На уроці учні ознайомлюються з композиційною побудовою повісті «Захар Беркут» та досліджують мовні особливості твору. Розглядаються основні елементи композиції: експозиція (опис Тухольщини та історичної ситуації), зав’язка (зустріч Максима й Мирослави, конфлікт із Тугаром Вовком), розвиток дії (підготовка громади до оборони, моральна й фізична боротьба), кульмінація (пастка в долині та знищення монгольського війська), розв’язка (трагічна загибель Максима, моральна перемога громади). Учні аналізують, як у композиції поєднано історичні події та художній вимисел.
Особлива увага приділяється мові твору: уживанню архаїзмів і історизмів, народнопоетичних висловів, метафор, порівнянь, урочистої, піднесеної лексики, діалогів, якими підкреслено народну мудрість і демократичний дух громади. Обговорюється, як мовні засоби створюють атмосферу XIІІ століття та підсилюють патріотичний і моральний зміст повісті.
