Виховна бесіда: Уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Опис документу:
Мета: надати знання про основні принципи безпечного щодення під час контакту з вибухонебезпечними предметами; навчити надавати першу допомогу при ураженні; формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховна справа: Уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Мета: надати знання про основні принципи безпечного щодення під час контакту з вибухонебезпечними предметами;

навчити надавати першу допомогу при ураженні;

формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Заняття проводиться у формі бесіди.

Хід бесіди:

В наш час людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. А чи можна зробити своє життя безпечним? Для цього невідємною частиною вашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоровя і життя, здоровя і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, робоче місце, довкілля.

Для того, щоб виникла небезпечна ситуація, необхідна певна причина або умова, за якої можлива загроза стає справжньою. Дуже часто причиною виникнення небезпечної ситуації стають нерозумні дії самої людини. Тож кожен має бути добре обізнаним у прихованій небезпеці деяких предметів, із якими він стикається в побутових ситуаціях.

Перше питання: ми все частіше чуємо про нещасні випадки від вибухів побутового газу. Прокоментуйте цю ситуацію.

Відповідь: побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.

Друге питання: як запобігти цим нещасним випадкам при користуванні побутовим газом?

Відповідь: у помешканні можуть бути такі газові прилади: плита з духовкою, колонка для нагрівання води, котел для обігріву будинку. Кожне приміщення, де є газовий прилад, має бути обладнане справною вентиляцією. Слід памятати про правила безпеки:

-крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички;

-не залишати без нагляду ввімкнену газову плиту, бо конфорку може загасити протягом;

-не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку тощо, бо це може призвести до пожежі;

-не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;

-у разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.

Викладач, вчитель: всі ви, напевно, знаєте, що вибухонебезпечні предмети час від часу нагадують про себе. Вибухонебезпечними предметами в наші дні можна вважати будь-яку речовину або предмет, які здатні вибухати й завдавати чимало біди тим, хто не вміє з ними поводитись.

Третє питання: розкажіть, як слід поводитися з вибухонебезпечними предметами і що до них належить?»

Відповідь: До вибухонебезпечних предметів належать:

-вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

Боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

-ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки;

Саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати, детонатори. Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів. За допомогою спецзасобів виявляються і знешкоджуються такі предмети.

Четверте питання: чи згодні ви з думкою про те, що вибухонебезпечні предмети – це не тільки бомби, снаряди, міни, гранати часів Великої Вітчизняної війни?

Викладач, вчитель: сьогодні щонайпильнішу увагу приділяють піротехнічним засобам: петардам, хлопавкам, бенгальським вогням, ракетницям.

Новорічні та Різдвяні свята полюбляють і діти, і дорослі. Чомусь побутує думка, що справжнє свято не може обійтись без звукових та світлових ефектів у вигляді феєрверків, петард, салютів. На жаль, рідко хто задумується над тим, яку небезпеку приховують у собі піротехнічні вироби побутового призначення. Така іграшка може призвести до небезпечних і тяжких наслідків. Невміле та неграмотне використання піротехнічних виробів іноді призводить до непередбачуваних ситуацій: палаючі ракети залітають на балкони квартир, розбивають шибки вікон у будинках. Унаслідок необережного поводження з петардами трапляються нещасні випадки, під час яких чимало людей, а особливо дітей, отримують травми очей, опіки рук тощо. На жаль, інколи ці міні-вибухоне-безпечні предмети можна побачити і в дитячих руках. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок, без очей тощо.

П’яте питання: які ще предмети є вибухонебезпечними?

Відповідь: вибухонебезпечними можуть бути й балони з-під природного газу, кисню, ацетилену тощо. Нерідко учні граються з хімічними речовинами, які здатні вибухати. Діти інколи не розуміють, що проводити досліди й експериментувати з невідомою речовиною досить небезпечно. Такі досліди або експерименти дуже часто закінчуються бідою, внаслідок чого, і це в кращому разі, дитина потрапляє до лікарні. Проте відомо чимало випадків, коли ці ігри закінчувалися смертю. Аерозольні балончики, якими ми користуємося в побуті – лак для волосся, засоби від тарганів,- так само є вибухонебезпечними.

На небезпечних предметах, як правило, є такі застережні знаки.

Легкозаймиста          Вибухова речовина       Отруйна речовина

Поводитися з вибухонебезпечними предметами слід дуже обережно:

-не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;

-не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;

-не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби, - це може призвести до спалаху чи вибуху.

Викладач, вчитель: інколи ви можете натрапити на незнайомі предмети. У жодному разі не беріть їх у руки, як би цікаво вам не було. Вони можуть бути небезпечними. Помітивши річ без господаря, обов'язково зверніться до працівника міліції або іншої посадової особи, зателефонуйте машиністові метро, повідомте водія автобуса (тролейбуса, трамвая). Не чіпайте знахідки, відійдіть від неї якнайдалі.

Шосте питання: час від часу, особливо напередодні свят, з’являються повідомлення про травми, отримані внаслідок порушення правил використання піротехнічних виробів чи інших вибухонебезпечних предметів: це опіки, травми очей, навіть травматична ампутація кінцівок. Якщо лихо трапилось, як допомогти постраждалому?

Відповідь: найнебезпечнішими є травми, що супроводжуються артеріальною кровотечею. При артеріальній кровотечі варто передавити ушкоджену артерію пальцями вище місця поранення, накласти джгут вище місця поранення,та закрити рану стерильною пов’язкою.

Моделювання допомоги потерпілому при артеріальній кровотечі.

Накладення джгута.

1.Гумовий джгут розтягнути і накласти так, щоб його витки розташовувалися поряд, не защемляючи при цьому шкіру.

2.Перший оберт накладати туго, другий – з меншим натягом, інші – з мінімальним.

3.Зафіксувати кінці гумового джгута.

4.Записати точний час накладення джгута, записку прикріпити до джгута.

Викладач,вчитель: ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Внаслідок цього виникає ситуація, небезпечна для життя і здоров’я людини. Та якщо ви вже потрапили у таку ситуацію, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації та якомога швидше повідомити про те, що трапилося, рятувальні служби.

Ми сподіваємося, що ви добре засвоїли правила безпечної поведінки і «Пам’ятка», яку зараз отримаєте, допоможе вам захистити своє здоров’я та життя, зробить ваше щодення безпечним.

П а м я т к а

Безпека щоденного життя

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами:

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:

  1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей.

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.

4. У жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). У такому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Правила електробезпеки:

  • -перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;

-виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;

  • -вимикаючи електроприлад. не смикати його з а шнур;

-не доторкайся до оголених проводів;

-не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками;

-не допускати перегрівання електроприладів;

-не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;

-не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.

Правила безпеки під час користування газонебезпечними приладами:

  • -крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи запальнички;

-не залишати без нагляду ввімкнену газову плиту;

-не залишати на ввімкненій плиті без нагляду чайник, сковорідку тощо;

-не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;

-у разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.

Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії:

  • -усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.

-усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях;

-ніколи не змішувати хімічні речовини.

Правила безпеки при користуванні побутовими вибухонебезпечними предметами:

  • -не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;

-не можна розбирати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;

-не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби;

-не можна вдихати пари всіх цих речовин, бо можна отруїтися і отримати опіки;

-не можна гасити водою пожежу легкозаймистих речовин, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.

Правила безпеки під час пожежі:

  • -якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот;

-якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;

-якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;

-щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;

-відкрити вікно та покликати на допомогу;

-якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру, якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, зателефонувати 101;

-невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Ефективні комунікації (soft skills) учителя з батьками»
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн