До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
5
міс.
1
1
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на тему "Проза Івана Франка. Новела "Сойчине крило" з української літератури в 10 класі.

Опис документу:
Урок на тему "Проза Івана Франка. Новела "Сойчине крило" з української літератури в 10 класі з презентацією. Дана розробка уроку містить великий додаток - це сценка (діалог Хоми і Марії), уривки з новели (інтер'єр кабінета та опис "життєвого простору" Хоми, уривки з листа Марії, опис останньої зустрічі героїв), афоризми з новели, цитати до образів, "географія" твору, інформація про сойку та її види.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок української літературив 10 класі

Проза Івана Франка. Новела “Сойчине крило”

Слайд 1 Проза Івана Франка. Новела “Сойчине крило”

Слайд 2 Мета:

- Познайомити учнів з багатством жанрів Франкової прози; проаналізувати твір “Сойчине крило” як жанр літератури; з’ясувати поняття модернізм і його ознаки, окремі його напрями й течії; розглянути і пояснити композицію новели “Сойчине крило”, риси модернізму в ній.

- розвивати навички аналізу прозового твору, характеристики різних емоційних типів, висловлення власних суджень про твір та його героїв;

- виховувати гуманістичний світогляд, почуття великодушності та вдячності до близьких людей, естетичні смаки.

Міжпредметні зв'язки: українська і світова література, географія

Тип уроку: комбінований, засвоєння нового матеріалу із використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: портрет І.Я. Франка, видання прозових творів І. Франка, текст новели, ілюстрації до новели «Сойчине крило», проектор, мультимедійна презентація.

Методи, прийоми і форми роботи: «Робота в групах», «Пошукова діяльність», «Асоціативний кущ»; індивідуальна, групова, колективна; міні-диспут, робота з таблицею, бесіда, робота з презентацією.

Теорія літератури: проза, її жанр - новела; модернізм.

Випереджувальне завдання: прочитати новелу І. Франка “Сойчине крило”.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Клас сідає за парти – за 3-ма групами.

ІІ. Настановчо-мотиваційний момент

Оголошення теми й мети уроку і завдань уроку

Учні записують тему уроку. Звернути увагу на епіграф. Прочитати.

Оголошення епіграфа (для двох уроків)

Моя любове! Я перед тобою. 

Бери мене в свої блаженні сни. 

Лиш не зроби слухняною рабою, 

Не ошукай і крил не обітни! 

Л. Костенко. 

Слайд 3 Сьогодні дамо разом відповідь на проблемне питання:

1. У чому полягають новаторські шукання прозаїка, модернізм Франка? Це питання розглянемо сьогодні на уроці (записати в зошит).

(2. Чому І. Франко ввів у твір образ сойки? Яку паралель можна провести між Марією та Сойкою? – питання для наступного уроку)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1) Міні- диспут (А на дошці3 учні виконують практичну роботу)

«Хто і що приведе народ до щасливого майбутнього» (за І.Франком – поемою “Мойсей” та за власними міркуваннями).

2) Практична робота – робота в групах

Слово вчителя. Визначіть віршовий розмір прологу поеми “Мойсей”, з’ясуйте строфічну будову, поясніть художню функцію римування (від кожної групи – по учню працювали біля дошки). Перевіряємо завдання. Наприклад:

А) Нарóде мíй, замýчений, розбúтий,

Мов паралíтик тóй на роздорóжжу,

Людськúм презúрством, нíби стрýпом, вкрúтий!

// // //

/ /// //

//////

Б) О нí! Не сáмі сльóзи і зітхáння

Тобí судúлись! Вíрю в сúлу дýха

І в дéнь воскрéсний твóйого повстáння.

//// //

//////

/ /// //

В) Задáрма крáй твій вéсь полúтий крóв'ю

Твоïх борцíв? Йомý вже не пишáться

У красотí, свобóді і здорóв'ю?

// ////

//// //

/ /// //

Це - п’ятистопний ямб. Строфа — терцина, римування – аба бвб вгв...

Терцина (італ. tersa rima — третя рима) — строфа, що складається із трьох рядків п’ятистопного ямба, пов’язаних ланцюгом рим: аба, бвб, вгв і так далі. Ця строфічна форма утвердилася завдяки «Божественній комедії» Данте.

3) Виразне читання

(Учні зачитують виписані рядки з поеми «Мойсей», які можуть бути афоризмами.) Наприклад:

***

Ти мій рід, ти дитина моя,


Ти вся честь моя й слава,


В тобі дух мій, будуще моє,


І краса, і держава!

***

Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав

Цім незламнім завзяттю,—

Підеш ти у мандрівку століть

З мого духу печаттю.

***

Тут і кості зотліють твої


На взірець і для страху


Всім, що рвуться весь вік до мети


І вмирають на шляху.

***

Все, що мав у життю, він віддав 

Для одної ідеї, 

І горів, і яснів, і страждав, 

І трудився для неї.

***

Дерева — се народ землі,

А король у їх колі —

… Вибранець, син і слуга».

***

Хто здобуде всі скарби землі

І над все їх полюбить,

Той і сам стане їхнім рабом,

Скарб духа загубить.

* * *

Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

Вчитель підсумовує роботу.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя:

Слайд 4 І. Франко – майстер прози, творив на зламі ХІХ і ХХ століть. Як відомо, це час бурхливих історичних подій, різких соціальних перемін, змін у свідомості, світобаченні та світовідчутті людей. Митці, яких назвали модерністами, намагалися знайти особливі художні засоби та нові жанри для передачі своєрідності епохи, сум’яття в душах людей. Франко теж звернувся до модерних засобів письма, не відкидаючи при цьому й традиційних, не порушуючи національної етичної традиції. Як Еміль Золя у французькій літературі чи І. Нечуй-Левицький на Наддніпрянщині, так І.Франко у Галичині заснував монументальну прозу, причому не стільки за обсягом, стільки за художньою вартістю і впливом на подальший розвиток літератури. В арсеналі прозової творчості І.Франка понад 100 оповідань, новел і 10 повістей та романів.

Далі – розповіді учнів за попередньою підготовкою.

2. Слайд 5 (Учень) Оповідання І. Франка. «Бориславський цикл» (від 1877 року), в якому І. Франко подав жахливий образ і глибокий аналіз соціального зла в Галичині.

Збірки оповідань “В поті чола” (1890), “Галицькі образки” (1897) – про зубожіння, пролетаризацію галицького села (оповідання “Ріпник”, “Вівчар”, “На роботі”); в цих збірках – автобіографічні оповідання “Малий Мирон”, “Грицева шкільна наука”, “Олівець”, “Schönschreiben” та інші;

про життя селян – “Лесишина челядь”, “Сам собі пан”, “Добрий заробок”; “Свинська конституція” – політичне оповідання.

Нове явище в літературі – “На дні”, “Панталаха”, “До світла” – з тюремного життя і людей “соціального дна”.

Слайд 6 (Учень) Повісті та романи І. Франка. За літературознавцем Т.Пастухом – 5 повістей і 5 романів.

