Аналіз освітніх процесів: Узагальнення даних про стан початкової та вищої освіти в обох імперіях, роль Харківського та Київського університетів, а також діяльність наукових товариств і ліцеїв.
Становлення нової літератури: Систематизація знань про перехід від класицизму до романтизму, роль Івана Котляревського, Тараса Шевченка та Гната Квітки-Основ’яненка у формуванні сучасної літературної мови.
Мистецький панорамний огляд: Повторення ключових досягнень у музиці (С. Гулак-Артемовський), живописі (Т. Шевченко, В. Тропінін) та архітектурі, а також особливостей становлення професійного театру.
Повсякденне життя та соціальна антропологія: Порівняння традиційного селянського побуту з новими міськими тенденціями (мода, дозвілля, розвиток транспорту та зв’язку), що були викликані індустріальною революцією.
Діагностика знань: Розбір складних питань щодо пам’яток культури, які виносяться на тематичне оцінювання, та робота з візуальними джерелами (репродукції картин, архітектурні споруди).






