Трансформація міфологічної моделі становлення особистості у творах В.Вовк

Л. Онишкевич у своїй статті «Різні світи Віри Вовк» зазначила, що Віра Вовк до «рідного» ставиться як до «екзотики» і навпаки. «Екзотика − як щось питоме, характеристичне, знакове, ключове саме для цього довкілля, для цього контексту, вона творить певний образ, визначає настрій, колорит, «запах». Поет естетично відокремлює таку екзотику з кожного середовища, в якому обертається, яке відтворює і мистецькі кристалізує. Це вирішальна передумова погляду на життя як на мистецтво. Характерний пейзаж, картина художника або навіть якийсь її елемент, колоритна деталь побуту, архітектурний витвір, яскравий історичний елемент, колоритна деталь побуту − все для авторки дорогоцінне, все вабить як мистецький матеріал. Зупинити цей момент, це враження, цю деталь, поглянути на них збоку, сфокусувати увагу, взяти в мистецьку рамку... В такій атмосфері − мистецькій І настроєвій − цілком можливе образне перетворення бандури в еолову арфу»