Виховна робота "Роль сім'ї у вихованні культурних навичок."

Опис документу:
Дуже помиляються ті батьки, які думають, що справжнє культурне виховання є обов'язком школи та суспільства, а сім'я в цій галузі нічого зробити не може. Сім'я не тільки зобов'язана якнайраніше почати культурне виховання, але й має для цього в своєму разпорядженпі великі можливості, які й повинна використати якнайкраще. Джерело: Інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Роль сім'ї у вихованні культурних навичок

Дуже помиляються ті батьки, які думають, що справжнє культурне виховання є обов'язком школи та суспільства, а сім'я в цій галузі нічого зробити не може.

Доводиться іноді спостерігати такі сім'ї, які велику увагу приділяють харчуванню дитини, її одягові, іграм і водночас переконані, що до школи дитина повинна нагулятися, набрати сил і здоров'я, а в школі вона вже доторкнеться до культури.

А насправді сім'я не тільки зобов'язана якнайраніше почати культурне виховання, але й має для цього в своєму разпорядженпі великі можливості, які й повинна використати якнайкраще.

Культурне виховання в сім'ї — справа дуже неважка, але це справедливо лише в тому разі, коли батьки не думають, що культура потрібна тільки для дитини, що виховання культурних навичок є тільки педагогічний їх обов'язок. У-тій сім'ї, де самі батьки не читають газет, книжок, не бувають у театрі або в кіно, не цікавляться виставками, музеями, зрозуміло, дуже важко культурно виховувати дитину. В цьому випадку, хоч би як батьки намагалися, в їх намаганнях буде багато нещирого й штучного, дитина відразу це побачить і відразу зрозуміє, що це не така вже й важлива справа.

І, навпаки, в тій сім'ї, в якій самі батькп живуть активнії культурним житям, де газета й книга є необхідною річчю в побуті, де питання театру та кіно зачіпає всіх за живе, там культурне виховання здійснюватиметься навіть тоді, коли батьки начебто и не думають про нього. Звідси, звичайно, не слід робити висновок, що виховання культурних звичок може йти самопливом, що це — найкраща форма роботи. Самоплив і в цій справі, як і в усякій іншій, може завдати великої шкоди, знизить якість виховання, яа-, лишить багато неясностей і помилок. Якраз самоплив буває причиною такого стану, коли батьки починають розводитп руками й питати себе: звідки це взялося?

Звідки в хлопчика або в дівчинки такі думки, такі звички? Культурне виховання буде тільки в тому разі корисне, коли воно організоване свідомо, супроводиться певним планом, правильним методом та контролем. Культурне виховання дитини повинно починатися дуже рано, коли дитині ще дуже далеко до грамотності, коли вона щойно навчилася добре бачити, чути п сяк-так говорити.

Добре розказана казка — це вже початок культурного виховання. Було б дуже бажано, щоб па книжковій полиці кожної сім'ї був збірник казок. Останнім часом вийшло багато хорошпх збірників. Для розповідання малим дітям багато казок треба, звичайно, скорочувати, змінювати мову, доводити казку до повної зрозумілості. Можливо, і батьки знають казки, які воші чули ще замолоду.ибір казки має велике значення. Насамперед треба відкинутії ті казки, в яких говоряться про нечисту силу, про чорта, про' бабу-ягу, про лісовика, водяника, русалку. Такі казки можна запропонувати дітям тільки старшого віку, коли вони вже добре озброєні проти стародавньої темної вигадки. Це озброєння дасть можливість їм побачити в казці тільки художню випадку, що приховує за образами різних потвор взагалі щось вороже н недобре щодо людини. В .молодшому ж віці образи представників нечистої сили можуть спрішматяся дитиною як реальні образи, можуть спрямувати уяву дитини в бік похмурої та лякаючої містики.

Найкращими казками для малюків завжди будуть казка про тварин.

Дуже важливе значення для розвитку дитячої уяви й широких уявлень про життя має розгляд ілюстрацій.

У молодшому віці можна допустити відвідування дітьми театру й кіно тільки у виняткових випадках і на спеціальні п'єси, для таких дітей призначені. Значний переломний момент у роботі сім'ї над вихованням культурних навичок настає під час навчання грамоти. Звичайно цей перелом відбувається вже в умовах дитячого колективу, в школі. Цей момент має велике значення в житті дитини

З навчання грамоти починається другий період дитинства — період, присвячений навчанню й набуванню знань. У цей час школа в житті дитини займає найважливіше місце, але це зовсім не значить, що батьки можуть забути про свої обов'язки й покласгл-ся тільки на школу. Якраз батьківська культробота та загальний культурний тон у сім'ї мають величезне значення для шкільної роботи дитини, для якості та енергії її навчання, для налагодження правильних стосунків з учителями, товаряіпазш і всією шкільною організацією. Саме в цей час набувають великого значення газета, книга, театр, кіно, музей, виставки та інші форліл культурного виховання. Книга. Знайомство з книгою також повинно починатися з читання вголос. І надалі, хоч би як добре була грамотна дитина, чп-тпння вголос має бути однпм з яайшярших заходів у сім'ї. Дуже бажано, щоб таке читання стало звичайним і постійним святом серед робочих буднів. При цьому, якщо спочатку читцями виступають батька, то надалі цю роботу слід передати дітям. Але як спочатку, так і потім дуже корисно, якщо таке читання відбувається не спеціально для слухач а-дитини, а в оточенні сім'ї, з розрахунком на те, що воно викличе й колективний відгук, і обмін думками. Тільки з допомогою такого колективного читання можна спрямувати читацькі смаки дитини і виробити в неї звичку критично ставитись до прочитаного.

Незалежно від читання вголос треба поступово прищеплювати дитині й охоту самій посидіти за книжкою. Самостійне читання дитини спрямовується переважно школою, особливо в старшому віці, але і; батьки .можуть дати багато користі, якщо не залишать цього читання без своєї уваги. Ця увага повинна полягати ось у чому:

а) слід контролювати самий добір літератури, бо ще й тепер доводиться спостерігати, як наші діти тримають у руках книжки, що невідомо звідки прийшлп;

б) батьки повинні знати, як дитина читає книжку; особливо треба боятися безглуздого ковтання сторінки за сторінкою, безвольного стеження тільки за зовнішньою цікавістю книжки, за тим, що називається фабулою;

в) нарешті, слід привчати дитину- бережливо ставитися до книжки. Багато батьків занадто скромні з своєму ставленні до кнпжкгг. Воші вважають, що для цього треба спеціально вчитися, бути спеціалістом-книжником. Це не так. Як показав досвід вивчення нашого радянського читача, наші люди вміють чудово розбиратися в книзі, дуже часто анітрохи не гірше від присяжних критиків. В усякому разі з усіх питань, що стосуються книжок, можна дістати консультацію вчителя або бібліотекаря, і в такій консультації ніхто ніколи не відмовить.

Кіно. У наші часи кіно в наймогутнішим фактором виховання не тільки дітей, але й дорослих. Насамперед батьки повниш звернути увагу на саме ставлення дитини до кіно. Доводиться іноді бачити, як кіпо стає головним змістом жпття дитини, коли вона через кіно забуває про інші свої обов'язки, про шкільну роботу, не проминав жодної картини, на кіно витрачає всі свої кишенькові гроші і нааіть гроші, які крадькома бере в сім'ї". враження: вона «дивиться» і тільки; художні враження в неї пробігають поверхово, не зачіпаючи особистості, не викликаючи думок, не висуваючи перед нею ніяких питань. Користь від такого відвідування кіло дуже незначна, а іноді вона обертається на велику шкоду. ТоіМу треба, щоб батьки і щодо кіно виявляли спрямовуючу увагу і постійне керівництво дитиною.

обговорення й висловлювання в сім'ї, батьки повинні добиватися, щоб і дитина висловила про нього свою дужку, розповіла, що їй сподобалось, що не сподобалось, що справило сильне враження. Якщо при цьому батьки побачать, що дитину захоплюють тільки зовнішні події, цікавіш сюжет, історія пригод того чи іншого героя, то ЕОНИ повинні одннм-двома запитаннями Театр. Усе, сказане про кіно, можна віднести й до театру. Але театр далеко частіше подає теми, непосильні і для інтелекту, і для почуття дитини. Такі спектаклі, як «Отелло» або «Анна Каретна», слід визнати абсолютно протипоказаними для середнього віку. З великого обережністю треба рекомендувати й відвідування дітьми деяких балетів. У нашому суспільстві цього досягають насамперед забороною дітям входити в театри на вечірні спектаклі до певного віку.

Питання вибору театральної п'єси не становить труднощів, бо в нас у багатьох містах є спеціальні театри для дітей та спеціальний репертуар. Відвідування цих театрів — явище дуже бажане. П'єса в театрі вимагає від дитини серйознішого і тривалішого напруження уваги, з цього погляду театр далеко складніший, ніж кіно.

Музеї та виставки. Майже в кожному місті в нас є якші-яебудь музей або галерея. В деяких містах дуже багато музеїв, але батьки рідко користуються ними. А тим часом музей, виставки, галерея — дуже важливий виховний засіб

Усіма способами сім'я повинна підтримувати інтерес до спорту. Але треба стежити, щоб цей інтерес не став інтересом спостерігача-уболівальннка Крім прогулянок і спорту, в сім'ї можливі такі форми культурного виховання: влаштування домашніх спектаклів, випуск стінгазети, ведення щоденників, організація листування з друзями, участь дітей у політичних кампаніях, участь дітей в упорядкуванні будинку, організація дітей у дворі, зустрічей, ігор, прогулянок тощо.

В усіх видах, домашнього культурного виховання треба розрізняти не тільки зміст його, але й форми. В кожній роботі треба добиватися якнайбільшої активності дітей, треба виховувати не тільки вміння дивитися й слухати, але й уміння бажати, хотіти, добиватися, прагнути перемоги, переборювати перешкоди, втягані товаришів і молодших дітей. Водночас такий активний метод мавсупроводжуватися увагою до товаришів, відсутністю найменшої чванливості, хвастощів.

З допомогою найрізноманітніших методів культурну роботу в сім'ї можна зробити дуже цікавою і важливою, такою, що матиме велике значення для виховання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.