Творча робота "Трави й квіти-символи і ліки"

Опис документу:
Дія квітів на людину не обмежується тільки емоційною стороною. Квіти, як відомо, благотворно впливають на здоров’я. Вони очищають повітря від вуглекислоти, збагачують його киснем. Чудовий матеріал про трави й квіти.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Чернівецька область

Глибоцький район

с. Багринівка

Багринівська ЗОШ

І-ІІІ ступенів


Трави й квіти – символи і ліки ”

Етнографічне краєзнавство Із батьківської криниці та Духовна спадщина мого роду



Підготувала:

Унгурян Маряна Костянтинівна


Дія квітів на людину не обмежується тільки емоційною стороною. Квіти, як відомо, благотворно впливають на здоров’я. Вони очищають повітря від вуглекислоти, збагачують його киснем. 

Вплив рослин на психіку й нервову систему людини є надзвичайно важливим. Тому розарії у парках часто створюють не лише з естетичною, а й з медичною метою. Під благородним впливом краси квітів людина ширше й глибше сприймає красу природи, стає більш чуйною, уважною.

Нарешті, з багатьох квіткових рослин виготовляють ліки. Квіти – чудовий символ спілкування людей. Дарувати квіти – означає передавати за допомогою квітів свої почуття, встановлюючи духовну близькість.

Відзначенню знаменних подій квіти надають особливої теплоти й урочистості. Неможливо уявити дні народження без квітів. Звичай дарувати квіти в день народження найбільш поширений. І скільки б не було прожито років, радість від подарованих квітів робить іменинника молодшим.

Життя, як відомо, - не вічне свято. Бувають у ньому миті, що стискають серце болем. Квіти в цьому разі дають полегшення, підбадьорюють хворого, сприяють його швидшому одужанню. Вручати квіти потрібно вміючи. Букет слід тримати в лівій руці, щоб він напівлежав і щоб стебла були напрямлені направо вниз, а квіти – вгору ліворуч. Так роблять для того, щоб квіти не заважали бачити обличчя того, кому квіти дарують. Віддаючи квіти, необхідно сказати кілька теплих слів. Хоч, звичайно, можна віддати квіти мовчки, легко вклонившись.

Світ рослин життєво необхідний людині. Протягом тисячоліть багато рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами.




Обліпиха

Обліпиха – сонячний подарунок матінки-природи. Оранжеві ягоди дозрівають ранньої осені, радуючи нас своїми цілющими властивостями і приємним смаком. Дивовижні корисні властивості ягід обліпихи були відомі ще давнім грекам, які використовували молоді пагони рослини для лікування ран воїнів і тварин.

Склад і користь обліпихи

У тибетській медицині ягоди застосовують для зцілення хвороб крові, поліпшення функціонування серця і судин, для очищення організму при інтоксикації. Витяжки з плодів входять у рецептуру багатьох косметичних засобів. А ще вважається, що систематичне вживання свіжих ягід обліпихи зцілює від чоловічого та жіночого безпліддя.

Регулярне включення в раціон ягід і чаю на основі обліпихи в народній медицині вважається одним з кращих методів профілактики інфаркту міокарда, інсульту, простудних захворювань. Високий вміст заліза дозволяє застосовувати обліпиху для лікування недокрів’я і виснаження.

Пижмо звичайне

Пижмо звичайне — одна з найдавніших цілющих рослин, яка і донині внесена до реєстру лікарської сировини в багатьох країнах світу. 

Лікувальні властивості пижма

Препарати на основі пижма надають різносторонню дію на організм, але найбільш приємно те, що рослина сприяє очищенню від паразитів різних груп (від гельмінтів, вірусів, бактерій, грибків), токсинів та радіонуклідів, понині залишається найбільш ефективним засобом для лікування поліпозу сечового міхура.

Пижмо сприяє посиленню жовчовиділення, тому використовується як жовчогінний засіб. Траву призначають при лікуванні холангіту, холециститу, цирозу печінки, вірусних гепатитах захворюваннях тощо.

