Урок «Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні слова. Просторічні слова»

Опис документу:
Урок побудовано за технологією розвитку критичного мислення. Має на меті познайомити школярів з особливостями використання стилістично забарвленої лексики, сприяє розвитку гнучкості їх мислення, допомагає формувати мовну особистість.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Комунальний заклад

«Долинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»

Підгірненської сільської ради

Василівського району Запорізької області

Конспект уроку з української мови

в 6 класі

«Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні слова. Просторічні слова»

Підготувала вчитель української мови та літератури Дудова Любов Олексіївна

2019/2020 н.р.

Тема: Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні слова. Просторічні слова.

Мета:

навчальна: дати поняття про загальновживані й стилістично забарвлені слова, познайомитися з особливостями використання діалектних і просторічних слів; розвивальна: розвивати гнучкість мислення учнів; визначати роль і доречність використання діалектних та просторічних слів, їх стилістичну функцію;

виховна: дотримуватись лексичних норм української літературної мови, формувати себе як мовну особистість.

Тип уроку: формування мовної компетенції

Педагогічна технологія: технологія розвитку критичного мислення.

ХІД УРОКУ

І. ФАЗА ВИКЛИКУ.

  • Емоційне налаштування. Вправа «Я».

  • Добрий день, діти. Пригадайте останню літеру української абетки. Так, це літера «Я».

  • А давайте сьогодні з цієї літери почнемо урок.

  • Все дуже просто: кажемо літеру «Я» і закінчуємо думку. Наприклад: Я прийшла на урок, щоб з вами поспілкуватися.

  • Актуалізація життєвого досвіду. Проблемне питання.

  • Що мав на увазі Сократ, коли говорив: «Заговори, щоб я тебе побачив» ? (Культурне мовлення - своєрідне дзеркало людини, її інтелектуальне обличчя. Людину, яка вміє гарно говорити, в усі часи шанували, нею захоплювалися, прагнули бути в її товаристві.)

  • Відповісти на це запитання також можна висловом В.Іващенка, сучасного українського поета: « У душ красивих і красива мова, убогість мови-це убогість духу».

  • Підготовка до сприйняття теми уроку.

  • Послухайте два тексти.

Текст 1. Текст 2.

  • Хто з вас може пояснити, про що йдеться в першому тексті? При сприйнятті цього тексту виникають труднощі, бо не всі слова є для нас зрозумілими.

  • Яке враження справив на вас другий текст? Не зовсім приємне.

  • Я з вами згодна. Але в нашому мовленні є, на жаль, і такі слова, які нам незрозумілі з певної причини, і такі, які не зовсім приємно слухати.

  • Тому сьогодні перед нами стоїть завдання: познайомитися з цими групами слів, а саме діалектними словами (текст 1) та просторічними словами (текст 2) та з’ясувати для себе , яку роль вони відіграють у мовленні і як бути, коли їх зустрічаєш в мовленнєвому оточенні.

  • Запишіть тему уроку.

  • Актуалізація навчального досвіду. Лінгвістичний марафон.

  • Пригадаємо вивчене. Відповідаємо по черзі дуже швидко, бо це марафон.

  1. Сукупність слів, які вживаються у мові, називаються … (лексикою)

  2. Наука, яка вивчає словниковий склад мови - значення слів, їх походження, зв'язок з іншими словами, має назву … (лексикологія)

  3. Лексичне значення слова – це те, … (що слово означає)

  4. Якщо слово має декілька лексичних значень, воно називається… (багатозначним)

  5. З’ясувати лексичне значення слова можна за допомогою … (тлумачного словника)

  6.  З точки зору походження всі слова в українській мові поділяються на … (власне українські та запозичені)

  7. Запозичені слова – це слова, які … (прийшли в українську мову з інших мов)

  8. Слова, які забуваються і активно не використовуються в мові, називаються… (застарілими)

  9. Слова, що стосується давніх, історичних реалій, яких тепер уже нема, — це … (історизми)

10.Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по-іншому, — це … (архаїзми)

11. Слова, які щойно з’являються у мові , називають… ( неологізмами)

12. Слово «чадо» є … (архаїзмом)

13. Слово «боярин» є… (історизмом)

- Кожен з вас побачив свої «білі плями», якщо вони були, або в разі їх відсутності ще раз повторив матеріал з теми «Лексика»

ІІ. ФАЗА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

  • Колективна робота з таблицею.

