ТЕМА. Планета «Жива природа».
МЕТА. Вчити бачити дітей прекрасне навколо себe, ознайомити з поняттям «жива природа», розвивати їх світогляд, пам'ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, виховувати любов та бережливе ставлення до природи.
ХІД ЗАНЯТТЯ.
Вчитель.
Дорогі діти! Сьогодні ми з вами завiтаємо в гостi на велику-велику планету, яка називається «Жива природа». Ви згодні?
Діти. Так.
Вчитель. Послухайте вірш В.Косовского
ГАРМОНІЯ.
У природі-рівновага,
Всім приділена увага:
Заєць має довгі ноги,
Maє цап копита й роги,
Сокіл в лапах має силу,
Стриж в польотшвидкокрилий.
Черепаха не втiкає,
Бо надійний панцир має
В їжачка колюча шуба,
Їжака i вовк не скуба.
Не вмирали ще вiд спеки
Ні воронн, нiлелеки,
Бо в природі є водиця
Полети-скупайсь, напийся.
Сніг мете, мороз лютує -
Лис у хутрi не бідує
Все навколо замерзає –
Цап про чоботи не дбає
Ні сороки, ні синиці
Не вдягають рукавиці
І птахи, і звірі, й квіти
У природі вільні діти.
Всіх природа не забула,
Bсix до себе пригорнула.
Сонце світить, сонце сяє,
Пестить землю, зігріває,
Землю щедру і багату -
Велетенську нашу хату.
Все візьмемо до уваги,
Не порушим рівноваги.
Вчитель. Діти, скажіть, що таке жива природа?
Вчитель. Правильно. Жива природа-це все живе, що знаходиться навколо нас. Це ліси, поля, різні тварини, рослини, птахи, комахи.I майже всі діти, приносять нам користь. I тому ми повинні їх любити і вони, берегти. Може, хтось скаже, яку користь приносять дерева? Правильно, молодці!
Послухайте казочку про дерева. Про те, яку вони приносять користь. I чому їх не можна кривдити.
КАЗКА «ПРО ДЕРЕВА ТА ВІТЕР»
У затінку гіллястих дерев люди викопали дві криниці-велику й маленьку. З великої криниці брали воду бабуся, дідусь і малий Петрик.
3 маленької криниці пила воду пташка. Пив зайчик. Пила куріпка з дітками. Пила й кізочка з козенятами. Приходила пити й корівка з телятком.
Як тут було гарно. Коли прилітав сюди вітер, то дуже сердився. Ніколи не міг вiн спокійно перелітати через дерева . «Ту-ууу» Як він налiтав на дерева! Як нагинав їх додолу!
А коли прилітав вітер iз дощовою хмарою, то йому також було важко перемайнути через дерева. I завжди цей вітер віддавав майже всю воду.
Та ось дерева зрубали.
Тепер ніхто не затримував дощового вітру. І він ніс воду далі.
А коли до криниць прилітав вітер- суховій, то щоразу забирав воду.
І що ж ? Обидві криниці висохли. І дідусь, і бабуся, і малий Петрик зосталися без води. Навколо все засохло.
Плакала пташка. Плакав зайчик. Курiпочки помирали від спраги. Козеня не мало де напитись. Телятко теж.
Якось прийшов лiсiвник і сказав : «Дерева тримають вологу. Без дерев не буде води». I тодi вийшли дiти і стали гуртом садити дерева. Швидко молоді деревця поприймалися і почали рости.
Через багато років виросли нові дерева.Знову гув вітер,нагинав дерева додолу, але вони не піддавалися.
I коли прилітав вітер з дощовою хмарою, дерева спиняли його i забирали воду.
Скоро у великій і малій криницях знову було повно води.Знову приходили по воду і раділи, що вона є.
І звірятка, і пташки теж тiшилися. Вони весело танцювали навколо своєї кринички. Буде тепер що їсти й пити! І деревам спасибі за те, що вони бережуть воду!
(О.Секора)
Вчитель.
- Ви так уважно слухали. Вам сподобалося? Але запам'ятайте, діти, що дерева не тільки бережуть воду, а й очищають повітря, вони своїм листям поглинають вуглець, а виділяють кисень, яким ми з вами дихаємо. Ліс- це легені нашої планети.Діти, а хто з вас посадив хоч одне деревце?Я думаю що за своє життя ви посадите ще не одне дерево. Ніколи не ламайте гілок, не палiть сiрники в лiсi.
