Сценарій поетичного вечору, мета якого поглибити знання студентів (учнів 10-12 класів) з мистецьких зв’язків між українською літературою та античністю; сприяти розвитку читацького смаку та інтересу до вивчення літератури в загальносвітовому мистецькому вимірі.
Слово викладача: Антична література – література Стародавньої Греції та Стародавнього Риму – це справжня колиска європейської цивілізації; її художня довершеність, розмаїта проблематика, філософічність, тонкий психологізм та увага до людини не могли не вплинути на творчість майбутніх поколінь. Сьогодні ми, разом із студентами, проілюструємо вплив античності на українську лірику, довівши вкотре нерозривність культурного зв’язку України та Європи.
Ведуча1: Вітаю, шановна аудиторіє! На нашому сьогоднішньому вечорі поезії «Відлуння античності в українській ліриці» ми, з одного боку, ще раз перегорнемо сторінки античної літератури, а з іншого – матимемо змогу оцінити беззаперечну довершеність української літератури.
Ведуча2: Українська література від найдавніших часів, часів Київської Русі, розвивалася в тісному зв’язку з літературою античності, адже видатні українські постаті вивчали грецькі й латинські тексти часто в оригіналі.
Ведуча1: Академік Олександр Іванович Білецький слушно зауважує: «Важко показати серед літературної спадщини, залишеної нам старим світом, хоч одного визначного письменника, творчість якого не була б так чи так зв’язана з античною поезією. Одні користувалися її образами, розвиваючи і збагачуючи їх новим змістом, другі переймали в спадщину її форми, треті вчилися в античних письменників пошани до людини і людського розуму, уміння вивчати й художньо узагальнювати дійсність».
Ведуча2: То ж почнемо нашу мандрівку античним відлунням найперше від міфів.
