У роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, велике значення має
їхня соціальна реабілітація. Головною метою соціальної реабілітації є відновлення
дитини у соціальному статусі, її психофізичне та емоційне оздоровлення та
розвиток.
Фахівці в сфері соціальної реабілітації ставлять собі завдання з подолання
труднощів у дітей у спілкуванні, перебування у колективі, невпевненості у собі. Ці
завдання досягаються такими заходами, як участь у іграх, фізичних вправах та
інших заходах, де діти можуть виразити себе через різні образи, змагання,
конкурси.
Ця робота сприяє створенню творчої атмосфери, довіри, відкритості,
розумінню та поваги кожного члена групи, адаптації дітей до нової соціальної
ситуації.
Одним із напрямів соціальної реабілітації дітей з обмеженими
можливостями є трудотерапія – тобто лікування працею; використання трудових
процесів як лікувальний фактор. Це може бути виконання завдань, турбота про
інших людей, одягання, прийом їжі, робота на природі.
До основних завдань трудотерапії:
1) адаптація дітей з особливими освітніми потребами до соціуму, навчання
навичок спілкування, уміння слухати один одного та співпереживати;
2) підвищення самостійності дітей з ООП;
3) прояв у дітей любові до праці та навичок самообслуговування;
4) підвищення самостійності дітей;
5) усунення агресивності дітей – тобто напрям негативних емоцій у
позитивне русло.
За своїм ефектом трудотерапія є лікувальним та профілактичним фактором:
– з фізичної точки зору – відновлює або покращує м'язову силу та
рухливість, нормалізує кровообіг;
- психологічно - сприяє врівноваженню дитини;
- з соціальної точки зору - дає можливість працювати в колективі.
Заняття працею – це заповнення часу дитини роботою або захопленнями, що
представляє для неї інтерес, покращує. Заняття працею спрямоване на
максимальну активізацію фізичної, психологічної діяльності дитини.
Педагогу, який є помічником та наставником для дитини з ООП, у своїй
діяльності необхідно керуватися такими принципами: праця має відповідати
фізичним здібностям дитини; праця має бути осмисленою та корисною для
дитини; праця має проводитися в рамках колективної трудової діяльності, яка не
тільки сприяє контакту з іншими дітьми, а й потребує взаємозалежності та
допомоги.
Програма терапії для кожної дитини з ООП підбирається індивідуально –
адже крім індивідуального поєднання порушень у дитини вже вироблено свої
моделі поведінки, свої типи реакцій на складні завдання. Трудова терапія також
має бути диференційованою на різних етапах реабілітації.
