і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Творча скарбничка (роботи креативних учнів)

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Україною Крим і Донбас проросте

Я – учениця сільської школи. Навчаюся у 9 класі Малотокмачанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Пишаюся тим, що ходжу сільськими стежками-доріжками, що чую шепіт запашних трав. А ось неподалік розкинулося пшеничне поле. Цього року хліба важкі, могутнє колосся гнеться від вранішньої роси. А ось соловейко сповіщає про початок нового дня... І все це – Україна. Святе це слово – Україна. Гадаю, у світі кращого немає. Це слово ввібрало у себе якусь таїну, що серце й душу підіймає. Для мене Україна – джерело щастя, добра, життя. Та хвилька суму все ж таки ледь-ледь, а промайне...

Пригадалася „Облога Буші” М.Старицького: „І коли минеться ця різня, грабіж та розбій на Україні?! От хоч би одним оком зазирнути в золоту книгу й прочитати там долю нашого рідного краю, нашої любої неньки – України! Гей, ти, рідна, дорога країно! Широко і неосяжно ти розкинулася, мальовниче обгорнулася гаями, причепурилася рясними ланами, оперезалася річками блакитними, прикрасилася селами біленькими. Всім наділив тебе Бог, красуне наша, тільки от чомусь щастя –долі не дає поки... Кожне заздрить на твої розкоші і з мечем та вогнем геть жене твої діти, віднімаючи у них все: і добро,і родину, і життя, і навіть кохання до тебе, до нашої неньки!.. А все ж таки не доконають дітей твоїх кревних – стоять вони непохибно і стоятимуть до загину за свою змучену неньку – і, доки світ сонця, ні за які скарби, нізащо в світі не продадуть своєї любові до тебе, наша люба Вітчизно!..”

От сьогодні побачити б М.Старицькому нашу Україну! І щастя, і доля не обмине нашу державу. Я щиро вірю в майбутнє нашої Вкраїни! Тож хай в світах, де ще про нас не знають, це слово горде – Україна – прозвучить. Бо земля України – це безмірні шляхи зелених та рівних степів, це синє небо, це серце і душа, що підіймає оцю всю таїну. Якщо вашим очам доводилось хоча б один раз бачити все це, то не забути вам цього довіку. Святе це слово –Україна!

Святе. Як мати, як дитя! Розквітай, моя державо! Розквітай, моє рідне село!

Любіть Україну – любіть рідний край!

І де б ти не був – завжди пам’ятай –

Для нас Україна – як мати - єдина,

Її не замінить ніяка родина!

Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє. Моя країна ще скаже своє слово. Вірю, що ми зможемо побудувати сучасну демократичну державу. Бо ж маємо величезне багатство – прекрасну землю України. Бо ж народ наш виніс жахливі випробування Великої Вітчизняної, а грізна квітнева ніч 1986 року залишила гіркий чорний полин Чорнобиля…

Матінко – земле, рідна моя Україно! Пробач нам все це, адже правда і віра спроможні знести всі випробування, що випали і випадуть на нашу долю.

Будьмо ж гідними називатися синами й дочками українського народу, бо віримо, що

…є в нас воля

і є в нас доля,

є у нас гордість і є краса!

Село Мала Токмачка – це моя маленька Батьківщина. Це моя рідна земля, на якій народилася, на якій зробила перші кроки, на якій зростаю.

Пишаюся своїм селом. Завдячую своєму любому татусеві за те, що ще з раннього дитинства знайомив мене зі стежками і стежинками землі, на якій я народилася, на якій мені жити. Я завжди пам’ятатиму розповіді татуся про пам’ятні місця рідного села, про людей, котрі, завдяки своїй праці, звели гарний Будинок культури, світлу школу, посадили розкішну алею.

Та щемить душа, коли бачу, як руйнується рідне село, як вирубують дерева на центральній алеї, як засмічується річка Конка…

Хочу крикнути на весь голос : „Люди, бережіть село, нам жити на цій землі!”.

Вітчизна, Батьківщина… Чи часто ми задумуємося над змістом цих дуже знайомих кожному з нас слів, адже чуємо ми їх з дитинства від батьків, які дали нам найцінніше – людське життя, від вихователів у дитячих дошкільних закладах – адже вони є першими чарівниками науки у дитинстві, від учителів у школі – адже учитель – це особа, яка є носієм знань, мудрості, життєвого досвіду... Та хоча і чуємо ми знайомі з дитинства слова "Батьківщина, Вітчизна", та мало хто з нас задумується над глибиною їх змісту. Звичайно, у кожного з нас поняття Вітчизни різноманітне, але воно містить в собі поняття нашого походження, спорідненості та єдності між собою, між природою. Вітчизна – це дар Божий для кожної людини і спадок від батька, який переходить від Бога до людини, від батька до сина, від дідів-прадідів до онуків та правнуків. Адже сама Мудра книга, написана нашими пращурами, говорить про те, що Бог розселив людей по світу і кожному народу дав землю, тобто Батьківщину. Богом дана земля є святою, є домом. Для нас, українців , такою землею є Україна. Недарма у народі кажуть: " У гостях добре, а вдома краще".

Україно моя, для мене ти єдина,

Як рідна мати, що дала життя.

І щастя дні і лиховісні днини,

До тебе повертаю з віддаля.

Вклоняюсь рідним вербам і тополям,

І припаду до рідної землі.

Що маю я таку щасливу долю,

Великий Боже, дякую тобі.

Кожна людина з великою любовю згадує те місце, де вона народилась. Це маленька Батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде велика держава – Україна. Це наша земля з її славною історією і мудрими талановитими людьми. Це держава, яка багато чого зазнала на своєму шляху: татаро-монгольську неволю, панування польської шляхти, царський режим та кріпацтво, німецько-фашистську агресію та сталінські репресії. Але упродовж усього періоду існування України народ боровся за волю, за єдність та за свою незалежність. Люди боролися, тому що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього. Нас роками відучували від мови, традицій, культури і навіть історії. Батьківщина обєднала зовсім різних людей, які є патріотами своєї держави. Зараз український народ будує вільну незалежну державу і якою буде Україна – багато в чому залежить від нас. Я вважаю, що патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а той, хто своєю щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину.

Патріотизм, притаманний українському народу – це почуття, а не наслідок холодної роботи розуму. Це палке почуття народжується в серці. Патріотизм – це любов до Батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю Вітчизни, готовність до будь-яких жертв і подвигів в імя її інтересів. Не можна бути патріотом і не відчувати свого кровного зв’язку з рідною землею, не знати чи забути, як любили її твої предки, як берегли її, як уміли розповісти своїм нащадкам про цю любов, заповідаючи її разом з Вітчизною.

Звертаючись до історичного минулого української нації, осмислюючи його духовні цінності, хотілось би бачити в своїх співвітчизниках кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, патріотизму, волелюбності. Ознаки моральності і культурності людини виявляються у її ставленні до батьків, до минулого, в повазі до своєї нації. Я вірю в силу розуму нашого народу, який повинен сам вирішувати свої національні проблеми, а не чекати допомоги із зовні. Жити в Україні – не тільки велика честь, а й велика відповідальність. Адже ми – продовжувачі прекрасних і величних традицій наших дідів і творців майбутнього України. Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми серцем і душею з тими, хто й сьогодні боронить нашу свободу на Сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.

Для мене особисто Батьківщина – це місце, де народилася моя сімя, де взяло початок моє життя. Тут у рідному селі Мала Токмачка, яке є маленькою крихітною частинкою великої країни України, промайнули дитячі та дорослі роки моїх дідусів та бабусь, тут виросла моя матуся, тут я зробила свої перші кроки, тут привела мене матуся до школи, де зустріли нас, першокласників , мудрі очі директора школи та талановиті, доброзичливі, порядні вчителі.

Звичайно, промайнувши стежками історичного минулого України, ми бачимо, що доля нашої матінки-Вітчизни була нелегкою. А ставалося це тому, що чужоземців у різні часи приваблювала волелюбність, працьовитість, дружність українського народу, багатство та родючість щедрих земель, милозвучність мови та краса природи. Тому завжди, за будь-яких обставин, українці намагалися відстояти свої права, захистити рідну землю від поневолювачів. Нам добре відомі імена великих людей, таких як гетьман Богдан Хмельницький, який звільнив Україну з-під ярма Польської шляхти, Пилип Орлик – автор першої конституції, Михайло Грушевський – перший президент Української Народної Республіки, Іван Мазепа та інші сини і дочки ідеї української державності. Маємо згадати й про талановитих українських письменників: Тарас Григорович Шевченко є справжньою святинею українського мистецтва, Іван Якович Франко, Леся Українка…

Незалежність України – заслуга не лише окремих політичних сил та ідейних рухів, але й всього українського народу. Варто сказати, що кожен українець вболіває душею і серцем за щасливе, непереможне майбутнє своєї Вітчизни.

На мою думку, кожен українець повинен знати і шанувати історію, традиції і культуру нашої держави. І навіть в цей нелегкий для нас і нашої Батьківщини час, коли лунають постріли на Сході, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України. Памятаймо, ми – майбутнє України! Тож своїми знаннями, працею, здобутками повинні примножувати її культуру. Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Кожному з нас хочу побажати любити свою Батьківщину так, як самого себе, захищати її, як свою родину. Тож від кожного українця залежить майбутнє нашої держави – України, нашої Батьківщини!

Я вірю: Вкраїною Крим і Донбас проросте!

Тільки те по тобі не вмирає,

Що ти іншим зумів залишить.

Міністерство освіти і науки України

Оріхівська районна державна адміністрація

Відділ освіти

КЗ «Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ст.»

Малотокмачанської сільської ради

Україною Крим і Донбас проросте

(ОБЛАСНИЙ КОНКУРС АВТОРСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ТА

ЮНАЦЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТА ПРОЗИ «Я – ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ!»)

Творча робота

учениці 9 класу

Остряниці Катерини Миколаївни

(член літературної студії «Надія»)

Домашня адреса:

70550 вул. Миру,160

село Мала Токмачка

Оріхівського району

Запорізької області

Дата народження: 28.02.2002

Учитель: Рябуха Любов Віталіївна

ВІДОМОСТІ ПРО КОНКУРСАНТА

Прізвище Остряниця

Ім’я Катерина

По батькові Миколаївна

Число, місяць, рік народження 28.02.2002

Назва навчального закладу_КЗ «МАЛОТОКМАЧАНСЬКА ЗОШ

І-ІІІ ст.», Малотокмачанської сільської ради

ВІДОМОСТІ ПРО НАСТАВНИКА

Прізвище Рябуха

Ім’я Любов

По батькові Віталіївна

Рік народження 1961р.

Назва навчального закладу, посада__КЗ «Малотокмачанська ЗОШ

І-ІІІ ст.», учитель

Контактний телефон 0665085208

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Конкурсні роботи учнів
  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Різне
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    120
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    AL619246
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
390 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь