Вчимо дітей бути здоровими (тести до творів із здоров’язбережувальною тематикою для 2-4 класів)

Опис документу:
ЛІКИ ВІД ПРОСТУДИВ.О.Сухомлинський, СМІТНИКВ.О.Сухомлинський, КАЗКА ПРО ДІВЧИНКУ МАРІЙКУ ТА БАБУСЮ ГІГІЄНУВ. Шахненко, ВУШКА НЕ ЧУЮТЬСолтис-Смирнова Марія Петрівна, ТРЕБА ЇСТИ Солтис-Смирнова Марія Петрівна і т.д.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ВЧИМО ДІТЕЙ БУТИ ЗДОРОВИМИ

(тести до творів із здоров’язбережувальною тематикою)

ЛІКИ ВІД ПРОСТУДИВ.О.Сухомлинський

Недавно бабуся прислала найулюбленіше моє малинове варення. У листі написала: «Посилаю моєму любому онукові малинове варення. Він, я знаю, часто простуджується, а воно дуже добре простуду лікує».

Хотів я це варення відразу ж покуштувати, та мама не дає.

  • От коли захворієш, тоді й будеш його їсти!

«Ну, коли так, — думаю, — то треба швиденько захворіти».

Увечері відчинив я в своїй кімнаті вікно і так всю ніч проспав.

Вранці поміряв температуру, а вона — нормальна.

Що робити? Другого дня рано-вранці вибіг я в самих трусах на балкон і давай фіззарядку робити...

Знову зміряв температуру — знову нормальна.

Щоранку фіззарядку роблю, холодною водою обливаюся, а простуди все нема та й нема...

От біда! Минулого місяця двічі простужувався, та варення не було, тепер варення є — простуди немає!

Мама, й та здивувалася:

  • Ти дивись, який молодець став!

І з радості мене варенням почастувала. Так що я його, мабуть, так з’їм, без простуди.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Навіщо бабуся прислала малинове варення своєму онукові?

  • щоб поласував;

  • щоб простуду лікував;

  • щоб мама спекла торт.

  1. Що вирішив зробити хлопчик, аби покуштувати варення?

  • простудитися;

  • попросити у бабусі ще варення;

  • з’їсти без дозволу мами.

  1. Як онук почав спати?

  • зарання лягав і пізно вставав;

  • з відчиненим вікном;

  • спав надворі.

4)Що робив хлопчик вранці?

  • робив зарядку, обливався холодною водою;

  • бігав до річки купатися;

  • займався спортом на шкільному майданчику.

  1. Допиши:

  1. Хлопчик хотів захворіти, бо ___________________________

_________________________________________________________________

  1. Хлопчик сам собі міряв температуру, щоб ________________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, чому ж хлопчик не міг захворіти?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

СМІТНИКВ.О.Сухомлинський

Зіна вчиться уже у другому класі. Мама хоче, щоб Зіна була в неї помічницею. Вона сказала:

  • Зіно, щодня будеш хату підмітати. А сміття на смітник виносити.

Стала Зіна щодня хату підмітати. Але не захотілося їй виносити сміття, бо смітник далеко. Подивилася Зіна на смітник, огороджений низьким тином, та й вирішила: можна ж сміття під шафу підмітати.

Підмете Зіна в хаті, а сміття — під шафу. ІІІафа біля її ліжка стоїть.

Прийшла раз Зіна з школи, бачить, сидять тато і мама. Взяли мама з татом шафу, перенесли на друге місце. Там, де стояла шафа, лежить купа сміття.

Опустила голову Зіна, почервоніла.

Приніс батько з двору парканчик і ставить його коло сміття.

  • Що ви робите, тату? — питає Зіна.

  • Та смітник треба ж загородити. Тепер смітник буде в нас у хаті.

Ставить тато паркан і ліжко Зіни огороджує разом із смітником.

Заплакала Зіна і просить:

  • Ой, таточку, не робіть цього, я винесу сміття! Не хочу, щоб ліжко моє біля смітника стояло.

Зіна взяла відро й винесла сміття аж за город, на смітник, потім помила підлогу і подумала: «Справедливо старі люди підмітили, що лінивий двічі робить».

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Мама хотіла, щоб Зіна стала у неїким?

  • красунею;

  • помічницею;

  • відмінницею.

  1. Як часто Зіна повинна була підмітати хату?

  • через день;

  • щосуботи;

  • щодня.

  1. Що Зіна робила із сміттям?

  • змітала під шафу;

  • виносила на смітник;

  • збирала у мішок.

  1. Де знаходилася шафа?

у кімнаті батьків:

біля Зіниного ліжка;

на ґанку.

  1. Допиши:

  1. Батьки відсунули шафу, тому що ________________________

__________________________________________________________________

  1. Зіна, побачивши купу сміття, опустила голову, бо __________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, як Зіни стосуються слова «Ледачий двічі робить»?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

КАЗКА ПРО ДІВЧИНКУ МАРІЙКУ

ТА БАБУСЮ ГІГІЄНУВ. Шахненко

Десь-колись у якомусь царстві жили-були тато, мама, дівчинка Марійка та бабуся Гігієна. Тато і мама працювали в полі, а Марійка залишалася вдома з бабусею.

Вранці, коли Марійка прокидалася, бабуся говорила:

Марійко, прибери свою постіль, зроби зарядку, вмийся холодною водою і сідай снідати.

Коли Марійка відмовлялася від манної каші або молока, хапала зі столу печиво і збиралася без сніданку бігти на вулицю, де на дівчинку вже чекали подружки, бабуся зупиняла її:

Спочатку поїж, а потім підеш гратися, — говорила вона. — Щоб рости,

необхідно їсти.

Завжди перед їдою бабуся примушувала Марійку мити руки, їжу подавала в чистому і гарному посуді. А коли Марійка поспішала, бабуся говорила:

За столом не поспішай, від їжі, яку ковтають поспіхом, мало користі.

Марійка побоювалася бабусі і тому слухалася. Та якось під час вечері, коли

Марійка розкрила цікаву книгу, бабуся заперечила;

Марійко, не читай за столом: погано засвоюватиметься їжа.

Дівчинка кинула книгу і зіскочила зі стільця:

Не хочу, не буду! Набридло! Житиму, як хочу! — кричала Марійка. Налила в брудну склянку молока, з'їла немите яблуко і пішла до своєї кімнати.

Вночі Марійка почула голосні крики і вереск. У спальні стрибали комашки, таргани, бактерії та віруси. Марійка злякано спитала:

Хто ви?

До неї підійшов один із них і відповів: —Я великий король Вірус Дванадцятий!

Але він був не схожий на короля. Його корону обплутало павутиння, він весь був у сажі. З його бороди звисали макарони. А червона сорочка була заплямована варенням.

Це добре, що ти врешті позбулася прискіпливої бабусі Гігієни. Тепер твоїми друзями будемо ми — бактерії та віруси.

Марійка відчула гострий біль у животі. Голова її пашіла і була дуже важкою.

Бабусю, — тихо покликала Марійка. Але ніхто не відгукнувся. Тільки з темних куточків на неї повзли бактерії та віруси, а попереду був король — Вірус Дванадцятий....

Марійка занедужала. Вночі викликали «швидку допомогу». Наступного ранку дівчинка не пішла гуляти.

Вона хворіла. Лікарі за допомогою ліків боролися з бактеріями та вірусами. І коли ліки перемогли, дівчинка змогла виходити на подвір'я.

Після хвороби Марійка стала слухатися бабусю Гігієну: прибирала постіль, підтримувала чистоту в кімнаті, робила зарядку, вмивалася холодною водою, мила перед їдою руки, виконувала її поради і більше не хворіла.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Хто жив з дівчинкою Марійкою?

  • тато і мама;

  • мама та бабуся Гігієна;

  • тато, мама та бабуся Гігієна.

2)Хто Марійці нагадував прибирати свою постіль, робити зарядку та вмиватися холодною водою перед сніданком?

  • мама і тато:

  • мама;

  • бабуся Гігієна.

  1. Чому бабуся просила дівчинку не поспішати їсти за столом?

  • бо від їжі, яку ковтають поспіхом, мало користі;

бо їжа швидко закінчиться;

  • бо дівчинка дуже бруднилася.

  1. Бабуся казала: «Марійко, не читай за столом, бо…»:

забрудниться книжка;

мама з татом сваритимуть;

погано засвоюватиметься їжа.

  1. Допиши:

  1. Марійка розгнівалась на бабусю, тому що ________________

__________________________________________________________________

  1. Дівчинка занедужала, бо _______________________________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, які ще корисні поради давала бабуся Гігієна дівчинці Марійці?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВУШКА НЕ ЧУЮТЬСолтис-Смирнова Марія Петрівна

Маленьку Христинку недаремно називали дзиґою. Дівчинка не могла всидіти на місці і трьох хвилин.

Тільки у водичці непосида могла бути довго. Тим більше, що у ванній з нею плавали рибки і каченята.

Тому головною проблемою мами було обстригання нігтиків і чищення вушок.

Жінка з першою проблемою згодом розібралась: нігтики з ножичками гралися, коли крихітка спала.

А почистити дівчинці вушка ніяк не виходило. Коли мама брала доцю на колінка, а в руках з'являлась паличка з ваткою, маленька починала плакати і вириватися.

Ну як же їй почистити вушка?

Так Христинка і втікала від ватної палички місяць.

Аж поки одного ранку...

Дівчинка прокинулася з хорошим настроєм.

Вона покликала маму, але не почула свого голосу.

  • Доброго ранку, малесенька, — лагідно сказала жінка, підходячи до ліжечка.

Але крихітка цього не почула.

Та й вушка почали чомусь боліти.

Тепер Христинка вже не усміхалась — вона ручками закрила вушка, і почала тихенько плакати.

  • Доцю, що трапилось?

Але маленька нічого не чула, тому й відповісти не могла.

Мама взяла дівчинку на ручки і почала її заспокоювати. Але її завжди жвава донечка плакала і тримала ручки на вушках.

  • Вушка болять? — спитала жінка.

Коли вона сіла з Христинкою на крісло і взяла ватну паличку, маленька вже не виривалась.

Матуся акуратно почала чистити крихітні вушка.

Дівчинка сиділа дуже тихенько. Вушка переставали боліти, а мамине лагідне: «Ось так, ти молодець», — вже добре було чути.