Повісті: “Boaconstrictor” (1878) – робітнича тематика; “Захар Беркут” (1882) – історичний твір; “Великий шум” (1907) – про скасування панщини; “Івась Новітній” – з тюремного життя; “Герой поневолі” (1904).

Романи: “Для домашнього вогнища” (1892), “Основи суспільності” (1895), “Перехресні стежки” (1899-1900) – про моральний розклад “верхів” тогочасного суспільства;

Лель і Полель” (1887) – розкривається виховна проблематика, життя польської шляхти;

Борислав сміється” (1880-1881) – про страйк бориславських робітників. Підкреслені твори – вершинні твори прози.

  1. Слово вчителя.

Слайд 7 Про Франка — майстра прози — та його новітні інтерпретації ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці, зокрема про твір “Сойчине крило”.

Недаремно ми розпочали урок з епіграфа “Моя любове! Я перед тобою” Ліни Костенко. Прочитайте ще раз ці рядки. Які переживання пов’язані з цим почуттям. Як уже згадувалося на попередньому уроці, у творчій спадщині І.Франка значне місце належить прозі - різноманітній за тематикою, жанрами, мотивами. Не оминув письменник і таку популярну тему, як жіноча доля, жіноча психологія, кохання, подавши їх в новітній інтерпретації в новелі «Сойчине крило».

На уроці ми разом з вами будемо аналізувати новелу, з’ясовувати її композиційні елементи, на наступному – працювати над образами Марії та Массіно.

4. Виступ учнів, що мали попереднє завдання. 

А) Що це за твір? Загальна характеристика. Твір “Сойчине крило” з’явився з-під пера І. Франка у 1905 році – у «золотий період» його творчості. У цей час письменник шукав нові шляхи вираження думки, опрацьовував нові теми, мотиви. Як справжній митець, письменник мав нахил «обсервувати життя в його найрізноманітніших проявах» і творив у стані «тієї ніколи й нічим не заспокоєної гарячки, котра змушує… перейматися стражданнями й радощами, думками й мріями інших людей». 

Твір «Сойчине крило» чи не найкращий твір пізньої прози І. Франка. У рецензії літературного критика А. Крушельницького на збірку «На лоні природи» «Сойчине крило» визначене як «найбільш інтересне оповідання», де автор на найвищий п’єдестал ставить любов.

Слайд 8 Невипадково ця поетична драма про кохання з’явилася і з успіхом йде на сценах театрів Івано-Франківська, Києва, Харкова, Чернігова. І я пропоную вам зараз поринути у незбагненний світ Франкової новели

Слайд 9 Б) Головні герої: (записати без характеристик):

  • Хома — працівник бюро, "відлюдько”- інтелектуал.

  • Марія Карпівна (Маня) — дочка лiсника.

  • Генрись — 26-літній практикант тата Мані, який виявився злодієм. Хлопець "рум`яний, ніжний, як панночка".

  • Зигмунт — ватажок банди. Він був "негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами".

  • Володимир Семенович — молодий залізничний інженер.

  • Никанор Ферапонтович Свєтлов — багатий золотопромисловець з Сибіру, немолодий велетень "з широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом".

  • Сашка — ватажок банди, який вбив Свєтлова.

  • Серебряков — капітан-ісправник, який раз у раз пив та бив Маню і свою шлюбну жінку.

  • Микола Федорович — військовий, воював з Китаєм.

5. Спостереження за композицією та сюжетом твору. Композиція незвичайна — «твір у творі», або твір з обрамленням.

Запитання і завдання за текстом 

1. Про що свідчить ще одна назва твору – «Із записок відлюдька»? 

2. З якою метою автор обрав форму листа для розкриття подальшого сюжету твору? 

3. Який ефектний прийом застосував автор для прискорення та динамічності розповіді? 

4. Які форми викладу поєднує автор у творі? Що досягається завдяки цьому прийому? 

5. Які форми викладу поєднує автор у творі і що досягається завдяки цьому прийому? 

6. Визначте особливості композиційної будови твору. 

7. Чи є у творі сюжет? Як він розвивається? Чи є це цілком епічним твором? 

8. «Сойчине крило» - твір, у якому синтезуються епос, лірика, драма. Спробуйте довести це. 

Отже, герой-адресат читає листа, у якому розповідається історія його кохання з дівчиною та етапи страдницького життя героїні; змінюється настрій і світогляд героя; в кінці – зустріч героїв. Що далі?

Відповіді:

1. У такий спосіб з’ясовується, що твір написаний у формі щоденникових записів. Така форма викладі дає можливість без посередників пізнати героя, його найінтимніші думки і почування, розкрити всі таємниці душі. 

2. Щоб уникнути одноманітності у побудові твору та розвитку сюжету. 

3. Виклад у формі листа. Це лист-сповідь, що розкриває «одіссею» пригод героїні, точніше – «лиш ескіз, нарис, скелет пригод». 

4. Лист переривається ліричними відступами, які відображають реакцію героя на прочитане, його роздуми – спочатку глузливі, недовірливі, навіть зневажливі, а щодалі – більш співчутливі. 

5. Таким чином створюється враження діалогу, дуету голосів: чоловічого – Хоми й жіночого – Мані. 

6. Особливості композиції в тому, що експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка викладені не послідовно, а навпаки, найнапруженіші моменти обриваються з волі героїні, яка пише листа, а також ліричними відступами – роздумами іншого персонажа про цей лист.

7. Твір має ознаки новели – насичений ліризмом та драматичними колізіями. 

8. Епічність – у широкій часовій протяжності, в епопейності подій, лірика – у музиці мови й акордових почувань, драма – у драматичній напрузі, в ущільненній часово-просторовій єдності, у діалогізмі викладу. 

6. Робота з таблицею, попередньо запитавши учнів:

- Як ви думаєте, назвіть і обґрунтуйте побудову твору: де у творі

- експозиція? Зав’язка? Розвиток дії? Кульмінація? Розв’язка?

- Чи є у творі позасюжетні лінії?

(Перевіряти за таблицею кожен пункт на презентації):

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Герой-естет готується до зустрічі Нового року. Ніщо його суспільне не хвилює.Він самотньо милується містецтвом, книгами, квітами.

Лист від незнайомки.

Історія кохання Марії до Массіно, ревнощі до сойки, брак пристрасті з боку чоловіка

Втеча з практикантом, пограбування батька Генріхом.

Перебування з Генріхом і Зиґмундом у банді злочинців; допомога крадіям

Арешт Зиґмунда; поїздка в Іркутськ із Володею. Нудьга. Програш у карти. В руках у купця

Напад на купця. Марія стає другою дружиною капітана-ісправника Серебрякова.

Втеча Марії в Порт-Артур. Російсько-японська війна. Догляд за пораненим чоловіком. Мрія про Массіно, написання листа.

Розвиток дії

Герой-оповідач (Хома – Массіно) змінює свої погляди, починає розуміти справжнє життя (в 40 років!). Марія повертається до нього.

Позасюжетні елементи: описи (пейзажі, портрети), роздуми героя, коментарі.

Розв’яка

Слайд 10 Відповідь: Сюжет і композиція

7. Виконання учнями завдань проблемно-пошукового характеру. Визначення жанру твору і поняття модернізм. (1 група – шукає докази жанру твору; 2 – стилю; 3 – експертна, доповнює і вносить поправки).

Слово вчителя.

Для початку згадаємо, що таке новела і модернізм (опрацюємо за словником).

Слайд 11 Новела – епічний жанр; невеликий розповідний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним кінцем. (Записати в зошит)

Модернізм (від франц. modern — сучасний) — загальна назва напрямів і течій нереалістичного спрямування в мистецтві ХХ ст.

Його ознаки:

— відбиття дійсності в людській підсвідомості;

— суб’єктивне (сфера духу, мистецтва) наділяється ознаками об’єктивної реальності;

— побудова художньої реальності, що мало пов’язана з дійсністю й протиставлена їй;

— пошук нових шляхів (форм) у зображенні світу і людини.

Слайд 12 Напрями й течії модернізму: неоромантизм, неокласицизм, футуризм, експресіонізм, екзистенціалізм, імпресіонізм, акмеїзм, символізм, авангардизм, імажинізм, сюрреалізм, література «потоку свідомості» та ін.

Слайд 13 У творчості Франка ми знаходимо окремі риси багатьох напрямів і течій модернізму. Виділимо тільки 6 напрямів і “приміримо” на “Сойчине крило”.

Експресіонізм: «я», внутрішній світ художника — єдина реальність; творець не повинен бути пов’язаний з матеріальним світом, тому що той уособлює хаос, зло.

«Потік свідомості»: внутрішній монолог; духовне життя героя передається у всій його безпосередності, постійній зміні думок, почуттів, вражень, спогадів і т. ін.

Неокласицизм: прагнення зберегти право на власний моральний та естетичний кодекс, виходячи зі свого уявлення про загальнолюдські мистецькі цінності, деяку незалежність вічного мистецтва від скороминущих виявів життя; світова культура поєднується з національною традицією.

Неоромантизм: боротьба, небезпечні таємничі події; емоційність і драматизм розвитку художньої дії.

Імпресіонізм: витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів та переживань; психологізм у змалюванні персонажів; прагнення зафіксувати миттєві враження; лаконізм прози, багатство відтінків; збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей (сойчине крило, сукня з білими цятками).

Символізм: (фр. symbolisme, з грец. симболон – знак, ознака, прикмета, символ) - стильова течія модернізму, в якій конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

Підсумок: 1 група: “Сойчине крило” - це новела, бо це:

  • прозовий твір;

  • про незвичайну життєву подію – лист із Порт-Артура через 3 роки із крилом сойки;

  • невеликий, близький за розміром до оповідання, але відрізняється не стислістю, а напруженістю сюжету, несподіваною розв’язкою;

  • глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів (сміх, переживання, сльози);

  • відступ від норм усталеної будови (твір у творі; або лист з обрамленням), чим відрізняється від оповідання;

  • відсутність широкої мотивації вчинків героїв, широких описів подій, має однолінійний сюжет (двох персонажів) і немає другорядних – цим відрізняється від повісті. Отже, це новела. Слайд 14

2 група, “Сойчине крило” – модерністський твір (фр. модерн - сучасний), бо:

  • належить до пізньої прози І.Франка (написаний в лютому 1905 року, виданий у збірці "На лоні природи" в цьому ж році) написаний на початку ХХ століття, коли так був поширений модернізм;

  • відбиття дійсності в людській підсвідомості - через думки і дії Хоми

  • суб’єктивне (сфера духу, мистецтва) наділяється ознаками об’єктивної реальності – на думки Хоми впливають об’єктивні події – лист, опис подій, що сталися з колишньою коханою;

  • побудова художньої реальності, що мало пов’язана з дійсністю й протиставлена їй – життя Хоми наче не в реальності: став відлюдьком, егоїстом, усамітнився, а дійсність наче йде за бортом;

  • пошук нових шляхів (форм) у зображенні світу і людини – це твір у творі, лист у творі. Отже, “Сойчине крило” – модерністський твір. Слайд 15 і Слайд 16

3 група – доповнювала, пояснювала чи погоджувалася.

Учитель підсумовує роботу груп у визначенні: це – новела, написана в 1905 році, в дусі модернізму з його течіями – начатками літератури “потік свідомості” (початок новели – ми бачимо внутрішній монолог героя, потім – читання листа і спогади, зміну його думок, настрою – від байдужості і скептицизму до сліз і глибокого душевного переживання: герой плаче, заливши слізьми листа), неоромантизму (спостерігаємо боротьбу героїні за виживання, бо весь час потрапляє в небезпеку, емоційність і драматизм розвитку дії), неокласицизму (моральні якості і естетичні смаки героя – не відповідають класиці, уявленням про загальнолюдські мистецькі цінності, а вже інші: герой не зовсім привабливий, має багато негативних рис, але потім змінюється, стає позитивним героєм), експресіонізму (автор зацікавлений психічними почуттями героїв, емоціями та переживаннями при зіткненні з реальним світом, в якому стільки зла), імпресіонізму (витончене відтворення суб’єктивних вражень героя – естета, збільшена увага до кольорів та звуків, деталей), символізму (знаходимо, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ – це увага до яскравих деталей – сойчиного крила, легкої червоної сукні з білими цятками...).

Франко ж постав перед нами майстром «новели характерів», автором оригінального твору, що «скристалізувався як сплав різних родових та видових цінностей, як вияв багатогранності таланту». 

8. “Асоціативний кущ”: Робота над порівняльною характеристикою героїв.

Слово вчителя. Герої твору Франка «Сойчине крило» — різні емоційні типи. Спробуйте зіставити їх. (Біля дошки – 2 учні записують – від 2 груп – основні асоціативні поняття)

Герой-оповідач, Хома-Массіно

Марія

  • любить музику, книги, квіти;

  • глибоко ображений зрадою дівчини, замкнувся, став відлюдьком;

  • викреслив Марію з пам’яті;

  • при зусрічах з Марією – самовпевнений, спокійний, зовсім не розуміє жіночої психології – того, що жінку треба щодня, постійно “завойовувати”;

  • в коханні треба більше “віддавати”, воно потребує багато душевних зусиль, праці.

Читаючи листа, переживає момент просвітлення, змінює погляди, розуміє:

  • що таке справжнє життя;

  • що таке любити;

  • не буде більше “відлюдьком”, а стане “живим чоловіком” – хоче проснутися і не ховатися в сірій буденності;

  • все прощає Марії – за кілька хвилин до Нового року запрошує її зайти.

  • - надзвичайно багата емоційна натура: весела, життєрадісна;

  • - любить природу: ліс, птахів;

  • легковажна, примхлива;

  • прагне до пізнання світу, великого кохання і жертовності від коханого – і отримує це пізнання до жахливих глибин, “сповна”.

В пошуках її приваблюють:

  • яскраві натури чоловіків;

  • довірлива, терпляча, непрактична, романтична;

  • тільки через тяжкі випробування, помилки розуміє глибину і справжність свого кохання до Хоми-Массіно;

  • просить прощення у коханого і повертається до нього.

Висновок. Хома і Марія – різні емоційні типи, та, мабуть, так і буває в коханні, що саме це і притягує їх одне до одного, саме через це і виникають глибокі почуття; і обоє помиляються, обоє проходять випробовування (особливо Марія), але почуття залишаються, а випробовування допомагають героям змінитися, пробачити одне одному і зустрітися.

V. Контрольно-рефлексивний етап

1) Робота в групах. Творча робота “Хто краще знає?”

а) 1 група: Тема новели. Відповіді учнів можуть бути такими:

- зображення автором жіночої долі в новітній інтерпретації,

- змалювання головної героїні, що помилилася у виборі, пережила стільки моральних і фізичних страждань,

- розповідь про помилки дівчини і рятівну соломинку – листа до коханого;

- зображення героя-естета (адресата), як він проходить шлях від байдужого, бездіяльного життя до активного – життя з коханою.

Отже, тема новели – це зображення двох закоханих, що різними шляхами, через страждання і прощення прийшли до того, щоб бути разом.

б) 2 група: Ідея новели. Відповіді учнів можуть бути такими:

- оспівування кохання як найвищого почуття,

- кохання – це високе почуття: щоб досягти його, потрібна велика “робота душ” з обох сторон,

- треба і думати, а не жити тільки емоціями,

- тільки втрачаючи, людина цінує втрачене,

- ідея повернення обох до справжнього життя, до свого кохання, до душевної чистоти, до рідного краю;

- в коханні обоє несуть відповідальність за свої вчинки, 50х50;

- засудження помилок закоханих, а за всі помилки потрібно розплачуватися.

Отже, ідея новели – це оспівування кохання як найвищого почуття, яке вимагає “роботи душ” з обох сторін, уміння прощати, боротися, надіятися і перемагати.

в) 3 група: Проблематика новели:

- людина і природа;

- людина і суспільство;

- людина і кохання;

- громадське і особисте ;

- кохання, вірність, зрада, щастя;

- сенс людського життя. Для чого ми живемо? Слайд 17

1)Тести - виконати 6 питань (за змістом новели) (Якщо обмаль часу, то можна виконати в кінці 2-го уроку за новелою).

1 група. Тести: За змістом новели І.Франка “Сойчине крило”

1. Які роковини свого життя відмічає герой новели?

а) 30-і; б) 35-і; в) 40-і; г) 45-і

2. Лист із Порт-Артура Хома назвав…

а) новорічним; б) останнім; в) вітальним; г) фатальним

3. У листі з Порт-Артура було для Хоми надіслано…

а) фото; б) сойчине крило; в) засушені квіти; г) хусточка вишивана

4. Лист був датований місяцем...

а) серпнем; б) вереснем; в) жовтнем; г) листопадом;

5. “Іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим!” – ці слова належать...

а) Хомі; б) Зігмунту; в) Никанорові Свєтлову; г) капітану Серебрякову; ґ) Генрисю

6. В останні хвилини перед розлученням з лісу чуються моторошні згуки, “Мов якийсь демон глузує з людської віри, з людського сподівання. І з людської любові...” - це так Маню і Массіно злякала...

а) вовчиця; б) сова; в) сойка; г) ворона

7. Коли молоді їли засмажену сойку, Марія “тоді вже знала, що їм не бути в парі, що та сойка – то їхня... ”

а) спільниця; б) звідниця; в) розлучниця; г) розрадниця

8. Укажіть, як правильно закінчувався лист із Порт-Артура:

а) Ще раз прощай! До побачення. Твоя Сойка.

б) Ще раз прощай! Твоя Сойка.

в) До побачення. Твоя Сойка.

г) Ще раз прощай! До побачення. Цілую. Твоя Сойка.

9. Массіно роздуми Марії у листі про крило сойки назвав “сентиментальністю і ... “

а) бреднею; б) брехнею; в) пустим звуком; г) пустомельщиною

10. Марія, як любляча жінка, написала Массіно, що він був у її житті...

а) “палким сонцем”;

б) “срібним місяцем”;

в) “палкою любов’ю”;

г) “дорогою людиною”

11. “...Був для мене дуже добрий. Проте грубість його натури і неотесаність його поведінки збуджувала в мені обридження, тим більше, чим більше він силкувався надати їй вигляд цивілізованих манер” – так Марія писала про…

а) Зиґмунта;

б) капітана-ісправника Серебрякова;

в) Никанора Ферапонтовича Свєтлова;

г) ватажка Сашка

12. Установіть співвідносність між словами і їх авторами:

1) Массіно

2) Марія

3) Зиґмунт

4) Никанор Ферапонтович

а) “Ми... такі доброчинці людськості, що вменшуємо багатим людям клопоту”.

б) “Щастя – се факт, який не потребує доказу. Я щасливий”.

в) “Ми ще тут (у Сибіру), богу дякувати, живемо в страсі божім і в послусі і маємо способи уговкувати непокірних”.

г) “Не варт я тебе! Одного пальчика твого не варт. Наплюй на мене! Відвернися від мене! Я не твій, а ти не моя”.

ґ) “Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене”.

1 група. Тести: За змістом новели І.Франка “Сойчине крило”

Відповіді:

1. в) 40-і;

2. г) фатальним

3. б) сойчине крило

4. б) вереснем

5. а) Хомі

6. б) сова;

7. в) розлучниця

8. а) Ще раз прощай! До побачення. Твоя Сойка.

9. г) пустомельщиною

10. а) “палким сонцем”

11. в) Никанора Ферапонтовича Свєтлова

12. 1) Массіно б) “Щастя – се факт, який не потребує доказу. Я щасливий”.

2) Марія ґ) “Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене”.

3) Зиґмунт а) “Ми... такі доброчинці людськості, що вменшуємо багатим людям клопоту”.

4) Никанор Ферапонтович в) “Ми ще тут (у Сибіру), богу дякувати, живемо в страсі божім і в послусі і маємо способи уговкувати непокірних”.

2 група. Тести: За змістом новели І.Франка “Сойчине крило”

1. Скільки років пройшло від романтичної історії, що сталася «там, у лісничівці», до одержання листа?

а) півроку; б) рік; в) два роки; г) три

2. Оповідач боїться листів, бо для нього “кождий лист – се...”...

а) цукерка; б) чари; в) слова; г) бомба

3. Лист був підписаний жіночою рукою, а всередині стояв підпис…

а) Твоя Люба. б) Твоя Ластівка. в) Твоя Сойка. г) Твоя Мила.

4. Вперше Массіно відірвався від читання листа тому, що його розізлило повторюване питання, яке Марія писала чи не в кожному абзаці. Це питання звучить:

а) “Чи любиш мене?”

б) “Чи тямиш мене?”

в) “Чи кохаєш мене?”

г) “Чи пробачаєш мені?”

5. Своє кокетство, свою роль (і цим просила прощення) Марія порівнювала з...

а) піснею; б) квітами; в) весною; г) радістю

6. Після признання Зигмунта, що він не вуйко, а такий, як і Генрись, Марія вирішила...

