На уроці учні занурюються в атмосферу ліричної, теплої та водночас життєрадісної розповіді головного героя про своє дитинство й юність у передвоєнні роки. Учитель допомагає школярам простежити, як через оповідь першої особи створено особливу довірливу інтонацію та емоційну близькість між оповідачем і читачем.
Учні аналізують образ оповідача: його чутливість, доброту, спостережливість, уміння бачити світ із гумором. Розглядаються епізоди, що містять риси комічного — ситуаційний гумор, кумедні дитячі непорозуміння, добродушні жарти, які надають повісті світлого тону та підкреслюють оптимізм героя навіть у непростих обставинах.
Під час уроку школярі роблять висновки про те, як комічні елементи та лірична інтонація впливають на сприйняття твору, розкривають характер оповідача й роблять історію про дитинство по-справжньому живою та щирою.