  • Лексика за своїм вживанням поділяється на дві групи: слова, що використовуються всіма носіями мови – загальновживані слова ( найбіль-ший тематично-стилістичний шар лексики) , такі слова використовуються вільно, без будь-яких обмежень. Ці слова пов’язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями, водночас є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами предметів і явищ довколишньої дійсності: батьківщина, воля, добро, земля, молоко, ні, одна, повітря, син, так, я.

  • І лексика обмеженого вжитку, яка в свою чергу поділяється на діалектизми, професійні слова, жаргонізми, просторічні слова.

  • Слово вчителя.

  • Продовжимо знайомство із стилістично забарвленими словами і зупинимося на діалектних словах (діалектизмах). Це слова, що не входять до складу лексичної системи літературної мови, а є елементами лексики певного діалекту (певної місцевості), називаються діалектизмами.

Мандибурка, крумплі, ріпа, бульба, бараболя. Так в різних куточках України (говірках) називають картоплю.

Отже, діалектизми – це слова певної говірки, діалекту. В українській мові розрізняють три діалекти. Звернемося до підручника – с.47, впр.97. На карті України зеленим кольором позначено північний (поліський) діалект, рожевим – південно-східний, жовтим – південно-західний.

  • Завдання з картою України.

  • Знайдіть, будь ласка, до якого діалекту відноситься Запорізька область. (південно-східний).

  • Робота над поняттям «суржик». Вправа 100.

  • А тепер перевіримо, як ви орієнтуєтеся в діалектизмах нашої місцевості. Виконаємо вправу 100. (кусок, горбушка, шкуринка). Перші два слова утворилися в результаті змішування у мовленні українських та російських слів. Такі мовні форми називають СУРЖИКОМ . Спробуємо їх відшукати в нашому мовленні.

  1. Куди ви йдете після 2 та 4 уроків? (в столову)

  2. Хто в класі слідкує за порядком? (діжурний)

  3. Який найшвидший транспорт на планеті? (самольот)

  • Правильно такі слова називати не діалектизмами, а просторічними словами.

  • Самостійна робота. Вправа 103 (на відповідність).

  • Проблемне питання: «Чи можна стверджувати, що діалектні слова збагачують українську мову?» (З одного боку, діалектизми роблять нашу мову незрозумілою. А з іншого - вони збагачують українську мову, особливо синоніміку. Діалектні слова використовуються у художніх творах для відображення життя і мови людей певної місцевості. Читаємо у Коцюбинського : «Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав багато. Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісі повно лісовиків, які пасуть свою маржинку: оленів, зайців і серен; що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири. Вище, по безводних далеких недеях, нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник»).

  • Вправа «Добери пару» (колективно).

  • А зараз я пропоную вам дібрати літературну пару до діалектного слова. В цьому вам допоможуть фото.

Фото 1. Плай – стежка в горах.

Фото 2. Царинки –  невеличка лука признач. для сінокосу. 

Фото 3. Маржинка – худоба.

Фото 4. Ватра – вогнище, багаття.

Фото 5 . Плова – злива.

Фото 6. Фризура – зачіска.

Фото 7. Мешти на обцасах – туфлі на підборах.

  • Слово вчителя. Робота з підручником.

  • А які слова називаються просторічними?

  • Звернімося до підручника – с.52.

  • Просторічні слова вживаються лише в усному побутовому мовленні. У художніх творах їх використовують для надання зображуваному зневажливої, грубуватої характеристики.

До просторічних слів належать перекручені слова, неправильно засвоєні, спотворені, а також росіянізми (русизми) – слова, запозичені з російської мови, що перебувають за межами української мови і не зафіксовані її словниками.

  • Вправа «Стилістичний експеримент».

  • Замініть просторічні слова літературними відповідниками.

  1. Слідуючий у черзі -  наступний у черзі.

  2. Червона пика – червоне обличчя.

  3. Підозрілий тип – підозрілий чоловік.

  4. Грошей достобіса – грошей багато.

  5. Ти досі не врубився? – ти досі не зрозумів?

  6. Звиняйте, я не можу – вибачте, я не можу.

  7. Время зараз сложне – часи зараз складні.

  8. Харош дрихнути – досить спати.

  9. Канєшно приходь – звісно приходь.

10) Тудою догора короче – туди дорога коротша.

11) Прівєт, друзяко – привіт, друже.

  • Бесіда з опорою на життєвий досвід.

- В якому варіанті наша може звучить краще?

- Якого відтінку надають нашій мові просторічні слова? (зневажливого, брутального, лайливого, грубого).

- Які категорії людей найчастіше вживають просторічну лексику? (неосвічені, малограмотні).

- Чи слідкують носії мови за своїм мовленням? (здебільшого ні).

- З якою метою люди вживають просторічну лексику? ( для вираження зневаги, для гумористичного ефекту, для висміювання, для самовираження тощо).

  • Проблемне питання: «Чому українець із Запорізької області не завжди може порозумітися з українцем зі Львова?»

  • Ось, наприклад львів’яни кажуть «залізко», а запоріжці – утюг», а правильно треба – «праска» (у мовленні запоріжця переважають росіянізми, а у мовленні львів’янина багато діалектизмів, запозичених з польської та румунської мов (газда (господар)– румун., гарбата (чай) – пол.)

  • Вирішення життєвої ситуації.

  • Уявіть таку ситуацію: ви отримали листа від родича, що мешкає на Закарпатті. Прочитавши лист, ви майже нічого не зрозуміли. Вам треба написати відповідь. Як бути в такому випадку? (скористатися

словниками – слайд 8)

ІІІ. ЕТАП РЕФЛЕКСІЇ.

  • Бесіда.

  • На які дві частини ділиться лексика української літературної мови з точки зору її вживання?

  • Що характерне для загальновживаної лексики?

  • Назвіть групи слів незагальновживаної лексики. У яких стилях вони вживаються?

  • Що означає вислів: «Кожне сільце має своє слівце»?

  • Чи згодні ви з висловом :«Хто володіє словом, той володіє світом»?

  • Метод «Займи позицію».

  • Як підсумок уроку пропоную метод «Займи позицію».

  • Сьогодні звучали різні думки стосовно того, яку роль відіграють стилістично забарвлені слова в нашому мовленні. Оберіть свою позицію та аргументуйте свій вибір.

Позиція «Так»: діалектизми живлять нашу мову, збагачують її синоніміку, допомагають передати національний колорит . А просторічні слова роблять нашу мову сучасною, оригінальною, зрозумілою».

Позиція «Ні»: використання діалектизмів розхитує літературні норми, ускладнює читання творів , а вживання просторічних слів є ознакою низької культури та інтелекту людини.

Позиція «Так – ні»: звісно діалектні та просторічні слова виконують певну стилістичну функцію, створюють національний колорит, додають експресії, але треба пам’ятати , що ці категорії слів є відхиленням від літературної норми. Тому їх використання має бути виправданим.

  • Прийом «Мої очікування».

  • Чого ви чекали від уроку і чи справдилися ваші очікування?

  • Які у вас будуть побажання щодо уроків української мови?

  • Домашнє завдання: повт.теоретичні відомості з §§12-13, виконати вправу 102 або 113 (на вибір).

  • Підсумкове слово.

  • Сучасний український поет В.Іващенко сказав: « У душ красивих і красива мова, убогість мови - це убогість духу». Давайте будемо красивими не тільки зовні , а й у плані нашого мовлення, бо воно є нашим моральним, духовним обличчям. Дбаймо про чистоту своєї мови та внутрішню красу. Дякую за увагу. До побачення.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!