Концепції «Нова українська школа» , де серед ключових компетентностей молодших школярів визначені ті, що стосуються розвитку емоційного інтелекту, а саме: конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, вирішувати проблему, оцінювати ризики та приймати рішення, співпрацювати з іншими, виявляти ініціативу, творити. Відповідно освітній процес початкової школи спрямовується на розвиток емоцій молодших школярів, вміння виражати, керувати власними емоціями, розуміти емоційний стан інших людей.
Молодший шкільний вік – більш сприятливий період для розвитку емоційної сфери, культури почуттів особистості. Дітям властива підвищена чутливість, вразливість, емоційність, образність сприймання; життєрадісний, бадьорий настрій; безпосередність і відвертість вираження своїх чуттєвих переживань; щире вираження власних емоційних переживань; імпульсивна реакція на стимули зовнішнього середовища; емоційна нестійкість, різка зміна настрою (від веселості до суму); неправильне розуміння невербальних проявів емоцій, що зумовлює неадекватні реакції молодших школярів; довільність психічних функцій; активний розвиток соціальних емоцій (почуття відповідальності, довіри до людей, здатність співчувати); рефлексія, самоконтроль, що впливає на розвиток емоційного інтелекту. Одним із джерел емоцій для учнів початкової школи є гра, де вони вчаться виборювати перемогу, прагнуть до успіху, контролюють волю, емоції, досягають поставленої мети, спілкуються, взаємодіють, виявляють емоції радості, захвату й суму, задоволення і образи, невдоволення, поваги, довіри, симпатії. В структурі емоційного інтелекту молодших школярів визначаємо когнітивний (здатність використовувати словник емоцій і способи їх вираження), ціннісний (розуміння значущості емоцій для встановлення доброзичливих стосунків з іншими, вирішення проблем, досягнення мети, успіху) і діяльнісний (усвідомлення власних емоційних станів; вміння адекватно виражати емоції; здатність розрізняти емоції інших людей; здатність керувати власними емоціями; здатність впливати на емоційний стан інших людей для досягнення мети) компоненти.
Дослідження науковців свідчать про важливість емоційного інтелекту для розкриття особистісного потенціалу, підтримування доброзичливих стосунків, успішної реалізації особистості. В практичному аспекті вивчення проблеми важливим для вчителів початкової школи є визначення способів, методів, прийомів реалізації проблеми на уроках літературного читання. Урoки літературного читaння нa яких здійснюється ознайомлення, aнaлiз художніх творів різної тeмaтики та жaнрiв, обговорення та oсмислeння прoчитaнoгo – нaйкрaщa плaтфoрмa для реалізації таких зaвдaнь. Художні твори дозволяють учням збагачувати емоційно-чуттєвий досвід, помічати красу навколишнього світу і художнього слова; вчать висловлювати власні емоції.
Саме уроки читання є чудовим засобом розвитку емоційного інтелекту. Такі уроки передбачають заглиблення читача у внутрішній світ літературного героя. Виділимо декілька видів роботи, які ефективно застосовуються на уроках читання:
Складання кінцівки до твору. Таке завдання розвиває в учнів уяву, фантазію, допомагає визначити емоції персонажа в різних варіантах розвитку подій. Учні вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між емоцією, та передумовою, що її викликала.
Самостійне або колективне складання казок, оповідань. Емоційний інтелект нерозривно пов'язаний з креативністю. Важливо, звертати увагу дітей на те, як би відреагували герої і які б емоції відчували.
Реклама прочитаного твору. Метою такої форми роботи є заохочення інших прочитати саме це оповідання чи казку.
Написання листа від головного героя. Школярі вчаться вести діалог та вміло реагувати на події. Обовя’зково потрібно дотримуватись структури побудови розповіді від першої особи.
Діти молодшого шкільного віку мають підвищену емоційність, допитливість, чутливість до різних образних відчуттів та вражень, розвинену уяву та фантазію. Тому для них будь-яка діяльність на уроках повинна приносити радість, натхнення, позитивні емоції та захоплення. Насамперед така діяльність має бути пізнавальною, творчою, емоційною та практичною.
Отже, розвиток емоційного інтелекту молодших школярів є завдання першочергової важливості. Воно актуальне у світлі психолого-педагогічного підходу до вирішення проблеми соціальної адаптації дітей у суспільстві шляхом, підвищення рівня сприймання й розуміння іншої людини, як особистості, а також що є одним із пріоритетним напрямком, вирішенням проблеми емоційного здоров’я дитини.
