Творчість та креативність у професійній педагогічній діяльності

Опис документу:
У науковій роботі "Творчість та креативність у професійній педагогічній діяльності" коротко аналізується поняття творчості та креативності на основі на наявних матеріалів за вказаною темою, а також наводяться приклади застосування творчого підходу під час викладання німецької мови у закладі загальної середньої освіти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського

Кафедра педагогічної майстерності та інклюзивної освіти

Випускна робота

на тему: «Творчість та креативність у професійній педагогічній діяльності»

Виконала:

Роменська Наталія Володимирівна,

Полтавська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №29

Полтавської міської ради,

учитель німецької мови,

спеціальність: вчитель англійської та німецької мов

ПОЛТАВА

2019

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………........

3

Розділ 1. КРЕАТИВНІСТЬ ТА ТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДОВІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ……………………………………....

5

1.1. Поняття креативності , її ключові ознаки та параметри ………………..

5

1.2. Творча особистість вчителя та умови для її становлення …………........

7

Розділ 2. ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У ШКОЛІ (НА ОСОБИСТОМУ ДОСВІДІ РОБОТИ) …………

11

2.1. Креативність на уроках німецької мови у закладах загальної середньої освіти ……………………………………………………………………………

11

2.2. Творчість учителя німецької мови у позакласній діяльності …………..

14

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...…

17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..…

19

ДОДАТКИ

ВСТУП

На даному етапі розвитку вітчизняна система освіти зазнає суттєвих змін, оскільки проходить через ряд реформ, що визначаються новим Законом України «Про освіту» [10]. Однак усі новації не скасовують важливості однієї з ключових вимог до особистості педагога, про яку говорив ще В. О. Сухомлинський: «Робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування готових знань у дітей» [13].

Дослідженням поняття творчість і креативність займалися як вітчизняні, так й іноземні науковці: А. Антонова [1], І. Гриненко [4], Ю. Зіньковський,
Г. Мірських [6], В. Кан-Калик [7], О. Куцевол [8], Т. Любарт [11], А. Морозов [9], С. Сисоєва [12] та ін.

Актуальність обраної теми роботи полягає в тому, що творчість та креативність мають бути невід’ємними складовими особистості педагога, який прагне встигати за швидкими змінами у системі освіти. Крім того, процес глобалізації вимагає від людини володіння кількома іноземними мовами, однак процес їх вивчення повинен бути оновленим, для чого й необхідний творчий, нестандартний підхід.

Мета роботи – проаналізувати поняття творчості та креативності, спираючись на наявні матеріали за вказаною темою, а також навести приклади застосування творчого підходу під час викладання німецької мови у закладі загальної середньої освіти.

Для досягнення вказаної мети потрібно вирішити наступні завдання:

  • проаналізувати різні тлумачення понять творчість та креативність;

  • виокремити ознаки педагогічної креативності та вказати її основні параметри;

  • дати визначення терміну «творча особистість» та назвати компоненти, що сприяють її розвитку;

  • виділити основні умови перетворення діяльності вчителя у творчу;

  • вказати сприятливі умови для активної творчої діяльності;

  • навести приклади творчого підходу до викладання німецької мови, керуючись власним досвідом.

Відповідно до поставлених завдань під час дослідження були застосовані наступні методи: описовий, аналітичний, зіставний.

Наукова новизна нашої роботи полягає в узагальненні та систематизації матеріалів за вказаною темою, аналізі понять творчість та креативність як синонімічних та таких, що є невід’ємними складовими особистості сучасного педагога, який зможе успішно реалізовувати засади Нової української школи.

Практичне значення роботи полягає у наявності матеріалів, які можна використовувати для написання статей з методики викладання іноземної мови, а також під час підготовки до уроків.

Структура роботи: вступ, у якому обґрунтований вибір теми, її актуальність, мета та завдання для її досягнення; перший розділ, де розкривається теоретичне підґрунтя нашої роботи; другий розділ, де наводяться приклади творчого підходу як до проведення уроків німецької мови, так і до організації позакласної діяльності; висновки, у яких зазначаємо результати вирішених завдань; список використаних джерел та додатки, що ілюструють наведені у другому розділі приклади застосування креативних навчальних методик.

Розділ 1. КРЕАТИВНІСТЬ ТА ТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДОВІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

1.1. Поняття креативності , її ключові ознаки та параметри

Особливості інтелектуальної діяльності, специфіка професії вимагає від педагога креативного підходу, творчості на уроках. У нашій розвідці ми фактично ототожнюємо вказані два поняття, хоча у психології їх часто розглядають окремо.

Отже, поняття «креативність» (від лат. creatio – створення) увійшло в науковий обіг в 70-х роках минулого століття. На думку А. Морозова, воно означає творчі здібності особистості, що характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, які відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення, й такі, що входять до структури обдарованості як незалежний чинник [9].

На сучасному етапі розвитку науки існують різні визначення та тлумачення терміну «креативність»: наприклад, тлумачний словник А. Ребера дає таке визначення: креативність – це розумові процеси, які ведуть до рішень, ідей, осмислення, створення художніх форм, теорій або будь-яких продуктів, що є унікальними й новими [3, с. 297]. І. Гриненко сутність поняття «креативність учителя» розуміє як духовну здатність культурної особистості створювати новий навчальний продукт завдяки мотивації успіху, збагаченню ментального досвіду та стану психофізіологічної когерентності [4, с. 38].
О. Куцевол креативність учителя розглядає як здатність пластично й адекватно змінювати досвід методичної діяльності, що припинив бути продуктивним за певних умов, а також створювати нову мету, оригінальні засоби й способи навчальної взаємодії з учнями з метою їхнього творчого розвитку [8, с. 17].

Як бачимо, подібних визначень існує чимало, але нам найбільше імпонує тлумачення О. Куцевол, оскільки вона звертає увагу на поняття мобільності та гнучкості особистості учителя, що у сучасному суспільстві є дуже важливим, адже постійно доводиться встигати за технологічним прогресом, пристосовуватися до мінливих політичних умов, а також до самих умов праці у закладі освіти.

На думку С. Сисоєвої існують наступні ознаки педагогічної креативності:

  • високий рівень соціальної і моральної свідомості;

  • пошуково-перетворюючий стиль мислення;

  • розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо) та проблемне бачення;

  • творча фантазія та уява;

  • специфічні особистісні якості (любов до дітей, безкорисливість, сміливість, готовність до розумного ризику в професійній діяльності, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);

  • специфічні мотиви (необхідність реалізувати своє «Я», бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом та власною діяльністю, прагнення досягти більшої результативності);

  • комунікативні здібності;

  • здатність до самоуправління;

  • високий рівень загальної культури [12].

Дослідниця О. Антонова у своїй праці вказує на основні параметри, що дають характеристику педагогічній креативності. По перше, це здатність до здійснення творчого підходу у педагогічній діяльності (креативність), що включає високий темп мислення, вміння швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, а також здатність генерувати ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих, уміння доходити до парадоксальних, несподіваних рішень [1, с. 12]. Для вчителя це означає пошук нових форм, методів, засобів навчальної та виховної діяльності. Креативний педагог повинен уміти дивуватися, бути відкритим до нового, має приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних помилок та висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Також справді творчий вчитель володіє гнучким образним мисленням, що може проявлятися у конструюванні нової оригінальної наочності тощо.

По друге, О. Антонова наголошує на важливості здатності постійно розвивати творчий педагогічний досвід, компетентність: креативний педагог постійно підвищує професійну компетентність, отримує нові знання, розвиває вміння, навички педагогічної діяльності і отримує почуття задоволення від збагачення досвіду і, разом з тим, є невдоволеним рівнем досягнень, оскільки це умова подальшого зростання професійної компетентності [1, с.13].

По третє, О. Антонова підкреслює, креативний вчитель здатний формувати та реалізовувати творчу стратегію педагогічної діяльності, тобто уміє створювати план професійної діяльності, мобілізувати власний досвід або швидко набувати додаткової компетентності з метою розв’язання важливої та складної педагогічної проблеми; почуття відповідальності при виконанні творчих професійних завдань [1, с.15].

Отже, педагогічна креативність – це комплексне поняття, що полягає у здатності оптимізувати процес професійної діяльності, щоб досягнути мети освітнього процесу за допомогою нових та продуктивних засобів. Справді креативний вчитель повинен відповідати ряду ознак та параметрів (соціальна і моральна свідомість, пошукове мислення, фантазія, творчий інтерес і т. д.), щоб стати ефективною ланкою освітнього процесу, адже саме через його діяльність реалізується державна політика, що спрямована на розвиток та зміцнення інтелектуального та духовного активу нації.

1.2. Творча особистість вчителя та умови для її становлення

Педагогічна діяльність – процес постійної творчості. Але, на відміну від творчості в інших сферах (наука, техніка, мистецтво) творчість вчителя немає на меті створення соціально оригінальних, нових цінностей, оскільки її продуктом завжди залишається розвиток особистості. Найвищою метою кожного педагога є формування саме творчої особистості, розвиток в учнях потягу до всього нового, їх всебічний розвиток. Ключовою умовою такого підходу є креативність самого вчителя.

Творча особистість – це цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, що в більшій чи меншій мірі змінюють на краще життя людини [15].

На думку Т. Любарта і Р. Стернберга, які розробили теорію креативності, для розвитку творчої активності особистості необхідні наступні взаємопов’язані компоненти:

1) здібності, адже вони передбачають уміння бачити проблеми з нового погляду, аналізувати й порівнювати ідеї, практично їх застосовувати;

2) знання (конкретні, практико зорієнтовані, підкріплені фантазією);

3) мислення (сміливість думок, рухливість розуму);

4) особистісні якості (готовність долати перешкоди, розумно ризикувати, терпіти невизначеність);

5) мотивація

6) навколишнє середовище [11].

Відомі вчені В. Кан-Калик, М. Нікандров виділяють основні умови перетворення діяльності вчителя у творчу:

  • усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі;

  • усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети;

  • сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об’єкт і суб’єкт виховання);

  • усвідомлення власної творчої індивідуальності [7, с. 21-32].

Цілком зрозуміло, що для активної творчої діяльності необхідні сприятливі умови праці. Слід наголосити, що ефективно організована методична робота в закладі освіти – це один із чинників, який впливає на розвиток творчості, адже вчитель бачить суперечність між завданнями та досягнутими результатами і для ліквідації своєї незадоволеності вимушений знаходити ефективніші методи навчання та виховання.

Установлено, що на творчий розвиток педагогів також впливає сприятливий психологічний мікроклімат у колективі, адже робота у дружній команді, яка працює заради досягнення спільної мети, допомагає розкрити найкращі якості особистості. Погодьтеся, що проводити інтегрований урок набагато приємніше та доцільніше разом з колегою, з котрим маєш добрі, можливо навіть товариські стосунки.

Крім того, варто вказати на важливість чітко спланованої організаційної роботи закладу освіти, що забезпечує рівномірний розподіл навантаження на вчителя. Коли навчально-виховний план школи розроблений правильно, педагог має можливість докладати свої творчі зусилля більш-менш пропорційно, адже знає, що у нього, наприклад, раз на семестр закладений позакласний захід, який краще провести на канікулах, коли менше іншої паперової роботи тощо.

Не менш важливе значення у розвитку мотивації вчителя до творчої діяльності, на думку багатьох вчених, має оцінка його роботи. «Оцінка роботи вчителя, – зазначає Є. Березняк, – не самоціль, вона має бути засобом, який стимулює його діяльність» [2, с. 14]. Можна порівняти працю вчителя із працею митця, яка «сповнена пошуками, піднесеннями, а інколи й невдачами».

Звичайно, далеко не всі вчителі творчо підходять до своїх професійних обов’язків, більшість має формальне ставлення до професії, однак, на нашу думку, потрібно постійно намагатися пробудити в останніх інтерес до творчості та стимулювати добросовісну результативну роботу. Свобода критики, дискусії, обмін думками сприяють розвитку творчих започаткувань. Уміння переконати таких учителів – вища майстерність педагогічного колективу в цілому.

Підсумовуючи все вище вказане, зазначимо, творча особистість учителя розвивається упродовж усієї педагогічної діяльності і є вирішальним чинником його просування до вершин педагогічної майстерності. Креативність педагога як полікомпонентне явище, що включає інноваційність, критичність мислення, інтелігентність та ерудованість, впевненість у собі і т .д., вимагає сприятливих умов для реалізації усіх її можливостей. Серед цих умов головними є комплекс оптимальних умов праці та гідна мотивація.

Розділ 2. ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У ШКОЛІ (НА ОСОБИСТОМУ ДОСВІДІ РОБОТИ)

2.1. Креативність на уроках німецької мови у закладах загальної середньої освіти

Сучасний урок німецької мови повинен відповідати не лише європейським стандартам освіти, а й запитам учнів, які на теперішньому етапі розвитку суспільства є гіперактивними, мають невисоку концентрацію уваги і володіють доступом до різних джерел інформації. Саме через останній пункт вчитель повинен перестати бути лише лектором, що начитує матеріал, а стати педагогом, що вміє ту ж саму інформацію подати «під цікавим соусом», заохотити учнів до самостійного пошуку.

У нашій школі німецька мова вивчається як друга іноземна і питання мотивації учнів до її вивчення є надзвичайно актуальним. Коли п’ятикласники вперше приходять на урок німецької, головне завдання вчителя – зацікавити, показати, що володіння ще однією іноземною є дуже важливим та престижним. На цьому етапі знайомства з новим предметом відразу заохочуємо учнів взяти участь у рольовій грі «Миттєва подорож»: вчитель цікавиться в дітей, чи люблять вони подорожувати, а потім пропонує уявити, що є можливість вмить перемістилися до Німеччини, але за умови, що діти скажуть якийсь факт про цю країну. Запитуючи по черзі, ми формуємо групу «уявних туристів». Подібна гра має надзвичайний ефект: по-перше, перевіряється загальна ерудиція учнів, розширюються знання країнознавчого матеріалу (Landeskunde), по-друге, ведеться жваве обговорення, завдяки здоровій конкуренції учні зосереджуються та запам’ятовують матеріал. Під час гри вчитель виступає координатором, контролює дотримання правил, допомагає та наштовхує дітей, якщо у них вичерпуються ідеї.

Коли розпочинаються «шкільні будні», урок іде за уроком, завдання педагога – не втратити інтерес учнів, виявити творчі здібності у кожного та розвивати їх. Звичайно, усі діти різні та мають різні схильності, але це не звільняє від пошуку шляхів до індивідуальності кожного школяра і наша особиста креативність у цьому допомагає.

Однак перевантажувати уроки застосуванням різних інновацій не варто, адже творчість не терпить насилля. Ефективним середовищем, яке допомагає виявити креативні схильності, є позитивна атмосфера на заняттях, емоційна кооперація, доброзичливість та взаєморозуміння, а також віра у можливості учнів.

Щоб знизити психологічне навантаження на дітей, створюємо на уроках ситуацію успіху, переконуємо у важливості засвоєння матеріалу, всіляко мотивуємо. Наприклад, у процесі вивчення німецької мови у 5-му класі учні, які мають значні для цього етапу досягнення, отримують у щоденники наліпки у формі зірки „Du bist SUPER!“ [Дод. А]. Учитель говорить, що формує команду «генералів німецької мови», адже зірки є на погонах військових. Така проста на перший погляд технологія є сильним мотиватором для дітей.

Уроки намагаємося проводити у швидкому темпі, щоб тримати і школярів, і себе у тонусі, а заощаджений час можна буде використати на творчий пошук, вивчення додаткового країнознавчого матеріалу, імпровізації. З першої хвилини уроку, тобто з мовної зарядки, намагаємося «увімкнути» учнів. На наших уроках діти вітаються, співаючи римівку „Guten Tag!“, яка супроводжується рухами. Також мали досвід необхідності «будити» дітей зранку на першому уроці. У цій ситуації шестикласники, яким було дуже складно налаштуватися на ефективну роботу зранку, особливо у зимовий період, часто співали з учителем рефрен з відомої пісні „Guten Morgen, Sonnenschein!“. Діти підтанцьовували, як їм хотілося, і ця руханка давала можливість підготувати їх до продуктивної інтелектуальної праці.

Учні активно виконують завдання, коли виступають рівноправними партнерами вчителя. Наприклад, подаючи нову лексику, використовуємо асоціативні ігри, такі як «Словниковий їжачок» („Wortigel“), «Словникове сонце» („Wortsonne“). На «голочки» їжачка наколюємо слова, що асоціюються з певною темою. Особливо популярними є теми «Школа» („Schule“), «Вільний час» („Freizeit“), «Спорт» („Sport“) і т. д. «Сонечко» краще використовувати на етапі підготовки до усного чи письмового мовлення, тому що для «промінців» нам потрібно побудувати словосполучення та речення на задану тему.

Для закріплення вивченої лексики постійно граємо у «Лавину» („Lawinenspiel“): необхідність концентрації уваги для запам’ятовування попередньо сказаних слів сприяє розвитку інтелектуальних здібностей учнів.

Формування мовної компетентності неможливе без парної та групової роботи. Діалоги на наших уроках бувають двох видів: імпровізовані з використанням запропонованого шаблону, які учні готують безпосередньо на уроці, та творчі, що вимагають попередньої підготовки. Останні є найбільш цікавими, адже діти часто використовують реквізит, готують мізансцени на певну тему. Досить яскравими завжди є діалоги на тему «У кафе» („Im Café“), «Прийом у лікаря» („Beim Arzt“), «Похід у кіно» („Kinobesuch“) тощо.

Звичайно, крім групових видів роботи використовуємо завдання та ігри індивідуального спрямування, що дають учням можливість перевірити самих себе, продемонструвати власні уміння та стимулюють прагнення до самореалізації в колективі. Індивідуальні проекти на всіх етапах вивчення мови є головним видом подібних завдань. Наприклад, учні 5-го класу залюбки створюють родинні дерева. Здавалося б, що нічого особливо творчого у цьому виді роботи немає, але кожного року знаходяться діти, які дивують, роблять щось нове та цікаве. Під час вивчення лексики часто практикуємо складання кросвордів, заохочуємо учнів виявляти творчий підхід до процесу. Також учні уявляють себе рестораторами і готують меню свого кафе чи ресторану.

На старшому етапі (10 клас) у нас є можливість більш детально зупинитися на культурному житті Німеччини, тому розповідаємо про такий вид віршів як Elfchen (короткий вірш, що складається з 11 (elf) слів), наголошуємо на особливостях його побудови. Учні ознайомлюються з наданими вчителем зразками, а потім отримують завдання скласти свої Elfchen. У цьому випадку заданої теми немає, учні говорять про те, що їм близьке, а нам, як педагогу, цікаво аналізувати обрані тематики [Дод. А].

Рольові ігри доцільні фактично на кожному етапі вивчення теми, адже найефективніше сприяють формуванню мовної компетенції. Наприклад, під час вивчення теми «Погода» учні уявляють себе ведучими телевізійного прогнозу погоди та аналізують зображення, що розміщуються на дошці. У даному випадку ми також інтегруємо знання дітей з природознавства, адже маємо справу з позначками та термінами, що вивчають на уроках з цього предмета [Дод. А].

Для контролю засвоєння знань з певної теми окрім звичайних тестів ми часто використовуємо PowerPoint презентації, проекти. Як не дивно, учням дуже подобається підсумкова гра в «екзамен». Діти отримують список питань за певною темою, мають час для приготування відповідей на них, а потім «складають екзамен»: кожен тягне 3-5 питань з-поміж тих, що розкладені на столі. Вважаємо, що подібний вид роботи сприяє розвитку самостійності учнів, тренує їх виділяти ключову інформацію, а також, звичайно, забезпечує практику усного мовлення [Дод. А].

Підсумовуючи все вище вказане, маємо наголосити, що творчість та нестандартний підхід можна проявити на будь-якому уроці та з будь-яким класом, якщо педагог дійсно має бажання зацікавити учнів. На нашу думку, не варто уникати тих технологій, які вважаються уже застарілими: креативність полягає саме в тому, щоб вносити щось нове у давно всім відомі речі.

2.2. Творчість учителя німецької мови у позакласній діяльності

Позакласна діяльність є невичерпним джерелом можливостей для прояву креативності педагога. Позакласна робота – різноманітна освітня і виховна активність, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи [14].

Головнем перевага позакласної діяльності полягає в тому, що учень не боїться отримати негативну оцінку, не відчуває тиску. Крім того, ми мотивуємо школярів до участі в позаурочних заходах тим, що врахуємо цю їхню роботу безпосередньо на уроках.

У нашій школі позаурочна діяльність з німецької мови реалізовується згідно з планом виховної роботи, що затверджується адміністрацією. У канікулярний час та під час місячника іноземних мов ми активно працюємо над втіленням запланованого у життя.

Наприклад, під час осінніх канікул проводився концерт «Осінній бал» („Herbstball“) [Дод. Б]. Над його організацією та проведенням працювали кращі учні паралелі. Слід зазначити, що учні з класу, де німецька мова не вивчається, також були активно задіяні під час підготовки свята. Ми мали на меті створити умови для ознайомлення учнів з традиціями і святами Німеччини та з творчістю німецькомовних письменників; представити інформацію про одну із найвідоміших архітектурних візитівок Німеччини замок Нойшванштайн; надати учням можливість відточити декламаторську та вокальну майстерність; навчити робити усну доповідь за поданою темою. Крім того, захід сприяв розвитку соціокультурної компетентності засобами інтерактивних технологій і формуванню мовних навичок та популяризації німецької мови.

У процесі підготовки та проведення концерту учні виявили креативність та ентузіазм. Постановкою танцювальних номерів діти займалися фактично самостійно. Учні, які декламували вірші, серйозно поставилися до цього завдання, відповідально репетирували. Ведучі концерту допомагали під час роботи над сценарієм.

Оскільки позакласний захід проходив у вигляді концерту, це сприяло розвитку уміння працювати у команді та надало можливість тренувати майстерність виступу перед публікою.

Захід сприяв підвищенню мотивації до вивчення другої іноземної мови, допоміг відпрацювати та активізувати вивчені раніше лексичні та граматичні структури.

Під час підготовки та проведення заходу ми виступали ідейним натхненником: окреслювали загальну концепцію, допомагали з вибором країнознавчого та літературного матеріалу, музичного оформлення. Однак учні були активними співавторами, рівноправними учасниками процесу. Подібний вид діяльності сприяє не лише розвитку самостійності та упевненості у власних силах, а й формуванню естетичного смаку, творчих нахилів і любові до мистецтва.

Позакласна діяльність – це не лише свята та концерти. Написання наукових робіт Малої академії наук також вимагає творчого підходу до процесу. Справді цікаве дослідження повинно містити щось нове, носити відбиток індивідуальності юного науковця. Педагог повинен виокремити саме того школяра, який має у собі творчу жилку, і працювати з ним, дати поштовх для розвитку креативних схильностей.

У своєму педагогічному досвіді мали справу з переможницею республіканського етапу конкурсу-захисту наукових робіт МАН, яка у отримала у Києві диплом ІІ ступеня. Тема нашої роботи була пов’язана з аналізом поезій Герти Мюллер. У процесі дослідження були здійснені власні переклади, що уже є творчістю, але ми пішли далі – частину їх представили у вигляді колажів, адже саме так «пише» німецька письменниця [Дод. Б].

На нашу думку, лише творчий підхід до подібних наукових розвідок зможе забезпечити перемогу у конкурсі, тому що креативність відразу відчувається як учасниками, так і членами журі, привертає їх увагу і не залишає байдужими. У той же час учні, які працюють з мовним матеріалом, виступають перед публікою, демонструють свої знання, отримують можливість самореалізуватися, розвивати впевненість у собі, а рівень мотивації до вивчення німецької мови неймовірно зростає.

Отже, позакласна робота з німецької мови є секретом для підвищення мотивації до її вивчення, допомагає вчителю водночас реалізувати свій творчий потенціал і розвивати творчі схильності учнів, адже відсутність формальних бар’єрів сприяє ефективній та рівноправній співпраці.

ВИСНОВКИ

У нашій роботі здійснено комплексний аналіз понять творчість та креативність, які ми ототожнюємо у контексті даного дослідження. Основна увага зосереджена на ефективності застосування творчого підходу в освітньому процесі, що виявляється, у першу чергу, в підвищенні мотивації до вивчення іноземної мови.

Перший розділ цієї роботи розкриває поняття креативність, виокремлює її ознаки та основні параметри. Ми схиляємося до визначення креативності як здатності пластично й адекватно змінювати досвід методичної діяльності, що припинив бути продуктивним за певних умов, а також створювати нову мету, оригінальні засоби й способи навчальної взаємодії з учнями з метою їхнього творчого розвитку.

Ми також виокремлюємо ознаки креативності, серед яких соціальна і моральна свідомість, пошукове мислення, фантазія, творчий інтерес і т. д. Посилаючись на дослідницю О. Антонову вказуємо на ключові параметри педагогічної креативності: 1) здатність до здійснення творчого підходу у педагогічній діяльності; 2) уміння постійно розвивати творчий педагогічний досвід та компетентність; 3) можливість формувати та реалізовувати творчу стратегію педагогічної діяльності.

У процесі подальшого аналізу інформації за темою даємо визначення поняттю «творча особистість», яку розуміємо як цілісну людську індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, що в більшій чи меншій мірі змінюють на краще життя людини.

Креативність педагога як полікомпонентне явище, що включає інноваційність, критичність мислення, інтелігентність та ерудованість, впевненість у собі і т .д., потребує також сприятливих умов для успішної її реалізації. Серед цих умов варто вказати на важливість ефективно організованої методичної роботи в закладі освіти, на сприятливий психологічний мікроклімат у колективі, а також на чіткість планування роботи школи.

У другому розділі нашої роботи ми аналізуємо творчий підхід до викладання німецької мови, наводячи приклади з власного педагогічного досвіду. На уроках нами активно застосовуються рольові та асоціативні ігри, римівки та руханки, парна та групова робота, індивідуальні творчі завдання, проекти і т. д. Усі вказані види роботи допомагають мотивувати учнів до вивчення німецької, заохотити їх до самостійного пошуку, саморозвитку та самореалізації.

У процесі позакласної діяльності ми зосереджуємося на глибшому аналізі та подальшому розвитку творчих нахилів вихованців. Ця мета реалізується шляхом організації концертів, вікторин, у роботі над дослідницькими проектами Малої академії наук.

Викладені нами матеріали рекомендуємо використовувати під час написання статей на відповідну тему, а також під час планування уроків німецької мови, адже зазначені в роботі творчі рішення стандартних навчальних ситуацій допоможуть урізноманітнити заняття.

Як бачимо, творчий педагог є запорукою ефективного освітнього процесу, адже сприяє створенню найкращих умов для формування всебічно розвиненої особистості учня.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонова О. Є. Педагогічна креативність у структурі педагогічної обдарованості вчителя. Нові технології навчання : Наук.-метод. зб. Ін-ту інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки : У 2-х ч. Київ-Вінниця, 2011. Вип. 69, ч. 2. С. 11–17.

2. Березняк Є. Директор школи і вчитель : етика взаємин. Освіта України. 2000. № 12-13. С. 14.

3. Большой толковый психологический словарь / под ред. А. Ребера. М. : Вече-Аст, 2000. 591 с.

4. Гриненко І. В. Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / І. В. Гриненко. Тернопіль, 2008. 192 с.

5. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). Київ : Райдуга, 1994. 61 с.

6. Зіньковський Ю., Мірських Г. Креативність – фрактал сучасної парадигми вищої технічної освіти. Вища освіта України. 2007. № 3. С. 14–20.

7. Кан-Калик В. А., Никандров Н. Д. Педагогическое творчество. М. : Педагогика. 1990. 144 с.

8. Куцевол О. М. Теоретико-методичні основі розвитку креативності майбутніх учителів літератури : автореф. дис. … док. пед. наук: 13.01.02 /
О. М. Куцевол. Київ, 2007. 43 с.

9. Морозов А. В., Чернилевский А. В. Креативная педагогика и психология : уч. пособие для вузов. Изд. 2-е, испр., доп. М. : Академический проект, 2004. 560 с.

10. Про освіту : Закон України від 19 січ. 2019 р. № 2145-VIII.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 17.06.2019).

11. Психология креативности / Т. Любарт, К. Муширу, С. Торджман, Ф. Зенасни. М. : Когито-Центр, 2009. 215 с.

12. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підр. Київ : Міленіум, 2006. 346 с.

13. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором. Київ, Радянська школа, 1988. 284 с.

14. Сучасний підхід до позакласної виховної роботи. Нові форми позакласної виховної роботи. Освіта.ua : веб-сайт. URL: https://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/42138/ (дата звернення: 17.06.2019).

15. Творча особистість – головна мета виховання. Освіта.ua : веб-сайт. URL: http://osvita.ua/school/method/upbring/1476/ (дата звернення: 17.06.2019).

Додаток А

Творчий підхід до уроків німецької мови

Наліпка «Du bist SUPER

Продовження дод. А

Індивідуальний проект Elfchen

Продовження дод. А

Рольова гра «Прогноз погоди» (Wettervorhersage)

Продовження дод. А

Гра в «екзамен»

Додаток Б

Позакласна робота з німецької мови

Концерт «Осінній бал» („Herbstball“)

Продовження дод. Б

Переклад вірша Герти Мюллер у вигляді колажу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!