Для творчості Лесі Українки саме поняття щастя є однією з головних тем. Хоча саме “щастя” для поетеси є досить похмурим та безрадісним.
Наприклад у поезії “Я знала ,що будуть сльози,мука...” висловлюється недосяжність щастя у образі квітки папороті : “Може, хутко прийде -година,коли в сльозах побачу — що я навік зів”яла ,помарніла,- і квітка щастя раз назавжди зникла ,- як легендарний папороті цвіт”
У поезії “Хто дасть моїм очам потоки сліз?” зображено щастя як яскраве, але швидкоплинне, явища.
«А в серденьку твоєму квіт весняний,- то білий, то рожевий, то червоний, - віночком зацвіте, і той віночок - заквітчає те щастя молоде, - що поцілунком визволяє серце” .