Насіння петрушки

Петрушка – трав’яниста дворічна рослина з сімейства Зонтичні, роду Петрушка. Квіти у петрушки дрібні, зібрані в маленькі суцвіття парасольки, об’єднані в одне велике.

Від чого допомагає насіння петрушки?

Ця частина рослини чинить на організм різнобічну дію: спазмолітичну, протинабрякову, бактерицидну, жовчогінну, антигістамінну, сечогінну і тонізуючу. Препарати на основі насіння, крім цього, допомагають ефективно впоратися з підвищеним газоутворенням.

Насіння рослини добре допомагає при виникненні спазмів кишечника. Воно надає виражену розслабляючу дію на мускулатуру і усуває больовий синдром. У тому випадку, якщо спазм є разовим явищем, насіння може застосовуватися як основні ліки.

Корисне вживання насіння рослини і при початковій стадії жовчнокам’яної хвороби. Воно допомагає поліпшити відтік жовчі і промити жовчовивідні протоки, рятуючи їх від закупорки.

Хвороби нирок теж є показанням до застосування насіння петрушки. В залежності від недуги вони можуть бути як основним, так і допоміжним засобом лікування.

Меліса лікарська

Практично кожен з нас впевнений, що йому знайома така рослина, як меліса, і безпомилково вказує на котовник. І в цьому немає нічого дивного. Справа в тому, що меліса і котовник відносяться до одного сімейства ясноткових Ефірне масло обох рослин практично неможливо розрізнити за запахом. Якщо ж мова йде про лікувальні властивості, то тут заміна неприпустима, так як рослини надають різну фармакологічну дію.

Лікувальні властивості меліси

Рекомендується для підняття імунітету, а також при лікуванні захворювань, пов’язаних з перенапруженням нервової системи. Використовується при появі герпетичних висипань, для полегшення відходження мокротиння і купірування нападів кашлю, і ще на ранніх стадіях гіпертонії.

Цмин пісковий

Красива і водночас корисна рослина цмин пісковий, має водночас ще одне ім’я  безсмертник. Ця культура є ідеальною для включення до складу аптекарського городу на своїй присадибній ділянці, так як крім лікарських властивостей безсмертник володіє високою декоративністю і здатний прикрасити будь-який ландшафт.

Лікувальні властивості

В якості лікарської сировини у цмину заготовляють суцвіття, які збирають на початку розпускання квіток. В медичній практиці препарати цієї рослини (настій, відвар, сухий і рідкий екстракт, настоянку) застосовують при лікуванні хвороб печінки, а також жовчовивідних шляхів і самого жовчного міхура. Крім цього цмин надає заспокійливу дію і посилює секреторну функцію травних залоз шлунка, а також підшлункової залози.

Татарник колючий

Не варто заперечувати той факт, що багато рослин, які ми вважаємо бур’янами, володіють цінними лікувальними властивостями (наприклад, лопух, подорожник, пирій), але не всі вони внесені в список лікарської сировини. Татарник колючий — одна з найунікальніших лікарських рослин, незаслужено ігнорована офіційною медициною.

Використання татарника для лікування

Для очищення крові. При гаймориті. М’язові спазми, судоми, млявість м’язів.

Горобина червона

Горобина звичайна — таку наукову назву носить ця деревна культура, яка має велике народно-господарське значення. Ягоди горобини використовуються в лікарських та харчових цілях. А ще горобина червона — невичерпне джерело натхнення для художників і поетів.

Застосування горобини червоної в народній медицині

Для очищення води з водопроводу. Не секрет, що сира водопровідна вода часто несе загрозу у вигляді патогенної мікрофлори. Нівелювати ризик потенційної небезпеки допоможе горобина червона, а точніше її листя, яке багате фітонцидами, згубними для хвороботворних бактерій і вірусів.

При нападах печінкової коліки. Від запору. Геморой. При спазмах судин. При склерозі.

Болиголов плямистий

Болиголов плямистий – це унікальна лікарська рослина, яка з незапам’ятних часів використовується в народній медицині. Вперше корисними властивостями цього представника флори зацікавився давньогрецький лікар Гіппократ, який припустив, що вживання в малих дозах отруйного соку може принести неоціненну користь людському організму.

Застосування болиголова плямистого: народні рецепти

Унікальний склад болиголова дозволяє застосовувати приготовані на його основі препарати для лікування цілого спектра патологій:

  • ракового ураження легень, щитовидної залози, грудей, шлунка, тканин мозку, простати тощо;

  • суглобових захворювань (подагри, ревматизму, артрозу, остеохондрозу, артриту);

  • хвороб судин (тромбофлебіту, атеросклеротичних бляшок, варикозу, артеріальної гіпертонії, запалення гемороїдальних вузлів);

  • доброякісних онкологічних утворень (поліпів, мастопатії, кісти, простатиту);

  • патологічних змін менструального циклу;

  • туберкульозу та інших хронічних інфекційних захворювань;

  • хвороб шкіри (екземи, виразок, наростів тощо);

  • запорів.

Мати-й-мачуха

Мати-й-мачуха — широко поширена і відома лікарська рослина ще з часів становлення медицини. Рецепти її практичного застосування можна зустріти в працях основоположників медицини, а листя і квіткові кошики, включені до реєстру лікарської сировини у багатьох країнах світу.

Мати-й-мачуху можна зустріти в заплавах річок і на лісових галявинах практично повсюдно.

Лікувальні засоби мати-й-мачухи

Настій трави (листя). Настій листя ефективний при лікуванні бронхітів, абсцесів легень і ларингітів.

Настій квіткових кошиків. Препарат призначають при лікуванні деяких захворювань шлункове-кишкового тракту, переважно запального характеру

Відвар листя. Препарат знаходить застосування при лікуванні дитячих діатезів .

Грудний збір. Засіб має відхаркувальну і протимікробну властивості.

Золотушник звичайний

Золотушник звичайний(золотарник, сумник, куниця) часто можна зустріти на сільських господарствах і на присадибних ділянках, так як рослина володіє чудовими декоративними якостями і органічно вписується в природний ландшафт.

Народна назва золотушника — “золота різка” — вказує на характерні особливості рослини: високі суцвіття (найчастіше більше одного метра у висоту) з численними дрібними квітками жовтого кольору. Початок цвітіння рослини припадає на останній місяць літа, і триває аж до настання осінніх заморозків.

Лікувальні властивості золотушника

Як зазначають німецькі фахівці, застосування препаратів із золотушника доцільно використовувати при лікуванні запальних процесів сечових шляхів, із застереженням, що у пацієнта не діагностується набряклості унаслідок серцевої або ниркової недостатності.

Корінь валеріани

Валеріана — одна з найвідоміших лікарських рослин, про лікувальні властивості якої було ще відомо на зорі зародження медицини, як науки. Рецепти практичного застосування препаратів на основі валеріанового коріння можна зустріти в медичних трактатах всіх відомих цілителів. Кореневище валеріани внесено до реєстру лікарської сировини у всіх країнах світу.

Застосування валеріани в медицині

Нервові розлади — одна з основних сфер застосування препаратів валеріани (істеричні й епілептичні припадки, м’язові судоми, невралгічні болі, неврастенія та інші психоневрологічні порушення, як правило, хронічного характеру).

Коров’як звичайний

Коров’як звичайний (ведмеже вухо) — дворічна трав’яниста рослина, яка зростає заввишки від 50 до 150 сантиметрів, з прямим стеблом. Листки чергові, великі, довгасто-еліптичні, м’яко опушені. Квітки світло-жовті, зібрані в густе колоскове суцвіття. Віночок у квіток опадає, трубчасте-лійкоподібний, з п’ятьма прирослими до нього тичинками. Цвіте лікарська рослина в червні-липні.

Коров’як, як лікувальна сировина, був відомий ще в давнину. Квітки, листя і коріння коров’яку широко застосовують в народній медицині різних країн і сьогодні. Вони мають відхаркувальну, протизапальну, знеболювальну і загоювальну властивості. Настій квіток застосовують при кашлі, кровохарканні, коклюші, запаленні легенів і бронхів, сильній нежиті із сльозотечею, задишці.

