На пеньку сидить Вовк і плаче. Під музику заходить Фея.
Фея :Вовчику, ти чому такий сумний ? Подивись, як гарно довкола. Усміхнись !
Вовк :Злий я, злий ! які ще усмішки ? Добре тобі ! Он яка гарна та привітна. А я …
Заглянь до будь якої казки. Побачиш, який я там злий та недобрий Брррр……
І друзів у мене нема, всі мене бояться, бо я злий. У-У-У….
Фея : А хочеш мою пораду ? Стань другом для когось, і сам будеш другом.
Вовк : Та я не вмію…
Фея : А я тобі допоможу ! Я відправлю тебе по казковим стежинкам, де зустрінуть тебе герої різних казок. І якщо ти нікого не образиш, і всі твої вчинки будуть добрими – тоді ти станеш хорошим, добрим вовчиком.
Вовк : Тоді я побіг…
Фея : Не поспішай, це нелегко, але допоможе тобі у цьому мій чарівний дзвіночок. Прислухайся до нього, як тільки він задзвенить – зупинись, і подумай над своїм вчинком.
Вовк : Дякую тобі.