- Дiти, а яку ж користь приносять птахи?
Діти. - (Зменшують кількість шкідників).
Вчитель. - А яких ви знаєте птахів?
Відгадайте загадку.
Швидко скрiзь цей птах лiтас,
Безліч комашок з'їдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас вiн не зимує.
-Так, це ластівка.Ластівка-це символ домовитості, господарчий порадник (приносить щастя дому, де поселилась).Ось послухайте порадник вірш «Ластівка».
Ти знов защебетала
У мене під вікном.
Ізвирiю вернувшись,
Клопочеться гніздом.
А там же вiчне літо,
Цвіте,як божий рай.
Чого ж вернулась знову,
Ти в мiй журливий край?
-Хоч літо там і сяє,
Любіше тут менi!
Така квітчаста, пишна
Вкраїна навесні.
Така квітчаста, люба,
Що в тім краю-раю.
Все бачу я хатинку
I там гнiздечко в'ю.
(Борис Грінченко)
ВЧИТЕЛЬ. З ластівкою пов'язанi народні прикмети.
УЧЕНЬ.
Ластівки повернуться рано-буде довге і тепле літо. відлетять рано-холодна зима.
Ластівки прилетіли - незабаром грім загримить.
Ластівка весну розпочинає, а соловей - лiто закінчує.
Прилетіли ластівки - поспішай закінчувати сівбу.
ВЧИТЕЛЬ. Про ластівку є легенда.
Колись на землi жив страшний змій, який живився кров'ю тварин. Змій послав комара куштувати у тварин кров; язик у комара на той час був довший, ніж тепер. Комар, помандрувавши по світу, повідомив змія, що найсолодша кров У коня. Змій посилає його на пошуки вдруге. Через якийсь час комар прилітає і каже, що людська кров солодша за кров усіх тварин на світі. Не встиг комар скінчити мови, як до нього прилетіла ластівка й відірвала в нього язик, що він не говорив про людину. Комар злетів і запищав. Змій розгнівався на ластівку і схопив її за хвіст. Ластівка вирвалась рук Змія, лишивши в них середину хвоста. І залишився хвіст назавжди в такому вигляді, в якому він нині є ...
ВЧИТЕЛЬ. А ось послухайте повір'я про ластівку.
• Якщо ластівки залишають яку-небудь місцевість, то там слід чекати мору людей. Звиті ластівками і в будинку віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається за грiх.
• Побашивши першу ластівку, вмиваються, щоб не мати на обличi веснянок.
• Яєць ластівки чіпати не можна, бо будуть веснянки.
• Як хто хоче зігнати ряботиння з лиця, то треба, як перший раз навесні побачиш ластівку, тричі сказати « Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай менiбiлянки!»
• Як узяти в руки ластівку, то на голові будуть струпи.
• Коли ластівка скупалась, то вже можна купатися.
• Не можна скидати ластівʼяче гніздо, бо той, хто скине, буде рябий.
• Ластівки крали цвяхи в жидів, коли вони розпинали Спасителя, а томугрiх виганяти ластівок з-під дахів і турбувати.
ВЧИТЕЛЬ. Щоб позбутися веснянок, кидають камінцем услід за першими ластівками й промовляють:
Ластівко, ластівко!
На тобі веснянки.
Дай менiбiлянки!
ВЧИТЕЛЬ.А тепер вiдгадайте загадку.
Вночі гуляє, а вдень спочиває.
Має круглі очі, бачить серед ночі!
(Сова)
-Діти, а хто бачив сову? А хто скаже, яку користь вона приносить?
Існує повір'я
• Коли сова кричить, то це вона віщує якусь небезпеку.
• Сова сміється - замiж хтось вийде.
• Як сова кричить - дівчина приведе дитину.
ВЧИТЕЛЬ. Про сову складено багато скоромовок. Ось деякі з них:
• Суне сова свої слова.
• Яка сова, такi й слова.
• Сiла сова з совенятами в совиній долині.
ВЧИТЕЛЬ.Діти, відгадайте:
• Хто має носик долото, ним з під кори комах виймає, про здоров'я лісу дбас?
( Дятел)
• Вірно людям я служу, їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю.
• Хоч я не молоток-по дереву вдаряю,
Кожнісінький куток обстежити бажаю.
• В'ється, стука молоток, поправляє нам садок.
ВЧИТЕЛЬ.Існують повір'я i про дятла:
• Як дятел довбає стіну в будинку, то це не комах, не шашіль вiн шукає, а віщує господареві смерть.
• Кажуть, якби послухать уночі коло дятлового гнiзда, то можна почути, як він стогне. То в нього голова болить, від того що він цілий день клював.
ВЧИТЕЛЬ. Діти відгадайте загадки:
• Довгонога, чорно-бiла, у гніздо на хату сіла,
Довгим дзьобом, знай, стукоче,ніби щось сказати хоче.
-Де ж це ти була ?
-Далеко!
- Як зовуть тебе? (Лелека)
• Летів птах через дах,
Сів на воротях у червоних чоботях.
• Які ноги, такий ніс, по болоту ходить скрізь
Хату на хаті має,жабам рахунок знає.
ВЧИТЕЛЬ.Цей птах дуже популярний у багатьох країнах,бо свої гнізда будує біля людського житла,де для них спеціально споруджують сідала.Білий лелека-перелітний птах.Але на Землі їх зменшується тому ,що ці птахи живляться на заболочених ділянках чи на берегах водойм. А водойми ці бувають забруднені різними домішками. Бiлi лелеки -давні супутники людини,символ домашнього вогнища та родинного житла, тому їх збереження є нашим обов'язком.
Про лелек е такі народні прикмети.
• Якщо лелека стоїть на двох ногах і трясе крилами, а дзьоб ховас i пiд них -до негоди.
ВЧИТЕЛЬ.Послухайте такий переказ про лелек.
«До лелеки на Україні ставляться майже як до священного птаха. Двір, де є гніздо лелеки, вважається щасливим, саме село, в якому є хоч одне гніздо лелеки , - застрахованим від « великої тучі з бурею» (мабуть,тому що лелека мостить своє гніздо на високому й зовсім відкритому і незахищеному мiсцi ). Не тiльки розорити гніздо лелеки- великий грiх, а, навiть, полохати їх .За розорення гнізда лелека мстить тим, що приносить вогняну головешку і підпалює хату».
УЧЕНЬ.Я розкажу вам таке повір'я: «Чорногуз.(Лелека .)»
Як де є чорногуз у селi , то не треба його яйця видирать, а то як видереш то він полетить та десь вiзьме головешку, та й запалить хату. I так його гріх займати, бо де він є, там ніколи не буде велика хмара з бурею. З
Благовіщенням пов'язане повір'я: в цей день чорногуз мас обов'язково знести бодай одне яйце. Проте, для домашньої птиці свято не приносило особливої радостi; господарi намагалися не брати яєць з кубел, бо якщо доторкнутися до них рукою, то начеб то вилуплюватимуться курчата з двома головами. Більше того, якщо корова чи овечка приносили приплід на Благовіщення, то деякі селяни одразу ж різали його, « бо з таких добра не ждати».
ВЧИТЕЛЬ. Ознайомтеся з закличками до чорногуза. Весною, коли лелеки летять, діти проказують.
Чорногузе, дядьку,
Зроби менi хатку,
I ставок, і млинок,
I цибулi грядку!
ВЧИТЕЛЬ.-Діти, а ви знаєте, що птахи сіють лiс?
Насіння і кісточки ягід, якi вони з'їли, не переварюються, і потім розносяться птахами по різних місцях. Тому треба оберігати птахів. Робити для них годiвниці.
Ви знаете, що багато рослин і тварин занесені до Червоної книги і тепер ми можемо зустріти їх тільки в заповідниках.Один з таких птахів - це лебідь.Вiн сильний птах. Між лебедями часто бувають бiйки за дiлянку для будівництва гнiзда. Лебідь може збити з ніг навiть людину. Лебедi дуже вiрнi один одному, тому існує вислів «лебедина вірність».
