Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Тиждень психології в школі з 19.04.2021 - 23.04.2021 н. р. включено: ігри, вправи, тренінги, завдання, цкаві історії і т. д..

Психологія

18.04.2021

316

27

1

Опис документу:
Автором програми "Тиждень психології в школі" є практичний психолог відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Глиннівського НВК "ЗНЗ І - ІІІ ступенів - ДНЗ", Рогульчик Оксана Олександрівна
Перегляд
матеріалу
Отримати код

90

Глиннівський навчально-виховний комплекс

«ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»

Практичний психолог:

Рогульчик Оксана

Олександрівна

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………3

План проведення тижня психології……………………………………………...4

День перший «Пізнай себе і ти пізнаєш світ»»…………………………………5

День другий «День спілкування»………………………………………………12

День третій «Ми різні – ми рівні»………………………………………………19

День четвертий «Колір моєї душі».…………………………………………….34

День пятий «Твори добро з любовю»…………………………………………56

Інформація для вісника «Шкільний психолог»………………………………..67

Список використаних джерел…………………………………………………..83

Вступ

Педагогіка – це майстерня,

а психологія – інструмент, яким там працюють

А. Макаренко

Тиждень психології зайняв своє місце серед інших предметних тижнів, оскільки з психологією пов’язаний увесь навчально-виховний процес. А. Макаренко писав: «Педагогіка – це майстерня, а психологія – інструмент, яким там працюють». Предметний тиждень із психології організовується з метою реалізації психологічного супроводу, розширення і поглиблення знань учнів з психології, розвитку в них інтересу до цієї науки, збагачення знань про внутрішній світ власної особистості та особистості інших людей, прагнення до самопізнання, розкриття творчого потенціалу школярів, створення позитивного емоційного настрою. Під час тижня проводяться заходи, що охоплюють різні види діяльності: конкурси, ігри, тренінгові заняття, лекції, інтегровані уроки, презентації, години спілкування, анкетування, тестування, виставки малюнків та плакатів. Участь приймають учні, вчителі і батьки. Тиждень планується завчасно, так як він потребує ретельної підготовки. До роботи залучаються практичний психолог та соціальний педагог, класні керівники, учні різних вікових категорій. Вибирається тематика тижня, складається план, розробляються заходи для учнів усіх класів школи. Враховуються вікові та індивідуальні особливості школярів. Обов’язково потрібно забезпечити інформацію про заходи, що проводяться. Під час підведення підсумків провести нагородження (або заохочення) активних учасників тижня.

План проведення тижня психології

Понеділок

«Пізнай себе і ти пізнаєш світ»

1.Відкриття тижня психології.

2.Акція «Чарівна шкатулка» (уч. 1-11 кл., вчителі).

3.Виставка психологічної літератури в шкільній бібліотеці.

4. Відкриття інформаційно-пізнавального вісника «Шкільний психолог»

  1. 5. Година психолога «Я, ти, ми – друзі назавжди»(уч. 1–кл.).

  2. 6.Година психолога «Іскорки доброти»(уч. 2-кл.).

7.Година психолога «Пізнаю себе»(уч.3-кл.).

8.Відкриття галереї «Автопортрет класу»(уч. 1-11 кл.)

Вівторок

«День спілкування»

  1. 1.Година психолога «Я і моя сім’я»(уч. 4-кл.)

  2. 2.Година психолога «Друзі поруч»(уч. 5-кл.)

3.Година психолога «Ти – особливий»(уч. 6-кл.)

4.Психологічна вправа «Паркан думок»

5.Презентація «Оптимізм»(уч. 7-11 кл.)

6.Пошта довіри

Середа

«Ми різні – ми рівні»

  1. 1.Акція «Дерева мрій»(уч.1-11 кл. вчителі)

  2. 2.Відеолекторій «Ти особливий»(уч.1-4 кл.)

  3. 3.Виставка – конкурс малюнків «Ми всі різні – ми всі рівні»(уч.1-4 кл.)

  4. 4.Відеолекторій «Ти особливий»(уч.5-8 кл.)

  5. 5.Година психолога «Що таке щастя?»(уч.7 кл.)

  6. 6.Година психолога «Індивідуально - психологічні особливості та професійне самовизначення»(уч.8 кл.)

7.Година психолога «Класифікація професій»(уч.9 кл.)

Четвер

«Колір моєї душі»

1.Веселка настрою(уч. 1-11 кл. вчителі)

2.Ігри на перервах(уч.1-5кл.)

3.Тренінгові заняття(уч.9-11 кл.)

4.Конференція «Психологія кольору»(уч.6-8 кл.)

П’ятниця

«Твори добро з любовю»

  1. 1.Психологічна гра «Паркан відвертості, побажань та пропозицій»(уч. 1-11 кл. вчителі, батьки)

  2. 2.Благодійна акція «Твори добро з любов'ю»(уч. 5-11 кл.)

  3. 3.Виставка – конкурс малюнків «Що таке щастя»(уч. 5-11 кл.)

  4. 4.Година психолога Збори-практикум «Вплив емоційного стану на здоров’я та навчання дитини»(батьки учнів 1-4 кл.)

  5. 5.Година психолога Збори-практикум «Як викликати інтерес у підлітка до навчання»(батьки учнів 5-8 кл.)

6.Підбиття підсумків.(організатори тижня психології).

7.Закриття тижня психології.(організатори тижня психології).

День перший – понеділок

«Пізнай себе і ти пізнаєш світ»

  1. Відкриття Тижня психології

Мета: ознайомити учнів, вчителів та батьків про заплановані заходи.

Оголошення на загальношкільній лінійці про відкриття тижня психології, про заплановані заходи (з використанням мультимедійної презентації).

  1. Акція «Чарівна шкатулка»

Мета: сприяти підвищенню гарного настрою.

Після завершення загальношкільної лінійки, працівники психологічної служби пропонують взяти учням, батькам, вчителям, працівникам школи листівку із привітаннями та щасливими і веселими побажаннями.

  1. Виставка психологічної літератури в шкільній бібліотеці

Мета: розширити уявлення учнів про психологію, розвивати інтерес до неї.

Працівники психологічної служби разом з бібліотекарем заздалегідь готують психологічну літературу для учнів, вчителів, батьків.

  1. Відкриття інформаційно-пізнавального вісника «Шкільний психолог»

Мета: ознайомити учнів, вчителів та батьків з корисними порадами.

В інформаційно – пізнавальному віснику «Шкільний психолог» розміщується інформація, яка буде корисною для учнів, вчителів і батьків:

  • Типи темпераменту

  • Зони спілкування

  • Поради батькам першокласників

  • Як знайти спільну мову з підлітком

  • Шляхи вирішення конфліктів мирним шляхом

  • Шляхи послаблення стресу

  • Правила ефективного виконання домашніх завдань

  • Та ін..

  1. Година психолога для учнів 1 класу

«Я, ти, ми – друзі назавжди»

Мета: попередити дезадаптацію учнів-першокласників, згуртувати колектив, створити сприятливі психологічні умови в класі, зміцнити міжособистісні стосунки між учнями, розвивати комунікативні навички, почуття колективізму, дружби, взаємопідтримки.

Завдання:

  1. Попередити дезадаптацію учнів-першокласників.

  2. Формувати толерантне ставлення один до одного.

  3. Формувати почуття колективізму, взаємопідтримки, дружніх стосунків.

  4. Розвивати комунікативні навички.

Учасники: учні 1 класу.

Обладнання: капелюшок, музична колонка, гумовий м`ячик, клей-стрічки, пісочок, ватман, м`яка іграшка, різнокольорові стрічки з паперу, килимок, мікрофон, смайлики.

Хід проведення

Організаційний момент

  1. Гра «Чарівний капелюшок!»

Діти стають у коло. Звучить тиха мелодія. Одягаючи на голову один одному «чарівний капелюшок» діти говорять приємні слова.( Н-д: ти сьогодні найкраща, у тебе гарна зачіска і т.п.) По другому колу діти одягають один одному капелюшок і кажуть вже побажання (Н-д: бажаю гарного настрою, бажаю здоров`я і т.п.).

  1. Вправа «Веселий м`ячик»

  • Який веселий у мене м`ячик, як він стрибає, котиться, з рук у руки летить, нічого не боїться.

  • Діти, а клас наш який? Спробуємо розказати про це м`ячику прикріплюючи на нього клей-стрічки. (Психолог проходить по колу, а дітки клеючи стрічку характеризують клас).

  • Наш Веселунчик радить вам товаришувати, слухати вчителя, не боятися труднощів, більше спілкуватися один з одним. Але якщо колись комусь стане сумно або страшно він вас приведе до мене, а поки буде у вашому класі. Коли ви візьмете його до рук, скажете вчителю, щоб привів вас до шкільного друга – до мене. Та надіюсь, що все буде добре.

  1. Вправа «Пісочна терапія»

У класі всі парти розміщені прямокутником посередині класу. На партах ватман на якому насипаний гірками пісочок та намальований кружечок певного кольору. Пропонується дітям обрати кольорову стрічку, яка вкаже на місце, де потрібно сісти.

  • Перед тим, як ми працюватимемо з пісочком повторимо правила.

  • Не можна пісочок розкидати, бо…

  • Не можна пісочок брати до рота бо…

  • Не можна пісочок кидати в товариша бо….

  • Повторивши правила, сідаймо до обраних, за кольором, місць.

  • Знайомство з пісочком - поглажування, дощик (сипимо з жменьки пісочок піднявши руку невисоко, вище, високо), годування курчаток.

  • Тарілочка – зробити форму тарілочки, оздобити малюнком ( сонечко – вказівним пальчиком, промінчики – мізинчиком)

  • Позмагаймося – зі свого пісочку побудувати велику-велику гірку.

  • Щось гірки наші маленькі. Що ми могли б зробити, щоб гірка стала велика?

  • А давайте зробимо одну гірку разом. Яка гірка більша?

  • Та що ми зробили разом.

  • А якби хтось не дав пісочок, чи була б наша гірка такою великою?

  • Перемогла дружба! Бо тільки разом ми сила.

  • Давайте подякуємо один одному хлопком долоні в долоню товариша (діти піднявши руку вгору б`ють долоня в долоню).

  1. Гра «Веселий музикант»

Звучить весела дитяча музика. Діти передають м`яку іграшку по колу, коли музика зупинилася, той у кого іграшка починає танцювати і знову гра повторюється.

  1. Вправа «Словничок»

Діти сідають на килимок в коло. Перший учень називає слово, інший називає слово, яке починається на ту букву, на яку закінчилося попереднє слово, таким чином гра продовжується далі.

  • Відпочили. Пропоную підвести підсумки разом проведеного часу.

Підведення підсумків

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що сьогодні сподобалося найбільше?

  • Що було важким і неприємним?

  • Що краще, товаришувати, чи сваритися? Чому?

  • Що б ви хотіли побажати один одному?

  • Давайте це зробимо з допомогою пісні. ( звучить приспів пісні «А я бажаю вам добра.»)

  • Ви всі молодці! Я сподіваюся, що ваш клас буде найкращим. Будьте дружними, добрими дітьми та діліться своїм добром з іншими. А на згадку про нашу зустріч дарую вам веселі смайлики. Нехай ваш настрій буде завжди гарним. До зустрічі!

  1. Година психолога для учнів 2 класу

«Іскорки доброти»

Мета: згуртувати колектив, створити сприятливі психологічні умови у класі, зміцнити міжособистісні стосунки між учнями, розвивати комунікативні та творчі навички, почуття колективізму, дружби, взаємопідтримки.

Завдання:

  1. Формувати уявлення про важливість людської цінності – доброти.

  2. Сприяти формуванню моральних якостей.

  3. Формувати толерантне ставлення один до одного.

  4. Розвивати мову, мислення, творчість.

Учасники: учні 2 класу.

Обладнання: ватман, олівці, фломастери, фарби, текст тематичної історії, музична колонка, смайлики.

Хід проведення

Організаційний момент

  1. Етюд «Іскорка доброти»

  • На сьогоднішньому занятті для того, щоб привітатись, ми подаруємо один одному «іскорки доброти».

  • Зігріємо свої руки теплим диханням, ніби вкладаємо в них свою добру душу. Уявіть собі, що від вашого теплого подиху, у ваших долоньках загорілась маленька іскорка, ніби сонячна краплина – тепла і добра.

  • А тепер протягніть свої руки до всіх, посміхніться і подаруйте їм свою «іскорку доброти». Ось так! (Діти здувають уявну іскорку зі своїх долонь).

  1. Групова дискусія «Що таке доброта?»

  • А чи знаєте ви, що таке доброта?

  • Чи можна її побачити?

  • А можемо ми її уявити?

  • Так, доброту ми не можемо побачити, доторкнутись, але від неї нам стає тепло, приємно і радісно на серці, нам добре коли поряд з нами добра, лагідна мама, добрі, хороші люди і щирі друзі.

  • Доброта – це просто приємне, добре, ввічливе слово; це ваша добра участь і щира допомога чи порада тому, хто її потребує; це просто ваша лагідна усмішка, що як тепле сонечко зігріває і в лютий мороз того, кому важко і сумно.

  1. Вправа «Гроші на морозиво»

Розповідь історії, яку необхідно буде продовжити.

«Гроші на морозиво»

Мама дала дівчинці гроші на морозиво. Дівчинка побігла по дорозі і не помітила, що гроші випали у неї із кишені. Ось і кіоск, де продають морозиво. Опустила дівчинка руку в кишеньку, а грошей там уже нема. Дівчинка, похнюпившись пішла назад. «Де ж я згубила гроші?» - подумала вона. А гроші знайшов хлопчик. Він вирішив на ці гроші купити морозиво. Хлопчик порівнявся із дівчинкою, і та спитала: «Ти не бачив гроші? Мама дала мені, а я загубила…»

  • Ваше завдання: продовжити цю історію.

Обговорюються різні ситуації. Цю історію можна програти.

  1. Малюнок «Добро в наших серцях»

Пропонуємо дітям намалювати малюнок.

Підведення підсумків

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що сьогодні сподобалося найбільше?

  • В чому полягає доброта?

  • Що б ви хотіли побажати один одному?

  • Давайте це зробимо з допомогою пісні. ( звучить приспів пісні «А я бажаю вам добра.»)

  • Ви всі молодці! Я сподіваюся, що ваш клас буде найкращим. Будьте дружними, добрими дітьми та діліться своїм добром з іншими. А на згадку про нашу зустріч дарую вам веселі смайлики. Нехай ваш настрій буде завжди гарним. До зустрічі!

  1. Година психолога для учнів 3 класу

«Пізнаю себе»

Мета: сприяти розвитку інтересу учнів до самопізнання, формувати уміння розуміти власні емоції та уявлення про неповторність свого «Я», зміцнити міжособистісні стосунки між учнями, розвивати комунікативні навички.

Завдання

  1. Формувати у молодших школярів уявлення про цінність, неповторність свого «Я».

  2. Формувати у дітей вміння прислухатись до свого внутрішнього «Я».

  3. Розвивати інтерес дитини до самопізнання та розуміння власних почуттів.

  4. Сприяти становленню внутрішньогрупових контактів.

Учасники: учні 3 класу.

Обладнання: ватман, олівці, фломастери, фарби, музична колонка, смайлики.

Хід проведення

Організаційний момент

  1. Вправа «Усмішка по колу»

  • Пропоную привітатись, передаючи усмішку одне одному у долоньках.

  1. Візуалізація «Слухаємо себе»

  • Сядьте зручно, розслабтесь, заплющте очі. Послухаємо, що відбувається навколо нас і в середині кожного з вас. Уважно прислухайтесь, що відбувається всередині вашого тіла: голівки, грудях, ручках, ніжках, вушках, оченятах…

  • А тепер спробуйте уявити себе на лузі… Над вами ясне блакитне небо… Навкруги аромат квітів, кружляють метелики. Ви відпочиваєте… Світить ясне сонце, теплі промені торкаються вашого обличчя, ваших рук, тепло розходиться по всьому вашому тілі. Кожна клітинка наповнюється енергією. Побудьте у цьому стані декілька хвилин. Наберіться сили, хорошого настрою, а на рахунок від 5 до 1 ви розплющуєте очі, але відчуття залишається. 5, 4, 3, 2, 1 – міцно потягніться – вперед і вгору – і повільно розплющуйте оченята…

Після завершення вправи діти обмінюються враженнями.

  1. Вправа «Таких, як «Я», більше не має»

Учні по черзі намагаються дати якнайбільше відповідей на запитання «Хто Я?» Кожне речення починається із займенника «Я». Наприклад: Я – дівчинка», «Я – людина, яка займається спортом», «Я – хороша людина».

  1. Малюнок «Автопортрет»

Пропонуємо дітям намалювати малюнок.

Підведення підсумків

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що сьогодні сподобалося найбільше?

  • В чому полягає унікальність кожної особистості?

  • Чим схожі всі люди?

  • Чим вони відрізняються?

  • Чи було б цікаво, якщо всі були б однакові?

  • Що б ви хотіли побажати один одному?

  • Ви всі молодці! Я сподіваюся, що ви зрозуміли, що кожна людина - унікальна та неповторна особистість. І вона має право бути такою. Кожна людина може завжди прислухатися до свого «Я» та зрозуміти свої відчуття, почуття, потреби та ін.. Будьте дружними, добрими, толерантними дітьми та діліться своїм добром з іншими. А на згадку про нашу зустріч дарую вам веселі смайлики. Нехай ваш настрій буде завжди гарним. До зустрічі!

8. Відкриття галереї «Автопортрет класу»

Мета: сприяти розвитку творчого потенціалу дітей та розвитку згуртованості класних колективів.

Учні разом з класними керівниками зображають свій класний колектив як єдине ціле, створюючи автопортрет класу.

День другий – вівторок

«День спілкування»

  1. Година психолога для учнів 4 класу

«Я і моя сім’я»

Мета: сприяти формуванню моральних якостей, уявлень про значення сім’ї для людини.

Завдання:

  1. Формувати уявлення про значення сім'ї для людини і тих принципів, на яких шикуються взаємини в сім'ї.

  2. Сприяти формуванню моральних якостей, емпатії, ідентифікації.

Учасники: учні 4 класу.

Обладнання: ватман, олівці, фломастери, фарби, музична колонка, смайлики.

Хід проведення

Організаційний момент

  1. Вправа «Давайте познайомимось»

Пропонується дітям розповісти про те, як їх називають у сім’ї. Можливо, декого з дітей називають в сім’ї однаково. Спробуйте пояснити, чому саме так вас називають.

  1. Бесіда «Що значить любити батьків?»

  • Чому важливо в сім’ї любити одне одного?

  • Як навчитися не засмучувати близьких людей?

  • Як поводити себе, коли почуваєшся винним?

  • Як навчитися розуміти настрій батьків?

  1. Малюнок «Моя сім’я»

Пропонується дітям намалювати свою сім’ю.

Підведення підсумків

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що сьогодні сподобалося найбільше?

  • Яке значення має для людини сім’я?

  • На яких принципах будуються гарні взаємини у сім’ї?

  • Що б ви хотіли побажати один одному?

  • Ви всі молодці! Я сподіваюся, що ви зрозуміли, чому важливо в сім’ї любити один одного, як навчитися не засмучувати близьких людей, як розуміти батьків. Поважайте своїх батьків, прислухайтеся до їх порад, будьте добрими та слухняними дітьми та діліться своїм добром та теплом з ними. А на згадку про нашу зустріч дарую вам веселі смайлики. Нехай ваш настрій буде завжди гарним. До зустрічі!

  1. Година психолога для учнів 5 класу

«Друзі поруч»

Мета: сформувати уявлення дітей про цінність дружби в житті людини.

Завдання:

  1. Формувати уявлення дітей про цінність дружби в житті людини.

  2. Виховувати доброзичливе ставлення до друзів, відповідальність у взаєминах з ними.

  3. Сприяти становленню доброзичливої, щирої, спокійної атмосфери в класі.

Учасники: учні 4 класу.

Обладнання: ватман, фломастери, клубок ниток.

Хід проведення

Організаційний момент

  1. Вправа «Давайте привітаємось»

На початку вправи розповісти про різні способи привітання, реально існуючі і жартівливі. Дітям пропонуємо придумати свій власний спосіб привітання і привітатись ним.

  1. Бесіда

  • Ви часто чуєте вдома, у школі: «Треба дружити, бути дружними, дружньо гратись, дружно жити».

  • А що ж таке дружба?

  • Що означає дружити?

  • Кого називають справжнім другом?

  • Чи можете ви мені сказати, чому людині необхідні друзі?

  • Чи потрібно багато друзів?

  • Яким повинен бути хороший друг (подруга)?

  • Що твій хороший друг (подруга) робить для тебе?

  • Що ти сам робиш для свого друга (подруги)?

  1. Візуалізація «Мій друг»

Сядьте зручно. Закрийте очі. Вдихніть глибоко повітря. Уявіть собі, що ви знаходитесь в оточенні декількох своїх друзів… Це особливі люди у твоєму житті – люди з якими тобі добре. Ти можеш їм довіряти, розповідати про всі важливі події у своєму житті, про свої таємні почуття…(15 секунд). Погляньте уважно на кожного окремо і подумайте, чому він чи вона так важливі для тебе…(15 секунд). Тепер поглянь на усіх своїх друзів. Можливо хтось із них тобі особливо дорогий? Коли це так, то тоді скажи йому (їй), як тобі подобається і важлива дружба з нею (ним)… Тепер прислухайтесь, що скаже тобі твій найкращій друг (подруга) про те, чому він (вона) теж дорожить дружбою із тобою… А зараз я б хотіла, щоб ви попрощались зі своїми друзями і повернулися у наш клас. Потягніться і відкрийте очі.

Запитання для обговорення:

  1. Чи зуміли ви уявити своїх друзів?

  2. Яких друзів ти бачив?

  3. Чи бачив ти свого найкращого друга?

  4. Що ви другу сказали?

  5. Чому ці друзі так цінні для тебе?

  6. Що ти робиш, щоб зберегти дружбу із ними?

  1. Групова дискусія «Правила дружби»

Дружба, як і інші форми людських взаємин, має певний набір правил, яких має дотримуватись людина, котра вважає себе справжнім другом. Зрозуміло, що ці правила не записані в законі, їх дотримуються люди, які дружать. А тому зараз спробуємо разом прийняти «правила дружби», яких будемо дотримуватись.

Запропоновані правила записуємо на плакаті. Після завершення вправи підводиться підсумок.

Правила дружби

  • Пам'ятати про друга, коли його немає поряд

  • Обмінюватись новинами про свої успіхи

  • Завжди допомагати

  • Захищати друга, коли про нього погано говорять за його відсутності

  • Берегти довірені таємниці

  • Не критикувати друга у присутності інших

  • Не зраджувати в тяжку хвилину

  • Довіряти другу свої думки

  • Бути впевненим у дружбі

  • Бути щирим у спілкуванні

  • Пробачати другу його помилки

  • Радіти успіхам і досягненням друга

  1. Вправа «Павутинка дружби»

Учасники стоять у колі й передають клубок яскравих ниток, кому захочуть, при цьому говорять своєму другу комплімент.

Під час ігри утворюється «павутинка», яка з'єднує справжніх друзів.

Підведення підсумків

  1. Гра «Мікрофон»

  • Що сьогодні сподобалося найбільше?

  • На яких принципах будуються дружба?

  • Що б ви хотіли побажати один одному?

  • Ви всі молодці! Я сподіваюся, що ви зрозуміли, що означає дружити, яким має бути справжній друг, які вчинки можуть зруйнувати дружбу. Запам’ятайте правила дружби та дотримуйтеся їх. Нехай ваш настрій буде завжди гарним, а поряд з вами завжди будуть справжні друзі. До зустрічі!

  1. Година психолога для учнів 6 класу

«Ти – особливий»

Мета: формувати в дітей життєві навички, позитивну самооцінку, прагнення до самовдосконалення; розвивати вміння працювати в команді, поважати особисті якості інших людей.

Обладнання: ватман (5 шт), плакат із правилами групи, малюнок із зображенням річки з берегом, паперові човники (відповідно до кількості дітей), маркери, скотч, аркуші паперу, волоські горіхи (відповідно до кількості учасників), фломастери.

Хід заходу

    1. Вступ

Повідомлення теми та мети завдання.

    1. Вправа «Знайомство»

Учні пишуть своє ім'я у стовпчик, а навпроти кожної літери — слово, яке починається з неї і характеризує їх із кращого боку.

Наприклад:

Н

наполеглива;

А

артистична;

Т

талановита;

А

активна;

Л

лагідна;

І

ініціативна;

Я

яскрава.

Учні по черзі зачитують написане. Під час виконання цієї вправи діти мають дотримуватися правил тренінгу «Не критикуй».

    1. Повторення правил роботи під час тренінгу

Психолог. Чи є в нас такі правила, які вчать толерантності? Психолог звертає увагу на те, що важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть тоді, коли їхні погляди не завжди сходяться з твоїми.

    1. Визначення очікувань учасників

Вправа «Човник»

Учням роздають паперові човники, на яких вони пишуть свої очікування. Човники прикріплюють на аркуші ватману, де зображено річку з берегом сподівань.

    1. Актуалізація знань учасників

Вправа «Мозковий штурм»

Діти повинні продовжити речення: Я не такий, як усі. Я— ....

    1. Інформаційне повідомлення «Ти — унікальний, неповторний і незамінний»

Психолог. Кожна людина має багато того, чим вона може пишатися, — це й успіхи в навчанні, і досягнення в спорті, мистецтві, кулінарії, художній вишивці тощо. Кожен із нас по-своєму є особливим, унікальним та неповторним. Кажуть, що коли народжується дитина, в небі спалахує зірка, яка заздалегідь визначає її долю та життєвий шлях. Бог кожного наділив талантом. Про це сказано в притчі.

Один чоловік, вирушаючи в чужу країну, покликав рабів своїх і доручив їм своє майно. Одному він дав п ять талантів, другому два таланти, третьому один талант — кожному за його можливостями, і поїхав.

Той чоловік, який отримав п'ять талантів, використав їх для справи і здобув ще п'ять талантів. Так само вчинив і той, хто отримав два таланти. Той, хто отримав один, не захотів трудитися, пішов та й закопав талант у землю, сховавши срібло свого господаря.

Через певний час повернувся господар і позвав своїх підлеглих, аби ті прозвітували. Чоловік, який отримав п'ять талантів, приніс ще п'ять і, підійшовши до нього, сказав: «Господарю, п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів, які я здобув завдяки їм». Господар відповів на це: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, отже, над великим тебе поставлю.»

Наступним підійшов той, хто отримав два таланти, і сказав: «Господарю, два таланти дав ти мені. Ось інші два таланти, які я здобув завдяки їм.»

Господар відповів: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю».

Підійшов і той, хто отримав один талант, і сказав: «Господарю!Я знав тебе, жорстоку людину. Ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Я, побоявшись, пішов і заховав талант у землю».

А господар сказав йому у відповідь: «Лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав, тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, а я, прийшовши, одержав би своє з прибутком. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, — відніметься навіть те, що має. А негідного раба вкиньте у темницю непроглядну, нехай там померзне».

Психолог. Талант, який нам даний Богом, потрібно постійно розвивати, аби він переріс у добру справу. Кожна людина має розвивати в собі здібності та таланти, а є вони в кожного, повірте. Слід також дотримуватися другої Заповіді Божої: «Люби ближнього свого як самого себе». Отже, будьте добрими і порядними людьми. Пам'ятай: ти — один такий на Землі.

Бо ти на Землі — людина.

І хочеш того чи ні,

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні..

Мені хотілось побажати усім творчого натхнення на цьому шляху.

    1. Експеримент, обговорення

Вправа «Горіхи»

Кожному учаснику в групі дається волоський горіх. Потрібно уважно його оглянути і запам'ятати всі характеристики. Потім горіхи складаються в загальну купу і перемішуються. Кожен повинен знайти свій. Учасники тренінгу по колу розповідають, за якою ознакою вони впізнали свого горіха.

    1. Творче завдання

Психолог об'єднує учасників у 4 групи та пропонує прослухати уривок вірша і намалювати до нього ілюстрацію.

Дарує кожному Господь іскру таланту,

Щоб він творив навколо себе дивний світ.

Не загуби цю іскорку маленьку,

Свій факел пронеси крізь терни літ.

    1. Зворотний зв'язок, прощання

Психолог. Повернімося до наших очікувань, а ті сподівання, що справдились, зазначимо на березі звершень.

На цьому тренінгу я...

Психолог. У кожного з нас є свої сильні сторони — треба лише знайти їх.

Психолог. А тепер візьмімося за руки і разом скажімо: «Я— молодець! Ти — молодець! Ми — молодці!».

4. Психологічна вправа «Паркан думок».

Мета: виявлення думок про події в школі, формування навичок конструктивного спілкування, самовираження, зняття напруження.

Учасники: учні 5-11 класів, педколектив. У холі на стіні розміщується аркуш ватману або шпалер, який імітує паркан, де учасники пишуть все, про що «співає та кричить» душа. Попередньо дітей просять, висловлюючись, добирати слова, бути толерантними. Для стимуляції учнівської активності можна самому зробити на паркані простий цікавий запис.

Бажано виготовити два паркани. У разі появи грубих та непристойних висловів необхідно змінити перший паркан.

5. Презентація «Оптимізм» ( для учнів 7 – 11 кл.)

6. Пошта довіри

Мета: становлення більш тіснішого, не формального спілкування з учнями, довірливих стосунків з класом, адже довіра – основа превентивного виховання; попередження негативних вчинків; допомога у вирішенні конфліктних ситуацій.

З будь-якої баночки власноруч можна виготовити поштову скриньку прирізавши у пластиковій кришці отвір та прикрасивши корпус різними декоративними елементами.

Діти повинні мати вільний доступ до скриньки, щоб за бажанням кинути туди лист

День третій - середа

«Ми різні – ми рівні»

  1. Акція «Дерева мрій»

Мета: сприяти розвитку творчого потенціалу дітей та розвитку згуртованості класних колективів.

Зміст

На великому ватмані класні керівники разом з дітьми малюють дерево, та вирізають листочки.

Діти малюють на листочках свою мрію та прикріпляють на дерево мрій.

«Дерева мрій» вивішуються в холі школи.

  1. Відеолекторій для учнів 1-4 класів

«Ти особливий»

Мета: сприяти усвідомленню неповторності та унікальності кожної людини, сприяти розвитку толерантності, емпатії та милосердя.

Зміст

Учні переглядають мультик «Ти особливий» (Посилання: (https://www.youtube.com/watch?v=3Aj4eZxry0Y)

  1. Виставка – конкурс малюнків «Ми всі різні – ми всі рівні»

Мета: сприяти розвитку творчого потенціалу учнів, сприяти розвитку усвідомлення неповторності та унікальності кожної людини.

  1. Відеолекторій для учнів 5-8 класів

Ти особливий

Мета: сприяти усвідомленню неповторності та унікальності кожної людини, сприяти розвитку толерантності, емпатії та милосердя.

Зміст

Учні переглядають мультик «Ти особливий» (Посилання: (https://www.youtube.com/watch?v=3Aj4eZxry0Y)

  1. Година психолога для учнів 7 класу

«Що таке щастя?»

Мета: усвідомлення власної системи життєвих цінностей та їхнього взаємозв'язку зі станом здоров'я та іншими чинниками; усвідомлення різниці між цінностями матеріальними та нематеріальними, соціальними та духовними; формування позитивного самоставлення.

Обладнання: плакат «Життєві цінності», картки із ситуаціями, макет книги «Рецепти щастя».

Хід заняття

Ритуал привітання

«Добрий день», «Привіт»,

«Здоров», «Вітаю» —

Це слова, лише прості слова.

Та вони, як барви, розквітають,

В душу вносять крапельку тепла.

І чому окрилює вітання,

Щиро звернене до кожного із нас?

І чому, неначе пташка рання,

Починають день вони щораз?

Перший крок до дружби і кохання,

Шлях до розуміння і розрад.

Ці слова — початок спілкування —

Творять спільний гармонійний лад.

Прошу на стікерах написати своє ім'я і прикріпити до одягу.

Психолог. Дійсно, від того, як почалося спілкування, залежить його подальший перебіг і тому я пропоную привітатися. Ми встанемо зі своїх стільців, будемо підходити одне до одного і, торкаючись долонями, скажемо «Привіт!» або «Добрий день!», називаючи при цьому своє ім'я (учасники вітають одне одного).

Вступне слово

Психолог. Тема нашої зустрічі — «Що таке щастя?». Перш ніж почати наше заняття, нам потрібно пригадати правила роботи групи:

  • щирість у спілкуванні;

  • принцип «тут і тепер»;

  • таємниця;

  • не критикувати;

  • активна участь;

  • повага до мовця;

  • довіра;

  • дбайливе ставлення до інших.

Я хочу провести з вами невелике соціологічне опитування. Підніміть руку ті, хто хоче бути щасливими.

Що ж, ми всі хочемо бути щасливими. А що таке — щастя? Які його складові? Що впливає на наше відчуття щастя? Як навчитися бути щасливими? Про це ми і поговоримо на сьогоднішньому занятті.

Вправа «Асоціації»

Психолог. Пропоную вам підібрати слова, що асоціюються у вас зі «щастям». Я буду кидати м'ячик. Той, хто його спіймає, говорить свою асоціацію та кидає м'яча далі (вправа виконується 1—2 хв.).

Дякую! Ми наповнили простір навколо нас своїми асоціаціями.

Індивідуальна робота «Щастя — це...»

Мета: усвідомлення, що розуміння щастя у кожного своє; дати поштовх дискусії, обміну думками.

Психолог. А тепер давайте спробуємо дати визначення поняття «щастя». Кожен із вас отримає аркуш паперу і запише на ньому варіанти відповідей. Приймаються всі думки, без критики й аналізу. (Учасники працюють і презентують свої роботи.)

Так, дійсно. Для кожного розуміння щастя — своє. Але є й щось спільне, що об'єднує їх усіх. Що саме? (Обмін думками.)

А якщо я запитаю так: «Що вам потрібно для повного щастя?». Як би ви відповіли? (Учасники висловлюють свої думки.)

Із ваших слів я зрозуміла, що у кожної людини є свої потреби і бажання: сім'я, гарна робота, здоров'я своє і близьких, здорові та щасливі діти.

Інформування «Бажання і цінності»

Психолог. Давайте разом подумаємо над таким запитанням: «Чи може здійснення наших бажань не приносити щастя?». Що може завадити?

На шляху здійснення наших бажань є перешкоди, їхнє подолання — необхідний етап. І перешкоди даються нам для того, щоб ми ще раз зважили свої бажання і зробили власний вибір.

Бажання, які здійснюються, приносять почуття щастя, якщо вони не суперечать одне одному, а також законам природи, фізики, духовності, системі життєвих цінностей людини.

Ситуативні завдання

Мета: усвідомити вплив системи цінностей кожної людини на її життєвий вибір.

Психолог. Я пропоную ситуації, де виникла суперечність між бажаннями та життєвими цінностями. Розгляньте ці ситуації і знайдіть відповіді на запитання.

Ситуація 1. Ви працюєте разом із другом у солідній фірмі. Звільнилося місце начальника відділу. Це та робота, про яку ви мрієте. Ви знаєте, що претендентів небагато, і ви серед них. Та ось ви дізнаєтесь, що для вашого друга ця посада — також важлива, і вибір будуть робити між ним і вами.

У чому полягає суперечність?

Як її подолати?

Які варіанти вирішення ситуації ви можете запропонувати?

Ситуація 2. Ви познайомилися з людиною, яка вам дуже сподобалась. З нею цікаво, легко спілкуватися, вона вміє надати підтримку. Ви були б раді дружити з нею. Але вона дуже багато палить, а ви не переносите цигаркового диму і дуже дбаєте про своє здоров'я.

У чому полягає суперечність?

Як її подолати?

Які варіанти вирішення ситуації ви можете запропонувати?

Ситуація 3. Фільм, який ви давно хочете подивитися, сьогодні вдень транслюватимуть по ТБ. Але в цей час переїжджає ваш друг. Він замовив таксі і просить вашої допомоги.

У чому полягає суперечність?

Як її подолати?

Які варіанти вирішення ситуації ви можете запропонувати?

Вправа «Вибір цінностей»

Мета: усвідомлення власної системи цінностей.

Психолог. Я пропоную зорієнтуватися у власній системі життєвих цінностей. На плакаті записано життєві цінності. Виберіть 10 найважливіших для вас та запишіть на аркуші.

Плакат «Життєві цінності»

  • Активне, сповнене діяльності життя;

  • життєва мудрість;

  • здоров'я;

  • цікава робота;

  • краса природи і мистецтва;

  • кохання;

  • матеріально забезпечене життя;

  • вірні друзі;

  • суспільне визначення і повага оточення;

  • пізнання та інтелектуальний розвиток;

  • особистісний розвиток, фізичне і духовне самовдосконалення;

  • розваги;

  • свобода: самостійність і незалежність у думках і діях;

  • щасливе сімейне життя;

  • щастя інших: розвиток держави і людства;

  • творча діяльність;

  • упевненість у собі, внутрішня гармонія.

Чи важко було зробити вибір? Обговоріть ваш вибір, визначте найбільш популярні цінності.

Вправа «Обмеження»

Мета: зважити значущість кожної життєвої цінності, зрозуміти важливість альтернативного вибору.

Психолог. Тепер я запропоную обмеження. Вам необхідно залишити лише половину життєвих цінностей із вашого списку. Зробіть вибір.

У вашому списку лишилося 5 життєвих цінностей. Чи важко було робити вибір цього разу? Що ви відчули, виконуючи вправу?

Тепер із 5 оберіть 3 найважливіші для вас. Які це цінності?

Таким чином, ми бачимо, які цінності найбільш важливі. Це — ... (психолог зачитує).

Притча «Цінність часу»

Один бізнесмен накопичив великий капітал, який складав 3 мільйони доларів. Він вирішив, що візьме собі рік відпустки, щоб удосталь відпочити. Але не встиг він прийняти цього рішення, як його відвідав Янгол Смерті. Бізнесмен дуже злякався, вирішив якось умовити Янгола Смерті продати йому трохи часу.

Продай мені три тижні життя, і я віддам тобі третину свого капіталу, мільйон доларів, — запропонував бізнесмен.

Але Янгол Смерті відмовив йому.

Гаразд, залиш мені два тижні мого життя. Я віддам тобі 2/3 своїх грошей, це два мільйони доларів.

Янгол відмовив.

Гаразд, продай мені тільки один день, щоб я зміг насолодитися красою цієї землі, обійняти дружину, дітей, яких дуже давно не бачив.

Янгол відмовив.

Я віддам тобі все, що маю, три мільйони доларів.

Янгол знову відмовив.

Тоді чоловік запитав, чи може Янгол смерті дати йому кілька хвилин, щоб він міг написати прощального листа? Янгол погодився. Чоловік написав: «Правильно використовуйте час, який вам відведено для життя. Я не зміг купити навіть години за три мільйони доларів. Перевірте, чи все, що вас зараз оточує, справді має цінність».

Обговорення притчі

Висновок

Кожному від народження надається найцінніший дар — життя. Це найдорожче, що є в кожної людини. Але, хоч як дивно, люди дуже легковажно ставляться до цього. Не вміють берегти його та насолоджуватися ним.

Вправа «Рецепти щастя»

Мета: дати учасникам відчути власні сили у побудові свого життя, створенні щастя.

Психолог. Почуття щастя залежить від нашого бажання і готовності бути щасливими. Ми самі можемо його створювати. Що допомагає вам бути щасливими, не зважати на перешкоди?

Що ви можете зробити, щоб відчути себе щасливим, підняти настрій, підтримати життєвий тонус? Поділіться «рецептами щастя», запишіть їх на аркушах паперу. (Учасники записують на листочках свої «рецепти», потім озвучують написане. Вони вклеюють листочки в символічну книгу «Рецептів щастя», яку передають з рук у руки.)

Ми обмінялися цікавим досвідом один одного, збагатилися рецептами, що допоможуть нам у житті.

Вправа «Усмішка»

Мета: психоемоційна розрядка, зняття напруги і втоми.

Психолог. У цій скриньці лежить один із найважливіших засобів, необхідних людині для спілкування. Відгадайте, що це. Ось декілька підказок:

  • вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднює тих, хто її дарує;

  • вона нічого не коштує, але багато дає;

  • вона триває мить, а в пам'яті залишається інколи назавжди;

  • ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим;

  • вона приносить щастя в дім і є паролем для друзів;

  • її не можна купити, позичити чи вкрасти;

  • це те, без чого вихована людина не може обійтися.

Першому, хто відгадає загадку, психолог дарує аплікацію усмішки.

Підбиття підсумків

Мета: усвідомлення учасниками отриманого на занятті досвіду.

Психолог. Наше заняття завершується. Сьогодні ми шукали відповіді на запитання про щастя, шукали способи бути щасливими, вирішували ситуативні завдання, визначили життєві цінності і їхню роль у нашому житті.

Кожен із нас набув сьогодні якогось нового досвіду. Що це було для вас? Що вас схвилювало?

  1. Година психолога для учнів 8 класу

«Індивідуально-психологічні особливості та професійне самовизначення»

Мета: ознайомити учнів з поняттям «темперамент» і «характер», визначити роль темпераменту у професійній діяльності, вказати на можливості подолання негативних рис характеру.

Матеріали: таблиця «Співвідношення типів нервової системи й темпераменту», тест «Особливості характеру особистості».

Психолог. Особливості темпераменту й характеру, а точніше — індивідуально-психологічні риси особистості, теж накладають свій відбиток на професійне самовизначення. Давайте окреслимо поняття «темперамент».

Темпераментом називається індивідуально своєрідна, природно обумовлена сукупність динамічних проявів психіки. Це спосіб емоційної реактивності й динаміки діяльності людини.

Темперамент — «це ті вроджені особливості людини, які спричиняють динамічні характеристики інтенсивності й швидкості реагування, ступеня емоційної збудливості й урівноваженості, особливості пристосування до навколишнього середовища».

Існує чотири типи темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік. Потрібно сказати, що немає поганих або гарних типів темпераменту. Для кожного з них характерні позитивні й негативні риси.

Охарактеризуємо кожний з типів темпераменту.

Холерик — людина дуже енергійна, здатна віддаватися справі з особливою пристрасністю. Емоції бурхливі, спалахами. Різка зміна настроїв. Мова плутана, нерівна. З людьми прямолінійний. Нетерплячий, не вміє чекати. Нестійкий в інтересах і схильностях. Працює ривками. Постійно прагне до нового.

Сангвінік — живий, урівноважений, витриманий, може опанувати себе у складній ситуації. Мова голосна, швидка, виразна. Товариський, легко входить у новий колектив, не почуває скутості. Швидко включається в нову роботу й швидко перемикається. Ініціативний, але в рішеннях часто незібраний. Рухливий, з виразною мімікою й жестами.

