і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Творча скарбничка (роботи креативних учнів)

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Оріхівська районна державна адміністрація

Відділ освіти

КЗ «Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ст.»

Малотокмачанської сільської ради

Цареві яблучка

ОБЛАСНИЙ КОНКУРС АВТОРСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ

ПОЕЗІЇ ТА ПРОЗИ «Я – ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ!»

Творча робота

учениці 5-б класу

Суслової Владислави Юріївни

(член літературної студії «Надія»)

Домашня адреса:

70550 вул. Шевченка, 127

село Мала Токмачка

Оріхівського району

Запорізької області

Дата народження: 07.05.2006р.

Керівник студії: Рябуха Любов Віталіївна

ВІДОМОСТІ ПРО КОНКУРСАНТА

Прізвище Суслова

Ім’я Владислава

По батькові Юріївна

Число, місяць, рік народження__07.05.2006р.

Назва навчального закладу КЗ «МАЛОТОКМАЧАНСЬКА ЗОШ

І-ІІІ ст.» Малотокмачанської сільської ради

ВІДОМОСТІ ПРО НАСТАВНИКА

Прізвище __________Рябуха_______________________________________

Ім’я __________Любов______________________________________

По батькові________Віталіївна____________________________________

Рік народження______1961р.________________________________________

Назва навчального закладу, посада__КЗ «Малотокмачанська ЗОШ

І-ІІІ ст.», Малотокмачанської сільської ради, учитель

Контактний телефон______0665085208____________________

ЦАРЕВІ ЯБЛУЧКА

Казка

Моєму татусеві та всім воїнам-захисникам

Довгими осінньо-зимовими вечорами я так за тобою сумую, мій любий тату. Гадаю, що війна скоро закінчиться і вся наша родина буде разом. Сьогодні написала казку, послухай її.

Колись давно жила-була одна велика родина. Уже ніхто і не памятає про те, скільки було у цій родині діточок. Рознесло їх вітром-перекотиполем по всьому білому світу. Та біля батьків залишилися жити лише три сестри: Білорусія, Росія ,Україна. Щасливе життя було у них: разом квіти збирали, разом віночки прикрашали, разом та разом - і не помітили, як стали дорослими . Не відали і не гадали красуні, що чекає їх не за горами, не за лісами, а зовсім скоро.

Неподалік від щасливої родини жив-був цар. І цар мав горе: старість мучила царя. Світ цареві став немилий, смерть з косою підійшла… І кличе цар до себе всіх бояр, вельмож, князів та не забув і про своїх синів – трьох соколів. Каже цар: «Молодильних яблук хочу, бо я став зовсім не гож. Хто знайде ці чудо-фрукти я тому півцарства дам!» Бачили б ви, що тут почалося. Завертіло-закрутило всіх вельмож і князів, миттю десь поділися, старші меншими прикрились, менші меншими - услід. Бачить цар біля себе лише своїх синів-соколів. І тут мовить старший син: «Царство роздавати не годиться, знайдемо ми тобі, батьку, ці молодильні яблука». Чи то день їхали на конях сини, чи то два - уже і не пригадують. Аж ось перед ними лежить великий камінь і слова на ньому такі: «Поїдеш вліво - будеш вбитий, а праворуч - кінь загине, а як прямо - неодмінно зі щастям зустрінешся своїм». Тож і поїхали сини напрямки, бо ж зі щастям зустрітися все-таки дуже хотілося.

Дивляться царевичі, а обабіч дороги три гарних красуні у віночках гуляють. І оком не встигли моргнути, як уже і весілля призначили, старший син одружився з Білорусією, середній - з Росією, а наймолодший одружився з Україною. Час плинув, підростали дітки у родинах, та й самі родини міцнішали, жили дружно, допомагали одна одній, бо ж створена ними держава стала Вітчизною-матінкою для них.

Та раптом старший син згадав про батька-царя, про яблука молодильні. Жах охопив царевичів. Прийшли їм на допомогу три сестри, бо ж знали вони, де ростуть цілющі яблука молодильні, але і застерегли царевичів про незворотні дії, котрі можуть бути з тими, хто спробує ці чудо-фрукти.

Попрощалися царевичі зі своїми родинами та й поїхали до свого батька-царя. Привезли яблук молодильних : цар скуштував - і як на світ народився. Розповіли царевичі, як жили-були всі ці роки, про свої родини, про свою Вітчизну. Час повертатися.

Минуло років небагато, як цар оголошує війну державі, котру збудували його сини з невістками. В народі говорять: «Сивина в бороду - біс у ребро!» Молодильні яблука почали діяти незворотньо. Цар відбув на бойовище, на чужинській там землі ворогів розбив, потому повернувся, та не сам: діву він привіз з собою. Справили гучне весілля. Та знову відправляє діва молодая царя на бойовище: царство треба умножати, злото-срібло накопляти. Помутнівся розум царський, війську звелів йти війною на державу своїх синів. І не згадав цар про те, що залишилося у нього одне-єдине яблучко, а значить – сили незабаром його покинуть.

А тим часом військо цареве руйнує Вітчизну Білорусії, Росії, України: стогне земля, палають міста і села. Зібралась велика родина держави Вітчизна на раду. Думали-гадали, як залагодити біді. І тут слово мовила наймолодша із сестер - Україна: « Спробуймо миром все владнати і вернутись на коні. Будемо разом – буде перемога».

І сталося диво – зупинилися вороги, бачить цар, що це не жарти, кличе він своїх синів. Мовить батько-цар: «Бачу, що збудували ви міцну державу Вітчизну, тож пробачте вже мені, біс поплутав. Віддаю вам своє царство». Зажили вони щасливо та заможно, бо сила – в єднанні!

А як же яблучко, що залишилося? Треба ж так, оце, їй-бо: я про нього і забула! А воно якраз для того, хто цю казочку прослухав…

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Конкурсні роботи
  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    106
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    DU904080
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 години
700 грн
390 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь