Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Навчаємось за новим правописом: особливості розвитку мовної компетентності учнів і учениць
»
Взяти участь Всі події

Тести "Спеціальна та інклюзивна освіта"

Інклюзивна освіта

Для кого: Дорослі

19.01.2022

325

29

0

Опис документу:

Кожна людина, незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей.За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лише 20 % народжених дітей умовно вважається здоровими, інші – або страждають порушеннями психофізичного розвитку, або знаходяться в стані між здоров’ям і хворобою.Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та вибору професійної діяльності є дуже важливим на сучасному етапі розвитку освіти.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ТЕСТИ. IV Блок.


Інклюзія


  1. Години на проведення корекційно-розвиткових занять для учнів з особливими освітніми потребами, що навчаються в інклюзивних класах під час визначення гранично допустимого для них тижневого навчального навантаження учнів:

    1. не враховують.

    2. враховують повністю;

    3. враховують з коефіцієнтом 0,5



  1. Індивідуальна програма розвитку учня особливими освітніми потребами, що навчається в інклюзивному класі може переглядатись:

    1. раз на рік;

    2. раз на навчальний рік;

    3. за потреби, але не менше, ніж двічі на рік.



  1. Наповнюваність інклюзивного класу може бути:

    1. не більше як 15 учнів;

    2. не більше як 20 учнів;

    3. як у звичайному класі.



  1. Чи може керівник закладу загальної середньої освіти відмовити у зараховуванні дитини з особливими освітніми потребами:

    1. може через відсутність належних умов;

    2. може в разі протесту батьків інших дітей;

    3. не може за будь-якої з перелічених причин.



  1. В інклюзивному класі можуть навчатись не більше як двоє дітей:

    1. з розладами спектра аутизму;

    2. зниженим зором чи слухом;

    3. із затримкою психічного розвитку.



  1. Корекційно-розвиткові заняття для учнів з особливими освітніми потребами, що навчаються в інклюзивних класах, можуть проводити:

    1. вчитель інклюзивного класу ;

    2. корекційний педагог;

    3. будь-який вчитель вищої категорії.



  1. Максимально допустимою кількістю корекційно-розвиткових занять для учня зі зниженим зором чи слухом, що навчається в інклюзивному класі, є:

    1. 3;

    2. 5;

    3. 8.



  1. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі забезпечує: 

    1. асистент вчителя;

    2. корекційний педагог;

    3. соціальний педагог.



  1. Назвіть статті Закону України «Про освіту», в яких йдеться про створення умов для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття освіти з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів:

    1. стаття 17 та 19;

    2. стаття 18 та 19;

    3. стаття 19 та 20.



  1. Основний принцип побудови роботи інклюзивного освітнього закладу з батьками:

    1. організація корекційно-педагогічного процесу;

    2. партнерство з батьками;

    3. позитивна характеристика дитини.



  1. Інклюзивна освіта-це:

  1. освіта у спеціальних навчальних закладах;

  2. пристосування учня до умов життя і праці;

  3. система освітніх послуг, що базується на принципах недискримінації, ефективного включення до освітнього процесу за місцем проживання всіх його учасників.



  1. Адаптація-це:

    1. визначення досягнутих успіхів;

    2. зміна характеру подачі матеріалу, не змінюючи зміст навчального матеріалу;

    3. подача навчального матеріалу шляхом зміни змісту або складності навчального завдання.

  1. Модифікація-це:

  1. cистематизація завдань корекційно-розвивальної роботи;

  2. подача навчального матеріалу шляхом зміни змісту або складності навчального завдання;

  3. комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини.



  1. Інтелектуальні порушення розвитку дитини характеризуються як:

    1. недостатність когнітивної діяльності;

    2. затримка психічного розвитку;

    3. стійке порушення пізнавальної діяльності.



  1. Ведучим порушенням при інтелектуальних порушеннях розвитку дитини є:

    1. порушення здатності до узагальнення та абстрагування;

    2. порушення мовлення;

    3. порушення пам’яті.



  1. Вторинним дефектом при порушеннях слухової функції є:

    1. загальний недорозвиток мислення;

    2. загальний недорозвиток мовлення;

    3. загальний недорозвиток уваги.



  1. Як називається галузь дефектології, яка вивчає порушення мовленнєвого розвитку:

    1. психолінгвістика;

    2. логодидактика;

    3. логопедія



  1. Яке порушення виникає при ураженнях рухових зон кори головного мозку:

    1. міопатія;

    2. дитячий церебральний параліч;

    3. сколіоз.



  1. При якому розладі емоційно-вольової сфери відмічається зниження емоційного контакту, стереотипність поведінки та порушення комунікативної функції:

    1. ранньому дитячому аутизмі;

    2. істерії;

    3. психопатії.



  1. Назвіть галузь, яка не вивчається дефектологією:

    1. сурдопедагогіка;

    2. патопсихологія;

    3. тифлопедагогіка



  1. Порушення звуковимови, обумовлене недостатністю іннервації мовленнєвого апарату:

    1. дислалія;

    2. брадилалія;

    3. афазія;

    4. дизартрія.

  1. Загальний недорозвиток мовлення характеризується:

    1. порушенням звуковимови;

    2. порушенням фонетико-фонематичного слуху;

    3. недорозвиненням лексико-граматичної будови мовлення.



  1. Інтеграція означає:

    1. процес поєднання, згуртування, заміни різних форм навчання;

    2. процес введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір шляхом пристосування учня до вимог школи;

    3. пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів, які мають особливі потреби.



  1. В сучасній сурдопедагогіці застосовується термін:

    1. туговухий;

    2. глухо-німий;

    3. з порушенням слуху.



  1. Корекція – це:

    1. заміщення пошкоджених функцій збереженими;

    2. формування особистості дитини з порушенням розвитку;

    3. сукупність педагогічних та медичних заходів, спрямованих на послаблення або подолання порушень розвитку дитини та подальший розвиток її особистості.



  1. Які із зазначених форм відносяться до організації позакласної корекційної роботи:

    1. екскурсія;

    2. соціально-побутова орієнтація;

    3. предметні гуртки.



  1. Педагог у корекційних цілях повинен:

    1. заучувати правила виконання дій;

    2. проводити заняття відповідно до розвитку більшості учнів у класі;

    3. розкривати тему уроку у формі, доступній індивідуальному розвитку дитини.



  1. Які фактори є головними при визначені структури уроку для дітей з інтелектуальними порушеннями:

    1. мета і завдання уроку;

    2. рівень розвитку в учнів пізнавальних можливостей і здібностей;

    3. розумова працездатність учнів.



  1. Корекція з позиції психології це:

    1. процес визначення діагнозу;

    2. компенсація порушення;

    3. створення умов, за яких порушення стає непомітним.



  1. Вчитель інклюзивного класу в корекційних цілях повинен:

    1. розкривати тему уроку;

    2. підкріплювати теоретичний матеріал словесними інструкціями;

    3. створювати умови, за яких дитина знаходить спосіб виконання розумової дії і відкриває для себе нову інформацію.



  1. Корекційна робота повинна відповідати:

    1. індивідуальним темпам розвитку дитини;

    2. навчальній програмі;

    3. темпам розвитку більшості учнів у класі.

  1. Методична робота в школі організовується з метою:

    1. підвищення рівня інформаційної роботи в школі;

    2. підвищення фахового рівня педагогів, якості навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами;

    3. систематичного і якісного проведення лікувально-профілактичної роботи.



  1. Які діти класу з інклюзивним навчанням потребують складання індивідуальної

програми розвитку:

    1. діти з інтелектуальними порушеннями;

    2. всі діти класу, які мають особливі освітні потреби;

    3. всі діти, які навчаються в інклюзивному класі.



  1. Що таке універсальний дизайн в освіті:

    1. психопедагогічний принцип, який впорядковує освітній процес відповідно до індивідуальних особливостей учнів;

    2. пристосування навколишнього середовища, освітніх програм та послуг для максимального використання усіма учасниками освітнього процесу;

    3. інноваційний підхід до організації уроку.



  1. Булінг в інклюзивному середовищі – це:

  1. творче вирішення конфліктних ситуацій;

  2. агресивна, насильницька поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до дитини з особливими потребами;

  3. передача емоційного стану учасників освітнього процесу через певні форми поведінки дітей і дорослих.



  1. Індивідуальна програма розвитку:

    1. забезпечує індивідуалізацію навчання дітей з особливими освітніми потребами, закріплює перелік психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання;

    2. визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, відведених на вивчення кожного предмета, тижневе навантаження;

    3. визначає рівень інтелектуального та фізичного розвитку, планування та проведення спільних індивідуальних та групових занять.















  1. Назвіть постійних учасників команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами:

    1. медичний працівник закладу освіти, корекційні педагоги, практичний психолог, асистент вчителя, соціальний працівник, вчитель ЛФК;

    2. асистент дитини, лікарі, соціальний педагог, вчитель початкових класів, класний керівник, працівник служби у справах дітей, асистент вчителя;

    3. директор (заступник директора з навчально-виховної роботи), вчитель початкових класів, класний керівник, вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, вчитель-реабілітолог, батьки дитини.



  1. З якою метою запроваджується інклюзивна освіта?

    1. для забезпечення рівних можливостей кожної дитини на освіту за місцем проживання;

    2. з метою суттєвої економії коштів при закритті інтернатних закладів;

    3. створення сприятливих умов для здійснення індивідуального та диференційованого підходу до навчання та виховання дітей з урахуванням характеру порушень.

  1. У чому полягає основна функція батьків у забезпеченні інклюзивної освіти:

  1. забезпечення належних господарсько-побутових умов у сім’ї;

  2. повноцінне членство у команді психолого-педагогічного супроводу;

  3. супровід розвитку дитини.



  1. Згідно Закону України "Про освіту"(від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ), інклюзивне навчання – це…

  1. діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

  2. динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

  3. система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.







Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.