Флегматик — людина незворушна, зі стійкими прагненнями й настроєм, зі сталістю й глибиною почуттів. Емоції слабко виражені. Малорухливий, інертний. Помірно товариський. Увага стійка. Дотримується строго заведеного порядку на своєму робочому місці. Стійкий в інтересах і схильностях. Повільно включається в нову роботу, повільно перемикається а однієї справи на іншу.

Меланхолік — неврівноважений, малорухливий тип. Людина вразлива, схильна до глибоких переживань. Дуже чутлива, не вірить у свої здібності. Рухи рук соромливі. Схильний до самотності, замкненості, важко йде на контакти. Стійкий в інтересах і схильностях. Відмінно справляється з ситуаціями монотонності й тривалої одноманітної діяльності.

Оскільки кожна діяльність висуває до психіки людини і її динамічних рис певні вимоги, немає темпераментів, ідеально придатних для всіх видів діяльності. Можна образно описати, що «люди холеричного темпераменту більше придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки — для організаторської діяльності («політики»), меланхоліки — для творчої в науці й мистецтві (мислителі»), флегматики — для планомірної й плідної діяльності («творці»).

Роль темпераменту в самовизначенні особистості полягає в тому, що від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів. Від темпераменту залежить і вплив різних факторів, що визначають рівень нервово-психічної спрямованості.

У процесі самовизначення й вибору життєвого шляху формується індивідуальний стиль діяльності молодої людини. Під індивідуальним стилем діяльності розуміють таку індивідуальну систему прийомів і способів дії, що характерна для певної людини й забезпечує досягнення успішних результатів діяльності.

Крім того, темперамент накладає відбиток на способи поведінки й спілкування.

Характер — індивідуальне поєднання найбільш стійких, істотних набутих вмінь особистості, що проявляються в поведінці, у певному ставленні до себе, інших людей, до дорученої справи. Можна сказати, що риси характеру відображають те, як діє людина, а не заради чого вона діє. Таким чином, характер і його акцентуації справляють також істотний вплив на професійне самовизначення.

Закріплення матеріалу. Обговорення

  • Що таке темперамент, які типи темпераменту ви знаєте?

  • Чи є характер вродженою особливістю людини?

  • Тест «Особливості характеру особистості».

Можна використовувати методики на визначення темпераменту особистості (наприклад, тест «Формула темпераменту» А. Бєлова).

Підбиття підсумків заняття

Додатки

Таблиця «Співвідношення типів нервової системи й темпераменту»

Типи нервової системи

Сильні

Слабкі

Сила

Сильний

Сильний

Сильний

Слабкий

Урівноваженість

Неврівноважений

Урівноважений

Урівноважений

Неврівноважений

Рухливість

Порівняно рухливий

Рухливий

Інертний

Рухливий/ інертний

Темперамент

Холерик

Сангвінік

Флегматик

Меланхолік

Тест «Особливості характеру особистості»

Треба відповісти на запитання, згруповані по п'ятірках. Кожна група позначається буквою. Вам потрібно відповісти «так» або «ні». Не варто довго роздумувати.

  • А1. Чи є в тебе почуття гумору?

  • А2. Довірливий чи відвертий ти із друзями?

  • АЗ. Чи легко тобі просидіти більше години, не розмовляючи?

  • А4. Чи охоче ти позичаєш свої речі?

  • А5. Чи багато в тебе друзів?

  • Б1. Чи вмієш ти розважити гостей?

  • Б2. Чи властиві тобі точність і пунктуальність?

  • БЗ. Чи робиш ти грошові заощадження?

  • Б4. Чи любиш ти строгий стиль в одязі?

  • Б5. Чи вважаєш ти, що правила внутрішнього розпорядку необхідні?

  • В1. Чи проявляєш ти привселюдно свою антипатію до когось?

  • В2. Чи зарозумілий ти?

  • В3. Чи сильний у тобі дух протиріччя?

  • В4. Чи намагаєшся ти стати центром уваги в компанії?

  • В5. Чи наслідують тебе?

  • Г1. Чи вживаєш ти брутальні слова?

  • Г2. Чи любиш ти похвалитися напередодні іспиту, що знаєш все на відмінно?

  • ГЗ. Чи маєш ти звичку робити зауваження, читати нотації?

  • Г4. Чи буває в тебе бажання будь-що вразити друзів оригінальністю?

  • Г5. Чи тішить тебе висміювання інших людей?

  • Ґ1. Чи подобаються тобі професії жокея, актора, диктора, інженера, лаборанта, бібліографа?

  • Ґ2. Чи почуваєшся ти невимушене в товаристві малознайомих людей?

  • ҐЗ. Чи волієш ти ввечері зайнятися спортом замість того, щоб посидіти вдома й почитати книжку?

  • Ґ4. Чи здатний ти зберігати секрети?

  • Ґ5. Чи любиш ти святкову атмосферу?

  • Д1. Чи строго ти дотримуєшся правил пунктуації у листах?

  • Д2. Чи готуєшся ти заздалегідь до недільних розваг?

  • ДЗ. Чи можеш ти точно відзвітувати про свої покупки й видатки?

  • Д4. Чи любиш ти прибирати?

  • Д5. Чи властива тобі помисливість?

Інтерпретація результатів

Підрахуйте кількість відповідей «так» у кожній частині тесту, позначеній буквою. У тих частинах, де більшість відповідей «так», ставте індекс — А, Б, В, Г, Ґ або Д. Там же, де більшість відповідей «ні» — ставте «О». У вас повинен вийти один з варіантів відповіді, наприклад, АВГ або ОҐО і т.д.

За трьома першими групами (А, Б, В) або «Яким ти здаєшся оточенню»

АОО — тебе часто вважають надійною людиною, хоча насправді ти злегка легковажний. Ти веселий і говіркий, робиш часом менше, ніж обіцяєш. Друзям неважко захопити тебе, однак у серйозних речах ти вмієш наполягти на своєму.

АОВ — ти справляєш враження людини не дуже сором'язливої, іноді навіть нечемної. Прагнучи до оригінальності, суперечиш іншим, а часом і собі. Тобі бракує того, що називається врівноваженістю.

АБО — ти дуже подобаєшся оточенню. Ти товариський, серйозний, поважаєш думку інших, ніколи не залишаєш друзів у важку хвилину. Але дружбу твою заслужити нелегко.

АБВ — ти любиш командувати, але незручність від цього відчувають тільки найближчі люди. З усіма іншими ти стримуєшся. Висловлюючи свою думку, не думаєш про те, як відіб'ються на людях твої слова.

ООО— ти стриманий, замкнений. Ніхто не знає, про що ти думаєш. Зрозуміти тебе важко.

ООВ — не виключено, що про тебе говорять: «Який нестерпний характер». Ти дратуєш співрозмовників, не даєш їм висловитися.

ОБО — такі люди, як ти, — зразкові учні, ввічливі, акуратні, дисципліновані, завжди з гарними оцінками. Учителі довіряють їм. Що ж до товаришів, то одні вважають таких «задаваками», інші — пропонують свою дружбу.

ОБВ — ти справляєш враження вразливої людини. Часто сваришся через дрібниці. Іноді буваєш у гарному настрої, але це трапляється нечасто.

За трьома останніми групами (Г, Ґ та Д) або «Який ти насправді»

ООО— тебе цікавить все нове, маєш палку уяву, одноманітність тебе гнітить. Але мало хто добре знає твій характер. Тебе вважають людиною спокійною, тихою, задоволеною своєю долею, натомість насправді ти прагнеш до життя, сповненого яскравих подій.

ОДО — швидше за все, ти — сором'язлива людина. Це видно, коли тобі доводиться мати справу з незнайомими людьми. Самим собою буваєш тільки в колі родини або найближчих друзів. При сторонніх почуваєшся скуто, але намагаєшся приховати це. Ти сумлінний, працьовитий. У тебе багато гарних задумів, ідей, проектів, але через свою скромність ти нерідко залишаєшся в тіні.

ОҐО — ти дуже товариський, любиш зустрічатися з людьми, збирати їх навколо себе. Тільки-но ти залишаєшся один — усе пропало. Тобі важко навіть замкнутися в кімнаті, щоб написати якогось важливого листа. Дуже сильний дух протиріччя: постійно хочеться зробити що-небудь інакше.

ОҐД — ти стриманий, але не боязкий, веселий, але не надміру, товариський, ввічливий з усіма. Звик, що тебе часто хвалять. Хотів би, щоб тебе любили без усяких зусиль з твого боку. Без друзів тобі не по собі. Тобі приємно робити добро людям. Але можна дорікнути й у деякій схильності до мрійництва.

ГОО — ти схильний висловлювати й захищати досить парадоксальні думки. Тому в тебе чимало супротивників. Але тебе це не хвилює.

ГОД — тобі доведеться почути не дуже приємні слова. Як це тобі вдалося підібрати таке поєднання букв? Характер досить важкий. Украй непоступливий. Недостатньо розвинене почуття гумору, не переносиш жартів. Часто критикуєш чужі дії. У тебе мало друзів.

ГҐО — ти — великий оригінал і любиш дивувати друзів. Якщо хто-небудь дає пораду, робиш все навпаки тільки заради того, щоб подивитися, що із цього вийде. Тебе це розважає, а інших дратує. Тільки найближчі друзі знають, що ти не так самовпевнений, як здається.

ҐҐД — ти енергійний. Усюди почуваєшся на своєму місці. Завжди можеш опанувати себе. Товариський. Але схоже, що любиш товариство друзів тільки за умови, що ти граєш у ньому головну роль. Любиш бути арбітром у суперечках й організовувати ігри. Оточення визнає твій авторитет, бо у твоїх судженнях завжди чимало здорового глузду. Але твоє прагнення вічно повчати стомлює.

  1. Година психолога для учнів 9 класу

«Класифікація професій»

Мета: розкрити значення класифікації професій у професійному самовизначенні учнів, пояснити основні класифікаційні ознаки.

Матеріали: таблиця й схема «Класифікація професій» за Є. Клімовим, тест ДДО.

Психолог. Нині у світі налічується величезна кількість професій. Кожна з них має свої особливості, багато і спільного. Щоб полегшити вибір професії, наводимо класифікацію професій. Одну з таких класифікацій розробив Дж. Холланд, він виходив з того, що всі професії можна об'єднати в 6 основних моделей професійного середовища, яким відповідає 6 основних типів орієнтації особистості:

  • реалістичний (робітники й водії авто);

  • інтелектуальний (учені);

  • соціальний (учитель, лікар);

  • стандартний (клерк);

  • заповзятливий (бізнесмен, продавець);

  • артистичний (художник, актор).

Існують й інші класифікації. Однак у нашій країні загальновизнаною й найпопулярнішою в професійній орієнтації класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є. Клімовим. В основу цієї класифікації покладено 4 ознаки:

  • особливості предмета (об'єкта) праці;

  • мета праці;

  • характер знарядь праці;

  • умови праці.

За предметом праці професії поділяються на:

  • «людина — техніка»

  • «людина — природа»

  • «людина — людина»

  • «людина — знакова система»

  • «людина — художній образ»

Професії типу «людина — природа» спрямовані на об'єкти живої природи: тварин, рослин, мікроорганізмів. Людині, яка обирає професію типу «людина -І- природа», необхідна любов до рослин і тварин, гарна уява, спостережливість, фізична витримка.

Люди, які обрали професії типу «людина художній образ» — зазвичай творчі особистості. У них від народження є талант до мистецтва, живопису, музики.

Професії типу «людина — техніка» спрямовані на роботу з апаратурою, технікою, різними механізмами.

Професії типу «людина — людина» спрямовані на людину. Ці професії пов'язані з навчанням, вихованням, обслуговуванням і керівництвом людьми.

Професії типу «Людина — знакова система» спрямовані на обробку інформації у вигляді знаків, графіків, креслень.

За метою праці професії розділяються на:

  • гностичні — розпізнати, розрізнити, оцінити, розібратися, перевірити (контролер, слідчий, ревізор і т.д.);

  • перетворювальні — перетворити, обробити, організувати, вплинути, перемістити (водії, будівельники, оператори й т.д.);

  • дослідницькі — винайти, придумати, сконструювати, знайти новий варіант (письменник, модельєр, програміст тощо).

За знаряддями праці професії поділяють на такі, що вимагають використання:

  • ручних знарядь праці;

  • механічної, машинної праці;

  • автоматизованого, автоматичного устаткування;

  • функціональних зусиль людини.

За умовами праці професії поділяють на:

  • такі, що вимагають високих морально-етичних рис;

  • з незвичайними умовами праці;

  • професії з мікрокліматом побутового типу;

  • професії, при яких робота здійснюється просто неба.

Закріплення матеріалу. Обговорення

  • Назвіть приклади професій і спеціальностей кожного з типів професій.

  • Складіть формулу професії юриста, економіста, бригадира, перукаря.

  • Тест ДДО Є. Клімова.

Підбиття підсумків заняття

Додатки

Диференціально – діагностичний опитувальник інтересів

Методика є достатньо простою та швидкою у проведенні. Дослідження може проводитися як індивідуально, так і з групою учнів. Досліджуваним пропонують письмово відповісти на 20 питань, використовуючи бланк відповідей. Номери та буквені позначення у його клітинках відповідають номерам та варіантам відповідей ДДО. Досліджуваному ж пропонується відповісти на 20 пар запитань, обравши з двох найбільш прийнятний для себе варіант. У відповідних клітинах бланку потрібно обвести обраний з двох альтернатив варіант відповіді (“а» або “б”) (або поставити знак «+» чи «-», що відповідає «так» чи «ні»).

Питання підібрані та згруповані таким чином:

  • у першому стовпчику вони стосуються професії типу «людина-природа» (умовно позначено у бланку буквою «П»),

  • у другому – «людина-техніка» («Т»),

  • у третьому - «людина-людина» («Л»),

  • у четвертому - «людина-знакова система» («З»),

  • у п’ятому - - «людина-художній образ» («Х»).

Інструкція: Припустимо, що після закінчення школи Ви зможете виконувати будь-яку роботу. Але якби Вам довелося обирати лише з двох, якій би Ви віддали перевагу? Обраний варіант на бланку відповідей відмітьте знаком “+”, а відкинутий – знаком “”.

1а. Доглядати за тваринами.

1б. Обслуговувати машини,

прилади (слідкувати, регулювати).

2а. Допомагати хворим людям, лікувати їх.

2б. Складати таблиці, схеми, графіки, програми для обчислювальних машин.

3а. Стежити за якістю виготовлення книжкових ілюстрацій, плакатів, листівок.

3б. Слідкувати за станом, розвитком рослин.

4а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу і т. п.).

4б. Доводити товари до споживача (рекомендувати, продавати, рекламувати).

5а. Обговорювати науково-популярні книги, статті.

5б. Обговорювати художні книги, п’єси, концерти.

6а. Вирощувати молодняк (тварин якоїсь породи).

6б. Тренувати ровесників (або молодших) у виконанні певних дій (трудових, учбових, спортивних).

7а. Копіювати малюнки, зображення або настроювати музичні інструменти.

7б. Керувати певним вантажним засобом (підйомним або транспортним).

8а. Повідомляти, пояснювати людям потрібні їм відомості (в довідковому бюро, на екскурсії).

8б. Художньо оформляти виставки, вітрини або брати

участь у підготовці п’єс, концертів.

9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку і т. п.), житло.

9б. Шукати та виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках.

10а. Лікувати тварин.

10б. Виконувати обчислення, розрахунки.

11а. Виводити нові сорти рослин.

11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, продукти харчування і т. п.).

12а. Розв’язувати суперечки, сварки між людьми, переконувати, роз’яснювати, заохочувати.

12б. Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати їх).

13а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності.

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів.

14а. Обслуговувати, налагоджувати медприлади, апарати.

14б. Надавати людям меддопомогу при пораненнях, опіках, ударах і т. п.

15а. Складати точні описи, звіти про спостереження явищ, подій.

15б. Художньо описувати, зображати події (побачені або уявні).

16а. Робити лабораторні аналізи в лікарні.

16б. Приймати, оглядати хворих, спілкуватися з ними,

призначати лікування.

17а. Фарбувати або розмальовувати приміщення, поверхні виробів.

17б. Здійснювати монтаж споруд або складання машин, приладів.

18а. Організовувати культпоходи ровесників або молодших (екскурсії в театри, музеї, туристичні походи і т.п.).

18б. Грати на сцені, брати участь в концертах.

19а. Виготовляти по кресленнях деталі, вироби (машини, одяг і т. п.), будувати споруди.

19б. Займатися кресленням, копіюванням креслень, карт.

20а. Проводити боротьбу з хворобами рослин, зі шкідниками лісів, садів.

20б. Працювати на клавішних машинах

(друкарській, телетайпі, ПОМ і т. п.).

Обробка результатів

Після отримання відповідей на всі запитання в кожному з 5-ти вертикальних стовпчиків підраховується кількість проставлених плюсів. В нижніх клітинах таблиці виводяться суми, які є показниками вираження інтересів до певної сфери діяльності. Максимальна сума балів у кожному стовпчику становить 8. Найбільша сума балів в одному зі стовпчиків вказує на переважання інтересів, а можливо і нахилів до певного типу професій, тієї чи іншої сфери діяльності.

Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ддо)

Людина-природа

Людина-техніка

Людина-людина

Людина-знакова система

Людина-художній образ

10а

10б

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

17б

16б

19б

17а

20а

19а

18а

20б

18б

Σ “+” =

Σ “+” =

Σ “+” =

Σ “+” =

Σ “+” =

Бланк відповідей

Прізвище, ініціали учня__________________________________________________

Клас_________Дата_____

Т

Л

З

Х

10а

10б

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

17б

16б

19б

17а

20а

19а

18а

20б

18б

Σ “+” =

Σ “+” =

Σ “+” =

Σ “+” =

Σ “+” =

Тип професій

Об’єкт праці

Приклади професій

Людина-природа (П)

живі організми (рослини, тварини) та біологічні процеси

садівники, зоотехніки, ветеринари, тваринники, бджолярі, агрономи, біологи, лісники, грунтознавці, геологи і т.д.

Людина-техніка (Т)

технічні системи, машини, апарати й установки, матеріали та енергія

слюсар, токар, радіотехнік, зв’язківець, швачка, водій, електрик, інженер, монтажник і т. д

Людина-людина (Л)

люди, групи, колективи

сфера обслуговування (продавець, офіціант, адміністратор), медицина (лікар, медсестра), педагогіка (вчитель, вихователь, няня, викладач вузу), юриспруденція (суддя, адвокат) і т. д.

Людина-знакова система (З)

умовні знаки, шифри, коди, таблиці

кресляр, друкарка, оператор ПОМ програміст, плановик, радист, економіст, коректор, телеграфіст, набирач і т. д.

Людина-художній образ (Х)

художні образи, їх ролі, елементи та особливості

маляр, гравер, архітектор, фотограф, актор, ювелір, шліфувальник каміння, художник, музикант, письменник, мистецтвознавець, модельєр, дизайнер, склодув і т. д.

День четвертий - четвер

«Колір моєї душі»

1. «Веселка настрою»

Концепція кольору була створена ще Іоганном Вольфгангом Ґете у «Вченні про колір» (1810 р.): всі темні кольори заспокоюють, світлі збуджують. З пітьми, вважав німецький письменник, виходить першим синій колір, зі світла – жовтий. Це основні кольори, від них походить решта.

Існує взаємодія між кольором і часом. Кожна епоха обирає свій колір: сірий — пуританство та післявоєнна Британія, пурпур — Давній Рим як символ влади. Вважається, що велике розмаїття кольорів свідчить про процвітання нації.

Фізіологи створили школу, в якій за допомогою кольору зцілюють. У Давньому Китаї хворі, що лікувалися від слідів віспи, лежали в червоному шовку. Було встановлено, що людина, яка втомилася від одного кольору, мала подивитися на протилежний, щоб стан її змінився. Червоний колір завжди впливає на фізичний стан, жовтий – на розумовий, а блакитний – на емоції. Відповідно впливають і їхні відтінки.

У психології найбільш відомий колірний тест Люшера. Кожна колірна гама, на думку вченого, має певне значення. Так, основні кольори відображають такі психологічні потреби особи:

темно-синій — потреба у спокої, визначає задоволення, стійку позитивну прихильність;

синьо-зелений — потреба у самоствердженні, свідчить про упевненість, наполегливість, іноді упертість;

помаранчево-червоний — потреба активно діяти й досягати успіху, характеризує ступінь вольового зусилля, агресію, збудження, наступальні тенденції;

світло-жовтий — потреба у перспективі, надіях на краще, мріях, символізує активність, прагнення спілкування, веселу вдачу.

Символіка кожного кольору сягає корінням у далеке минуле існування людини на землі. Ніч, символом якої є синій колір, здавна несла людині спокій, розслаблення, сон. Сонце, яскравість початку дня (жовтий колір), викликало надію, спонукало до активності. Червоний колір — забарвлення квітів, плодів. Зелений — колір трави, чагарників і дерев — міг служити символом захисту, маскування. Сірий як відсутність кольору тлумачиться як такий, що розділяє, відгороджує. Чорний символізує заперечення яскравих фарб життя і самого буття. Коричневий колір є поєднанням помаранчевого і чорного, а фіолетовий – червоного і синього.

Червоний колір

Втілює могутність, прорив, прагнення перемоги, є джерелом енергії. Любителі червоного кольору прагнуть бути першими; їхній девіз «Хай виживе найсильніший!». До того ж їм притаманний максималізм у відчуттях, схильність до імпульсивних вчинків без попереднього обміркування. У міфології червоний колір використовується дуже часто: бог війни у червоному (демонструється аспект жорстокості); в Африці цей колір означає «Я тебе люблю безмірно»; також червоний колір пов’язували зі спекотною порою року і втратою самовладання. У хрестоносців у геральдиці він виражав любов до Бога, ближнього, але водночас — яскравість і жорстокість.