  • Бачиш, а ти боялась. Це ж зовсім не боляче, — сказала мама, як закінчила.

Радісна Христинка взяла маму за ручку, і вони пішли в кухню — маленька захотіла їсти.

А після сніданку на неї чекали стільки іграшок!

Відтоді дівчинка взагалі не боялась чистити вушка.

От тільки хай нігтики зникають у сні.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

1)Чому маленьку Христинку називали дзиґою?

  • дівчинка була дуже маленька;

  • дівчинка не могла всидіти на місці і трьох хвилин;

  • дівчинка любила одягати кольорове вбрання.

2)Що з дівчинкою плавало у ванній, коли та купалася?

  • рибки і каченята;

  • гусочка з гусенятами;

  • рибки і гусенята.

3)Коли мама зрізала донечці нігтики?

  • коли мала спала;

  • коли її міцно тримав тато;

  • коли Христинка їла цукерку.

4)Скільки часу Христинка втікала від ватної палички?

  • тиждень;

  • три дні;

  • місяць.

  1. Допиши:

  1. У дівчинки почали боліти вушка, тому що_______________________

__________________________________________________________________

2) Мама здогадалася, що у Христинки болять вушка, бо _____________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, що ще змінилося у поведінці дівчинки?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТРЕБА ЇСТИ Солтис-Смирнова Марія Петрівна

Аніта знову встала з-за столу не поснідавши.

Доцю, не виростеш! — попередив татко, який сьогодні лишився на господарстві разом з крихіткою.

Не хочу, — і манюня склала ручки перед собою, ще й губки надула.

  • А якщо животик розболиться?

Та дівчинка вже не слухала, вона спішила у дитячу, до іграшок.

Погравшись, погулявши з татком на майданчику, спостерігаючи за кицьками, які під будинком по черзі то гріли на сонечку животики, то перегони влаштовували, татко з донечкою прийшли додому.

Матуся саме розлила по тарілках борщик.

Аніта сіла за стіл. З'їла ложок п’ять:

Я наїлась!

  • Мало, — сказала матуся. — Давай ще трохи.

Але дівчинка вже була в дверях і повертатися не збиралась.

Батьки переглянулись і пішли вкладати малечу спати.

Вечеря, сніданок, обід, підвечірок все йшло за одним сценарієм: їсти маленька не хотіла.

Навіть на фрукти не дивилась.

Минуло кілька днів. Вона разом із бабусею вийшла на вечірню прогулянку і зустріла Толю — свого сусіда. А він так виріс, що крихітка, яка ще місяць назад була однакового з ним росту, зараз виявилась на голову майже нижчою.

Навіть коти, здавалось, діставали їй до плеча. Вони дивились на Аніту із засторогою: «Не чіпай наших хвостів, бо ми будемо захищатися!».Хоча дівчинка до цього ніколи не тягала котячих хвостиків.

Ці тваринки їй подобались і вона просто їх гладила.

Аж тут до неї ще й сорока підлетіла. Велика така. Блискітку на сукні побачила, думала відірвати і не змогла. Але з упертості не відпустила, потягнула маленьку за собою.

  • Бабусю! — закричала Аніта.

Від лавочки бабця прибігла і налякала пташку.

Чогось всі підросли. А я ні, — засмучено прошепотіла крихітка.

  • Бо їси мало. Ми ж тобі казали, що рости перестанеш так.

Аніта повернулась до бабусі:

  • Щось я зголодніла. Пішли додому вечеряти.

З того часу дівчинка їла нормально. Все, що мама на тарілку клала. Чи майже все.

І швидко виросла, а собаки, коти і сороки з воронами її більше не лякали.

 

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Яка проблема була у Аніти?

  • дівчинка не хотіла гратися;

  • дівчинка не хотіла їсти;

  • дівчинка не хотіла ходити в дитсадок.

  1. Скільки ложок борщу з’їла дівчинка?

  • п’ять;

  • десять;

  • жодної.

  1. Як дівчинка ставилася до фруктів?

  • навіть не дивилася на них;

  • їла щодня;

  • їла, але із слізьми.

  1. Де дівчинка з бабусею зустріли свого сусіда Толю?

  • удень в магазині;

  • вранці біля ставка;

  • на вечірній прогулянці.

  1. Допиши:

  1. Побачивши Толю, дівчинка дуже здивувалася, бо _________

_________________________________________________________________

  1. Бабуся прибігла на допомогу дівчинці тоді, коли__________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, чому дівчинка захотіла вечеряти? ____________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЩО РОМКО ЇВ?Оксана Іваненко

Ромко тільки декілька днів тому почав ходити до дитячого садка, і все йому там нове та дивне і не так, як дома.

Дома він собі сам бігає, а мама біля печі порається, пере білизну, і шиє, батько на роботі, і ніхто не звертає не нього уваги; захоче їсти – підбіжить, мама дасть що-небудь, він зі шматком знов на подвір’я, на вулицю, і тільки вже ввечері й мама, і батько вільні. Мама ж лякається, що такий замурзаний та брудний він за день робиться.

А в садку все інакше: і їдять, і гуляють, і займаються в свій час. І перед сніданком, перед обідом усім вихователька наказує руки мити. І ніяк не може звикнути до цього Ромко.

