».

Художньо-естетичний напрямок «Площа Мистецтв»

У наш вік технічного прогресу, піклуючись про майбутнє дітей, хочеться бачити їх не тільки інформаційно-просунутими і інтелектуально розвиненими, а й чутливими.

Милосердя і доброта ... останнім часом ми частіше стали звертатися до цих слів. Ніби прозрівши, почали усвідомлювати, що найгострішим дефіцитом стали у нас сьогодні людське тепло і турбота про ближнього. Адже людина народжується і живе на Землі для того, щоб робити людям добро. Може бути, саме тому ще в старій абетці літери алфавіту позначалися найближчими людині словами:

З - «земля»,

Л - «люди»,

М - «думка»,

Д - «добро».

Азбука як би закликала: Люди Землі, Мисліть, Думайте і творіть Добро!

Прекрасне оточує нас всюди: і в природі, і в суспільстві, і в стосунках між людьми. Треба тільки його бачити, відчувати і розуміти. Паростки цього чудесного вміння закладені в кожній дитині. Розвивати їх - значить виховувати естетично.

Я намагаюся виховати в дітях сприйняття прекрасного. Звідси і назва напрямку - естетичне, а мету його я озвучу так: «Хочу пізнати світ прекрасного»!

Мета: розвивати власне ставлення до мистецтва, ерудицію, естетичні почуття, мистецькі знання; формувати здатність здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері; виховувати естетичний смак; створити таке виховне середовище, у якому кожен з моїх вихованців зміг би проявити і розвинути свої індивідуальні здібності, у тому числі художньо-естетичні; формування пізнавальної діяльності та інформаційної компетентності.

Форми роботи: перегляд науково-популярних фільмів та презентацій, театральних вистав; організація екскурсій в музеї, на виставки, галереї, до пам’яток культури та мистецтва; віртуальні екскурсії в музеї світу; уявні подорожі картинними галереями, демонстрації шедеврів мистецтва.

Тематичний зміст виховної діяльності: «Культура поведінки: ідемо до театру, музею», «Україна моя вишивана», «П’ять хвилин з мистецтвом», «Осінній дивограй», «Музичний калейдоскоп», «Дзеркало нашої душі», «Історія танцю», «Театральна палітра», година спілкування «Естетична граматика», творчі години: «Фантазії сніжинки», «Краса природи», виставки малюнків, участь в конкурсах читців, в художній самодіяльності, конкурс сніжинок, ялинок, годівниць, виготовлення дитячих збірок, екскурсії в театри і музеї.

Спортивно-оздоровчий напрямок «Алея здоров'я»

«Хочу стати веселим, міцним, здоровим і завжди готовим прийти на допомогу»! - це мета і гасло спортивно - оздоровчого спрямування.

Завдання цього напрямку: залучення дітей в різні форми спортивно-оздоровчої роботи; вироблення і зміцнення гігієнічних навичок; розширення знань про охорону здоров'я.

Форми роботи: бесіди, тренінги, зустрічі з медичними представниками, свята, конкурс малюнків і плакатів, години спілкування, показ презентацій, вікторини, інтелектуальні ігри, анкетування, просвітницька робота, консультації, аналіз виконання режиму дня учнів, батьківські збори, міні-лекція.

Тематичний зміст виховної діяльності: тренінг «Не збираюсь нікого наслідувати», станційна естафета «Веселий вагон», зустрічі з медичними представниками, ефективні руханки «Фізкультхвилинки для відпочинку», «За здоровий спосіб життя», «Я серед людей», «Неписані правила спілкування», «Толерантне спілкування», «Упевненість у собі як показник компетентності учня», «Формування навичок ефективної взаємодії», «Що псує стосунки між людьми?», «Сходинки фізичного розвитку».

Функції управління процесом виховання

Для реалізації своїх задумів за даними напрямками уявляю функції управління процесом виховання, яких дотримуюсь у своїй роботі. Я бачу її у формі долоні.

1. Аналіз

2. Планування

3. Організація

4. Контроль

5. Регулювання

А якщо стиснути долоньку в кулак, то отримаємо ... єдиний механізм управління виховним процесом.

Справи, що проводяться в різних напрямках виховної діяльності різноманітні і багатоваріантні.

Вони стають бажаними і цікавими тим, ЗАРАДИ і ДЛЯ кого вони проводяться.

Результатом своєї роботи вважаю згуртування класного колективу, створення умов, що сприяють реалізації творчого потенціалу дітей, активну участь у всіх заходах.

Виховна система - єдине ціле і всі напрямки роботи в її рамках пов'язані воєдино. Також це динамічна система, яка змінюється з часом, тому, звичайно ж, я враховую вікові зміни дітей, зміни, що відбуваються в житті школи, суспільства, класу. У всій системі роботи я намагаюся реалізувати ідею співпраці і формування сприятливого морально-психологічного клімату в колективі. Це сприяє досягненню в нашому класі позитивних результатів в навчально-виховному процесі.

ПОБАЖАННЯ ДЛЯ МОЇХ КОЛЕГ

Ми з вами робимо погоду в класі. Так давайте робити її розумно, якісно і, по можливості, сонячно!
Адже мінливий, нестійкий характер погоди в класі погано впливає на здоров'я людей, які постійно в ньому знаходяться.

Нехай вчитель буде метеорологом, який прогнозує погоду в класі.
Нехай мінливий характер носить методика викладання вашого предмета, але незмінними залишаються Ваш професіоналізм, відданість дітям і справі, проста людська порядність.
Нехай температура знань у вашому класі буде завжди плюсовою і ніколи не опускається до нуля і нижче.
Нехай вітер у вашому класі буде ласкавим і свіжим.
Хай світить у вашому класі веселка відкриттів.
Нехай мине вас град «незадовільно» і «двійок», а «дванадцятки» і успіхи ллються рікою.
Нехай ваш клас буде парником - парником любові, доброти, поваги та порядності. У такому парнику виростуть дружні, зрілі, сильні сходи. І це буде - чудовий парниковий ефект.
Нехай геомагнітне поле класу завжди буде помірно спокійним. Адже вчитель - магніт, що притягує або відштовхує учнів.
Нехай завжди у вашому класі буде багато сонячного світла.
Нехай учитель-вихователь буде в класі сонечком!!!!!

20

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розроблення і використання цифрового освітнього контенту в освітньому процесі Нової української школи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн