• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Психологія
  • Урок 27. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ».Тема:" Емпатія. Відвертість та довіра як умови ефективного спілкування в сім'ї, класі, референтній групі, міжособистісних відносинах."
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
1
9
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок 27. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ».Тема:" Емпатія. Відвертість та довіра як умови ефективного спілкування в сім'ї, класі, референтній групі, міжособистісних відносинах."

Опис документу:
Мета: ознайомити учнів з основними поняттями теми, оволодіння теоретичним блоком інформації про емпатію, емпатійного сприйняття співрозмовника. Поняття для засвоєння: емпатія, активне слухання Практична робота Вправа “Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування” Мета: з’ясувати уявлення учасників про важливі якості та вміння особистості, необхідні для ефективного спілкування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 27

З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»

11 КЛАС

Тема: Емпатія. Відвертість та довіра як умови ефективного спілкування в сім'ї, класі, референтній групі, міжособистісних відносинах.

Мета: ознайомити учнів з основними поняттями теми, оволодіння теоретичним блоком інформації про емпатію, емпатійного сприйняття співрозмовника.

Поняття для засвоєння: емпатія, активне слухання.

Хід заняття

І. Організаційна хвилина.

ІІ. Актуалізація знань учнів

-Чи легко робити та приймати компліменти?

-Для чого робити компліменти?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Робота за темою заняття.

Інформаційне повідомлення.

Чи помічали ви, як легко знаходить друзів співчутлива людина? Як приємно знаходитися поруч із тим, хто тебе розуміє.

Емпатіяздатність поставити себе на місце іншого, сприймаючи його почуття ніби своїв тій чи іншій мірі властива всім нам. Як розкрити її в собі?

Емоційна телепатія

Емпатія (від гр. em «в, напрям всередину» та pathos – «сильне та глибоке почуття, близьке до страждання») – здатність відчувати почуття, емоційний стан іншої людини.

Слово «емоція» походить від лат. emoveo – «вражаю», «хвилюю», таким чином, емоція – це енергетична хвиля, що відображає ставлення людини до певних ситуацій. Емпатія – здатність налаштуватися на одну енергетичну хвилю з іншою людиною і завдяки цьому відчути і зрозуміти стан цієї людини – «влізти в її шкуру».

Емпатію часто називають емоційною телепатією і відносять до екстрасенсорних («надчуттєвих») здібностей. Адже при емпатії відбувається зчитування інформації з тіла почуттів іншої людини. Всі предмети та явища навколо – це енергія, яка має кількісні та якісні характеристики. З цієї точки зору явища підстроювання, налаштування на іншого, ототожнення з іншим, що є суттю емпатії, не є загадковими й абсолютно реальні, як реальним є прослуховування радіоприймача після налаштування на хвилю транслюючої радіостанції. У самому слові «почуття» закладений цей образ. Почуття – від слова «чути» (рос. «чуять») – те, що ми чуємо душею, вловлюємо, приймаємо, сприймаємо. Тому вміння слухати співрозмовника (активне слухання), напряму пов’язане із здатністю емпатії.

З точки зору соціоніки, емпатія передбачає наявність розвиненої функції етики. Тому найбільш здатні до емпатії етичні психотипи – гармонізатори в квадрах: Посередник, Лірик, Хранитель, Гуманіст.

Властивість дзеркала

Люди як частинки єдиного цілого відображають, дзеркалять один одного. Здатність до емпатії можна пояснити вродженим почуттям спільності, єдності з усім Всесвітом. Емпатія – це вміння в собі побачити, відчути іншого, а в іншому – себе. Тому чим більше ми розуміємо себе, тим більше спроможні проявляти емпатію по відношенню до інших людей. Таким чином ми пізнаємо Бога в собі і Бога в іншому, прагнучи до єдності.

З наукової точки зору, процес емпатії можливий завдяки наявності в організмі людини дзеркальних нейронів, які і створюють відчуття, схожі з відчуттями іншої людини. Ці частинки відіграють важливу роль в організмі, при погіршенні їх діяльності порушується психіка.

Емпатія – це здатність віддзеркалювати почуття іншого без спотворення. Емпатія відрізняється від співпереживання, жалю і співстраждання тим, що не зафарбовує почуття людини почуттями того, хто їх сприймає. Слід розрізняти жалість («Мені шкода вас» – позиція зверху) і емпатію («Я з вами» – позиція на рівних). Жаліючи співрозмовника, ми оцінюємо його емоційний стан як негативний, автоматично ставлячи себе на більш високу позицію. Переживаючи за когось, ми проживаємо не своє життя. В стані емпатії ми тільки помічаємо і приймаємо почуття іншого, без оцінювання. При цьому радість чи біль, а також їх причини сприймаються так, як їх відчуває співрозмовник.

Таким чином, перебувати в стані емпатії означає сприймати внутрішню систему координат іншого зі всіма її внутрішніми смислами. Емпатичне розуміння передбачає відношення в точності 1:1: те, що є в людині, почуття якої сприймаються, те є і в людині, яка сприймає ті почуття, але тільки не втрачаючи умови «як ніби». Якщо умова «як ніби» втрачається, відбувається злиття особистостей. Наприклад, коли хтось у болоті, то злиття – це коли ти сам стрибаєш в це болото і тепер уже по-справжньому відчуваєш те, що й інший, оскільки і ти в болоті. А емпатія – це коли ти залишаєшся на твердому ґрунті з розумінням усіх мінусів цього болота, і при цьому здатен протягнути палицю, руку або ще щось, що допоможе людині вибратися. Умова «як ніби» дозволяє вловити те, що інший сам ледве усвідомлює, оскільки зі сторони погляд завжди більш спокійний і проникливий.

Здатність приймати

Люди з розвиненою емпатією можуть зрозуміти, чому інша людина вчинила так чи інакше, і тому можуть пробачити. Як кажуть мудрі люди, зрозуміти – значить пробачити. Тому емпатія пов’язана з умінням приймати.

Така здатність, як емпатія, є у кожної людини, у когось більш розвинена, в когось менше. Іноді вона може бути завалена образами, страхами, невмінням приймати, закритістю від світу. З утратою відичного світогляду люди стали все більше і більше відділятися один від одного, закриватися, замикаючись лише на своїх бажаннях, почуттях, проблемах. Так втрачається здатність до емпатії та взаєморозуміння.

Часто можна зустрітися з таким явищем, як емпатійна сліпота – неусвідомлене неприйняття в іншому тих почуттів, яких особистість уникає в собі.

Емпатія має також і зворотний бік – вміння транслювати, «заражати» своїми емоціями інших людей.

Ключ до спілкування

Емпатія дозволяє нам краще розуміти інших людей (звідси і «взаєморозуміння»), сприяє встановленню контакту в спілкуванні. Коли в розмові виявляється емпатія, ми відчуваємо, що співрозмовник зацікавлений нами, виникає відчуття, що він нас розуміє. Емпатія дозволяє довіритися співрозмовнику, відкрити йому куточки своєї душі. Коли вона в діалозі відсутня, ми відчуваємо, що контакт поверхневий, що співрозмовнику або не важливо, або байдуже те, про що ми йому говоримо. Якщо один з учасників діалогу емпатично приєднується до свого співрозмовника, то останній, відчуваючи увагу до своїх почуттів, що з ним розмовляють «на одній хвилі», більшою мірою буде відкритий і відвертий у розмові. Проявляючи емпатію, легше завоювати прихильність іншої людини, що сприяє розвитку гарних стосунків.

Емпатія – ключова якість духовних осіб, учителів, психологів, цілителів. Їх успіх у своїй царині залежить від уміння піти за своїм підопічним до глибини душі.

Практична робота

Вправа “Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування”

Мета: з’ясувати уявлення учасників про важливі якості та вміння особистості, необхідні для ефективного спілкування.

Хід вправи

Кожному учаснику пропонується протягом 5 хвилин самостійно скласти й записати список якостей та вмінь людини, які, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є узагальнений список якостей (записується на плакаті). Кожний член групи може висловити свою думку, наводячи аргументи та приклади.

Інформаційне повідомлення “Слухати – розуміти – взаємодіяти”.

Під час спілкування між людьми відбувається досить складний процес розуміння.

Чому цей процес складний? Тому, що, коли уявити реальність у вигляді якогось ландшафту, кожен з нас бачить власну карту цього ландшафту. У створенні карти беруть участь особливості сприймання (переважно зорового, слухового або чуттєвого), особливості мови, засоби, за допомогою яких ми відбираємо важливе чи неважливе, власний досвід людини тощо. Звичайно, якщо люди належать до однієї мовної сім’ї, одного соціокультурного середовища, мають подібний життєвий досвід – можливостей зрозуміти одне одного в них більше.

Водночас невміння слухати часто стає основною причиною неефективного спілкування, непорозумінь і навіть конфліктів. Чому ми часом не вміємо вислухати і зрозуміти іншого? Тому, що рівень нашої уважності нестабільний, він коливається. Побічні думки спотворюють зміст повідомлень. Наш емоційний стан також відволікає увагу від того, про що говорить співрозмовник, і ми “відключаємося”. Уміння слухати є найважливішою умовою ефективного спілкування.

Активне слухання – це не просто мовчання, це активна діяльність, своєрідна робота, якій передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. Те, як людина реагує на повідомлення іншого, залежить від рівня її моральності та культури.

Існує кілька рівнів активного слухання:

1 рівень – найпростіший. Він передбачає, що слухач вставляє у монолог свого співрозмовника слова “ага”, “так”, чи повторно проговорює те, що почув, - свого роду “ відлуння”, що свідчить про увагу до співрозмовника.

2 рівень – у процесі спілкування партнер не просто повторює, а й може підвести певну риску під почутим, що теж дає змогу уникнути непорозуміння. Найвідоміші прийоми цього рівня – перефразування, підсумування.

Прийом перефразування полягає в тому, що потрібно своїми словами переповісти сказане співрозмовником. Наприклад, “Якщо я правильно тебе зрозумів, то...”.

Пояснення дає змогу здобути більше інформації, полегшити співрозмовникові розуміння іншої точки зору. Сам прийом полягає в тому, щоб якомога більше перепитувати, використовувати різні запитання.

3 рівень – пов’язаний з розвиток ідей, які ви почули від співрозмовника. Але, перш ніж розвивати ідеї співрозмовника, ви маєте дати належну оцінку почутому.

Прийом належної оцінки допомагає показати співрозмовникові, що його думка є важливою, та оцінити його зусилля. Наприклад, “Я ціную твоє бажання вирішити проблему”; “Радий, що ти так серйозно підійшов до цієї справи”; “Дякую за твої зусилля”.

Демонструється плакат “Секрети ефективного спілкування”:

Говори так, щоб тебе почули.

Слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться.

Створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.

ІІІ. Підсумок уроку.

  • Чи сподобалося вам сьогоднішнє заняття?

  • Що нового ви дізналися?

  • Чому навчилися?

ІV. Домашнє завдання

    1. Вивчити конспект.

    2. Підготуватися до контрольної роботи.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.