Урок 4. Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику

Урок 4. Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику

Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість; формувати вміння виді­ляти дійових осіб; учити читати діалог; ознайомити з піснями-закличками; розвивати образне мислення учнів; виховувати любов до національного надбання, шанобливе ставлення до історії свого краю.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Артикуляційна хвилинка

1. Чистомовка «Слухняний ротик»

Ець-ець-ець — подув сильний вітерець.

Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.

Ає-ає-ає — осінню вже повіває.

Лі-лі-лі — відлітають журавлі.

Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.

2. Гра «Дощик»

Читання (хорове) декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу пісеньки-забавлянки.

ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК

Ой чук, чук, чук,

Наловив дід щук!

А бабуся пліточок —

Годувати діточок,

А бабуся карасиків —

Годувати Тарасиків,

А бабуся окунців —

Годувати молодців.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

— Розкажіть підготовлені вдома пісеньки-забавлянки.

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Слухання пісень-закличок

Сонечко, сонечко,

Засвіти, засвіти!

Сонечко, сонечко,

Звесели, звесели!

Сонечко, сонечко,

Весну й літо запроси!

Жайворонки, жайвороночки!

Прилетіть до нас.

Принесіть нам літо тепле,

Віднесіть від нас зиму холодну.

Нам холодна зима надокучила,

Руки, ноги підморозила.

— До кого звертаються діти в цих пісеньках?

— З яким проханням?

— Це пісеньки-заклички. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з такими пі­сеньками.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя

— У прадавні часи люди вірили в те, що можна задобрити дощ, вітер, сонце. Закликали в піснях їх на гостину.

Заклички — це невеликі пісеньки, призначені для виспівування групою дітей. Іноді вони супроводжуються ігровими діями, що імітують процес селянської праці.

Усі явища і сили природи функціонують у закличці як живі істоти. Дитина сама контактує з ними: сонце просить про щедре літо; грім — не лякати худобу; дощ — поливати; обіцяє за справну роботу подарунок.

Незвичайні властивості явищ природи подано в закличці як перелік тієї благодаті, тих дарів, яких від них чекають і які вони дійсно несуть.

Закличка — це не просте звернення до природних стихій, а виражена в слові, ритмі, інтонації гама відчуттів — переживання, захоплення, ніжність. Емоції радості, довіри, переконаності в хорошому закладені в самій структурі вірша — у хвилеподібних повторах, у зміні картинок-прохань, у ритмі — жвавому, завзятому, у звучанні кожного рядка, кожного слова.

Усі явища природи мають закріплені за ними ласкаві імена — сонечко золоте, весна красна, червоне літечко.

Фізкультхвилинка

2. Опрацювання закличок «Іди, іди, дощику» (с. 9)

1) Гра «Рибки». Самостійне читання закличок мовчки.

— До кого звертаються діти?

2) Словникова робота.

Полив’яний — укритий особливим склоподібним розчином.

Цебро — велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.

Дійниця — спеціальний посуд, у який доять молоко.

3. Повторне читання закличок учнями

— Навіщо діти звертаються до дощу?

— Порівняйте дві пісеньки «Іди, іди, дощику». Про що вони?

— Що в них спільного?

— Чому ці пісеньки можна назвати закличками?

— Знайдіть у пісеньках пестливі слова.

4. Гра «Добери риму»

Дощику — … (борщику, горщику).

На вербі — … (комарі).

Нам — … (комарам).

Дубочку — … (садочку).

Ізнявся — … (захитався).

Розбився —… (полився).

Дійницею —… (пшеницею).

5. Гра «Віднови словосполучення»

Вітер полився

Дуб розбився

Горщик ізнявся

Дощик захитався

VI. Підсумок уроку

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Чого навчилися на уроці?

— Що нового дізналися?

VIІ. Домашнє завдання

Намалювати малюнок до пісеньок-закличок.