Позитивні характеристики: лідерство, завзятість, боротьба за свої права, потяг до творення, динамізм, наполегливість.

Негативні характеристики: нетерпимість, жорсткість, руйнування, упертість.

Червоний колір допомагає долати життєві перешкоди, сприяє зміцненню рішучості, підвищенню працездатності.

Жовтий колір

Втілює розум. Він найгнучкіший, скрізь проникає, допоможе подолати труднощі, сприяє концентрації уваги (тому бажано ухвалювати рішення, складати іспити тощо у жовтій кімнаті). Під впливом жовтого кольору швидко ухвалюється рішення. Люди, які віддають перевагу цьому кольору, борються з іншими за допомогою слова, люблять, щоб ними захоплювалися. Їм властива висока самооцінка, впевненість у собі. Жовтий колір символізує інтуїцію і кмітливість.У міфології жовтий колір втілює у собі Сонце, тепло, весну і квіти.

Позитивні характеристики:спритність, кмітливість, оригінальність, радість життя, терпимість, чесність, впевненість у собі, справедливість, свобода, радість, веселощі.

Негативні характеристики:уїдливість, сарказм, віроломство, неуважність, схильність до базікання, критичність, нетерпимість, схильність до засудження інших.

Оранжевий колір

Відповідає за задоволення різних потреб, постійно тримає в тонусі, володіє всіма можливостями червоного, але без агресії. Цей колір пов’язаний з прагненням досягти самоствердження.Колір теплоти, блаженства, але водночас — м’якого блиску сонця, що заходить. Він завжди радує око та сприяє гарному настрою.Позитивне ставлення до червоно-жовтого спостерігається зазвичай у людей, що мають обдарованість, гнучкість і різнобічність інтересів, наявність художніх здібностей. Вони є добрими, чуйними, але при цьому для них характерна поверховість, нестійкість інтересів, постійна потреба у захопленнях. Позитивні характеристики:сила, невичерпна енергія, волелюбність, турботливість, терпимість.

Негативні характеристики:усепробачність, нарочитість, висока зрозумілість.

Зелений колір

Виражає ставлення людини до самої себе. Він символізує приховані таємниці, надихає на стабільність, символізує процвітання і нові звершення. Люди, що віддають перевагу цьому кольору, зазвичай бачать обидві сторони ситуації, вміють зважувати та оцінювати шанси на сприятливий результат. Також уміють пригнічувати своїм авторитетом, відрізняються великою працездатністю. Вони пам’ятають тільки те, що потрібно, при цьому вони схильні допомагати іншим людям, навіть на шкоду собі. Привітні, але скритні, у них є свій власний світ, який вони нікому не відкривають.

Позитивні характеристики:стабільність, прогрес, обов’язковість.

Негативні характеристики:егоїзм, ревнощі, постійне відчуття хвороби.

Синій колір

Спонукає до глибокого роздуму над життям, пошуку істини, але не надає відповіді. Це колір постійності, завзятості, наполегливості, відданості, серйозності, суворості. Люди, які віддають перевагу цьому кольору, намагаються все привести до ладу, систематизувати, вони завжди мають власну точку зору, для них важливо те, що вони роблять. У міфах синій колір є кольором загадковості. У синій колір одягнені маги і чарівники. У Середньовіччі люди, що ходили у блакитному, знали істину. У Давньому Єгипті піраміду зсередини фарбували у синій колір. Синій колір на прапорах — це колір свободи, об’єднання, приналежності до єдиного цілого.

Позитивні характеристики:організованість, непохитність, сила духу, ідеалізм.

Негативні характеристики:фанатизм, підлеглість.

Коричневий колір

Виражає життєві відчуття тіла. Втілює стабільність, відданість (при прийомі на роботу діє позитивно).Люди, що віддають перевагу цьому кольору, бажають фізичного відпочинку, спокою.

Позитивні характеристики:надійність, здоровий глузд.

Негативні характеристики:депресія, розчарування.

Чорний колір

Пов’язаний з цікавістю, він, з одного боку, притягує до себе, а з іншого — лякає. У міфології широко використовується в Африці, оскільки пов’язаний із сезоном дощів (колір дерев і води) й позначає відчуття невідомості, загадковості, працьовитості, вважається, що, приносячи у жертву чорну тварину, можна викликати дощ.

Позитивні характеристики: творення, здатність до передбачення, змістовність.

Негативні характеристики: депресія, порожнеча, використання сили як вияв слабкості та егоїзму.

Фіолетовий колір

Колір ідеалізму, сприяє підвищенню самооцінки. У міфології є кольором каяття. Відтінки фіолетового: темно-фіолетовий (символізує грубість і владність), ліловий (заспокоює, символізує інтуїцію), бузковий (свідчить про пихатість, незрілість).

2. «Ігри на пепервах»

Будь ласка

Мета. Розвивати увагу, толерантне і ввічливе ставлення один до одного.

Учні стають колом. Ведучий – у центрі – задає їм виконати якісь дії (підстрибнути, підняти праву руку, плеснути в долоні тощо), додаючи чи не додаючи ввічливі слова «будь ласка». Якщо ці слова прозвучали, гравці виконують завдання. Якщо ні – не виконують. Перемагає найуважніший гравець.

Відгадай, з якого дерева листок

Мета. Розвивати уяву, увагу, мислення.

Ведучий розподіляє учнів на групи. Кожна мовчки демонструє листок, утворюючи «живу» скульптуру. Інші відгадують, з якого дерева цей листок.

Те ж саме можна виконувати, демонструючи квіти тощо.

Гніздо Черепахи

Мета. Розвивати спритність.

На землі креслять коло діаметром 1,5 м, у середину якого кладуть кілька камінців – це «гніздо з яйцями». Обирається Черепаха, яка стоїть у колі і захищає «яйця» . Решта гравців – розбійники, які намагаються викрасти «яйця». Той, кого схопить Черепаха, стає на її місце. Коли всі яйця вкрадені, їх ховають, а Черепаха має їх відшукати. Їй можуть допомагати гравці, які не зуміли вкрасти «яйце».

Вулиця Пушкіна, будинок Колотушкіна, квартира…

Мета. Розвивати увагу, швидкість реакції.

Учні шикуються колом, кладуть руку в руку сусідові. Плескають один одного по черзі в долоньки, промовляючи слова: «Вулиця Пушкіна, будинок Колотушкіна, квартира під номером…(наприклад 7).

Одне слово відповідає одному удару долонькою. Коли учні дійшли до номера квартири, плескання в долоньки продовжується, подумки ведеться рахунок: 1, 2, 3… На рахунок «7» учень має зреагувати і прибрати долоньку, щоб по ній не плеснув сусід. Хто виявиться неуважним, вибуває з гри. Найуважніший стає переможцем.

Вовк у яру

Мета. Розвивати спритність, швидкість реакції.

На майданчику креслять «яр» - дві паралельні лінії на відстані 60см.Між ними бігають 2 – 3 «вовки». Інші гравці – «кізочки», які за сигналом вихователя мають перестрибувати через «яр». «Вовки» намагаються їх спіймати. Впольовані «кізочки» чи ті,що не змогли перестрибнути через «яр», вибувають з гри. Гра продовжується, доки не залишиться стільки «кізочок», скільки й «вовків». Тоді «кізочки» - переможці стають «вовками».

Вибивний

Мета. Розвивати увагу і спритність.

Двоє учнів «вибивають» м’ячем інших гравців, що стоять між ними. Виграє найспритніший і найуважніший.

Діжка зі сміхом

Мета. Розважити учнів, вчити ставити запитання.

Учні шикуються в ряд. З – поміж них обираються Опитувач, який відходить на відстань від гравців, і Наглядач, який надає кожному гравцеві певне слово – назву будь-якого предмета. Опитувач повертається до гравців і опитує їх по черзі. Наприклад: «Що ти сьогодні їв на сніданок?» «На чому ти їхав до школи?», «Що ти взуваєш під час дощу?» та інше. Учні відповідають, промовляючи слово, яке їм призначив Наглядач. Якщо відповідь збігається за змістом із запитанням, Гравець стає новим Опитувачем, попередній Опитувач – Наглядачем, а попередній наглядач приєднується до гравців.

Дерев'яний квач

Мета. Розвивати швидкість, спритність.

На обмеженій території гравці тікають від учні – Квача. Вони можуть рятуватися, торкаючись дерев’яних забудов, стовбура дерева, куща, пенька.

Спійманий гравець стає новим Квачем.

Доброго ранку, Мисливцю!

Мета. Розвивати швидкість, спритність.

Гравці стають колом. Обирається Мисливець, який ходить за спинами гравців. Раптом він торкається плеча когось із гравців, який говорить: «Доброго ранку, Мисливцю!» і йде навкологравців, але у зворотньому напрямку від Мисливця. Обійшовши півкола, вони зустрічаються. Гравець знову промовляє:»Доброго ранку, Мисливцю!» іІ обидва біжать, щоб зайняти порожнє місце. Хто не встиг, стає Мисливцем.

Зіпсований телефон

Мета. Розвивати увагу, чітку вимову, вміння слухати і чути.

Учні шикуються в ряд. Ведучий швидко пошепки промовляє якесь слово на вухо першому гравцеві. Це слово має швидко і пошепки передаватися від сусіда до сусіда ланцюжком. Останній гравець промовляє вголос слово, яке почув. Тоді ведучий називає слово, яке передавав. Якщо слова співпали, останній гравець стає Ведучим.

Знайди роботу

Мета. Розвиток уяви, креативного мислення, вміння працювати групою.

Учні об’єднуються у декілька груп. Ведучий називає предмет – сміття (пластикова пляшка, пакет, консервна банка тощо). Гравці обговорюють різні ідеї й висловлюють пропозиції щодо можливості вторинного використання сміття. Перемагає команда, що запропонує найбільше ідей.

Інтерв’ю із зимовим сімейством

Мета. Розвивати вміння ставити запитання, орієнтуватися у ситуації, імпровізувати, мовлення учнів.

Обираються Зима, Грудень, Січень, Лютий. Інші гравці – журналісти. Із далекої країни приїхало на шкільний майданчик зимове сімейство. Журналісти ставлять їм звичайні і незвичайні запитання. Відповіді можуть бути як реалістичними, так і фантастичними.

Їстівне – неїстівне

Мета. Розвиток уваги.

Учні шикуються в ряд. Ведучий кидає їм по черзі м’яч, називаючи різні предмети. Їстівні предмети учні мають «з'їсти» - зловити м’яч. Неїстівні – відкинути. Хто помилився, вибуває з гри. Переможець стає Ведучим.

Квач із «будиночками»

Мета. Розвивати спритність, швидкість, вміння грати в командні ігри.

Обирається «Квач». На обмеженій території кресляться кружечки. Їх має бути менше, ніж гравців. Учні тікають від Квача, ховаючись в «будиночки» по одному. Кого зловив Квач, той стає новим Квачем.

Квач – вище від землі

Мета. Розвивати спритність, швидкість, вміння програвати. На обмеженій території гравці тікають від Квача. Вони можуть рятуватися, застрибнувши на пеньок, парканчик, дерево, сходинку тощо. Спійманий гравець стає новим Квачем.

Квач у парі

Мета. Розвивати спритність, взаємопідтримку.

Учні розподіляються по парах і беруться за руки. На обмеженій території вони бігають парами від учня – Квача. Той, кого Квач зловить, стає новим Квачем. А попередній Квач приєднується до учня, що залишився без пари. Пара, що розчепила руки, вибуває з гри.

Ланцюжковий квач

Мета. Розвиток взаєморозуміння під час гри, швидкості, спритності.

На обмеженій території учень-Квач ловить однокласника. Тепер вони вдвох, зчепившись за руки, ловлять третього, який також приєднується до них. Так триває доти, доки не залишиться один гравець – переможець, який стає новим Квачем.

Квіти в саду

Мета. Розвиток уваги.

Гравці шикуються колом. Ведучий пошепки називає кожному квітку. А потім промовляє слова: «Я був у саду, бачив багато квітів, тільки троянди там не було!» Учень – «троянда» має підхопити: «Троянда там була, не було волошки!» і т. д. Хто проґавив свою чергу, вибуває з гри. Якщо названої квітки немає в колі, її місце займає Ведучий. А гравець, що назвав цю квітку, стає новим ведучим.

Кошик з фруктами

Мета. Розвиток спритності.

Обирається Покупець, який стає осторонь гравців. Гравці домовляються, хто з них буде яким овочем, і стають колом. Приходить Покупець і каже: «Я прийшов придбати цибулю і моркву». Учні, що є цими «овочами», мають помінятися місцями, а Покупець в цей час намагається зайняти місце когось із них. Якщо йому це вдається, Покупцем стає учень, чиє місце він зайняв.

Стоп, Халіхало, крапка!

Мета. Розвивати окомір, мислення, розширювати словниковий запас учнів.

Гравці шикуються в ряд. Ведучий загадує слово. Наприклад, це овоч, на «Ц» починається, на «Я» закінчується. Учні відгадують назву. Якщо їм це не вдається, Ведучий дає підказку – називає другу букву. Коли прозвучала правильна відповідь, Ведучий починає бігти від гравців. Переможець кричить йому навздогін: «Стоп, Халіхало, крапка!» Ведучий зупиняється. А переможець міркує і називає кількість кроків до Ведучого, тоді крокує в його сторону. Якщо переможець, зупинившись, зумів дотягнутися до Ведучого, він стає новим Ведучим.

Тихіше їдеш - далі будеш!

Мета. Розвиток уваги, спритності, координацію рухів

Гравці шикуються в ряд. Ведучий на відстані від них відвертається і промовляє: « Тихіше їдеш – далі будеш! Стоп!» Учні в цей час рухаються до Ведучого. Скінчивши промовляти вислів, Ведучий повертається до гравців, які завмирають нерухомо. Хто поворухнеться і буде помічений Ведучим, повертається на лінію старту. Гра продовжується, доки хтось із гравців не дістанеться до Ведучого і не отримає права стати на його місце.

Фарби

Учні шикуються в ряд. Ведучий пошепки кожного призначає певною фарбою. До них навідується Чортик. Між ним і Ведучим відбувається розмова:

  • Тук! Тук!

  • Хто там?

  • Я – Чортик рогатий, на лобі шишка, в кишені мишка!

  • Що тобі треба?

  • Фарбу!

  • Яку?

Чортик називає будь-яку фарбу. Якщо серед гравців немає такої фарби, Ведучий промовляє:

  • Скачи по доріжці на одній ніжці…разів!

Таким чином, Чортик опиняється далі від «фарб». Розмова починається знову.

Якщо серед фарб є така, яку забажав Чортик, Ведучий промовляє: «Є така!»

Фарба біжить по колу від Чортика. Якщо втекла, Ведучий призначає їй новий колір. Якщо ні, Чортик забирає її собі. Фарба-переможиця стає Ведучим.

Шапка – невидимка

Мета. Розвивати увагу, спритність, окомір, влучність.

Усі стають у коло, тримаючи руки за спиною, й починають передавати один одному шапку. На середину кола кладуть м’яч. Передаючи шапку, хто-небудь несподівано надягає її на голову сусіда й гукає: “Тікайте, шапка біжить!» Усі кидаються врозтіч. Той, кому надягли шапку, хутчіш хапає м’яч і кричить: «Ані руш!» Усі завмирають, а гравець у шапці мусить влучити в кого-небудь м’ячем. Коли влучить, то швидко кладе шапку і тікає, а той, в кого він поцілив, повинен надягти шапку й кидати в кого-небудь м’ячем. Якщо він промахнеться, всі знов стають у коло, і гра починається спочатку, а той, хто не влучив, скаче всередині на одній нозі доти, доки знову не доведеться тікати разом з усіма.

Вухо, горло, ніс

Мета. Розвиток уваги, координації рухів.

Гравці шикуються в шеренгу. Завдання : закривати ті частини обличчя, які називає ведучий. Ведучий починає по черзі називати і закривати вухо, горло, ніс, але при цьому навмисне плутає гравців. Наприклад, каже: «Вухо!» - а закриває ніс тощо. Задача гравців бути уважними і не припускатися помилок. Хто помиляється, той вибуває з гри. Перемагає найуважніший.

Два вогні

Мета. Розвивати спритність, сприяти згуртуванню колективу учнів.

На землі креслять дві паралельні лінії, що утворюють «коридор» завширшки 3 – 5 м, завдовжки 6 – 8 м. Усі гравці розподіляються на дві команди, які шикуються вздовж «коридору» один проти одного, а два ведучих – «вогні» - знаходяться в «коридорі». Діти кидають м’яч один одному. “Вогні» , пересуваючись по всьому коридору, намагаються піймати його. Якщо піймають, то гравець, що кинув м’яч, вибуває з гри – «згорає». Переможець той, хто «згорів» останнім.

Дзеркальне відображення

Мета. Розвиток уваги, координації рухів.

Ведучий стає обличчям до гравців і робить різні рухи. А діти повинні повторювати їх, як у дзеркалі. Хто припустився помилки, вибуває з гри. Перемагає той, хто залишається останнім.

Зав’яжи і розв’яжи (естафета)

Мета. Розвиток спритності, колективізму, взаємопідтримки.

Під час цієї естафети гравці мають зав’язати , а інші розв’язати (по черзі) бантик на дереві (кущику,турніку тощо).

Змієлов і змія

Мета. Виховувати почуття колективізму, розвивати спритність.

Гравці шикуються «гусаком», кладучи руки на плечі один одному . Це – «змія». Перший гравець – «голова змії», останній – «кінчик хвоста». Одна дитина – Змієлов, який хоче упіймати «Змію» за «хвіст». «Голова» постійно перешкоджає цьому, рухаючи за собою ланцюг гравців. Змієлов перемагає, якщо він упіймав хвіст, чи «Змія» розірвалася. Тоді переможений стає новим Змієловом.

Зміна місць

Мета. Виховувати командний дух, швидкість, спритність.

Дві команди шикуються в шеренги одна навпроти одної. За командою ведучого гравці команди міняються місцями. Перемагає та команда, яка першою вишикується в шеренгу. Гру можна урізноманітнювати, змінюючи початкове положення (стоячи спиною одне до одного, боком тощо).

Палиця, що падає

Мета. Розвивати увагу, спритність.

Усі учасники стають у коло. Кожному гравцеві привласнюється номер. Ведучий стоїть в центрі кола, тримаючи гімнастичну палицю, що одним кінцем упирається в землю. Ведучий називає будь-який номер і одночасно відскакує вбік і відпускає палицю. Гравець, чий номер було названо повинен швидко зреагувати і підхопити палицю, доки вона не впала на землю. Якщо він не зможе цього зробити, то Ведучий знову вигукує номер і гра повторюється. Якщо Гравець встиг спіймати палицю, він стає Ведучим, а попередній ведучий привласнює собі його номер.

Не пропусти м’яч

Мета. Розвиток спритності.

Гравці стають у коло, Ведучий – у центрі. Ведучий направляє гравцям по черзі маленький м’ячик або шайбу (якщо це взимку). Гравці мають його відбивати, не пропускаючи за межі кола. Гра проходить у прискореному темпі. Перемагає найспритніший.

Піаніно

Мета. Розвиток уваги.

Діти кладуть руки навхрест по колу на столі чи сусідам ліворуч і праворуч на коліна. Починаючи з ведучого, за годинниковою стрілкою гравці поплескують долонями, що лежать на колінах, ніби по клавішам піаніно. Хто пропустив свою чергу чи «зіграв» завчасно – приймає одну руку. Гра продовжується доти, доки не залишиться один найспритніший гравець. Темп гри весь час пришвидшується.

Тихо – голосно

Мета. Розвивати спостережливість, сприяти гарному настрою учнів.

Гравці утворюють коло. Ведучий стає у центрі і закриває очі. Вихователь дає одному з гравців іграшку чи стрічку, яку можна сховати. Усі діти, крім Ведучого, знають, де захований предмет. Ведучий відкриває очі та проходить колом. Коли він наближається до іграшки, діти починають голосно плескати в долоні, коли віддаляється – плескають тихіше. Гра продовжується, поки Ведучий не знайде схований предмет.

3. «Тренінгові заняття»

«Від творчого вчителя до учнівської творчості»

Мета: розвиток творчих здібностей, створення позитивного емоційного фону, здатності працювати спільно, допомагати один одному, подолання психологічних бар’єрів у спілкуванні між учнями та вчителями.

Тривалість заняття: 1,5 год

Вступне слово психолога

Творчість – це діяльність, яка продукує щось нове, оригінальне. Творчість – це десять відсотків натхнення і дев'яносто відсотків важкої праці. Т. Едісон Здібності, як м’язи, збільшуються від тренування В. Обручов У творчості активну роль відіграють: особливості темпераменту, здатність швидко засвоювати і генерувати ідеї. Творчі рішення приходять у момент релаксації, розсіювання уваги, а не в момент, коли увага свідомо концентрується на вирішені проблеми. Леонардо да Вінчі мав свій метод створення картин. Він розслаблявся, заплющував очі і малював довільні лінії. Потім розплющував очі і шукав образи і предмети. Сальвадор Далі брав у руку ложку, ставив жестяну тарілку і засинав. Коли ложка падала, вдаряючись об тарілку, він просинався. Ті образи, які він побачив у цей момент у своїй уяві, переносив на полотно. (У мистецтві й літературі сюрреалізму поєдналися речі й несподівані образи, парадоксальні, контрастні і часто безглузді) У віці 5 років діти генерують більше творчих ідей, ніж дорослі. Природні можливості можна порівняти з криницею, де одні здібності лежать вище, інші нижче.

