До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
5
міс.
1
9
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок 9. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ». Тема: Методи пошуку нового. Поняття про методи розвитку творчого мислення.

Опис документу:
Мета: Довести до відома учнів, що творче може мислити кожен, але цю здібність необхідно розвивати. Ознайомити їх з методами розвитку творчого мислення. Поняття для засвоєння: методи розвитку творчого мислення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 9

З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»

11 КЛАС

Тема: Методи пошуку нового. Поняття про методи розвитку творчого мислення.

Мета: Довести до відома учнів, що творче може мислити кожен, але цю здібність необхідно розвивати. Ознайомити їх з методами розвитку творчого мислення.

Поняття для засвоєння: методи розвитку творчого мислення.

Обладнання: зошити, папір, маркери, крейда, дошка, листи ватману, мультимедійна презентація

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- Дайте визначення поняття: «обдарованість», «креативність», «творчі здібності», «система».

- Назвіть види обдарованості.

- Опишіть чим вирізняється обдарована дитина.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Епіграф до уроку:

«Неможливо птаха навчити літати в клітці.

Неможливо нарощувати «творчі м'язи»,

не вилетівши на простір завдань «відкритих»,

які допускають різноманітні підходи до вирішення,

різний ступінь заглиблення у проблему,

різноманітні варіанти відповідей».

А. Гін

Інформаційне повідомлення

Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися вам в позашкільному житті, а які - ні. З огляду на це , першочерговим завданням має стати завдання не накопичення вами інформації, а розвиток мислення, вміння аналізувати ситуацію, планувати свої дії на кілька кроків вперед, адекватно оцінювати результати, самостійно набувати і переробляти інформацію, перетворюючи знання в інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими. Ось чому на передній план навчально-виховного процесу виходить проблема розвитку творчих здібностей учнів, навчання їх творчо і критично мислити, виховання особистості кожної дитини. Саме в процесі інтелектуального виховання відбувається формування інтелектуальної культури особистості.

Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і задумів, нових підходів, нових рішень). Творчість не виростає на порожньому місці, творчість — властивість, як правило, професіоналів своєї справи, які ефективно працюють у відповідній галузі. Творчість базується на розвинених мисленні та уяві, інтелекті і є його особистісним дериватом (про це вже йшлося вище).

Водночас готовність до творчості, творчого вирішення проблеми, креативність є загалом одним із механізмів психологічного захисту людини в складних умовах — як у трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми тощо.

Творча самореалізація в широкому смислі становить основну якість, невід'ємну характеристику психічно здорової людини. Так, за А. Маслоу, психічно здорова людина — це щаслива людина, яка живе в гармонії з собою, не відчуває внутрішнього розладу, захищається, однак першою не нападає, любить навколишній світ, людей і творчо працює, реалізуючи свої здібності й обдарованість.

Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг

Проблема навчання творчості, підготовки до професійної творчої діяльності досить незвичайна — як навчити того, чого сам не знаєш, тобто нового, творчого. Звідси виникла ідея «вільного» виховання, «спонтанного» розвитку творчості, за якою найважливішим вважалося не перешкоджати паросткам спонтанної творчості. Проте добре було б не тільки не заважати, а й сприяти розвиткові творчих здібностей, здатності до різних видів творчої праці.

Сучасний підхід до навчання творчості пропонує чітке розмежування того, чого у творчості можна й потрібно вчитися, а чого не можна й не треба. Так, О. О. Мелік-Пашаєв виділяє кілька рівнів творчих здібностей у художній творчості, які виявляються в розв'язуванні творчої задачі. Одна з головних характеристик творчої задачі, як відомо, — відсутність єдино правильного вирішення взагалі, воно можливе тільки з певної естетичної позиції, якщо йдеться про мистецтво, або, ширше, з певної рефлексивної позиції суб'єкта відносно задачі. Отже, найнижчі, операціональні компоненти творчих здібностей можна формувати безпосередньо, показуючи й пояснюючи, як і що має робити учень. Для розвитку творчої уяви перед собою треба ставити задачі, для вирішення яких ви маєте відшукати власні. Отже, безпосередньо навчати творчості у звичайному розумінні слова «навчання» неможливо. Щоб описати процеси формування здатності до творчості, використовується ідея, поняття тренінгового впливу. В даному разі йдеться про тренінг інтелектуально-творчий.

Інтелектуально-творчий тренінг, тобто розгорнуту систему гнучких впливів на особистість, спрямовану на формування здатності до творчості, слід відрізняти від прийомів, або методів, активізації творчості «під конкретну задачу», тобто методів пошуку конкретного технічного або наукового вирішення. Разом з тим знайомство з такими методами, значною мірою поширеними в організації сучасної технічної творчості, їх практичне застосування і відповідний досвід теж сприяють нагромадженню творчого потенціалу.Методи пошуку нових технічних рішень поділяються на групові та індивідуальні. Серед групових слід відзначити «брейн-стормінг» Ф. Осборна (про нього вже йшлося вище, коли розглядалася критичність мислення), синектику (Дж. Гордон), для якої важливим є вміння емпатичного втілення у неживі предмети, творчу дискусію тощо. Принципову роль у групових методах пошуку нових технічних рішень відіграє соціально-психологічний аспект організації творчої групи, комплектування керівної ланки, стиль лідерства, підтримка комфортного спілкування в групі. Ці ж фактори мають вирішальне значення для творчої ефективності малих виробничих груп, зокрема в системах автоматизованого проектування технічних об'єктів.

Серед індивідуальних або комбінованих методів (тобто таких, які можуть використовуватися як однією людиною, так і групою) можна відзначити узагальнений евристичний метод О. М. Половинкіна, метод гірлянд асоціацій, або метафор, розроблений відомим винахідником Г. Я. Бушем, його ж «метод семикратного пошуку», а також метод «морфологічного аналізу» (Ф. Цвіккі), функціонально-вартісний аналіз, метод фокальних об'єктів (Ф. Кунце)

Практична робота.

Дослідження рівня розвитку творчих здібностей. (Додаток №2)

V. Підсумок уроку.

- Які методи пошуку нового вам запам’ятались?

-Що являє собою творчий тренінг?

VI. Домашнє завдання.

1. Вивчити конспект.

2. Підготувати реферат на тему: «Необхідність пошуку нового в житті людини».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.