До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
8
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. РЕСУРСОЗА-БЕЗПЕЧЕНІСТЬ. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №22

Дата:

СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.

Мета: відновити й розширити знання учнів про природні ресурси та їх класифікацію; сформувати уявлення про принципи та суть раціонального і нераціонального природокористування; ознайомити учнів із поняттям «ресурсозабезпеченість», навчити визначати її різними способами; формувати в учнів екологічне мислення; розпочати підготовку до засвоєння матеріалу про конкретні види природних ресурсів Землі.

Обладнання: підручник, схема «Класифікація природних ресурсів», картки із завданнями, настінні картини, які ілюструють приклади раціонального й нераціонального природокористування.

Ключові поняття: природні ресурси та природні умови, раціональне природокористування, ресурсозабезпеченість, проблема виснаження природних ресурсів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує оцінки за роботу, яку учні виконували на попередньому уроці, робить їх короткий аналіз, виставляє оцінки за тему.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему уроку, звертаючи увагу учнів на те, що, з одного боку, цей матеріал їм уже частково відомий, а з другого — що він надалі служитиме теоретичною основою, яка забезпечить успішне засвоєння нової інформації з цього питання.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Інтерактивна бесіда (із використанням схеми «Класифікація природних ресурсів»)

1. Що ми розуміємо під поняттям «природні ресурси»?

2. Чим природні умови відрізняються від природних ресурсів?

3. Дайте визначення поняття «природні умови».

4. Наведіть приклади відомих вам природних ресурсів. (Наведені приклади вчитель записує на дошці в три стовпчики, поділяючи природні ресурси залежно від можливості їх вичерпання при використанні.)

5. Поясніть, за яким критерієм згруповані названі вами приклади природних ресурсів.

6. Чи можливий інший поділ природних ресурсів на групи?

7. Який принцип ми використали під час другого способу класифікації природних ресурсів?

Висновки. Природні ресурси можна класифікувати за різними критеріями. Найчастіше в основу таких поділів природних ресурсів на групи покладено ступінь їх вичерпності або належність до певного компонента географічної оболонки.

На допомогу вчителю

Природа, або ж природне географічне середовище, відіграє важливу роль у житті й розвитку людського суспільства. Природа в широкому розумінні слова охоплює весь матеріальний світ. Географічне середовище — частина природи, яка безпосередньо пов'язана з життям і діяльністю суспільства та взаємодіє з ним. Найважливіша особливість географічного (природного) середовища -— територіальна неоднорідність — робить його одним із головних чинників розселення людей . і розміщення виробництва. Зараз воно охоплює понад 60 % площі поверхні земної кулі. Географічне середовище містить об'єкти живої та неживої природи як не змінені людиною, так і порушені антропогенними процесами. Із природного середовища людина отримує для себе їжу, одяг, енергію, будівельні матеріали, воно має також великий вплив на здоров'я, настрій і духовний світ людини. Отже, географічне середовище є необхідною умовою існування та розвитку людського суспільства.

Складові елементи географічного (природного) середовища — це природні умови та ресурси. Природні умови — це тіла й сили природи, які на певному рівні розвитку продуктивних сил є суттєвими для життя й діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі в матеріальному виробництві (наприклад рельєф, клімат місцевості, її географічне положення). Природні ресурси — це тіла й сили природи, які безпосередньо використовуються в матеріальному виробництві (наприклад корисні копалини, водні/лісові ресурси).

До природних умов із компонентів природного середовища, як правило, відносять: клімат, ґрунти, рельєф, геологічну будову, рослинний і тваринний світ місцевості. Дуже важливою складовою природних умов є також фізико-географічне положення місцевості, зокрема її розташування в тій чи іншій природній зоні землі. Природні умови впливають практично на всі сторони повсякденного життя та господарської діяльності людей. Особливо великий їх вплив на здоров'я й вартість життя людей (витрати на житло, одяг, продукти харчування), продуктивність і спеціалізацію сільського господарства, способи та ефективність видобутку корисних копалин, економіку будівництва, водного транспорту, технологічні характеристики виробництва. Вплив природних умов на життя, працю та побутові особливості населення визначається рівнем їх комфортності для людини, для чого використовується безліч показників: тривалість кліматичних періодів, контрастність температур, вологість клімату, вітровий режим, наявність природних осередків інфекційних захворювань та ін.

Співвідношення між природними ресурсами та природними умовами може бути показано за аналогією зі співвідношенням між засобами праці й матеріальними умовами трудового процесу. Природні ресурси не можуть існувати й використовуватися поза природними умовами, які є їхньою природно-історичною базою. Причому для виникнення та розвитку ресурсів необхідні певні природні умови. Природні ресурси мають соціальну значущість і корисність і є складною сукупністю матеріальних елементів і процесів, що постійно розвиваються в часі та просторі як точка дотику людського суспільства й природи, сфера застосування розуму й сил.

Оскільки звичайно під природними ресурсами розуміють природні тіла, явища та процеси, що експлуатуються для задоволення потреб окремих людей і суспільства загалом, їх можна віднести до категорії речей. Однак таке розуміння поняття в сучасних умовах є надто вузьким. Адже з розширенням потреб суспільства дедалі частіше в ролі природних ресурсів виступають не лише природні об'єкти, які є джерелами сировини га палива, а й властивості природи, які не мають речовинного змісту. Наприклад, цінним ресурсом стають чиста вода й повітря; набувають статусу ресурсу естетичні властивості ландшафту.

Природні ресурси, що виявляють у процесі історичного розвитку суспільства тенденцію до постійного розширення своїх видів, в основному поділяються на мінерально-сировинні (корисні копалини), кліматичні, земельні, водні, біологічні та рекреаційні. Специфічним видом природних ресурсів є територія, що розуміється як життєвий простір, на якому виникло, розвивається та здійснює свою діяльність (у тому числі господарську) людське суспільство.

Розрізняють вичерпні й невичерпні природні ресурси. Вичерпні ресурси, у свою чергу, поділяються на відновлювані й невідновлювані.

До відновлюваних природних ресурсів належать родючі-ґрунти, рослинність і тваринний світ. Під час використання вони безперервно відновлюються самою природою, однак їх природне відтворення (відновлення родючості Грунтів, деревної й трав'яної маси, кількості тварин тощо) часто не збігається з темпами використання. Уявлення про невичерпність ресурсів цієї групи дедалі частіше суперечить дійсності. Витрата відновлюваних ресурсів (вирубування лісу, вилов риби тощо) починає перевищувати розміри їх природного відтворення. Для того щоб цього уникнути, треба: більш раціонально видобувати й обробляти природні ресурси; завчасно залучати до експлуатації нові невиснаженї ресурси та за рахунок цього послабити використання виснажених; штучно відновлювати ресурси, що можна робити набагато інтенсивніше, ніж це робить природа; знаходити штучні замінники.

До невідновлюваних ресурсів належить більшість корисних копалин, їх використання призводить до поступового вичерпання запасів. Тому, щоб їх не втратити, треба розшукувати нові родовища та технічно правильно експлуатувати вже знайдені, тобто максимально вилучати цінні речовини з родовищ.

До невичерпних природних ресурсів належать водні та кліматичні. Водні ресурси — 'води, що використовуються як джерело водопостачання населення, промисловості та сільського господарства, а також як джерело енергії. Кліматичні ресурси — сонячна радіація — використовуються як джерело світла, тепла та енергії, енергії вітру. Атмосферні опади можна відносити до водних і кліматичних ресурсів. Використання невичерпних природних ресурсів не призводить до загального зменшення їхніх запасів на Землі. Тільки забруднення вод та атмосфери може стати серйозною перешкодою подальшого розвитку виробництва, призвести до погіршення умов життєдіяльності населення.

Мінеральні ресурси після завершення їх розвідки й видобутку, а також біологічні ресурси й навіть вода та повітря стають сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали, які використовуються у виробництві, перетворюються вже на економічні ресурси суспільства (інші економічні ресурси — капітал, трудові, інтелектуальні ресурси та можливості менеджменту).' Зрештою використані природні ресурси після певної технологічної обробки постають перед нами у вигляді знарядь і засобів праці та різноманітних матеріальних благ.

Проблемна ситуація

Учитель пропонує учням за певний час (2—3 хв) підготувати й обґрунтувати розв'язання такого завдання. Необхідно збудувати невелику електростанцію, яка б мала використовувати місцеві джерела енергії якомога довше. Такими джерелами є: місцеве родовище бурого вугілля; великі лісові масиви зі значними запасами деревини; вітри, які в цій місцевості досить стабільні, хоча й несильні. У процесі обговорення необхідно уникати екологічних аспектів питання, акцентуючи увагу учнів винятково на розв'язанні поставленого завдання. Унаслідок цього обов'язковим буде висновок: оскільки родовище бурого вугілля поступово вичерпається, поставлене завдання — будівництво електростанції, яка б працювала на використанні місцевих джерел енергії, — виконане не буде. Масиви лісів можуть допомогти розв'язати поставлене завдання, але Лише за двох умов: 1) приріст деревини має бути не меншим за обсяг її споживання електростанцією; 2) людина штучно збільшує приріст деревини (насичує ґрунти лісів поживними речовинами, збільшує площі лісів). Проте найпростіше збудувати електростанцію, яка використовуватиме енергію вітрів, оскільки при її роботі це джерело не буде зникати. Показавши переваги такого рішення, учитель пояснює один, із принципів раціонального природокористування — за найменшої можливості замість вичерпних чи умовно вичерпних використовувати невичерпні природні ресурси.

Розповідь учителя

Пояснення змісту понять «природокористування», «раціональне природокористування», «нераціональне природокористування» (супроводжується демонстрацією настінних картин).

Робота з картками

Картка №1. Визначте, якій країні — Ліліпутії чи Блефуску — вистачить запасів вугілля на довше, якщо запаси родовищ Ліліпутії становлять по 400 мли тонн, а.щорічний видобуток — 25 млн тонн. Відповідно запаси вугілля в Влефуску становлять 300 млн тонн, а щорічний видобуток — 10 млн тонн.

Картка №2. Запаси вугілля в Ліліпутії 400 млн тонн, у Блефуску 300 млн тонн. Кількість населення першої країни становить 10 млн жителів, другої — 8 млн. У якій країні -- Ліліпутії чи Блефуску — запаси вугілля в розрахунку на одного її жителя більші?

(У процесі обговорення отриманих результатів учні знайомляться з поняттям «ресурсозабезпеченість», усвідомлюють, що цей показник можна визначати різними методами, та засвоюють способи його розрахунку.)

На допомогу вчителю

Природні ресурси (а відтак і сировинна база формування економічних ресурсів) на Землі розміщені вкрай нерівномірно. Не тільки окремі країни, а й великі регіони різняться за рівнем забезпеченості певними ресурсами.

Але й у тому випадку, коли природних ресурсів у тій чи іншій країні мало, це не означає, що країна приречена на бідність, адже економічні ресурси кожної країни вимірюються не тільки кількістю наявної нафти, газу чи навіть родючих грунтів. Велике значення мають людські ресурси, працездатність населення, рівень його підготовки та майстерності, наявність науково-технічних ідей, досвід менеджменту і, нарешті, наявність у країні капіталу. Як приклад можна назвати насамперед Японію, яка досягла блискучих економічних результатів, маючи вкрай обмежену природно-ресурсну базу.

Сукупну забезпеченість території (регіону, країни, району) природними ресурсами характеризує поняття «природно-ресурсний потенціал». Його величина складається з потенціалів окремих видів природних ресурсів, тобто являє собою всебічну оцінку структури, розмірів запасів, якості, ступеня вивченості та напрямків освоєння цих ресурсів.

Оскільки запаси.окремих видів вичерпних ресурсів неоднакові й поширені нерівномірно, це ставить перед багатьма країнами дуже гострі проблеми забезпечення основними видами сировини. Однак забезпеченість ресурсами залежить не тільки від бідності чи багатства на них певної території, але й від обсягів їх видобутку (заготівлі) і споживання. Отже, ресурсозабезпеченість — це співвідношення між величиною запасів природних ресурсів та обсягами їх використання.

Ресурсозабезпеченість розраховують або в кількості років, на яку вистачить цього ресурсу за певних обсягів використання, або в запасах на душу населення. Підрахунки цієї величини дозволяють виробити стратегію подальшого використання природних ресурсів. Багато розвинених країн, беручи до уваги невеликі запаси власних певних видів ресурсів, перейшли до здійснення політики ресурсозбереження (значного скорочення обсягів використання ресурсів, зменшення витрат ресурсу на одиницю продукції, заміну їх іншими ресурсами, у тому числі вторинними).

На всіх етапах розвитку людського суспільства природні ресурси були важливою передумовою соціально-економічного прогресу держав. Однак перетворення природних ресурсів на різноманітні економічні в остаточному підсумку залежить від способу організації виробництва, уміння й таланту людей раціонально їх використати. У другій половині XX ст. через зростання обсягів використання виникла загроза не тільки регіонального, а й навіть глобального дефіциту деяких природних ресурсів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Визначте ресурсозабезпеченість вугіллям Австралійського Союзу, самостійно обравши методику її обчислення та обґрунтувавши свій вибір, якщо відомо, що ця країна має населення 18 млн жителів, запаси вугілля 350 млрд тонн і щорічно видобуває 230 млн тонн цього палива.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням сформулювати визначення вивчених на уроці понять.

Учні записують у зошити ознаки раціонального природокористування: 1) при раціональному природокористуванні забезпечується найдовший можливий час використання вичерпних або відновлюваних природних ресурсів; 2) якість природних ресурсів не погіршується або погіршується як-найновільніше; 3) використання одних природних ресурсів не має знищувати або погіршувати якість інших; 4) раціональне природокористування передбачає мінімізацію викидів у навколишнє середовище.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §13 підручника.

2. Побудуйте в зошиті блок-схему «Структура природних ресурсів світу».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.