У нас в гостях журнал «Малятко»

Опис документу:
Значну частину вільного часу наших дітей забирая телебачення, компютер. Коли і що вони будуть читати? Перед собою я поставила мету - підвищити рівень розвитку навички читання учнів мого класу. На допомогу взяла журнал "Малятко", що зацікавить моїх дітей до систематичного, самостійного читання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. У нас в гостях журнал «Малятко»

Мета проекту. Розширити знання учнів про періодичні видання; удосконалювати вміння орієнтуватися в них; формувати вміння цілеспрямовано їх читати, використовувати матеріали з журналу на уроках і позаурочний час; активувати інтерес до дитячої періодики; збагачувати словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до періодичних видань.

Проблема. Потреба в систематичному самостійному читанні.

Тип проекту. Інформаційний.

Навчальний предмет. Читання 3 клас. Урок позакласного читання.

Змістові питання:

1. Інформація про журнал «Малятко».

2. Цікавинки журналу.

3. Презентація виробів «Саморобка».

Обладнання: презентації фотографій; виставки журналів, позначення кожної робочої групи.

Література: журнали «Малятко».

Рекомендації. Заздалегідь створюються творчі групи, які працюють у різних напрямках:

- «кореспонденти» готують історію пошти;

- «літератори» ознайомлюють з творчістю Андрія Малишка;

- «дослідники» готують рубрику «Спробуй стати дослідником»;

- «екскурсоводи» - рубрика «Йдемо до музею».

Тривалість: два тижні.

Висновки: усі учні класу брали активну участь у пошуках матеріалу; опрацювали журнали «Малятко», із яких вибрали основне.

Захист проекту

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.

Емоційне налаштування.

В кожнім домі,

В кожній хаті –

У містах і на селі,

Хто навчився вже читати

Має «Малятко» на столі.

Дружба з «Малятком» - це свято

Не було б його у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

Слово вчителя.

Читаючи книжки, ми дізнаємося багато нового, цікавого. Журнали теж містять багато різноманітної інформації. Сьогодні до нас у гості завітав журнал «Малятко».

Гра «Дощик, дощик, злива, сонце».

Читання скоромовки напівголосно пошепки, голосно швидко, голосно скоромовкою, мовчки.

Дуже любить дід читати,

Та почав недобачати.

Щоб зірками очі стали,

Ми з футляра щось дістали.

Їх на ніс натяг наш дід –

От і бачить все як слід.

На подвірї зелен кущ

Під кущем літає хрущ.

Ми прибігли до куща –

Над кущем нема хруща.

Ми плакати –

Не плакали:

Нам плакати

Нема коли.

Біля нірки тишком-нишком

Причаїлась чорна кішка

Нишком-тишком чорна кішка

Стереже у нірці мишку.

Звіт «кореспондентів».

1. Щомісячний журнал «Малятко» заснований у січні 1960 р. в містя Києві. Отже, журналу «Малятко» 53 роки. Засновник і видавець колективне підприємство «Редакція журналу «Малятко».

2. Над його створенням працює багато людей. Це:

- кореспонденти;

- коректори;

- художники;

- фотографи;

- редактори.

Вони пишуть, підбирають, ілюструють, виправляють різний матеріал. А потім друкарі його друкують у великій кількості. Кількість примірників газет чи журналів називається тиражем.

Тираж журналу «Малятко» – 24 100 примірників на місяць.

Технологія «Мікрофон».

– Перечитавши весь журнал, ви знайшли для себе щось цікаве? Як легко можна відшукати цей матеріал?

(Можна записати на картку і покласти в картотеку)

– Як заповнюється така картотека?

(Автор, заголовок, назва журналу, номер, рік видання, сторінка).

Звіт «дослідників »

Я знаю одного хлопчика, який захоплюється різними дослідами. Кожен дослід не тільки цікавий сам по собі. Без них не може бути жодної справжньої науки. Досліди допомагають розкривати різні таємниці, робити важливі відкриття. Спробуй і ти на якийсь час стати дослідником. Гадаю, старші залюбки допоможуть тобі і вбережуть від можливих невдач, а тим паче травмувань.

ДОСЛІД ПЕРШИЙ.

Щоб засвітилася електрична лампочка, треба, як кажуть електрики, замкнути електричне коло. Це видно на такому простенькому досліді. Для нього потрібні пласка батарейка для ліхтарика, два дротики й електролампочка. Бляшані ріжки на батарейці називаються клемами. Біля одної з них стоїть плюс. Це позитивний заряд. Біля другої – мінус. Це негативний заряд. Якщо прикласти лампочку тільки до однієї з клем, лампочка не засвітиться. А коли до обох – спалахне яскраве світло. Це від батарейки струм побіг по колу й розжарив у лампочці спіральку…

У твоїй квартирі електричне коло замикають та розмикають за допомогою вимикача. Але тобі туди лізти категорично заборонено. Там висока напруга, небезпечна для життя.

ДОСЛІД ДРУГИЙ.

Він дозволяє уявити собі, як друкуються книжки.

Візьми картоплину й розріж навпіл. На одній половинці вирізьби випуклу літеру «А», а на другій – «М». Намазавши літери якою-небудь фарбою, можеш як печаткою відтворювати на аркуші паперу слово «МАМА».

Зараз друкарі неабияк вдосконалили роботу над виготовленням журналу, газети чи книжки. Їм прислужують мудрі автомати. Але починалося книгодрукування саме так. Тільки літери вирізьблювали на дерев’яних дошках. А потім відливали з металу.

Увага! Працюючи з ножем, будь дуже обережним. Не берися за роботу без догляду дорослих.

Звіт «екскурсоводів».

Здавна люди збирали й зберігали речі, чимось їм дорогі та пам’ятні. Так колекції книжок, зброї, прикрас у часи Київської Русі зберігали в соборах та монастирях .

Але доступ до цих колекцій мали тільки окремі люди. То ж згодом стали відкривати музеї, які може відвідати кожен охочий. У нашій країні кілька тисяч музеїв. У них зібрано мільйони цікавих речей. Музеї бувають різними. Зокрема, історичні знайомлять з минулим нашого народу.

Природничі – із життям рослин, тварин, комах. У технічних музеях можна довідатись про історію важливих відкриттів та винаходів. Скажемо, як винайшли електричну лампочку, радіо чи фотоапарат. Художні музеї – зберігають картини, скульптури, коштовний посуд

(Перегляд слайдів)

Звіт «літераторів»

Журнал «Малятко» підготував нам рубрику до 100-літтнього ювілею письменника Андрія Малишка.

  1. Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в м. Обухів Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. У 1930 р. юнак надрукував перші вірші. Закінчивши у 1932р. Київський інститут народної освіти, працював учителем в Овручі. Відслуживши рік у армії, переїхав до Харкова й працював журналістом.  Написав багато віршів для дітей.

  1. Хвилинка поезії (виразне читання віршів)

Заєць-побіганець

Зайцю довговухий,

В лісі щось гуде.

Слухай мене, слухай,

Мисливець іде.

Заєць той хитрющий

Скік та скік.

- Я з мисливцем дружбу

Заведу навік.

Буду йому ранками

роси стрясать,

Буду йому в південь

Дітей колисать.

Йди, мисливцю лютий,

Баюньки-бай,

Зайця-побігайця

Не бий, не стріляй.

Перепілка

Ой летіла птиця —

Пе-ре-пе-ли-ця.

Не під небесами —

Житами, вівсами,

Гречками медвистими,

Пшеницями чистими.

Хвалилася птиця —

Пе-ре-пе-ли-ця:

— Здрастуй, спілий колосе,

Ясна зірко,

Діточок я вивела

Аж семірко!

Не хвалися, птице,

Пе-ре-пе-ли-це!

Під моїми ж вусами,

Світлими та русими,

Зерна не облічено,

Числами не мічено:

Сім по сім

Та ще сім,

Та в вершечку двадцять два,

Отакі мої слова,

Отакі ідуть жнива!

Пшениченька

Над полями промені,

Зірка чиста.

На полях пшениченька

Колосиста.

Гей, гей, вся умита,

Теплим сонцем оповита

На полях пшениченька

Колосиста.

А за нею простори

І з дубами,

Білі хмари плавають

З голубами.

Гей, гей на просторі

За колоссям, наче в морі,

Білі хмари плавають

З голубами.

Кіт-воркіт

Кіт-воркіт біля воріт

Чеше лапкою живіт.

З’ївши мишку-побіганку,

Що робити по сніданку?

Чи погнати біля хати

Вслід за голубом-гінцем?

А чи вуси-довгоруси

Почесати гребінцем?

Що робити, кіт не знає

За ворітьми у кущі.

А над ним веселка грає,

Золоті несе дощі.

Соловейку-солов'ю

Соловейку-солов'ю

Я приспівочку зів'ю,

Свіжу та барвисту,

З золотого листу.

З того листу, що в долині,

На кленині, на калині,

На березовій корі,

На дубочку угорі.

Листя, листя, не шасти,

Соловейка захисти

Од важкого грому,

Вітру-бурелому

Од яркої блискавиці,

Щоб не сліпнули очиці,

Од дощу в світанки білі,

Од метілі-заметілі,

Холоднючої зими.

Бусол

Він прилітає з далекого краю,

Не спочиваючи, лине, лине.

Здається, на світі миліш немає,

Чим наше подвір'я, стара яворина.

Спочине звечора в темному лузі,

Де в синій заводі чайка кигиче,

А потім купається собі в галуззі,

Гніздо лаштує, буслиху кличе.

3.Завдання від літераторів

1) Розсипались слова

Понецьбіга-ьцаєз (заєць-побіганець)

Рікотвкіт (кіт-воркіт)

Каниченьшеп (пшениченька)

Собул (бусол)

Лкарепепі (перепілка)

2) Закінчи речення

Заєць той … (хитрющий)

Зайця-побіганця… (не бий, не стріляй)

З’ївши мишку …, (побіганку)

що робити … (по сніданку)

На полях пшениченька … (колоситься)

На березовій корі, … (на дубочку угорі)

3) Віднови текст вірша. Робота в групах.

Прилітає з він краю далекого,

Не лине, лине, спочиваючи.

На світі миліш здається, немає,

Яворина стара, подвір’я наше чим.

В лузі спочине звечора темному,

Чайка кигиче де заводі синій в,

В галуззі купається а потім собі,

Гніздо буслиху лаштує, кличе.

Відповідь: Він прилітає з далекого краю,

Не спочиваючи, лине, лине.

Здається, на світі миліш немає,

Чим наше подвір'я, стара яворина.

Спочине звечора в темному лузі,

Де в синій заводі чайка кигиче,

А потім купається собі в галуззі,

Гніздо лаштує, буслиху кличе.

Виставка презентація рубрики «Саморобки»

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.

Учитель: Ми з вами говорили про журнал «Малятко», який був нашим порадником, джерелом знань, добрих думок, почуттів.

Він також вітає нас. Це для нас його привітання, подарунки. (Презентація журнал «Малятко»).

Ви підросли і журнал передає свою естафету іншим журналам: «Барвінку», «Пізнайку». Читайте! Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина.

Використана література:

    1. Малятко, 2003 р. - №5, 2012 р. - №11, 2013 р. - № 3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!