а) заплакати; б) втекти; в) посваритися; г) повіситися

7. Коли Генрись пропав, Зиґмунт пояснив, що “його піймали на крадіжі в кораблі” і ...

а) забили до смерті;

б) розстріляли;

в) зарізали;

г) зав’язали в мішок і кинули в море

8. “В часі весняної ярмарки Зиґмунта арештували на значній крадежі” у місті…

а) Варшаві; б) Дорпаті; в) Одесі; г) Нижній Новгород

9. Марію програв у карти багатому золотопромисловцю саме...

а) Зиґмунт; б) “Сашка”; в) Володимир Семенович; г) капітан Серебряков

10. Для Марії, за її свідченням, за три роки найстрашнішим і поганим було...

а) життя серед злодіїв;

б) “блукання по сибірських тундрах”;

в) “життя в тайзі серед бродяг”;

г) “життя в домі капітана-ісправника Серебрякова”

11-12. Установіть співвідносність між персонажами і їх спеціальністю чи соціальним статусом:

1) Хома (Массіно)

2) Карл, батько Марії 3) Генрись

4) Зиґмунт Зембецький

5) Володимир Семенович

6) Никанор Ферапонтович Свєтлов

7) “Сашка”

8) Серебряков

9) Микола Федорович

а) ватажок злодіїв

б) молодий практикант, лісник

в) працює в бюро, активіст, далі – самітник

г) залізничний інженер, злісний картяр

ґ) лісник

д) капітан-ісправник

е) військовий, смертельно поранений

є) ватажок якихось волоцюг, жид

ж) багатий золотопромисловець

2 група. Тести: За змістом новели І.Франка “Сойчине крило”

Відповіді:

1. г) три

2. г) бомба

3. в) Твоя Сойка.

4. б) “Чи тямиш мене?”

5. б) квітами;

6. г) повіситися

7. г) зав’язали в мішок і кинули в море

8. г) Нижній Новгород

9. в) Володимир Семенович

10. г) “життя в домі капітана-ісправника Серебрякова”

11-12. Персонажі Їх спеціальність чи соціальний статус

1) Хома (Массіно) в) працює в бюро, активіст, далі - самітник

2) Карл, батько Марії ґ) лісник

3) Генрись б) молодий практикант, лісник

4) Зиґмунт Зембецький а) ватажок злодіїв

5) Володимир Семенович г) залізничний інженер, злісний картяр

6) Никанор Ферапонтович Свєтлов ж) багатий золотопромисловець

7) “Сашка” є) ватажок якихось волоцюг, жид

8) Серебряков д) капітан-ісправник

9) Микола Федорович е) військовий, смертельно поранений

3 група. Тести: За змістом новели І.Франка “Сойчине крило”

1. О котрій годині вечора Хомі принесли лист, вірніше, пакет із Порт-Артура ?

а) п’ятій; б) шостій; в) сьомій; г) восьмій

2. Адреса на листі була написана недоладно, а саме:

а) “Моє ім’я і прізвище – і Львів”.

б) “Моє ім’я, прізвище, по-батькові – і Львів”.

в) “Моє ім’я і прізвище – і вулиця у Львові”.

г) “Моє ім’я і прізвище – і № дома на весь Львів”.

3. Через ненастанне повторення одного і того ж питання, яке писала Марія у листі, Массіно так розізлився, що назвав авторку листа...

а) сойкою; б) сорокою; в) дятлом; г) вороною

4. Коли Марія вдруге хотіла повіситися, «визволивши» Генрися з-під арешту, її ввечері вирятував з петлі…

а) наглядач готелю; б) сам Генрись; в) Зиґмунт; г) пристав

5. Марія руське ім'я оповідача за годину тричі перехрестила на італійське; укажіть правильний ланцюжок цих перетворень:

а) Фома – Хома – Томассо – Массіно

б) Фома – Хома – Томассіно – Массіно

в) Хома – Томассо – Томассіно – Массіно

г) Хома – Томассіно – Томассо – Массіно

6. Манюся під кінець своїх злигоднів, сидячи біля хворого Миколи Федоровича, думала “лише про...

а) закінчення війни; б) повернення додому; в) Хому; г) смертельно хворого

7. В Порт-Артурі Марія спостерігала воєнні дії: це йшла війна...

а) громадянська; б) російсько-японська; в) Перша світова; г) далекосхідна

8. З’явилась Марія перед самим Новим роком в передпокої Массіно, одягнена в...

а) зелену улюблену сукню;

б) легеньку синю сукню;

в) легку червону сукню з білими цятками;

г) легку білу сукню з червоними цятками

9. Массіно, прочитавши листа, “просидів, сам себе не тямлячи. І плачучи.”...

а) чверть години; б) півгодини; в) три чверті години; г) годину

10. Новела закінчується реплікою, яку промовив Массіно...

а) – Я зайнятий! б) – Ніхто мені не потрібен! в) – Проси! г) – Як я її чекав!

11-12. Установіть співвідносність між персонажами і їх характеристикою:

Персонажі Їх характеристика

1) Хома (Массіно)

2) Марія

3) Карл, батько Марії

4) Генрись

5) Зиґмунт Зембецький

6) Володимир Семенович

7) Никанор Ферапонтович

8) поліцмейстер

9) “Сашка”

10) Серебряков

11) Микола Федорович Свєтлов

а) Молодий практикант, ...”Хлопець ледве 26-літній, рум'яний, ніжний, як панночка. Так мало говорив у товаристві...”

б) Доньчине “загадкове щезнення ввігнало в гріб” його

в) Зникнення коханої його “випхнуло з кипучої течії громадської праці і загнало в... тиху, відлюдну пристань”; “вчений, вдумливий чоловік”; “поганий егоїст і сибарит”

г) Вперше постала перед очима “в зеленій стрілецькій куртці, з лефошівкою через плече, з готуром свіжо застріленим у торбі, з свиставкою в губах”

ґ) військовий, “в остатнім штурмі куля відірвала йому обі ноги, і тепер він лежить безнадійно хорий, лежить і конає отеє вже другий тиждень”

д) “У нього була шлюбна жінка, зла, як гадюка, але загукана ним, держана в страсі і вічних побоях. Подумай, як то було нам жити обом?..”

е) Смирний, делікатний, а потім п’яниця і картяр – “зразу соромився того, але потім перестав…”

є) “хто він був, якої народності і якої віри, сього не знав ніхто, і до сього було всім байдуже. Мені здається, що він був жид. ... Його на місці повісили”.

ж) “То був пан високий, сильний, плечистий, як медвідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом”.

з) кум Никанора Ферапонтовича, “його високоблагородіє”; розмовляв так: “коли не хочете завтра сидіти в острозі,.. не робіть комедії... Се вам моя рада і мій роз-каз...”

и) “Немолодий уже, із тульських купців, багач страшенний. ...З широкою рудою бородою...”

3 група. Тести: За змістом новели І.Франка “Сойчине крило”

Відповіді:

1. в) сьомій;

2. а) “Моє ім’я і прізвище – і Львів”

3. г) вороною

4. в) Зиґмунт;

5. в) Хома – Томассо – Томассіно – Массіно

6. в) Хому

7. б) російсько-японська

8. в) легку червону сукню з білими цятками

9. г) годину

10. в) – Проси!

11-12. Персонажі Їх характеристика

1) Хома (Массіно) в) Зникнення коханої його “випхнуло з кипучої течії громадської праці і загнало в... тиху, відлюдну пристань”; “вчений, вдумливий чоловік”; “поганий егоїст і сибарит”

2) Марія г) Вперше постала перед очима “в зеленій стрілецькій куртці, з лефошівкою через плече, з готуром свіжо застріленим у торбі, з свиставкою в губах”

3) Карл, батько Марії б) Доньчине “загадкове щезнення ввігнало в гріб” його.

4) Генрись а) Молодий практикант, ...”Хлопець ледве 26-літній, рум'яний, ніжний, як панночка. Так мало говорив у товаристві...

5) Зиґмунт Зембецький ж) “То був пан високий, сильний, плечистий, як медвідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом”

6) Володимир Семенович е) Смирний, делікатний, а потім п’яниця і картяр – “зразу соромився того, але потім перестав…”

7) Никанор Ферапонтович Свєтлов и) “Немолодий уже, із тульських купців, багач

страшенний. ...З широкою рудою бородою...”

8) поліцмейстер з) кум Никанора Ферапонтовича, “його високоблагородіє”; розмовляв так: “коли не хочете завтра сидіти в острозі,.. не робіть комедії... Се вам моя рада і мій роз-каз...”

9) “Сашка” є) “хто він був, якої народності і якої віри, сього не знав ніхто, і до сього було всім байдуже. Мені здається, що він був жид. ... Його на місці повісили”.

10) Серебряков д) “У нього була шлюбна жінка, зла, як гадюка, але загукана ним, держана в страсі і вічних побоях. Подумай, як то було нам жити обом?..”

11) Микола Федорович ґ) військовий, “в остатнім штурмі куля відірвала йому обі ноги, і тепер він лежить безнадійно хорий, лежить і конає отеє вже другий тиждень”

VІ. Підведення підсумків уроку

Слайд 19 Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Продовжіть речення:

«І. Франко як новеліст …»

«Мене вразило …»

«Мені захотілося …»

• “Прочитавши новелу,

я зрозумів...

я подумав...

я переконався...

я вирішив...

я хочу сказати...

VІ. Слайд 18 Домашнє завдання

  1. (для учнів 1-2 рівня):

- Вміти аналізувати новелу «Сойчине крило»,

- виписати цитати, що характеризують Хому і Марію та інших персонажів;

2. (для учнів 3 рівня і бажаючих):

- виписати рядки, які можуть служити афоризмом (2-3 афоризми);

- підібрати один уривок з новели для читання і характеритики героїв.

- Кінець новели, як нам здається, І.Франко спеціально не дописав, щоб ми самі додумали його. Завдання: дописати кінець новели – діалог двох героїв, що зустрілися після трьох років розлуки;

3. Попереднє завдання:

а) для 2-х учнів: 1) Хвилинка біології. Сойка: що ми знаємо про неї?

2) Хвилинка географії: де побувала Марія?

б) для 2-ох учнів: Сценка: Діалог двох душ – Марії і Массіно

4. (для всіх) Підготувати завдання на конкурс (не менше 2-х) за творами І.Франка, присвяченого до 60-річчя від дня народження.

Додаток.

Проза Івана Франка. Новела “Сойчине крило”

Урок української літератури № 26 в 10 класі

(Матеріали до 2-го уроку “Жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Зіставлення і порівняння образів новели”.)

1. Сценка: Діалог двох душ. Хома і Марія сидять за столом. На Марії перкальова сукня (з тонкої тканини, що хоч за вітром пускай), червона з білими круглими цятками. На шиї золота брошка з опалом. У волоссі металевий гребінець.

Хома. Манюсю, ти дуже весела сьогодні.

Марія. — Так, дуже весела, дуже весела! Ха, ха, ха!

Хома. — А не можна знати, чого ти така весела?

Марія. — Мабуть, перед сльозами.

Хома. — Що ти, люба! Відки тобі до сліз, пташино моя? (І Хома бере руку Марії і стискає її. Марія встає і приступає до Хоми. Легенько виймає свою руку з руки Хоми, кладе Хомі обі руки на плечі і поважно, тихо дивиться йому в лице і так стоїть похилена над Хомою. Очі Хоми спочивають на Маріїних грудях, що злегка хвилюють під сукнею. Потім Хома підводить їх на її лице. Її губи легенько тремтять.)

Марія (запитує тихо). — Любиш мене, Массіно?

Хома. — Дитя моє, ти ж знаєш, як я люблю тебе! (Хома бере одну її руку і тулить їх до уст. Марія легенько відтягає її і знов кладе на плече Хомі. Щось мов здавлене зітхання підіймає її груди. А Хома сидить і любується нею).

Марія (по хвилевій мовчанці знов запитує). — Любиш мене, Массіно?

Хома. — Манюсю моя! (І Хома обіймає рукою її талію і пригортає її до себе, не встаючи з місця. Її віддих прискорюється, руки тремтять на плечах Хоми.)

Марія. — Та невже ж се правда, Массіно? Невже ти любиш мене?

Хома. — Як же маю тобі се доказати?

Марія. — Як маєш доказати? (Звільна, немов з розчаруванням, повторяє, і її зір понад голову Хоми блудить десь у далечині). — Як маєш доказати? Хіба ж я знаю?

Хома. — Щастя — се факт, який не потребує доказу. (Мовив Хома, не випускаючи її). — Я щасливий.

Марія. — Ти щасливий. (Повторила якось бездушно, мов луна. А потім, обертаючи до Хоми очі, в яких раптом запалали якісь таємні іскри, запитала): — А що таке щастя?

(Хома глядів на Марію. Йому було так любо глядіти на неї, впиватися її красою. Се було його щастя. Давати в тій хвилі філософічну дефініцію щастя видалося Хомі профанацією сеї райської хвилі. Марія перша перервала її своїм сміхом. Із подвір'я забряжчав дзвінок. Марія вибігла, щоб не вернути більше).

2. Уривки з новели:

А) Опис зустрічі Нового року.

«Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники.. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Вам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жие Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук...» 

Б) Опис кабінета Хоми – його світ естетичних уподобань

«Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленім хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан. Тут світ і поезія мого життя. Тут я можу бути раз дитиною, другий раз героєм, а все самим собою. Зо стін глядять на мене артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна. На поличках стоять мої улюблені книги в гарних оправах. На постаменті в кутику мармурова подобизна старинної статуї хлопчика, що витягає собі терен із ноги, а скрізь по столиках цвіти — хризантеми, мої улюблені хризантеми різних кольорів і різних відмін. А на бюрку розложена тека з моїм дневником.» 

В) Роздуми героя про “збереження рівноваги духу”

Сьогоднішній празник буде заразом перший тріумф мойого нового світогляду, нової життєвої норми. А ся норма — старе Горацієве: Аециат хегуаге тепіет! (Зберегти рівновагу духу!) 

Без оптимізму, без зайвих надій, бо оптимізм — се признак дитячої наївності, що бачить у житті те, чого нема, і надіється того, чого життя не може дати. 

Без песимізму, бо песимізм — се признак хоробливої малодушності, се Іевіітопіит раирегіаіія (Свідоцтво вбожества.), яке сам собі виставляє чоловік. 

Без зайвої байдужості і без зайвого ентузіазму! Без зайвого завзяття та жорстокості в життєвій боротьбі, але й без недбальства та слямазарності. У всьому розумно, оглядно, помірковано і поперед усього спокійно, спокійно, як годиться сорокалітньому мужеві.

Дурень, хто на порозі сорокового року життя не пізнав ціни життя, не зробився артистом життя! 

Я пройшов важку школу і, здається, навчився в ній дечого. Я погубив багато цвітів по життєвій дорозі, похоронив багато ілюзій та охоронив коштовний плід і виніс його зі всіх катастроф, як Камоенс свої епопеї з кораблекрушеня, а се, власне, ту вмілість жити і насолоджуватися життям. 

Г) Опис “життєвого простору” Хоми

Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі! 

Життя — се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінутки не гідні заплатити мені всі скарби світу. Ніхто не має права жадати від мене найменшої жертви з того скарбу, так, як я не жадаю такої жертви ні від кого.

Суспільність, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза — насилля, а другий, паралельний із ним, виплетений із м'якої павутини — конвенціональної брехні. Один в'яже тіло, другий душу, а оба з одною метою — опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи — людську одиницю. Живе, реально живе, працює, думає, терпить і бореться, паде й тріумфує тільки одиниця. І моя скромна одиниця доходить до того, щоб тріумфувати по многих і болючих упадках. Тріумфувати не шумно, со тимпанами і органами, щоб шарпати слухи ворогів і будити зависть завидющих. Се тріумфдикунів, негідний рсвіченого чоловіка. Мій тріумф тихий і ясний, як погідний літній вечір. Мій тріумф не має ворогів і не будить нічиєї зависті. Та він правдивий, глибокий і тривкий. Він не моментальний, не вислід шаленої боротьби і зусилля. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступня, осяяне подвійним сонцем, напоєне красою і гармонією. Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на заваді, не дразнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся твердиня побудована в моїй душі.

Ґ) Уривки з листа Марії (читає учениця – на вибір – 1-2 уривки)

А) Чи тямиш мене? Тямиш ту весну з її пурпуровими сходами сонця, з її теплом і ясністю, з її бурями, мов сварки закоханих, з її громами, мов крики любих дітей, що пустують у широких покоях? Се я була.

Тямиш той ліс із його полянами і гущавинами, з його стежками й лініями, з його зрубами та хащами, і а скрізь розлита була велична гармонія, і життя йшло рівним могутнім ритмом, що передавався душам людським? Тямиш той ліс, мій рідний ліс, якого нема другого в світі? Се не був ліс, се я була. Чи тямиш мене? 

Б) Тямиш ту лісничівку в самій середині того лісу? До неї сходилися всі лісові дороги, як артерії до сонця, а з неї виходив лад, і порядок, і сильна воля на всі окраїни лісу. А в ній кублилося тихе, відлюдне життя старого батька і молодої дівчини. Лунали голосні, різкі, з золотого серця пливучі мужеські слова і ще голосніші, дзвінкіші сміхи і співи дівчини-пестійки. Тямиш її? Се я була. 

В) Чи тямиш мене? О, я знаю, що ти тямиш мене! Мусиш тямити! Неможливо, щоб ти забув мене! Я ж сконцентрувала всю силу своєї волі, весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі й тіла, щоб навіки, незатертими буквами вписатися в твою тямку. Як добрий режисер, я брала до помочі все, що було під рукою: сонце й ліс, пурпури сходу, чари полудня і меланхолію вечора. Оповідання батька і шум лісу. Рев бурі і тихі шептії дружньої розмови. Все, все те була штафажа, були декорації для моєї ролі, яку я хотіла відіграти перед тобою, щоб лишити в твоїй душі незатерте, незабутнє, високоартистичне вражіння, таке вражіння, де ілюзія ані на волосок не різнилася від найпоетичнішої дійсності. Ха, ха, ха, пане артисте, вдячний ти мені за мою ролю?» 

Г) Я не винувата, що ти в моїм житті був тим палким сонцем, яке змушує квітку розвитися і розпуститися і відкрити свою чашечку, і розлити свої найкоштовніші пахощі. І признайся одверто, перед самим собою, чи ти тоді не був щасливий? Чи я не була квітчастим оазисом у твоїм житті? Чи ти в нашій лісничівці не пережив найкращого літа, яке взагалі випало тобі на долю на твоїм віці? 

Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? Гай, гай, Массіно, в такім разі камінь упав би на тебе самого. Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене. От що, небоже! Ти мав часу шість місяців і не зробив нічогісінько для того. Хіба ж я тому вина 

Ґ) Се я, Массіно, я мала би право нарікати на тебе, проклясти тебе. Адже признайся по щирості перед собою самим: ти не вірив у мене, в мою щирість, у мою любов. Ти приймав мої пестощі, всі вияви мойого розбурханого молодого чуття з пасивністю сибарита — нехай і так, що ніжно, вдячно, але не виходячи з-поза заборола свого успокою, свого егоїзму. І я відчула се. Як мене боліло те, того ти не знав і не відчуєш ніколи, ти, поганий егоїсте й сибарите! Але маєш за се кару! Я покарала тебе, і, коли у тебе е хоч шматочок людського серця в грудях, ти мусив відчути ту кару і мусиш іще не так, не так відчути її! 

Та проте, Массіно, не сердься на мене! Я, караючи тебе, потерпіла сто, тисячу разів дужче, як ти, і за моє терпіння...». 

Д) Я заховала її крильця, поклала їх між обложки і картки свойого молитовника і не розставалася з ними ніколи. Отак зо мною заїхали вони аж сюди, до Порт-Артура. 

А тепер посилаю тобі одно з них. Здається мені, що се летить до тебе половина моєї душі. А як одна половина залетить, то від твоєї душі буде залежати, чи прилетить і друга. Коли в твоїм серці е ще хоч іскра любові до мене, хоч крапелиночка бажання — побачити мене, то се буде та сила, яка притягне й друге крило, другу половину моєї душі до тебе. 

Лети ж, сойко, в далекий світ! До того, що любив слухати твойого скрекоту, любив дивитися в твої очі! Затріпочи отсим крилом над його душею і роздуй те, що там тліє ще під попелом байдужності та розчарувань! Навій на нього солодкі мрії, любі спомини! Розворуш його серце, щоб забилося невимовною тугою, запали в його очах блискучі іскри, щоб горіли, як дорогі брильянти, і потім угаси їх слізьми, мов перлами та пишними кришталями! 

Д) Опис останньої зустрічі героїв

Ти весь думками й душею буяв у будущому, в громадській праці, а не знав, що діється ось тут коло тебе. ... У мене перед очима миготіли, мерещилися та іскрилися інші, широкі, чудові світи. Світи, про які тобі й не снилося, бідний мій Массіно. Світи, повні невимовної розкоші, вольної волі, палкого кохання.

3. Афоризми з новели «Сойчине крило»:

  • Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.

  • Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене.

  • Дурень, хто на порозі сорокового року життя не пізнав ціни життя, не зробився артистом життя! 

  • Життя — се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінутки не гідні заплатити мені всі скарби світу.

  • Що таке чоловік для: чоловіка? І кат, і Бог! З ним живеш — мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка!

  • Іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим!

  • Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення. Печеного леду не слід бажати.

  • А я занадто старий воробець, щоб дав зловити себе на полову.

  • Безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!

   

4. Цитати до образів:

1) "Голубочко моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій

перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом! Нехай його подих донесе

хвилю дійсного, широкого, многостраждущого життя в моє слимакове, паперове та

негідне існування! Може, й я прокинуся, і стрясу з себе ті пута, і рвонуся до нового

життя, життя "у вірі, надії, любові"!"

2) "...ти в моїм житті був тим палким сонцем, яке змушує квітку розвитися, і

розпуститися, і відкрити свою чашечку, і розлити свої найкоштовніші пахощі".

3) «Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене, ти не вірив у мене, в мою щирість, у мою любов. Ти приймав мої пестощі, всі вияви мойого розбурханого молодого чуття з пасивністю сибарита — нехай і так, що ніжно, вдячно, але не виходячи з-поза заборола свого успокою, свого егоїзму. І я відчула се».

4) «Я ж сконцентрувала всю силу своєї любові, весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі в твою тямку». Таке признання з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі.

5) «Думка про тебе додає мені сили і впевненості серед отсього пекельного життя».

6) «Віриш у бачення там? Я вірю. Здається, що якби на хвилю перестала вірити, здуріла б, руку наложила б на себе. А може, ся сама віра – симптом божевілля?». 

7) «Що таке чоловік для: чоловіка? І кат, і Бог! З ним живеш — мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка!» - так у вуста Массіно І. Франко вкладає незаперечну істину.

8) "Милості просимо, Маріє Карлівно,.. не сердитися і не супротивлятися. І не забувати, що ви в Сибірі, а не в вашій єретицькій Німеччині. Ми ще тут, богу дякувати, живемо в страсі Божім і в послусі і маємо способи уговкувати непокірних" – це Свєтлов говорить "солодким тоном" до Манюсі. Це той Свєтлов, який має на своїх численних заводах цілі гареми. "Грубість натури, неотесаність" багатія-золотопромисловця відштовхували Манюсю, не зважаючи на те, що він був для неї "дуже добрий".

9) "А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі". "А я все те витерпіла, Массіно. І навіть... мої адоратори кажуть, що й досі виглядаю непогано".

10) "Невже одна поява отих кількох аркушів, записаних її рукою, одного засушеного крильця давно вбитої пташини може вивести тебе з рівноваги?"

"Женщино, демоне! Чого тобі від мене треба?",

"Женщино, комедіанко, прокляття на тебе! Всі твої слова, і сміх, і сльози – все комедія, все роля, все ошука!"

"Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки! "

11) "Я заховала її крильця, поклала їх між обложки і картки свойого молитовника і не розставалася з ними ніколи. ...А тепер посилаю тобі одно з них. Здається мені, що се летить до тебе половина моєї душі".

5. Географічна хвилинка. Географія невеликого за обсягом твору “Сойчине крило” І. Франка (40 сторінок!) – велика: Галичина, містечко Городок, міста Львів, Краків, Варшава, Лодзь, Домброва (Гурнича), Радом, Дорпат (ест. Тарту; Юр’їв, Дорпат, Дерпт – нім. Dorpat, Dörpt), Одеса, Іркутськ, Красноярськ, Порт-Артур, озеро Байкал.

6. Біологічна 3-хвилинка. Сойка. Чому саме сойку вводить І. Франко в новелу? Що це за пташка?

Сойка (Garrulus glandarius), птах родини воронових, відіграє роль "поліцейського лісів": вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить. Довжина тіла близько 31-34 см, вага 147 — 196 г. Тривалість життя – 18 років. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується.

В Україні — осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму; в час зимових мандрівок залітає і в степові райони. Політ у неї важкий і непевний. Будучи практично всеїдним птахом, сойка охоче поїдає всілякі насіння і ягоди, в тому числі ожину і кукурудзу, але для неї немає не світлі кращих ласощів, ніж жолуді. Восени вона їх старанно збирає і закопує в землю, роблячи запаси на зиму. Її комори найчастіше приховані під корінням дерев, в тріщинах кори або під шаром опалого листя; в такий же спосіб птах ховає лісові горішки й букове насіння. За один раз сойка може перенести в дзьобі й волі до 12 жолудів.

Оперення на грудях і спині коричнево-рожеве. Покривні крила забарвлені в яскраво-бірюзовий колір, доповнений візерунком з чорних смужок. Верхня частина голови вкрита короткими чорно-білими пір'їнками, які можуть настовбурчуватися, утворюючи невеликий чубчик. Дзьоб короткий і міцний, забарвлений в чорний колір. Від дзьоба до шиї тягнуться широкі чорні «вуса». Очі світлі з темними зіницями. Підхвістя вкрите білим пір'ям. Сильні ноги забарвлені в світло-коричневий колір.

Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів.

Імітаторські здібності сойки достатньо хороші. Їй підвладні, напевно, не тільки всі звуки живої природи, а й нескінченна різноманітність механічних звуків. Сойка може "стукати", ніби вдаряє дзьобом об дерево, "скрипіти", як незмазане колесо воза. Іноді можна опинитися свідком і спільного співу сойок. Кожна з них навперебій спочатку видає мінорну свистячу трель, після якої йдуть тихий клекіт, щиглики, глухий передзвін. До квітня подібні концерти закінчуються, після чого спів сойки можна тільки іноді почути на гніздовий ділянці. У всіх випадках спів сойки - явище вкрай короткочасне і нерегулярне. Воно припиняється з появою гнізда, і аж до вильоту пташенят сойка робиться однією з наймовчазніших і лякливих птахів.

Сойка належить до найбільш обдарованих пересмішників. Альфред Брем так описує здібності сойки: "Іноді птах кричить, як кішка: "мяу", а нерідко глухим черевомовним голосом, але абсолютно ясно вимовляє слово "маргольф"... вона відтворює всі звуки і шуми, які чує у своїй окрузі. Вона так досконало передає нявкаючий заклик мишоїда, що здається, ніби це властивий їй самій, а не запозичений крик... Іноді сойки вчаться вимовляти окремі слова, а частіше насвистувати короткі мелодії".

Сойка (Хвилинка біології)

Додаток

Сойка звичайна - кареза

Чубата малайська сойка

Сойка зелена

Чорноголова блакитна сойка

Сойка блакитна

Сороча сойка

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.