Цей матеріал — декілька слайдів із презентації-практикуму під назвою «Анатомія дієприкметника: Як конструювати слова, що діють» (інструкція з розпізнавання форм та стилістичного редагування).
Основні блоки та ідеї матеріалу:
Генетичний код і сутність: Визначення дієприкметника як слова-гібрида, що поєднує дієслівні ознаки (вид, час, здатність мати залежні слова) та прикметникові (питання який?, зміна за родами, числами й відмінками).
Актив і Пасив: Розмежування форм, де предмет діє самостійно (квітуче поле) чи зазнає дії над собою (викопаний скарб).
Заводи словотворення: Правила утворення активних дієприкметників минулого часу (через основу інфінітива та суфікс -л-) та пасивних форм за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-.
Карантинна зона та рудименти: Застереження щодо неприпустимості суфіксів -вш-, -ш- та штучних активних дієприкметників теперішнього часу на -учий/-ячий (бажаючий, людяний тощо), які є кальками.
Стилістичний фільтр та шпаргалка: Практичні поради щодо заміни неприродних конструкцій влучними іменниками (наглядач), прикметниками (охочий, чинне), описовими реченнями чи синонімами, а також підсумкова шпаргалка для мовної лабораторії.
