Типовий річний план роботи практичного психолога ЗДО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор ЗДО № 2

_________

«____» __________ 2018 р.

ПОГОДЖЕНО

Методист РНМЦ

(психологічна служба)

________.

«____» __________ 2018 р.

№ з/п

Зміст роботи з дітьми (садових груп), педпрацівниками, батьками, адміністрацією закладу дошкільної освіти

Термін

проведення

Де і з ким проводиться

1.

Психодіагностична робота.

Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.

У дошкільному закладі практичний психолог:

• виявляє причини виникнення проблем у навчанні і розвитку дітей;

• вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвивальної або консультативної роботи;

• вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;

• виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.

Цей напрямок здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту педагогів, батьків, адміністрації, і розглядається як важливий підготовчий етап для подальшої корекційно-розвивальної роботи.

Психологічна діагностика професійної поведінки вихователя здійснюється психологом або в рамках розробленої їм стратегії власної професійної діяльності, або по запиту з боку адміністрації або самого педагога і виконується у формі аналізу занять вихователя на підставі анкетування, тестування, спостережень із заповненням карт психологічного аналізу занять тощо.

При проведені діагностики дошкільнят важливо пам'ятати про те, що психічний розвиток дітей – це не простий процес, в якому неможливо виділити окремі незалежні один від одного параметри. При діагностиці необхідно використовувати цілу «батарею» методик, націлених на вивчення усіх сторін психіки дітей, порівнюючи отримані дані так, щоб можна було отримати цілісне сприйняття про конкретну дитину. При цьому дуже важливо не тільки правильно підібрати методики, але й розташувати їх у певному порядку, щоб дитина не втомилася, не відмовилася від роботи.

Аналізуючи отримані дані, важно установити взаємозв'язок між окремими особливостями і сторонами психіки обстеженої дитини (пізнавальними здібностями, особистісними якостями, характером спілкування). На основі такого аналізу складається психологічна характеристика, в якій дається комплексний опис психологічних рис даної дитини, а також основні причини тих недоліків і відхилень, які були виявлені в процесі обстеження. В реальному житті усі сторони психіки впливають одна на одну, і наприклад, неуспішність в учбовій діяльності може буде пов'язана як з відставанням пізнавального розвитку, так і з високою тривожністю чи уповільненим темпом орієнтировки дитини. У свою чергу особливості пам'яті та рівень мислення визначають і деякі якості особистості, наприклад, рівень домагань або агресивність дитини, особливості його спілкування.

Правильна діагностика – перший крок в організації психічних відхилень, тому що вона демонструє , що є першопричиною порушень у психічному розвитку, які якості менш всього сформовані. Таким чином, на основі діагностики складається план корекції – від допомоги дитині в виправленні простих недоліків до компенсації важких дефектів.

Психологу слід пам'ятати, що обстеження дитини починається вже з аналізу зовнішнього вигляду дитини, та її реакції на ситуацію обстеження. Необхідно звертати увагу на те, наскільки дитина відкрита для контакту, чи проявляє вона активність (з інтересом вивчає обстановку кімнати, роздивляється іграшки, предмети, що в ній знаходяться) або вона розторможена, тобто крутиться на місці, намагається встати, крутить щось у руках. Необхідно фіксувати моменти появи заторможеності, напруги, які з'являються у дитини, намагання дитини сісти або встати у куток, небажання звертати на себе увагу, страх починати бесіду з дорослим. Отримані при спостережені дані у подальшому співвідносяться з даними тестів і допомагають зрозуміти природу інтелектуальних або емоційних утруднень дитини.

Коли для обстеження дитини використовується батарея методик, то необхідно чергувати методики таким чином, щоб методи, які вивчають пам'ять йшли за методиками, які націлені на аналіз мислення, а вивчення сприйняття повинно йти за обстеженням креативності. Починати діагностику необхідно з малювання. Спочатку даються завдання на обстеження пам'яті, якщо є мета виявити довгострокову пам'ять. Особистісні методики варто давати у кінці роботи, після того, як дитина вже наладить стосунки з дорослим, який проводить діагностику.