  • Нащо воно це потрібно, – думає він, – та й набридає воно, – все мий та мий.

Вже декілька разів помічала вихователька, що Ромко з брудними руками за стіл сідав.

  • Ромку, що це ти їси, – питає раз, – та ще таке смачне, що й пальці облизуєш?

  • Хліб з маслом, – поважно відповів Ромко.

  • А ще що?

  • Як що? Більше нічого.

  • А в руках у тебе що є?

  • Нічого немає. Сама булка.

Підняла вона тоді Ромкову руку вгору, а вона аж чорна, бо грався ній перед сніданням з дітьми – копали землю, будували залізницю.

  • Он бачиш, скільки бруду, а ти його їси. А знаєш, це ж усе малесенькі-малесенькі тварини під твоїми нігтями та на пальцях. От ходімо, я тобі їх у таке скло збільшувальне покажу, а то їх простим оком не видно – надто малі. Від цих тварин у тебе всякі хвороби будуть.

Взяла за руку, повела в іншу кімнату, а там на столі така штука стоїть – мікроскоп зветься. Вихователька зрізала кінчик брудного нігтя у Ромка, поклала на маленьке скло і показала в мікроскоп.

  • Ой-ой-ой – вони всі рухаються, живуть, це в мене під нігтями було...

  • Ото ж то й є, і разом з хлібом до тебе в рот і у шлунок потрапляють, бо ти рук не миєш.

Як заплаче Ромко:

  • Я боюся! – кричить.

  • Заспокоїла його вихователька, а з того часу і в садку, і вдома Ромко завжди перед їжею руки миє.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Яким хлопчик увечері повертався додому?

  • замурзаним та брудним;

  • заплаканим;

  • чистим.

  1. До чого не міг звикнути у дитсадку Ромко?

  • вдень лягати спати;

  • гратися з дівчатками;

  • мити руки перед їдою.

  1. Що робив хлопчик у дитсадку, коли замурзав руки?

  • з дітьми копали землю, будували залізницю;

  • допомагав пересаджувати квіти;

  • збирав листочки .

  1. З допомогою якого приладу Ромко побачив на руках мікроби?

  • мікроскоп;

  • калейдоскоп;

  • дзеркало.

  1. Допиши:

  1. Ромко злякався і заплакав у дитсадку, бо __________________

__________________________________________________________________

  1. Якби хлопчик не навчився мити руки перед їдою, то ________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, як змінилася поведінка хлопчика вдома?________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ОВОЧЕВА КАЗКА

На городі ще стояв вранішній туман і сонячні промінчики виблискували в холодних краплях осінньої роси, коли пожовклий Кущ Картоплі потягся своїм сухим віттям і промовив сам до себе:

  • Благодать... Як гарно навкруги! Я найщасливіший кущ картоплі! Я найгарніший, найсмачніший і найкорисніший на світі! Із мене можна безліч страв приготувати! Від пихи кілька його картоплинок з’явилися з-під землі і заблищали на сонці.

  • Ой, найгарніший озвався, – почулося поряд, – от я – так, моїй вроді позаздрять декотрі. І вітамінів в мені багато. Хто мене їсть, в того завжди рум’яні щічки і добрий зір, – скоромовкою промовила Морквочка і підправила свій зелений чубчик.

Кущ Картоплі зневажливо пхикнув, а з дальнього кутка городу почулося:

Якщо ви, шановні, про користь говорите, то ми, ось, – найкорисніші і найнеобхідніші. – «Якщо у вас нежить - ми допоможемо, грип і застуду враз переможемо», – заспівали Часник із Цибулею і весело засміялися, – і, до речі, нас кладуть у салат, суп, борщ, печеню, котлети. – «Без нас не обійдеться жодна страва! Часник і Цибуля - найкраща приправа!», – знов заспівали друзі і, задоволені собою, обійнялися і затанцювали.

  • І я корисний, – пробубонів Червоний Бурячок, – не повірите, з мене навіть квас роблять...

  • А я? Я? Про мене забули? Як не соромно! - зарепетувала Капуста, що росла поряд з Бурячком, – як квасити – то капусту, вареники – то з капустою, заб’ються – і то капусту прикладають, а згадати – то ні!

На городі знявся галас, розпочалася суперечка. Навіть зеленкуватий Помідор, самотній і печальний, якого залишили дозрівати, запекло доводив всім свою перевагу. І тільки кроки Господині, які почулися здалеку, змусили замовкнути овочеву братію.

Господиня вийшла на город і посміхнулася красі, що буяла навкруги. Потім швидко і вправно вона почала наповнювати велику корзину стиглими овочами. Там опинилися Картопля і Морква, Буряк і Капуста, Цибулька і Часник, навіть маленький Помідорчик теж потрапив до хазяйчиної корзини. Вони тихо перешіптувалися, продовжуючи суперечку, а Господиня тим часом поставила казан води і налаштувалася варити... борщ. Звичайний борщ, кожен овоч в якому, наповнений силою природи і насичений чистими дощами і яскравим промінням Сонця. Скільки ж користі, скільки сил і здоров’я міститься в цій простій українській страві! Скоро хата наповнилася чудовим незрівнянним ароматом. Господиня скуштувала борщику і посміхнулася – сма-а-кота!

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Як хвалив себе Кущ Картоплі?

  • Я найпахучіший кущ на світі!

  • Я найгарніший, найсмачніший і найкорисніший на світі!

  • Я найзеленіший кущ на городі!

  1. «Найкраща приправа!», – так про себе говорили:

  • Часник і Цибуля;

  • Хрін і Редька;

  • Помідор і Морква.

  1. Який овоч казав, що від нього рум’яні щічки і добрий зір?

  • Морква;

  • Буряк;

  • Капуста.

  1. Червоний Буряк хвалився, що з нього готують:

  • борщ;

  • квас;

  • салат.

  1. Допиши:

  1. 1) Овочі перестали сваритися, бо________________ _____________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2) Капуста образилася, тому що ______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поміркуй, чи правильно поводили себе овочі?

_________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВОЛОССЯ ТА НІГТІОлексій Дорохов

Чи доводилося тобі влітку ловити маленьких, вертких ящірок?

Схопиш таку крихітку, а вона вигнеться, шарпне й зникне в траві. У твоїх руках залишиться тільки її довгий хвостик. А ящірка втече, зробившись відразу ледь не вдвічі коротшою.

Але не хвилюйся.

Якщо ти зустрінеш її того ж літа знову, то побачиш, що в неї виріс хвостик, не гірший ніж загублений.

Такою дивовижною властивістю володіють не тільки ящірки. Краб, наприклад, без жалю залишає ворогу свою велику клешню, і в нього відростає інша. А ледачий тритон-оксолотль може загубити під час бою лапу і при цьому не дуже засмутитися. Виросте точнісінько така ж нова.

У людей, на жаль, ноги та руки заново не виростають. Але дещо наш організм також уміє відновлювати.

Як би коротко не підстриг тебе перукар машинкою «під нуль», мине тиждень-другий, і твоя голова спочатку покриється пушком, потім щіточкою «їжачка», а ще за місяць на ній буде така ж копиця волосся, яка була до стрижки.

Те ж відбувається і з нігтями. Скільки їх не обрізай, вони виростають знову. А вони такі ж живі частини тіла, як руки чи ноги, пальці чи вуха.

Але не тільки нігті й волосся, ще багато чого змінюється в твоєму організмі постійно. І відбувається це так непомітно, що ти й не здогадуєшся.

Кожні декілька місяців ти повністю оновлюєш поверхневий шар своєї шкіри. Її найдрібніші частини весь час відмирають і відпадають, як сиплеться восени пожовкле листя з дерев. Їм на зміну поступово виростають нові.

Кров, яка біжить судинами твого тіла, оновлюється цілком за кожні сто тринадцять днів.

Але наш організм уміє здійснювати і складніший ремонт.

Ось, скажімо, ти стругав палицю і ненароком ударив гострим ножиком по руці, та так невдало, що відбив маленький шматочок пальця. Тобі промили ранку, змазали її йодом (попекло, мабуть, добряче!) і наклали пов’язку.

За декілька днів пов’язку зняли, і ти побачив, що ранка затягнулася рожевою шкіркою. А за місяць ушкоджений палець знову стане таким, яким був раніше. Тільки слабенький рожевий шрамик буде нагадувати тепер про загоєну ранку.

Так що ящірці можеш не заздрити.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Якщо ящірка залишає хвоста, то вона стає:

  • вдвічі коротшою;

  • втричі коротшою;

  • майже такою самою.

  1. Що у людини легко і безболісно відростає?

  • нігті;

  • волосся;

  • нігті і волосся.

  1. За який час оновлюється кров людини?

  • кожні сто тринадцять днів;

  • щомісяця;

  • через два роки.

  1. Із чого в людини весь час відмирають і відпадаютьнайдрібніші частини?

  • із волосся;

  • із шкіри;

  • із нігтів.

  1. Допиши:

  1. Ящірка залишає хвіст, бо _______________________________

__________________________________________________________________

  1. Щоб порізаний палець загоївся, потрібно__________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поміркуй, чому наш організм уміє «сам себе ремонтувати»?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЧИ ВМІЄШ ТИ ХОДИТИ?О.Светлов.

  • Чи вмієш ти ходити? — запитав якось тато.

Дивне запитання. Все життя ходжу, бігаю і раптом:чи вмію я ходити?

  • А чи вмієш ти стояти? А сидіти умієш?

Якби про це запитав не тато, а хтось із хлопців, я б йому відповів! Знав би він, як жартувати.

А татові я промовчав.

  • Правильно, що мовчиш,— засміявся тато.— Ану пройдись по кімнаті, я подивлюсь.

  • Можу й пройтись.

  • Я так і знав,— сказав тато,— ти зовсім не вмієш ходити. Ну що це за хода? І що це за постава? Ти схожий...— тато взяв і намалював величезний знак питання.

  • Ось на що ти схожий. Голова в тебе опущена, ніби ти голку шукаєш на підлозі, спина зігнута, плечі звисають.Ну, а ходиш як? Човгаєш ногами, ніби дідусь.

  • Дивно,— здивувався я.— До цього часу я нічого не помічав.

Від тата я почув, що хода залежить від постави, а поставою називається те, як людина тримає себе, коли йде або сидить.

  • Гарну поставу в себе,— пояснив тато,— поступово виробляє сама людина. Для цього треба стежити за собою, не горбитися, голову тримати прямо, а плечі трохи відводити назад. Коли в людини гарна хода, постава, то всім приємно дивитися. Та справа не тільки в цьому. Неправильна хода, постава приносять велику шкоду здоров’ю.

Тут я вже зовсім здивувався:

  • Як це здоров’я може залежати від ходи і постави?

  • Нічого дивного,— пояснив тато.— Якщо ти звик ходити згорбившись, у тебе викривляється хребет, а серце, легені і живіт стискуються. Вони відчувають себе так само погано, як людина в переповненому автобусі. Подумай сам, чи зможуть вони працювати нормально в такому стані? Звичайно, ні.

Сидіти правильно теж не всі уміють. Якщо ти сидітимеш так, що будеш спиратися на край парти, то твоєму серцю і легеням доведеться дуже важко. Ти їх стиснеш, і вони не зможуть правильно працювати. Незабаром ти відчуєш утому, в тебе болітиме голова, ти майже не зможеш слухати пояснень учителя.

  • А як треба сидіти?

Правильно сидіти треба ось так.— Тато присунув стільця до столу і сів на нього.— Треба нахилитися трохи вперед, але не горбитись і не опускати низько голови. Треба, щоб плечі були на одному рівні. І ні в якому разі не можна спиратися грудьми на край стола чи парти. Ну і, безперечно, час від часу треба вставати, щоб зробити кілька гімнастичних вправ. Це вдома. А в школі слід усім учнямвиходити на перерві з класу в зал чи на подвір’я і там трохи погратися.

Я слухав тата і думав про те, що тепер стежитиму за тим, як я ходжу, сиджу, стою. А ви? Ви теж подумайте над цим.

Чому здоров'я людини залежить від її ходи та постави?

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Про що попросив тато зробити хлопчика?

  • підняти портфеля;

  • пройдись по кімнаті;

  • внести відро води.

  1. З чим тато порівняв хлопчика?

  • із знаком запитання;

  • із знаком оклику;

  • із м’яким знаком.

  1. Що називають поставою?

  • те, як людина поводить себе із другими;

  • те, як людина почуває себе, коли спить;

  • те, як людина тримає себе, коли йде або сидить.

  1. Що потрібно робити, якщо довго сидиш за столом?

  • самому не вставати, хай хтось піднесе потрібне;

  • час від часу вставати і відпочивати;

  • зовсім не вставати, а коли стомився – лягти.

  1. Допиши:

  1. Правильно ходити треба так: ___________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Правильно сидіти треба так: ____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поміркуй, що ти щоденно робиш для того, щоб твоя постава була гарною?___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

СЮРПРИЗИ ТА ПРИМХИ НОВОРІЧНОЇЯЛИНКИМ. ІІершин

Підходив до кінця грудень. Діти почали готуватися до Нового року. За тиждень до кінця чверті вони принесли з дому ялинкові іграшки. Коли все це багатство виклали на стіл, здалося, що на ньому виросла ціла подарункова гора.Але почався урок, і про ігри на деякий час забули. Читали повість Пушкіна «Постріл». Діти захопилися розповіддю, хлопчикам особливо сподобався Сільвіо, який без промаху влучав із пістолета в муху.

На перерві Гена схопив хлопавку й оголосив:

  • Я Сільвіо. Хто хоче зі мною битися?

За мить Гена і Льоня стояли один проти одного, піднявши хлопавки.

Але тут у відчинені двері заглянув учитель фізики Микола Петрович.

  • Хлопчики! — крикнув він. — Ви що робите? І себе покалічите, і школу підпалите.

  • Це ж прості іграшки, — сказав Гена.

  • Іграшки, та не прості, а вогненебезпечні. Перше правило поводження з ними: не направляйте вогненебезпечні іграшки на людей. А є ще друге, третє... Дайте-но глянути.

Із цими словами вчитель підійшов до гори іграшок і став перебирати їх. Дуже швидко гора розділилася на дві купи: в одній лежали ялинкові прикраси, конфетті, срібний дощ, в іншій — хлопавки, петарди, бенгальські вогні. Він пояснював: – Ось, наприклад, ця хлопавка. Якась вона зім’ята. Ми її відкладемо. Хто знає, що в неї всередині зіпсувалося? Така може і просто в руках вибухнути. Якщо іграшка була пошкоджена, зім’ята, намочена, її не можна використовувати.

Миколо Петровичу, а як з цією поводитися? — запитала Надія, простягаючи петарду, на якій було щось написано іноземною мовою.

  • А найкраще — ніяк. Обов’язково повинен бути напис або інструкція українською. І справа не в тому, що ми в мовах слабкі. Навіть прочитавши напис, ми не дізнаємося, які в тій країні правила безпеки й чого слід побоюватися.

Купа придатних іграшок зменшувалася, а вчитель продовжував:

  • Ось, візьмемо цю. Бачите, вона начебто пудрою присипана? Це найнебезпечніша іграшка: хто знає, що це за порошок? А ось на цій термін придатності давно минув. Її теж — у сторону. А ракети взагалі в приміщенні не запускають. Ракету можуть запускати тільки дорослі. А ви станьте осторонь і нагадайте, щоб вони міцно її закріпили.

  • А що всередині ракети? Давайте розберемо, — запропонував Юрко.

  • Вогненебезпечні іграшки ні в якому разі не можна розбирати!

Учитель склав забраковані іграшки до коробки і сказав:

  • А ці я знищу. І ще одне правило: іграшки, які вибухають, не носіть у кишені.

Ялинка пройшла весело. І жодна хлопавка, жоден бенгальський вогонь не підвів дітей. Звісно, Микола Петрович був одним із головних учасників свята. Коли постріли і спалахи скінчилися, він відкрив вікно й додав:

  • А це останнє за рахунком правило: після використання цих іграшок провітрюйте приміщення, щоб не дихати їх димом.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Хто заборонив дітям гратися хлопавками?

  • директор школи;

  • класний керівник;

  • учитель фізики Микола Петрович.

  1. До яких іграшок належать хлопавки?

  • до безпечних сюрпризів;

  • до вогненебезпечних іграшок;

  • до корисних дитячих розваг.

  1. Які іграшки заборонив учитель?

  • хлопавки, петарди, бенгальські вогні;

  • хлопавки, петарди, срібний дощик;

  • конфетті, петарди, бенгальські вогні.

4)Про що слід нагадати дорослим, коли вони запускають ракету?

  • щоб поближче стали всі глядачі;

  • щоб дорослі міцно ракету закріпили;

  • щоб наступну ракету дозволили запустити дітям.

  1. Допиши:

  1. Ялинку прикрашають __________________________________

__________________________________________________________________

  1. Я не граюся петардами, бо ______________ ________________

__________________________________________________________________

  1. Поміркуй, чи можна на Новорічне свято обійтися без вогненебезпечних іграшок?___________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

КАЗКА ПРО МІСТО ДОРОЖНІХ ЗНАКІВТетяна Кривицька

В одному славному місті жив собі хлопчик Іванко Іванов. Хлопчик як хлопчик, нічим від інших дітей не відрізнявся. Але була з нього одна негарна звичка: любив Іванко грати на проїзній частині дороги, де туди-сюди мчаться машини.

Одного разу з Іванком сталася дуже дивна історія. Повертався він після прогулянки додому й раптом побачив на асфальті цікавий камінчик. Камінчик світився незвичайним світлом, від нього йшло тепло. Поклав Іванко камінчика до кишені своєї курточки і поспішив додому. Коли Іванко зробив усі уроки, то вирішив пограти іграшками. Дістав він машини, побудував із кубиків будинки й став придумувати, як він завтра буде грати на вулиці. Раптом хлопчик почув музику, що походила на дзенькіт маленького дзвіночка: динь, динь, динь.

Роздивився Іванко навколо. Ні, у кімнаті нікого немає. Здогадався Іванко, що музика лунає від дивного камінчика. Витяг хлопчик камінчик із кишені, поклав на стіл і став на нього дивитися. Яскраве, з відтінками всіх кольорів веселки світло камінчика сліпило очі. Іванко замружився й відразу побачив перед собою місто. Місто було зовсім маленьким і різнокольоровим. Будинки тут були побудовані з кубиків. Машини, схожі на іграшкові, їздили по різнокольоровій дорозі. Одна смуга дороги була фіолетова, інша — жовтогаряча. Посередині дороги була намальована вузенька біла смужка. А пішохідний перехід дуже нагадував справжню зебру.

Жили в цьому місті зайчики, ляльки, ведмедики й багато, багато інших іграшок.

  • Доброго дня, Іванку, — сказали іграшки. — Ласкаво просимо до нашого міста Дорожніх знаків.

  • Що це за місто таке? — здивувався Іванко.

Іграшки стали наперебій розповідати про своє місто і про правила.

  • Ніколи не можна переходити вулицю на червоне світло, — сказав зайчик.

  • Не можна бігати й стрибати на проїзній частині, ти заважатимеш рухові, — суворо сказала лялька Тетяна.

  • Подивіться, подивіться! Машини поступаються місцем пішоходам тому, що горить червоний сигнал світлофора! Ходімо, зебра запрошує нас перейти дорогу! — закричала лисичка й замахала своїм пухнатим хвостом.

Іванко побачив, як зебра привітно кивала головою. Він узяв тваринок за лапки й став переходити з ними дорогу. На іншому боці дороги хлопчик познайомився зі справжнім чарівником на прізвище Світлофоркін. Чарівник керував усім рухом у місті. У цьому йому допомагала чарівна паличка. Вона світилася не кінці червоним світлом. Водії й пішоходи підкорялися її чарівній силі.

Іванко із задоволенням слухав розповіді іграшок і чарівника Світлофоркіна про правила дорожнього руху. Йому пояснили, що знаки бувають різної геометричної форми й різного кольору. Є знаки заборонні, а є ті, що дозволяють. Пішоходи й водії повинні дружити, не порушуючи ці правила.

І ще багато, багато цікавого й нового дізнався Іванко в місті Дорожніх знаків. Зовсім не хотілося йому розлучатися з добрим чарівником Світлофоркіним. Але тут знову почулася музика: динь, динь, динь. Іванко розплющив очі й побачив перед собою камінець. Узяв хлопчик камінчика й побіг на вулицю, до свого друга Петрика Петрова. Нехай і ІІетрик побуває в цьому цікавому місті.

З того часу Іванко Іванов більше не грає на проїзній частині дороги.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Яка погана звичка була в хлопчика Іванка?

  • любив їсти багато морозива;

  • любив грати на проїзній частині дороги;

  • любив довго спати.

  1. Що знайшов хлопчик на асфальті?

  • цікавий камінчик;

  • нову книгу;

  • гаманець із копійками.

  1. Хто жив у незвичайному місті, яке побачив Іванко?

  • дівчатка і хлопчики з його класу;

  • він, дідусь, бабуся, мама і тато;

  • зайчики, ляльки, ведмедики й багато інших іграшок.

4)Хто сказав хлопчикові, що ніколи не можна переходити вулицю на червоне світло?

  • лялька Тетяна;

  • зайчик;

  • лисичка.

  1. Допиши:

  1. Не можна бігати й стрибати на проїзній частині, бо______

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Хлопчик Іванко побіг до свого друга Петрика з камінчиком, щоб ________ ___________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поміркуй, навіщо потрібні дорожні знаки?_____________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДОРОЖНЯ КАЗКАТ. Шульга

Жили собі Їжачок і Зайченя.

Одного разу вони грали біля дороги. Зайченя почало перебігати дорогу й потрапило під машину. Воно дуже забило лапку. Добрі люди взяли і віддали його до школи в живий куточок. Діти за ним доглядали і лікували його.

Їжачок скучив за своїм другом і вирішив відвідати його. Перед початком шляху їжачок зайшов до Мудрої Сови.

Він запитав:

  • Мудро Сово, розкажи, як мені дістатися до школи. Хочу сходити в гості до Зайченяти.

Мудра Сова відповіла:

  • Школа знаходиться в місті. Щоб до неї дістатися, потрібно пройти багато доріг: а дороги в місті небезпечні. Ними їздять машини, автобуси, тролейбуси, потрібно бути особливо уважним та обережним, щоб не потрапити під колеса.

  • Що ж мені робити? Хто мені допоможе? — запитав їжачок. |

  • На мою думку, тобі може допомогти Сорока. Вона часто буває в місті і багато про нього знає.

Їжачок знайшов Сороку на високій березі. Вона ділилася новинами з подружками.

  • Люба Сороко, допоможи мені знайти дорогу до школи, у якій живе мій дружок Зайченя.

  • Добре. Іди слідом за мною, не відставай і уважно слухай.

Їжачок і Сорока рушили в дорогу. Сорока летіла попереду, а Їжачок від неї намагався не відставати.

  • Зараз ми йдемо заміським шосе. Пішоходи тут ходять по узбіччю назустріч транспорту. Якщо потрібно перейти дорогу, подивися ліворуч, а потім праворуч. У місті буде багато машин, розповідала Сорока, — там рух регулює триокий Світлофор. Коли горить червоне світло — стій, коли жовте — теж стій, це означає що скоро засвітиться зелений, а коли включать зелений — почекай, поки всі машини зупиняться, і сміливо йди вперед, якщо шлях вільний.

Щоб пішоходам було безпечніше, на великих магістралях будують підземні переходи. Якщо побачиш блакитний квадрат з людиною, що спускається сходами, це означає, що поруч підземний перехід. Тобі, їжачку, потрібно туди спуститися, перейти на інший бік, і ти будеш на місці.

Їжачок пішов далі один. Коли він вийшов на іншу сторону, то побачив червоний трикутник із дітьми, які біжать. Їжачок привітався з ним і запитав:

  • Чи далеко до школи?

Знак відповів:

  • Мій знак попереджає водіїв: «Діти!» Це означає, що школа зовсім поруч, і водій повинен бути дуже обережний!

Їжачок зрадів і скоро увійшов у широкі ворота, де було написано: «Ласкаво просимо!»

Їжачка побачили діти, взяли його обережно й віднесли в живий куточок.

Там сумувало Зайченя. Його лапка загоїлася, і йому дуже хотілося повернутися в рідний ліс. Їжачок із зайченям багато розмовляли і вирішили повернутися разом у рідний ліс.

Правила дорожнього руху вони більше не порушуватимуть.

Тестові завдання

  1. Вибери правильну відповідь:

  1. Як Зайченя пошкодило лапку?

  • потрапило під машину;

  • стрибало з високого пенька;

  • попало у капкан.

  1. Що сказала Їжачкові Сова про дороги в місті?

  • дороги в місті дуже гарні;

  • дороги в місті всі нові;

  • дороги в місті небезпечні.

  1. Хто розповідав Їжачкові про Світлофора?

  • Мудра Сова;

  • Сорока;

  • діти в школі.

4)Як ходять пішоходизаміським шосе?

  • по узбіччю назустріч транспорту;

  • по узбіччю за напрямом транспорту;

  • по середині дороги.

  1. Допиши:

  1. На великих магістралях будують ________________________,

щоб пішоходам було _______________________________________________.

  1. Кольори світлофора означають:

червоний – _____________________________________________________,

жовтий – _______________________________________________________,

зелений – _______________________________________________________.

  1. Поміркуй, що було б, якби пішоходи і водії не дотримувались правил дорожнього руху?______________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

23

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.