«Створення умов формування у дітей – дошкільнят гуманного ставлення до оточуючих»
У дошкільному віці створюються щонайсприятливіші умови для морального розвитку дітей. У цей час розширюється й перебудовується система взаємовідносин дитини з дорослими і однолітками, ускладнюються види діяльності, виникає спільна з однолітками діяльність. Дитина пильно приглядається до світу дорослих, починаючи виділяти у ньому стосунки між людьми.
Провідним способом діяльності стає сюжетно-рольова гра, де дитина моделює способи поведінки, дії, взаємовідносини дорослих. У ній на перший план висовуються відносини для людей, сенс їх праці. Виконуючи ролі, дитина навчається діяти у відповідність до моральних норм, прийнятих у людському суспільстві.
Моральний розвиток дошкільника включає три взаємозалежні сфери. У сфері моральних знань, суджень, уявлень, тобто когнітивної сфери, діти опановують різними сторонами громадськості моральної свідомості, і розуміння моральних вимог, критеріїв моральної оцінки. Дитина навчається добровільно слідувати нормам моралі, навіть коли її порушення пов’язане з особистою вигодою і малюк певний безкарності. Отже, оволодівши моральною поведінкою, дитина здатна зробити правильний моральний вибір не так на словах, а як дією. У сфері морально-цінних переживань в дитини складаються морально-цінні й морально-схвалювані ставлення до інших. Так в дитини формуються провини, здатність враховувати їх, співчуття чужим бідам і радощам, і навіть переживання провини у разі порушення норм.
Всі моральні норми характеризуються тим, що вони закріплюють соціальний спосіб поведінки, який дошкільнята висловлюють так: «Не можна обманювати дорослих», «Маленьких не можна кривдити» тощо. Тобто діти констатують, що можна, а що не можна робити. Про сформованість розуміння моральної норми можна говорити, у тому випадку, якщо вона пояснює, чому норму необхідно дотримуватися.
Для старшого дошкільника дедалі більшу роль починають відігравати інтереси, бажання інших людей. Діти цього віку вживають у мові слова, які позначають моральні якості та її антиподи (добрий, забіяка, чесний, ябеда тощо), але пов’язують його з конкретною ситуацією із власного досвіду. Невипадково однією з негативних рис у дошкільника вважається жадібність, адже таки головною причиною конфліктів між дітьми полягає у тому, що кожен хоче привабливий предмет. Якщо іграшка недоступна, то дитина переживає сильні негативні емоції. У старшому дошкільному віці розвиток моральних оцінок нерозривно пов’язаний з тим, як дорослий оцінює вчинки дітей. Старший дошкільник стає ініціатором розмов з батьками та вихователями, тему яких можна визначити так: «Що таке добре, що таке погано».
У віці 3-5 років в дітей складаються етичні еталони-образці, які містять більш-менш узагальнене уявлення про позитивну чи негативну поведінку життєвих ситуацій. Дошкільник співвідносить свою поведінку лише з конкретним дорослим. Тобто зовнішній зразок поведінки дорослого переходить у внутрішній план, розширюючи можливості морального розвитку особистості. У дошкільному віці моральні уявлення дошкільника впливають на його повсякденне життя. У реальному житті дитина демонструє спроби здійснювати моральні дії та розв’язувати конфлікти, проявляючи емоційну спрямованість на оточуючих.
У віці 5-7 років дошкільнята переходять від стихійної моральності до свідомої. Їх моральна норма починає виступати як регулятор відносин між людьми. Старший дошкільник розуміє, що норму необхідно дотримуватися, щоб колективна діяльність була успішною. Необхідність в зовнішньому контролю над дотриманням норми із боку дорослого відпадає. Поведінка дитини стає моральною навіть за відсутності дорослого. Отже, розвиток моральних суджень і оцінок необхідний, але цього замало для морального розвитку. Головне – створити умови, коли норма моралі почне регулювати реальну поведінку дитини, тобто встановити зв’язок між моральною свідомістю і моральною поведінкою. Взаємозв’язок моральної свідомості власної поведінки встановлюється тоді, коли дитину тренують в моральних вчинках, ставлять у ситуацію морального вибору, коли вона сама вирішує, що робити: піти на прогулянку чи допомогти дорослому; з’їсти цукерку самому чи віднести мамі; погратися новою іграшкою чи поділитися нею з молодшими. Роблячи вибір на користь дотримання норми, долаючи одномоментні бажання і поступаючись власним інтересам на користь іншого, аби порадувати його, дитина насолоджується від того, що зробила правильно. Поступово така поведінка стає звичкою і виникає потреба дотримуватися норми.
Отже, особливостями морального розвитку дітей у дошкільному віці є:
у дітей з віком складаються перші моральні судження з оцінкою, початкове розуміння громадського сенсу моральної норми;
зростає дієвість моральних уявлень;
виникає свідома моральність, тобто поведінка дитини починає опосередковуватися моральною нормою.
