Відповідь на семінар - 3 сторінки
Давні слов’яни вважали, що коли душа покидає тіло, вона приймає вигляд вітру, пари, диму або метелика, мухи чи птаха. Іноді Душу уявляли як маленького чоловічка з прозорим тілом або дитину з крильцями. Свій початок Душа бере від матері при народженні людини, за іншими уявленнями - виходить від бога. Вона "живе" разом з людиною знаходиться у нього або в голові, або в ямці під шиєю, в грудях, в животі, серці і так далі. Слов’яни вважали, що Душа росте, як і людина, відчуває тепло, холод, біль, радість, але живиться тільки парою від їжі. За життя людини вона може покидати тіло тільки уві сні.
