Урок ": Перша медична допомога при переломах верхніх кінцівок, ключиці, при переломах ребер."

Опис документу:
Мета: повторити з учнями поняття " перелом"; повторити основні причини виникнення переломів; охарактеризувати класифікацію переломів; повторити з учнями основні ознаки переломів та вміти надавати невідкладну першу медичну допомогу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Перша медична допомога

при переломах верхніх кінцівок, ключиці,

при переломах ребер.

Мета: повторити з учнями поняття " перелом"; повторити основні

причини виникнення переломів; охарактеризувати класифікацію

переломів; повторити з учнями основні ознаки переломів та вміти

надавати невідкладну першу медичну допомогу.

Очікувані результати: учні повинні знати основні ознаки переломів,

охарактеризувати класифікацію переломів та

знати надавати невідкладну першу медичну

допомогу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, робочий зошит,табельні та підручні засоби, схема

"Класифікація переломів", відео " Накладання шини на плече".

Структура уроку

І. Організаційний етап……………………………………………2хв.

ІІ Актуалізація опорних знань ………………………………….10хв.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………2хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу …………………………………20хв.

1. Поняття " перелом", основні причини виникнення переломів.

2. Класифікація переломів, основні ознаки переломів.

3. Переломи верхніх кінцівок. НПМД.

4. Переломи ключиці. НПМД.

5. Переломи ребер. НПМД.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів ………………5хв.

VІ. Висновки ……………………………………………………..3хв.

VІІ. Домашнє завдання …………………………………………3хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

Що таке переломи?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання

Чи може людина без медичної освіти визначити наявність переломів у себе та іншої людини?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Скелет новонародженої дитини налічує 300 кісток. Деякі З них зростаються.

Після припинення росту скелет людини має масу 17 кг і складається з 207 кісток найрізноманітнішої форми і розмірів.

Найбільшою є велика стегнова кістка (0,5 м), а найменшою — стремінце (3 мм).

Під час ходіння кістки ніг людини витримують навантаження в 120 кг, а під час бігу — 220 кг.

Кістки легкоатлета, який стрибає у довжину, під час приземлення витримують навантаження 9 т.

Ламаються кістки у разі розтягнення з силою від 36 до 1800 кг/см2 або під час стискування з силою 5400 кг/см2.

Схильність людей до переломів залежить від їхнього віку. Так, у дітей та молодих людей переломи виникають значно рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку — навпаки.

Всього в скелеті дорослої людини міститься 1 кг Кальцію. Органічні речовини надають кісткам більшої гнучкості. З віком їх вміст зменшується. Для зростання кісток потрібен тривалий час (мінімум 15 днів у разі перелому плечової кістки і максимум 120 днів — човноподібної кістки зап'ястка).

Найважче зростаються переломи, що супроводжуються опіками, радіаційними ураженнями, електротравмами тощо.

Переломи, що виникають у результаті вогнепального поранення, також дуже небезпечні, оскільки під час проникнення кулі відбувається подрібнення багатьох кісток, розтрощення тканини або повна ампутація частини кінцівки.

Перелом - це часткове або повне порушення цілісності кістки.

Причини виникнення переломів:

    під час різких рухів;

    під час ударів;

    під час занять спортом;

    в домашніх умовах;

    автокатастрофи, аварії;

    супутні захворювання.

Класифікація переломів.

Переломи без зміщення — це переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно одного.

Тріщини — це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня щілина.

Переломи зі зміщенням — це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.

Переломи одиничні — це переломи, внаслідок яких утворюються тільки два відламки.

Переломи множинні — це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.

Переломи закриті — це переломи, під час яких не розривається шкірний покрив .

Переломи відкриті — це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана . Такий перелом завжди супроводжується кровотечею.

Основні ознаки перелома:

1. Різкий біль, що посилюється при ворушінні;

2. Набряк (при закритих переломах);

3. Незвична рухливість у місці перелому;

4. Порушення функції кінцівки;

5. крепітація ( хрускіт кісток).

Невідкладна перша медична допомога.

  • Не спричиняти постраждалому додаткового болю.

  • Допомогти прийняти зручне положення.

  • Забезпечення нерухомості пошкодженої ділянки тіла.

  • Холод ( за винятком відкритого перелому).

  • Зупинка кровотечі.

  • Знеболення ( якщо є в наявності).

  • Іммобілізація.

  • Викликати швидку медичну допомогу.

Переломи не завжди легко розпізнати, тому в сумнівних випадках допомогу слід подавати як при переломах, з метою уникнення можливих ускладнень.

Під час подання допомоги використовують прийоми, спрямовані на збереження життя (зупинка кровотечі, попередження травматичного шоку), а потім накладають пов'язки і проводять іммобілізацію.

Транспортна іммобілізація — заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.

Табельні засоби:

Промисловість випускає кілька видів табельних шин:

драбинчаста шина Крамера — виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок;

сітчаста металева шина — застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму;

фанерна шина — виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгорта­ється ватно-марлевими серветками;

транспортна шина Дитеріхса — виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.

Підручними засобами можуть слугувати

  • відрізки фанери,

  • відрізки картону,

  • палички,

  • різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.

Способи та черговість застосування окремих прийомів подання допомоги визначаються тяжкістю та місцем перелому, наявністю кровотеч, супутніх ушкоджень, загальним станом організму.

Накладання шини потрібно проводити безпосередньо на місці травмування, виявляти обережність, щоб не допустити зміщення відламків.

Вправляти відламки кісток категорично забороняється, оскільки це може, наприклад, закритий перелом перетворити на відкритий, збільшити біль і створити умови для розвитку шоку.

Під час іммобілізації кінцівок пошкодженій частині тіла намагаються надати шинами чи підручними засобами, якщо це можливо, найбільш природного положення. Якщо ж ні, то зайві маніпуляції забороняються.

Також не дозволяється формувати та моделювати шини безпосередньо на потерпілому.

За наявності рани в місці перелому, обережно розрізають одяг, обробляють рану та накладають асептичну пов'язку.

Стежать за тим, щоб пов'язка не давила на місце перелому. Потім накладають шину. В разі відсутності рани шину накладають поверх одягу.

Переломи верхніх кінцівок.

Перелом плечової кістки може спостерігатися у різних її відділах.

Ознаки: кінцівка сильно вкорочується

плече у місці перелому потовщується,

спроби руху кінцівкою спричинюють сильний біль.

НПМД:

Для іммобілізації необхідно фіксувати три суглоби: плечовий, ліктьовий і зап'ястка.

Зручно скористатися шиною Крамера, якій надають необхідної форми. Після підготовки шини плече трохи відводять убік, у пахвинну ямку підкладають ватно-марлевий валик, на шину кладуть підстилку і закріплюють її бинтом.

Руку згинають під прямим кутом у ліктьовому суглобі, кладуть на шину і прибинтовують, починаючи від кисті.

Шина повинна бути міцно зафіксована на плечовому суглобі.

Тури бинта в цій ділянці розташовуються вісімкоподібно, проходячи через пахвинну ямку непошкодженого боку.

Верхній кінець шини також фіксується на здоровій стороні таким чином, щоб він не сповзав на шию та потилицю. Це досягається перекиданням турів бинта через надпліччя спереду з обов'язковим проведенням їх навколо тулуба.

З підручних засобів можна використати шматки твердого картону, дошки, лозини тощо.

Якщо підручних засобів немає, травмовану кінцівку слід підвісити на косинці і прибинтувати до тулуба. В пахвинну ямку підкладають ватно-марлевий валик. І косинку, і валик можна зробити з одягу.

Переломи передпліччя.

Передпліччя складається з двох кісток — ліктьової та променевої. Тому переломи можуть бути як ізольовані (одиничні), так і відразу обох кісток — подвійні (множинні) на однаковому чи різних рівнях.

Найбільш типовим є перелом променевої кістки в ділянці зап'ясткового суглоба.

НПМД:

  • фіксують ліктьовий та зап'ястковий суглоби.

  • При цьому лікоть пошкодженої руки необхідно зігнути під прямим кутом, а передпліччя повернути долонею до тулуба.

  • Шину Крамера роблять у формі жолоба і згинають під прямим кутом.

  • На неї кладуть травмовану кінцівку, під долоню підкладають товстий валик у вигляді кулі і прибинтовують, починаючи з кінчиків пальців і до верхньої третини плеча.

  • Руку підвішують на косинку.

  • Якщо немає табельної шини Крамера, використовують товстий картон.

  • Перед формуванням його намочують у воді, потім згинають за формою кінцівки і прибинтовують.

У випадку перелому променевої кістки в її середній частині можна використати просту фанерну шину, яку прибинтувати

від кінчиків пальців до ліктя. Кисті та зап'ястковому суглобу надають фізіологічного положення, в долоню вкладають товстий валик.

Якщо переломи у ділянці кісток кисті, то в долоню вкладають жмут вати і забинтовують .

У разі пошкодження однієї чи кількох фаланг на одному чи кількох пальцях доцільно використати шини, зроблені з металевого дроту.

