У повісті «Шинель» Петербург постає як холодний, байдужий і ворожий простір, у якому маленька людина почувається самотньою та беззахисною. Мороз, темні вулиці й байдужість перехожих підкреслюють безлюдність і жорстокість столичного життя. Для Акакія Акакійовича Петербург стає місцем приниження, втрати шинелі та загибелі, а чиновницьке середовище символізує бюрократичну систему, де людська гідність нічого не варта. Отже, образ столиці допомагає Гоголю показати відчуження людини від суспільства та антигуманність міського життя.






