Урок 5 "Пізнавальні психічні процеси"

Опис документу:
Образи зовнішнього світу, які виникають в корі головного мозку в результаті відчуття та сприймання, не зникають безслідно. Вони залишають слід, який може зберігатися протягом тривалого часу. У цьому й полягає феномен пам’яті як психічного процесу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Пізнавальні психічні процеси Лекція № 5
Слайд № 1

Пізнавальні психічні процеси Лекція № 5

План 1. Пам’ять, її властивості. Види пам’яті. 2. Специфіка мислення як психічного процесу. 3. Види й форми мислення. Мисленнєві операції. 4. Уява ...
Слайд № 2

План 1. Пам’ять, її властивості. Види пам’яті. 2. Специфіка мислення як психічного процесу. 3. Види й форми мислення. Мисленнєві операції. 4. Уява та її види. Механізми уяви.

1. Пам’ять, її властивості. Види пам’яті. Образи зовнішнього світу, які виникають в корі головного мозку в результаті відчуття та сприймання, не зн...
Слайд № 3

1. Пам’ять, її властивості. Види пам’яті. Образи зовнішнього світу, які виникають в корі головного мозку в результаті відчуття та сприймання, не зникають безслідно. Вони залишають слід, який може зберігатися протягом тривалого часу. У цьому й полягає феномен пам’яті як психічного процесу.

Мнемозіна - богиня пам’яті у давньогрецькій міфології, матір муз. Саме тому переважна більшість термінів, пов’язаних із пам’яттю, має корінь “мнемо...
Слайд № 4

Мнемозіна - богиня пам’яті у давньогрецькій міфології, матір муз. Саме тому переважна більшість термінів, пов’язаних із пам’яттю, має корінь “мнемос”: мнемічна діяльність, мнемотехніка, мнемічні процеси тощо.

ПАМ’ЯТЬ це психічний процес відображення попереднього досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення явищ дійсності. Саме зб...
Слайд № 5

ПАМ’ЯТЬ це психічний процес відображення попереднього досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення явищ дійсності. Саме збереження досвіду і робить пам’ять одним з найбільш важливих процесів, пов’язаних із виживанням. Тому пам’ять властива не лише тваринам, але й рослинам (проте неіндивідуальна).

Функції пам’яті: 1. Засвоєння досвіду (індивідуального та суспільного). 2. Збереження самоідентичності особистості. 3. Складова діяльності. 4. Пере...
Слайд № 6

Функції пам’яті: 1. Засвоєння досвіду (індивідуального та суспільного). 2. Збереження самоідентичності особистості. 3. Складова діяльності. 4. Передумова творчості.

Теорії пам’яті: 1. Асоціативна. В.Вундт: пам'ять людини складається з трьох видів асоціацій: вербальних (зв'язки між словами), зовнішніх (зв'язки м...
Слайд № 7

Теорії пам’яті: 1. Асоціативна. В.Вундт: пам'ять людини складається з трьох видів асоціацій: вербальних (зв'язки між словами), зовнішніх (зв'язки між предметами), внутрішніх (логічні зв'язки значень). 

Теорії пам’яті: 2. Біхевіористична: в основі – “стимул - реакція”, наголошують на ролі вправ у запам'ятовуванні матеріалу. 3. Діяльнісна: розглядаю...
Слайд № 8

Теорії пам’яті: 2. Біхевіористична: в основі – “стимул - реакція”, наголошують на ролі вправ у запам'ятовуванні матеріалу. 3. Діяльнісна: розглядають пам'ять як історичну форму діяльності, вищий прояв якої - довільна пам'ять. Мимовільну пам'ять вважали біологічною функцією, у зв'язку з чим заперечували наявність пам'яті у тварин, а також у дітей до 3-4 років. 4. Фізична (нейронна). 5. Біохімічна. Єдиної одностайної думки щодо того, як працює пам’ять, немає

Види пам’яті: Існує кілька класифікацій видів пам’яті І. За типом запам’ятовування 1. Мимовільна - це неусвідомлене запам’ятовування та відтворення...
Слайд № 9

Види пам’яті: Існує кілька класифікацій видів пам’яті І. За типом запам’ятовування 1. Мимовільна - це неусвідомлене запам’ятовування та відтворення інформації, за якого відсутня спеціальна мета щось запам’ятати чи пригадати. 2. Довільна – це свідоме запам’ятовування й відтворення інформації з докладанням вольового зусилля, коли людина ставить перед собою мету щось запам’ятати чи пригадати.

Види пам’яті: ІІ. За тривалістю 1. Оперативна. 2. Короткочасна. 3. Буферна. 4. Довготривала. 5. Імпринтинг.
Слайд № 10

Види пам’яті: ІІ. За тривалістю 1. Оперативна. 2. Короткочасна. 3. Буферна. 4. Довготривала. 5. Імпринтинг.

Види пам’яті: ІІІ. За змістом 1. Образна а) зорова; б) слухова; в) нюхова; г) тактильна; д) смакова. 2. Рухова (генетично первинна). 3. Емоційна. 4...
Слайд № 11

Види пам’яті: ІІІ. За змістом 1. Образна а) зорова; б) слухова; в) нюхова; г) тактильна; д) смакова. 2. Рухова (генетично первинна). 3. Емоційна. 4. Словесно-логічна (властива тільки людині).

Дома в строю темнели сквозь ажур, Рассвет уже играл на мандолине. Краснела дева. В дальний Сингапур Вы уносились в гоночной машине. Повержен в пыль...
Слайд № 12

Дома в строю темнели сквозь ажур, Рассвет уже играл на мандолине. Краснела дева. В дальний Сингапур Вы уносились в гоночной машине. Повержен в пыль надломленный тюльпан. Умолкла страсть… Безволие... Забвенье… О шея лебедя! О грудь! О барабан и эти палочки - трагедии знаменье!

Процеси пам’яті Запам’ятовування (фіксація), Збереження (ретенція), Відтворення (репродукція) Забування.
Слайд № 13

Процеси пам’яті Запам’ятовування (фіксація), Збереження (ретенція), Відтворення (репродукція) Забування.

Умови ефективного запам’ятовування Усвідомлений матеріал запам’ятовується у 9 разів швидше Зі збільшенням кількості повторень швидкість запам’ятову...
Слайд № 14

Умови ефективного запам’ятовування Усвідомлений матеріал запам’ятовується у 9 разів швидше Зі збільшенням кількості повторень швидкість запам’ятовування зменшується Вивчення цілого ефективніше, ніж вивчення за частинами “Ефект краю”: елементи на початку і в кінці запам’ятовуються краще, ніж ті, що всередині Якщо людина знає, що матеріал їй знадобиться, вона запам’ятовує краще “Ефект Б. Зейгарнік” - незавершеності

Мнемотехніка – це сукупність способів або прийомів, що полегшують запам’ятовування необхідної кількості інформації і ґрунтуються на законах асоціац...
Слайд № 15

Мнемотехніка – це сукупність способів або прийомів, що полегшують запам’ятовування необхідної кількості інформації і ґрунтуються на законах асоціації. Наприклад, метод Цицерона. Для запам’я-товування використовуються зв’язки між об’єктами, що знаходяться в знайомих приміщеннях чи на знайомій вулиці.

Форми відтворення Впізнавання – виникає при повторному сприйнятті об’єкта Спогад – здійснюється при відсутності сприйняття об’єкта Пригадування – н...
Слайд № 16

Форми відтворення Впізнавання – виникає при повторному сприйнятті об’єкта Спогад – здійснюється при відсутності сприйняття об’єкта Пригадування – найбільш активна форма Ремінісценція – відтерміноване відтворення раніше сприйнятого, що здавалось забутим Ейдетизм – зорова пам’ять, яка довго зберігає яскравий образ з усіма деталями сприйнятого

Чинники забування 1. Час 2. Активність використання наявної інформації. 3. Робота захисних механізмів психіки. Забування виявляється у двох формах:...
Слайд № 17

Чинники забування 1. Час 2. Активність використання наявної інформації. 3. Робота захисних механізмів психіки. Забування виявляється у двох формах: 1. Неможливість пригадати чи впізнати. 2. Неправильне пригадування чи впізнання.

Властивості пам’яті 1. Домінуючий вид пам’яті. 2. Обсяг пам’яті. 3. Точність. 4. Міцність. 5. Швидкість запам’ятовування та відтворення.
Слайд № 18

Властивості пам’яті 1. Домінуючий вид пам’яті. 2. Обсяг пам’яті. 3. Точність. 4. Міцність. 5. Швидкість запам’ятовування та відтворення.

2. Специфіка мислення як психічного процесу Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприймання. Вся необхідна інформація зберігаєть...
Слайд № 19

2. Специфіка мислення як психічного процесу Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприймання. Вся необхідна інформація зберігається у пам'яті. Проте таких знань про об'єктивний світ людині недостатньо. Вичерпні знання про об'єкти дійсності, їх внутрішню, безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманні сутність людина отримує за допомогою мислення.

Відмінності мислення від сприймання 1. Мислення не відображає конкретні предмети, а виявляє приховані (неявні) зв’язки між предметами. 2. Мислення ...
Слайд № 20

Відмінності мислення від сприймання 1. Мислення не відображає конкретні предмети, а виявляє приховані (неявні) зв’язки між предметами. 2. Мислення може абстрагуватись від конкретного відображення, заміняючи його (опосередковуючи) знаками, поняттями, словами. 3. Мислення не залежить від реального світу, тому може бути направленим у майбутнє. 4. Мислення завжди являє собою комбінування явищ дійсності.

Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відноше...
Слайд № 21

Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях

Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою. Думка спирається на згорнуту внутрішню мову. Експерименти показали, що жодна складна думка не протіка...
Слайд № 22

Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою. Думка спирається на згорнуту внутрішню мову. Експерименти показали, що жодна складна думка не протікає без згорнутих внутрішніх мовних процесів. Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку подій, практичного оволодіння закономірностями об'єктивної дійсності. Розумова діяльність людини, що спрямована на пізнання закономірностей об'єктивного світу, має суспільну природу. Об'єктом розумової діяльності завжди є актуальні для особистості проблеми

Інтелект – це глобальна здатність розумно діяти, раціонально мислити і добре справлятися з життєвими обставинами. 1939 – Векслер – IQ – від 0 до 20...
Слайд № 23

Інтелект – це глобальна здатність розумно діяти, раціонально мислити і добре справлятися з життєвими обставинами. 1939 – Векслер – IQ – від 0 до 200. Середній показник – 100 ±16

Недорозвинений інтелект При IQ < 50-70 має місце легка розумова відсталість, при IQ < 50 – середньої складності; при IQ < 35 – різко виражена. Дебі...
Слайд № 24

Недорозвинений інтелект При IQ < 50-70 має місце легка розумова відсталість, при IQ < 50 – середньої складності; при IQ < 35 – різко виражена. Дебільність (IQ < 75%) Імбецильність (IQ = 20-50) Ідіотія (IQ = 20)

3. Мисленнєві операції
Слайд № 25

3. Мисленнєві операції

Мисленнєві операції Порівняння - пізнання схожих та відмітних ознак і властивостей об’єктів. «Усе у світі ми пізнаємо через порівняння, і якщо б на...
Слайд № 26

Мисленнєві операції Порівняння - пізнання схожих та відмітних ознак і властивостей об’єктів. «Усе у світі ми пізнаємо через порівняння, і якщо б нам трапився якийсь новий предмет, якого ми не могли ні з чим порівняти, ні від чого відрізнити (якби такий предмет був можливий), то ми про цей предмет не склали б жодної думки і не могли б сказати про нього жодного слова», — К. Ушинський

Мисленнєві операції Аналіз - уявне розчленування об’єктів свідомості, виокремлення в них частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей.
Слайд № 27

Мисленнєві операції Аналіз - уявне розчленування об’єктів свідомості, виокремлення в них частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

Мисленнєві операції Синтез - уявне поєднання окремих частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей об’єктів в єдине, якісно нове ціле.
Слайд № 28

Мисленнєві операції Синтез - уявне поєднання окремих частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей об’єктів в єдине, якісно нове ціле.

Мисленнєві операції Абстрагування - уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. У...
Слайд № 29

Мисленнєві операції Абстрагування - уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова. Слово виконує узагальнюючу функцію, спираючись на знакову природу відображуваних ним істотних властивостей і відносин, що присутні в об’єктах.

Слайд № 30

Слайд № 31

Форми мислення: (способи існування думки) 1. Гіпотеза. 2. Судження. 3. Міркування. 4. Умовивід. 5. Поняття.
Слайд № 32

Форми мислення: (способи існування думки) 1. Гіпотеза. 2. Судження. 3. Міркування. 4. Умовивід. 5. Поняття.

Судження — це форма уявного відображення об’єктивної дійсності, яка полягає в тому, що людина стверджує наявність або відсутність ознак, властивост...
Слайд № 33

Судження — це форма уявного відображення об’єктивної дійсності, яка полягає в тому, що людина стверджує наявність або відсутність ознак, властивостей чи відносин у певних об’єктах. Міркування — це низка взаємопов’язаних суджень, спрямованих на те, щоб з’ясувати істинність якоїсь думки, довести її або заперечити.

Умовиводом називається така форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове. В умовиводах через уже наявні знання здобуваються ...
Слайд № 34

Умовиводом називається така форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове. В умовиводах через уже наявні знання здобуваються нові. Розрізняють умовиводи індуктивні, дедуктивні та за аналогією. Поняття — це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв’язках і відносинах, узагальнюються їх істотні ознаки.

Індивідуальні властивості мислення 1. Самостійність. 2. Критичність. 3. Гнучкість. 4. Глибина. 5. Широта. 6. Послідовність. 7. Швидкість. 8. Ригідн...
Слайд № 35

Індивідуальні властивості мислення 1. Самостійність. 2. Критичність. 3. Гнучкість. 4. Глибина. 5. Широта. 6. Послідовність. 7. Швидкість. 8. Ригідність.

Види мислення: Існує декілька класифікацій видів мислення: І. За розгортанням 1. Дискурсивне. 2. Інтуїтивне. ІІ. За характером завдань 1. Теоретичн...
Слайд № 36

Види мислення: Існує декілька класифікацій видів мислення: І. За розгортанням 1. Дискурсивне. 2. Інтуїтивне. ІІ. За характером завдань 1. Теоретичне. 2. Практичне.

Види мислення: ІІІ. За новизною 1. Репродуктивне. 2. Творче. ІV. За формою 1. Наочно-дійове. 2. Наочно-образне. 3. Словесно-логічне.
Слайд № 37

Види мислення: ІІІ. За новизною 1. Репродуктивне. 2. Творче. ІV. За формою 1. Наочно-дійове. 2. Наочно-образне. 3. Словесно-логічне.

4. Уява та її види. Механізми уяви. Уява – це специфічний суто людський тип відображення, що різко вирізняє людину зі світу живої природи. Уява дає...
Слайд № 38

4. Уява та її види. Механізми уяви. Уява – це специфічний суто людський тип відображення, що різко вирізняє людину зі світу живої природи. Уява дає можливість бачити за рамками конкретної ситуації, тобто долає обмеженість сприймання ситуацією. Уява є необхідною складовою будь-якої діяльності і породжується потребами.

Уява - це психічний процес, що полягає у перетворенні людиною свого попереднього досвіду у вигляді нових образів, яких ніколи не сприймала.
Слайд № 39

Уява - це психічний процес, що полягає у перетворенні людиною свого попереднього досвіду у вигляді нових образів, яких ніколи не сприймала.

Види уяви: І. За способом активності 1. Активна. 2. Пасивна. ІІ. За вольовим компонентом 1. Мимовільна. 2. Довільна.
Слайд № 40

Види уяви: І. За способом активності 1. Активна. 2. Пасивна. ІІ. За вольовим компонентом 1. Мимовільна. 2. Довільна.

Види уяви: ІІІ. За характером діяльності 1. Репродуктивна. 2. Творча. ІV. За змістом 1. Художня. 2. Технічна. 3. Наукова.
Слайд № 41

Види уяви: ІІІ. За характером діяльності 1. Репродуктивна. 2. Творча. ІV. За змістом 1. Художня. 2. Технічна. 3. Наукова.

Види уяви: Особливим видом уяви є мрія – внутрішня діяльність, що полягає у створенні образу бажаного майбутнього. Мрія є необхідною умовою перетво...
Слайд № 42

Види уяви: Особливим видом уяви є мрія – внутрішня діяльність, що полягає у створенні образу бажаного майбутнього. Мрія є необхідною умовою перетворення дійсності, мотив діяльності, реалізація якого на даний момент відкладається.

Механізми уяви: 1. Аглютинація - об’єднання у створюваному образі властивостей і елементів образів інших предметів.
Слайд № 43

Механізми уяви: 1. Аглютинація - об’єднання у створюваному образі властивостей і елементів образів інших предметів.

Механізми уяви: 2. Схематизація - згладжування відмінностей між порівнюваними об’єктами. Це дає змогу позбавитись від зайвих і другорядних деталей,...
Слайд № 44

Механізми уяви: 2. Схематизація - згладжування відмінностей між порівнюваними об’єктами. Це дає змогу позбавитись від зайвих і другорядних деталей, що перешкоджають утворенню нового образу.

Механізми уяви: 3. Акцентування - загострення якоїсь частини образу або певної властивості, унаслідок чого новий образ набуває особливої виразності.
Слайд № 45

Механізми уяви: 3. Акцентування - загострення якоїсь частини образу або певної властивості, унаслідок чого новий образ набуває особливої виразності.

Механізми уяви: 4. Типізація – уявне виокремлення істотного в однорідних явищах і втілення його в новому образі, завдяки чому цей образ поєднує в с...
Слайд № 46

Механізми уяви: 4. Типізація – уявне виокремлення істотного в однорідних явищах і втілення його в новому образі, завдяки чому цей образ поєднує в собі риси, притаманні різним об’єктам.

Механізми уяви: 5. Гіперболізація - збільшення образу реального об’єкта або кількісна зміна його частин.
Слайд № 47

Механізми уяви: 5. Гіперболізація - збільшення образу реального об’єкта або кількісна зміна його частин.

Механізми уяви: 6. Метонімізація – перенесення ознак одного об’єкта на інший.
Слайд № 48

Механізми уяви: 6. Метонімізація – перенесення ознак одного об’єкта на інший.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн