Узагальнення знань про природу

Дидактична гра - ігрова діяльність, ц якій діти діють за певними правилами і використовують набуті знання. Вона дає змогу створювати умови для різнобічного застосування цих знань, активізації розумової діяльності дітей і при цьому залишається для них цікавою близькою грою.

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Здатність дидактичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила О. Усова визначає як автодидактизм.

При ознайомленні дітей з природою використовують дидактичні ігри в усіх вікових групах за необхідності активізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про явища і об’єкти природи.

Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують три функції:

· закріплення знань про природу;

· діагностика наявних у дітей знань про природу;

· формування знань про природу.

Дидактичні ігри широко використовуються під час повсякденного життя, особливо настільно-друковані ігри, якими діти можуть вільно користуватися за їх бажанням, а також і на заняттях.

Структура дидактичної гри – це основні елементи, які надають їй форми навчання і гри одночасно:

· дидактичні та ігрові завдання – постановка двох завдань відображає взаємозв’язок навчання і гри;

· ігровий задум здебільшого виражений у самій назві гри;

· ігрові дії – надають дидактичній грі ігрової форми і викликають у дітей інтерес до її змісту;

· правила, які підпорядковані ігровому задуму і змісту гри і водночас виконують дуже важливу функцію – організовують гру;

· пізнавальний зміст – це зміст тих знань, умінь і навичок, які застосовуються для розв’язання ігрового завдання;

· результат гри діти сприймають як певне своє досягнення (відгадали, склали).

В ознайомленні з природою використовуються такі види дидактичних ігор:

· з природними матеріалами;

· з картинками (у т. ч. настільно-друковані);

· з іграшками;

· словесні.

У дидактичних іграх з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об'єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'єкти природи.

У дидактичних іграх з картинками навчальні завдання вирішуються за допомогою картинок.

Дидактичні ігри з іграшками найчастіше використовуються в молодших групах для закріплення назв тварин, їхніх характерних ознак, голосів

Словесні ігри, які проводяться з дітьми молодшого віку, в основному направлені на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словника, виховання правильної звуковимови.

У старшому дошкільному віці словесні ігри використовують для формування розумової діяльності, самостійності у вирішенні завдань, підготовки дітей до навчання в школі. Наприклад, у грі «Буває — не буває» вихователь пропонує грати так: «Я вам буду розповідати, яка буває погода, чим займаються діти і дорослі, а ви повинні уважно слухати і відповідати, буває так чи не буває і чому не буває». Вихователь: «Випав великий сніг, вдарив мороз, і зацвіли проліски».

Методика проведення дидактичних ігор у різних вікових групах має ряд спільних і відмінних моментів.

У молодшій групі:

· Починається гра з сюрпризного моменту з метою зосередження уваги дітей. Наприклад, лялька Таня принесла дітям торбинку. Що ж у ній?

· Розглядання і коротка бесіда про предмети, з якими діти будуть грати. Це зумовлено потребою пригадати назви, властивості, оскільки гра вимагає відповідних знань.

· Пояснення правил у ході гри.

· Хід гри.

· Позитивна оцінка всіх дітей.

У середній групі:

· Сюрпризний момент можна використовувати лише у першому півріччі, оскільки у дітей вже сформувався інтерес до гри.

· Розглядання предметів і коротка бесіда про них.

· Пояснення правил гри.

· Закріплення правил (якщо діти добре засвоюють правила після пояснення вихователя, в закріпленні може не бути потреби).

· Хід гри.

· Диференційована оцінка дітей.

У старшій групі:

· Коротка бесіда про об'єкти природи.

· Пояснення правил, закріплення.

· Хід гри у першому варіанті.

· Пояснення другого варіанта гри, закріплення.

· Хід гри у другому варіанті.

· Підсумок гри — оцінка вихователем діяльності дітей у грі.

Структура дидактичної гри: