• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Психологія
  • Урок 10. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» .Тема: Методи розвитку творчого мислення: мозковий штурм, метод гірлянд асоціацій, синектика.
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
2
4
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок 10. З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» .Тема: Методи розвитку творчого мислення: мозковий штурм, метод гірлянд асоціацій, синектика.

Опис документу:
Мета: ознайомити учнів з такими методи розвитку творчого мислення як мозковий штурм, метод гірлянд асоціацій, синтетика. Навчити виконувати творчі роботи: розв’язувати технічну проблему за допомогою мозкового штурму, створювати нові об’єкти методом гірлянд асоціацій. Поняття для засвоєння: дати визначення поняття «мозковий штурм», «метод гірлянд асоціацій», «синектика»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 10

З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»

11 КЛАС

Тема: Методи розвитку творчого мислення: мозковий штурм, метод гірлянд асоціацій, синектика.

Мета: ознайомити учнів з такими методи розвитку творчого мислення як мозковий штурм,метод гірлянд асоціацій, синтетика. Навчити виконувати творчі роботи: розв’язувати технічну проблему за допомогою мозкового штурму, створювати нові об’єкти методом гірлянд асоціацій.

Поняття для засвоєння: дати визначення поняття «мозковий штурм», «метод гірлянд асоціацій», «синектика»

Обладнання: зошити, папір, крейда, дошка, роздатковий матеріал. Мультимедійна презентація

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  • Дайте визначення поняття «творче мислення».

  • Розкажіть про операції творчого мислення.

  • «Необхідність пошуку нового в житті людини» (Зачитується реферат).

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Епіграф до уроку:

“ Вчіть дитину вдивлятися у звичне –і вона побачить несподіване .

Вчіть дитину вдивлятися у негарне – і вона побачить ціле ,

Вчіть дитину вдивлятися у мале – і вона побачить велике .”

В.О. Сухомлинський

Інформаційне повідомлення

При вивченні нового матеріалу використовується інтерактивна вправа «Американська мозаїка»

Інструкція: учні класу об’єднуються в групи по 4 чоловіки. Новий матеріал ділиться на 4 частини. Перший учень кожної групи вивчає «Метод мозкового штурму», другий учень групи вивчає «Переваги і недоліки методу мозкового штурму», третій учень – « Метод синектики», четвертий учень - «Метод гірлянд та асоціацій» Після цього члени різних команд, які вивчали одне і теж саме питання збираються для 5-10 хв. обговорення його, записують на дошці основні терміни , які пізніше учні заносять до своїх психологічних словників. Після цього вони повертаються до своїх команд і пояснюють зміст своєї частини навчального матеріалу іншим членам групи.

Мультимедійна презентація « Методи пошуку нового»

Метод мозкового штурму. Обґрунтував його американський підприємець А.Осборн. Використання цього методу сприяє подоланню психологічної інерції, продукуванню максимальної кількості нових ідей у мінімальний термін. Мозковий штурм є колективним пошуком нетрадиційних шляхів розв’язання проблем. Його психологічну основу становить теорія З.Фрейда про те, що у звичайних ситуаціях мислення людини визначається здебільшого свідомістю, в якій панують контроль і порядок, а для подолання психологічної інерції потрібно створити умови для прориву із підсвідомості «неспокійних і грізних сил та інстинктів».

Цей метод враховує психологію не лише окремої людини, а й «натовпу», що дає змогу залучати з глибини підкірки мозку підказку до розв’язання задачі. Під час мозкового штурму забороняється будь-яка критика (словесна, жестова, мімічна), підтримується будь-яка ідея, навіть, жартівлива або безглузда. Усі висловлені ідеї записують для розгляду групою експертів. Після «затвердження» рішення «генератори ідей» поділяються на «противників» і «прибічників» з метою виявлення слабких місць і виправлення їх.

З дітьми мозковий штурм може виникнути незаплановано під час розв’язання пізнавального завдання, гри-заняття тощо. Особливість його полягає в тому, що діти у процесі обговорення самі коригують, аналізують висловлені ідеї.

Переваги і недоліки методу мозкового штурму.

Мозковому штурму також як і багатьом іншим колективним методів прийняття рішень властиві певні переваги і недоліки.

Одна з найбільш важливих переваг мозкового штурму полягає в тому, що під час мозкового штурму заохочується творче мислення, причому генерування ідей відбувається в умовах комфортної творчої атмосфери. Йде активізація всіх учасників процесу. Вони глибоко залучені в хід генерування ідей та їх обговорення, більш гнучко освоюють нові ідеї, відчувають себе рівноправними. Лінь, рутинне мислення, раціоналізм, відсутність емоційного «вогника» в умовах застосування цієї технології знімаються практично автоматично. Розкутість активізує інтуїцію і уяву. Відбувається вихід за межі стандартного мислення. Інтерактивна взаємодія породжує синергічний ефект. Чужі ідеї допрацьовуються, розвиваються і доповнюються, зменшується шанс втратити конструктивну ідею. Залучається велика кількість ідей, пропозицій, що дозволяє уникнути стереотипу мислення і відібрати продуктивну ідею.
Необхідно виділити також недоліки мозкового штурму, що допоможе уникнути появи проблем при вирішенні задач методом мозкового штурму.
«У зв'язку з тим, при мозковій атаці заохочується генерування будь-яких ідей, навіть фантастичних, найчастіше його учасники йдуть від реальної проблеми. У потоці різноманітних пропозицій буває часом досить важко знайти раціональні і продуктивні ідеї. Крім того, метод не гарантує ретельну розробку пропонованої ідеї »
Крім того, багато учасників можуть наполягати на своє авторство обговорюваних ідей і вважають за краще бути лідерами творчого процесу за рахунок тих, хто менш розвинений і підготовлений.
Недостатньо розвинена здатність здійснювати дистиляцію викликає труднощі з вибору з великої кількості напрацьованих ідей тільки тих, які будуть реально сприяти вирішенню проблеми або завдання і, отже, їх можна перевести в конкретні дії.

Метод синектики (грец. synektike – об’єднання різнорідних елементів). Його творцем є американський психолог Вільям-Джеймс Гордон. Полягає цей метод у створенні групи людей різних спеціальностей задля пошуку творчих рішень шляхом необмеженого тренування уяви і об’єднання несумісних елементів.

Для творчого процесу важливо вміти перетворювати незвичне на звичне і навпаки. Головне – побачити у новій, незвичній ситуації, проблемі щось знайоме, тобто таке, що розв’язується відомими способами. За своєю суттю 33 аналогії можуть бути прямими, фантастичними, емпатійними (заснованими на розумінні емоцій).

1. Пряма аналогія. Вона означає схожість об’єктів різних галузей за певними властивостями або відношеннями. Здебільшого її визначають за такими критеріями:

- аналогія за формою. Використовується об’єкт, який зовні нагадує будь-який інший (книга – двері, плитка шоколаду, цеглина тощо);

- компонентна (структурна) аналогія. Необхідно знайти об’єкт з аналогічною структурою (сніг – морозиво, вата – хмара, піна – солодка вата);

- функціональна аналогія. Віднаходять об’єкт, якому властиві ці або інші функції. Як правило, шукають у протилежних галузях (машина – кінь, мурашка, віслючок, стоніжка, потяг; вітер – пилосос, вентилятор);

- аналогія за кольором. Добирається об’єкт одного кольору та відтінку(сонце – кульбаба, банан, лимон);

- аналогія за ситуацією та станом явищ і предметів (тиха година – захід сонця, свічка, що догорає).

На комбінуванні різних видів аналогії ґрунтується метод гірлянд та асоціацій. Гірлянди аналогії формуються як перелік слів, починаючи з основного слова.

Наприклад, діти – багато – галасують – бігають – листопад – прогулянка – дощ – парасолька – калюжі – діти.

Цей метод дає змогу дізнатися, що найбільше сподобалося чи запам’яталося дітям на святі, прогулянці, екскурсії тощо.

2. Фантастична аналогія. Ця аналогія здатна будь-яку дію перенести в казку, використати для розв’язання певного завдання чарівництво, фантастичних і казкових героїв, тобто уявити, як би ви вирішили цю проблему.

Використовують фантастичні аналогії під час складання творчих розповідей, казок з новими героями та незвичайними пригодами. Наприклад, опиши казковий дитсадок або школу, фантастичні прогулянки, екскурсії, вихідні, свята тощо. Під час складання таких казок діти інтуїтивно передають свої потаємні думки і бажання.

3. Емпатійна аналогія. В її основу покладено принцип ототожнення себе з об’єктом, що розглядається. Розв’язуючи завдання, дитина вживається в образ об’єкта, намагається по-своєму пережити його відчуття.

Наприклад, дитині пропонується: «А що, якби ти перетворився на кущик? Про що ти мрієш? Кого ти боїшся? З ким би ти товаришував? Про що шепочуть твої листочки?» Або «Уяви, що ти мурашка. Для чого ти живеш? Хто твої друзі? Що ти полюбляєш їсти?»

Діти самостійно обирають ролі: свійських тварин, іграшок, посуду,

рослин тощо. Під час такого опису вони виконують характерні рухи, а потім

розповідають, хто вони і що при цьому відчувають.

V. Підсумок уроку.

-Які методи розвитку творчого мислення ми сьогодні розглянули?

-Який з методів вам найбільше подобається і чому?

VІ. Домашнє завдання.

  1. Вивчити конспект.

  2. Підготувати реферат «Розвиток гнучкості мислення та вміння перебудовувати структуру пізнавальної ситуації за допомогою оператора РВВ(Розмір, Вага, Вартість)».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.