Учасники розподіляються на дві групи – вчителі і учні. Кількість учасників – 3-6 у кожній групі.

Вправа «Будьмо знайомі». Знайомство з учасниками. По черзі учасники обох команд продовжують фразу:

Якби я був (була) квіткою, (книжкою, деревом, будинком, піснею, посудом, меблями, автомобілем), то якою (яким)?

Вправа «Квота творчих ідей»

Знайти незвичайне використання для: старої бляшанки, перегорівшої лампочки, старих джинсів, ржавого цвяха, використаної пляшки. За кожну ідею команда отримує фішку. Вболівальники також приймають участь у вправі і отримують фішки.

Вправа «Літературний експромт». Учасникам пропонують вставити у вірш пропущені слова, які, на їх думку, відповідають змістові вірша. (Фішки отримують за оригінальність). Вона прийшла Вона прийшла непрохана й неждана, І я її… не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких

несміливих ………. Вона прийшла, і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно й молила, Такою ніжною і була. І я не чув, як жайвір в неї тане, Кого остерігає з висоти... Прийшла… непрохана й неждана - Ну, як мені за нею не… ? Після того, як обидві команди зачитають свій варіант створеного вірша, їм пропонують оригінал. Вона прийшла Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й молила, Такою ніжною і доброю була. І я не чув, як жайвір в неї тане, Кого остерігає з висоти... Прийшла любов непрохана й неждана - Ну, як мені за нею не піти? Василь Симоненко

Вправа «Закодований лист»

Обом командам роздають листочки, де записані короткі тексти – розповіді.

- Сергійко плив на човні. Було сонячно. Раптом небо вкрили темні хмари. Почалася гроза і сильний дощ. По воді побігли хвилі. Хлопчик підплив до берега і вийшов з човна.

- Оленка йшла лісом. Світило сонечко. Цвіли квіти. Вона підійшла до куща. Звідти вилетіла пташка. Дівчинка побачила гніздечко з пташечками. Оленка відійшла від куща. Методом піктограм гравці мають зашифрувати свого листа і передати суперникам, щоб ті його прочитали. Листи

зачитують.

Вправа «Склади казку».

Домалювати 10 картинок (із тесту Торренса) і скласти казку.

Конкурс загадок для вболівальників.

У якій казці сіра

особистість здійснює підступний план убивства двох осіб і лише завдяки своєчасному втручанню

громадськості все закінчується добре? (Червона шапочка)

Назвіть казку, де йдеться про спортсмена, який вирушає на змагання з бігу із перешкодами.

Хитрість і витримка дозволили йому підійти до

фінішу. Але, виявивши самовпевненість, він гине. (Колобок)

У якій казці жінка замислює викрасти чужу дитину, використовуючи при цьому літальні

апарати. (Гуси – Лебеді)

Героїня якої казки, одягнена в дорогу шубу, з’явилася в гості і залишилася там – дуже вже їй

сподобалось житло. І в які тільки інстанції не звертався хазяїн, поки дії непроханої гості було кваліфіковано як незаконне захоплення житла. (Лисиця й заєць)

Година спілкування для старшокласників «Від кохання до сім’ї»

Любов є не що інше, як прагнення щастя для іншого.Д.Юм У коханні втрачають розум, у шлюбі помічають цю втрату. Моріц Сафір Вступне слово психолога. Дорогі випускники! Вам зараз по 16—17 років, і, мабуть, кожен замислюється над тим, що таке кохання, якою має бути сім'я. Напевне, саме у вашому віці активно формуються погляди стосовно цього. Сьогодні ми зібралися, щоб поділитися своїми думками, обговорити те, що хвилює кожного з вас. Як правильно знайомитися?

Де, на вашу думку, краще знайомитися і як? (Обговорення.) Звичайно, найкраще робити це на вечірці, у школі, у бібліотеці тощо, тобто у місці, яке певним чином промовляє про людину, котра там перебуває. Найбанальніша ситуація — в транспорті. Хлопцеві не слід починати із запитання: «Як Вас звати?», бо це викликає захисну реакцію і дівчина відповість: «А Вам що до того?» Отож спробуйте звернутися по допомогу: спитайте, як пройти чи проїхати, наприклад, до кінотеатру. Говоріть спокійно, щиро й переконливо, постарайтеся, щоб дівчина усміхнулася, — і ви переможете. Пам'ятайте, що жінки відчувають, коли їх обманюють (за інтонацією), але водночас прихильні до тих, котрі вміють, як-то кажуть, забивати баки.. Можливо, що ви, дівчата, вважаєте, що першим має підійти хлопець. Але траплявся, що дівчині хлопець подобається, а от познайомитися, першою зробити крок назустріч вона соромиться. Як бути?(Обговорення.) Треба запам'ятати: той, з ким ви хочете познайомитися, нерідко також бажає цього, але йому бракує сміливості та досвіду. Отож доводиться брати ініціативу на себе. Для цього потрібна певна свобода, розкутість, сміливість, а особливо — винахідливість, — адже не обов'язково казати: «Я хочу з тобою познайомитися!!!», — є безліч можливостей зробити це замасковано. Втім, дивіться, хлопці, не ловіть ґав — дівчатам може набриднути шукати приводів для знайомства: не будьте безпорадними, мобілізуйте також і свою фантазію! Але, звісно, головне не процес знайомства, а взаєморозуміння, те, про що розмовлятимете потім, що вам обом цікаво, що єднатиме вас. Радимо це і дівчатам, і хлопцям. В Україні колись був звичай, за яким шлюбну пропозицію роблять дівчата. Таке нерідко трапляється й тепер. У Бразилії також це є узвичаєним. А от індіанки приносять своєму обранцеві горщик із кашею. Якщо з'їсть усю — готуйся до весілля, не доїсть — значить, хоче подумати, відмовиться від частування — шукай іншого. А як ви ставитеся до вияву ніжних почуттів у багатолюдних місцях?(Обговорення.) Юнаки та юнки найчастіше навіть не замислюються над тим, як слід поводитися, коли навколо — багато людей, а поряд — той, кого кохаєш, і не можуть втриматися від виявлення своїх почуттів, хоча етикет дозволяє у таких випадках лише дружній поцілунок, який є зовнішнім виявом симпатії або, взагалі, умовністю.

Цілуємо ручку Були часи, коли вітаючися з жінкою, треба було неодмінно цілувати їй руку. Є цей звичай застарілим, чи це прояв найвищої ґречності — кожен чоловік вирішує для себе сам.Цікаво, як ви ставитеся до цього звичаю? Джентльменові слід пам'ятати, що поцілувати руку занадто палко, або, навпаки, недбало, або торкнутися губами руки лише декількох дам, залишивши інших без уваги, — означає продемонструвати свою невихованість.

Мовою квітів

Чи знають наші хлопці, що, даруючи коханій квіти, можна і без слів сказати дуже багато? Адже квіти мають свою мову. Ще в Стародавньому Єгипті квітам надавали певних символічних значень. Нині про це майже забули. Хоча всім відомо, що, скажімо, червона троянда — символ кохання, незабудка — квітка пам'яті. Давайте запитаємо у наших хлопців, які квіти вони подарували б своїй подружці та спробуймо розгадати їхню символіку.(Хлопці називають квіти. Психолг пояснює кожну назву.)

Акація — платонічне кохання

Анемона — вічна молодість і краса

Барвінок — сумніви

Бузок — щастя

Плющ — прихильність

Волошки — радість і віра Братки — приязнь

Хризантема — квітка осені й печалі Жоржина — краса

Фіалка — квітка молодих і закоханих Гвоздика — мужність та хоробрість Гіацинт — сум

Ірис — пристрасть Калюжниця — зрада

Камелія — холодність і байдужість

Конвалія — свідчить про згоду і незабуття, квітка закоханих

Красоля — доброзичливість

Левкої — символізує цнотливість, а також швидкоплинність життя й сподівань

Мімоза — ніжність

Нарцис — самовпевненість Ромашка — здоров'я

Орхідея — пристрасне кохання

Жовтий нарцис — весняне кохання і заздрощі Троянда — цариця квітів; символізує велике

кохання і водночас — швидкоплинність життя.

Мить, зупинися! Щороку 10 червня молодь Токіо вирушає до парку Мейя. Юнаки та дівчата не поспішаючи ходять парами. Та й навіщо поспішати? Сьогодні для них час не існує — бо це так званий День без часу. Молоді японці приносять у парк годинники: старі зужилі кишенькові, поламані будильники і кидають їх у вогнище.Що, на вашу думку, символізує цей стародавній обряд спалення речей, які уособлюють час?(Обмін думками.)Так! Це — невмируще кохання двох молодих людей, безмежне щастя закоханих, котрі, як відомо, «часу не помічають».

Кохання та зірки Який, на вашу думку, зв'язок між цими поняттями?(Обговорення.) Скільки хвилюючого пов'язано із цим поняттям... Таємниче мерехтіння у безмежному просторі і двоє,закоханих. Але таїна полягає ще й у взаємопов'язаності зірок і закоханих. Саме про цю одвічну гармонію йдеться у книжці Сергія Олексійовича Вронського «Астрология: о браке й совместимости». Вона знадобиться кожному: порадить тим, хто готується до шлюбу, допоможе налагодити подружні стосунки тощо.У створенні сім'ї беруть участь двоє. І зберігати її також мають обоє. Головне — постійно пам'ятати, що сім'я — велика цінність, яку важко зберегти й дуже легко зруйнувати.Він і Вона... Небо і зірки... Відлунав весільний марш Мендельсона. Стихло галасливе весілля. Настала чарівна тиша, у якій чутно лише дихання: Його та її. Тепер та в майбутньому усе залежить від самих молодят, від їхнього взаєморозуміння, від їхнього кохання, вір- ності та відданості.Подружнє життя — велике мистецтво, якого слід навчатися ще до шлюбу, обираючи супутника на все життя. Як стверджує автор цієї книжки, правильний вибір для одруження відіграє дуже важливу роль, особливо нині, коли у різних країнах половина або дві третини шлюбів закінчуються розлученням. «Обирай не лише підхожого партнера, а й підхожий день для

одруження», — радить автор книги і розповідає, як це зробити. Який вік, на вашу думку, є найкращим для вступу в шлюб? Що ви вважаєте головним для вибору партнера — душевні якості, кохання, матеріальний аспект, фізичну красу? Вибираючи друга чи подругу, ви зробили б це на власний розсуд чи все ж таки порадилися б із батьками? Чому ж люди створюють сім'ї? (Це пояснюється і природною потребою, і бажанням вирватися з-під батьківської опіки та змінити життя, і прагненням мати дітей, жити у злагоді й взаєморозумінні.) А що, на ваш погляд, є головним для сімейного життя? Взаєморозуміння, кохання чи заможність? Що необхідне для сімейного щастя? Чи вважаєте ви за необхідне пристосуватися до свого подружжя з огляду на його інтереси, бути поступливим? Як ви ставитеся до дошлюбних інтимних стосунків? Осудливо? Допускаєте, — в разі, якщо йде до одруження? Не надаєте значення?(Обмін думками.) (Будьте мудрі) Після одруження ви воліли би мешкати окремо чи разом із батьками? Чому? (Старшокласники висловлюються.) Як ви ставитеся до того, що молоді сім'ї часто змушені жити під опікою батьків, матеріально залежати від них? Чи не налаштована молодь на утриманство? Мовляв, ми одружимося, а решта, тату й мамо, — то вже ваш клопіт! Скільки б ви хотіли мати дітей? Чому? За яких умов ви би зважилися на народження дітей? (За достатніх статків чи не зважаючи ні на що?) Хто, на вашу думку, має бути лідером у сім'ї?У будь-якій парі є лідер і той, кого він веде. Сьогодні «лідерської» вдачі дедалі більше набувають жінки. Як ви до цього ставитеся? Чи згодні ви з тим, що жінка має завжди, незалежно від сімейного стажу, принаджувати свого чоловіка?(Обговорення.) (Мужчину завжди спокушає жіночність. Можна сказати, що чоловіки люблять очима, тому дружина в потертому халаті й стоптаних капцях, — це лише офіційна «супутниця життя», а от партнерку він шукатиме поза родиною.) Любі хлопці та дівчата! Ви стоїте на порозі самостійного життя. Кожен з вас хоче бути щасливим у коханні, у власній сім'ї. Щиро бажаю вам щастя, але пам'ятайте, що воно залежатиме і від того, кого ви оберете своїм партнером, і особисто від вас самих.

4. Конференція «Психологія кольору»

З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи її на взаємодію з оточуючим світом.

По тому, яким кольорам ми надаємо перевагу, а яких уникаємо, з якими кольорами асоціюємо певні почуття, емоції, людей ми можемо багато сказати про себе.

Всі кольори є наслідком дії світла — сонячне світло є першою умовою, щоб створити враження кольору, головне світло в природі. Все те, що ми навколо бачимо, всі ті кольори, видима форма предметів є результатом сонячного освітлення, бо світло — це фізична об`єктивна причина зорових вражень, що різняться за інтенсивністю та кольором. Якщо бракує світла, то постає враження чорного.

Колір предмету — це та фарба, котру він відбиває, поглинаючи всі інші. Згідно Ньютону, чорна фарба — відсутність будь-якого кольору, біла — сума всіх кольорів. Більшість всіх предметів і об`єктів, що ми бачимо та зображаємо, мають колір тільки завдяки світлу, яке на них падає. З фізичної точки зору колір поверхні є складом відбитого від предмету світлового потоку. Попадаючи на будь-яку поверхню, промінь світла (сонячного або штучного) має великі зміни: заломлюється, розкладається на частки, частково поглинається або відбивається. Пучок сонячного світла, проходячи скрізь тригранну скляну призму та направлений на білий екран, утворює на ньому різнокольорову смугу, яка має назву спектр, що в перекладі з латинської означає "видиме". У спектрі білого сонячного світла умовно розподіляють 7 основних кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий.

Концепція кольору була вироблена ще Йоганном Вольфгантом Гете у «Вченні про колір» (1810 рік). Найцікавіші сторінки "Вчення" присвячені опису тих почуттів, настроїв, асоціацій, ідей, які викликають у людини різноманітні колірні гами. Ґете, що дуже багато працював, відшукуючи причини утворення кольорів, і цікавившись різними малярськими техніками, був не згоден з теорією світла і кольору Ньютона і на противагу створив свою власну, де доводив, що біле світло є основним, що воно тільки забарвлюється, переходячи скрізь призму. Відомо, що сам Гете цінував свою роботу вище своєї поетичної творчості. Німецький поет та учений І.В.Гете (1749-1832) запропонував класифікувати кольори за фізіологічним принципом — усі кольори розподілити на дві групи: теплі (первинні, позитивні) жовтий, червоно-жовтий (оранжевий) і жовто-червоний, та холодні (другорядні, негативні) синій, червоно-синій і синьо-червоний. Він відзначив властивість деяких кольорів впливати на душу людини. Гама жовтих кольорів, близьких до світла, протиставляється гамі блакитних, від світла віддалених. Кольори першої групи створюють бадьорий, живий, діяльний настрій, а другий - неспокійний, м'який і сумний. Зелений колір Гете відносив до «нейтральних».

Всі темні кольори заспокоюють, світлі – збуджують. Основа колірного круга Гете — трикутник головних кольорів, але це не кольори спектру, а найбільш поширені фарби художників — жовта, синя та червона. Гете перший виокремив три основні пари доповнювальних кольорів: червоний- зелений, жовтий-фіолетовий, синій-оранжевий. Гете вперше спробував охарактеризувати чуттєво- емоційний вплив не лише окремих кольорів, але й їхніх різноманітних сполучень. У дослідників кольору згодом це отримало назву "психофізіологічної теорії колірної гармонії Гете". Якщо окремі кольори можуть викликати різноманітні емоції, як позитивні, так і негативні, то сполучення кольорів, що відповідають принципу додатковості, завжди сприймаються як гармонійні. До них Гете відносив кольори, що розташовуються на протилежних кінцях діаметра колірного кола. Гете помітив також, що враження від сполучення фарб може бути різним, в залежності від того, чи зіставляються темна і світла фарби, чи обидві світлі, чи обидві темні. Він першим звернув увагу на значення взаємно доповнювальних кольорів і пояснив їхню природу. Але викладені принципи колірної гармонії Гете завжди вважав за необхідне розглядати, зважаючи на історичний досвід народів.

Вплив кольорів на психологію та фізіологічні функції людини

Червоний. Можливо, перший помічений людиною колір. Це найбільш емоційно насичений колір. Асоціюється з сонцем, вогнем, кров'ю. Робить найвідчутніший вплив на сітківку - іншими словами, ми бачимо червоний колір раніше всіх інших. Червоний колір підвищує кров'яний тиск, прискорює серцевий ритм і робить частішим дихання. Він посилює агресивність і збуджує. Теплий, подразнюючий і одночасно стимулюючий мозок та кровообіг колір. Викликає найсильнішу фізіологічну реакцію - прискорення серцебиття. За фен-шуєм, відповідає за гроші та виживання. Червоний справді піднімає тонус організму, надає нам енергії, а почуттям - новий заряд. Однак, червоний колір - це не тільки кохання, а й небезпека. Адже знервованим людям не радять носити червоний одяг надто часто, бо занадто велика кількість червоного і його інтенсивна дія подавляє нервову систему і може спровокувати агресію. Натомість червоний светр - ідеальне рішення для занадто „м'яких" та безвольових осіб. Взагалі не рекомендується використовувати червоний в великих кількостях - наприклад, при виборі кольору стін. Звісно, цей колір - не для важливих зустрічей, де необхідна чітка увага всіх учасників, у крайньому випадку - краще оберіть аксесуари цього кольору. До того ж, червоний дуже „навантажує" очі.

Рожевий. Суміш червоного і білого. Цей відтінок червоного сприймається людьми як м'який, що відповідає жіночності. Це колір справжнього кохання та комфорту.

Жовтий. Ваша перша асоціація - сонце, хіба не так? Жовтий пробуджує в нас енергію і оптимізм. Але якщо з жовтим переборщити, ви почнете відчувати занепокоєння та безпідставну, як вам може здатися, тривогу. До речі, найтривожнішим для нашої психіки, попереджувальним про небезпеку

сполучення - жовтий з чорним. Небезпечні тварини часто мають такий окрас - згадайте ос та тигрів. Жовтий - колір навчання та передачі знань. Вислів „жовта преса" містить в собі глибокі символічні корені, як бачите. У вченні фен-шуй це колір волі.

Помаранчевий - найактивніший стимулятор енергії, а від того й апетиту, от чому його так широко використовують в підприємствах швидкого харчування. Цей колір стимулює мозкову діяльність таким чином, що навіть сита людина відчуває постійне бажання щось пожувати. Тому цей колір широко використовують при оформленні та рекламі продуктів харчування. Крім того помаранчевий колір є найактивнішим із усієї гами. Отже, якщо на день ви намітили перевернути гори, то варто одягти щось помаранчеве, або хоча б взяти з собою помаранчевий аксесуар. Цей колір - колір віри в себе та здійснення задуманого. Це колір оптимізму та привітності, він є втіленням милосердя та терпіння. В чистому вигляді випромінює сильну енергію, в піщаному тоні - теплоту і комфорт. Цей колір прискорює пульс та створює почуття благополуччя, а найбільш сприятливим та лікувальним для нашої психіки сполучення - помаранчевого з зеленим.

Коричневий. Символ впевненості та непохитності. Люди сприймають коричневий колір як колір землі, кори дерев - колір нашої матінки природи. Знак стабільності та згуртованості. Людина, що знаходиться під впливом коричневого кольору надзвичайно наполеглива, не схильна багато хвилюватися і вважає, що життя складніше, ніж здається на перший погляд.

Зелений. В залежності від того, який відтінок в ньому переважає - теплий жовтий чи холодний синій, зелений колір збуджує або заспокоює. Це колір надії. Він дає нам відчуття спокою і розслаблення, от чому його так часто вибирають для приймальних покоїв лікарень і поліклінік. Темно- зелений - визнаний майстер зняття болю, він навіть зупиняє кров. А чому, ви думаєте, халати хірургів - темно-зелені? Після синього це другий колір, який не порушує апетит. Але, якщо вам треба підписати договір, або налаштувати співрозмовника на дружню розмову, то без зеленого ніяк не обійтися. Якщо ж у вашому гардеробі не знайшлося цього кольору, не засмучуйтесь, спробуйте під час розмови уявити себе зеленим і пухнастим, тоді все буде добре. За фен-шуєм - це колір всезагального кохання. Це справді колір, що є втіленням серця. Крім того, зелений - колір процвітання.

Блакитний. Колір спокою, благополуччя та стабільності. Це колір прохолоди і деякої пасивності. За фен-шуєм - це колір творчості та індивідуальності. Також блакитний є втіленням духу Істини, і є втіленням слова.

Синій. Синього так багато на нашій планеті і він має дуже важливе значення для нас. Це колір вічності, таємниці та глибокого спокою. Темні, глибокі відтінки синього характерні для медитацій - під впливом синього організм розслабляється, біологічні процеси в ньому уповільнюються. Синій вважається кольором інтуїції. Синій колір стимулює мислення. Це хороший колір для класних кімнат або студій. Однак двічі подумайте, перш ніж записатися до тренажерного залу,оформленого у синіх кольорах, - навантажувати м'язи вам не захочеться. Синій колір також зменшує апетит ( в природі не існує продуктів синього кольору), тому, якщо ви вирішили сісти на дієту і скоротити кількість споживаної їжі, купіть собі синій сервіз, щоб зменшити відчуття голоду.

Фіолетовий. Це колір емоцій. У фен-шуй фіолетовий керує долею. Фіолетовий асоціюється з царською владою. Цей колір є втіленням духовності та аристократизму духу. Надмірно цей колір застосовувати не можна, він дуже важкий для сприйняття.

Сірий. Фоновий колір. Колір стабільності твердої, як скеля. Негативний аспект цього кольору - печаль та меланхолія. Позитивний - це реалізм та респектабельність. Це колір бізнесу в сучасному світі. Колір контролю емоцій. Але не варто одягати для веселих вечірок, або зустрічей, де вам конче необхідно бути в центрі уваги сірий одяг - в даному випадку, це колір пасивності та невпевненості, він не дає сконцентруватися, заважає проявити себе. Хоча це ідеальний колір для тих, кому ненадовго хочеться залишитися поза увагою інших та відпочити.

Білий. В минулому він не асоціювався з радістю і чистотою, як зараз, а був кольором смерті та мовчання. Зараз же - білий всевизнаний символ легкості, чистоти та втіленням світла. Білі предмети візуально здаються легшими. Але якщо використовувати цей колір в великій кількості, то ви створите почуття холоду, стерильності та розчарування.

Чорний. Ще один колір-знак. І не обов'язково колір знак хаосу та небуття, страшного та містичного. З давніх-давен чорний відповідав жіночності, її містичній постаті, справжньої жіночої сутності. В наш час чорний в багатьох випадках сприймається як депресивний, похмурий, пригнічуючий, особливо в великій кількості. Тому треба слідкувати, щоб чорного було не занадто багато і занадто часто. В іншому випадку - колір налаштовує не агресію, суперечки та небажання слухати інших, вводить в стан депресії, навіює думки про смерть. Але між тим, чорний - це колір осягнення, крім того - універсальний колір елегантності. Чорно-білий ансамбль ідеальне вирішення для свят, ділових зустрічей тощо. Жінки в чорному вбранні почувають себе впевненіше, а чоловіки відчувають в собі силу до рішучих вчинків. Чорний допомагає зосередитися, робить візуально стрункішим, а по-справжньому виспатися можна тільки на чорних простирадлах.

Наведені характеристики кольорів мають свою силу лише в тому випадку, якщо вони є лише доповненням вашого темпераменту. Адже, погодьтеся, в який би сірий або зелений колір не одягла балакуча, нестримана людина, її нічим не спинити. Так само, якщо людина, м'яко кажучи, не оратор, то хай вона буде хоч тричі в помаранчевому або червоному... В таких випадках колір буде іти в дисонанс із внутрішнім почуттям, а інколи може призвести до психічних розладів. І аби зрозуміти, який ваш колір по-справжньому, мало подивитися у дзеркало, треба розібратися у власних звичках та вчинках, проаналізувати свою поведінку.

Вплив кольору на психологічний та емоційний стан

Білий може підняти тонус в похмурий день, він допомагає подолати скованість.

Червоний є символом чутливості . Якщо людина роздратована або щойно пережила потрясіння, намагайтеся уникати червоного кольору. Але якщо вам потрібний новий імпульс в житті, заохочення - зверніться за допомогою до цього кольору.

Рожевий, рум'яно-рожевий допоможе вам в горі і турботах. Цей колір викликає почуття комфорту та допомагає в критичних ситуаціях – спробуйте скористатися цим кольором у випадку якої-небудь невдачі.

Біль тяжке потрясіння, приниження почуття особистої гідності допомагає пережити помаранчевий колір. Якщо ви не сприймаєте помаранчевий колір, це каже про те, що ви боїтесь рухатися по життю вперед, маючи в минулому невдачу, втрату чи горе. Саме помаранчевий здатний допомогти зняти ці блоки.

Коричневий, являючись кольором землі, може надати тихе сховище та підтримати в часи тривог та переживань.

Жовтий очищує, він протидіє заклопоченості, похмурим думкам і дозволяє підвищити самооцінку. Блакитний можна використовувати для пом'якшення грубої поведінки та виховання співчуття, також він допомагає примиритися з дійсністю та лікує емоціональний біль. Якщо ви вирішили схуднути - не використовуйте в одязі цей колір.

Зелений допоможе адаптуватися до незнайомих обставин. Він лікує розладжену нервову систему і несе заспокоєння.

Синій знищує не тільки мікроби, але й астральні забруднення. Він допомагає стерти з пам'яті болісні спогади та позбутися від різноманітних шкідливих звичок.

Фіолетовий бажано застосовувати тільки в комбінації з іншими кольорами, його надлишок призводить до депресій. Це колір лідера, його застосування допомагає розвити в собі якості керівника. Цей колір також не рекомендується використовувати для роботи з дітьми.

Сірий заохочує мислення зі здоровим глуздом, але одночасно благотворно впливає на безрозсудливість. Також він заспокоює злагоджені нерви.

Чорний - це колір темряви, але парадокс в тому, що в самому серці темряви є світло. Просто мало хто наважується заглянути у темряву так глибоко. Тому чорний допомагає нам заглянути в себе та розкритися. Але не забудьте, що після застосування чорного краще повернутися до усієї різновидності кольорів.

Кольоротерапія та її методи

Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів. В своїй книзі „Магія кольору" Ліліан Бондс описує декілька дуже цікавих технік допомоги собі за допомогою кольору.

«Райдужний тонік»

Це чудовий спосіб підбадьоритися, підняти настрій та тонус.

1. Влаштуйтесь якомога зручніше і зробіть глибокий вдих і видих.

2. Уявіть собі світле блакитне небо з райдугою від краю до краю.

3. Сконцентруйтесь на червоній лінії. Уявіть як вона починає вібрувати, віддаляється від райдуги і наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмарка досягне вас, воно розсипається на рубінові кристали і сиплеться на вас. Кристали торкаються шкіри і перетворюються у краплі води, вона просочується всередину і наповнює ваше тіло рубіновим кольором.

4. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні і скоро розсіється.

5. Повторіть теж саме з наступною та всіма іншими кольоровими лініями райдуги. Зовсім не обов'язково, до речі, відразу використовувати увесь кольоровий спектр, можна обмежитися декількома. Поглинання різних кольорів може займати різний час, якщо один колір ви поглинаєте набагато довше інших, зверніть увагу, що несе цей колір і чого, власне, вам не вистачає, оскільки саме його ви поглинаєте так довго.

"Зоряне дихання"

За допомогою цієї техніки можна вилікуватися від болі будь-якого походження, тривоги, страху, поганого настрою. Перед тим як приступити до виконання цієї техніки визначтесь з тим, який саме колір вам зараз потрібний.

1. Сядьте якомога зручніше, а краще - приляжте.

2. Уявіть синє небо, засіяне зорями.

3. Оберіть одну зірочку - вона тепер належить вам.

4. Виберіть колір необхідний для зцілення.

5. Включіть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на раз- два-три, уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихати бажано саме носом.

6. Затримайте дихання, порахувавши до трьох.

7. Видихніть на раз-два-три.

8. Ще двічі повторіть дихальний цикл.

Якщо ви хочете, наприклад, позбутися від болю місцевого характеру, то направте кольоровий потік до хворого органу або частини тіла. До речі, ця техніка дуже корисна під час пологів. А також, для заспокоєння перед виходом на сцену або під час екзаменів. Також насичуватися кольорами ви можете просто вживаючи їжу потрібного кольору.

Психологи також рекомендують "кольоротерапію" одягу:

ЖОВТИЙ посилює концентрацію уважності, стимулює роботу мозку, всиляє оптимізм;

СВІТЛІ БЛАКИТНИЙ ТА БЕЖЕВИЙ втихомирять і заспокоять надмірно роздратованих;

ПУРПУРОВИЙ "надасть" хазяїнові багату кількість геніальних ідей (пригадайте історично відомий пурпуровий колір мантій королів);

ОРАНЖЕВИЙ значно підвищить енергію для виконання важких та негайних справ;

ЧОРНИЙ ТА ТЕМНО-СИНІЙ надають респектабельний вигляд та сприяють рішенню важливих ділових проблем, чорний колір особливо підкреслює інші кольори та відтінки;

СИНІЙ і ФІОЛЕТОВИЙ сприяють спогляданню та роздумам, навівають фантазії, тому часто казкові персонажі, чарівники та фокусники одягнені в одяг цих кольорів;

БІЛИЙ — колір чистоти не тільки гігієнічної, але йдуховної, колір досконалості;

ЧЕРВОНИЙ допоможе боягузам набратися рішучості та сміливості, а у випадку повного падіння сил рекомендується червоний одяг;

ЗЕЛЕНИЙ створює у самого хазяїна і всіх оточуючих заспокійливий настрій, дає надію, почуття гармонії, безпеки, вільності.

Цікаві дослідження про колір тарілки та апетит:

БІЛИЙ посуд сприймається як нейтральний, на ньому мають гарний вигляд всі страви;

ЖОВТИЙ і ОРАНЖЕВИЙ — "апетитні" кольори, які є гарним фоном для всіх фруктів;

ЧЕРВОНИЙ відвлекає увагу від процесу їжі та не посилює апетитність страв. Краще обрати білий посуд з червоним малюнком чи візерунком;

БЛАКИТНИЙ сприяє роздумам і серйозним принциповим дискусіям за столом. Не підходить до чаю і кави. Взагалі синій посуд зменшує апетит, завдяки чому можна менш з`їсти;

ЧОРНИЙ досить елегантний та вишуканий, але більшість людей неадекватно реагує на цей колір посуду — вся їжа здається несмачною та навіть небезпечною.

Діагностична вправа „ Кольорова країна”

Психолог. Десь далеко є чарівна країна , і живуть у ній почуття: Любов, Радість, Задоволення, Страх, Провина, Образа, Смуток, Злість та Інтерес. Живуть вони в маленьких кольорових будиночках. Причому кожне почуття живе в будиночку певного кольору. Хтось живе в червоному будиночку, хтось у синьому, хтось у чорному, хтось у зеленому... Щодня, як тільки встає сонечко, мешканці чарівної країни займаються своїми справами.

Але якось трапилося лихо. На країну налетів страшний ураган. Пориви вітру були настільки сильними, що зривали дахи з будинків і ламали гілки дерев. Мешканці встигли сховатися , але будиночки врятувати не вдалося. І ось ураган закінчився, вітер стих. Мешканці вийшли з укриттів і побачили свої будиночки зруйнованими.

Звичайно, вони були дуже засмучені, але сльозами, як відомо, горю не допоможеш. Узявши необхідні інструменти, мешканці незабаром відновили свої будиночки. Але от лихо – усю фарбу здув вітер. У вас є кольорові олівці. Будь ласка, допоможіть мешканцям і розфарбуйте будиночки.

- Дякую вам від всіх мешканців. Ви відновили країну. Ви чарівники! Тепер їм добре, але дуже важливо знати, де твій будинок. Але ,як ми будемо подорожувати по цій країні без карти? Адже кожна країна має свою територію і межі. Територію країни наносять на карту. Подивися – ось карта країни почуттів. Але вона порожня. Після відновлення країни карта ще не виправлена. Тільки ви можете розфарбувати цю карту. Для цього візьміть, будь ласка, свої олівці. Вони вже допомогли вам відновити країну, тепер допоможуть і розфарбувати карту. Якщо, розглядаючи карту країни, учні скажуть, що це людина, можна пояснити, що на карті контур різних країн може бути схожий на що завгодно. Наприклад, контур Італії схожий на чобіт. Інтерпретація результатів.

Доцільно символічно поділити силует на 5 зон:

- голова і шия ( символізує ментальну діяльність, через які почуття і емоції людина дивиться на світ);

- тулуб до лінії талії, крім рук ( символізують емоційну діяльність

- руки до плечей ( символізують комунікативні функції);

- тазостегнова частина ( символізує творчі переживання);

- ноги ( символізують відчуття „опори”, впевненість, а також можливість „ заземлення” негативних переживань).

Досліджуючи „карту”, ми дізнаємося, які почуття „живуть” у різних частинах тіла. Наприклад, почуття, які „ живуть в голові”, забарвлюють думки. Якщо в голові „живе” страх, напевно, реалізувати розумову діяльність буде не просто. У „ руках” почуття контакту з оточенням. У ногах знаходяться почуття, що дають людині психологічну впевненість, якщо в ногах оселилися „ негативні” почуття, людина прагне „ заземлити”, позбутися їх.

День пятий - пятниця

«Твори добро з любовю»

  1. Психологічна гра «Паркан відвертості, побажань та пропозицій»

Мета: виявити проблеми учнів, пов’язані зі школою, надати можливість учням висловити свої побажання та пропозиції для покращення навчання в школі.

Протягом дня учні 5-11 класів, вчителі, батьки на імпровізованому паркані висловлюють свої побажання та пропозиції для покращення навчання в школі.

  1. Благодійна акція «Твори добро з любов'ю»

Мета: залучення учнів до вирішення проблем представників соціально-незахищених категорій населення через організацію та проведення соціально-значущої діяльності, сприяти розвитку емпатії , почуття милосердя та толерантності.

Благодійна акція «Твори добро з любов'ю» ( виставка – продаж сувенірів). Вилучені від продажу кошти направляються в дитячий будинок на потреби вихованців, чи в лікарню на придбання ліків для представників соціально-незахищених категорій.

  1. Виставка – конкурс малюнків «Що таке щастя»

Мета: сприяти розвитку творчого потенціалу дітей.

  1. Година психолога для батьків 1 – 4 класів

Збори – практикум «Вплив емоційного стану на здоров’я і навчання дитини»

Мета: ознайомити батьків із деякими причинами хвороб дітей, пов’язаних з емоційними станами і перевантаженням; формувати у батьків розуміння необхідності усунення у дитини негативних емоційних станів для успішної учбової діяльності.

Коментар: психолог готує презентацію результатів анкетування учнів та батьків, поради для батьків.

Анкета для батьків

  1. Чи емоційна ваша дитина?

  2. Чи уміє ваша дитина радіти?

  3. В яких випадках ваша дитина виявляє радість, захоплення?

  4. Чи вважаєте ви за необхідне для дитини підтримувати її стан радості, задоволення?

  5. Яким чином ви це робите?

  6. Чи виявляє ваша дитина негативні емоції?

  7. У яких випадках вона це робить?

  8. Як ви допомагаєте своїй дитині переборювати негативні емоції?

  9. Як часто негативні емоції вашої дитини пов’язані зі школою і учбовою діяльністю?

  10. Чи боїться ваша дитина говорити вам про свої учбові неуспіхи?

  11. Чи вважаєте ви проблему емоційного стану школяра значущою для обговорення в ході батьківських зборів?

Анкета для учнів

  1. Ти умієш радіти?

  2. Якщо у тебе є можливість порадіти, що може стати тому причиною?

  3. Ти можеш порадіти успіхам свого друга або просто чужої людини?

  4. Як часто ти сумуєш?

  5. Що може стати причиною смутку?

  6. Якщо тобі сумно, ти можеш абикому про це розказати?

  7. Тобі страшно, якщо ти отримуєш погану оцінку?

  8. Чого ти боїшся, якщо у тебе трапляються невдачі в школі?

  9. Тобі буває страшно на уроках?

  10. У яких випадках із тобою таке буває?

  11. Ти боїшся говорити своїм батькам, що ти отримав (ла) погану оцінку?

  12. Тебе карають за погані результати в школі?

Хід зборів

Ознайомлення з результатами анкетування

Бесіда.

Шановні батьки! Кожному з вас хочеться, щоб ваші діти виросли здоровими і щасливими, щоб вони уміли радіти сонцю і успішно прожитому дню, щоб вони були упевнені в своїх силах і уміли боротися із труднощами, стійко переносили удари долі, зберігали душевний спокій в непередбачуваних ситуаціях.

Медики б’ють тривогу: великий відсоток школярів страждає на захворювання, пов’язані з емоційним станом.

Отже, чим раніше ми звернемо на це увагу, тим швидше зможемо допомогти дітям впоратися із своїми емоціями і розвивати їх у потрібному напрямі.

Розберемо такий випадок. «Цілком незрозуміло,— скаржилася мама другокласниці Оленки, — росла вона здоровою дитиною, у неї навіть нежиті ніколи не було! Вередувала — вона у нас, чесно кажучи, капризна, — та ніколи не хворіла. А от пішла в школу і хворіє увесь час, ми половину першого класу пропустили. На канікулах були в селі, так вона за все літо жодного разу не чхнула. А зараз пішло навчання — і все спочатку!»

Маленька Оленка часто хворіє. Хворіє тяжко, з високою температурою. Хвороба кожного разу починається раптово. Уранці дівчинка прокидається із червоним горлом, із болями в животі, блювотою, з утрудненим диханням. Викликають лікаря, той призначає ліки, і вже до вечора дитина практично здорова. Дбайлива мама витримує її вдома ще три-чотири дні перш, ніж відправити до школи. Але що цікаво: Олена усякий раз захворює напередодні важливих шкільних подій: контрольної, самостійної роботи або того дня, коли її напевно повинні викликати до дошки.

Ці дивні збіги змусили маму звернутися до лікаря-імунолога. Обстеження не виявило суттєвого пониження опірності організму хворобам. Не було значущих змін і в аналізах крові і сечі. А захворювання продовжувалися. Подібні ситуації із більшою або меншою мірою вираженості можна спостерігати не так вже рідко. Багато дорослих знають, наприклад, про «хворобу», коли раптове сильне хвилювання супроводжується розладом кишечнику. Втім, варіантів багато. Тут і сильні головні болі, і блювота, і носові кровотечі, і багато інших явних ознак нездоров’я. Не потрібно думати, що дитина симулює. Блідість шкірних покривів, прискорення серцебиття, підвищення температури тіла — ознаки, які підробляти важко, якщо взагалі можливо. Проте в подібних випадках хвороба пов’язана з тривогою, страхами.

Захворювання, викликані стресовим станом, не така вже рідкість. Механізм виникнення хвороби далеко не завжди однаковий. Розберемо лише деякі з видів цього страждання. Дитина йде вперше в школу — це для неї свято. І спочатку їй здається що свято буде завжди. Однак вже через декілька тижнів необхідність відправлятися на заняття починає заважати їй більше поспати уранці. А замість того, щоб пограти з друзями, доводиться робити уроки та ще переписувати їх, якщо зробив щось недбало або неправильно. І раптом дитина захворює. Вона залишається вдома. Виклик лікаря і таблетки, які їй доводиться пити, не дуже сильно затьмарюють ситуацію. Температура швидко спадає, але ще декілька днів залишаєшся вдома, і можна вже не лежати в ліжку, тобі дозволяють дивитися телевізор або грати в комп’ютерні ігри. Всі домашні до тебе особливо уважні, піклуються про тебе, прагнуть пригостити чимось смачним. І головне — не заставляють робити уроки.

Гнучкий дитячий розум відразу уловлює різницю. Навіть коли дитина знову йде в школу, її декілька днів не викликають до дошки — вона ж хворіла. Так можливість виявитися хворим стає дуже привабливою. Щоб не відбувалося подібного, краще заздалегідь готувати дитину до учбового режиму. Поступово входити в діловий ритм і слідувати йому постійно, а не лише в дні навчання, — кращий спосіб попередити стреси, які можуть виникнути при зміні режиму. Якщо дитина захворює, постарайтеся, як тільки температура знизилася і самопочуття нормалізувалося, завантажити її (в міру, зрозуміло) роботою: нехай виконує домашні завдання, доганяє клас. Не забувайте хвалити її за те, що вона трудиться навіть під час хвороби. А коли вона знову піде в школу, попередьте вчителя що дитина готова до занять, не відстала.

Буває, що причиною зривів хвороби стають докори батьків і педагога. Погано написана контрольна — мама насварила, вчителька сказала, що потрібно бути уважнішим і зібраним. Але ж дитина і сама турбувалася, навіть плакала. І тут, звичайно, треба було не «добивати» її, а, навпаки, підтримати, сказати, що невдача зовсім не повинна стати правилом, що все у неї виходитиме, ви в ній не сумніваєтеся.

Словом, важлива установка на успішність. Особливо це стосується дітей із нестійкою психікою, схильних до плаксивості, нервозності. Та не переборщіть із співчуттям. Дитина повинна бути упевнена в своїх силах, а не виїжджати на співчутті. В будь-якому разі поява описаних ознак — підстава порадитися із психологом та з лікарем-психоневрологом. У порівняно легких, неускладнених випадках вам підкажуть, як краще збудувати відносини із дитиною. У важчих — допоможуть знайти відповідну терапію. Часто причиною раптових нездужань можуть стати недоліковані раніше або вчасно не розпізнані хвороби. Так, компенсоване підвищення внутрішньочерепного тиску в звичайних ситуаціях може і не супроводжуватися хворобливими виявами. У разі ж сильного хвилювання (а в школі дитина інколи дуже хвилюється) внутрішньочерепна гіпертензія може підсилюватися, і тоді виникають головні болі, може відкритися блювота, у тяжких випадках — підвищиться температура. Тому часті головні болі у дитини при стомленні, при хвилюванні, в інших стресових ситуаціях не повинні залишитися без уваги. Дитину обов’язково треба проконсультувати у лікаря-невролога і ретельно обстежувати.

Дитина у сім-вісім років — істота зі ще не з сформованою психікою. Її легко зломити, примусивши підкорятися волі дорослого, примусивши бути «як всі». Та чи цього ми хочемо для своєї дитини? Наше із вами завдання — допомогти їй стати вільною і сильною, а не виховувати раба, який ніколи не посміє мати власну думку, а вже тим більше її відстоювати!

Іще один типовий випадок. Шестирічна Іра відвідує школу із розширеною програмою навчання дуже нерегулярно. Два-три тижні занять, і вона стає сумною, у неї пропадає апетит, дівчинка часто говорить уві сні і здригається при щонайменшому шумі. Після школи, а інколи і в школі, їй хочеться полежати. Вона пропускає тренування з плавання, не ходить на уроки музики і додаткові заняття з англійської мови. Провівши тиждень вдома, Іра знову стає веселою, не скаржиться на здоров’я й із задоволенням ходить на всі заняття. А через два-три тижні знову занедужає. Світлі періоди стають все більш короткими. Дівчинка спокійна, інтелектуальний розвиток вищий за вікову норму, фізично не слабка.

Бажання батьків дати дівчинці хорошу всебічну освіту зрозуміле, та вони явно не врахували, що при такому навантаженні маленька дитина дуже швидко стомлюється. У такому стані швидко приготувати уроки, підготуватися до додаткових занять стає все більш важким, і часу на це потрібно все більше, а на відпочинок його зовсім не залишається. До того ж в Іри «синдром відмінниці», вона просто патологічно відповідальна: все, що вона робить, повинно бути зроблено тільки дуже добре. Цього ж вимагають від неї батьки, що постійно нагадують дівчинці: «Ти повинна бути краще за всіх!». От Іра й старається. Як наслідок — сильне перенапруження дівчинки призвело до нервового і фізичного зриву. Батькам у цій ситуації потрібно стримати амбіції, відмовитися (нехай на якийсь час, на рік-два) від занять, що вимагають занадто важких навантажень, дати дитині відпочити і знову піти в школу наступного року.

Підсумки зборів.

Ми розібрали лише декілька випадків «дивних», не відразу з’ясовних захворювань дітей в ситуаціях, пов’язаних зі школою. Кожна з подібних ситуацій потребує уважного аналізу, в якому необхідна участь лікаря психолога, педагога і обов’язково батьків. У більшості випадків все можна розумно пояснити і самій дитині. Так буде легше допомогти їй.

Поради батькам

Емоції в житті дитини

Позитивні емоції у житті дитини є фундаментом міцного здоров’я і щасливого майбутнього.

Поговоримо про емоції. Мені хотілося звернути увагу на ті емоції, що стимулюють розвиток неврозів, руйнують здоров’я дитини. Це емоції руйнування – гнів, злість, агресія й емоції страждання – біль, страх, образа. Спостерігаючи за дітьми доводиться констатувати,що емоції страждання їм ближче, ніж емоції радості і добра.

Гнів, злість, агресія – емоції руйнування.

Біль, страх, образа – емоції страждання.

Позитивні емоції з’являються в людини тоді, коли її люблять, розуміють, визнають, поважають, сприймають. А негативні – якщо незадоволені якісь потреби.

Поради батькам

Шановні батьки!

Запам’ятайте, будь – ласка, наступні правила і намагайтеся їх дотримуватися.

  • Безумовно сприймайте свою дитину.

  • Активно слухайте її переживання, думки.

  • Якнайчастіше бувайте з нею, читайте разом, грайтеся, пишіть один одному листи й записки.

  • Не втручайтеся в заняття, із якими вони чудово впораються й самі.

  • Допомагайте, коли просять.

  • Підтримуйте й визначайте будь – які її успіхи.

  • Розповідайте про свої проблеми, діліться своїми почуттями.

  • Вирішуйте конфлікти мирно.

  • Використовуйте у спілкуванні фрази, що викликають позитивні емоції.

  • Обнімайте і цілуйте один одного не менше чотирьох разів на день.

Як спілкуватися з дитиною

  • Спілкуватися на рівних. Рівень очей.

  • Попросити дитину вас чому-небудь навчити.

  • Запитувати поради.

  • Цікавитися планами дитини та їх враховувати.

  • Запитувати в дитини її річ і стукатись до неї в кімнату.

  • Просити допомоги в чому – небудь. Після цього не критикувати.

  • Давати посильні доручення з відомим успіхом.

  • Схвалення взагалі (у цілому).

  • Підтримка у важкій ситуації навести приклад з власного життя, (знайти три позитивних моменти, оптимістичний погляд на життя)

  • Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.

  • Зустрічати як кращого друга і проводжати.

  • Якщо ви неправі , просіть вибачення .

  • Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.

  • Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками ( негативний досвід – це теж досвід).

  • 100% -ва увага 15 хвилин щодня.

  • Концентруйте увагу не на помилці , а на тому , як вийти зі складної ситуації.

  • Тілесний контакт 2-3 рази на день мінімум.

Під час спілкування з дітьми не слід вживати

  • Я тисячу раз говорив тобі, що…

  • Скільки разів тобі повторювати…;

  • Про що ти тільки думаєш…;

  • Невже тобі важко запам’ятати, що…;

  • Ти стаєш…;Ти такий самий як... і т д.

Спілкуючись з дітьми, бажано вживати наступні висловлювання

  • Ти в мене найрозумніший…;

  • Як добре, що ти в мене є...;

  • Ти в мене молодець…;

  • Я тебе дуже люблю…;

  • Як ти добре це зробив, навчи мене…;

  • Спасибі тобі, я тобі дуже вдячна…;

  • Як би не ти, я ніколи із цим не впоралась (вся) і т.д

  1. Година психолога для батьків 5 – 8 класів

Збори – практикум «Як викликати інтерес у підлітка до навчання»

Мета: надати рекомендації щодо підвищення успішності у навчанні, розглянути чинники, які сприяють викликанню інтересів підлітків до навчання, ознайомити батьків з результатами анкетування та тестування учнів, обговорити проблемні моменти.

Хід зборів

Бесіда «Байдужість до навчання – проблема дитини чи дорослих»

Кожна дитина у будь-якому віці допитлива і розумна по-і поему. В юності ж розумова активність набуває дещо дуже характерних рис.

Одна з особливостей пізнавальної сфери підлітків — теоретичність їхньої розумової діяльності. У цьому віці виявляється живий інтерес вже не тільки до самих фактів, скільки до їх аналізу, обговоренню і розмірковуванню над ними. Підлітка часто цікавлять дуже абстрактні запитання: «Що таке випадковість? Що знаходиться поза Всесвітом?

Уже набагато менше уваги привертають наочний навчальний матеріал, самі по собі конкретні факти, повідомлені вчителем або навчальною книгою. Навіть демонстрація ефектних дослідів не справляє на підлітків такого враження, яке вона справляє на трохи молодших учнів.

У цьому віці цікаво узагальнювати факти, шукати теорії, що пояснюють той чи інший фізичний або хімічний ефект. Хочеться слухати про це, сперечатись, розмірковувати.

Психологи досліджували розвиток допитливості у школярів. Вони дійшли висновку, що існує доволі поширене явище: байдужість школярів до навчальних дисциплін. Байдужість одне з уособлень того сумного явища, назва якому формалізм знання. Учень втрачає сенс найважливіших понять матеріалу, який вивчає, і навіть не намагається подолати перепону. Він слухає пояснення вчителя, читає підручник, художні твори, рекомендовані програмою, але не вникає, та й не намагається вникнути у незрозуміле.

Ліниві і недопитливі... а хто винен у цьому? Учні? Або всі ми: родина, школа? Будьмо відверті: і все добре, і все погане, що є в дітях, — результат впливу дорослих. Будь-який недолік у роботі школярів — так чи інакше є відображенням наших промахів.

Основна книга, з якою працює школяр усі роки навчання, — підручник. Як же складаються відносини між школярем і підручником? Матеріал книги може бути далеким від інтересів учня. Підручник може бути нецікавим і тому, що для одних школярів він занадто складний, а для інших — занадто простий. До того ж підлітки часто не озброєні навичками самостійно працювати з книгою, а механічне заучування викликає у них лише втому та нудьгу. Окрім цих особистих причин відчуження дитини від підручника, є одна спільна: позиція школяра по відношенню до навчання. Дійсно, яку задачу ставимо ми, дорослі, перед школярем, коли він береться до навчання? Дуже просту: вивчи та дай відповідь. Вивчи, тобто запам'ятай і перекажи. А переказати треба, за думкою деяких дорослих, якомога ближче до тексту. Чим ближче — тим краще. А між тим саме дослівний переказ зазвичай свідчить про нерозуміння тексту і про те, що дитина не ставила перед собою завдання зрозуміти інформацію, яку вивчила.

Помилкова формула «вивчи — дай відповідь»

У чому ж полягають слабкі сторони задач «вивчи і дай відповідь»? Перш за все, в тому, що учень стає пасивним виконувачем, а не активним творцем своїх знань. Пасивний розумовий труд набагато менш ефективний, ніж активний, творчий. До того ж він менш привабливий, більш важкий і зовсім не викликає позитивних емоцій.

Саме тому знання, здобуті у такий спосіб, і залишаються формальними, не вбудовуються в духовний світ зростаючої людини, не стають джерелом розумового і морального розвитку.

Як викликати у підлітка зацікавленість до навчання

У юнацькому віці яскраво виявляються індивідуальні відмінності в інтересах та схильностях. Помітно виділяються дві групи юнаків та дівчат. Якщо одні не відчувають особливої схильності до окремих предметів і навчаються по всіх дисциплінах приблизно однаково, то в інших чітко визначені інтереси, про них вже відомо і вчителям, і однокласникам, що ці учні сумлінно навчаються і люблять одні предмети і зовсім байдужі до інших.

Що викликає зацікавленість до тих чи інших предметів? Причин багато, але найбільш поширені наступні:

  • цікаве викладання предмета;

  • інтерес до самої науки;

  • престижність даної сфери знань;

  • практична значимість предмета, пов'язана з життєвими планами;

  • успіхи в навчанні з цього предмета;

  • захопливість самого процесу отримання знань, що вимагає розумової і практичної активності.

Відкинувши пасивний метод навчання, батьки мають викликати у дитини прагнення самостійно здобувати знання. Не запам'ятовувати, а перед усім аналізувати, осмислювати, розуміти матеріал, виявляти особисту розумову активність у засвоєнні навчального матеріалу — ось до чого слід привчати підлітків. Тоді і запам'ятовування стане більш легким і ґрунтовним. Треба навчити дитину не запам'ятовувати все підряд, а вилучати головне, встановлювати в тексті смислові зв'язки і відношення, співвідносити нові знання з тими, що були засвоєні раніше, при цьому контролювати себе, самостійно ставити запитання до тексту, і ще багато чого іншого.

Треба навчити підлітка зупиняти увагу на тому, чого він не знає або не розуміє. Іноді школярі не розуміють не лише окремих слів або висловлювань: вони, читаючи підручник, зустрічають і незрозумілі думки. Чи звертають вони увагу на ці думки? Чи намагаються їх «розшифрувати»? Чи завжди встановлюють для себе такий факт: в тексті є незрозуміла думка?

Часто дорослі не переймаються проблемою нерозуміння їхніми дітьми нового матеріалу. Ми не лише не виховуємо в дітях прагнення знайти відповідь, подолати бар'єр цього нерозуміння, але іноді навіть перешкоджаємо. Зазвичай і в родинах, і в школі складається неправильне ставлення до того, що учень не розуміє чогось: це вважається йому за провину, може викликати докір, осудження або навіть глузування.

Як слід чинити у цьому випадку? Ставлення дорослих до підлітка має бути доброзичливим, уважним, заохочувальним. Бо інакше дитина, зіткнувшись з глухою стіною байдужості, втратить бажання пізнати цей світ, відкрити для себе його таємниці. Батьки мають дати зрозуміти школяреві, що дійти суті незрозумілого — важлива і необхідна справа. Це розуміння — перша сходинка активної обробки нових знань. Подивитись у вічі своєму незнанню або нерозумінню — це перший поштовх до того, щоб забажати дізнатись і зрозуміти. Саме дізнатись і зрозуміти,'а не просто вивчити.

Навчаємо підлітка навчатись

Що таке навчати навчатися самостійно? Це, по суті, постаратись допомогти дитині знайти власний, індивідуальний стиль роботи, що дозволив би якомога повніше розкрити юну особистість. Підлітків слід навчати тому, як опанувати новий матеріал підручника, законспектувати статтю, записати лекцію, їм треба дати навички самостійного пошуку потрібної інформації, пояснити, як користуватись довідковими матеріалами, каталогами та ін.

Якість роботи залежить і від уміння правильно організовувати її. Отже, будемо навчати дітей планувати свої справи, вибирати найбільш підходящих для занять режим дня, цінувати час, розумно розподіляти його.

Мета навчання, у тому числі і домашнього, не просто оволодіння знаннями, але й розвиток самостійності мислення, виховання здібностей, формування багатого духовного світу, морально здорової особистості.

Батькам пропонується заповнити анкету.

Анкета для батьків «Вплив родинної атмосфери на успішність дитини».

  1. Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на весь день? (Оберіть потрібний варіант відповіді.)

  • Так.

  • Ні.

  1. Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертається зі школи?

  • Які оцінки ти сьогодні отримав?

  • Що було цікавого в школі?

  • Чи не накоїв ти сьогодні що-небудь?

  1. Що ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та невдачі дитини у школі?

  • Знаю багато, бо багато читав про це.

  • Я мало читав про це.

  • Нічого не знаю.

  1. Чи знаєте Ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини?

  • Так, знаю.

  • Знаю, проте хотілося б дізнатись більше.

  • Не знаю нічого.

  1. Чи потрібна Вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допомоги?

  • Так, необхідна.

  • Ні.

  1. Чи вважаєте Ви, що підвищені й агресивні інтонації є невід'ємною частиною виховного процесу в родині?

  • Так, це єдиний спосіб впливу на дитину.

  • Так, але я обминаю цього.

  • Ні, це неприпустимо.

Після анкетування проводиться обговорення його результатів.

Батькам пропонується ознайомитись і обговорити результати анкетування і тестування учнів.

Батькам пропонується ознайомитися з методичними рекомендаціями для підлітків щодо підвищення успішності у навчанні, підтверджуючи ці рекомендації конкретними прикладами і, якщо потрібно, доповнити їх.

Пам'ятка «Правила домашньої роботи»

  • Побачити в тексті головне (виділити головну думку, правило, закон).

  • Діалог з автором (у процесі читання учень начебто веде розмову з автором, перевіряє, чи співпадають його припущення з матеріалом підручника).

  • Навчитись ставити запитання (в процесі читання у свідомості учня мають виникати запитання до текст).

  • Складання плану (накидати пункти плану; пункт плану — це стисле, в одне речення, формулювання основного змісту частини тексту).

  • Суто запам'ятовування, самоконтроль (самоконтроль — необхідна умова і розуміння, і запам'ятовування).

Пам'ятка «Організуй самого себе»

  • Точно визнач мету своєї діяльності.

  • Зосередь свої зусилля на головному. ,

  • Вигадай собі стимули.

  • Навчись говорити «ні».

  • Використовуй час повністю.

  • Берися до справи одразу ж.

  • Слідкуй за тим, на що використовуєш вільний час.

  • Старайся урізноманітнити заняття.

  • Виховуй у собі повагу до власного часу.

  • Навчись слухати.

  • Набудь звички занотовувати важливу інформацію.

  • Даєш слово — тримай; даєш зобов'язання — виконуй.

Підсумки зборів.

Причини низької зацікавленості підлітків до навчання, головною мірою, пов'язані із тим, що способи викладання і способи засвоєння матеріалу відстають від зростаючих інтелектуальних потреб і можливостей учнів. Не люблять вони механічного заучування. А у повсякденній навчальній діяльності зберігаються два основні способи роботи: пояснення вчителя і самостійні заняття з підручником. Звідси й набридлива одноманітність. Не відчуваючи задоволення, радості від навчання, не вміючи самостійно, вільно користуватись різними засобами навчальної роботи, багато хто зі школярів починає обтяжуватись навчанням.

Ось чому так важливо підлітку навчатися самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти, обирати потрібні відомості, добре запам'ятовувати їх, пов'язувати з іншими, бути на рівні сучасних досягнень науки. Тільки так може з'явитися справжній інтерес до пізнання, тільки у цьому випадку він буде стійким, таким, що спонукає діяти. І якщо ми, батьки, нині допоможемо юній людині розвинути потребу в знаннях, уміння набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи.

  1. Підбиття підсумків

Мета: узагальнити результати проведеної роботи, створити презентацію, визначити учнів та вчителів для нагородження.

  1. Закриття тижня психології

Мета: ознайомити учнів, вчителів та батьків з результатами проведеної роботи протягом тижня психології, нагородити переможців конкурсів та учнів, які допомагали в організації проведення тижня психології, нагородити вчителів (на основі соцопитування «Найкращі вчителі року») та оголосити про закриття тижня психології.

На загальношкільній лінійці підводиться підсумок про проведений тиждень психології (з використанням мультимедійної презентації), нагороджуються учні та вчителі, оголошується закриття тижня психології.

Інформація для вісника «Шкільний психолог»

Типи темпераменту

Меланхолік

  • Сором’язливий

  • Розгублюється в нових обставинах

  • Важко знайомиться

  • Замкнений, розкутий тільки з близькими

  • Не боїться самотності

  • Швидко стомлюється

  • Говорить тихо

  • Вміє дружити

  • Не вірить у свої сили

  • Пригнічений і розгублений при невдачах

  • Дуже вимогливий до себе та інших

  • Тактовний, чуйний

  • Вразливий до сльозливості

  • Пасивний, несміливий, покірливий

Флегматик

  • Спокійний

  • Послідовний

  • Обережний, розсудливий

  • Вміє чекати

  • Мовчазний

  • Розмовляє спокійно, не жестикулюючи

  • Стриманий, терплячий

  • Доводить справу до кінця

  • Не витрачає сили марно

  • Прихильник порядку в житті та роботі

  • Майже не реагує на похвалу чи осуд

  • Незлобливий

  • Постійний у стосунках та інтересах

  • Повільно включається у роботу

  • Рівний у стосунках з людьми

  • Любить акуратність і порядок

  • Важко пристосовується до нових умов

Холерик

  • Метушливий, непосидючий

  • Нестриманий, запальний

  • Різкий, прямолінійний з людьми

  • Ініціативний

  • Упертий

  • Працює ривками

  • Схильний до ризику

  • Незлопам’ятний

  • Має виразну міміку

  • Говорить швидко, пристрасно

  • Неврівноважений

  • Може бути агресивним

  • Нетерпимий до чужих недоліків

  • Швидко діє, негайно приймає рішення

  • Властиві різкі, поривчасті рухи

  • Непослідовний у досягненні мети

  • Схильний до різких змін настрою

  • Нетерплячий

Сангвінік

  • Веселий, життєрадісний, товариський

  • Здебільшого не доводить до кінця розпочату справу

  • Схильний переоцінювати себе

  • Нестійкий в інтересах та уподобаннях

  • Добре володіє собою

  • Легко переживає неприємності

  • Легко пристосовується до нових обставин

  • Швидко занедбує справу, яка перестає його цікавити

  • Енергійний, діловий, здатний повести за собою

  • Охоче береться до нової справи, легко змінює заняття

  • Уникає одноманітної роботи

  • Товариський, чуйний, розкутий із незнайомими людьми

  • Витривалий і працездатний

  • Часом незібраний, проявляє поспішність у рішеннях

  • Схильний відволікатися

  • Говорить швидко, голосно, виразно

Розміри особистої просторової території людини

1. Інтимна зона (від 15 до 46 см). Із всіх зон – ця найголовніша, тому що саме її людина охороняє так, ніби це її власність. Дозволяється проникнути в цю зону лише тим особам, хто знаходиться в тісному емоційному контакті з нею. Це діти, батьки, подружжя, кохані, близькі друзі і рідні. У цій зоні є ще одна, в яку можна проникнути лише при фізичному контакті. Це – надінтимна зона (до 15 см).

2. Особиста зона (від 46 см до 1,2 м) – це віддаль, яка звично розділяє людей, коли вони знаходяться на офіційних прийомах, вечорах та дружніх зустрічах.

3. Соціальна зона (від 1,2 м до 3,6 м). На такій віддалі люди тримаються від сторонніх людей, наприклад, нового працівника на роботі, від людей, яких знаємо погано.

4. Громадська зона (більше 3,6 м). Коли викладач звертається до великої групи людей, то зручніше стояти саме на такій віддалі від аудиторії.

Якщо ви хочете, щоб люди почували себе у
вашому товаристві затишно, дотримуйтесь золотого правила: «Тримай дистанцію».

Поради психолога батькам першокласників

  • Уранці будіть дитину спокійно, з усмішкою і лагідним словом.

  • Не нагадуйте про вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

  • Не підганяйте її: розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили – провини дитини в цьому немає.

  • Не відпускайте дитину до школи без сніданку: там вона багато працює, витрачає сили, потребує поповнення енергії. Коли щось не виходить,
    порадьтеся з учителем, із психологом.

  • Відправляючи дитину в школу, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: «Дивися, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!» тощо. У дитини попереду важка праця.

  • Зустрічайте дитину спокійно, не ставте їй тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам буває нелегко після важкого робочого дня).

  • Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

  • Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не наполягайте, щоб вона пояснювала свій стан, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

  • Зауваження вчителя вислуховуйте без дитини.

  • Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

  • При спілкуванні з дитиною не вживайте висловлювання: «Якщо будеш добре вчитися, то …». Часом умови ставляться важкі – й тоді ви потрапите у незручне становище.

  • Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими мають бути справи дитини, її біль і радощі.

  • У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

  • Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини. Коли щось турбує її – головний біль, поганий настрій – найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

  • Пам’ятайте, що діти люблять слухати казки, особливо перед сном, або пісні, лагідні слова. Не лінуйтеся подарувати це дітям. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

  • Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий трудовий день – і дитина має бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.

  • Чекати благородних порухів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати їх.

Шляхи послаблення стресу

  • З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть, про те,що вас турбує, близькій людині.

  • Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані.

  • Усміхайтеся, навіть як вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

  • Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Напишіть «обурливого листа» і з усією люттю, на яку ви здатні, розірвіть його на шматочки.

  • Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу.

  • Є багато систем аутотренінгу. Ми можемо засвоїти кілька формул самозаспокоєння.

  • Відкинь цю думку

  • Усе буде добре

  • Проблема вирішиться

  • Не варто хвилюватися

  • Я абсолютно спокійна.

  • Думки розважливі, спокійно обмірковую свої подальші дії.

  • Фізична активність. Прогулянка, танці, теніс, плавання, вправи з аеробіки послаблюють стрес.

  • Гумор. Намагайтесь подивитися на ситуацію з іншого боку, покепкуйте з неї.

  • Література. Поезія та художні твори, журнальні статті - ефективний засіб розрядки негативних емоцій. Перегляд улюблених фільмів.

  • Релаксація. Найефективнішими методами релаксації є медитація, прогресивна м’язова релаксація, глибоке дихання, аутогенне тренування

  • Універсальним заспокійливим засобом є відпочинок біля води, що рухається (річки,водоспаду, акваріума) або у вогню (багаття, свічка).

  • Побийте подушку або постіль – це чудовий спосіб розрядити свої емоції без глядачів і надзвичайно заспокійливий засіб.

  • Музика теж заспокоює. Якщо ви увімкнете свою улюблену мелодію, стрес відступить.

  • Відпочинок. Сон. На деякий час корисно припинити будь-яку діяльність.

Побудова взаємостосунків у здоровій сімї можливо при умові, коли всі:

  • слухають один одного, мають власні відчуття і думки;

  • обмінюються своїми думками і приходять до згоди; питають один одного, перш ніж ухвалювати рішення;

  • без страху погоджуються один з одним;

  • пристосовуються один до одного;

  • починають, продовжують і завершують обговорення плану і лише потім дають йому хід;

  • діляться своїм болем, інтересами, жалем, образами, ніжністю, різноманітними потребами і бажаннями;

  • уміють приймати “так” з вдячністю, а “ні” – легко і без образи;

  • переходять від одних переживань до інших без “гальмування” ;

  • відмовляються від того, що нездійсненно;

  • сміються над собою;

  • впливають один на одного, підтримують інтереси і проекти один одного;

  • пишаються досягненнями один одного або співчувають невдачам;

  • поважають суверенітет один одного і в той же час приходять на допомогу, якщо хтось відчуває біль;

  • пам’ятають про проблеми іншого, коли вони набирають серйозних обертів;

  • терпимо ставляться до химерних або новаторських ідей один одного і мріють разом.

Десять “золотих” правил для батьків

  1. Не марнуйте часу дитини.

У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

  1. Формуйте самоповагу.

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сімї. Висока самооцінка додає сміливості. Впевненості вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.

  1. Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

  1. Пильнуйте, щоб дитина не стала “телеманом”.

Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. “Телемани” швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлена осмислення, не завжди корисна.

  1. Виховуйте відповідальність, порядність.

Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, але й закріплювати гарні вчинки, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

  1. Навчіть дитину шанувати сімю.

Добрі стосунки, любов і повага в сімї виховують краще за будь – які лекції.

  1. Подбайте про гарне оточення.

Якщо живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.

  1. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

  1. Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

  1. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтеся з дітьми.

Умови для розвитку самостійності дитини

  • Сприймання дитини такою, якою вона є

Батьки, дорослі члени сімї та інші авторитетні особи повинні від самого народження уважно ставитися до природних рис характеру і здібностей дитини і не намагатися підлаштовувати її під свій ідеал.

Не варто вишукувати у своїй дитині вади й викорінювати їх. Ефективніше розвивати природні здібності й позитивні риси характеру дитини.

  • Довіра й заохочування дитини на різних етапах її розвитку

Якщо ви не довіряєте дитині та постійно намагаєтеся вказувати, що і як треба робити, можливо, вона буде чудово виконувати всі свої обов’язки, але відчуття відповідальності та самостійності в ній так і не сформується. Воно виробляється лише там, де у людини є можливість вибору і він/вона самостійно приймає рішення.

  • Повага з боку дорослих до дитини як до особистості

Для формування самостійності важливо, щоб потреби та бажання дитини дорослі сприймали уважно та серйозно. Це створює сприятливу атмосферу для її розвитку.

Неприпустимо, щоб у спілкуванні з дитиною дорослі вживали сарказм, іронічні зауваження, висміювання. Якщо ви робите зауваження, воно має бути направлене на її дії, а не на дитину особисто.

  • Повага батьків до своїх власних інтересів

Батько й мати, виявляючи турботу про дітей, мають служити для них прикладом дбайливого ставлення особисто до себе. Діти повинні постійно відчувати, що в батьків є особисті потреби. Батьки мають певні права: право побути на самоті, право на поважне ставлення до себе, право на розумну тишу та спокій, право на особистий час і особисті стосунки тощо.

Які дії дорослих заважають розвитку самостійності дитини?

  • Надмірна опіка

Якщо дитину на кожному кроці безперервно контролювати, охороняти, вона почувається зовсім безпорадною та незграбною. Поступово в дитини зникає інтерес до будь – якої діяльності, яка знаходиться під невтомним контролем батьків, дідусів, бабусь та інших дорослих. З іншого боку, батьки повинні пам’ятати про фізичну безпеку дитини і не залишати її без догляду в небезпечному середовищі.

  • Нехтування реальними почуттями й потребами дитини

У багатьох сім’ях існують негласні правила, згідно з якими дітям заборонено відкрито проявляти свої почуття, особливо негативні, обговорювати проблеми, що виникають, мати свою особисту думку. У таких сім’ях не заведено, щоб діти заперечували дорослим, мали свої уявлення, відстоювали свої права й інтереси. Коли син або донька наївно говорять правду, їх за це карають, критикують і принижують. Діти привчаються самі нехтувати своїми потребами й не розвивають як особистості, їм завжди здаватиметься, що їхній добробут залежить від інших, що інші люди керують їхнім життям, примушують до певних учинків.

  • Критичне ставлення до дитини й результатів її діяльності

Підростаючи, ваша дитина постійно вчиться, засвоює нові знання й навички. Але якщо ви безперервно критикуєте кожен крок своєї дитини, вам не варто чекати від неї успіхів і відповідального ставлення до будь – якої справи. Пам’ятайте, що дитина, як правило, наділяє дорослих авторитетом і досвідом, навіть якщо вголос вона говорить протилежне. Таким чином, ваша батьківська установка впливає на дитину значно більше, ніж її ставлення до вас. Тільки за умов, коли ви внутрішньо сприймаєте свою дитину як приємну, здібну, відповідальну, чесну людину, незалежно від складнощів і конфліктів, що виникають між нею і вами, вона виросте самостійною людиною, здатною приймати правильні рішення щодо себе.

Чого не можна робити, спілкуючись з підлітком

  • Застосовувати насилля, крики і глузування.

  • Застосовувати епітети, які б принижували його гідність.

  • Ображатись і демонстративно не розмовляти з підлітком цілими днями.

  • Ігнорувати його думки щодо власного здоровя, планів на майбутнє, дозвілля, кишенькових грошей.

Памятайте.

  • Більше семи фраз поспіль – це вже лекція.

  • Спілкуючись з підлітком, пам’ятайте: ваша розмова має бути діалогом.

  • Наберіться терпіння, не перебивайте, не тягніть із нього слова, не закінчуйте за нього речення.

  • Спілкування із підлітком нагадує підтримання спортивної форми: воно потребує постійної практики.

  • Спілкуючись із підлітком, поверніться до нього обличчям, дивіться в очі; якщо це з якихось причин неможливо, ввічливо вибачтесь, як перед дорослим.

  • Будьте впевнені, він запам’ятає таку манеру і поважатиме своїх співбесідників.

  • Ви роздратовані... Охолоньте, перш ніж розпочнете розмову.

  • Пам’ятайте, розмови віч – на – віч підвищують ваші шанси почути дуже цікаві одкровення.

  • Ставте тільки обдумані запитання.

  • Майте на увазі, що запитання, яке починається зі слів “А чому ти...”, як правило, викликає бажання захищатися, особливо у підлітка.

  • Обов’язково розказуйте підлітку про себе, про свої справи, проблеми.

  • Поцікавтеся його думкою щодо них.

  • Увечері згадайте що – небудь, що мало відбутися сьогодні в житті підлітка- контрольна, неприємна зустріч і запитайте, як вони пройшли.

  • Не заважайте підлітку відчувати те, що він відчуває.

  • Навіть якщо вам незрозуміло, чому він такий засмучений, не намагайтеся заспокоїти його.

  • Згадайте себе у його віці й реакцію на слова батька: “Який дріб’язок! Хіба це привід для плачу?” Кожна людина має право на емоції: і ви, і ваша дитина безперечно також.

  • Закрийте газету, вимкніть телевізор, телефон. Відкладіть усі свої справи і думки “на потім” і зосередьтеся на підлітку, коли він із вами розмовляє.

  • Намагайтеся під час серйозних розмов із підлітком не виправляти його вимову, граматику і лексику.

  • Дійдіть до суті того, про що він веде розмову.

  • Демонструйте йому ваше розуміння, співпереживання, готовність прийти на допомогу.

  • Якщо до вас звертаються “ Мамо (тату), знаєш що?”, сядьте зручніше і запитайте: “Що?”

Це повинні знати батьки.

  • Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

  • Якщо дитина живе в терпеливості, вона вчиться розуміти інших.

  • Якщо дитину постійно висміюють, вона стає замкнутою.

  • Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

  • Якщо дитина живе у ворожому середовищі, вона вчиться агресивності.

  • Якщо дитину підбадьорити, вона вчиться вірити в себе.

  • Якщо дитина живе в чесності, вона вчиться бути справедливою.

  • Якщо дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.

  • Якщо дитину підтримують, заохочують, вона вчиться вірити в людей, цінити себе та інших.

Особливості дитячого світу порівняно зі світом дорослих.

  • Відсутність сформованих поглядів.

  • Швидкість перевтілення.

  • Емоційність.

  • Висока мінливість.

  • Не обтяженість побутовими турботами.

  • Відкритість.

  • Імпульсивність.

  • Злиття із зовнішнім світом.

  • Життя реальними подіями.

  • Повнота світовідчуття.

Правила культурної поведінки

  • Вставай уранці завжди об одній і тій самій годині.

  • Обов’язково виконуй ранкову гімнастику.

  • Старанно вмивайся, обов’язково почисти зуби, акуратно зачешися.

  • Мий руки перед їжею, після користування туалетом, прогулянки, догляду за тваринами.

  • За столом завжди сиди рівно, не клади лікті на стіл.

  • Правильно користуйся вилкою та ножем.

  • Їж не кваплячись, тихо, із затуленим ротом, старанно пережовуй страву.

  • Не криши хліба, відламуй по шматочку.

  • Кісточки від фруктів з компоту за допомогою чайної ложечки обережно складай на блюдечко.

  • Закінчивши їсти, клади ложку, виделку в тарілку, а не на скатертину.

  • Не бігай із бутербродом чи шматком їжі – поїж за столом.

  • Користуйся носовичком, чхаючи і кашляючи, відвернись від співрозмовника, прикриваючись хустиною.

  • Сам почисти своє взуття: акуратно вішай або укладай одяг.

  • Увечері, перш ніж лягати спати, доведи до ладу свій одяг і взуття.

  • Лягай спати завжди о тій самій годині, спи в добре провітреній кімнаті.

Правила культури спілкування

  • Щодня користуйся формулами чемності: “Доброго ранку”, “Здрастуйте”, “До побачення”, “Будь ласка”, “Будьте такі ласкаві”, “Вибачте”, “Дякую”, “Дозвольте увійти”. Будь привітний і ввічливий з усіма дорослими. Не перебивай дорослих, не втручайся в їхню розмову. На вулиці, вдома, у транспорті та громадських місцях говори спокійно, не голосно: поводься стримано; не вимагай до себе особливої уваги. Не їж у театрі під час вистави, під час демонстрації фільму.

  • Уважно слухай старших, поводься при цьому спокійно, дивися в обличчя співрозмовникові.

  • Умій вислухати товариша, не перебиваючи.

  • З повагою стався до праці й відпочинку старших, не заважай дорослим, не галасуй, не вередуй.

  • У транспорті поступайся місцем дорослим і малюкам.

  • Подай стілець або поступися місцем дорослим.

  • Підніми і ввічливо подай предмет, який упав (олівець, ручку).

  • Хлопчикам: у транспорт, у помешкання пропускай спершу дівчаток.

  • Хлопчикам: допоможи малюкові чи дівчинці одягти пальто, застібнутися, пов’язати шарф.

  • Ділися з товаришами іграшками, книжками, грайся дружно.

  • Намагайся поступатися товаришеві в суперечці, у грі, допомагай йому домовитися з іншими.

Правила культури діяльності

  • Не сиди без діла.

  • Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

  • Доводьте розпочату справу до кінця.

  • Виконуй роботу тільки добре.

  • Роби все, що вмієш, не вимагаючи допомоги дорослих.

  • Скрізь і завжди дбайливо стався до речей.

  • Дотримуйся чистоти й порядку за своїм робочим столом.

  • Люби природу, дбай про тварин.

  • Книжку читай за столом, не згинаючи сторінки, бери книжку чистими руками.

  • Якщо чогось не зрозумів, перепитай старших чи товаришів.

  • Будь наполегливим у досягненні мети.

Загальні правила моральності

  • Радій успіхові товариша.

  • Будь правдивим, мужньо визнавай свою провину, не перекладай їх на інших.

  • Кажи завжди тільки правду.

  • Дорожи довірою батьків і товаришів.

  • Не хвалися навіть найгарнішим вчинком – добра справа промовляє сама за себе.

  • Дав слово – тримай його, дав обіцянку – виконуй.

  • Справжній друг пізнається не лише в радості, а й у біді – він завжди допоможе, втішить, стримає від лихого вчинку.

  • Нікого не ображай ні словом, ні вчинком; дбай про молодших, допомагай їм, борони тих, хто слабший за тебе.

Правила ефективного запамятовування

  • Заучуй з бажанням знати і пам’ятати.

  • Став мету запам’ятати надовго.

  • Користуйся смисловими опорами, смисловими групуваннями – хто добре обґрунтовує, той добре запам’ятовує.

  • Починай повторювати до того, як тема почала забуватися.

  • Заучуй і повторюй невеликими частинами.

  • Краще вчити по 1 годині 7 днів, ніж 7 годин поспіль в 1 день.

  • Після математики вчи історію, після фізики – літературу, пам’ять любить контраст.

  • Коли вчиш – записуй, малюй схеми, графіки, зображуй карикатури, порівнюй із тим, що знав раніше – дій !

  • Не вчи віршів стовпчиками. Короткі заучуй одразу, довгі – розбивай на частини.

  • Коли закриваєш книжку, чимшвидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити зміст. Якщо щось забув, не підглядай, а спробуй пригадати.

  • Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно у п’ятницю, не чекай, коли буде четвер: вивчи одразу, а напередодні тільки повтори.

Пам’ятка

Як поводитися впевнено та гідно”

  • Відверто вживай слова “так” і “ні”.

  • Не вибачайся, якщо ти невинний.

  • Не виправдовуйся, краще поясни іншим причини своєї поведінки, якщо хочеш, щоб тебе зрозуміли.

  • Не нападай на співрозмовника, не залякуй, не показуй, що сумніваєшся в істинності його характеру, думок, почуттів.

  • Використовуй “Я” – повідомлення, а не “Ти” – повідомлення.

  • Захищайся, коли тебе атакують, не дозволяй принижувати власну гідність, ранити твої почуття. Використовуй фрази на зразок: “Мені не подобається манера, у якій ти говориш зі мною”, “Я не хочу, щоб мене так трактували”.

  • Намагайся не обманювати – ти маєш право бути собою, не соромся, навіть коли робиш помилки, адже не помиляється лише той, хто нічого не робить.

  • Говори просто і прямо про те, що тобі потрібно.

  • Якщо ти чогось не розумієш, відверто запитай про це.

  • Якщо не хочеш про щось говорити, повідом про це інших.

  • Реалізовуй свої плани, не кривдячи інших, адже вони мають таке саме право на впевнену та гідну поведінку, як і ти.

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

  • Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

  • Розпочинаючи роботу, завчасно організовуйте своє робоче місце.

  • Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб – попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

  • Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми).

  • Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі та заважають хвилювання, тривога у зв’язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. Після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати “про себе”.

  • Чергуйте читання з переказуванням, розв’язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується. Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

  • Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якийсь час “відключилися”, змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його дуже легко: весь попередній текст під час повторного читання сприйматиметься як незнайомий. Обов’язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

  • Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення та температуру.

Як готувати домашні завдання

Як продуктивніше готувати домашнє завдання

  • Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на питання.

  • Став питання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згоден.

  • Точно і як можна докладніше записуй, що задано по кожному
    предмету.

  • Навчися користуватися словниками і довідниками. З’ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти та пояснення, правила, формули в довідниках.

  • Навчися за  допомогою комп’ютера знаходити потрібну інформацію, виробляти потрібні розрахунки за допомогою електронних таблиць і т.п.

  • Якщо те, що проходили на уроці, здалося тобі важким, повтори матеріал у той же день, навіть якщо наступний урок буде через кілька днів.

  • Приступаючи до виконання кожного завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.

  • У разі необхідності звертайся по допомогу до дорослих або до однокласників.

  • Приступаючи до виконання уроків, розкрій щоденник, подивися, чи всі завдання записані.

  • Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і прикинь, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

  • Прибери зі столу все зайве – те, що може відволікати. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, всі прибери і приготуй те, що потрібно для виконання наступного, і т.п.

  • Між уроками роби перерви.

  • Спочатку постарайся зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.

  • Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила, на які воно спрямоване.

  • При читанні параграфа підручника задавай собі питання: про що або про кого йдеться у цьому тексті, що про це йдеться.

  • Шукай зв’язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвідносить нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв’язки, а головні зв’язки за змістом.

  • Якщо матеріал, який треба вивчити, дуже великий або важкий, розбий його на окремі частини і опрацьовуємо кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.

  • Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, оскільки це вимагає великої кількості часу. Готуйся до них заздалегідь, протягом декількох днів, розподіляючи навантаження рівномірно.

  • При підготовці усних уроків використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти і запам’ятати матеріал. До них необхідно звертатися і при відповідях на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.

  • Спробуй використати при підготовці усних завдань метод «5 П», розроблений американськими психологами. За даними психологів США, такий метод дозволяє зосередити увагу на найважливішому в тексті і сприяє кращому його запам’ятовуванню.

  • Складай план усної відповіді.

  • Перевіряй себе. У тебе все вийде!

Пам’ятай: ми найкраще запам’ятовуємо

  • Те, чим постійно користуємося;

  • Те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);

  • Те, що нам потрібно;

  • Те, що ми можемо пов’язати з іншими нашими знаннями й уміннями;

  • Те, що пов’язане з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).

Метод ключових слів

  • Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці.

  • Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми відразу згадуємо весь абзац.

  • Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова.

  • Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання.

  • До кожного ключового слова постав питання, яке дозволить зрозуміти, як воно пов’язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і постарайся зрозуміти цей взаємозв’язок.

  • З’єднай два сусідніх ключових слова за допомогою питань.

  • Після з’єднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утворюється ланцюжок. Запиши цей ланцюжок і постарайся його вивчити.

  • Перекажи текст, спираючись на цей ланцюжок.

Метод «5 П»

1 П – Переглянь текст (побіжно)

2 П – Придумай до нього питання

3 П – Познач олівцем найважливіші місця

4 П – Перекажи текст

5 П – Переглянь текст повторно

Список використаних джерел:

  1. Бабич О. В. План проведення тижня психології. //Шкільному психологу. – 2011. - № 11 (35). – с. 35-38

  2. Баришполь С.В. Посібник практичного психолога. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 267 с.

  3. Бондаренко Н. Тиждень Соціально – психологічної служби в школі. //Психолог. – 2008. - № 44 (332). – с. 9-19

  4. Класному керівнику: створення й розвиток колективу класу / уклад. А.Г.Дербеньова, А.В.Кунцевська. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 191 с.

  5. Психокорекційний комплекс з проблеми «Профілактика емоційного вигорання у педагогічних працівників». – 2012. – 180 с.

  6. Психокорекційний комплекс з проблем «Професійна спрямованість учнівської молоді». – 2010. – 146 с.

  7. Психокорекційний комплекс з проблеми «Психолого-педагогічний супровід адаптації першокласників до навчання у школі». – 2010. – 308 с.

  8. Психокорекційний комплекс з проблеми «Психолого-педагогічний супровід учнів початкових класів ( 2-3-х класів)». – 2012. – 210 с.

  9. Психокорекційний комплекс з проблеми «Психолого-педагогічний супровід школярів під час переходу до середньої ланки школи». – 2011. – 215 с.

(Психокорекційні комплекси затверджені рішенням науково-методичної ради науково-методичного центру управління освіти Житомирської міської ради)

  1. Туріщева Л.В. Тиждень психології в школі. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 208 с.

  2. Юрченко І.І., Тиждень психології. //Шкільному психологу. – 2011. - № 8 (32). – с. 31-33

  3. Юрченко І.І., Немолот С.О. Тиждень психології. //Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2013. - № 11 (59). – с. 18-20

  4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=3Aj4eZxry0Y

  1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://metodportal.net/node/39650

  2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://psyslujba.ucoz.ua/_ld/2/267_UNu.pdf

  1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://files.nadiya-gridzhuk.webnode.com.ua/200000175- b5266b620b/тиждень%20психології.pdf

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.