Загальний час тестування дошкільників складає від 30 хвилин до 1 часу відповідно до віку дитини.

При проведені діагностики практичному психологу варто притримуватись наступних правил:

1. Немає однієї універсальної методики, яка б розповіла про дитину все. Кожна методика націлена на вивчення окремих певних якостей, процесів, здібностей. Для складання повної характеристики дитини необхідно використовувати не менш 10 тестів.

2. Психологу треба уважно читати інструкцію, яка надається до тесту. Неправильна надана інструкція може повністю змінити зміст завдання і результат буде помилковим.

3. При використанні методик чи тестів необхідно чітко додержуватись вимог щодо віку дітей. Якщо методика розрахована на різні вікові групи – треба уважно слідкувати за способом надання інструкції, врахуванням особливостей сприйняття завдання у кожній віковій групі.

4. Інтерпретацію результатів необхідно проводити також з урахуванням вікових норм. Про відставання дитини можна говорити, якщо дитина показала низький результат обов'язково по декілька тестам, а не по одній методиці.

5. При роботі з дитиною не треба на неї давити, працювати без її бажання. Неприйняття дитиною ситуації обстеження змінить результати, і вони будуть перекрученими. Не треба підкреслювати, що дитину перевіряють чи екзаменують, бо це може привести до появи напруженості у дитини, що також може змінити дані обстеження. Краще запропоновувати дитині завдання тестів в ігровій формі.

Існують показники, які характеризують основний предмет психологічного впливу:

Показники вікового та індивідуального розвитку дітей включають на три блоки:

1. Психологічні показники

• Пізнавальні, комунікативні, рефлексивні здібності;

• Моральна позиція;

• Вікові компетентності дитини;

• Розвиток психомоторної сфери

• Особистісно-емоційні особливості

2. Психофізіологічні особливості (темп, сценічність, адаптивність, лабільність нервової системи)

3. Психолого-педагогічні показники

• вміння навчатись у дитини та передумови навчальної діяльності

• музичні, художні, математичні та інші здібності

• сформовані знання, вміння, навички

Показники психолого-педагогічної взаємодії педагогів ЗДО з дітьми включає:

1. Показники освітньої виховної стратегії, яка існує в ЗДО

2. Показники стиля спілкування між вихователем та дитиною

3. Показники психологічної стабільності особистісно-емоційного спілкування між педагогами ЗДО (психологічний клімат)

Показники особливостей сімейних стосунків включає:

1. Показники стиля взаємостосунків у родині.

2. Показники виховної стратегії батьків та сформованості батьківської позиції.

3. Показники психологічної стабільності батьків дитини.

Психодіагностичні методи, які використовує психолог ЗДО

• Тестування

• Спостереження

• Анкетування

• Бесіда

• Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок)

Тестування – метод психологічної діагностики, який використовує стандартизовані питання, завдання, з заданою шкалою значень, метою якого є вимірювання рівня розвитку певної психологічної якості особистості. До тестів висовується ряд вимог: репрезентативність, надійність, валідність, об'єктивність вимірювання

Спостереження – навмисне та націлене сприйняття психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін в певних умовах. Використання цього методу дає можливість порівняти та продублювати діагностичні дані тестів та методик при інтерпретації результатів, що є важливим фактором забезпечення об'єктивності психологічного обстеження. Спостерігати за дитиною можливо в натуральних умовах життєдіяльності (під час приймання їжі, прогулянок, вільних ігор з однолітками тощо), в умовах націленої діяльності (спілкування з дорослим під час спільної діяльності), в умовах спеціально організованої діяльності (на заняттях, організованих заходах, святах тощо).