Черемха звичайна

Черемха звичайна — це одна з відомих рослин, історія якої тісно переплетена з культурою і побутом того чи іншого народу. Згадку про черемху можна зустріти в поезії і пісенному фольклорі. Черемху часто вирощують у садах, парках і скверах, як декоративну рослину.

Лікувальні властивості черемхи в народній медицині

На противагу іменитим ескулапам, народні лікарі досить часто вдаються до допомоги черемхи при лікуванні різного роду захворювань.

Квітки і листя рослини (настій) надають непоганий лікувальний ефект при терапії блефаритів і кон’юнктивітів, сприяють нормалізації діяльності травного тракту, допомагають при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Кору черемхи (як правило відвар) використовують для нормалізації обмінних процесів, виведення солей і стимуляції видалення зайвої рідини (при набряках, водянці, артритах, подагрі, камінні тощо).

Спиртова настоянка кори або настій на гасі мають місцево-дратівливі та відволіканні властивості, тому їх нерідко прописують у вигляді натирання при міозитах, радикуліті, суглобових болях. Компреси зі свіжого листя прискорюють дозрівання фурункулів і “холодних” пухлин, а також сприяють швидкому загоєнні ран і опіків.

Чебрець

Чебрець є однією із самих чудових лікарських рослин, яка володіє корисними та лікувальними властивостями. Багато людей, які цінують традиційну і народну медицину вже давно про це знають, та використовують його для застосування.

Трава звичайного чебрецю – це низький чагарник з прямими або повзучими стеблинками, які досягають 25-30 сантиметри в довжину. Листя у нього мають округлу форму, але іноді можна зустріти і злегка подовжені. Суцвіття чебрецю мають рожево-бузковий відтінок, кулясту форму і дивовижний пряний запах. Саме красою цвітіння і унікальним ароматом чебрець привертав увагу багатьох цілителів і вчених.

Лікувальні і корисні властивості чебрецю 

Застосовувалися для гігієнічних цілей. Димом чебрецю обкурювали хворих чумою і проказу. А ось листя і квітки додавали до складу, який потім використовували для бальзамування померлих воїнів і фараонів.

І сьогодні не втратили свою значимість корисні та лікувальні властивості чебрецю.

Кизил

Кизил – досить цікава і розповсюдженна ягідна культура, хоча у багатьох садівників-любителів її рідко можна зустріти на присадибних ділянках. Цінується кизил, перш за все, кислувато-солодкими ягоди, з яких готують смачне варення, напої та компоти. Ягоди кизилу, крім харчової цінності, також наділені рядом лікувальних властивостей, що дозволяє говорити про них, як про лікарську сировину. Крім ягід, лікувальні властивості також мають листя кизилу, кора.

Лікувальні властивості кизилу в рецептах

Настій застосовується як в’яжучий засіб при шлунково-кишкових розладах (діарея), для підвищення тонусу при занепаді сил (з симптомами зниження температури тіла) і загальної слабкості. Засіб допомагає при неврастенії та статевій слабкості.

Препарат має сечогінну і жовчогінну дію, ефективно знімає набряки (водянку) різного походження. Цей лікувальний препарат допомагає нормалізувати сечовипускання, має в’яжучу дію при шлунково-кишкових розладах, а також може застосовуватися як загальнозміцнювальний засіб.

Призначають при спалахах малярії, невралгіях, поперекових болях і шумі у вухах.

Конюшина червона

Конюшина червона – це всім відома лугова рослина. Про неї часто згадують у казках і байках. Вважається, що молоко корови, яка паслася на лузі з конюшиною,буде особливо смачним і цілющим.

Конюшина красиво цвіте – яскравими, червонуватими шишечками, пейзажі з квітучими конюшиновими луками просто чудові. Але ця невелика мила квітка володіє лікарською силою і користю. Про це знали ще сотні років тому, і донині конюшина входить до складу багатьох лікувальних трав’яних зборів. Конюшину навіть порівнюють з женьшенем, настільки добре вона допомагає. Для лікування застосовують стебла, листя, коріння і квітки червоної конюшини. Заготовляють їх у період цвітіння.

Лікувальна дія конюшини:

  • протипухлинна;

  • протизапальна;

  • протимікробна;

  • протигрибкова;

  • протисклеротична;

  • протиалергічна;

  • жовчогінна;

  • кровоспинна;

  • відхаркувальна;

  • сечогінна;

Коріння шипшини

Коли мова заходить про шипшину, як лікарську рослину, то ми зазвичай уявляємо її плоди, адже у цієї рослини лікувальні властивості мають усі частини без винятку: ягоди, квіти, листя, коріння і навіть гілки. Втім, офіційна медицина використовує виключно плоди шипшини, а ні один лікар, на відміну від народних цілителів, не пропише рецепт з використанням інших частин рослини, наприклад коріння.

Лікувальні властивості кореня шипшини

Хімічний склад коренів шипшини вивчений не в повній мірі, хоча і наукова медицина не використовує цю сировину в своїй практиці. Накопичений роками досвід народної медицини неодноразово доводив дієвість лікарських засобів із використанням корінців.

Препарати на основі коренів шипшини володіють протизапальними і бактерицидними властивостями, тому знаходять використання в лікуванні таких захворювань, як дизентерія, кишкові розлади, запалення сечового міхура (цистит) тощо.

Відвари коренів шипшини прискорюють метаболізм в організмі і сприяють нормалізації обмінних процесів. Не дивно, що народні лікарі нерідко призначають такі засоби при захворюваннях, пов’язаних з порушеннями обміну речовин, наприклад для лікування подагри, у разі виникнення м’язових болів, схильності до судом в кінцівках тощо. Ванни з додаванням відвару коренів шипшини рекомендують у комплексній реабілітації після перенесеного інсульту (паралічу).

Малина

Малина – одна з широко поширених ягідних культур, без якої, мабуть, не обходиться жодна присадибна ділянка. Загальну вдячність малина отримала не тільки із-за високих дієтичних якостей ягід, але завдяки їх лікувальним властивостям.

Лікувальна дія малини

Дія препаратів, виготовлених на основі ягід, листків або коріння малини, практично аналогічна, як і при використанні ожини. І тут виникає резонне питання: чому, в такому разі, листя малини не вважаються лікарською сировиною в науковій медицині? Відповідь досить проста – ожину для лікувальних цілей заготовляють в місцях природного поширення, а малину збирають з культивованих рослин. З цієї причини, в залежності від сорту і умов вирощування, вміст біологічно активних речовин в листках або корінні малини може варіювати в широких межах, що ускладнює стандартизацію лікарської сировини.

Чистотіл

Чистотіл – частий гість присадибних ділянок,з ним доводиться вести боротьбу, як і з бур’янами. Але чистотіл не даремно виявляє таку нав’язливість, адже ця рослина — справжній природний цілитель, і її лікувальні властивості наші предки застосовували ще з незапам’ятних часів. Існує повір’я, що ластівки збирають сік чистотілу для лікування своїх пташенят.

Переважне використання препаратів з чистотілу

Чистотіл – чудовий лікувальний засіб за умови чіткого дотримання дозування препаратів. Лікування препаратами чистотілу повинно проводитися під наглядом лікаря — самолікування неприпустимо!

Чистотіл використовують для лікування широкого спектру захворювань.

Хвороби і проблеми шкіри. Сюди відносять папіломи (бородавки, шпори), мозолясті нарости, грибкові захворювання, в тому числі й лишаї. Чистотіл можна застосовувати у вигляді ванн, компресів і примочок для очищення шкіри від гнійних інфекцій, при появі герпетичних та інших висипань, а також вугрової висипки. Анестезувальні властивості чистотілу дозволяють його використання для знеболювання при опіках.

Використання чистотілу доречно при гіпертонії, серцевих аритміях і атеросклерозі. Чистотіл застосовується для лікування ендокринних захворювань, зокрема діабету і хвороб щитовидних залоз.

Часто чистотіл надає допомогу при лікуванні онкологічних хвороб, а також доброякісних пухлин. Лікувальні властивості алкалоїду чистотілу проявляються при лікуванні хвороб жіночої статевої сфери.

Трава чистотілу використовується при ураженнях печінки, нирок, шлунку, легенів, кишечнику. Хвороби печінки і жовчного міхура — головна сфера використання препаратів чистотілу.


Поряд з утилітарною функцією рослини займали значне місце в широкому комп­лексі традиційних вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди і повір'я, пов'язані з деревами, травами, зіллям і квітами, доносять відгомін язичницьких уявлень наших предків про навколишню природу і базуються як на реальних, так і на уявних властивостях рослин. З утвердженням християнства ці властивості нерідко закріплювалися ритуалом освя­чення в церкві.

Обрядові дії, пов'язані з рослинністю, відігравали важливу роль в календарних святах. Ці обряди мали забезпечити людині здоров'я, зміцнити добробут сім'ї, поси­лити плодючість землі й худоби, вберегти господарство від нечистої сили. Жодне весілля на Україні не обходилося без барвінку і калини, якими прикрашали коровай та вінок молодої.

Рослинні мотиви та образи широко представлені і в українському фольклорі. Май­же в усіх жанрах усної словесності рослинна символіка є одним із важливих виражаль­них засобів.

Особливе місце займали рослини-символи у сімейних обрядах.

Рута-м’ята - це символ очищення, дівочості, цнотливості, відвернення злих духів. У Європі набула значення смутку та горя. У народній поезії українців це поширений фольклорний символ. Вінок із рути означав дівування. Зів’яла рута – символ втраченої цноти. Часто рута символізує розлуку, самотність, нерозділене кохання.

Мальва  це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви – прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила!

Конвалія  це символ дівочої чистоти, скромності, весни. У християнстві ця тендітна квітка – це емблема непорочної Діви Марії і символ пришестя Христа. В українській народній поезії конвалія символізує пробудження природи, цнотливість, дівочість, скромність.

Барвінок - це символ радісної життєвої сили, вічності, провісника весни та емблема викривальних сил, невмирущої пам’яті, незайманості. Барвінок, як й інші ранні квіти, вважали провісником весни. Його блискучо-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу. Він став символом радісної життєвої сили, вічності і був перенесений із лісу в сади біля людських осель. Барвінок тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості (наприклад, народженій дитині до свічки, щоб життя було дов гим і щасливим, до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою, до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися). Барвінок на могилах знаменує невмирущу вічну пам’ять про покійних.

Волошки - це символ святості, чистоти, привітності та чемності, хлоп’ячої краси й добра. Волошки – запашна лікувальна трава із синіми квітами, сильним стійким запахом. Колись селяни розводили їх поблизу своїх осель. Волошки мали широке ритуальне застосування – їх клали за ікони, прикрашали хрести в церквах, святили на Маковія (14 серпня), на Спаса (19 серпня). На Трійцю із волошок плели обрядові вінки.

Калина – це символ вогню, сонця, неперервності життя, роду українців, України, Батьківщини, дівочої чистоти й краси, вічної любові, кохання, вірності, гармонії життя та природи, материнства, плодючості, символ нескореності та стійкості, українського козацтва, незрадливої світлої пам’яті, єдності нації, потягу до своїх традицій, звичаїв.

Айстра - символ чистого і ніжного кохання, а, як осіння квітка, символізує пізнє або останнє кохання. Вона-образ стійкої й витривалої краси, котра тримається і в тих умовах, в яких краса інших починає в'янути.

Бузина - це місцезнаходження злої сили, бо вважається, що бузину посадив сам чорт, аби мати власну домівку. Тому лукавий з ріжками постійно сидить у бузинових заростях. Отож бузину не годиться ні рвати, ні викопувати, навіть торкатися. Хто це порушить, все життя зазнаватиме переслідування лихої сили, котра насилатиме хвороби, нещастя та всякі напасті. Більше того, там, де росте бузина, не можна нічого будувати, а біля неї людині не варто затримуватись: треба швидко пройти мимо, а ще краще, обійти стороною. Категорично заборонялось бити бузиною худобу-захворіє. або й навіть загине.

Бузок - символізує розквіт, свіжість і молодість. Період його найвищого розквіту припадає на дні, коли інші тільки підходять до цвітіння. Але він не претендує на першість серед квітів: запашний і привабливий бузок стоїть посередині між деревами та квітами і сумлінно робить свою роботу-дарує світові красу весняного цвіту.

Васильки або волошки - символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле і залоскотали - і він перетворився у квітку, названу його іменем.

Гвоздика - символ прямого, відвертого, простого і водночас красивого характеру. Вказує, що краса, яка тримається на прямоті і простоті, дуже вразлива і крихка...

Євшан-зілля - символ пам'яті про рідну землю і Батьківщину. А ще - оберіг від злих сил і всякої нечисті.

Звіробій - його ще називають Івановим зіллям і навіть плакун-травою, бо, кажуть, що він виріс зі сліз Богородиці, яка ридала під час Хресних страждань Ісуса Христа. Має ще до десятка назв, що свідчить про популярність звіробою як чудодійного зілля. Навіть вважають, що він допомагає від дев'яносто дев'яти недуг і оберігає від злих чарів та всіляких напастей і нечистої сили.

Кропива - символ ледарства, запущеності й безгосподарності, а також безпідставної неприязні в ставленні до інших людей. Універсальний символ: в народних повір'ях вона відіграє роль оберегу і водночас виступає виявом і притулком злої сили (в давнину вважали, що саме у кропиві любить ховатися все нечисте, а в окремих краях стверджують, що її посіяв сам сатана) та ще з нею порівнюють злу свекруху.

Лілія (або лілея) - символ неяскравої, але тонкої краси, її краса - тендітна, а щастя - тихе. Вона не знає пишноти, зате не розлучається з чистотою.

Вона - ознака витонченого смаку. Сам Господь красу лілії ставить вище краси одягу. А ще лілія - це свідчення взаємного кохання.

Вона —вираження чистих і цнотливих дівочих чарів, перед якими не може встояти жоден юнак. Легенда каже, що лілію створили мати-Земля та богиня води Дана, поєднавши в ній красу Землі та силу Води. Тому лілія володіє магічною протидією польовій (земляній) та водяній нечисті. Має також силу оберега: її висушений корінь охороняє тих, хто йде в далекі мандри, і проганяє недуг від тих, хто захворів у рідному домі. В той же час, лілію забороняється зривати молодим хлопцям - можуть погубити русалки.

Льон - він символізує дівочу красу, увінчану довгою косою. Навіть існував звичай: плели косу із льону, прикрашали її стрічками; цю косу запалювали на весіллі, прикріпивши до древка, і виконували ритуальний весільний танок, але не обох молодих, а молодої з дружком - і спалена лляна коса виконувала очисну функцію. В інших весільних ритуалах льон символізував єднання молодих на основі краси, молодості і кохання.

М'ята - символ очищення й відвернення злих духів. А ще може уособлювати смуток і горе...

Вона також є оберегом дитини та її здоров'я. А оберіг з м'яти особливий: вона має велику енергетичну силу, яка виявляє себе через її аромат - у людини формується позитивний емоційний стан та активізується робота мозку, тобто стає радіснішим настрій та світлішою думка.

Мак - символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті.

Кожен народ має народні символи. 

Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. 

Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах та звичаях. 

Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, виши­тий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю леле­ка. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.

Народні символи – це наші святині.






Використана література

1. Танадайчук С. Рослини-символи в українському фольклорі / Сергій Танадайчук // Українська культура. — 2002. — № 11—12'02. — С. 36—37.

2. Рослинність України (інтернет-ресурс).

3. Івашин Д. С. Ресурси лікарських рослин Українських Карпат. Укр, бот. журнал АН УРСР, т. XVII, № 5, К., 1960.

4. Попов А. П. Лекарственные растения в народной медицине. Киев, 1969.

5. Носаль М. А. і Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Київ, 1962.

6.Лікарські рослини України (інтернет-ресурс)..

















18



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили