Урок у 8 класі "Випаровування й конденсація".

Опис документу:
цілі: освітні: формувати знания про явища випаровування й конденсації; розвиваючі: розвивати когнітивну сферу учнів, формувати уявлення про процес наукового пізнання; дидактичні: створити умови для засвоєння нового навчального матеріалу, використовуючи проблемне навчання й принцип циклічності пізнання виховні: прищеплювати культуру розумової праці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Випаровування й конденсація. Урок у 8 класі

Карпова Лариса

Вчитель фізики ЗОШ № 3 м. Запоріжжя

цілі:

освітні: формувати знания про явища випаровування й конденсації; розвиваючі: розвивати когнітивну сферу учнів, формувати уявлення про процес наукового пізнання; дидактичні: створити умови для засвоєння нового навчального матеріалу, використовуючи проблемне навчання й принцип циклічності пізнання виховні: прищеплювати культуру розумової праці.

обладнання:

для вчителя: таблиця «Кругообіг води в природі», посудина з гарячою водою, плитки електричні із закритою спіраллю (дві);

для учнів: посудини зі спиртом, посудини з водою, непрозорі стекла, скляні пластини, металеві пластини, ватяні палички, серветки, піпетки, опорні схеми.

Хід уроку

  1. Мотивація навчальної діяльності

Послухайте вірша. Вода свою путь бере зі струмка, Струмки на шляху збирає ріка. Ріка повноводо тече на просторі, Аж поки вона не вливаеться в море. Моря поповняють запас океану, Над ним виникають клуби туману. Здіймаються вгору — їх вже не дістати, Бо хмарками в небі судилося стати. Хмарки ж кучеряві, пропливши над нами, Дощем проливаються, сиплють снігами. Вода ж навесні у струмках заговорить, I ті потечуть до річкових просторів. Як даний процес називають в народі?

— Всі знають, що це, кругообіг в природі. (Показую картосхему «Кругообіг води в природі».)

— Сьогодні ми будемо вивчати явища, без яких цей процес був би неможливий, а отже, і вигляд нашої планета був би іншим. й конденсація

  1. Розвиток пізнавальної активності

Почнемо вивчати ці явища з досліду. Подихайте на прозоре скельце.

Що ви спостерігаєте?

Як і чому змінюється Формулювання теми уроку. — «малюнок» на скельці?

Як називають явище, що відбувається?

Якою буде тема уроку? Це «Випаровування і конденсація» (тему уроку учні записують у зошит). Постановка мети уроку. — Чи спостерігали ви ці явища в природі? Де?

Уч н і. Мокра білизна сохне; вода, розлита на підлогу зникає; туман; роса й ін.

У ч и т е л ь. Ваші приклади є фактами, констатацією того, що ми спостерігаємо в природі й побуті. Наприкінці уроку ми пояснимо ці факти, вивчивши явища випаровування й конденсації. Тоді яка ж мета нашого уроку? Правильно, вивчити явища випаровування й конденсації. 3. Активізація опорних знань Для досягнення мети уроку необхідно згадати вивчений раніше матеріал.

Питания:

1) Які основні положения молекулярної теорії будови речовини?

2) У яких агрегатних станах може перебувати речовина?

3) Чи змінюються молекули при переході речовини з одного стану в інший?

4) Чи однакові швидкості руху молекул речовини, що перебуває в будь-якому агрегатному стані?

5) Якою енергією володіють молекули внаслідок свого руху? Внаслідок взаємодії?

6) Яку енергію називають внутрішньою?

7) Від чого і як вона залежить? Чому?

3. Опанування нового матеріалу

— На основі знань про молекулярну природу теплових явищ побудуємо моделі явищ випаровування й конденсації, за допомогою яких пояснимо спостереження в природі й побуті явища, пов’язані з випаровуванням і конденсацією.

(У зошитах учні малюють посудину з рідиною. На дошці малюнок прикритий аркушем паперу. Відкриваю, коли учні виконали завдання.)

— Тепер за допомогою стрілок зобразимо напрямок руху деяких молекул. Яким молекулам легше за все полишити рідину? Виділимо дві молекули, що перебувають біля поверхні й швидкості яких спрямовані назовні.

— У якої з них більша ймовірність полишити рідину?

— Чому молекулі, що рухається з меншою швидкістю, це зробити складніше?

Узагальнюємо: рідину можуть полишити молекули, що знаходяться на поверхні, кінетична енергія яких більша за потенціальну енергію їх взаємодії із сусідніми молекулами.

— А що утворюється над рідиною в результаті її випаровування?

— Яке визначення можна дати явищу випаровування?

Випаровування — це явище перетворення рідини в пару, що відбувається з її поверхні. На столі знаходиться посудина з гарячою водою. Що відбувається з рідиною в процесі випаровування? Закриємо посудину кришкою. Чи буде тепер змінюватися маса рідини?

— Чи відбувається випаровування рідини в посудині?

— Чому маса рідини при цьому не змінюється? Зробимо висновок: поряд з випаровуванням спостерігається зворотний процес. Як він називається? Яке визначення можна дати конденсації?

Конденсація — це явище перетворення пари в рідину. Доповнимо нашу модель, відобразивши молекулу, що повертається в рідину.

— Отже, нами побудовані моделі явищ випаровування й конденсації.

— Які ж наслідки випливають із моделі випаровування рідини? Оскільки з рідини летять найбільш швидкі молекули, то середня швидкість (як і середня кінетична енергія) молекул рідини, що залишилися, зменшується. Тому, коли немає припливу енергії до рідини ззовні, випаровування призводить до зменшення внутрішньої енергії рідини, внаслідок чого рідина охолоджується. Це положення — наслідок моделі випаровування рідини. Застосуємо його до конкретної ситуації: що буде відбуватися, якщо змазати рідиною, яка швидко випаровується, наприклад, спиртом, руку? Так, вона буде охолоджуватися, оскільки, випаровуючись, рідина віднімає частину внутрішньої енергії руки, внаслідок чого її температура понизиться. Переконаємося в цьому на досліді. Змажте руку спиртом. Що ви відчуваєте? Чому? Таким чином, експериментальна перевірка підтвердила наслідок, що випливає з моделі випаровування, а отже, і правильність самої моделі. Ми вивчили явище випаровування, використовуючи цикл природничо-наукового пізнання. Представимо його у вигляді схеми:

З’ясуємо, від яких факторів залежить швидкість випаровування даної рідини. Пропоную учням обговорити це питання й висунути свої гіпотези.

Ставлю навідні запитання:

1. Коли швидше висохне білизна: у холодну або жарку погоду?

2. Де швидше висохне вода: у калюжі або в цебрі?

3. Що швидше випаровується: соняшникове масло або спирт?

4. Коли швидше висохне скошена трава: у вітряну або безвітряну погоду?

— Ви висловили кілька припущень-гіпотез. Для того щоб підтвердити їхню справедливість, необхідно провести експеримент. Використовуючи наявне у вас на столах обладнання, дослідіть залежність швидкості випаровування рідини: • від площі поверхні рідини; • роду рідини; • швидкості вітру. Зробіть висновок про правильність побудованої нами моделі. Таким чином, експеримент довів справедливість теоретичних наслідків, що випливають із моделі явища випаровування, а отже, і її правильність.

— Від чого ще може залежати швидкість випаровування? Від температури. (Демонструю залежність швидкості випаровування від температури, капнувши воду з піпетки на холодну й гарячу електричні плитки.)

— А як пояснити цей дослід?

Конденсація — це процес, зворотний випаровуванню. Чим буде супроводжуватися конденсація? (Відповіді уч нів)

Ваша правда: при конденсації відбувається виділення енергїї. .

4. Закріплення знань учнів

- Використовуючи побудовані моделі явищ випаровування й конденсації, розв’яжемо тай завдання: • Вийшовши в спекотний день із ріки, ви відчуваєте прохолоду Це відчуття підсилюється у вітряну погоду. Поясніть, чому це відбувається. • Що охолоне швидше за однакових умов: жирний суп або чай? Поясніть чому • Нам часто доводиться прати й сушити білизну У яку погоду це найкраще робити? Що необхідно, щоб білизна швидше висохла? • Чому температура води у відкритих водоймах у літню пору майже завжди нижча від температури навколишнього повітря? .

5. Рефлексія

Згадаємо основні етапи та їхню послідовність у вивченні явищ випаровування й конденсації. — Який етап наукового пізнання вам видався найбільш важким? Найбільш важливим? Найцікавішим? Основу методу наукового пізнання заклав великий італійський учений Г. Галілей. Саме цим шляхом прямують учені, роблячи свої відкриття. I ми на цьому уроці вивчили новий матеріал відповідно до циклу природничонаукового пізнання.

6.Домашнє завдання § 14. Питания й завдання до параграфа на С. 51—52.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розроблення і використання цифрового освітнього контенту в освітньому процесі Нової української школи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.