Анкетування – метод отримання соціально-психологічної та психолого-педагогічної інформації на основі вербальних комунікацій. Анкетування у ДНЗ проводиться лише з дорослими (батьками та педагогами). Метою анкетування є визначення біографічних відомостей, ціннісних орієнтацій, соціальних ставлень, особистісних рис, визначення батьківських та педагогічних позицій опитаних.

Бесіда – метод отримання усної інформації на основі вербальної комунікації з метою збору відомостей про опитуємого, складання психолого-педагогічного портрету. В бесіді з дитиною вирішується проблема налагодження контакту. В бесіді з дорослими психолог залучає їх до співробітництва. Процедура бесіди, кількість питань, їх формулювання є гнучкими, незалежно від виду бесіди.

Аналіз продуктів дитячої творчості – оцінювання результатів дитячих продуктивних видів діяльності з метою виявлення рівня та особливостей дитяче компетентності в дошкільному віці. Предметом аналізу є: продукти зображувальної та графічної діяльності (малюнки, візерунки), продукти конструювання (мозаїка, побудови), продукти ліплення (об'ємні фігури та композиції), продукти вербальної діяльності (пісні, мелодії), продукти ігрової діяльності (ролі, сюжети). Оцінюються рівень виконання відповідно до програмних вимог, відмінні особливості робіт: комбінаторність, оригінальність, технічність. Аналізувати треба ті роботи. Які дитина створила самостійно у вільній ігровій діяльності. Психологічна інформація, отримана в результаті цього методу може бути доповненням до уявлень про психічний розвиток дитини.

Етапи процедури психологічних обстежень дитини

1. Підготовчий

   • складання медичного анамнезу на основі аналізу спеціальної документації та бесіди з медичним працівником;

   • складання соціально-побутової характеристики життєдіяльності дитини на основі анкетування батьків;

   • складання педагогічної характеристики на основі анкетування та бесід з вихователями, які взаємодіють з дитиною;

   • складання сімейною характеристики на основі бесід з батьками та значимими для дитини дорослими.

2. Адаптаційний етап

Знайомство з дитиною в процесі спостережень, бесід з ними, аналізу продуктів дитячої творчості.

3. Основний етап

Тестування

4. Етап інтерпретації

Складання психологічного висновку та супроводжуючих документів на основі обробці і аналізу діагностичних даних.

5. Заключний етап

Констатація результатів обстеження в бесіді з батьками, педагогами, надання усних або письмових рекомендацій

ПЛАН

1.1.

1.1.1

1.1.2.

1.1.3.

1.2.

1.2.1.

1.2.2.

1.2.3.

1.2.4.

1.3.

1.3.1.

1.3.2

1.4.

1.4.1

1.4.2.

1.4.3.

1.4.4.

1.5.

1.5.1.

1.5.2.

1.5.3

1.5.4.

1.5.5.

1.6.

1.6.1.

1.6.2.

1.7.

1.7.1.

1.7.2.

1.7.3.

1.7.4.

1.8.

1.8.1.

1.8.2.

1.9.

Знайомство з батьками дітей, які лише починають ходити до закладу дошкільної освіти (бесіди, анкетування, отримання запитів).

Бесіди та знайомство з батьками, діти яких відвідують ЗДО (анкетування, отримання запитів)

Ознайомлення батьків з умовами ЗДО та цільовими напямами здійснення психологічних робіт на період 2018/19 н.р.

Ознайомлення батьків з діяльністю, напрямками та положенням «Про психологічну службу» в межах дошкільного навчального закладу.

Контроль за адаптацією новоприбулих дітей, їх психологічний супровід (Методика діагностики оперативної оцінки, активності та настрою. Джерело: Райгородський Д. Я. Практична психодіагностика: методики й тести / Д. Я. Райгородський. Самара, 2001 – С. 17-20).

Психологічна діагностика невербальної комунікації. Анкета для вихователів «Оцінювання дорослими невербальної поведінки дитини у ДНЗ».

«Адаптаційна карта контролю за перебуванням дитини в дошкільному закладі» . О.С. Нурєєва, 3.І. Шейнфельд Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Третій рік життя. / X.: Вид. група «Основа», 2007 - с. 15 (серія «Дошкільний навчальний заклад. Психологія вихованням).

Лист адаптації Кирюхиної Н.В. Кирюхина Н.В. Организация и содержание работы по адаптации детей в ДОУ. - М.: Айрис-пресс, 2005. - с. 103-106

Дослідження стану фрустрації у дітей дошкільного віку за допомогою тесту малюнкової фрустрації Розенцвейга. Джерело: Дитяча психодіагностика // №5. – С. 32-46.

Планове фіксоване спостереження за розвитком адаптаційних процесів в дітей раннього віку за допомогою авторської анкети «Адаптація дитини дошкільного віку до умов ЗДО» (Д. Ларін, 2018).

Спостереження за особливостями розвитку механізму адаптації у дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку:

Діагностика адаптації, психічного розвитку дітей молодшого дошкільного віку за допомогою авторської розробленої анкети для вихователів дітей раннього та молодшого дошкільного віку: «Адаптація дитини раннього та молодшого дошкільного віку до умов ЗДО» (Д. Ларін, 2018).

Психологічна діагностика вивчення характерологічних особливостей дошкільника:

1. Методика дослідження особистості дошкільника «Дім-Дерево-Людина» Дж. Бука: Джерело: Райгородський Д. Я. Практична психодіагностика: методики й тести / Д. Я. Райгородський. Самара, 2001 – С. 36-59.).

2. Методика вивчення характерологічних рис особистості (адитячий варіант). Модифікація М.С. Янцура (Психодіагностика: практикум. – К.: МПУ ДЦЗ, МОУ РДПІ, 1995)

3. Методика діагностики самооцінки Ч. Д. Спілберга, Ю. Л. Ханіна. Джерело: Практична психодіагностика: методики й тести / Д. Я. Райгородський. Самара, 2001 – С. 59-63.).

4. Методика ТАТ (дитячий варіант) Г. Мюррея. Джерело:

Психодіагностика: практикум. – К.: МПУ ДЦЗ, МОУ РДПІ, 1995)

Психологічна діагностика емоційного стану дітей :

1. дитячий тест тривожності Р.Теммл, М.Дорки, В.Амен;

2. анкета «Відзнаки імпульсивності»;

3. Люшер «Тест кольорових пірамід»

4. Виявлення негативних поведінкових реакцій у дітей методом анкетування батьків і дітей.

5. Вивчення особливостей взаємодії дорослих з дітьми щодо здійснення особистісно-орієнтованого підходу до дітей. Опитувальник. Джерело Журнал „Практична психологія і соціальна робота” / К.: „Ранок”, 2007 р. №8. С. 34-37.

Психологічна діагностика мотиваційної сфери дитини:

1. Дослідження потребнісно-мотиваційної сфери (визначення домінуючого мотиву) в процесі підготовки дитини до школи.

2. Методика «Читання казок». (Практикум з вікової психології / За ред. Л.Головей, Е.Рибалко. – СПб., 2001)

Дослідження пізнавальних процесів дитини:

1. Дослідження когнітивної сфери за тестом розумового розвитку Біне-Сімона;

2. Виявлення (діагностика) рівня розвитку логічного мислення, мовлення і здатності до узагальнення.

(Берштейн А. Методика «Послідовність подій»);

3. Діагностика визначення рівня наочно-образного мислення, уяви. Методика «Образні уявлення» О.І. Кепканова.

4. Діагностика розвитку логічного мислення за методиками: «Розмний квадрат»; «Полічи но»; «Дружні фігури», «Веселі кола», «Логічні розмальовки» / Дошкільному психологу, Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – с.27-31.

Психологічна діагностика соціальної сфери дошкільника:

1. Дослідження дитячого колективу через експериментальну гру «Секрет» Т.Рєпіної:

А) Стосунки дитини в групі однолітків;

Б) Наявність референтної групи;

В) Психологічний мікроклімат у колективі.

2) Дослідження системи взаємин «дорослий-дитина». Методика «Новий дитячий садок»

Обстеження психологічної готовності дитини до школи (за запитом батьків). Комплексна діагностика за діагностичною програмою Ілляшенка.

Фронтальна діагностика психологічної готовності дітей до навчання в школі. / Упоряд. О.А. Атемасова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2012. – с 14-30.

Вересень-Жовтень

Вересень- Жовтень

Вересень- Жовтень

Вересень

Вересень - Жовтень

Вересень - Жовтень

Вересень-Жовтень

Жовтень -

Грудень

(2 дослідження)

Вересень - Жовтень

Березень- Травень

Березень, Квітень, Травень

Березень, Квітень, Травень

Березень- Травень

Травень

Травень

Травень

Травень-Червень

Травень-Червень

Травень-Червень

Травень-Червень

Травень-Червень

ЗДО, батьки новоприбулих дітей

ЗДО, батьки

ЗДО, батьки, діти яких відвідують ЗДО

ЗДО, батьки

ЗДО, діти ясельної та садових груп.

ЗДО, вихователі груп.

ЗДО, молодша, середня група, старша

ЗДО, діти всіх вікових груп.

ЗДО, усі вікові групи.

ЗДО,

діти раннього, молодшого, середнього дошкільного віку.

ЗДО, молодша, середня група, старша група.

ЗДО, молодша група.

ЗДО, середня група,

старша група.

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

ЗДО, середня група

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група.

ЗДО, середня, старша група.

ЗДО, старша група

ЗДО, середня группа, старша група.

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

2.

Корекційно-розвивальна діяльність

Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвивальна робота з дітьми може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у дітей психічних процесів, різноманітних здібностей.

В умовах дошкільного закладу психолог самостійно має право працювати тільки з дітьми, відхилення в поведінці яких не є наслідком поразки центральної нервової системи або психічного захворювання.

Корекцій-розвивальна робота здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції і розвитку, а також у формі тематичних психологічних тренінгів, розроблених для дітей, що мають східні поведінкові проблеми.

Правила корекційно-розвивальної роботи психолога

• психолог не повинен здійснювати спеціальний корекційний вплив без твердої впевненості в причинах відхилень в розвитку дітей;

• простір корекційної роботи психолога в ЗДО обмежений нормою та пограничними станом розвитку дитини при відсутності органічних та функціональних порушень;

• психолог в ДНЗ не має права змінювати індивідуальний розвиток дитини шляхом радикального корекційного втручання;

• в роботі з дітьми дошкільного віку не треба використовувати гіпнотичні та сугестивні засоби впливу, методи психотерапії, неадаптовані для дошкільного віку;

• психолог не повинен допускати ситуації, які негативно впливають на самооцінку дітей;

• інформацію, яку отримує психолог під час роботи з дитиною треба повідомляти батьками чи вихователям таким чином, щоб не уразити гідність дитини, не зашкодити їй.

Корекційний вплив може бути націлений на пізнавальний, особистісно-емоційний, комунікативний, психомоторний розвиток, поведінкові реакції, вікову компетентність, довільну регуляцію з задачами адаптації до освітнього закладу, готовність до школи, стабілізацію емоційно-особистісних станів, структурування мислення, активізацію пам'яті, мовлення, регуляцію психомоторних функцій.

Оптимальна форма психокорекційного впливу на дошкільнят залежить від віку дитини, від її ведучої діяльності. Корекційні засоби доволі різноманітні: зображувально-графічні, музично-рухові, предметно-маніпулятивні, вербально-комунікативні.

Зміст і форми корекційно-розвивальної роботи з дошкільнятами

Форма проведення корекційного заняття (групова чи індивідуальна) залежить від специфіки націленості психокорекційного впливу, від наявності труднощів міжособистісного спілкування. Цикл занять може бути закритим (певна кількість занять, фіксована дата закінчення) та відкритим (без певної кількості зустрічей та дати закінчення). Тривалість циклу занять залежить від ефективності та результативності корекційного впливу на дітей.

Корекційно-розвивальна робота в ДНЗ являє собою диференційні цикли ігор, спеціальних і комбінованих занять, націлених на стабілізацію та структурування психічного розвитку дітей.

Практичному психологу, який працює з метою збереження «психічного здоров'я» дітей, паралельно з діагностично-корекційним циклом рекомендується організовувати психопрофілактичні заходи, які будуть охоплювати всі вікові групи дошкільного закладу, здійснюватись колективними зусиллями педагогів та психолога через сумісну діяльність.

ПЛАН

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

2.6.

2.7.

2.8.

2.9.

Проведення корекційних занять з дітьми 4-6 років зрозвитку пам’яті, уваги та мислення. / упор. Т.Ш. Червонна. – К.: Шк. Світ, 2009. – 128 с.

Проведення занять з розвитку емоційної та соціальної сфер дітей раннього та молодшого дошкільного віку.

Джерело: Людмила Рожанська. Емоційно-соціальна сфера дошкільників // Психолог дошкілля. №6(107) / Рожанська Людмила. – К.: Шкільний світ, 2018. – С.22-30.

Здійснення корекційно-розвивальної роботи спрямованої на розвиток емоційної сфери.

Джерело: Ірина Кут. «Будемо знайомі». Корекційно-розвивальна програма для дітей 4-го року життя. / Кут Ірина, Олена Мокосєєва // Психолог дошкілля. №5(106). – К.: Шкільний світ, 2018. – С.1-31 (вкладка).

Проведення занять з розвитку творчого мислення старших дошкільників. Джерело: Особливості мислення старших дошкільників / Упоряд. Т. Б. Бріалко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – С.88-130.

Корекційно-розвивальна програма «Хоробрі малюки». Профілактика соціальної дезадаптацію дошкільнят О.Проценко.

Проведення занять з подолання дитячих страхів.

Джерело: Д.Ларін. Подолання дитячих страхів: метод психосинтезу Р. Ассаджіолі / Дмитро Ларін // Психолог дошкілля. №6. – К.: Шкільний світ, 2018. – С.30-44.

Проведення корекційно-розвивальних занять для дітей старшого дошкільного віку. «Зернятко доброти». Корекційно-розвивальна програма для дітей старшого дошкільного віку. Автор: О.Проценко.

Проведення розвивальних занять з дітьми середнього та старшого дошкільного віку.

Джерело: Світлана Опрук. У моїх долоньках цілий світ. Програма еколого-виховних занять для дітей 5-6 років.

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

ЗДО, діти садових груп.

ЗДО, діти ясельної групи та молодшої групи

ЗДО, діти молодшого дошкільного віку.

ЗДО, діти старшої групи

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

ЗДО, старша група

ЗДО, середня та старша групи

3.

Індивідуальне/групове консультування

Консультативно-просвітницька робота

Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.

Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти та до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свій професійний рівень. А допомагати їм у цьому, надавати психологічну та методичну підтримку мають спільними зусиллями психологічна служба та адміністрація ЗДО.

Індивідуальні консультації – це надання конкретної допомоги дорослим, які спілкуються з дошкільником. Задача психолога в процесі консультування полягає у наступному:

• в усвідомленні дорослими та дітьми природи їхніх утруднень,

• в аналізі й розв’язанні психологічних проблем, пов'язаних із особистісними особливостями, життєвими обставинами в яких розвивається людина, взаєминами в родині, у дружньому колі, у дошкільному закладі тощо;

• у формуванні нових установок і прийнятті власних рішень.

Консультації можуть бути короткостроковими (одно-двох разове відвідування психолога) або довгостроковим (психолог працює з клієнтом протягом кілька місяців з певною періодичністю). Тривалість консультацій залежить від проблеми, з якою звернувся клієнт до психолога, від бажання клієнта серйозно працювати над проблемою, об’єктивних обставин у житті клієнта чи психолога.

Форми психологічної просвітницької роботи з формування компетенції вихователів дошкільних закладів сприяють збагаченню інтересів, духовних і професійних потреб педагогічних кадрів, дають змогу мати власну позицію щодо важливих психологічних проблем сучасності, а також є формою виявлення й узагальнення найкращого досвіду. Такі форми роботи також сприяють удосконаленню знань вихователів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічних колективів щодо важливих проблем теорії та методики розвитку дітей дошкільного віку.

Серед форм психологічної просвітницької роботи можна виділити: лекції, групові консультації, проблемні семінари, семінари-практикуми, тренінги, виступи на батьківських зборах тощо.

Лекції, групові консультації

На психологічних лекціях та групових консультаціях психолог задовольняє інтерес педагогів та батьків к психології взагалі та розповідає про конкретні можливості практичної психології стосовно дошкільних проблем. Лекції та консультації допомагають психологу скоректувати форми та методи конкретної психологічної допомоги, що допомагають йому нейтралізувати неадекватні очікування вихователів та батьків. Лекційна робота допомагає психологу за короткий час охопити велику кількість людей, як педагогів так і батьків різних груп та познайомитися з ними.

Семінари

Вони можуть бути розраховані на опрацювання будь-яких різноманітних питань з педагогіки та психології. Семінари характеризуються тим, що органічно поєднують теорію та практику. Проблемні семінари та, семінари практикуми, які розраховані на ґрунтовне опрацювання однієї особливо важливої та складної теми, отримання практичних вмінь та навичок щодо обраної теми. Тематику роботи семінарів частіше визначає педагогічний колектив ДНЗ, але можливі ситуації, коли теми семінарів запропоновують районі, міські чи обласні управління освіти. Орієнтуючись на тематику семінарів, розробляють плани на кожне семінарське заняття. План включає тему, питання, які підлягають розгляду, література, яка рекомендована для опрацювання..

Виступи на батьківських зборах

Вони націлені, як на вирішення будь-яких теоретичних психологічних питань, так і на аналіз певної проблеми, яка актуальна для батьків саме цієї групи. Тематика батьківських зборів може визначатися вихователем, психологом або самими батьками. На батьківських зборах можна інформувати батьків щодо результатів психодіагностики дітей, надання конкретних рекомендацій щодо вирішення психолого-педагогічних проблем. Але інформацію необхідно надавати в узагальненому вигляді, без визначення конкретних осіб. Подробиці щодо результатів кожної дитини окремо психолог надає батькам на індивідуальній консультації..

ПЛАН

3.1

3.2

3.3.

3.3.1

3.3.2

3.3.3

3.3.4

3.3.5

3.4

3.5

3.6.

3.7.

«Комплексний підхід з попередження соціальної дезадаптованості дітей»

Стиль виховання. Як виховати та не зашкодити психічному здоров’ю дитини?»

Індивідуально-психологічні особливості розвитку психічних функцій дітей дошкільного віку:

- розвитку мови й мовлення,

- особливості сенсорного розвитку;

- розвитку мислення;

- розвитку пам’яті, її особливості в молодшому, середньому та старшому дошкільному віці;

- особливості розвитку уяви.

Консультація для батьків :«Природа як засіб підвищення стресостійкості дітей» ( матеріали Ю. Каяфюк, 2018)

Групова консультація для батьків «Щаслива дитина – щаслива родина»

«профілактика професійного та емоційного вигорання». Методи релаксації

Вихователів і батьків (згідно запитів)

Вересень-Жовтень

Впродовж року

За запитом

Впродовж року

Впродовж року

За запитом

Батьки, вихователі

вихователі

батьки

батьки

Вихователі, педагогічний колектив

Вихователі, батьки

4.

Психологічна просвіта.

4.1.

4.2.

4.2.

4.3.

4.4.

4.5.

4.5.1.

4.5.2.

4.5.3.

4.6.

Лекція «Адаптація дітей до дошкільного закладу як умова успішної соціалізації»

Семінар для батьків та вихователів: «Діяльність практичного психолога дошкільного навчального закладу, психологічний супровід соціально-психологічного розвитку особистості дитини».

Бесіди з вихователями про вікові та індивідуальні особливості дітей, стратегії взаємодії з проблемними дітьми.

Бесіда з вихователями та батьками, діти яких відвідують ЗДО на тему: «Попередження та подолання дитячих страхів».

Семінар для батьків: «Як працювати з дітьми, в яких виникають труднощі у вихованні.

Виступи на батьківських зборах за темами:

«Адаптація дитини до ЗДО»;

«Криза 3-х років, її наслідки та шляхи подолання»;

« Криза 7 років та її вплив на розвиток психологічної готовності дитини до навчання у школі».

Виступи на Українському радіо на каналі «Культура» в ролі експерта програм «Психологія освіти» та «Батьківська кухня» з порушенням питань психологічного розвитку дітей, усвідомленого батьківства та інших актуальних запитів

Впродовж року

Вересень-Жовтень

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

ЗДО, батьки

ЗДО, вихователі, батьки

ЗДО, батьки, вихователі

ЗДО, батьки

ЗДО, батьки, вихователі

ЗДО, батьки

ЗДО, батьки

ЗДО, батьки

ЗДО, батьки

ЗДО, громадськість, батьки, вихователі.

5.

Організаційно-методична робота

(за рахунок методичних годин)

Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.

Цей напрямок роботи практичного психолога умовно можна розділити на три складові:

1. Аналіз та планування власної діяльності. Він включає:

• складання річного та щомісячного планів роботи;

• складання аналітичного та статистичних звітів роботи за навчальний рік;

• підготовка до різноманітних виступів (на нарадах, педрадах, батьківських зборах, радіо);

• розробка програм досліджень, підготовка психодіагностичного інструментарію;

• розробка та підготовка до корекційно-розвивальних занять з дітьми, тренінгів, ділових ігор з педпрацівниками та батьками тощо

2. Розробка рекомендацій для усіх учасників навчально-виховного процесу

• розробка рекомендацій для вихователів щодо проблем, які виникають;

• розробка рекомендацій для батьків щодо взаємодії з дітьми «групи ризику»

3. Самоосвіта

• участь у навчально-методичних семінарах та нарадах практичних психологів;

• консультації у районних, міських, обласних центрах практичної психології;

• відвідування бібліотек, самостійна робота з методичною, психолого-педагогічною літературою тощо

ЗАХОДИ

5.1

5.2

5.3

5.4

5.5

5.6

5.7

5.8

5.9.

5.10.

Планування роботи на місяць

Складання статистичного звіту

Складання аналітичного звіту діяльності практичного психолога

Відвідування методичних об’єднань психологів

Робота з методичною літературою

Підготовка до виступів на семінарах, педрадах, батьківських зборах, радіо.

Розробка рекомендацій для батьків, вихователів

Підготовка психолого-діагностичного інструментарію

Складання індивідуальних карток для дітей

Участь у навчально-методичних заняттях працівників психологічної служби району / міста

Щомісяця

Раз на півроку

Раз на рік

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

Впродовж року

ЗДО

ЗДО.

ЗДО, бібліотеки

ЗДО (РУО)

ЗДО, бібліотеки (інші джерела)

ЗДО, бібліотеки (інтернет-джерела)

ЗДО, бібліотеки

ЗДО

ЗДО

ЗДО, управління освіти.