В Японії на одному острові навіть збудовано пам'ятник лебедю. На цьому невисокому острові школа розтошована якраз на березі озера, на яке щорiчно прилітають зимувати лебедi. Так було і в 1961 році, але тоді один птах виявився хворим . Навесні цей птах не зміг летіти і учні зробили для нього бiля школи ставок Цього лебедя назвали жiночим iм'ям -Озятта. Птах швидко звик до своїх маленьких друзiв, брав iз рук їжу .Три роки він прожив бiля школи, і у 1964 році загинув. Тоді батьки і учні навік вирішили зберегти пам'ять про Озятту . Усiм селищем люди зібрали кошти і спорудили пам'ятник.
Але цей пам'ятник не лише йому, а всiм лебедям, якi прилітають з нашої країни в Японію і прикрашають ïхнi озера.
Цей пам'ятник - символ краси . Увіковічнення і збереження i цих прекрасних птахів. Він ще раз нагадує людям що природу потрібно зберігати вiд вимирання і знищення.
ВЧИТЕЛЬ: А тепер діти послухайте прикмети, які стосуються лебедів.
Лебідь - летить до снiгу, а гусь-до дощу.
Лебеді летять пiзно у теплі краї - осiнь буде тривалою,теплою.
Якщо лебедi пiзно вiдлiтають на південь - буде тепла осінь,рано-холодна; влаштовують гнiзда на високих місцях-буде дощова весна(низькi мiсця будуть пiд водою ).
В природу iз добром іди,
Вона ж тобі - як мати.
Змайструй шпаківню,посади
Калину біля хати.
Й пташки на рiзнi голоси
Співатимуть для тебе,
I в краплях чистої роси
Побачиш чисте небо.
Й вiддячить за добро тобі
Земля теплом родинним.
Люби і бережи її,
Будь гiдним її сином.
ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ
Діти,що вам найбільше сподобалось?
Що вразило?
Що схвилювало?
ВИСНОВОК
Охорона природи- обов'язок кожної людини. Успіх у цій справі залежить перш за все, від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності вміння і звички постійно , на кожному кроці оберігати рідну природу, лікувати як в ней не , допускати нових.
В своїй роботі я намагаюся здійснювати екологічне виховання в різних напрямках: на уроках, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної цих виховних заходів тощо.
Я хочу, щоб мої учні відповідальними і в повсякденному житті спроможні реалізувати до болі простий і доступний кожному із нас постулат : « Не нашкодь довкіллю, яке є твоїм домом, частиною тебе самого.»
Виховні засоби якими я володію, ефективні. Про це свідчить те що під час екскурсій у природу дiти чуйно ставилися до навколишньої природи. Без потреби не топтали, не рвали навіть травинки ,не знищували мурашники, не завдавали шкоди і болю найменший живій істоті.
Сьогодні , в часи становлення нашої державності, ми все частіше звертаємося до її величності Природи, нашого вічного дому, якому, як сказав поет В.Романюк:
Людської треба доброти,
щоб цвiт з'явився на калині
Щоб ночі в ранок перейти
щоб соловейко тьохкав - нинi,
природі, звiрові, людині,
людської треба доброти.
На виховання такої доброти, на виховання екологічної культури i спрямовую я свою роботу. В своїй роботі я прагну формувати необхідні загальнi норми дитячих вчинків, які могли б регулювати взаємини людей з рослинами і тваринами; без яких наші стосунки носять однобокий характер. Я прагну закріпити в дітей найкращі риси людяності у ставленні до природи щоб сформувати позитивне ставлення до навчання, активізую допитливість дітей.
ЛІТЕРАТУРА
С.БілоусУроки з екологічного виховання. //iдна школа, 1997 №6,c, 70
Є.Бойко. Екологічні ігри //Початкова школа, 1997 № 3, с.16
М.А.Воїнственський. Птахи.-К.: Радянська школа, 1984.-сю17-18
К.Гаркава. Використання ігрових методик в екологічному вихованні// Початкова освіта.-2000.-№4 .с.53
3.Запорожан. Екологія в початковій школі. «Абетка », 1999. -с. 112
В.В.Куйбіда .Т.Т.Куйбіда Екологія (хрестоматія ); Переяслав Хмельницький : -1993 -с.133-136
Є.А.Писарчук,Екологічне виховання учнів //Радянська школа 1990 c.148
О.В.Химинець. Проблеми екологічного виховання в школі Ужгород 1995,c.212