Для цього можна взяти будь-який алюмінієвий, мідний чи сталевий дріт з невеликим перерізом, вигнути його відповідно до форми пальців і обгорнути бинтом. Вигин треба зробити такий, щоб пальці, прибинтовані до дроту, зайняли напівзігнуте положення. Потім покласти на імпровізовану шину пальці і обережно прибинтувати кожний окремо.

Ключиця - має S- подібну форму, її контури добре видно під шкірою і її завжди можна промацати.

Функція ключиці полягає в тому, що вона відсуває плечовий суглоб від грудної клітки, забезпечуючи велику свободу рухів верхніх кінцівок.

Переломи ключиці.

Переломи ключиці виникають під час ударів безпосередньо по ключиці, а також при падінні на відведену в сторону руку.

Ознаки:

  • Ощупуванням на місці перелому відзначаються надмірна рухливість кісток та хруст.

  • Рухи рукою при цьому неможливі.

НПМД:

І. Транспортна іммобілізація - за допомогою ватно-марлевих кілець чи кілець, зроблених з одягу, які надягають на ділянку плечових суглобів.

  • Кільця стягують, зв'язують їх між собою бинтом або гумовою трубкою. Ватно-марлеві кільця повинні бути доволі товстими, не менше 5 см у діаметрі, що забезпечує рівномірний тиск на плечі.

  • Внутрішній діаметр кільця роблять на 2—3 см більшим, ніж об'єм плечового суглоба.

ІІ.Для тимчасової фіксації переломів ключиці можна також скористатися вісімкоподібною косинковою пов'язкою.

  • В цьому випадку у сидячому положенні суглоби розводять назад і фіксують косинкою.

  • Під косинкою між лопатками підкладають подушечку, що сприяє ще більшому розведенню кісток плечових суглобів і розтягненню відламків ключиці.

  • Після такої іммобілізації руку також слід підв'язати на косинці.

ІІІ.Часто у разі переломів ключиці використовують пов'язку Дезо.

  • Плече при цьому відводять вбік, а в пахвинну ямку підкладають міцний валик і під прямим кутом згинають ліктьовий суглоб.

  • У такому положенні руку прибинтовують до тулуба.

  • Під час подання допомоги слід пам'ятати, що під ключицею проходять магістральні кровоносні судини, тому всі маніпуляції треба робити обережно, щоб відламки кісток їх не пошкодили.

Грудна клітка утворена непарною грудною кісткою, 12 парами ребер і грудними хребцями.

Грудна клітка :

  • належить до плоских кісток;

  • обмежує грудну порожнину, в якій розташовані серце, легені, трахея, судини і нерви

  • бере участь у дихальних рухах завдяки ритмічним скороченням міжреберних мязів.

Форма грудної клітки - схожа на конус, зрізана верхівка якого звернута вгору, а основа - вниз і залежить від статі, віку, статури і фізичного розвитку.

Вона може бути широкою і короткою, довгою і вузькою.

Добре розвинена грудна клітка в людей, які займаються фізичною працею, фізкультурою, спортом.

Переломи ребер.

Переломи ребер — дуже небезпечне явище.

Характерні ознаки:

    різкий біль, що посилюється під час вдиху,

    кашель,

    зміна нормального положення тіла.

Ускладнення при переломах ребер:

Оскільки прикріплені до ребер м'язи відповідають за дихання (разом з діафрагмою), такі переломи можуть бути причиною дихальної недостатності, а відламки реберних кісток можуть пошкодити стінки плевральної порожнини, що спричинить крововилив, або травмувати легені, що спричинить пневмоторакс.

НПМД:

  • накладання на грудну клітку тугої спіралеподібної пов'язки в момент видиху.

  • Якщо немає бинта, можна використати рушники, порізаний на стрічки одяг тощо.

  • Найбезпечніше транспортування потерпілого у сидячому чи напівсидячому положенні.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів.
1. Що таке перелом?

2.У кого найчастіше трапляються переломи і чому?

3. Які види переломів ви знаєте?

4. Що таке транспортна іммобілізація?

VІ. Висновки

Переломи не завжди легко розпізнати, тому в сумнівних випадках допомогу слід подавати як при переломах, з метою уникнення можливих ускладнень.

Під час подання допомоги використовують прийоми, спрямовані на збереження життя (зупинка кровотечі, попередження травматичного шоку), а потім накладають пов'язки і проводять іммобілізацію.

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити зміст відповідного параграфа даного підручника:

Я. В. Коденко " Основи медичних знань" §7-8 стр. 41-44.

А.А. Гудима " Захист Вітчизни. Основи медичних знань " §4 стр. 32.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»