Тести "Спеціальна та інклюзивна освіта"

ТЕСТИ. IV Блок.

Інклюзія

1. Години на проведення корекційно-розвиткових занять для учнів з особливими освітніми потребами, що навчаються в інклюзивних класах під час визначення гранично допустимого для них тижневого навчального навантаження учнів:

   1. не враховують.

   2. враховують повністю;

   3. враховують з коефіцієнтом 0,5

2. Індивідуальна програма розвитку учня особливими освітніми потребами, що навчається в інклюзивному класі може переглядатись:

   1. раз на рік;

   2. раз на навчальний рік;

   3. за потреби, але не менше, ніж двічі на рік.

3. Наповнюваність інклюзивного класу може бути:

   1. не більше як 15 учнів;

   2. не більше як 20 учнів;

   3. як у звичайному класі.

4. Чи може керівник закладу загальної середньої освіти відмовити у зараховуванні дитини з особливими освітніми потребами:

   1. може через відсутність належних умов;

   2. може в разі протесту батьків інших дітей;

   3. не може за будь-якої з перелічених причин.

5. В інклюзивному класі можуть навчатись не більше як двоє дітей:

   1. з розладами спектра аутизму;

   2. зниженим зором чи слухом;

   3. із затримкою психічного розвитку.

6. Корекційно-розвиткові заняття для учнів з особливими освітніми потребами, що навчаються в інклюзивних класах, можуть проводити:

   1. вчитель інклюзивного класу ;

   2. корекційний педагог;

   3. будь-який вчитель вищої категорії.

7. Максимально допустимою кількістю корекційно-розвиткових занять для учня зі зниженим зором чи слухом, що навчається в інклюзивному класі, є:

   1. 3;

   2. 5;

   3. 8.

8. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі забезпечує: 

   1. асистент вчителя;

   2. корекційний педагог;

   3. соціальний педагог.

9. Назвіть статті Закону України «Про освіту», в яких йдеться про створення умов для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття освіти з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів:

   1. стаття 17 та 19;

   2. стаття 18 та 19;

   3. стаття 19 та 20.

10. Основний принцип побудови роботи інклюзивного освітнього закладу з батьками:

    1. організація корекційно-педагогічного процесу;

    2. партнерство з батьками;

    3. позитивна характеристика дитини.

11. Інклюзивна освіта-це:

1. освіта у спеціальних навчальних закладах;

2. пристосування учня до умов життя і праці;

3. система освітніх послуг, що базується на принципах недискримінації, ефективного включення до освітнього процесу за місцем проживання всіх його учасників.

11. Адаптація-це:

1. визначення досягнутих успіхів;

2. зміна характеру подачі матеріалу, не змінюючи зміст навчального матеріалу;

3. подача навчального матеріалу шляхом зміни змісту або складності навчального завдання.

11. Модифікація-це:

1. cистематизація завдань корекційно-розвивальної роботи;

2. подача навчального матеріалу шляхом зміни змісту або складності навчального завдання;

3. комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини.

11. Інтелектуальні порушення розвитку дитини характеризуються як:

    1. недостатність когнітивної діяльності;

    2. затримка психічного розвитку;

    3. стійке порушення пізнавальної діяльності.

11. Ведучим порушенням при інтелектуальних порушеннях розвитку дитини є:

    1. порушення здатності до узагальнення та абстрагування;

    2. порушення мовлення;

    3. порушення пам’яті.

11. Вторинним дефектом при порушеннях слухової функції є:

    1. загальний недорозвиток мислення;

    2. загальний недорозвиток мовлення;

    3. загальний недорозвиток уваги.

11. Як називається галузь дефектології, яка вивчає порушення мовленнєвого розвитку:

    1. психолінгвістика;

    2. логодидактика;

    3. логопедія

11. Яке порушення виникає при ураженнях рухових зон кори головного мозку:

    1. міопатія;

    2. дитячий церебральний параліч;

    3. сколіоз.

11. При якому розладі емоційно-вольової сфери відмічається зниження емоційного контакту, стереотипність поведінки та порушення комунікативної функції:

    1. ранньому дитячому аутизмі;

    2. істерії;

    3. психопатії.

11. Назвіть галузь, яка не вивчається дефектологією:

    1. сурдопедагогіка;

    2. патопсихологія;

    3. тифлопедагогіка

11. Порушення звуковимови, обумовлене недостатністю іннервації мовленнєвого апарату:

    1. дислалія;

    2. брадилалія;

    3. афазія;

    4. дизартрія.

11. Загальний недорозвиток мовлення характеризується:

    1. порушенням звуковимови;

    2. порушенням фонетико-фонематичного слуху;

    3. недорозвиненням лексико-граматичної будови мовлення.

11. Інтеграція означає:

    1. процес поєднання, згуртування, заміни різних форм навчання;

    2. процес введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір шляхом пристосування учня до вимог школи;

    3. пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів, які мають особливі потреби.

11. В сучасній сурдопедагогіці застосовується термін:

    1. туговухий;

    2. глухо-німий;

    3. з порушенням слуху.

11. Корекція – це:

    1. заміщення пошкоджених функцій збереженими;

    2. формування особистості дитини з порушенням розвитку;

    3. сукупність педагогічних та медичних заходів, спрямованих на послаблення або подолання порушень розвитку дитини та подальший розвиток її особистості.

11. Які із зазначених форм відносяться до організації позакласної корекційної роботи:

    1. екскурсія;

    2. соціально-побутова орієнтація;

    3. предметні гуртки.

11. Педагог у корекційних цілях повинен:

    1. заучувати правила виконання дій;

    2. проводити заняття відповідно до розвитку більшості учнів у класі;

    3. розкривати тему уроку у формі, доступній індивідуальному розвитку дитини.

11. Які фактори є головними при визначені структури уроку для дітей з інтелектуальними порушеннями:

    1. мета і завдання уроку;

    2. рівень розвитку в учнів пізнавальних можливостей і здібностей;

    3. розумова працездатність учнів.

11. Корекція з позиції психології це:

    1. процес визначення діагнозу;

    2. компенсація порушення;

    3. створення умов, за яких порушення стає непомітним.

11. Вчитель інклюзивного класу в корекційних цілях повинен:

    1. розкривати тему уроку;

    2. підкріплювати теоретичний матеріал словесними інструкціями;

    3. створювати умови, за яких дитина знаходить спосіб виконання розумової дії і відкриває для себе нову інформацію.

11. Корекційна робота повинна відповідати:

    1. індивідуальним темпам розвитку дитини;

    2. навчальній програмі;

    3. темпам розвитку більшості учнів у класі.

11. Методична робота в школі організовується з метою:

    1. підвищення рівня інформаційної роботи в школі;

    2. підвищення фахового рівня педагогів, якості навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами;

    3. систематичного і якісного проведення лікувально-профілактичної роботи.

11. Які діти класу з інклюзивним навчанням потребують складання індивідуальної

програми розвитку:

1. діти з інтелектуальними порушеннями;

2. всі діти класу, які мають особливі освітні потреби;

3. всі діти, які навчаються в інклюзивному класі.

11. Що таке універсальний дизайн в освіті:

    1. психопедагогічний принцип, який впорядковує освітній процес відповідно до індивідуальних особливостей учнів;

    2. пристосування навколишнього середовища, освітніх програм та послуг для максимального використання усіма учасниками освітнього процесу;

    3. інноваційний підхід до організації уроку.

11. Булінг в інклюзивному середовищі – це:

1. творче вирішення конфліктних ситуацій;

2. агресивна, насильницька поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до дитини з особливими потребами;

3. передача емоційного стану учасників освітнього процесу через певні форми поведінки дітей і дорослих.

11. Індивідуальна програма розвитку:

    1. забезпечує індивідуалізацію навчання дітей з особливими освітніми потребами, закріплює перелік психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання;

    2. визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, відведених на вивчення кожного предмета, тижневе навантаження;

    3. визначає рівень інтелектуального та фізичного розвитку, планування та проведення спільних індивідуальних та групових занять.

11. Назвіть постійних учасників команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами:

1. медичний працівник закладу освіти, корекційні педагоги, практичний психолог, асистент вчителя, соціальний працівник, вчитель ЛФК;

2. асистент дитини, лікарі, соціальний педагог, вчитель початкових класів, класний керівник, працівник служби у справах дітей, асистент вчителя;

3. директор (заступник директора з навчально-виховної роботи), вчитель початкових класів, класний керівник, вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, вчитель-реабілітолог, батьки дитини.

11. З якою метою запроваджується інклюзивна освіта?

1. для забезпечення рівних можливостей кожної дитини на освіту за місцем проживання;

2. з метою суттєвої економії коштів при закритті інтернатних закладів;

3. створення сприятливих умов для здійснення індивідуального та диференційованого підходу до навчання та виховання дітей з урахуванням характеру порушень.

11. У чому полягає основна функція батьків у забезпеченні інклюзивної освіти:

1. забезпечення належних господарсько-побутових умов у сім’ї;

2. повноцінне членство у команді психолого-педагогічного супроводу;

3. супровід розвитку дитини.

11. Згідно Закону України "Про освіту"(від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ), інклюзивне навчання – це…

1. діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

2. динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

3. система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.